Предмет та об’єкт техніко-криміналістичних досліджень у розслідуванні кримінальних правопорушень: поняття, ознаки та розмежування

Размещено на http://www.allbest.ru

Предмет та об'єкт техніко-криміналістичних досліджень у розслідуванні кримінальних правопорушень: поняття, ознаки та розмежування

Subject and object of technical-criminalistics research in the investigation of criminal offenses: concept, signs, and boundary

Арешонков В.В.,

кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник наукової лабораторії з проблем протидії злочинності

Навчально-наукового інституту № 1 Національної академії внутрішніх справ

Відомості про об'єкт і предмет техніко-криміналістичних досліджень мають не лише теоретичне, а і практичне значення. Попри приділену науковцями увагу, єдності у розумінні понять і сутності об'єкта та предмета техніко-криміналістичних досліджень поки що немає. Недостатня визначеність об'єктів, зокрема в питаннях з'ясування загального поняття об'єкту, його специфічних ознак та розмежування з предметом, вимагає проведення подальших наукових досліджень у цьому напрямі. Для правильного визначення дефініції «об'єкт техніко-криміналістичних досліджень» були досліджені запропоновані в літературі підходи, визначені головні ознаки цього явища для галузей криміналістичної техніки у різноманітних ситуаціях техніко-криміналістичних досліджень. На основі цих ознак було вироблене універсальне поняття для вказаної категорії. Проведене дослідження дозволило дійти висновків, що предмет техніко-криміналістичних досліджень у розслідуванні кримінальних правопорушень - це інформація про підготовку, вчинення або приховування кримінального правопорушення, особу злочинця, засоби та знаряддя, що ним використовувались, а також інша інформація, що має значення для розслідування, яка може бути отримана шляхом проведення техніко-криміналістичних досліджень. Об'єкт техніко-криміналістичних досліджень - це будь-який об'єкт матеріального світу (зокрема, явища і процеси, пов'язані з ним), який може містити інформацію про кримінальне правопорушення, що має значення для розслідування, вилучений в ході слідчих (розшукових) дій чи отриманий в результаті застосування заходів забезпечення кримінального провадження, щодо якого у теорії криміналістичної техніки або теорії окремих видів криміналістичних експертиз існують відповідні прийоми, методи та засоби проведення досліджень. Серед ознак об'єкта потрібно виділити незмінність (сталість) сутності об'єкта незалежно від різновиду проведеного техніко-криміналістичного дослідження, оскільки ця ознака обґрунтовує позицію щодо того, що всі різновиди техніко-криміналістичних досліджень утворюють певну технологію.

Ключові слова: криміналістична техніка, техніко-криміналістичні дослідження, предмет дослідження, об'єкт дослідження, технологія дослідження.

Information about the object and subject of technical-criminalistics research is not only theoretical but also practical. Despite the attention paid to scientists, there is no unity in understanding the concepts and essence of the object and subject of technical-criminalistics research. The lack of definiteness of the objects, in particular when it comes to clarifying the general concept of the object, its specific features and distinguishing it from the subject, requires further technical-criminalistics research in this direction. In order to properly define the definition of “object of technical- criminalistics research”, the approaches proposed in the literature were investigated, the main features of this phenomenon were identified for the branches of forensic technology, various situations of technical-criminalistics research, on the basis of which a universal concept for the specified category was developed. The conducted research made it possible to conclude that the subject of technical-criminalistics research in the investigation of criminal offenses is information about the preparation, commission or concealment of a criminal offense, the identity of the offender, the means and tools used by them, as well as other information relevant for the investigation, which can be obtained by conducting technical-criminalistics research. Accordingly, the subject of forensic research is any object of the material world (including phenomena and processes related to it), which may contain information about a criminal offense relevant to the investigation, removed during the investigation (investigative) actions or obtained as a result of the application of measures of criminal proceedings, for which there are appropriate techniques, methods and means of conducting research with him in the theory of forensic technology or the theory of certain types of forensic expertise. Among the features of the object should be highlighted - the invariance (constancy) of the essence of the object, regardless of the variety of his technical-criminalistics research, because this sign justifies the view that all varieties of technical-criminalistics research form a certain technology.

