Оптимізація кількісного складу Верховної Ради України

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОПТИМІЗАЦІЯ КІЛЬКІСНОГО СКЛАДУ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

Кравцова З.С.,

доктор юридичних наук, доцент, доцент кафедри конституційного права

Інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка

У статті проаналізовано питання оптимізації кількісного складу Верховної Ради України. Зазначено, що зміни кількісного складу парламенту будь-якої держави є поширеною практикою світового парламентаризму. Збільшення або зменшення чисельності народних представників можуть відбуватися з різних причин, однією з яких є проведення конституційної реформи. Проблема зазвичай полягає, скоріш за все, не скільки у кількості, а саме у якості народних депутатів. Проаналізовано законопроект про скорочення конституційного складу Верховної Ради України. З'ясовано, що закріплення кількісного складу парламенту та його палат є питанням політичної доцільності, яка тією чи іншою мірою визначається національними традиціями, чисельністю жителів країни, особливостями конкретно-історичних подій, внутрішньою будовою парламенту та іншими обставинами. Визначено, що проблемним є питання відсутності об'єктивних даних про населення України, зокрема про його чисельність. Це наразі є важливим не лише для конституційної науки та правотворчої й правозастосовної діяльності, а й для розвитку суспільства та держави. Встановлено, що кількість населення України, яка очевидно скоротилася за 20 років, вимагає внесення змін і до Конституції України, з метою забезпечення усталеної за роки незалежності України пропорції народного представництва в парламенті - Верховній Раді України.

Зроблено висновок, що при проведенні конституційної реформи в сучасній Україні є доцільним використати власний історичний досвід і сучасну практику демократичних держав, і передбачити чисельність Верховної Ради України у пропорції 80-100 тис. жителів на одного представника українського народу в парламенті. На сьогодні обґрунтована чисельність українського парламенту може складати 400 народних депутатів. Підкреслено, що ефективність правового явища традиційно визначається як співвідношення між фактичним результатом дії правових норм і тими соціальними цілями, для досягнення яких ці норми були прийняті. Зауважено, що до 2022 року необхідно відновити пропорцію кількісного складу Верховної Ради України згідно з реальною кількістю виборців в Україні.

Ключові слова: оптимізація, Верховна Рада України, парламент, кількісний склад парламенту, законопроект, населення.

OPTIMIZATION OF THE QUANTITATIVE COMPOSITION OF THE VERKHOVNA RADA OF UKRAINE

The article analyzes the issue of optimizing the number of members of the Verkhovna Rada of Ukraine. It is noted that changes in the quantitative composition of the parliament of any state is a common practice of world parliamentary. The increase or decrease in the number of MPs can occur for various reasons, one of which is the implementation of constitutional reform. The problem is usually, most likely, not so much in number, namely as MPs. The bill on reduction of the constitutional composition of the Verkhovna Rada of Ukraine is analyzed. It was found that the consolidation of the number of members of parliament and its chambers is a matter of political expediency, which to some extent is determined by national traditions, population, features of specific historical events, the internal structure of parliament and other circumstances. It is determined that the problem is the lack of objective data on the population of Ukraine, in particular on its number. This is currently important not only for constitutional science and lawmaking and law enforcement activities, but also for the development of society and the state. It is established that the population of Ukraine, which has obviously decreased over 20 years, requires amendments to the Constitution of Ukraine, in order to ensure the established for the years of independence of Ukraine the proportion of people's representation in parliament - the Verkhovna Rada of Ukraine.

It is concluded that in carrying out constitutional reform in modern Ukraine it is expedient to use one's own historical experience and modern practice of democracies, and to envisage the number of the Verkhovna Rada of Ukraine in the proportion of 80-100 thousand inhabitants per one representative of the Ukrainian people in parliament. Today, the reasonable number of the Ukrainian parliament can be 400 deputies. It is emphasized that the effectiveness of a legal phenomenon is traditionally defined as the ratio between the actual result of legal norms and the social goals for which these norms were adopted. It is noted that by 2022 it is necessary to restore the proportion of the Verkhovna Rada of Ukraine in accordance with the actual number of voters in Ukraine.

Key words: optimization, Verkhovna Rada of Ukraine, parliament, quantitative composition of parliament, bill, population.

