Соціальні послуги в громаді: інновації законодавства

Аналіз останніх досліджень і публікацій

У сучасній вітчизняній науці дослідження проблем надання СП, їх законодавчого підгрунття набуло широкого наукового та громадського дискурсу. За сприянням ЮНІСЕФ в Україні та Міністерства соціальної політики України проведена оцінка моделей та практик соціальної роботи на рівні громади [5]. К. В. Дубич дослідив науково - прикладний механізм державного управління підвищення якості надання СП[6]. Романова Ф. Н. розкрила формування ринку СП на сучасному етапі в Україні [7]. Особливостям надання СП в України приділили увагу Попова С.М. і Попова Л.М.[8]. Розвиток інтегрованих СП охарактеризувала Т.В. Світлична [9]. Законодавче забезпечення надання СП дослідив О.В. Тищенко[10]. Актуальним є розкриття сучасних тенденцій правового регулювання надання СП в дослідженні Надії Іванівні Чудик - Білоусової [11].

Активну роботу щодо надання методичної допомоги громадам, ОТГ України в частині застосування законодавства про СП проводить Міністерство соціальної політики України, зокрема: Міністр Юлія Соколовська; заступник Міністра з питань Європейської інтеграції Сергій Ніжинський; Генеральний директор Директорату СП та інтеграції Юлія Гайдаржі. Вагому роль в розробленні та соціологічних дослідженнях щодо якості надання СП в громаді та ОТГ проводить відділ досліджень розвитку соціальних систем Інституту під керівництвом Олени Давидюк.

Аналіз наукових підходів свідчить про широку зацікавленість науковців щодо дослідження питання надання СП. Разом з тим автор зазначає, що вони були розроблені на чинній законодавчій базі. Новий закон «Про соціальні послуги» потребує його розкриття, пояснення для практичного застосування, особливо в громаді та ОТГ.

Мета статті. Метою статті є дослідження та розкриття нових підходів щодо надання СП в громадах та ОТГ визначених в новому Законі України «Про соціальні послуги» та визначити/запропонувати алгоритм надання СП в ОТГ у якої немає і в якої є надавачі соціальних послуг.

Виклад основного матеріалу

соціальна послуга громада

Автор не має за мету робити порівняльний аналіз законодавства щодо СП, так як це проводиться при прийнятті самого закону, а лише охарактеризувати його з точки зору застосування органами місцевого самоврядування та дослідити його новизну. Новий закон визначає основні організаційні та правові засади надання СП, спрямованих на профілактику, подолання складних життєвих обставин та мінімізацію їх наслідків для осіб, які в них перебувають.

Закон України «Про соціальні послуги» ухвалено в новій редакції в січні 2019 року визначає СП як дії, спрямовані на профілактику складних життєвих обставин, подолання таких обставин або мінімізацію їх негативних наслідків для осіб/сімей, які в них перебувають. Основними цілями надання СП будуть: профілактика складних життєвих обставин - запобігання виникненню складних життєвих обставин та/або потраплянню особи/сім'ї в такі обставини; подолання складних життєвих обставин особою/сім'єю, інтеграція та реінтеграція в суспільне життя місцевої громади; Мінімізація негативних наслідків складних життєвих обставин для особи/сім'ї, підтримка її/їх життєдіяльності, соціального статусу та включення у громаду. СП будуть надаватися: за місцем проживання; за місцем перебування (отримувача СП поза межами місця проживання та приміщення надавача СП, у тому числі на вулиці); у приміщені надання (стаціонарно, напівстаціонарно).

Важливо зазначити, які і яким чином будуть надаватися СП в громаді?. Щодо переліку СП то вони також прописані в новій редакції закону, а саме: догляд в дома, денний догляд; підтримане проживання; соціальна адаптація; соціальна інтеграція та реінтеграція; надання притулку; екстрене (кризове втручання); консультування; соціальний супровід; представництво інтересів; посередництво (медитація); соціальна профілактика; натуральна допомога. Екстрене, кризове втручання забезпечується невідкладно (протягом доби) у зв'язку з обставинами, що загрожують життю та/або здоров'ю отримувача соціальних послуг, наприклад у випадках вчинення домашнього насильства, жорстокого поводження з дитиною.

Базові СП мають бути розвинені в громаді, ОТГ відповідно до потреб населення та надаватися максимально наближено до місця проживання громад, які їх потребують. Порядок надання СП буде мати наступні кроки: перший, аналіз заяви/звернення про надання СП, повідомлення про осіб/сімей, які перебувають у складних сімейних обставинах, що загрожують життю чи здоров'ю особи; другий, оцінювання потреб особи/сім'ї у СП; третій, прийняття рішення про надання СП з урахуванням індивідуальних потреб особи/сім'ї; четвертий, розроблення індивідуального плану надання СП; п'ятий, укладення договору про надання СП; шостий, виконання договору про надання СП; сьомий, здійснення моніторингу надання СП.

При цьому потрібно зазначити, що в новому законі передбачено, що громадини в деяких випадках на мають права відмовитися в наданні СП, а саме: батьки, які не виконують свої батьківські обов'язки; особи, які вчинили насильство за ознакою статті, домашнє насильство, чи жорстоке поводження з дітьми; особи до яких застосовуються заходи пробації відповідно до законодавства України; особи, яких судом направлено на проходження програми для кривдників; в інших випадках передбачених законодавством України.

