Обставини, що пом’якшують адміністративну відповідальність

Размещено на http://www.allbest.ru/

Чернігівський національний технологічний університет

Обставини, що пом'якшують адміністративну відповідальність

Шестак Л.В., кандидат юридичних наук, доцент кафедри трудового права, адміністративного права та процесу

Анотація

В умовах змін адміністративного законодавства важливу роль відіграють ті правові норми, які спрямовані на захист прав і свобод людини як найвищої соціальної цінності. Йдеться не лише про приписи, що регулюють позитивну, з точки зору права, поведінку людей, але й про юридичні дефініції, спрямовані на захист прав осіб, що перебувають у конфлікті з законом у зв'язку із вчиненням адміністративно караного діяння.

У статті здійснено аналіз обставин, які пом'якшують відповідальність за вчинення адміністративних правопорушень. Автор вважає, що їх перелік є неповним та має бути розширений з урахуванням окремих положень кримінального законодавства. Проаналізовано також зміст і сутність таких обставин та визначено правові проблеми їх реалізації. У дослідженні зазначено, що нормативна невизначеність окремих обставин, які пом'якшують адміністративну відповідальність, суттєво ускладнює процедуру їх застосування, може бути полем для зловживань, причиною оскарження рішень у справах про адміністративні правопорушення або ж ставити питання про некомпетентність суб'єкта застосування. Для уникнення негативних наслідків запропоновано доповнити положення пункту 2 статті 34 Кодексу України про адміністративні правопорушення та визнати попередження негативних наслідків правопорушення обставиною, що пом'якшує відповідальність. Доцільно також доповнити названу статтю новими положеннями, які би передбачали можливість визнавати пом'якшуючими такі обставини, як добровільне повідомлення про факт вчинення правопорушення та вчинення правопорушення під впливом погрози або примусу, а також перевищення меж необхідної оборони.

Автор наголошує на доцільності визначення орієнтовного переліку тяжких особистих чи сімейних обставин, що дозволить спростити застосування відповідних положень Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Конкретизація обставин, які пом'якшують адміністративну відповідальність, дозволяє не лише визначити ступінь тяжкості правопорушення, а й реалізувати основоположні принципи адміністративної відповідальності, як-от: принципи справедливості, індивідуалізації та невідворотності покарання.

Ключові слова: адміністративна відповідальність, адміністративне стягнення, пом'якшуючі обставини, правопорушення, покарання.

Abstract

CIRCUMSTANCES THAT MITIGATE ADMINISTRATIVE LIABILITY

In the context of changes in the administrative legislation, the key role is given to the legal norms intended to protect human rights and freedoms as the highest social value. It means not only the orders regulating good behavior of people in the eyes of the law, but also legal definitions having their goal to protect the rights of persons in conflict with the law due to their having commited administrative offence.

The article offers analysis of the circumstances mitigating administrative responsibility for administrative offences. The author believes that this list is not exhaustive and should be completed based on certain provisions of the criminal law. The content and essence of such circumstances have been also analyzed and legal problems of their realization have been established. The author believes that the regulatory uncertainty of certain circumstances, which mitigate administrative responsibility, significantly complicates the procedure of such circumstances' application and may serve a field for abuse or cause doubts in the applying subject's competence, or be a ground for appeal against decisions in administrative offences cases. To avoid such negative consequences, the provisions of paragraph 2 Article 34 of the Code of Administrative Offences of Ukraine are proposed to be supplemented and prevention of negative consequences of the offense is proposed to be recognized as such that mitigates the responsibility. The article mentioned above should be also supplemented with new provisions, which would foresee possibility of recognizing as the responsibility mitigating the circumstances such circumstances as voluntary notification of committing offense and commission of an offense under threat or coercion, as well as use of excessive force in self-defense.

The author emphasizes the expediency of establishing an indicative list of adverse personal or family circumstances, such list facilitating application of the relevant provisions of the Code.

