Криміналістична характеристика осіб, які вчиняють підкуп виборця-учасника референдуму

Размещено на http://www.allbest.ru/

КРИМІНАЛІСТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОСІБ, ЯКІ ВЧИНЯЮТЬ ПІДКУП ВИБОРЦЯ-УЧАСНИКА РЕФЕРЕНДУМУ

Григорова Є.В., здобувач

кафедри досудового розслідування

Навчально-наукового інституту № 1

Національної академії внутрішніх справ

Анотація

Статтю присвячено встановленню та аналізу криміналістичних ознак осіб, які вчиняють підкуп виборця-учасника референдуму, що є вкрай актуальним, зважаючи на латентний характер таких злочинів. Цих осіб охарактеризовано у межах трьох груп залежно від діянь, які визначають спосіб вчинення підкупу такого виборця. Так, суб'єктами активного підкупу найчастіше є особи, безпосередньо причетні до організації та проведення виборів (члени виборчих комісій; кандидати та їхні довірені особи; представники політичних партій та їхні уповноважені особи; старші по виборчих дільницях; офіційні та неофіційні спостерігачі; агітатори та волонтери).

З'ясовано, що суб'єкти пасивного підкупу - виборці, які приймали пропозицію, обіцянку або одержували неправомірну вигоду, переважно є представниками найбільш незахищених верств населення з низьким рівнем матеріального забезпечення (пенсіонери, студенти, інваліди, жінки у відпустці по догляду за дитиною, працівники з низьким рівнем оплати праці). До третьої групи осіб, які вчиняють підкуп виборця-учасника референдуму, віднесено осіб, які одночасно виступають суб'єктами як активного, так і пасивного підкупу. криміналістичний підкуп виборець референдум

На основі аналізу кримінальних проваджень встановлені найбільш типові ознаки осіб, які вчиняють підкуп виборця-учасника референдуму, що характеризують стать, вік, професійну приналежність, соціальний статус тощо. Встановлено, що переважна більшість досліджуваних злочинів відзначається груповим характером і вчиняється за попередньою змовою групою осіб. При цьому організаторами та замовниками є, як правило, представники владних структур, які мають авторитетний статус.

Особа злочинця виявляє стійкі кореляційні зв'язки з іншими елементами криміналістичної характеристики. Зокрема, безпосередньо впливає на способи вчинення злочину, включаючи методи залучення до злочинної діяльності інших осіб, слідову картину злочину, предмет злочинного посягання, а також визначає напрями та форми протидії правоохоронним органам.

Ключові слова: підкуп виборця-учасника референдуму, особа злочинця, кримінальне провадження, криміналістична характеристика, розслідування.

Annotation

FORENSIC CHARACTERISTICS OF PERSONS, WHO COMMIT BRIBERY OF A VOTER-A REFERENDUM PARTICIPANT

The article is devoted to identification and analysis of forensic features of a persons who commit bribery of a voter, a participant of a referendum, which is extremely relevant given the latent nature of such crimes. These individuals are characterized in three groups depending on actions that determine how to commit the crime. Thus, the persons who commit an active bribery are those who directly involved in the organization and holding of elections (members of election commissions; candidates and their proxies; representatives of political parties and their authorized persons; senior polling stations; official and unofficial observers; agitators and volunteers).

Subjects of passive bribery - voters who accepted an offer, promise or received undue benefit, were found to be mostly representatives of the most vulnerable sections of low-income population (pensioners, students, disabled people, women on maternity leave, low paid workers). The third group of persons who commit bribery of a voter, a participant of a referendum are those who both active and passive bribe commits.

Based on the analysis of criminal proceedings, the most typical features of persons who commit bribery of a voter, a referendum participant, characterizing his gender, age, professional affiliation, social status, etc., are established. It is revealed that the most of investigated crimes are of a group nature and committed by prior conspiracy by a group of persons. At the same time, organizers and customers are, as a rule, representatives of power structures that have authoritative status.

The offender's personality is showing strong correlation with other elements of forensic characteristics. In particular, it directly influences the ways of committing a crime, including methods of involvement in the criminal activity of others, a traceable picture of the crime, the subject of criminal assault, and determines the directions and forms of counteraction to law enforcement agencies.

Key words: bribery of a voter-a referendum participant, person of the offender, criminal proceedings, forensic characteristics, investigation.

Постановка проблеми

Вивчення особи правопорушника носить комплексний характер і охоплює проблеми, які вивчаються в межах різних наук кримінально-правового циклу. Зважаючи на головне призначення криміналістики, дані про особу злочинця необхідні для вирішення слідчо-тактичних завдань, обрання ефективних методів проведення слідчих дій - загалом ефективної організації розслідування злочину.

