Примирення з потерпілим як спосіб вирішення кримінально-правового конфлікту в зарубіжному праві

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого

Примирення з потерпілим як спосіб вирішенн я кримінально-правового конфлікту в зарубіжному праві

Глоба М.М., здобувач кафедри кримінального права № 1

Анотація

Стаття присвячена аналізу зарубіжного досвіду кримінально-правового регулювання правових наслідків укладення угоди про примирення з потерпілим у кримінальному процесі. Встановлено, що у зарубіжних країнах широко використовуються процедури примирення з потерпілим як способи врегулювання кримінально-правового конфлікту. У більшості країн застосування процедур примирення виступає альтернативним механізмом традиційному кримінальному судочинству.

Програми примирення з потерпілим зародились та почали розвиватися у сімдесяті роки 20-го сторіччя у країнах англо-саксонської системи права, а згодом їх рецепція відбулась у законодавстві романо-германської правової сім'ї. Наразі у США, Канаді, Великій Британії, країнах Європи, Австралії і Південній Африці діє понад 200 програм примирення.

У більшості країн процедура примирення застосовується у разі вчинення незначних злочинів. Деякі такі програми історично зосереджуються на потребах жертви щодо усунення заподіяної шкоди. Інші програми сконцентровані на потребах злочинця в розвитку його соціальної відповідальності, на допомозі в усвідомленні ним негативного значення суспільно небезпечних наслідків його поведінки (розвинення співчуття до жертви, сорому за вчинене) або мають на меті, щоб правопорушники здійснили компенсацію за власну протиправну поведінку (у виді реституції, компенсації, безоплатних громадських робіт тощо).

Процес примирення винного з потерпілим у зарубіжному праві відрізняється не тільки за формами його реалізації, а й за своїм впливом на відправлення традиційного правосуддя. Встановлено, що досягнення компромісу між винним та потерпілим може виступати як:

а) альтернатива кримінальному процесу; б) процедура, паралельна судовому процесу, успішність якої має вплив на судове рішення, у тому числі при призначенні покарання; в) результат посередництва, який не має безпосереднього правового впливу на процедуру здійснення кримінального правосуддя, тобто покарання призначається незалежно від застосування програми. Можливість укладення угоди про примирення у більшості країн не залежить від тяжкості вчиненого злочину, бо змістом відновлюваного правосуддя є досягнення консенсусу між потерпілим та правопорушником. У разі вчинення тяжких злочинів процес примирення потерпілого з правопорушником не замінює традиційну систему правосуддя, а є її доповненням, внаслідок чого відбувається своєрідне об'єднання інтересів щодо відновлення прав потерпілого та відповідна відплата за вчинене. Найбільш поширеними кримінально-правовими наслідками укладення угоди про примирення у зарубіжному праві є такі: 1) закриття кримінального провадження прокурором; 2) звільнення судом винного від кримінальної відповідальності; 3) умовна відстрочка виконання обвинувального вироку; 4) пом'якшення призначеного покарання.

Ключові слова: кримінальний процес, угода про примирення, потерпілий, призначення покарання, медіація.

Abstract

RECONCILIATION AS A wAY TO SOLVE CRIMINAL-LEGAL CONFLICT IN Foreign LAw

The article is devoted to the analysis of the foreign experience of criminal law regulation of the legal consequences of concluding an agreement on reconciliation with the victim in the criminal process. Established in foreign countries are widely used procedures for reconciliation with the victim, as a way to resolve the criminal conflict. In most countries, the use of reconciliation procedures is an alternative mechanism to traditional criminal justice.

Victims of reconciliation programs originated and began to develop in the 1970s, especially in the countries of the Anglo-Saxon system of law, and subsequently their reception took place under the laws of the Romano-German legal family. Currently, there are more than 200 reconciliation programs in place in the United States, Canada, the United Kingdom, Europe, Australia and South Africa. In most countries, the reconciliation procedure applies in the case of minor crimes. Some such programs have historically focused on the victim's needs to address the harm caused. Others are focused on the needs of the offender in developing their social responsibility, helping them to realize the negative significance of the socially dangerous consequences of their behavior (developing sympathy for the victim, being ashamed of their actions), or seeking to make offenders compensate for their wrongful conduct (in the form of compensation , free community service, etc.). The process of reconciling the guilty with the victim in foreign law differs not only in the forms of its realization, but also in its influence on the administration of traditional justice. Achieving a compromise between the guilty and the victim can act as: a) an alternative to criminal proceedings; b) a procedure parallel to the trial, the success of which has an impact on the court decision, including the imposition of a sentence; c) the outcome of the mediation does not have a direct legal impact on the criminal justice process, ie the punishment is imposed regardless of the application of the program. The possibility of concluding a reconciliation agreement in most countries is independent of the gravity of the crime committed, as the content of restorative justice is to reach a consensus between the victim and the offender. In the case of serious crimes, the process of reconciliation of the victim with the offender does not replace the traditional justice system, but is a complement to it, resulting in a sort of unification of interests in the restoration of the victim's rights and a corresponding payment for the crime. The most common criminal consequences of concluding an agreement on reconciliation in foreign law are: 1) closure of criminal proceedings by a prosecutor; 2) release by a court of guilty from criminal liability;

