Компетенція органів з реєстрації прав інтелектуальної власності у Європейському Союзі: формування та сучасний стан

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого

Компетенція органів з реєстрації прав інтелектуальної власності у європейському союзі: формування та сучасний стан

Чорнобривець Є., студентка

Смушак Д., студентка

Анотація

У науковій статті досліджено правову охорону інтелектуальної власності в Європейському Союзі, її передумови формування та сучасний стан. Розкрито компетенцію органів, які здійснюють реєстрацію прав інтелектуальної власності. Зокрема, авторами було проаналізовано роль та основні цілі Всесвітньої Організації з інтелектуальної власності в рамках Європейського Союзу (ЄС), визначено її особливість в реєстрації торгових марок, також зазначено про стратегічну мету у галузі захисту прав інтелектуальної власності в сфері розвитку прав. Автори розглянули діяльність Офісу з інтелектуальної власності Європейського Союзу як децентралізованого агентства Європейського Союзу, яке пропонує захист прав інтелектуальної власності компаніям як в Європейському Союзі, так і за його межами.

Також було розглянуто діяльність Офісу у напрямку гармонізації практики реєстрації та розробки спільних інструментів у співпраці з партнерами у національних та регіональних офісах інтелектуальної власності по всьому ЄС. У статті проаналізовано роль Європейського патентного відомства, яке надає високоякісні патенти та ефективні послуги, що сприяють інноваціям, конкурентоспроможності та економічному зростанню та зазначено, що відомство приймає, розглядає і здійснює публікацію заявок на винаходи, а також проводить видачу патентів на винаходи та промислові зразки. Також автори зазначили про роль

Відомства у розгляді опозицій, поданих проти виданих європейських патентів, та надання можливості прискореної процедури пошуку та експертизи. Більше того, у статті аналізуються основні акти Європейського Союзу у сфері інтелектуальної власності, якими керуються розглянуті компетентні органи. Зокрема, було охарактеризовано Регламент Європейського Парламенту і Ради щодо торговельних марок Європейського Союзу. Наприкінці автори узагальнили висновки стосовно кожного компетентного органу.

Ключові слова: інтелектуальна власність, європейський союз, права інтелектуальної власності, патент, торгова марка.

Abstract

INTELLECTUAL PROPERTY REGISTRATION AUTHORITIES' EXPERTISE IN THE EUROPEAN UNION: CONSTITUTION

AND SUBSTANCE

This scientific article explores the legal protection of intellectual property in the European Union and its preconditions for formation and current state. The competence of the authorities that register intellectual property rights were disclosed. In particular, the authors analyzed the role and main goals of the World Intellectual Property Organization within the European Union (EU), identified its features in the registration of trademarks.

The authors noted the strategic goal in the field of protection of intellectual property rights in the development of rights. The authors reviewed the activities of the European Union Intellectual Property Office as a decentralized agency of the European Union, which offers protection of intellectual property rights to companies both in the European Union and abroad.

Also its activities to harmonize registration practices and develop common tools in cooperation with national partners. and regional intellectual property offices across the EU were analyzed. The article explores the role of the European Patent Office, which provides high-quality patents and efficient services that promote innovation, competitiveness and economic growth, and states that the Office accepts, reviews and publishes applications for inventions, as well as grants patents for inventions.

The authors also noted the role of the Office in considering oppositions filed against issued European patents and providing an opportunity for an accelerated search and examination procedure. Moreover, the article says about the main acts of the European Union in the field of intellectual property, which are guided by the competent authorities. In particular, the Regulation of the European Parliament and of the Council on trade marks of the European Union was described. Finally, the authors summarized the conclusions for each competent authority.

Keywords: intellectual property, European Union, intellectual property rights, patent, trademark.

Постановка проблеми

Оскільки інтелектуальна власність відіграє важливу роль в міжнародній економіці, то необхідним є аспект її належного правової охорони, зокрема й реєстрації. В Європейському Союзі питанням її реєстрації займається декілька органів, які взаємодіють один з одним, але й мають свої особливості та динаміку розвитку.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблему визначення компетенції органів, які здійснюють реєстрацію інтелектуальної власності в ЄС досліджувалася українськими та закордонними науковцями, серед яких варто відмітити Еннана Р.Є., Ор- люк О.П, та інших.

