До характеристики етапів вирішення податкового спору в порядку адміністративного судочинства

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДО ХАРАКТЕРИСТИКИ ЕТАПІВ ВИРІШЕННЯ ПОДАТКОВОГО СПОРУ В ПОРЯДКУ АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДОЧИНСТВА

Бондаренко О.М., кандидат юридичних наук,

здобувач Науково-дослідного інституту публічного права

Анотація

У статті на основі аналізу норм чинного законодавства України констатовано, що сьогодні в Україні функціонує багатоетапний механізм вирішення податкових спорів, який дозволяє особам домагатися їх справедливого розв'язання на різних рівнях із використанням різних форм і способів. Виокремлено такі етапи вирішення податкового спору у порядку адміністративного судочинства: 1) звернення до суду та вирішення питання про відкриття провадження у адміністративній справі; 2) здійснення підготовчого провадження по справі; 3) розгляд справи по суті; 4) ухвалення і проголошення рішення по справі. Визначено, що на першому етапі вирішення податкового спору у судовому порядку, по-перше, закладаються фактичні підстави розгляду даного спору у суді (факт звернення суб'єкта до суду); по-друге, відбувається перевірка суддею наявності усіх необхідних для відкриття провадження за позовною заявою юридичних підстав та умов і відсутності обставин, які перешкоджають вчиненню даної процесуальної дії; по-третє, визначається, за якими правилами розглядатиметься позов (загального чи спрощеного провадження); по-четверте, вирішується питання про необхідність залучення до справи третіх осіб. Наголошено, що апеляційне та касаційне оскарження є самостійними факультативними етапами вирішення податкового спору. Якщо перше, тобто апеляційне, оскарження передбачене для будь-яких видів адміністративних справ, зокрема тих, в основі яких лежать податкові спори, то касаційне оскарження має певні обмеження. Зроблено висновок, що сьогодні в Україні функціонує багатоетапний механізм вирішення податкових спорів, який дозволяє особам домагатися їх справедливого розв'язання на різних рівнях із використанням різних форм і способів. Аналіз чинного законодавства свідчить про те, що найбільш якісного законодавчого врегулювання сьогодні набули етапи судового розв'язання податкових спорів, у той час як їх вирішення у позасудовому порядку має низку прогалин і недоліків на законодавчому підґрунті. адміністративний податковий спір суд

Ключові слова: податковий спір, адміністративне судочинство, суд, вирішення податкового спору, законодавство.

Annotation

TO THE CHARACTERISTICS OF THE STAGES OF THE TAX DISPUTE SETTLEMENT IN THE ADMINISTRATIVE JUDICIAL PROCEDURE

In the article, based on the analysis of the norms of the current legislation of Ukraine, it was stated that today in Ukraine there is a multi-stage mechanism for resolving tax disputes that allows individuals to seek a fair solution at different levels using different forms and methods. The following stages of the resolution of a tax dispute in the procedure of administrative legal proceedings are described and described: 1) application to the court and the decision on the opening of proceedings in an administrative case; 2) implementation of preparatory proceedings in a case; 3) consideration of the merits; 4) adoption and proclamation of a decision in a case. It is determined that at the first stage of the settlement of the tax dispute in court: first, the factual grounds for consideration of the dispute in court are laid (the fact of the subject's appeal to the court); second, there is a review by the judge of the existence of all the legal grounds and conditions necessary for the opening of the proceedings on the statement of claim and, accordingly, the absence of circumstances which, by law, impede the commission of this procedural action; third, it is determined by what rules the claim will be considered: general or summary proceedings; fourth, resolves the need to involve third parties in the case. It is emphasized that the appeal and cassation appeal are independent optional stages of the tax dispute settlement. However, if the first, that is, the appeal, is provided for any type of administrative cases, in particular those, which are the basis of tax disputes, then the cassation appeal has certain limitations. It is concluded that today there is a multi-stage tax dispute settlement mechanism in Ukraine, which allows individuals to seek fair resolution at different levels using different forms and methods. An analysis of the current legislation shows that the most effective legislative settlement to date has been achieved through the stages of judicial resolution of tax disputes, while resolving them out of court has a number of gaps and shortcomings in the legislative basis.

Key words: tax disputes, administrative proceedings, court, tax dispute settlement, legislation.