Особливої актуальності набуває вивчення особи злочинця у контексті вироблення методичного підґрунтя для ефективного розслідування підкупу виборця-учасника референдуму, зважаючи на те, що ці злочини є високолатентними, оскільки жоден з учасників такої «політичної угоди» не зацікавлений у її викритті, особливо, якщо шляхом реалізації злочинного наміру досягнуто бажаної мети. Крім того, у таких злочинах часто очевидною є причетність до їхньої організації осіб, наділених владними повноваженнями, що також може значно ускладнювати процес розслідування.

Аналіз останніх досліджень

Дослідженню особи злочинця як елемента криміналістичної характеристики присвятили свої роботи такі відомі науковці, як В.П. Бахін, Р.С. Бєлкін, О.М. Васильєв, В.К. Гавло, В.С. Кузьмічов, О.Р Лужецька, М.В. Салтевський, К.О. Чаплинський, С.Н. Чурілов, Ю. Шепітько та інші.

Водночас різні аспекти протидії злочинам у сфері реалізації виборчого законодавства вивчали Ю.О. Андрейко, Л.В. Гудзь, В.М. Колесниченко, А.М. Колодій, В.В. Кострицький, С.В. Красноголовець, О.В. Кубарєва, О.В. Лавринович, С.Я. Лихова, Т.П. Матюшкова, Л.П. Медіна, М.І. Мельник, А. Мозоль, М.О. Мягков, М.Л. Ставнійчук, Ю.М. Тодика, М.І. Хавронюк та інші.

Визнаючи безумовну значущість робіт згаданих науковців автор зазначає, що окремо особа злочинця досліджуваних протиправних діянь у криміналістичному аспекті не вивчалася, що, враховуючи системний і масштабний характер таких злочинів під час нещодавніх виборчих кампаній, і визначає актуальність цієї статті.

Метою наукової статті є встановлення та характеристика найбільш значущих у криміналістичному аспекті ознак осіб, які вчиняють підкуп виборцяучасника референдуму, а також визначення зв'язків цього елемента криміналістичної характеристики з іншими її складниками.

Виклад основних положень

Необхідно визнати, що дослідження особи злочинця у кожному аспекті (кримінологічному, кримінально-правовому, кримінально-процесуальному, судово-психологічному, криміналістичному) неминуче охоплює досвід, накопичений іншими науками. Так, Р.С. Бєлкин стверджує, що вказування на особу ймовірного злочинця - це дані, які криміналістика черпає з кримінологічної характеристики злочину [1, с. 694]. Підтверджує значущість кримінологічної інформації для вирішення криміналістичних питань і М.В. Салтєвський.він говорить про категорії осіб, які частіше за всіх вчиняють ті або інші злочини, як вони характеризуються [2, с. 79-83].

Мета аналізу особи злочинця у кожному із зазначених напрямів обмежується предметом і завданнями тієї чи іншої наукової галузі. З цих позицій криміналістику та її методику цікавлять переважно такі дані про особу суб'єкта злочину, які вказують на закономірні зв'язки між ним і вчиненим злочином, проявляються зовні у різних наслідках вчиненого. У цьому сенсі, стверджував В.К. Гавло, особу треба вивчати як слідоутворюючий об'єкт, джерело інформації про вчинений злочин і як засіб його розкриття [3, с. 197]. Схожим у цьому аспекті є бачення М.М. Демідова, який під особою злочинця як елемента криміналістичної характеристики розуміє стійку криміналістично-значущу сукупність психофізичних властивостей і якостей, мотиваційних установок, емоційної і раціональної сфер людської свідомості, які відобразилися у слідах злочину під час підготовки, вчинення і приховання їх, а також поведінки після його вчинення [4, с. 35].

Вивчення наукового спадку науковців, які займалися дослідженнями щодо злочинів, пов'язаних із порушеннями виборчих прав, автор не знайшла відомостей, які безпосередньо стосуються предмету дослідження у криміналістичному аспекті. Втім, у роботах окремих вчених присутні систематизовані відомості щодо суб'єктів злочинів, пов'язаних із порушеннями, які вчиняються під час виборів. Так, М.І. Мельник до основних категорій осіб, які були залучені до здійснення фальсифікацій під час виборів, відносить:

1. носіїв адміністративного ресурсу (посадові та службові особи місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування, керівники підприємств, установ та організацій);

2. членів виборчих комісій;

3. впливових та авторитетних у населеному пункті людей (працівники сфери освіти, культури, зв'язку тощо);

4. представників виборчих штабів і політичних партій [5, с. 23].