Виокремлення невирішених раніше частин загальної проблеми. Правове регулювання відносин інтелектуальної власності у ЄС в частині реєстрації прав інтелектуальної власності має на меті забезпечити високий рівень охорони цих прав. Тому важливим є дослідження компетентних органів, які створенні для цього, оскільки система ЄС у даній сфері має свої внутрішні особливості.

Мета роботи

Дослідження процедури реєстрації об'єктів інтелектуальної власності компетентними органами. Виокремлення взаємозв'язків між наведеними органами, зазначення різниці між ними.

Виклад основного матеріалу

Інтелектуальна власність відіграє важливу роль у міжнародній торгівлі та у розвитку економічної системи на світовому ринку, де все постійно та динамічно змінюється. Ця сфера вже належить до найголовніших ресурсів держав. Право інтелектуальної власності діє в державах-членах ЄС, і саме тому, це безпосередньо впливає на національні системи правової охорони цих держав-членів. Вироблені стандарти охорони й захисту прав інтелектуальної власності ЄС відіграють вагому роль у формування та гармонізації власних національних систем охорони, так само і в процесі оцінки ефективності такої реалізації прав інтелектуальної власності. Тобто, вони діють територіально, поширюючись як на кожну окрему країну, так і на весь ЄС в цілому. Згідно з цим, ЄС розробляє і дотримується політики, яка спрямована на підвищення рівня захисту інтелектуальної власності.

Поміж тим, в самих установчих договорах ЄС правам інтелектуальної власності було приділено мінімальної уваги, з моменту створення Європейського Економічного співтовариства у 1958 р. Однак, два положення Договору про ЄС, які були чинними з моменту існування ЄС, були направлені на те, щоб захистити права інтелектуальної власності від втручання з боку ЄС.

Важливим наступним етапом розвитку правового регулювання відносин інтелектуальної власності у ЄС стала поступова гармонізація та уніфікація норм законодавства країн-членів ЄС з окремих питань інтелектуальної власності. На прикладі права інтелектуальної власності можна побачити відмінності між двома правовими механізмами подолання відмінностей у законодавстві. Гармонізація національних норм права шляхом видання директив лише нівелює найбільш істотно. ЄС спеціальними деклараціями надане право участі в договорах Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ) та переговорах про їх подальший прогресивний розвиток [1, с. 112].

Так як ЄС активно співпрацює з ВОІВ, то важливим є впровадження норм і з охорони прав інтелектуальної власності і втілення тих цілей, які визнає ВОІВ. Основними цілями ВОІВ є: сприяння охороні інтелектуальної власності в усьому світі шляхом співробітництва між державами і, у відповідних випадках, взаємодії з будь-якою іншою міжнародною організацією; забезпечення адміністративного співробітництва Союзів, тобто тих, що створені у межах Паризької та Бернської конвенцій, а також інших договорів, адміністративні функції щодо яких виконує ВОІВ [2, с. 6].

Варто зазначити, що ця організація наділена компетенцією здійснювати реєстрацію торгових марок на території ЄС. Тобто, відбувається подача міжнародної заявки із зазначенням - отримати охорону в ЄС. Міжнародне бюро ВОІВ відправляє таку заявку на експертизу до Офісу з інтелектуальної власності Європейського Союзу. І таким чином реєстрація все одно реєструється через Офіс з інтелектуальної власності Європейського Союзу. Далі у разі позитивного рішення відбувається реєстрація заявки в Міжнародному реєстрі. Після реєстрації заявки в Міжнародному реєстрі ВОІВ спрямовує її до Офісу.