Key words: forensic technology, technical-criminalistics research, subject of research, object of research, technology of research.Постановка проблеми

Ефективне здійснення техніко-криміналістичного дослідження, як і будь-якої іншої діяльності, не можна уявити без розуміння його характеристики, визначення складових частин та особливих ознак.

Загальноприйнятим є уявлення, що діяльність людини як процес активної взаємодії обов'язково має у своєму складі два основних елементи - суб'єкт та об'єкт [1]. З останнім нерозривно пов'язаний предмет діяльності.

У фаховій літературі, присвяченій криміналістичній техніці, досить часто використовується поняття «об'єкт». Останній переважно розглядається науковцями як критерій для класифікації галузей криміналістичної техніки (криміналістичної фотографії, габітології, трасології, одорології, фоноскопії тощо) [2, с. 88], рідше він вивчається як окремий елемент її структури [3, с. 14]. Іноді поняття «предмет» і «об'єкт» використовуються як синоніми [4, с. 44]. У судовій експертології підходи до визначення сутності досліджуваних явищ також є достатньо різними.

Попри приділену увагу, єдності у розумінні понять і сутності об'єкта та предмета техніко-криміналістичних досліджень поки що немає. Водночас відомості про об'єкт і предмет техніко-криміналістичних досліджень мають не лише теоретичне, а і практичне значення. Знання про ці категорії дозволять швидко і точно визначати коло потенційної інформації для дослідження на різних стадіях кримінального провадження, а також зосереджувати потенціал наукових знань для розробки нових методик і технологій роботи з ними.

Стан дослідження. Окремі питання визначення об'єкта та предмета техніко-криміналістичного дослідження раніше описувалися в теорії криміналістики, кримінального процесу та оперативно-розшукової діяльності. Основу цих досліджень склали праці вітчизняних та зарубіжних вчених, таких як Л.Ю. Ароцкер, О.В. Баланюк, П.Д. Біленчук, М.В. Бобровкін, М.Ю. Будзієвський,О.В. Волохова, С.М. Вул, О.О. Давидова, О.П. Дубовий, Н.Н. Єгоров, М.В. Жижина, І. Кертес, А.В. Кофанов, О.Л. Кобилянський, М.О. Ларкін, І.В. Пиріг, В.М. Пла- хотіна, В.А. Ручкін, В.П. Сабадаш, М.В. Салтевський, М.І. Скригонюк, П.Ю. Тимошенко, М.М. Шульга.

Водночас недостатня визначеність об'єктів, на які спрямована описувана нами діяльність, зокрема в питаннях з'ясування загального поняття об'єкта, його специфічних ознак та розмежування з предметом, вимагає проведення подальших наукових досліджень у цьому напрямі.

Мета статті - на основі аналізу існуючих уявлень щодо предмета та об'єкта різних видів техніко-криміналістичних досліджень уточнити поняття даних категорій, окреслити їх ознаки та розмежування.

Виклад основного матеріалу

Для правильного визначення дефініції «об'єкт техніко-криміналістичних досліджень» вважаємо за необхідне спочатку дослідити запропоновані в літературі підходи, визначивши головні ознаки цього явища для кожної галузі криміналістичної техніки, різноманітних ситуацій огляду, попереднього дослідження в ході проведення слідчих (розшукових) дій, перевірки за криміналістичними обліками та судової експертизи окремо, на основі яких виробити універсальне поняття для вказаної категорії.

Наведемо окремі позиції науковців щодо об'єктів криміналістичної фотографії як розділу криміналістичної техніки, оскільки саме вони вивчаються за допомогою різних видів техніко-криміналістичних досліджень, а також на відміну від конкретних розділів криміналістичної техніки найбільш повно окреслюють загальний перелік об'єктів техніко-криміналістичних досліджень.

І.В. Пиріг у лекції «Криміналістична фотографія і віде- озапис» перераховує об'єкти слідчо-оперативної фотографії, якими можуть бути люди, обстановка місця події та злочину, трупи та їх частини, знаряддя вчинення злочину, хімічні та наркотичні речовини, різноманітні сліди, сліди-відображення знарядь зламу, транспортних засобів, документи тощо [5, с. 67].