Identifying circumstances, which mitigate administrative responsibility, allows not only to determine the gravity of the offense, but also implement the basic principles of administrative responsibility such as the principle of justice, individualization, and inevitability of punishment.

Key words: administrative liability, administrative foreclosure, mitigating circumstances, administrative penalty, offense, punishment.

Вступ

Варто відзначити, що будь-яке правопорушення - це передусім винне діяння. Але велике значення мають ступінь вини порушника, а також обставини, які сприяли протиправним проявам чи спонукали особу до їх здійснення (так, скрутне матеріальне становище може стати поштовхом до крадіжки, а стан алкогольного сп'яніння може стимулювати порушення правил дорожнього руху тощо). Проте законодавець передбачив і такі обставини, наявність яких, хоч і не виключає про- типравності діяння, але зменшує ступінь вини правопорушника та рівень суспільної шкідливості діяння, частково виправдовує його, не змінюючи загальних правил застосування адміністративних покарань.

Їх орієнтовний (неповний) перелік подано у ст. 34 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУАП) [1]. Урахування обставин, які пом'якшують протиправність діяння, дозволяє в рамках, що визначені законодавством, персоніфікувати заходи адміністративної відповідальності та накласти стягнення, керуючись принципами законності, гуманізму та індивідуалізації покарання, а також співрозмірності покарання вчиненому правопорушенню та ступеню вини порушника. Як справедливо відзначає Н.А. Сторчак, такі обставини доповнюють ступінь тяжкості вчиненого правопорушення та особу винного як критерії, що індивідуалізують призначення покарання [2, с. 366].

Варто відзначити, що попри важливість урахування обставин, які пом'якшують адміністративну відповідальність порушника, їх вивченню в теорії адміністративного права не приділяється належна увага. Основна кількість досліджень здійснюється у сфері кримінального права, тоді як дослідження зазначеної проблеми в адміністративній галузі майже відсутні. Зокрема, пом'якшуючі обставини у своїх наукових доробках вивчали О.Ю. Дудоров, О.О. Кваша, Н.А. Сторчак, Л.М. Федорак, а також інші. Проте важливість впливу зазначених обставин на вид і міру покарання вказує на доцільність їх ґрунтовного аналізу та визначення проблем застосування з метою подальшого удосконалення адміністративного законодавства.

Постановка завдання

Метою статті є дослідження обставин, які пом'якшують адміністративну відповідальність особи, розробка пропозицій щодо змін і доповнень положень ст. 34 КУАП.

Результати дослідження

Адміністративна відповідальність є важливим інструментом державного управління і майже неможливо виділити сферу, де б вона не застосовувалася. Традиційно правову відповідальність пов'язують із застосуванням заходів державного примусу, розглядають її як передбачену санкціями правових норм реакцію на правопорушення, як реалізацію, застосування і здійснення санкцій [3, с. 190]. Кількість протиправних проявів, які переслідуються в адміністративному порядку, на жаль, не зменшується. Але суб'єкти право- застосування в кожному випадку вирішення питання про відповідальність порушника мають керуватися нормами діючого законодавства та накладати стягнення з урахуванням особи правопорушника, ступеня його вини, наявності чи відсутності обставин, які обтяжують чи пом'якшують відповідальність. Як справедливо відзначають О.О. Кваша та Р.Ш. Бабанли, належна правова оцінка обставин, що характеризують діяння або особу, яка його вчинила, має важливе значення для забезпечення відповідної правової оцінки діяння загалом [4, с. 19].