Разом з цим, безпосередню реєстрацію торгових марок здійснює Офіс з інтелектуальної власності Європейського Союзу. Це встановлено Регламентом Європейського Парламенту І Ради щодо торговельних марок Європейського Союзу від 14 червня 2017 року. Так, в статті 2 зазначається, що створюється Офіс з інтелектуальної власності Європейського Союзу (Офіс). Усі покликання у праві Союзу на Офіс гармонізації внутрішнього ринку (торговельні марки і зразки) читають як покликання на Офіс [3]. Положення про заснування Офісу було прийнято Радою Європейського Союзу в грудні 1993 року та двічі переглянуто у 2009 та 2015 роках. Спочатку була створена торгова марка Європейського Союзу (раніше відома як торгова марка Співтовариства) як правовий інструмент у праві Європейського Союзу. Також було засновано Офіс з інтелектуальної власності Європейського Союзу (раніше відомий як Відомство по гармонізації на внутрішньому ринку (OHIM) однак згодом у 2017 році його було змінено). інтелектуальний власність реєстрація патентний

Офіс виступає як агентство ЄС з юридичною, адміністративною та фінансовою автономією. Регламент Ради (ЄС) № 6/2002 від 12 грудня 2001 року створив зареєстрований промисловий зразок Співтовариства. Його було створено як децентралізоване агентство Європейського Союзу, яке пропонує захист прав інтелектуальної власності компаніям та новаторам як в Європейському Союзі, так і за його межами. Відповідно, заявку на торговельну марку ЄС подають в Офісі. Вона повинна відповідати формальним вимогам і містити: запит на реєстрацію торговельної марки ЄС; інформацію для ідентифікації заявника; список товарів чи послуг, запит на реєстрацію торговельної марки для яких подається; представлення марки.

Надалі до компетенції Офісу входить експертиза умов подання. Де Офіс перевіряє, чи: заявка на торговельну марку ЄС відповідає вимогам щодо встановлення дати подання; заявка на торговельну марку ЄС відповідає установленим умовам та вимогам. Після цього Офіс здійснює безпосередню реєстрацію та після цього видає свідоцтво про реєстрацію. Таке свідоцтво може бути видано в електронній формі. Разом з цим він видає засвідчені або незасвідчені копії свідоцтва за плату, якщо такі копії видано у формі, відмінній від електронної.

Отже, реєстрацію, надання та продовження охоронних документів на торгову марку ЄС здійснює Офіс з інтелектуальної власності Європейського Союз. Він здійснює свою діяльність згідно з прийнятих законодавчих актів Радою і Парламентом ЄС, та відповідно до нормативно-правових актів, прийнятих Комісією в межах її компетенції. Тому, діяльність Офісу здійснюється під адміністративно-правовим впливом інституцій [4, с. 280].

Також, передбачена процедура апеляції згідно з рішенням прийнятим цим Офісом. Так, будь-яка особа, яка зазнає негативного впливу на рішення, може подати апеляцію. Повідомлення про оскарження подається у письмовій формі до Офісу протягом двох місяців з дня сповіщення рішення. Повідомлення вважають поданим лише після сплати збору за оскарження. Його подають мовою провадження, у якому ухвалено рішення, що є предметом оскарження. Протягом чотирьох місяців з дня сповіщення рішення повинен бути поданий письмовий виклад, у якому зазначають підстави оскарження. Більш того, існує декілька видів проваджень з своїми особливостями. У провадженнях inter partes (за участю кількох сторін) відповідач може у свою чергу звертатися за ухваленням рішення про скасування або зміну опротестованого рішення з питання, яке не було згадано в оскарженні. А у випадку перегляду рішень у справах ex parte (за участю однієї сторони) якщо сторона, яка подала заяву про оскарження, є єдиною стороною процедури, а підрозділ, рішення якого оскаржують, вважає оскарження допустимим та належно обґрунтованим, такий підрозділ вносить правки до свого рішення. Якщо оскарження є допустимим, Апеляційна рада розглядає, чи оскарження є правомірним.