a suspended sentence of sentence, or 4) a mitigation of the sentence imposed.

Key words: criminal procedure, reconciliation agreement, victim, punishment, mediation.

Зміст

Традиційне кримінальне судочинство позиціонується як механізм для захисту прав і свобод особи, суспільства та держави від правопорушень, а також як механізм для відплати за недотримання вимог закону. Що ж стосується індивідуальних потреб жертви, а саме її зцілення на емоційному рівні та відновлення її порушеного права, то це завдання при застосуванні традиційних процедур кримінального судочинства вирішується лише опосередковано, а іноді може залишатися поза межами судового розгляду. Саме тому надання можливості сторонам кримінально-правового конфлікту самостійно вирішувати порядок та спосіб усунення заподіяної шкоди, а також кримінально-правові наслідки (у тому числі вид та розмір покарання, що може бути призначене за вчинений злочин) шляхом укладення угоди про примирення є позитивною новацією кримінального законодавства України. Можливість застосування компромісних процедур у кримінальному процесі певною мірою є рецепцією зарубіжних процесуальних практик, які зародились та почали розвиватися у 70-ті роки 20-го століття. Наразі у США, Канаді, Великій Британії, країнах Європи, Австралії і Південній Африці діє понад 200 програм примирення винного з потерпілим. У зв'язку з цим вивчення зарубіжного досвіду у сфері регламентації кримінально-правових наслідків укладення угоди про примирення з потерпілим у кримінальному судочинстві має важливе значення для розвитку власного механізму компромісних практик.

Різним аспектам правової регламентації призначення покарання свої праці присвятили П.П. Андрушко, РШ. Бабанли, Ю.В. Баулін, В.М. Бурдін, М.М. Васюк, А. Вознюк, В.Г. Дрозд, О.О. Дудоров, С.М. Міщенко, В. Навроцька, Р.В. Новак, О.В. Плахотнік, Ю.А Пономаренко, В.І. Тютюгін, М.І. Хавронюк, Ю.В. Шинкарьов та багато інших науковців. Ці дослідження виступають науковим базисом для подальшого розвитку та удосконалення норми про призначення покарання, у тому числі на підставі укладення угоди про примирення. кримінальний угода злочин компроміс

Метою статті є вивчення зарубіжного досвіду у сфері кримінально-правової регламентації правових наслідків укладення угоди про примирення у кримінальному процесі.

Виклад основного матеріалу

Примирення з потерпілим, як правило, у зарубіжному праві визнається підставою для відмови держави (тимчасової або остаточної) від кримінально-процесуального переслідування в обмін на добровільне відшкодування заподіяної шкоди, визначеної в угоді, добровільно укладеній із потерпілим.

Так, США на початку 70-х років ХХ ст. запровадили процедуру примирення з потерпілим у кримінальному процесі. У літературі наводяться дані, згідно з якими станом ще на 1998 р. у США діяло понад 289 різноманітних програм примирення з потерпілим. Натепер ця цифра є набагато більшою [1]. Відмінною рисою кримінального судочинства США є всебічний захист прав потерпілого як на рівні досудового розслідування, так і на рівні судового розгляду, про що свідчить чисельна кількість нормативно-правових актів, спрямованих на захист інтересів та прав постраждалої сторони (наприклад, Закон «Про права потерпілого» (“Crime Victims' Rights Act”) та Закон «Про послуги для потерпілих» (“Services to victims”) тощо). Оскільки застосування будь-якої програми примирення з потерпілим спрямоване на реалізацію його основних прав на компенсацію та реституцію заподіяної шкоди (п. 6 § 3771 “Crime Victims' Rights Act” [2], п. b ч. 3 § 20141 “Services to victims” [3]), процес примирення може відбуватися на будь-якій стадії кримінального процесу, а його наслідком завжди є відмова прокурора щодо відкриття кримінального провадження або його призупинення на строк виконання умов угоди [4]. Однак, якщо посередницькі програми не досягають успіху, розгляд справи відбувається у загальному порядку.