Законодавець урахував диференційованість психіки кожної конкретної особи і тому передбачив на законодавчому рівні визначену сукупність обставин, що можуть впливати на вид і міру покарання. У теорії та практиці адміністративного права їх поділяють на дві групи: обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Пом'якшуючими відповідальність обставинами, відповідно до положень ст. 34 КУАП, [1] визнаються такі:

Щире розкаяння винуватого (розкаяння означає негативну оцінку особою факту правопорушення та спричиненої ним шкоди). Воно несе в собі серйозний морально- етичний потенціал, пробуджує у правопорушника визнання своїх дій неправомірними і аморальними. Разом з тим, законодавець не вказує, в чому саме має проявитися розкаяння і чи можна про нього говорити, коли особа здійснює декілька правопорушень і при цьому «щиро розкаюється». На наш погляд, застосування цієї обставини може мати місце лише в тому випадку, коли поведінка порушника свідчить про його бажання виправитися та ліквідувати шкідливі наслідки протиправної поведінки. Крім того, таке розкаяння має відбутися після вчинення адміністративного правопорушення, але до винесення рішення по справі. Загалом щире розкаяння є оціночним поняттям і суб'єкту правозастосування може бути важко визначити наявність чи відсутність щирого розкаяння порушника, а отже, і застосувати дану обставину, як таку, що пом'якшує адміністративну відповідальність. Проте, виходячи з положень ст. 3 Конституції України, відповідно до якої людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека є найвищою соціальною цінністю, кожного разу, коли має місце факт розкаяння винного у вчиненому, воно має враховуватися як щире та сприяти пом'якшенню покарання.

Відвернення винуватою особою шкідливих наслідків правопорушення, добровільне відшкодування збитків або усунення заподіяної шкоди. Варто звернути увагу на той факт, що відвернути шкідливі наслідки особа може лише у випадку добровільної чи примусової відмови від вчинення правопорушення, у будь-якому випадку - до початку адміністративного провадження. Відшкодування збитків або усунення заподіяної шкоди можливе лише після вчинення адміністративного проступку, причому добровільність відшкодування чи усунення шкоди означає, що особа діє самостійно, без зовнішнього примусу. Для того щоб ця пом'якшуюча обставина могла бути застосована, відвернення шкідливих наслідків має відбутися до моменту винесення рішення по справі. Виходячи з того, що значна частина адміністративних правопорушень - це правопорушення з формальним складом, вчинення яких не має матеріалізованих негативних наслідків, вважаємо за доцільне п. 2 ст. 34 КУАП доповнити та викласти в такій редакції: «попередження або відвернення винуватою особою шкідливих наслідків правопорушення, добровільне і повне відшкодування збитків або усунення заподіяної шкоди». Таким чином ступінь вини правопорушника буде меншим, якщо він вчинить суспільно корисні дії, спрямовані на недопущення шкідливих наслідків правопорушення або на повне відшкодування завданих збитків. Варто акцентувати увагу на тому, що збитки, завдані протиправною поведінкою, мають бути відшкодовані повністю. Тому при вирішенні питання про застосування даної пом'якшуючої обставини необхідно дати відповіді на питання: чи було відшкодування добровільним; чи міг правопорушник за даних обставин попередити виникнення шкідливих наслідків своїх діянь (наприклад, надати першу допомогу потерпілому в ДТП, викликати «швидку» чи самостійно доставити потерпілого до лікарні тощо); чи було відшкодовано всю сумі збитку, чи їх частину.

Вчинення правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання або при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин. У першому випадку мається на увазі вчинення адміністративного проступку в стані афекту, хоча відповідної термінології КУАП не вживає, це поняття застосовується в ході кримінальних проваджень [5]. Вважаємо таку позицію законодавця упередженою, адже поняття, ознаки та наслідки фізіологічного афекту описані в медичній та юридичній літературі, тоді як стан сильного душевного хвилювання належному юридичному аналізу майже не піддавався. Зокрема в енциклопедичних довідниках відзначається, що «афект - це короткочасна яскраво виражена емоція, у ході якої відчуття, що виникають, погано піддаються керуючому впливу свідомості, хоча людина й зберігає можливість усвідомлювати свої дії та скеровувати їх» [6, с. 558]. У силу того, що порушник, перебуваючи у стані сильного душевного хвилювання, усвідомлює протиправ- ність своїх діянь, він не звільняється від адміністративної відповідальності (як, наприклад, при патологічному афекті), а може мати місце лише її пом'якшення.

