Використання сучасних можливостей судових експертиз під час розслідування легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВИКОРИСТАННЯ СУЧАСНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ СУДОВИХ ЕКСПЕРТИЗ ПІД ЧАС РОЗСЛІДУВАННЯ ЛЕГАЛІЗАЦІЇ (ВІДМИВАННЯ) ДОХОДІВ, ОДЕРЖАНИХ ЗЛОЧИННИМ ШЛЯХОМ

Кузьменко О.В.,

кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри кримінального процесу та криміналістики Університету державної фіскальної служби України

Горобченко К.В.,

здобувач вищої освіти другого (магістерського) рівня Університету державної фіскальної служби України

У статті здійснюється аналіз доцільності використання можливостей сучасних судових експертиз. Значна увага приділена типовому комплексу судових експертиз, які доцільно призначати для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальних провадженнях про злочини у сфері легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, який включає: 1) судові експертизи для визначення предмета злочину; 2) судові експертизи, пов'язані з дослідженням особи підозрюваного; 3) судові експертизи, пов'язані з дослідженням слідів, утворених у результаті взаємодії матеріальних тіл будь-якої фізичної природи (криміналістичні дослідження (трасологічні: дактилоскопічна, слідів взуття, транспортних засобів; встановлення цілого за частинами), технічна експертиза документів, почеркознавча тощо); комп'ютерно-технічна тощо).

При проведенні розслідувань економічних злочинів, у тому числі й тих, що пов'язані із легалізацією злочинних доходів, усе частіше буде виникати необхідність призначати комп'ютерно-технічні експертизи. Тому вже сьогодні є нагальною потреба у оснащенні експертно-криміналістичних центрів МВС і науково-дослідних інститутів Міністерства юстиції України сучасними науково-технічними засобами, програмними продуктами. Крім того, є необхідною фахова підготовка кадрів, які б спеціалізувалися на проведенні таких криміналістичних експертиз. Призначення судової експертизи пов'язане з низкою організаційних заходів, для реалізації яких є доцільною допомога спеціаліста відповідного профілю: формулювання питань, які підлягають розв'язанню експертизою; визначення вихідних даних і матеріалів, необхідних для дослідження; підготування порівняльних зразків; вибір експертної установи. Крім того, у статті підкреслена важливість розробки нових видів експертних досліджень, які можуть проводитися під час виявлення ознак легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, зокрема, з використанням «кібервалюти». За результатами проведення судової експертизи експерт складає висновок, який є самостійним джерелом доказів у справі. Згідно із нормами кримінального процесуального закону, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень і зроблені за їх результатом висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи.

Ключові слова: судова експертиза, експертні дослідження, легалізація (відмивання) доходів, висновок експерта, судово-бухгалтерська експертиза, судово-економічна експертиза, комп'ютерно-технічна експертиза.

USE OF MODERN POSSIBILITIES OF FORENSIC EXAMINATIONS DURING THE INVESTIGATION OF LEGALIZATION (LAUNDERING)OF INCOME OBTAINED BY CRIMINAL

The article analyzes the feasibility of using the capabilities of modern forensic examinations. Considerable attention is paid to a typical set of forensic examinations, which should be appointed to establish the circumstances to be proved in criminal proceedings for crimes in the field of legalization (laundering) of proceeds from crime, which includes: 1) forensic examinations to determine the subject of the crime; 2) forensic examinations related to the investigation of the suspect's identity; 3) forensic examinations related to the study of traces formed as a result of the interaction of material bodies of any physical nature (forensic examinations (trasological: dactyloscopic, footprints, vehicles; installation of the whole in parts), technical examination of documents, handwriting, etc.) ; computer, etc.). Investigations into economic crimes, including those involving money laundering, will increasingly require computer forensics. Therefore, today there is an urgent need to equip forensic centers of the Ministry of Internal Affairs and research institutes of the Ministry of Justice of Ukraine with modern scientific and technical means, software products. In addition, it is necessary to professionally train personnel who would specialize in conducting such forensic examinations. The appointment of a forensic examination is associated with a number of organizational measures, for the implementation of which it is advisable to assist a specialist in the relevant field: the formulation of issues to be resolved by the examination; determination of initial data and materials necessary for research; preparation of comparative samples; choice of expert institution. In addition, the article emphasizes the importance of developing new types of expert research that can be conducted to identify signs of legalization (laundering) of proceeds from crime, in particular, using «cybercurrency». Based on the results of the forensic examination, the expert draws a conclusion, which is an independent source of evidence in the case. According to the norms of the criminal procedure law, the expert's opinion is a detailed description of the research conducted by the expert and the conclusions made as a result, substantiated answers to questions posed by the person who involved the expert or the investigating judge or court.