Постановка проблеми

Сьогодні законодавство, яке визначає правові засади вирішення податкових спорів, є недосконалим. Це зумовлює актуальність проведення змістовних та ґрунтовних досліджень у цій сфері. Відзначимо, що традиційно податкові спори вирішуються у адміністративному та судовому порядку, кожен з яких має свої переваги над іншим. Однак важливим моментом є дотримання відповідного порядку. Порядок вирішення податкових спорів має декілька етапів, кожен із яких має своє призначення і характеризується певними особливостями. Етап вирішення податкового спору слід розуміти як логічно завершену стадію процесу чи процедури вирішення податкового спору, що складається із сукупності взаємопов'язаних і послідовних дій та рішень, спрямованих на вирішення однорідних завдань та забезпечення належного підґрунтя для переходу до наступного етапу. На жаль, рамки даного наукового дослідження не дають нам змоги висвітлити порядок вирішення податкового спору у адміністративному та судовому порядку, а тому більш детальна увага буде приділена саме другій формі. На відміну від адміністративної процедури вирішення податкового пору, яка має досить поверхневу законодавчу регламентацію, етапи розв'язання такого спору у судовому порядку характеризується досить чіткою та змістовною регламентацією.

Стан дослідження

Окремі процедурні аспекти вирішення податкових спорів у судовому порядку у своїх наукових дослідженнях розглядали такі вчені: В.Л. Самсін, М.П. Кучерявенко, П.О. Селезень, О.І. Степашко, Г.М. Стріяшко, Т.О. Мацелик, О.В. Литвин, В.В. Тильчик, В.Т. Білоус, Д.М. Цвіра, М.В. Джафарова, О.О. Дмитрик, О.Ю. Щербакова та інші. Однак, попри чималу кількість наукових розробок, в юридичній літературі відсутнє комплексне дослідження, присвячене характеристиці етапів вирішення податкового спору у порядку адміністративного судочинства.

Саме тому метою статті є визначення етапів вирішення податкового спору у порядку адміністративного судочинства.

Виклад основного матеріалу

Єдиним нормативно-правовим актом, що визначає правові засади етапів і стадій вирішення податкового пору у суді, є Кодекс адміністративного судочинства. Процес розв'язання податкового спору у судовому порядку включає певні етапи.

Першим етапом є звернення до суду та вирішення питання про відкриття провадження у адміністративній справі. Вирішення податкових спорів відбувається у порядку позовного провадження, тому його першим етапом є звернення платника податків до суду із позовною заявою. У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. На відміну від платника податків контролюючі органи можуть ініціювати судове вирішення справи у досить обмеженому колі випадків, прямо передбачених законодавством. Для контролюючих органів дані випадки передбачені у статті 283 КАС України. При цьому слід відмітити, що ті питання, з яких контролюючі органи можуть звертатися до суду, не мають спірного характеру. Контролюючі органи звертаються до суду за отриманням дозволу на вчинення певних дій відносно платника податків, а не за вирішенням юридичного конфлікту.

Слід наголосити, що суд не може відмовити у прийнятті позовної заяви. Щоб розпочалося провадження у справі, заява має відповідати ряду встановлених законом вимог щодо її оформлення та порядку подання (строки, підсудність, наявність у особи відповідного обсягу правосуб'єктності). Так, згідно з чинним законодавством позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надане право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Вона також може бути складена шляхом заповнення бланка позову, наданого судом. Після надходження позовної заяви судді він перевіряє її на предмет наявності обставин, які відповідно до КАС України є підставами для відмови у відкритті провадження по справі, залишення заяви без руху, її повернення. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. При цьому у разі скасування ухвали про повернення позовної заяви за результатами її перегляду та направлення справи для продовження розгляду суд не має права повторно повертати позовну заяву. Необхідно наголосити, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом. У разі повернення позовної заяви з підстави, визначеної пунктом 5 частини четвертої цієї статті, судовий збір, сплачений за подання позову, не повертається [1].

У разі наявності підстав для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі суддя постановляє ухвалу не пізніше п'яти днів з дня надходження позовної заяви. Копія ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надсилається особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді. Дану ухвалу також може бути оскаржено. У разі скасування ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі позовна заява вважається поданою в день первісного звернення до суду. Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається. У разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі у зв'язку із тим, що позов не можна розглядати за правилами адміністративного судочинства, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи [1].

Отже, на першому етапі вирішення податкового спору у судовому порядку відбувається таке:

- по-перше, закладаються фактичні підстави розгляду даного спору у суді (факт звернення суб'єкта до cуду⁾;

- по-друге, відбувається перевірка суддею наявності усіх необхідних для відкриття провадження за позовною заявою юридичних підстав та умов і відсутності обставин, які перешкоджають вчиненню даної процесуальної дії. У процесуальному законі закріплений вичерпний перелік таких обставин. Якщо жодна із них не була зафіксована, суддя зобов'язаний відкрити провадження по справі;

- по-третє, визначається, за якими правилами розглядатиметься позов (загального чи спрощеного провадження). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні;

- по-четверте, вирішується питання про необхідність залучення до справи третіх осіб. Якщо судом встановлена необхідність залучення таких осіб до процесу, то позивач не пізніше двох днів з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі повинен направити таким третім особам копії позовної заяви з додатками, а докази такого направлення надати суду до початку підготовчого засідання або до початку розгляду справи по суті, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження [2].