Ще одним компетентним органом уповноваженим здійснювати реєстрацію прав інтелектуальної власності в ЄС є Європейська Патентна Організація (далі - ЄПО). Вона є міжурядовою організацією, яка була створе- на 7 жовтня 1977 року на основі Європейської патентної конвенції (ЄПК), підписаної в Мюнхені в 1973 році. До набрання чинності згаданої Конвенції щоб одержати охорону на винахід у декількох державах-членах потрібно було подавати відповідно заявку одразу до всіх цих країн окремо, зараз тільки в цю організацію. Поміж цим, ЄПО проводить обшуки та експертизи по суті щодо постійно зростаючої кількості європейських патентних заявок та міжнародних заявок, поданих відповідно до Договору про патентну кооперацію. У випадку європейських заявок на патент ЄПО надає можливість прискореного пошуку та експертизи. Організація також відповідає за розгляд заперечень, поданих проти виданих європейських патентів.

Отже, можливо подати заявку на патент та одержати у випадку схвалення європейський патент, який буде діяти в одній, декількох або у всіх державах-членах. Крім цього, ЄПО може здійснювати розкриття винаходу та подальшу його публікацію. Для цього був спеціально створений Європейський сервер публікацій, де можна отримати офіційні копії європейських патентних документів. Європейський патентний реєстр містить деталі процесуального статусу заявок на патенти в ЄПО. Європейський сервер публікацій налічує понад 100 мільйонів патентних документів з усього світу, яку можна отримати через безкоштовну послугу через офіційний сайт організації. Також організація надає широкий спектр інших продуктів для пошуку баз даних патентів.

Між іншим, вона здійснює міжнародну співпрацю у таких формах: в межах Європи, з державами-членами Європейської патентної організації; за межами Європи, шляхом двосторонньої співпраці з національними патентними відомствами; через багатостороннє міжнародне співробітництво з офісами та організаціями ІВ; з міжнародними організаціями поза патентною системою. Найактуальнішим є двостороннє співробітництво з державами, що не є членами. Це проявляється у взаємодії з державами і зосереджується на довгострокових стратегічних партнерських відносинах, спрямованих на те, щоб зробити глобальну патентну систему більш ефективною та відповідати потребам користувачів [5].

Система валідації ЄПО пропонує найдосконалішу та стратегічну модель співпраці як для самої ЄПО, так і для країни-партнера. Угоди про валідацію додатково вдосконалюють послуги, що пропонуються заявникам ЄПО, оскільки патентний захист можна отримати за допомогою централізованої процедури подання заявки на ЄПО. Європейська патентна система пропонує більшу передбачуваність щодо наданих прав у цих країнах, а унікальна процедура зменшує адміністративне та фінансове навантаження для заявників. Для патентного відомства в країні підтвердження система валідації представляє ефективний спосіб впорядкувати навантаження своїх патентних експертів.

Висновки

Реєстрація прав інтелектуальної власності на території ЄС здійснюється основними трьома організаціями. Їх роль та діяльність змінювалась з прийняттями відповідних нормативно-правових актів на підставі яких вони здійснюють свою діяльність. Всесвітня організація інтелектуальної власності організація наділена компетенцією здійснювати реєстрацію торгових марок на території ЄС. Разом з цим, безпосередню реєстрацію торгових марок та промислових здійснює Офіс з інтелектуальної власності Європейського Союзу. Реєстрація патентів здійснює ЄПО, яка дає можливість захисту в одній, декількох або у всіх державах-членах. Отже, створені органи належним чином здійснюють свої функції та охороняють права інтелектуальної власності.

Список використаних джерел

1. Еннан Р Є. Правова охорона інтелектуальної власності в Європейському союзі: передумови формування, сучасний стан, тенденції розвитку. Часопис цивілістики. 2012. Вип. 13. С. 110-119

2. Єпіфанова Ю.С. Міжнародне приватне право. Територіальний характер права інтелектуальної власності: конспект лекцій. Харків: 2015. 19 с.

3. Регламент Європейського Парламенту І Ради щодо торговельних марок Європейського Союзу: від 14 червня 2017 року.

4. Бояр А. О. Єдина політика ЄС у сфері інтелектуальної власності: передумови, формування системи, проблеми і перспективи. Науковий вісник Волинського державного університету імені Лесі Українки. Економічні науки. № 1. С. 277-284.

5. EPO: Boards of Appeal: веб-сайт.

Размещено на Allbest.ru