Наведений перелік об'єктів певним чином зводить всі можливі об'єкти разом, проте все ж таки вважається нами вузьким через відсутність характеризуючих ознак і розробленого критерію, який можливо було б використовувати для віднесення об'єкта матеріального світу до категорії «об'єкт техніко-криміналістичного дослідження».

Авторським колективом Національної академії внутрішніх справ у мультимедійному підручнику «Криміналістика» був дещо розширений перелік об'єктів судово- оперативної фотографії. До них, окрім перелічених вище, були додані сліди, що містять інформацію про подію кримінального правопорушення та особу злочинця, загальний вигляд, ознаки і властивості знарядь злочинного посягання та предметів, що перебувають у причинному зв'язку з ним, ознаки зовнішності людини для її впізнання, розшуку і реєстрації, а також слідчі (розшукові) дії. Об'єктами можуть бути й інші предмети та явища, що становлять криміналістичний інтерес для розслідування [6].

Зазначена позиція видається нам більш вдалою через наявність у визначеннях об'єктів вказівок на їх ознаки («ті, що несуть інформацію про подію кримінального правопорушення», «ті, що становлять криміналістичний інтерес для розслідування»). Такий підхід позбавляє необхідності формально перераховувати усі можливі об'єкти матеріального світу, які гіпотетично можуть стати об'єктом техніко-криміналістичного дослідження загалом і криміналістичної фотографії зокрема. Отже, зазначена вказівка може бути використана як ознака об'єкта техніко- криміналістичного дослідження.

Проте вона, на нашу думку, потребує деякого уточнення. У першому випадку, а саме щодо об'єктів, які несуть інформацію про подію кримінального правопорушення, по-перше, ми не погоджуємось із тим, що всі об'єкти обов'язково включають в себе таку інформацію, оскільки досить часто до проведення криміналістичної експертизи невідомо, наприклад, чи придатні сліди взагалі до ідентифікації, чи співпадуть вони зі слідами особи, що підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення. Тому навіть у разі відсутності у об'єкті інформації про подію кримінального правопорушення це не означає, що він перестає бути об'єктом криміналістичної фотографії та відповідного різновиду техніко-криміна- лістичних досліджень. По-друге, ми не розділяємо думку щодо того, що об'єкт несе тільки інформацію про подію правопорушення, оскільки у теорії кримінального права, кримінального процесу та криміналістики до події відносяться час, місце, спосіб та інші обставини вчинення правопорушення. Тобто тут не врахована інформація щодо особи злочинця, засобів, знарядь та інших об'єктів, що ним використовувались, оскільки їх навряд можна віднести до певних обставин, тобто сукупності умов, у яких що-небудь відбувається.

Це ж стосується і другого твердження щодо об'єкта, що становить криміналістичний інтерес. На наш погляд, використання даного формулювання у сфері криміналістики не є доречним, оскільки слово «інтерес» має досить багато значень, у тому числі позначає стан організму людини, мотив і стимул для дій і навіть систему цілей і завдань.

Тому пропонується певним чином об'єднати дані твердження та уточнити їх, зазначивши при цьому, що, по-перше, об'єкт не несе інформацію, а може містити інформацію. У такий спосіб усувається недолік щодо достовірності й наявності у (на) об'єкті інформації про кримінальне правопорушення. По-друге, замість формулювання «має криміналістичний інтерес» потрібно використовувати більш вдале словосполучення «має значення для розслідування». Однією із ознак об'єкта техніко-кри- міналістичного дослідження у розслідуванні злочинів є те, що такий об'єкт може містити інформацію, що має значення для розслідування.

Дещо схожу позицію щодо об'єкта дослідження займає М.Г Щербаковський. Вчений наголошує, що трактувати дане поняття слід таким чином, щоб воно включало в себе і матеріальний субстрат, досліджуваний експертом, і властивості (ознаки) об'єкта, що відображають його зовнішні відносини з іншими об'єктами у всьому різноманітті їх взаємозв'язків [7, с. 101].

Також для визначення даного поняття потрібно коротко проаналізувати різновиди самих об'єктів у кожній із галузей криміналістичної техніки.