Постановленням ухвали про відкриття провадження у справі завершується перший етап вирішення податкового пору у судовому порядку. Про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються такі відомості: найменування адміністративного суду, прізвище та ініціали судді, який відкрив провадження в адміністративній справі, номер справи; найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб); предмет та підстави позову; за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа; дата, час і місце підготовчого засідання, якщо справа буде розглядатися за правилами загального позовного провадження; дата, час і місце проведення судового засідання для розгляду справи по суті, якщо справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження (з повідомленням (викликом) сторін); результат вирішення заяв і клопотань позивача, що надійшли разом із позовною заявою, якщо їх вирішення не потребує виклику (повідомлення) сторін; строк для подання відповідачем відзиву на позов; строки для подання відповіді на відзив та заперечення, якщо справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження; строк подання пояснень третіми особами, яких було залучено при відкритті провадження у справі; вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі «Інтернет», за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається; повідомлення про наявні в суді матеріали, які підлягають врученню суб'єкту владних повноважень як стороні, та про можливість їх отримання лише безпосередньо у суді (у разі розгляду справи за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень) [1].

Другий етап вирішення податкового спору у порядку адміністративного судочинства пов'язаний із здійсненням підготовчого провадження по справі. При цьому слід наголосити, що даний етап реалізуються тільки під час розгляду справи за правилами загального провадження. Отже, він не властивий спрощеному порядку. Підготовку справи до судового розгляду здійснює суддя адміністративного суду, який відкрив провадження в адміністративній справі. Підготовче провадження має такі завдання: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Проводиться підготовче провадження протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках з метою належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду [1].

Значення підготовчого етапу важко переоцінити, адже, як справедливо зазначає Х. Кіт, саме підготовче провадження є тим фундаментом, на якому розвивається подальше провадження у справі. Таке провадження багато в чому зумовлює результат судового розгляду. Ефективність діяльності суду з розгляду і вирішення адміністративних справ і можливість максимального виконання завдань правосуддя значною мірою залежить від якості розпорядчих дій, які здійснюються саме на стадії підготовчого провадження. Підготовче провадження є важливою та самостійною стадією адміністративного процесу, яка має самостійну мету та завдання, характеризується певним колом учасників процесу та процесуальними діями, які вчиняються учасниками адміністративного процесу на цій стадії [3]. Отже, важливість підготовчого провадження як етапу вирішення податкового спору полягає у тому, що на ньому відбуваються такі дії: остаточно визначається фактологічне підґрунтя справи та її суб'єктний склад; з'ясовуються, уточняються позиції сторін, третіх осіб щодо предмета спору та аргументів і доводів один одного з цього приводу; визначається доказовий базис по справі; вирішуються питання про вжиття заходів, необхідних для отримання, забезпечення доказів; вирішуються подані учасниками справи заяви із процесуальних питань; з'ясовується можливість вирішення спірної ситуації шляхом її урегулювання за участі судді. Попри те, що закон містить перелік питань, які суд вирішує на етапі підготовчого провадження, даний перелік не є вичерпним, тобто, окрім тих дій, що у ньому закріплені, суд має право вчиняти й інші, якщо вважає, що це є необхідним для забезпечення об'єктивного, неупередженого, справедливого вирішення справи.

Завершується етап підготовчого провадження постановленням ухвали про:

- залишення позовної заяви без розгляду;

- закриття провадження у справі;

- закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті. Також за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у разі визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, примирення сторін проводиться в порядку, встановленому статтями 189, 190 цього Кодексу [1].

Якщо за результатами підготовчого провадження між сторонами не було досягнуто примирення чи встановлено наявність інших підстав для залишення позовної заяви без розгляду, закриття провадження у справі, вирішення податково спору переходить на наступний етап - розгляд справи по суті. На цьому етапі відбувається вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат. У призначений для розгляду справи час головуючий суддя відкриває судове засідання та оголошує, яка справа розглядається. Секретар судового засідання доповідає суду, хто з викликаних у справі осіб з'явився в судове засідання, хто з учасників справи бере участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, чи повідомлено тих учасників справи, хто не з'явився, про дату, час і місце судового засідання в порядку, визначеному цим Кодексом. З оголошенням головуючим суддею судового засідання відкритим розпочинається розгляд справи по суті [1].