Вперше, новим законом передбачено окрім фахівця з соціальної роботи, посаду соціального менеджера, який планує, організує, координує, оцінює потреби у СП, моніторит здійснення соціальної роботи, надання СП у територіальній громаді. Рекомендована кількість соціальних менеджерів не менше 1 на 10000 осіб. Не зважаючи на те, що СП можуть надаватися як державними, так і не державними установами, закон висуває до них єдині вимоги. Тобто, краще можна, гірше - ні. На сьогодні не у всіх громадах, ОТГ є установи, які надають СП для своїх мешканців. Саме тому постає питання, як вийти із цього положення. Автор статі, та фахівці Міністерства соціальної політики, із врахуванням нового закону пропонують наступні алгоритми дій для керівництва ОТГ.

1. Алгоритм роботи в об'єднаній територіальній громаді, у якій немає надавача СП. В ОТГ-1 немає надавача СП, ОТГ-2 є надавач СП. Відповідальний підрозділ, відповідальна особа ОТГ-1 забезпечує надання СП шляхом: проведення соціального замовлення СП; співробітництва відповідно до Закону України «Про співпрацю територіальних громад»: делегування одному із суб'єктів співробітництва іншими суб'єктами співробітництва виконання одного чи кількох завдань з переданням йому відповідних ресурсів; реалізації спеціальних проектів, що передбачає координацію діяльності суб'єктів співробітництва та акумулювання ними на визначений період ресурсів із метою спільного проведення відповідних заходів; спільного фінансування (утримання) суб'єктами співробітництва підприємств, установ та організацій комунальної форми власності - інфраструктурних об'єктів; утворення суб'єктами співробітництва спільних комунальних підприємств, установ та організацій - спільних інфраструктурних об'єктів; утворення суб'єктами співробітництва спільного органу управління для спільного виконання визначених законом повноважень.

Важливо знати, що особи, які опинились у складних життєвих обставинах і потребують сторонньої допомоги, відповідно до закону звертаються із заявою до відповідного підрозділу/відповідної особи ОТГ -1 за місцем свого проживання. Відповідний підрозділ/відповідна особа ОТГ-1 розглядає заву, надсилає необхідні запити до відповідних органів, установ, закладів: до закладу охорони здоров'я за місцем проживанням громадянина - для одержання медичного висновку про його здатність до самообслуговування та потребу в постійній сторонній допомозі (далі - медичний висновок); до відповідних підприємства, установи, організації, що надають послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, або виконавчого органу сільської (селищної) ради за місцем реєстрації громадянина - для отримання довідки про склад сім'ї або про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб; до територіального органу державної фіскальної служби - для отримання довідки про доходи громадянина (у разі потреби). На підставі відповідей на зазначені запити відповідальний підрозділ /відповідальна особа ОТГ-1 приймає рішення про надання СП і надсилає його разом із заявою, медичним висновком, довідкою про склад сім'ї, довідкою про доходи громадянина та іншими необхідними документами відповідному підрозділу/відповідній особі ОТГ-2, з якою укладено договір про співробітництво територіальних громад.

2. Алгоритму роботи в об'єднаній територіальній громаді, у якій є надавач соціальних послуг. Особи, які опинились у складних життєвих обставинах і потребують сторонньої допомоги, відповідно до закону звертаються із заявою до відповідального підрозділу/відповідної особи ОТГ.

Відповідальний підрозділ/відповідальна особа розглядає заяву та надсилає необхідні запити: до відповідних органів, установ, закладів, зокрема до закладу охорони здоров'я за місцем проживання громадянина, - для одержання медичного висновку про його здатність до самообслуговування та потребу в постійній сторонній допомозі (далі - медичний висновок); до відповідних підприємства, установи, організації, що надають послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, або виконавчого органу сільської (селищної) ради за місцем реєстрації громадянина - для отримання довідки про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб; до територіального органу державної фіскальної служби - для отримання довідки про доходи громадянина (у разі потреби). На підставі відповідей на зазначені запити відповідальний підрозділ/відповідальна особа приймає рішення про надання СП і надсилає його разом із заявою, медичним висновком, довідкою про склад сім'ї, довідкою про доходи громадянина та іншими необхідними документами надавачові СП.

Які повноваження щодо розвитку системи надання СП мають виконавчі органи міських рад міст обласного значення, рад об'єднаних територіальних громад?. До повноважень виконавчих органів міських рад міст обласного значення та рад об'єднаних територіальних громад належить забезпечення надання СП відповідно до нового закону, зокрема: визначення потреб населення у СП; інформування про їх перелік; здійснення заходів для виявлення вразливих груп населення, осіб і сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах, та їх забезпечення відповідно до потреб наданням базових СП; створення та забезпечення функціонування Реєстру надавачів та отримувачів СП; фінансування надання СП; забезпечення підвищення кваліфікації надавачів СП; здійснення моніторингу.

Наразі виникає питання, яким чином можна розвинути в громаді модель системи соціального захисту населення, що включатиме компонент надання СП відповідно змін до чинного законодавства України?. Міністерством соціальної політики та автором статті пропонується зразок структури ОТГ, яка відображена на рис.1.

Рис. 1.Модель системи соціального захисту населення, яка включає надання соціальних послуг. Примітка. ФСР (фахівці із соціальної роботи)