Що стосується безпосередніх об'єктів техніко-кримі- налістичних досліджень, то ними залежно від різновиду дослідження загалом можуть бути такі [6; 8]:

трасологічні дослідження (досліджуються сліди рук та ніг людини, сліди ніг (лап) та зубів тварин, сліди взуття, шкарпеток, рукавичок, одягу людини та самі ці об'єкти, сліди транспортних засобів, знаряддя, інструменти і залишені ними сліди, замикальні та контрольні засоби, вузли та петлі, різноманітні об'єкти, розділені на частини);

дослідження зброї та слідів і обставин її використання (вивчається зброя, у тому числі вогнепальна та холодна, боєприпаси, їх частини (деталі) та компоненти; сліди зброї та сліди пострілу на різноманітних об'єктах);

дослідження матеріалів, речовин та виробів (вивчаються лакофарбові матеріали і покриття, волокнисті матеріали, скло, кераміка, полімерні матеріали, нафтопродукти і паливно-мастильні матеріали, наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги та прекурсори, спиртовмісні суміші, ґрунти, метали і сплави, різноманітні хімічні речовини, харчові продукти);

дослідження біологічних об'єктів (досліджуються різноманітні об'єкти рослинного та тваринного походження, волосся, кров та виділення організму людини). Встановлення наявності і групової належності об'єктів людського походження (крові, виділень тощо) вирішується в межах судово-медичної, а не біологічної експертизи, тому воно потребує спеціальних медичних, а не криміналістичних знань. Проте особливості виявлення та попереднього дослідження таких слідів детально описані в багатьох працях з криміналістичної техніки та криміналістичних досліджень матеріалів, речовин і виробів. На практиці такі дослідження проводяться спеціалістами- криміналістами (техніками-криміналістами або біологами), а не судовими медиками;

вибухотехнічні дослідження (вивчаються вибухові пристрої (боєприпаси), їх складові елементи чи фрагменти, вибухові речовини, їх сліди та продукти розкладу на різноманітних об'єктах);

почеркознавчі та лінгвістичні дослідження (вивчаються різноманітні об'єкти, документи із рукописними записами та підписами);

технічні дослідження документів (досліджуються різноманітні документи та друкарські форми, в тому числі печатки і штампи);

дослідження голограм (вивчаються голографічні захисні елементи, голограми, які використовуються як засоби контролю, інші види голограм, різноманітні об'єкти із нанесеними на їх поверхню голограмами);

фототехнічні дослідження (досліджується фото- та кіноапаратура, фотознімки, кінофільми, фото- та кіно- матеріали);

портретні дослідження (вивчаються фотознімки (фотокартки, негативи) та відеозаписи);

дослідження відео-, звукозапису (вивчаються фонограми, пристрої, якими фонограми були зафіксовані, додаткове обладнання, яке використовувалось для запису фонограм).

Проаналізувавши всі можливі об'єкти техніко-криміналістичних досліджень, можна дійти висновку, що всі вони є матеріальними, тобто мають своє матеріальне відображення (форму), що є ознакою всіх об'єктів даної категорії. Окрім цього, їх можна поділити на декілька таких груп: об'єкти, які є криміналістично значущими для розслідування кримінального провадження (вогнепальна чи холодна зброя, наркотична чи вибухова речовина); об'єкти, які несуть на собі криміналістично значущу інформацію, яка утворилась внаслідок дії на них або взаємодії їх з іншими матеріальними об'єктами (в т.ч. власними частинами, засобами, знаряддями, суб'єктом злочину). криміналістичний фотографія дослідження

Питання можливості віднесення до об'єктів техніко- криміналістичного дослідження не лише матеріальних об'єктів, їх частин та середовища давно піднімалося у криміналістичній літературі. З цього приводу Ю.К. Орлов вказував, що експертному дослідженню можуть піддаватися не тільки конкретні предмети, але й різні процеси (події, явища, дії), на підставі вивчення яких експерт пізнає інші факти [9, с. 42]. Представити явища у ролі об'єкта криміналістичного експертного дослідження пропонували й інші науковці.

Примітно, що про явища і процеси прямо зазначено і в нормативно-правових актах, які в тій чи іншій мірі регламентують судово-експертну діяльність. Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза являє собою дослідження ... об'єктів, явищ і процесів ... з питань, що є або будуть предметом судового розгляду [10]. З аналізу змісту ст. 69 КПК України можна дійти висновку, що експертиза проводиться для дослідження об'єктів, явищ і процесів, що містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення [11].