Постановка проблеми

Принцип народного представництва передбачає дотримання раціональної пропорції у визначенні кількості народних представників у парламенті. У різних державах ці пропорції є різними, і міжнародні стандарти, зокрема, Кодекс належної практики у виборчих справах, не встановлюють рекомендованих пропорцій виборців на один мандат парламентаря.

Експерти зауважують, що зміни кількісного складу парламенту будь-якої держави є поширеною практикою світового парламентаризму. Збільшення або зменшення чисельності народних представників можуть відбуватися з різних причин, однією з яких є проведення конституційної реформи. Проблема зазвичай полягає, скоріш за все, не скільки у кількості, а саме у якості народних депутатів.

Метою статті є з'ясувати доцільність зменшення кількості парламентарів, враховуючи реальний стан функціонування Верховної Ради України, в першу чергу з економічної та ресурсної точки зору та зрозуміти, як це може вплинути на якість законодавчих актів та ефективність роботи парламенту.

Виклад основного матеріалу дослідження

У перші дні роботи Верховної Ради України ІХ скликання на виконання своїх передвиборчих тез Президент України Володимир Зеленський вніс до парламенту низку законопроектів щодо змін до Основного Закону. Вважаємо за доцільне здійснити аналіз окремих із них. Так, «Проект Закону про внесення змін до статей 76 та 77 Конституції України (щодо зменшення конституційного складу Верховної Ради України та закріплення пропорційної виборчої системи)» від 29 серпня 2019 року №1017 [1].

Мета прийняття цього законопроекту визначається як реалізація заходів парламентської реформи в частині оптимізації загальних засад статусу єдиного органу законодавчої влади. У законопроекті містяться норми щодо: 1) склад народних депутатів України до трьохсот; 2) вилучити із тексту статті 76 Конституції України принципи загального, рівного і прямого виборчого права, що здійснюється шляхом таємного голосування, оскільки має місце дублювання статті 71 Конституції України; 3) запровадити такий виборчий ценз, як володіння державною мовою; 4) змінити виборчу систему та закріпити пропорційну виборчу систему на парламентських виборах [1].

Однією із суттєвих змін законопроекту є зменшення числа народних депутатів України з 450 до 300. Спроби скоротити кількість депутатів в історії України вже були. Так, одним із питань всеукраїнського референдуму 16 квітня 2000 року і було зменшення депутатського корпусу. І результати голосування, з 26730432 громадян за віддали свої голоси 2597915, що складає понад 90 % підтримки такої ініціативі [2].

На особливу увагу заслуговує «Проект Закону про внесення змін до статті 81 Конституції України (щодо додаткових підстав дострокового припинення повноважень народного депутата України)» від 29 серпня 2019 року № 1027 [3].

У пояснювальній записці до згаданого проекту Закону міститься обґрунтування необхідності прийняття законопроекту. Однією із нинішніх проблем функціонування парламенту в Україні є відсутність дієвого та ефективного механізму забезпечення парламентської дисципліни. Законопроектом пропонується вдосконалити перелік підстав та окремі елементи механізму дострокового припинення повноважень народних депутатів України [3].

Велика палата Конституційного Суду України розглянула на пленарному засіданні справу за конституційним зверненням Верховної Ради України про надання висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін до статей 76 та 77 Конституції України (щодо зменшення конституційного складу Верховної Ради України та закріплення пропорційної виборчої системи) (реєстр. № 1017) вимогам статей 157 і 158 Конституції України [4].

Аналогічне питання вже розглядалося Конституційним Судом України. Так, у Висновку від 27 червня 2000 року № 1-в/2000 Конституційний Суд України зазначив, що зменшенням конституційного складу Верховної Ради України з чотирьохсот п'ятдесяти народних депутатів України до трьохсот народних депутатів України права і свободи людини і громадянина не скасовуються і не обмежуються; такі зміни не спрямовані також на ліквідацію незалежності чи порушення територіальної цілісності України (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини) [5].