Ю.О. Андрейко, досліджуючи особливості розслідування одержання неправомірної вигоди в кримінальних провадженнях про підкуп виборців, розглядає суб'єктів вчинення таких злочинів у межах двох категорій залежно від вчинюваних ними дій: ініціатор злочину, який пропонує, обіцяє або надає виборцю неправомірну вигоду; виборець, який приймає пропозицію, обіцянку або одержує неправомірну вигоду [6, с. 202].

Більш розгалужену класифікацію суб'єктів злочинів, пов'язаних із реалізацією виборчого права, пропонує у своєму дослідженні О.В. Кубарєва. Так, залежно від способів учинення злочину та етапів виборчого процесу вчена виділяє дві групи таких суб'єктів:

- особи, які безпосередньо беруть участь в організації проведення виборів. Вони характеризуються можливістю здійснення злочинної діяльності при виконанні своїх службових функцій, наявністю спеціальних знань, можливістю здійснення ефективної протидії розслідуванню;

- особи, які зазіхають на виборчі права громадян «ззовні». До них відносяться особи «загальнокримінального» типу.

Залежно від ставлення до виборчого процесу О.В. Кубарєва розглядає суб'єктів означених злочинів у межах трьох категорій:

1. члени виборчих комісій, які безпосередньо беруть участь в організації підготовки та проведення виборів, адже без їх пособництва майже не можливо застосувати певну частину технологій фальсифікації виборів;

2. службові особи місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування (сільські голови, заступники голів районних, обласних державних адміністрацій), офіційні спостерігачі, представники виборчих штабів кандидатів);

3) виборці, які «продають» свої голоси за матеріальну винагороду [7, с. 71-72].

В.В. Кострицький у своєму дисертаційному дослідженні виділяє три умовні групи суб'єктів злочину, передбаченого ст. 160 КК України:

1. особи, які беруть участь у підготовці або проведенні виборів або референдуму, та є службовими особами;

2. особи, які беруть участь у підготовці або проведенні виборів або референдуму (нагляді за їхнім проведенням), та не є службовими особами;

3. безпосередні учасники виборчого процесу [8, с. 165].

У цій роботі автор пропонує дослідити осіб, які вчиняють підкуп виборця-учасника референдуму залежно від діянь, які характеризують спосіб вчинення таких злочинів, у межах трьох груп:

1. особи, які пропонували, обіцяли або надавали неправомірну вигоду виборцям-учасникам референдуму, тобто вчиняли активний підкуп;

2. особи, які приймали пропозицію, обіцянку або одержували неправомірну вигоду (виборці) - суб'єкти пасивного підкупу;

3. особи, які одночасно виступали і в ролі надавачів, і в ролі отримувачів неправомірної вигоди.

Автор пропонує більш детально зупинитися на аналізі кожної із визначених категорій. Коло осіб - представників першої з означених груп, виходячи з аналізу кримінальних проваджень, є досить широким. Такими особами можуть бути члени виборчих комісій чи комісій із референдуму; члени ініціативних груп референдуму; кандидати на виборах; довірені особи кандидатів на виборах; представники політичних партій у виборчих комісіях чи комісіях із референдуму; волонтери від громадських організацій; представники місцевих організацій політичних партій у виборчих комісіях чи комісіях із референдуму; уповноважені особи політичних партій; уповноважені особи місцевих організацій політичних партій; старші по виборчих дільницях; офіційні та неофіційні спостерігачі на виборах або референдумі; агітатори та волонтери тощо.

Щодо професійної приналежності зазначених осіб, то серед них часто зустрічалися працівники тих установ, підприємств та організацій, на території яких утворювалися виборчі комісії: представники сфери освіти (директори шкіл, вчителі, працівники районних та обласних відділів освіти, педагоги-організатори); представники органів місцевого самоврядування (районних, обласних державних адміністрацій, сільських рад тощо); завідуючі сільськими клубами та бібліотеками; керівники, службовці та техробітники, охоронці та інші. Варто також звернути увагу на те, що для проведення незаконної агітаційної роботи, пов'язаної з пропозицією неправомірної вигоди виборцям, серед місцевого населення залучалися особи, які користувалися авторитетом і повагою місцевих мешканців, були обізнані щодо специфіки та актуальних проблем регіону тощо.

Виборці, які приймали пропозицію, обіцянку або одержували неправомірну вигоду, також були представниками різних соціальних груп і прошарків, але переважна їх кількість (67,2%) належали до найбільш вразливих і незахищених верств населення з низьким рівнем матеріального забезпечення. Йдеться, зокрема, про пенсіонерів, студентів, інвалідів, жінок, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною, працівників із низьким рівнем оплати праці тощо. Такі особи могли виступати і як представники третьої групи.