Розглядаючи наведені визначення, можна дійти висновку, що в загальному вигляді об'єкти експертного дослідження законодавцем визначені однозначно як матеріальні об'єкти, явища та процеси. Однак, на наш погляд, необхідним є уточнення, що на дослідження надходять саме матеріальні об'єкти, а не явища і процеси. Проте це не означає, що вони не вивчаються. Звісно, вони вивчаються, але з огляду на наданий матеріальний об'єкт, а не відірвано від нього.

Що стосується визначення поняття об'єктів попередніх досліджень, то в криміналістичній літературі існують, наприклад, такі об'єкти, як будь-які сліди (сліди-відо- браження, сліди-нашарування) чи предмети, виявлені при огляді місця події, для дослідження яких потрібно застосувати спеціальні знання [12, с. 38], або ж будь-які сліди чи об'єкти, виявлені в ході проведення слідчих дій, які мають відношення до події, що розслідується [13, с. 60].

Наведені та деякі інші існуючі визначення, на нашу думку, не позбавлені недоліків. Наприклад, у першому визначенні незрозуміло, чому досліджуються сліди і предмети, виявлені тільки при огляді місця події, хоча потреба у таких дослідженнях існує і при проведенні інших слідчих дій, в ході яких виявляються чи оглядаються об'єкти. У другому визначенні не можна погодитись із формулюванням «які мають відношення до події, що розслідується», оскільки такі дослідження часто проводяться, щоб визначитись із таким відношенням, а в деяких випадках, можливо, взагалі тільки після знаходження слідоутворю- ючого об'єкта або (та) проведення судової експертизи. Проте це не означає, що попередні дослідження за цими об'єктами не проводяться.

Для обґрунтування ще однієї ознаки об'єкта тех- ніко-криміналістичних досліджень слід навести позицію Б.Є. Лук'янчикова, Є.Д. Лук'янчикова та С.Ю. Петряєва щодо основних завдань застосування науково-технічних засобів і методів при роботі з об'єктами, серед яких вчені виділяють:

виявлення, фіксацію і вилучення слідів злочину та інших об'єктів - носіїв інформації про його обставини - для пошуку та огляду об'єкта в ході слідчої (роз- шукової) дії;

накопичення, обробку і використання цих слідів, об'єктів і відомостей про них для інформаційного забезпечення суб'єктів юридичної діяльності (слідчого, оперативних співробітників, прокурора, адвоката тощо). Це потрібно для перевірки об'єктів за криміналістичними обліками;

дослідження суб'єктами юридичної діяльності слідів та інших об'єктів з метою одержання інформації для вирішення юридичних питань. Це попереднє дослідження об'єкта у ході слідчої (розшукової) дії, експертне дослідження [14, с. 119].

Аналізуючи наведену позицію, можна дійти висновку, що у процесі техніко-криміналістичного дослідження один і той самий об'єкт піддається цілій низці операцій (пошук, огляд, попереднє дослідження, перевірка, експертиза) з метою його відшукування та вивчення його сутності, ознак і властивостей. Наприклад, відстріляна куля зі слідами нарізів на її поверхні, виявлена на місці вчинення злочину, спочатку оглядається, потім може бути попередньо досліджена з метою визначення приналежності до певного патрону тощо, потім перевірена за центральною кулегільзотекою досліджена в ході експертизи зброї та слідів і обставин її використання.

Дана ознака, на наш погляд, є однією з характерних особливостей техніко-криміналістичних досліджень взагалі та разом із іншими також обґрунтовує нашу позицію щодо того, що всі різновиди техніко-криміналістичних досліджень утворюють певну технологію.

Окремим питанням, яке потребує нашого визначення, є співвідношення об'єкта та предмета техніко-криміналіс- тичного дослідження.

Розгляд змісту п.п. 1, 3 та 5 ч. 3 ст. 69 КПК України (у п. 1 ідеться про матеріали провадження, що стосуються предмета дослідження, у п. 3 - про процесуальні дії, що стосуються предметів та об'єктів дослідження, а у п. 5 - про те, що стосується предмета та об'єктів дослідження) показує, що законодавцем предмети та об'єкти дослідження не ототожнюються, а вживаються для позначення речей різного роду.