Вивчення сучасної конституційно-правової практики розвинутих держав свідчить про те, що закріплення кількісного складу парламенту та його палат є питанням політичної доцільності, яка тією чи іншою мірою визначається національними традиціями, чисельністю жителів країни, особливостями конкретно-історичних подій, внутрішньою будовою парламенту та іншими обставинами. Існує думка, що на зміст та обсяг прав і свобод людини і громадянина, включаючи і виборчі права, кількісний склад парламенту та його палат безпосередньо не впливає. Не достатньо аргументованою є теза, що суб'єкти як активного, так і пасивного виборчого права, а саме громадяни України, із зменшенням кількісного складу Верховної Ради України не позбавляються рівної можливості брати участь у виборах до нього.

Підтримуємо позицію Конституційного Суду України, що положення Конституції України, зокрема її статей 150, 151, визначають певну кількість народних депутатів України та передбачають право народних депутатів України, щонайменше сорока п'яти, тобто однієї десятої від конституційного складу Верховної Ради України, на звернення до Конституційного Суду України з конституційним поданням і конституційним зверненням. У такому разі зі зменшенням конституційного складу Верховної Ради України не відбувається домірного зменшення кількості народних депутатів України, внаслідок чого ускладнюється можливість їх звернення до Конституційного Суду України, що може призвести до обмеження конституційних прав і свобод людини. При розгляді даної справи висловили окрему думку судді Конституційного Суду України І. Сліденко та О. Первомайський навели додаткову аргументацію щодо неконституційності пропонованих змін, з якими ми погоджуємось і вважаємо їх аргументованими. Так, О. Первомайський вважає, що конституційний процес внесення змін до Основного Закону України, що ґрунтується на такому засновку як удавана потреба «у виправленні недоліків та вад Конституції України», приречений на поразку в контексті мети існування Основного Закону України, оскільки неможливо гарантувати та захистити права і свободи людини та громадянина, конституційну демократію, її цінності й інститути шляхом дискредитації Конституції України. Законопроект про внесення змін до статей 76 та 77 Конституції України створює значні ризики як для конституційної демократії у цілому, так і для окремих конституційних цінностей та інститутів [6].

У ході дослідження виникає питання про те, яку «реальну численність громадян України» необхідно застосовувати з метою забезпечення раціонального народного представництва в парламенті без проведення в Україні більше десяти років перепису населення?

Питання відсутності об'єктивних даних про населення України, зокрема про його чисельність є наразі важливим не лише для конституційної науки та правотворчої й правозастосовної діяльності, а й для розвитку суспільства та держави. Адже, не маючи достовірних даних про кількісний і соціальний склад населення вкрай важко прогнозувати, планувати і виконувати Державний бюджет України, надавати адресну соціальну допомогу, не «розмиваючи» її між тими, хто такої допомоги не потребує та між банальними «мертвими душами».

Нині, під час пандемії COVID-19 і соціально-економічної кризи - ця проблема відсунута урядом у «довгу шухляду» через брак коштів. Але, це не вихід з ситуації, зокрема, й через міжнародні зобов'язання України, як члена ООН, проводити перепис населення не менше одного разу на 10 років. Тоді, як останній перепис населення в Україні відбувся в 2001 році.

Кількість населення України, яка очевидно скоротилася за 20 років, вимагає внесення змін і до Конституції України, з метою забезпечення усталеної за роки незалежності України пропорції народного представництва в парламенті - Верховній Раді України.

Виходячи з того, що в Україні на день прийняття Конституції України, проживало близько 50 млн. громадян, значна частина яких була наділена виборчим правом і конституційний склад парламенту становив 450 народних депутатів України, то в 2020 році, з різних причин (демографічна ситуація, еміграція, анексія АР Крим, тимчасова окупація територій на Сході України і ін.), населення України скоротилося на більше ніж 7 млн., то конституційний склад Верховної Ради України має бути приведений у пропорційну відповідність до кількості виборців.

Вважаємо, що при проведенні конституційної реформи в сучасній Україні є доцільним використати власний історичний досвід і сучасну практику демократичних держав, і передбачити чисельність Верховної Ради України у пропорції 80-100 тис. жителів на одного представника українського народу в парламенті. На сьогодні обґрунтована чисельність українського парламенту може складати 400 народних депутатів. Слід підкреслити, що ефективність правового явища традиційно визначається як співвідношення між фактичним результатом дії правових норм і тими соціальними цілями, для досягнення яких ці норми були прийняті. Не забуваємо й про економічний ефект такої реформи (оптимізація виборчих округів і дільниць, утримання 50 народних депутатів України, їх помічників тощо), співставний із результатами приватизації у 2019 році.