У Великобританії процес примирення потерпілого з винним відбувається за допомоги посередника - медіатора. Існує три основних типи посередництва [5]: 1 ) посередництво, що здійснюється на підготовчій стадії розгляду (як альтернатива стандартному кримінальному судочинству); 2) використання посередництва на стадії судового розгляду справи, що впливає на рішення суду та вибір відповідної процедури; 3) посередництво, яке відбувається паралельно зі здійсненням певної процесуальної стадії, проте результат якого може мати вплив на хід кримінального процесу [6, с. 230]. Отже, процес примирення винного з потерпілим у Великобританії може відбуватися на будь-якій стадії кримінального процесу, у тому числі після ухвалення вироку, а також може виступати невід'ємною частиною будь-якого вироку, зокрема і щодо неповнолітніх. Досить часто застосування таких програм полягає у покладенні на винного певних зобов'язань, виконання яких протягом строку, визначеного уповноваженим органом держави, дозволяє уникнути кримінальної відповідальності [7].

Згідно з законодавством Австрії примирення з потерпілим належить до інституту заходів, альтернативних покаранню, рішення щодо застосування яких приймає прокурор. Відповідно до ч. 1 § 191 КПК Австрії [8] прокурор закриває кримінальну справу у разі вчинення злочину, який карається тільки штрафом, позбавленням волі на строк до трьох років або позбавленням волі і штрафом, якщо з урахуванням наслідків вчиненого та посткримі- нальної поведінки винного (зокрема, у разі компенсації заподіяної шкоди або наявності інших обставин, що впливають на ухвалення вироку) вчинене правопорушення можна вважати незначним. Також згідно з ч. 2 § 191 КПК Австрії кримінальна справа підлягає закриттю у випадках, якщо кримінальне переслідування не є необхідним для попередження вчинення обвинуваченим нових правопорушень або попередження їх вчинення іншими особами (для випадків, спеціально передбачених § 198-209b КПК Австрії).

У Бельгії сторони кримінально-правового конфлікту можуть клопотати щодо застосування посередницьких процедур на будь-якій стадії кримінального процесу (ч. 1 ст. 553 КПК Бельгії) [9], у тому числі під час відбування призначеного покарання. Суди приймають до уваги інформацію щодо процесу укладення угоди (ст. 195 КПК Бельгії). Якщо угода укладена та виконується до ухвалення рішення суду по справам неповнолітніх, суд зобов'язаний це врахувати. У разі виконання умов угоди після ухвалення обвинувального вироку суд може переглянути своє рішення, якщо це буде необхідно, та пом'якшити призначене покарання. Загалом посередницькі процедури можуть бути застосовані у разі вчинення будь-яких злочинів, навіть тяжких. Що ж стосується злочинів невеликої тяжкості (проступків), то досягнення примирення з потерпілим, яке може варіюватися від форми фінансової компенсації до вибачення перед потерпілим, зазвичай визнається підставою для припинення кримінально-правового переслідування та закриття кримінальної справи [10, с. 22-24].

Примирення з потерпілим в Італії регулюється Указом «Положення про кримінальну юрисдикцію мирових суддів» [11]. Відповідно до ч. 4 ст. 26 цього Указу суддя у разі вчинення діянь, передбачених ст. 4 Указу (переважно це справи приватного обвинувачення, зокрема тілесні ушкодження, наклеп, образа, погроза, крадіжка, порушення недоторканності житла, пошкодження майна тощо), сприяє примиренню між сторонами правопорушення. Правові наслідки виконання укладеної угоди полягають у тому, що, якщо до початку слухання справи у суді обвинувачений відшкодує або усуне заподіяні суспільно небезпечні наслідки, а мировий суддя визнає таку діяльність достатньою та прийнятною для компенсації і відновлення інтересів потерпілого, ухвалюється рішення щодо закриття кримінального провадження (ч. 2 ст. 35 Указу). Також мировий суддя за клопотанням обвинуваченого з метою забезпечення завершення процесу відшкодування заподіяної шкоди може призупинити судовий розгляд справи на строк до трьох місяців (ч. 3 ст. 35 Указу). У такому разі призначається працівник судової поліції або соціальної служби місцевого органу влади для перевірки фактичного виконання компенсаційних та відновлюваних заходів (ч. 4 ст. 35). У разі завершення діяльності з компенсації чи відшкодування у повному обсязі суддя звільняє винного від кримінальної відповідальності (ч. 5 ст. 35). У протилежному випадку справа розглядається у загальному порядку (ч. 6 ст. 35).