Відповіді на питання співвідношення об'єкта та предмета намагаються віднайти не лише вчені-криміналісти, а і представники інших наук. Так, у праві розрізняють об'єкт та предмет пізнання, діяльності і впливу. При цьому предмет - це той аспект об'єкта, на який безпосередньо спрямована діяльність чи вплив суб'єкта, або той аспект, який підлягає дослідженню [15].

Основу зазначених підходів становить уявлення про співвідношення предмета і об'єкта діяльності загалом, а також предмета і об'єкта техніко-криміналістичного дослідження зокрема як частини і цілого.

Виходячи з таких позицій та спираючись на визначені нами ознаки об'єкта техніко-криміналістичного дослідження, спробуємо визначити його предмет.

Л.Ф. Ілічов та П.Н. Федосєєв, досліджуючи філософські аспекти співвідношення частини і цілого, стверджували, що частина й ціле не можуть функціонувати, а отже, й аналізуватися окремо одне від іншого. Як ціле неможливе без складових частин, так і частина без цілого - вже не частина, а інший об'єкт, бо в цілісній системі частини виражають природу цілого і набувають специфічні для нього властивості [16].

З огляду на це можна відмітити, що предметом техніко- криміналістичного дослідження буде та частина об'єкта техніко-криміналістичного дослідження, позбавлення якої призведе до втрати сутності останнього. Інакше кажучи, якщо матеріальний об'єкт втратить (або не міститиме) предмет дослідження, він не матиме жодного значення для техніко-криміналістичного дослідження.

З урахуванням описаних нами ознак об'єкта техніко- криміналістичного дослідження (матеріальність, взаємодія зі злочинцем, знаряддями тощо, а також збереження інформації про кримінальне правопорушення) вважаємо, що основною його сутнісною характеристикою є збереження (на собі, у собі) криміналістично значущої інформації про підготовку, вчинення або приховування кримінального правопорушення, суб'єкта злочину, використовувані ним засоби чи знаряддя тощо.

Позбавлення матеріального об'єкта такої властивості (у тому числі і в результаті проведеного техніко-кримі- налістичного дослідження) одразу переносить його за межі подальшого кримінального провадження. У зв'язку з викладеним предмет техніко-криміналістичного дослідження - це інформація, яка може бути отримана у результаті техніко-криміналістичного дослідження об'єкта.

Викладені вище погляди щодо предмета та об'єкта дослідження дозволяють стверджувати, що у навчально- науковій літературі та нормативно-правових актах дані визначення майже не тлумачаться авторами, а тому незрозуміло, про який предмет (предмети) іде мова і як він співвідноситься з об'єктом. Саме тому потрібно чітко розмежовувати: 1) предмет як інформацію, що отримується шляхом проведення техніко-криміналістичних досліджень; 2) об'єкт як певну матеріальну річ, яка вивчається шляхом проведення техніко-криміналістичного дослідження; 3) предмет як певну частину об'єкта дослідження, яка має певну форму та відрізняється від інших.

Висновки

Підсумовуючи викладене, можна дійти певних висновків.

Предмет техніко-криміналістичних досліджень у розслідуванні кримінальних правопорушень - це інформація про підготовку, вчинення або приховування кримінального правопорушення, особу злочинця, засоби та знаряддя, що ним використовувались, а також інша інформація, що має значення для розслідування, яка може бути отримана шляхом проведення техніко-криміналістичних досліджень.

Об'єкт техніко-криміналістичних досліджень у розслідуванні кримінальних правопорушень - це будь- який об'єкт матеріального світу (зокрема, явища і процеси, пов'язані з ним), який може містити інформацію про кримінальне правопорушення, що має значення для розслідування, вилучений в ході слідчих (розшукових) дій чи отриманий в результаті застосування заходів забезпечення кримінального провадження, щодо якого у теорії криміналістичної техніки або теорії окремих видів криміналістичних експертиз існують відповідні прийоми, методи та засоби проведення досліджень.