Основними підетапами означеного етапу вирішення податкового спору є такі: 1) з'ясування обставин справи, в ході якого суд (суддя) заслуховує зміст та підстави вимог і заперечень щодо предмета позову; 2) дослідження доказів; 3) судові дебати, під час яких учасники справи виступають із заключною судовою промовою, в якій з метою переконання суду у правоті і справедливості своєї позиції вони висловлюють свої міркування з приводу досліджених обставин справи, оцінюють їх доведеність чи недоведеність за результатами судового розгляду; 4) ухвалення і проголошення рішення по справі, яке здійснюється судом після судових дебатів із суворим дотриманням законодавчих вимог щодо форми та змісту судового рішення у нарадчій кімнаті та із дотриманням принципу таємниці нарадчої кімнати.

Завершується судове вирішення податкового спору проголошенням судового рішення після виходу суду з нарадчої кімнати. Законної сили рішення набуває після спливу строків для подання апеляційної скарги, якщо жоден із учасників справи, які мають право на оскарження даного рішення, не подав зазначеної скарги. Коли зазначену скаргу все ж таки буде подано одним чи кількома учасниками справи, рішення суду набуде законної сили тільки у тому випадку, якщо апеляційну скаргу буде повернено, а також якщо скаржнику буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження. Це можливо також, якщо за результатами апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції не буде скасовано. Однак водночас слід відмітити те, що суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскаржуваного судового рішення або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку. Про зупинення виконання або зупинення дії судового рішення постановляється ухвала [1]. Даний момент є дуже важливим у контексті вирішення податкових спорів, оскільки дає змогу платнику податків, якщо суд першої та апеляційної інстанції прийняв рішення не на його користь, не виконувати грошові зобов'язання, покладені на нього згідно з повідомленням-рішенням, що оскаржується, до моменту завершення розгляду справи у касаційній інстанції.

Зауважимо, що апеляційне та касаційне оскарження є самостійними й факультативними етапами вирішення податкового спору. Якщо перше, тобто апеляційне, оскарження передбачене для будь-яких видів адміністративних справ, зокрема тих, в основі яких лежать податкові спори, то касаційне оскарження має певні обмеження. Так, згідно з КАС України не підлягають касаційному оскарженню рішення, ухвали суду першої інстанції та постанови, ухвали суду апеляційної інстанції у справах, рішення у яких підлягають перегляду в апеляційному порядку Верховним Судом, а також судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково [1]. Також законом передбачена можливість передання справи на етапі касаційного перегляду на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду на підставах, закріплених у КАС України.

Вирішуючи податковий спір на стадії апеляційного та (або) касаційного провадження, суд не виходить за межі тих вимог і доводів, що зазначаються у апеляційній чи касаційній скарзі. Водночас апеляційний та касаційний суди не обмежені доводами та вимогами апеляційної і касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлене порушення норм процесуального права, яке є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права [1].

Висновок

Отже, в ході наукового дослідження нами були визначені чотири основних етапи вирішення податкового спору у порядку адміністративного судочинства: 1) звернення до суду та вирішення питання про відкриття провадження у адміністративній справі; 2) другий етап пов'язаний зі здійсненням підготовчого провадження по справі; 3) розгляд справи по суті; 4) ухвалення і проголошення рішення по справі.

Підсумовуючи викладене, можемо дійти висновку, що сьогодні в Україні функціонує багатоетапний механізм вирішення податкових спорів, який дозволяє особам домагатися справедливого розв'язання таких спорів на різних рівнях із використанням різних форм і способів. Аналіз чинного законодавства свідчить про те, що найбільш якісного законодавчого врегулювання набули етапи судового розв'язання податкових спорів, водночас як їх вирішення у позасудовому порядку має низку прогалин і недоліків на законодавчому підґрунті.

Список використаних джерел

1. Кодекс адміністративного судочинства України від 6.07.2005 року № 2747-IV (в ред. Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 р.). ВВР. № 48. Ст. 436. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15.

2. Податкові спори у новій редакції / С. Верланов, В. Оджиковський, К. Колос. URL: https://www.sk.ua/sites/default/files/podatkovi_ spori_v_noviy_redakciyi_0.pdf.

3. Кіт Х. Підготовче провадження як стадія адміністративного процесу: загальна характеристика. Вісник Львівського університету. Серія «Юридична». 2013. Вип. 58. С. 135-139. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vlnu_yu_2013_58_20.

Размещено на Allbest.ru