Key words: forensic examination, expert research, legalization (laundering) of income, expert opinion, forensic accounting examination, forensic economic examination, computer and technical examination.

Постановка проблеми

Результати аналізу судової, слідчої та експертної практики свідчать, що досудове розслідування та судовий розгляд кожного кримінального провадження досліджуваної категорії потребує залучення спеціальних знань у формі судової експертизи, яка використовує широкий арсенал сучасних НТЗ та значно розширює можливості сторін провадження та суду в одержанні доказової інформації, що не може бути отриманою іншими процесуальними засобами.

Зміни кримінального процесуального законодавства, які відбулись у 2012 році, внесли корективи і в практику провадження судових експертиз у кримінальних провадженнях зазначеної категорії. Однак не були вирішені та залишаються актуальними комплекс проблем, які ускладнюють процес їх призначення й проведення.

Так, у нормах КПК України відсутня така процесуальна дія, як призначення судової експертизи, її замінено на «залучення експерта» (ст. 242 КПК), що потребує узгодження термінології у нормативно-правових актах. Назва постанови про доручення проведення експертизи потребує уточнення виходячи з суб'єктів, які мають право її призначати. У нормативно-правових актах, які регламентують питання проведення судових експертиз та юридичній літературі відсутнє єдине, загальноприйняте бачення їх назв, що призводить до неточності у визначенні видів, постановці питань, що виходять за межі компетентності експерта в галузі дослідження легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Подібні ситуації можуть приводити до різного роду зловживань та порушень прав і свобод осіб, а тому, вважаємо, що ця процедура повинна бути оптимізована.

Стан опрацювання

Вивченням проблеми розслідування кримінальних проваджень щодо легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, займалися такі вчені, як: В.П. Бахін, О.М. Бандурка, А.Ф. Волобуєв, В.І. Галаган, О.О. Дудоров, А.В. Іщенко, І.В. Клинчук, В.В. Лисенко, С.І. Ніколаюк, М.В. Салтевський, В.М. Попович, О.В. Халін та інші.

Мета дослідження полягає у встановленні доцільності використання можливостей сучасних судових експертиз під час досудового розслідування кримінальних проваджень щодо легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Виклад основного матеріалу

Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, вчиняється в банківській та бюджетній системах, у сфері приватизації й земельних відносин, вугільній, нафтовій та металургійній промисловості, в енергетичному комплексі. З огляду на тенденцію, що склалася, та збільшення сфер, вражених механізмами відмивання активів, постає питання про необхідність ретельної й системної розробки рекомендацій щодо використання спеціальних знань під час досудового розслідування та судового розгляду даної категорії кримінальних правопорушень.

Найпоширенішими експертними дослідженнями під час розслідування даної категорії кримінальних правопорушень є судово-бухгалтерська та судова товарознавча експертиза.

Однак, судово-бухгалтерську експертизу призначають не в кожному кримінальному провадженні. Рішення про призначення судово-бухгалтерської експертизи під час досудового розслідування приймає сторона обвинувачення (слідчий, прокурор) самостійно або за клопотанням сторони захисту залежно від обставин справи, за наявності для того підстав, а саме для з'ясування обставин, які підлягають доказуванню і мають значення для кримінального провадження (ст. 91 КПК України) та потребують необхідних спеціальних знань в галузі бухгалтерського обліку [1].

На нашу думку, ефективність використання судово-бухгалтерської експертизи має бути визначена її необхідністю, обґрунтованістю і своєчасністю призначення, а також правильною постановкою питань перед експертом та підбором необхідних для дослідження матеріалів.

Саме тому, судово-бухгалтерську експертизу найбільш доцільно призначити у разі: 1) обґрунтованого сумніву слідчого у правильності висновків в акті документальної ревізії (використання ревізором неналежних методів дослідження, відсутність у ревізора певного досвіду тощо); 2) наявності у провадженні двох або більше актів документальної ревізії (первинної та додаткової або повторної) із суперечливими даними перевірки або у випадках невідповідності висновків ревізії іншим матеріалам кримінального провадження; 3) обґрунтованого заперечення обвинуваченого (підозрюваного) проти висновків документальної ревізії, якщо для перевірки заперечень потрібні спеціальні знання [2, с. 31].

