Поняття, сутність та структура процесуального статусу іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія внутрішніх справ

Поняття, сутність та структура процесуального статусу іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування

Черванчук В.В.,

аспірант кафедри кримінального процесу

Аготація

Стаття присвячена дослідженню поняття, сутності та структури процесуального статусу іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування. Констатовано, що визначення нового учасника кримінального провадження - особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, запропоноване законодавцем у Кримінальному процесуальному кодексі України, є досить широким. По-перше, відсутній перелік процесуальних дій, що можуть здійснюватись стосовно такої особи, а також системний перелік її прав і законних інтересів, а по-друге, таке визначення не дає можливості відокремити особу, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, як учасника кримінального провадження, від інших осіб, про яких ідеться у нормах Кримінального процесуального кодексу України, у контексті забезпечення їхніх прав, свобод і законних інтересів.

Наголошено, що поняття «правовий статус» і «правове становище» є синонімічними за своїм змістом. Водночас доведено, що для характеристики особи як учасника якихось краще вживати поняття «правовий статус», оскільки воно більш конкретно відображає сутність цього правового явища, надає уявлення про його складові частини, тобто про елементи правового статусу, які і характеризують становище особи на певний час у певному правовідношенні.

Встановлено, що процесуальний статус іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, являє собою типове процесуальне становище такої особи, у якому відбиті всі елементи загальноправового статусу особи (права, свободи, законні інтереси; обов'язки, відповідальність) та загальнопроце - суального статусу учасника кримінального провадження з урахуванням вимог кримінальної процесуальної форми щодо участі такої особи у кримінальних процесуальних відносинах.

Вказується на необхідність повного і чіткого закріплення процесуального статусу такої особи (як і будь-якого іншого учасника кримінального провадження) у нормах кримінального процесуального права. Водночас наголошено, що повнота правового регулювання процесуального статусу учасників кримінальних процесуальних відносин передбачає закріплення не тільки прав, свобод, законних інтересів і обов'язків цих учасників, а й механізму державного реагування на юридично значущу поведінку учасників правовідносин і санкцій за вчинення ними правопорушень.

Ключові слова: учасники кримінального провадження, учасники досудового розслідування, елементи правового статусу особи, процесуальний статус, правове становище, інша особа, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

Abstract

Concepts, essence and structure of the processing status of another person, rights or legal interests restricted during pre-advisory

The article is devoted to the concept, nature and structure of the procedural status of another person whose rights or legitimate interests are limited in the course of the pre-trial investigation. It is stated that the definition of a new participant in criminal proceedings - a person whose rights or legitimate interests are restricted during the pre-trial investigation proposed by the legislator in the CPC of Ukraine, is quite broad. First, there is no list of procedural actions that may be taken against such a person, and no systematic listing of his rights and legitimate interests, and secondly, such a determination makes it impossible to separate the person whose rights or legitimate interests are restricted in the pre-trial investigation, as a participant in criminal proceedings, from other persons referred to in the norms of the CPC of Ukraine, in the context of securing their rights, freedoms and legitimate interests.

It is emphasized that the terms «legal status» and «legal position» are synonymous in their meaning. At the same time, it is proved that, characterizing a person as a participant of certain legal relations, more accurately apply the concept of «legal status», since it more accurately reflects the essence of this legal phenomenon, gives an idea of its constituents, that is the elements of legal status, which characterize the position of the person for a while in a particular relationship.

Key words: participants in criminal proceedings, participants in pre-trial investigation, elements of person's legal status, procedural status, legal status, another person whose rights or legitimate interests are restricted during pre-trial investigation.

Основна частина

Постановка проблеми в загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями. Сьогодні питання, пов'язані з розвитком процесуального статусу учасників кримінального провадження, є особливо актуальними і такими, що представляють виключний інтерес для розвитку сучасної теорії та практики кримінального процесу. Постійне вдосконалення кримінального процесуального законодавства, основним вектором якого є захист прав і свобод особи у кримінальному провадженні, зумовлює необхідність наукового дослідження питань забезпечення прав, свобод і законних інтересів, насамперед тих учасників кримінального провадження, щодо яких застосовуються заходи забезпечення кримінального провадження й інші процесуальні заходи примусового характеру, а значить, і права, свободи та законні інтереси яких зазнають найбільшого обмеження.

16 листопада 2017 р. набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування» [1]. Однією з новел цього Закону стало введення нового учасника кримінального провадження - іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

Ч. 1 ст. 3 Кримінального процесуального кодексу (далі - КПК) України була доповнена п. 16-1, у якому вказується, що інша особа, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, - це особа, стосовно якої (зокрема, щодо її майна) здійснюються процесуальні дії, визначені КПК України.