Приклад. ОСОБА_1, громадянка України, освіта вища, пенсіонерка, інвалід 2-ої групи, раніше не судима, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 160 КК України. Так, 4 червня 2019 р. ОСОБА_1 під час особистої зустрічі отримала від невідомої особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, пропозицію здійснити за грошову винагороду у розмірі 3000 грн протиправні дії, спрямовані на підкуп виборців, що полягали у підшукуванні осіб, згодних за грошову винагороду проголосувати на користь конкретного кандидата в народні депутати до Верховної ради України від 137 одномандатного виборчого округу на позачергових виборах до Верховної Ради України. У подальшому протягом наступних 10 днів ОСОБА_1, діючи згідно заздалегідь складеного плану та своєю визначеною роллю агітатора, надала 16 особам неправомірну вигоду в сумі від 500 до 1000 грн за голосування на користь конкретного кандидата [9].

Аналіз кримінальних проваджень дозволив отримати узагальнені дані про осіб, які вчиняли дії, відповідальність за які передбачена ст. 160 КК України. Зокрема, щодо статевої приналежності співвідношення злочинців виявилося майже паритетним (54,6% - чоловіки, 45,6% - жінки). У межах вікових груп злочинці розподілилися таким чином: 5,3% склали особи віком від 18 до 24 років; 13,5% - 25-29-річні; 43,6% - від 30 до 39 років; 34,2% - 40-50 років; 3,4% - особи, старші 50 років. Щодо рівня освіти, то переважна більшість досліджуваних злочинів вчинялася особами із вищою освітою (55,7% осіб); 11,3% - середньою спеціальною та 6,7% - середньою освітою. Частка раніше засуджених осіб виявилася досить низькою і склала 3,1%. Значним є відсоток мешканців невеликих міст і сільської місцевості - 56,3%.

Аналіз слідчо-судової практики засвідчив, що переважна більшість досліджуваних злочинів (87,6%) носила груповий характер і вчинялася за попередньою змовою групою осіб. При цьому учасники групи діяли за заздалегідь виробленим планом, відповідно до визначених їм ролей, а злочинна діяльність таких груп характеризувалася багатоепізодністю. До складу таких злочинних груп (відповідно до проведеного аналізу) у 56,2% випадків входили члени виборчих комісій (голови та їхні заступники, секретарі комісій); у 23,5% - представники виборчих штабів кандидатів; 20,3% - службові особи місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування (сільські голови). Формування таких груп здебільшого характеризувалося добровільним характером (62,3% випадків); активне залучення організатором до складу групи осіб шляхом використання їхньої службової залежності мало місце у 37,7% випадків.

У якості безпосередніх виконавців злочинів зазвичай виступали виборці, члени виборчих комісій, офіційні та неофіційні спостерігачі. Аналіз кримінальних проваджень показав, що 73,2% осіб особисто брали участь у вчиненні досліджуваних злочинів, 14,5% - вчиняли кримінально карані дії, не маючи уявлення про їхній злочинний характер, 13,0% осіб були обізнані щодо способу вчинення та загального плану злочинної операції.

Необхідно зазначити, що такі злочинні групи є тимчасовими об'єднаннями, період існування яких обмежується часом вчинення конкретного злочину або їх серії під час певної виборчої кампанії. Рольові функції членів злочинних угрупувань зумовлені наявністю відповідних рис та якостей, які дозволяють здійснювати необхідні дії з урахуванням їх специфіки. Очевидно, що організаторами та замовниками таких злочинних груп є, як правило, представники владних структур, які мають авторитетний статус. Згідно матеріалів кримінальних проваджень, зазвичай такі особи не були встановлені під час досудового слідства. Якщо ж вони й були викриті, то ними виявлялися члени виборчих штабів кандидатів, службові особи місцевих органів влади тощо. Участь у вчиненні досліджуваних злочинів таких осіб є визначальним фактором, який зумовлює значну протидію розслідуванню шляхом використання свого службового становища.

Приклад. Під час виборчої кампанії у липні 2019 р. поліція розпочала кримінальне провадження за фактом масштабного підкупу виборців за кошти держбюджету у одному з міст Київської області. Підозру було висунуто меру міста, якого суд відсторонив від займаної посади. Крім того, до вчинення злочину були причетні й інші представники місцевої влади. Під час розслідування були встановлені факти розтрати державних коштів шляхом зловживань службовими особами міської ради. У січні-лютому 2019 р. вони безпідставно виплатили матеріальну допомогу окремим громадянам та умисно приховали офіційні документи, аби унеможливити встановлення цих розтрат [10].