В процесі судово-бухгалтерської експертизи, як слушно наголошує М. І. Камлик, має бути вирішено коло питань, до яких належать: визначення та підтвердження розміру матеріальної шкоди, заподіяної посадовими та матеріально відповідальними особами у результаті скоєння корисливих правопорушень; виявлення недоліків в організації бухгалтерського обліку, звітності і контролю фінансово-господарської діяльності підприємства, які сприяли утворенню матеріальної шкоди; встановлення відповідності здійснених господарських операцій нормам чинного законодавства; визначення кола посадових осіб, які зобов'язані були забезпечити виконання вимог бухгалтерського обліку та контролю, недодержання яких установлено в ході проведення експертизи; встановлення правильності документального оформлення операцій по прийманню реалізації і збереженню товарно-матеріальних цінностей та руху грошових коштів; встановлення причин, що сприяли вчиненню корисливих зловживань; встановлення правильності методики проведення документальної ревізії та достовірності її результатів [3, с. 378-379]. розслідування кримінальний судовий експертний

На нашу думку, під час призначення та проведення судово-бухгалтерської експертизи обов'язково має бути взаємодія слідчого з експертом-бухгалтером, яка проявлятиметься: в контролі слідчим за дотриманням експертом строків проведення експертизи; ознайомленні експертом слідчого зі своїм планом роботи методикою майбутнього дослідження; ініціативності як слідчого, так і експерта в отриманні додаткових матеріалів дослідження.

Крім того, важливе значення в доказуванні фактів легалізації злочинних доходів відіграє фінансово-економічна експертиза, яка досліджує балансові взаємозв'язки даних обліку у зв'язку з конкретними обставинами порушення податкового законодавства. Ці взаємозв'язки знаходять відображення в журналах-ордерах, відомостях та інших регістрах, де накопичується інформація, в головній книзі реєстрації господарських операцій, а також у балансі підприємства та додатках до балансу, включаючи звіт про фінансові результати та їх використання.

Фінансово-економічна експертиза дозволяє відповісти на наступні питання:

1. Чи є (і які саме) порушення вимог нормативних актів у частині встановлення цін на виготовлену продукцію?

2. Чи в повному обсязі і чи в належні строки проведені підприємством дані платежі до бюджету, за договірними зобов'язаннями?

3. Чи не допущені порушення в ході перерахування цих коштів?

4. Чи допущені на підприємстві порушення при виробництві банківських, кредитних і розрахункових операцій?

5. Чи обґрунтовані були вимоги керівництва підприємства про основні або додаткові асигнування з бюджету?

6. Чи обґрунтовано витрачена в даній організації (підприємстві) вказана сума кредиту? Чи витрачені дані кошти (наприклад, заробітна плата працівника) за призначенням?

7. На скільки обґрунтована ціна нової моделі виробу (з урахуванням інфляції).

Слід також зазначити, що даній категорії кримінальних проваджень досить часто призначають також комплексну судово-економічну експертизу, метою якої є: а) встановлення того, що «сумнівна фінансова операція» являє собою легалізацію доходів, одержаних злочинним шляхом; б) визначення суб'єкта господарювання, де проводились операції легалізації цих доходів; в) визначення джерел створення «тіньових» доходів; г) визначення методів способів їх легалізації; д) виявлення документів на підставі яких здійснювалась легалізація; є) фіксування результатів проведених досліджень у висновку судової економічної експертизи [4, с. 483].

В сучасних умовах легалізацію (відмивання) злочинних доходів часто вчиняють з використанням комп'ютерних технологій. Йдеться про використання комп'ютерних технологій для підробки грошей, документів, печаток, штампів, бланків, цінних паперів тощо.

Саме тому в окремих випадках під час досудового розслідування кримінальних проваджень щодо легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, може бути проведена судова техніко-криміналістична експертиза електронних документів. Її об'єктом буде виступати матеріальний (матеріалізований) електронний документ, для якого важливим є тип його носія: внутрішній (пам'ять персонального комп'ютера, сервер, комп'ютерна мережа, електронний архів, тощо) і зовнішній ( диски, карти флешпам'яті, дискети, пластик, папір, магнітна стрічка тощо).