Згідно зі ст. 71 7 Кримінального кодексу (далі - КК) Канади у разі примирення з потерпілим та успішного виконання посередницьких програм кримінальне провадження припиняється [12].

У Німеччині (далі - ФРН) у разі досягнення консенсусу між винним та потерпілим прокурор може припинити подальший розгляд справи за незначні кримінальні правопорушення. При цьому закон не містить вичерпного і закритого переліку злочинів, які виступають передумовами для застосування посередницьких процедур. Це питання є дискреційним і перебуває виключно в площині розсуду прокурора або суду, які при його вирішенні мають керуватися здоровим глуздом, оцінюючи кожну ситуацію окремо. Правові наслідки примирення з потерпілим визначенні у ст. 46а КК ФРН [13] і полягають у пом'якшенні покарання або звільненні від покарання, якщо злочин карається позбавленням волі на строк до 1 року або штрафом до 360 денних ставок. У разі вчинення інших злочинів відповідно до § 49 КК ФРН: 1) довічне позбавлення волі заміняється позбавленням волі на строк до трьох років; 2) тимчасове позбавлення волі не може перевищувати трьох чвертей максимального строку, передбаченого за вчинене діяння; 3) розмір штрафу призначається не більше трьох чвертей суми денних ставок від його максимального розміру, передбаченого за вчинене діяння; 4) підвищений мінімальний строк покарання у вигляді позбавлення волі знижується у таких випадках: в разі мінімального строку від десяти або п'яти років - до двох років; в разі мінімального строку від трьох або двох років - до шести місяців; в разі мінімального строку від одного року - до трьох місяців; в інших випадках - до мінімального строку, передбаченого законом.

У Польщі укладення мирової угоди є підставою для: 1) умовного припинення кримінального провадження (ст. 66 КК Польщі) [14]; 2) безумовного припинення кримінального провадження, якщо злочином не було заподіяно шкоди суспільству або шкода була визнана незначною (ст. 17 КПК Польщі); 3) умовної відстрочки виконання вироку (§ 1 ст. 69 КК Польщі); 4) ухвалення вироку без судового розгляду з обов'язковим пом'якшенням покарання (якщо винний погодився з покаранням, визначеним в процесі посередництва) (§ 3 ст. 53, § 2 ст. 60 КК Польщі).

У Румунії застосування процедури примирення визнається способом, альтернативним кримінальному судочинству, та допускається у справах приватного обвинувачення і у правопорушеннях, вчинених неповнолітніми (статті 67-70 Закону «Про посередництво та посередницьку діяльність») [15]. Кримінально-правовим наслідком успішного завершення медіації є відмова від притягнення особи до кримінальної відповідальності або звільнення від неї залежно від того, на якій стадії застосовувалась дана процедура (ст. 69).

В Угорщині укладення угоди про примирення з потерпілим допускається у випадках вчинення злочинів проти особи, правил дорожнього руху, власності (Розділи ХІІ, ХШ, XVIII КК Угорщини) [16]. Кримінально-правові наслідки укладення угоди залежать виключно від її виконання. Якщо винний, який вчинив злочин, що карається позбавленням волі на строк до трьох років, покаявся та компенсував заподіяну шкоду, суд звільняє його від кримінальної відповідальності (ч. 1 ст. 29 КК Угорщини). У разі вчинення злочину, за який передбачається покарання у вигляді позбавлення волі до п'яти років, виконання умов угоди про примирення є передумовою лише для обов'язкового пом'якшення покарання. При цьому обмежень для такого пом'якшення у КК немає (ч. 2 ст. 29 КК Угорщини). Проте звільнення від кримінальної відповідальності та пом'якшення покарання у разі примирення винного з потерпілим не застосовується, якщо злочин був вчинений за обтяжуючих обставин, передбачених у ч. 3 ст. 29 КК Угорщини.

Відповідно до ст. 10-1 КПК Франції в усіх кримінальних справах та на всіх стадіях кримінального процесу, у тому числі виконання вироку, правопорушнику за умови визнання ним усіх фактичних обставин справи може бути запропоновано пройти процедуру примирення з потерпілим. Ця процедура здійснюється паралельно та незалежно від кримінального процесу, тим самим не замінюючи офіційне кримінальне судочинство [17]. Успішне застосування цієї процедури не впливає на призначення покарання та його виконання, втім може враховуватися судом при ухвалені рішення.