При оцінці тяжких сімейних чи особистих обставин слід враховувати, що наявність в особи суб'єктивних труднощів не завжди пов'язується з її сімейним статусом, а тому законодавець розрізняє ці поняття. Під тяжкими обставинами, як правило, розуміють матеріальні (майнові), у тому числі й житлові, проблеми, наслідком яких певною мірою і є вчинення адміністративного проступку, а так само психологічні труднощі. Збіг тяжких особистих, сімейних чи інших обставин передбачає такий вплив, який заподіює особі страждання, негативно впливає на її психіку, може викликати стан розпачу, надмірну дратівливість, гарячковість, що не сприяє належному здійсненню самоконтролю поведінки. Перелік зазначених обставин законом не визначається. Проте аналіз судової практики дозволяє серед тяжких обставин назвати такі: смерть або тяжка хвороба рідної чи близької людини; хвороба винного; втрата ним роботи; складні житлові умови; подружня зрада або інша подія, яка викликала конфлікт у сім'ї; скрутне матеріальне становище; проживання підлітка в сім'ї, де зловживають алкогольними напоями чи наркотичними речовинами тощо.

Варто також відзначити певну складність у застосуванні вказаної обставини як такої, що пом'якшує відповідальність. Проблема полягає в тому, що амплітуда вище названих обставин може бути абсолютно різною у кожному конкретному випадку. Так, звільнення з роботи на одного працівника може вплинути надто сильно, і стан його душевного хвилювання може бути значним, тоді як інший працівник буде вважати звільнення лише можливістю нового пошуку роботи, хоча і один, і другий можуть посилатися на стан сильного душевного хвилювання під час вчинення правопорушення. Закон не передбачає необхідності доведення наявності такої обставини у процесуальному порядку (наприклад, подання медичної довідки, опитування свідків тощо).

З цього можна зробити висновок, що названа обставина має застосовуватися завжди, коли порушник на неї посилається, незважаючи на те, було порушення вчинено під впливом сильного душевного хвилювання або збігу тяжких особистих і сімейних обставин, чи зазначені обставини не справили жодного впливу на психічний стан правопорушника.

На наш погляд, обставина повинна застосовуватися як така, що пом'якшує адміністративну відповідальність, лише у тому випадку, коли є прямий причинний зв'язок між названими обставинами та правопорушенням. Якщо ж такий зв'язок відсутній, то ця пом'якшуюча обставина не повинна застосовуватися (наприклад, у день смерті родича особа здійснила потраву посівів, дрібну крадіжку чи порушила правила використання земель). Тому у кожному конкретному випадку доцільно встановити причини вчинення протиправних діянь і вплив на них тяжких особистих чи сімейних обставин. Не зайвим було б і визначення хоча б елементарного переліку обставин, які можуть вважатися такими, що спричинили стан сильного душевного хвилювання або стали збігом тяжких особистих чи сімейних обставин.

Вчинення правопорушення неповнолітнім. Вважається, що неповнолітній не в змозі самостійно оцінювати повною мірою суспільну небезпечність діяння, а тому законодавець кваліфікує цю обставину як таку, що пом'якшує адміністративну відповідальність. Підставами для її застосування є вікові особливості неповнолітніх: відсутність достатніх навичок належної поведінки, життєвого досвіду; бажання видаватися старшим, більш самостійним і незалежним, наслідувати звички і поведінку повнолітніх; невміння уявляти та прогнозувати всі негативні наслідки відповідних протиправних проявів. Неусталеність поведінки та несформованість характеру неповнолітнього дозволяє сподіватися, що факт застосування пом'якшуючої обставини сприятиме його розвитку як законослухняної особистості, хоча в окремих випадках факт неповноліття має суто формальний характер (якщо порушнику до повноліття лишилося кілька днів або навіть годин).