Також п. 25 ч. 1 ст. 3, ч. 6 ст. 28, ч. 1 ст. 303 і ч. 1 ст. 308, а надалі й ч. 1 ст. 220 КПК України було доповнено положеннями щодо участі у кримінальному провадженні нового учасника - іншої особа, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

Як вказується, ці зміни є вагомим внеском у національне кримінальне процесуальне законодавство, адже з моменту набрання Законом чинності, якщо стосовно особи або її майна було проведено бодай одну процесуальну дію, тобто дію, передбачену КПК України, і це дає підстави вважати, що цим були обмежені її права чи законні інтереси, вона автоматично є учасником кримінального провадження [2]. Оцінюючи введені норми як досить прогресивні, Н. Бублик, однак, застерігає, що можливість особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, зокрема, подавати прокурору скарги на недотримання розумних строків залежатиме від того, як саме тлумачити зміст терміна «проведення процесуальної дії щодо особи (її майна)» [3, с. 272].

І дійсно, визначення нового учасника кримінального провадження - особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, запропоноване законодавцем у п. 16-1 ч. 1 ст. 3 КПК України, з урахуванням відсутності в нормах КПК України переліку процесуальних дій, що можуть здійснюватись стосовно особи, а також системного переліку прав і законних інтересів такої особи, є досить широким. До того ж і таким, що не дає можливості відокремити особу, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, як учасника кримінального провадження, від інших осіб, про яких ідеться в нормах КПК України, у контексті забезпечення їхніх прав, свобод і законних інтересів.

Зокрема, ідеться про: «кожного, хто має право захищати усіма засобами, що не заборонені законом, свою людську гідність, права, свободи та інтереси, порушені під час здійснення кримінального провадження» (ч. 3 ст. 11); «особу, якій гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді» (ч. 2 ст. 24); «осіб, які не брали участі у кримінальному провадженні, які не можуть бути обмежені у праві на отримання в суді як усної, так і письмової інформації щодо результатів судового розгляду та у праві на ознайомлення із процесуальними рішеннями й отримання їх копій, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки» (ч. 1 ст. 27); «осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені під час проведення слідчої (розшукової) дії» (ч. 3 ст. 223) та ін.

А тому, на наш погляд, положення кримінального процесуального закону стосовно цього учасника кримінального провадження ще потребують системного узгодження та подальшого вдосконалення, зокрема в частині належного встановлення його процесуального статусу.

Так само слід визнати і той факт, що внесених вищенаведеним Законом змін недостатньо для повного гарантування прав, свобод і законних інтересів іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, якими вона, безумовно, наділена, як і будь-який інший учасник кримінального провадження загалом і досудового розслідування зокрема.

Як слушно зауважує Т. Корчева, віднесення іншої особи до кола учасників кримінального провадження передусім передбачає наявність у неї певних процесуальних обов'язків і прав, у зв'язку із чим виникає необхідність у чіткому визначенні процесуального статусу такої особи, як і кожної особи, яка залучається до кримінального провадження [4, с. 228].

Водночас розгляд цих питань неможливий без аналізу питання щодо поняття, сутності та структури процесуального статусу особи - учасника кримінального провадження.

Ступінь розробленості теми. У теорії кримінального процесу питання про процесуальний статус учасників кримінального провадження розглядалось переважно у контексті загальної проблематики правого становища особи у сфері кримінального процесу, насамперед такими авторами, як: Ю. Грошевий, І. Гловюк, А. Дубинський, О. Капліна, О. Кучинська, Л. Лобойко, В. Маляренко, М. Михеєнко, В. Нор, М. Погорецький, Л. Удалова й інші. Питання процесуального статусу також розглядались вітчизняними авторами, які протягом останніх десятиліть на рівні дисертаційних, монографічних досліджень вивчали суб'єктів кримінального процесу та їх повноваження під час здійснення кримінального провадження (С. Абламський, С. Давиденко, А. Дудич, І. Коваленко, Н. Кравченко, Н. Обрізан, О. Римарчук, Р. Савонюк та ін.).

Безпосередньо проблемам процесуального статусу учасників кримінального процесу були присвячені роботи О. Калачової («Визначення слідчим процесуального статусу осіб, що беруть участь у досудовому провадженні», 2008 р.), Г. Процько («Правовий статус учасників досудового слідства: проблеми реалізації», 2012 р.), І. Попович («Процесуальне положення сторін у досудовому розслідуванні: теоретичні, законодавчі та функціональні аспекти», 2019 р.) та ін.

Зважаючи на те, що інша особа, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, є новим учасником кримінального провадження, із невизначеним процесуальним статусом, актуально розроблення й обґрунтування положень теоретичного і практичного характеру, пов'язаних зі встановленням елементів процесуального статусу такої особи.