Ознаками об'єкта техніко-криміналістичних досліджень у розслідуванні кримінальних правопорушень є:

існування у матеріальному світі;

відношення до події, що розслідується, або ж наявність припущення щодо такого відношення;

можливість збереження (на собі, у собі) будь-якої доказової чи орієнтуючої інформації про особу злочинця, інший матеріальний об'єкт, а також факти і обставини вчиненого кримінального правопорушення, яка утворена в результаті безпосередньої або опосередкованої взаємодії зі злочинцем, засобами та знаряддями, що ним використовувались, предметом посягання, навколишньою обстановкою чи іншими криміналістично значущими об'єктами. Така інформація з'явилася в процесі підготовки, вчинення або приховування кримінального правопорушення;

об'єкт може містити інформацію, що має значення для розслідування;

існування у теорії криміналістичної техніки або теорії окремих видів криміналістичних експертиз, прийомів, методів та засобів проведення досліджень;

вилучення в ході слідчих (розшукових) дій чи отримання в результаті застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Це може бути тимчасовий доступ до речей і документів, тимчасове вилучення майна тощо;

незмінність (сталість) сутності об'єкта незалежно від різновиду проведеного техніко-криміналістичного дослідження (пошук об'єкта, огляд об'єкта, попереднє дослідження у ході слідчої (розшукової) дії, перевірка об'єкта за криміналістичними обліками та проведення експертизи).

Остання ознака, на наш погляд, є однією з характерних особливостей техніко-криміналістичних досліджень взагалі та разом із іншими також обґрунтовує нашу позицію щодо того, що всі різновиди техніко-криміналістич- них досліджень утворюють певну технологію.

Список використаних джерел

Діяльність. Вікіпедія: вільна енциклопедія. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/q^bHicTb

Скригонюк М.І. Криміналістика : підручник. Київ : Атіка, 2005. 496 с.

Шульга М.М., Плахотіна В.М., Баланюк О.В. Криміналістика : навч.-метод. посібник. Вид. 4-е, випр. і доп. Одеса : Фенікс,

298 с.

Волохова О.В., Егоров Н.Н., Жижина М.В. Криминалистика / под. ред. Е.П. Ищенко. Москва : «Проспект», 2011.349 с.

Будзієвський М.Ю., Лускатов О.В., Пиріг І.В., Плетенець В.М. Криміналістика (курс лекцій) : навчальний посібник. Дніпро : Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ, 2013. 397 с.

Криміналістика : мультимедійний підручник / О.О. Алєксєєв, В.В. Арешонков, В.М. Атаманчук, В.К. Весельський та ін. URL: https://arm.naiau.kiev.ua/books/kruminalist/info/autors.html.

Щербаковський М.Г. Проведення та використання судових експертиз у кримінальному провадженні : монографія. Харків : В деле,

560 с.

Інструкція з організації проведення та оформлення експертних проваджень у підрозділах Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України, затверджена наказом МВС України від 17.07.2017 № 59. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1024-17.

Орлов Ю.К. Объект экспертного исследования. Труды Всесоюзного научно-исследовательского института судебных экспертиз. Вып. 8. Москва, 1974. С. 39-42.

Про судову експертизу : Закон України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4038-12.

Кримінальний процесуальний кодекс України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17.

Хрусталев В.Н., Трубицын РЮ. Участие специалиста-криминалиста в следственных действиях : учебное пособие. Санкт- Петербург : Питер, 2003. 208 с.

Собирание материальных следов и их предварительное исследование в ходе процессуальных действий : учебное пособие / Г.В. Вершицкая, А.В. Стальмахов, РЮ. Трубицын, А.Н. Фролов. Саратов, 2010. 132 с.

Лук'янчиков Б.Є., Лук'янчиков Є.Д., Петряєв С.Ю. Криміналістика : навчальний посібник в 2-х частинах. Частина І : Вступ до курсу криміналістики. Криміналістична техніка. Київ : Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського. 2017. 374 с.

Машков А. Проблеми теорії держави і права. Основи : курс лекцій. Київ : К.І.С., 2008. 469 с. URL: http://dspace.tneu.edu.ua/ bitstream/316497/25430/1.

Философский энциклопедический словарь / под ред. Л.Ф. Ильичёва, П.Н. Федосеева и др. Москва : Советская энциклопедия, 1983. 840 с. URL: http://philosophy.niv.ru/doc/dictionary/philosophical/index.htm.

Размещено на Allbest.ru