Для ефективного та неупередженого застосування обставини як такої, що пом'якшує адміністративну відповідальність, варто, на наш погляд, по-перше, визначити поняття неповнолітнього як особи у віці від 16 до 18 років включно. По-друге, необхідно враховувати той факт, що особа вважається такою, що досягла відповідного віку з нуля годин дати, яка слідує за датою її народження. По-третє, ця пом'якшуюча обставина об'єктивно може застосовуватися лише у випадках, коли неповнолітній вчинив одне з правопорушень, перелік яких подано у ст. 13 КУАП, оскільки вчинення інших правопорушень, де суб'єктом може виступати неповнолітній, тягне за собою застосування до нього заходів впливу, передбачених ст. 24-1 КУАП.

Вчинення правопорушення вагітною жінкою або жінкою, яка має дитину віком до одного року. Здійснення правопорушення вагітною жінкою визначається однією з пом'якшуючих обставин тому, що стан вагітності має певний негативний вплив на психіку жінки [7, с. 61]. У цей час жінка може бути досить запальною, чутливою до деяких подій, що може відображатися на її поведінці, а іноді призводити до здійснення правопорушення. Вагітність буде враховуватися як пом'якшуюча обставина в тому випадку, коли буде доведено, що адміністративне правопорушення здійснене під впливом саме цього фактору.

Якщо жінка має дитину віком до одного року, то вважається, що це є пом'якшуючою обставиною з урахуванням важкості догляду за дитиною (недосипання, нестабільний життєвий графік, хвороба малюка тощо), що підриває здоров'я матері, робить її більш роздратованою, і тому може відобразитися на її вчинках, підштовхнути до вчинення адміністративного правопорушення.

Вважаємо, що положення п. 5 ст. 34 КУАП можуть бути застосовані лише тоді, коли дитина віком до одного року проживає з матір'ю і остання не позбавлена щодо дитини батьківських прав. Крім того, вважаємо за доцільне доповнити зміст названого пункту та застосовувати як обставину, що пом'якшує відповідальність, і виховання дитини віком до одного року батьком. Тому пропонуємо викласти п. 5 у такій редакції: «вчинення правопорушення вагітною жінкою або жінкою, яка має дитину віком до одного року, а також батьком, який постійно чи тимчасово виховує дитину віком до одного року без матері». Внесення доповнення має сприяти захисту прав одиноких батьків або батьків, які займаються вихованням дітей без матері (мати перебуває на тривалому лікуванні, погодилася поїхати у відрядження, позбавлена батьківських прав, померла, знаходиться у місцях позбавлення волі тощо).

Цей перелік не вичерпний, тобто може бути довільно доповнений за ініціативою владного суб'єкта, який розглядає справу про адміністративне правопорушення. Зокрема суб'єкт може визнати пом'якшуючими й інші обставини, не передбачені законом, наприклад, бездоганну трудову діяльність, похилий вік, наявність у порушника утриманців і таке інше. Проте, на наш погляд, невизначеність названих обставин у нормі КУАП ускладнює процедуру застосування ст. 34 Кодексу, оскільки на практиці не завжди можна встановити такі обставини та їх вплив на волю і свідомість правопорушника, а також враховуючи той факт, що правозастосовчий суб'єкт у ході прийняття юридично значимого рішення має зробити посилання на ті положення закону, якими він керувався.

Аналізуючи зміст ст. 66 Кримінального кодексу України, вважаємо за доцільне визнати такими, що пом'якшують адміністративну відповідальність ще й такі обставини: добровільне повідомлення про факт вчинення правопорушення; вчинення правопорушення під впливом погрози або примусу. Ці обставини мають бути закріплені відповідно у пунктах 6 і 7 ч. 1 ст. 34 КУАП.