У Чехії процедура примирення з потерпілим виступає формою позасудового врегулювання кримінально-правового конфлікту. Посередництво у кримінальних справах регулюється Законом «Про службу пробації та посередницьку діяльність» (“Probation and Mediation Service Act”) [18]. Відповідно до ст. 307 КПК Чехії [19] Досягнення консенсусу між сторонами кримінально-правового конфлікту є умовою для закриття кримінального провадження та звільнення від застосування заходів кримінально-правового характеру.

Висновки

Аналіз положень зарубіжного законодавства свідчить про широке використання процедури примирення з потерпілим як способу врегулювання кримінально-правового конфлікту. У більшості країн примирення виступає механізмом, альтернативним традиційному кримінальному судочинству. Процес примирення винного з потерпілим у зарубіжному праві відрізняється не тільки за формами його реалізації, а й за своїм впливом на відправлення традиційного правосуддя. Досягнення компромісу між винним та потерпілим може виступати як: а) альтернатива кримінальному процесу; б) процедура, паралельна судовому процесу, успішність якої має вплив на судове рішення, у тому числі при призначенні покарання; в) результат посередництва, який не має безпосереднього правового впливу на процедуру здійснення кримінального правосуддя, тобто покарання призначається незалежно від застосування програми. Можливість укладення угоди про примирення у більшості країн не залежить від тяжкості вчиненого злочину, бо змістом відновлюваного правосуддя є досягнення консенсусу між потерпілим та правопорушником. У разі вчинення тяжких злочинів процес примирення потерпілого з правопорушником не замінює традиційну систему правосуддя, а є її доповненням, внаслідок чого відбувається своєрідне об'єднання інтересів щодо відновлення прав потерпілого та відповідна відплата за вчинене. Найбільш поширеними кримінально- правовими наслідками укладення угоди про примирення у зарубіжному праві є такі: 1) закриття кримінального провадження прокурором; 2) звільнення судом винного від кримінальної відповідальності; 3) умовна відстрочка виконання обвинувального вироку; 4) пом'якшення призначеного покарання.

Список використаних джерел

1. Guidelines for Victim-Sensitive Victim-Offender Mediation: Restorative Justice Through Dialogue.

2. Crime Victims' Rights Act: United States Justice for All Act of 2004, Pub. L. No. 108-405, 118 Stat. 2260.

3. Services to victims: U. S. Code.

4. Mediation Unit. Sandak Jay H. Mediation in the Criminal Justice System.

5. Marshall Tony F. Restorative Justice on Trial in Britain / Restorative Justice on Trial: Pitfalls and Potentials of Victim-Offender Mediation - International Research Perspectives. Springer Science & Business. Media. 1992. Vol. 64. 590 с. С. 15-28

6. Strйmy T., Kurilovska L., Vrablova M. Restorativna justicia. Praha: Leges. 2015. 344 s.

7. Conditional Cautioning: StrafprozeЯordnung 1975 (StPO) StF: bGbI. Nr. 631/1975. Stand der Gesetzesgebung: 24.01.2020.

8. Code d'instruction criminelle (Belgique).

9. Van Schijndel, R. A. M. Confidentiality and victim-offender mediation. Apeldoorn | Antwerpen | Portland: Maklu Uitgevers. 2009. 224 с.

10. Isposizioni sulla competenza penale del Giudice di Pace, a norma dell'articolo 14 della legge 24 novembre 1999, n. 468: Decreto Legis- lativo 28 agosto 2000, n. 274. IL PRESIDENTE DELLA REPUBBLICA.

11. Criminal Code (Canada): RSC 1985. Parliament of Canada.

12. Strafgesetzbuch (StGB) StGB Ausfertigungsdatum: 15.05.1871 The Penal Code Act of 6 June 1997

13. Privind medierea si organizarea profesiei de mediator actualizata: Legea nr 192/2006, prin Legea 154/2019. Parlamentul Romвniei. Monitorul Oficial nr 623 din 26.07.2019

14. Criminal Code of the Republic of Hungary Act C of 2012.

15. Junod-Fanget Laurence LA JUSTICE RESTAURATIVE, UN OUTIL POUR LA JUSTICE PЙNALE. Village de la Justice. MARDI 15 NOVEMBRE 2016.

16. Probation and Mediation Service: Act No. 257 of 14th July, 2000. The Parliament of the Czech Republic.

17. Trestnim rizeni soudnim (trestnl rad): Zakon ze dne 29. listopadu 1961 c. 141/1961 Sb / Nвrodn shromвzdлn Ceskoslovenskй sociali- stickй republiky

Размещено на Allbest.ru