Наслідком масштабної інституційної реформи органів державного управління, яку ініціював у 2018 р. президент Франції Е. Макрон, має стати суттєве скорочення конституційного складу французького парламенту. Кількість депутатів у Національній асамблеї Франції (нижній палаті парламенту) на виборах 2022 р. становитиме 404 депутати замість 577, а французьких сенаторів буде зменшено з 348 до 244 [7, С. 7-8].

Доцільно навести останній приклад Італійської республіки. Так, 20 вересня 2020 року майже 70% італійських виборців підтримали на референдумі рішення зменшити чисельність депутатів у двох палатах парламенту країни з 945 до 600. В основі ідеї скорочення чисельності депутатів було твердження, що саме в такий спосіб можливо скоротити витрати і покращити ефективність законодавчого органу. Рішення урізати кількість депутатів нижньої палати з 630 до 400 та верхньої палати з 315 до 200 схвалив парламент Італії. Реформа набере чинності разом з наступними загальними виборами - у 2023 році.

Висновки

Таким чином, приходимо до висновку, так як наступні чергові вибори народних депутатів України мають бути проведені в 2023 році, а міжнародні стандарти виборчого права, все той же Кодекс належної практики у виборчих справах, передбачають, що реформа виборчого законодавства має проводитись не пізніше як за рік до проведення чергових виборів, то до 2022 року необхідно відновити пропорцію кількісного складу Верховної Ради України згідно з реальною кількістю виборців в Україні. Доцільно використати власний історичний досвід і сучасну практику демократичних держав, і передбачити чисельність Верховної Ради України у пропорції 80-100 тис. жителів на одного представника українського народу у парламенті. Обґрунтована чисельність українського парламенту може складати 400 народних депутатів.

конституція верховний рада вибори

Список використаних джерел

1. Проект Закону про внесення змін до статей 76 та 77 Конституції України (щодо зменшення конституційного складу Верховної Ради України та закріплення пропорційної виборчої системи) від 29 серп. 2019 р. №1017. (дата звернення: 04.03.2019).

2. Про підсумки всеукраїнського референдуму 16 квіт. 2000 р. Повідомлення Центральної виборчої комісії від 25 квіт. 2000 р. (дата звернення: 03.05.2019).

3. Проект Закону про внесення змін до статті 81 «Конституції України (щодо додаткових підстав дострокового припинення повноважень народного депутата України)» від 29 серп. 2019 р. № 1027. (дата звернення: 04.03.2019).

4. Висновок Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Верховної Ради України про надання висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін до статей 76 та 77 Конституції України (щодо зменшення конституційного складу Верховної Ради України та закріплення пропорційної виборчої системи) (реєстр. № 1017) вимогам статей 157 і 158 Конституції України від 16 груд. 2019 р. № 8-в/2019. (дата звернення: 23.10.2018).

5. Висновок Конституційного Суду України у справі за зверненням Верховної Ради України про надання висновку щодо відповідності проекту Закону України «Про внесення змін до Конституції України за результатами всеукраїнського референдуму за народною ініціативою» вимогам статей 157 і 158 Конституції України (справа про внесення змін до статей 76, 80, 90, 106 Конституції України) від 27 червня 2000 року № 1-в/2000. Офіційний вісник України. 2000 р. № 30. С. 163. Ст. 1287.

6. Окрема думка судді Конституційного Суду України Первомайського О. О. стосовно Висновку Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Верховної Ради України про надання висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін до статей 76 та 77 Конституції України (щодо зменшення конституційного складу Верховної Ради України та закріплення пропорційної виборчої системи) (реєстр. № 1017) вимогам статей 157 і 158 Конституції України. (дата звернення: 04.11.2020).

7. Закірова С. Законопроект про скорочення конституційного складу Верховної Ради України. Громадська думка про правотворення. 2019. № 15 (180). С. 4-10. (дата звернення: 04.11.2020).

Размещено на Allbest.ru