Виходячи з положень судової практики, варто також визнати як обставину, яка пом'якшує адміністративну відповідальність, «перевищення меж необхідної оборони при вчиненні правопорушення» та закріпити її у п. 8 ст. 34 КУАП. Взагалі, говорити про перевищення меж необхідної оборони під час вчинення адміністративного правопорушення досить складно, бо ніколи не можна з певністю сказати, як далеко могла зайти протиправна поведінка нападаючого, якби вона не була зупинена особою, що діяла у стані необхідної оборони. Проте стан необхідної оборони є соціально корисним, оскільки спрямований на збереження чи захист інших важливих для суспільства благ. Тому явну невідповідність захисту характерові та суспільній шкідливості посягання, тобто власне перевищення меж необхідної оборони, варто визнати такими, що пом'якшують адміністративну відповідальність.

Попри те, що заходи адміністративної відповідальності, які застосовуються за вчинення правопорушення, є досить м'якими, порівняно з кримінальними санкціями, врахування пом'якшуючих відповідальність обставин створює можливості для розсуду та призначення справедливого покарання. Зокрема, якщо справа про адміністративне правопорушення розглядається судом, то суд, з урахуванням цих обставин, має право: призначити тільки основне чи основне й додаткове покарання; призначити покарання ближче до мінімальної межі; звільнити порушника від адміністративної відповідальності внаслідок малозначимості правопорушення.

Разом з тим варто зазначити, що обставини, які пом'якшують адміністративну відповідальність, мають юридичне значення лише в тому випадку, коли санкція статті, на основі якої порушник притягується до відповідальності, має альтернативні покарання. Якщо ж санкція є абсолютно визначеною, фактично пом'якшуючі обставини юридичного значення не мають (оскільки не впливають на визначення виду й міри покарання), хоча й мають бути зазначені в постанові по справі про адміністративне правопорушення.

юридичний відповідальність адміністративний правопорушення

Висновки

Підсумовуючи викладене, можна зробити висновки, що нормативне закріплення обставин, які пом'якшують адміністративну відповідальність, потребує доопрацювання. Враховуючи той факт, що застосування названих обставин повинно впливати на визначення виду і міри покарання, а також з урахуванням того, що орган адміністративної юрисдикції під час прийняття юридично значимих рішень має керуватися конкретними положеннями законодавства, пропонуємо п. 2 ст. 34 почати словами «попередження або...», п. 5 доповнити словами «.а також батьком, який постійно чи тимчасово виховує дитину віком до одного року без матері» та доповнити пунктами 6 і 7 такого змісту: «6) добровільне повідомлення про факт вчинення правопорушення; 7) вчинення правопорушення під впливом погрози або примусу».

Внесення пропонованих змін і доповнень до ст.34 КУАП дасть можливість зменшити кількість зловживань при застосування названої норми, сприятиме захисту прав людини, а також практичній реалізації принципу невідворотності й індивідуалізації покарання.

Список використаних джерел

1. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 р. Відомості Верховної Ради УРСР. 1984. Додаток до № 51. Ст. 1122.

2. Сторчак Н.А. Обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання: теоретичний і практичний вимір. Порівняльно-аналітичне право. 2015. № 4. С. 364-366.

3. Шестак Л.В. Адміністративне право : навчальний посібник. Чернігів : Чернігівський державний інститут права, соціальних технологій та праці, 2011.256 с.

4. Кваша О.О., Бабанли РШ. Урахування пом'якшуючих обставин під час призначення покарання. Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ. 2016. № 1 (11). С. 18-29.

5. Кримінальний кодекс України від 05 квітня 2001 р. Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, № 25-26, ст. 131 (в ред. Закону України від 25 вересня 2019).

6. Большая советская энциклопедия. Изд. 2. Т 3. Москва : Советская энциклопедия, 1990. 630 с.

7. Кодекс України про адміністративні правопорушення: науково-практичний коментар / Р.А. Калюжний, А.Т. Комзюк, О.О. Погрібний та ін.; Київ : Всеукраїнська асоціація видавців «Правова єдність», 2008. 781 с

Размещено на Allbest.ru