Слід погодитися з думкою С.Й. Гонгало, який вважає, що класифікуючи електронні документи як об'єкти судової техніко-криміналістичної експертизи, потрібно звернути увагу на них як на документи взагалі, так і на конкретні об'єкти експертно-криміналістичного дослідження зокрема. В даному випадку електронний документ цікавий лише в матеріалізованому вигляді: на папері, картоні, пластику [5, с. 35]. Тоді він буде загальним об'єктом експертно-криміналістичного дослідження як документ, а матеріал, речовини і технічні пристрої, що були використані та застосовувались для його матеріалізації, будуть об'єктами дослідження окремих видів та підвидів криміналістичних експертиз. Все це стосується зовнішньої характеристики електронного документа.

Стосовно внутрішньої характеристики змісту документа (інформації в файлах), то в даному випадку вони є безпосередніми об'єктами судової комп'ютерно-технічної експертизи. С.Й. Гонгало виділяє два їх види: 1) матеріалізовані електронні документи; 2) електронні документи, що зберігаються в пам'яті електронних пристроїв і вважає, що об'єктами судової техніко-криміналістичної експертизи документів є лише електронні документи першої групи, тобто такі, які перенесені на матеріальні носії: папір, картон, пластик [5, с. 35].

Крім того, фахівці у сфері надання фінансових послуг рекомендують правоохоронним органам урахувати ризики можливого використання для легалізації кримінальних доходів нової технології електронних грошей - блокчейн, що являє собою базу даних загального користування, яка функціонує без центрального керівництва. Якщо зараз усі операції з грішми, документами проходять через посередників (банки, державні органи або нотаріуси посвідчують дійсність операцій), то з часом це втратить потребу (можливо, ускладнить процес збирання доказів). Як уважають розробники системи, якщо технологія буде впроваджена, то контроль банків, аудиторів контролерів, страхових компаній інших реєстраторів буде не потрібен. Оскільки програмний код мережі відкритий, то будь-який громадянин матиме змогу користуватися системою, однак особистісні дані й інша персональна інформація залишаться конфіденційними. Банки світового рівня, такі як Golman Sachs, JP Morgan, Credit Suisse, Barclays, об'єдналися в консорціум R3 (більше 20 найбільших банків світу) для вивчення переваг і ризиків блокчейн [6, с. 168].

Слід зазначити, що найбільш складною для слідчого та суду є процедура оцінки висновку експерта, під якою розуміють достатність для зроблених висновків досліджуваного матеріалу; ефективність застосованих методів дослідження; відповідність висновків експерта проведеному дослідженню. Внутрішнє переконання експерта повинно базуватись не тільки на його суб'єктивному сприйнятті та аналізі виявленого комплексу ознак досліджуваних об'єктів, але й на критеріях, які піддаються численному вираженню. Співставлення кількісних параметрів, знаходження коефіцієнту кореляції одних й тих самих ознак досліджуваного об'єкта та об'єкта порівняння дозволяє не тільки більш обґрунтовано формулювати висновки, але й надає можливості проводити їх оцінку слідчим та судом.

Висновки

Отже, розглянуті особливо с- ті призначення та проведення судових експертиз, можливості окремих найбільш значимих із них у пізнанні обставин вчинення кримінальних правопорушень у сфері легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, сприятимуть подальшому удосконаленню організаційних та методологічних основ їх провадження, і як наслідок, забезпечуватимуть ефективність досудового розслідування таких кримінальних правопорушень.

Список використаних джерел

1. Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13 квітня 2012 року № 4651-VI // База даних «Законодавство України» / ВР України. (дата звернення: 20.11.2020).

2. Чернявський С. С. Місце судово-бухгалтерської експертизи в методиці розслідування економічних злочинів. Криміналістичний вісник. 2015. № 1 (3). С. 30-37.

3. Камлик М. І. Судова бухгалтерія. К., 2007. 552 с.

4. Капустник К. В., Карюгин В. И., Ковкин А. В. Проблемы проведения судебной экономической экспертизы в процессе расследования преступлений, связанных с легализацией (отмыванием) доходов, полученных преступным путем. Збірник матеріалів міжнарод. наук.-практ. конф. Міністерство юстиції України, Харківський НДІ судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса. Харків: Право 2012. С. 482-484.

5. Гонгало С. Й. Електронні документи як об'єкти судової техніко-криміналістичної експертизи та їх класифікація. Адвокат. 2013. № 1. С. 33-36.

6. Халін О. В. Використання спеціальних знань у розслідуванні легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право. 2016. Вип. 36 (2). С. 166-168.

Размещено на Allbest.ru