Метою статті є дослідження поняття, сутності та структури процесуального статусу іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

Виклад основного матеріалу. Насамперед варто зауважити, що дослідження поняття процесуального статусу будь-якого учасника кримінального провадження зазвичай починається з вивчення загального правового статусу особи з подальшим визначенням правового становища суб'єкта в конкретних правовідносинах.

Виходячи із цього, у юридичній літературі поняття «правовий статус» і «правове становище» зазвичай уживаються як синонімічні за своїм змістом. Як зазначає Ю. Стефанюк, немає будь-якої теоретичної чи практичної необхідності розрізняти поняття «правовий статус» і «правове становище» особи, адже ці поняття ідентичні. На думку автора, більш доцільно виділяти правовий статус у широкому та вузькому значеннях, підкреслюючи полі - структурність цього поняття [5, с. 44].

З наведеним можна погодитись, зважаючи й на те, що «Словник сучасної української мови» також визначає поняття статусу через поняття правового становища [6, с. 834].

Водночас варто вказати на те, що під час характеристики особи як учасника певних правовідносин, на наш погляд, більш точно вживати поняття «правовий статус», оскільки воно більш конкретно відображає сутність цього правового явища. Для відображення становища особи у правовій сфері варто вживати поняття «правовий статус». Це поняття дає нам уявлення про його складові частини, тобто про елементи правового статусу, які і характеризують становище особи на певний час у певному правовід - ношенні.

У загальній теорії права, хоча і відсутній єдиний підхід до визначення правового статусу, однак визнаний його поділ на загальний (конституційний), міжгалузевий, галузевий, спеціальний та індивідуальний статуси особи.

Так, кримінальний процесуальний статус особи (процесуальний статус учасника кримінального провадження) визнається галузевим статусом, оскільки є таким, що регулюється нормами кримінального процесуального права [7, с. 31].

За твердженням В. Корнукова, триступенева система статусів утворює структуру, елементи якої співвідносяться як загальне, особливе й одиничне. Конституційний статус, будучи основою загалом правового статусу особи, визначає вихідні начала галузевого кримінально-процесуального статусу особи. На базі останнього здійснюється регулювання правого становища конкретних учасників процесу [8, с. 128]. Саме на рівні статусу конкретної особи, уважає автор, можна говорити про всі зв'язки та відносини цієї особи з державою та суспільством [8, с. 128].

Отже, можна констатувати, що загальноправовий (конституційний), галузевий та індивідуальний правові статуси виступають як різні рівні конкретизації та деталізації зв'язків і відносин особи з державою та суспільством.

«Правовий статус» - поняття багатогранне. Воно передбачає наявність низки взаємопов'язаних елементів. На переконання Ю. Азарова, саме поняття правого статусу визначається через його структуру, а тому елементи статусу доцільно розглядати в їх взаємозв'язку [9, с. 113].

Однак аналіз юридичної літератури дає підстави для висновку, що єдиний підхід у питанні щодо змісту правового статусу особи в дослідників цього правового явища відсутній. Як стверджує Г. Процько, зміст і структура правового статусу особи в юридичній літературі визначаються різними авторами дещо довільно, окремі елементи додаються чи, навпаки, вилучаються з його структури та змісту [10, с. 16].

Аналіз досить численних думок щодо структури правового, процесуального статусу особи, зазначених в юридичній літературі, дозволяє дійти висновку, що більшість авторів елементами правового статусу особи однозначно визнають лише права й обов'язки. Водночас існує тенденція до розширення переліку статусних компонентів, з огляду на особливості сфери функціонування суб'єкта правовідносин (до структури правового, процесуального статусу особи також відносять: правосуб'єктність як наявність правоздатності та дієздатності; функції; законні інтереси; процесуальні гарантії діяльності; відповідальність тощо).

Наявність багатьох елементів у структурі статусу особи в юридичній літературі називають правовим статусом громадянина в широкому розумінні. Варто погодитись із думкою, що за широкого трактування поняття правового статусу особи (тобто включення в нього того, що так або інакше законодавчо закріплює становище громадянина в суспільстві, опосередковує всі види зв'язків і стосунків між державою та громадянином) виникає небезпека розмитого тлумачення цієї категорії [11, с. 21].

На наш погляд, безперечним варто визнати те, що основними складовими елементами процесуального статусу особи є права й обов'язки, адже без наявності прав і обов'язків не може йти мова про правове становище особи.

Однак поряд із правами й обов'язками до структури процесуального статусу учасників кримінального провадження загалом та іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, зокрема, на наш погляд, належать також свободи, законні інтереси та відповідальність.

Так, у Конституції та у КПК України водночас із категорію «права» вживається категорія «свободи». Отже, незважаючи на встановлену, на перший погляд однакову сутність цих понять, вони все ж таки позначаються різними термінами. І якщо, охороняючи суб'єктивні права, держава гарантує механізм прямого наділення конкретними повноваженнями певних суб'єктів (наприклад, право на захист), то охорона свобод - радше гарантія невтручання у визначені сфери суспільних відносин (наприклад, повага до честі та гідності особи, невтручання в її особисте та сімейне життя).

Отже, категорії «право» і «свобода», хоча і є близькими за правовою природою та змістом, однак не тотожні одна з одною, а тому нарівні мають бути використані в конструюванні процесуального статусу особи.

Права та свободи особи нерозривно пов'язані з її інтересами, що закономірно ставить питання про включення останніх до структури процесуального статусу.

Інтерес як складова частина правового статусу особи є основою формування системи прав і свобод у структурі її процесуального статусу.

Щодо самого визначення поняття «законний інтерес», то воно надане в рішенні Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 р. №18-рп/2004. У цьому рішенні поняття «охоронюваний законом інтерес», що вживається в ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, в інших законах України в логічно - смисловому зв'язку з поняттям «права», розкривається як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту й інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності й іншим загальноправовим засадам [12].

Юридична відповідальність органічно та тісно пов'язана з юридичними обов'язками. Відповідальність невід'ємна від обов'язку, оскільки відповідальність може виникнути та виникає тільки тоді, коли на особу покладено обов'язок.

Повнота правового регулювання кримінальних процесуальних відносин, процесуального статусу учасників цих відносин передбачає закріплення не тільки прав, свобод, законних інтересів і обов'язків цих учасників, а й механізму державного реагування на юридично значущу поведінку учасників правовідносин і санкцій за вчинення ними правопорушень.

Висновки. Отже, процесуальний статус іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, являє собою типове процесуальне становище такої особи, у якому знаходять своє відображення всі елементи загально - правового статусу особи (права, свободи, законні інтереси; обов'язки, відповідальність) і загально - процесуального статусу учасника кримінального провадження з урахуванням вимог кримінальної процесуальної форми щодо участі такої особи у кримінальних процесуальних відносинах. Очевидно, що процесуальний статус такої особи (як і будь-якого іншого учасника кримінального провадження) має бути повно і чітко закріплений у нормах кримінального процесуального права.

Список використаних джерел

процесуальний право досудовий розслідування

1. Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування: Закон України від 16 листопада 2017 р. Верховна Рада України: офіційний вебпортал. URL: http: //zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2213-19.

2. Іванець А. Довгоочікувані зміни до КПК. Взгляд юриста: юридический блог компании Jurimex: вебсайт. URL: http://jurblog.com.ua/2017/11/dovgoochikuvani-zmini-do-kpk/.

3. Бублик Н. Процесуальний статус особи, щодо якої обвинувальна діяльність здійснюється без повідомлення про підозру. Підприємництво, господарство і право. 2019. №5. С. 270-274.

4. Корчева Т Професійна правнича допомога особам, права чи законні інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування: проблемні питання. Юридичний науковий електронний журнал. 2019. №3. С. 227-231. URL: http://www.lsej.org.ua/3_2019/60.pdf.

5. Стефанюк Ю. Правовий статус особи: поняття і класифікація. Порівняльно-аналітичне право. 2016. №4. С. 42-45.

6. Великий тлумачний словник сучасної української мови: 170 000 слів / улад. і голов. ред. В. Бусел. Київ; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2002. 1426 с.

7. Галаган В., Калачова О. Встановлення процесуального статусу окремих осіб, які беруть участь у досудовому провадженні: монографія. Луганськ, 2012. 212 с.

8. Корнуков В. Теоретические и правовые основы положения личности в уголовном судопроизводстве: дис…. докт. юрид. наук: 12.00.09. Саратов, 1987. 415 с.

9. Азаров Ю. Класифікація учасників кримінального процесу. Митна справа. 2014. Спец, випуск. 2014. С. 111-114.

10. Процько Г Правовий статус учасників досудового слідства: проблеми реалізації: дис…. канд. юрид. наук: 12.00.09. Київ, 2012. 207 с.

11. Джига М. Проблеми законності та доцільності при забезпеченні правового статусу обвинуваченого під час розслідування злочинів: дис…. канд. юрид. наук: 12.00.09. Київ, 2002. 210 с.

12. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) від 1 грудня 2004 р. №18-рп/2004. Верховна Рада України: офіційний вебпортал. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v018p710-04.

Размещено на Allbest.ru