Поняття "надра" в контексті здійснення контрольно-наглядової діяльності у сфері надрокористування в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Поняття «надра» в контексті здійснення контрольно-наглядової діяльності у сфері надрокористування в Україні

Concept of nadra in the context of control and supervision activity in the economic environment in Ukraine

Мачуська I.K.

кандидат юридичних наук

доцент кафедри цивільного та трудового права

«Юридичний інститут ДВНЗ

«Київський національний економічний

університет імені Вадима Гетьмана»

Анотація

Статтю присвячено дослідженню теоретичних проблем правової категорії «надра» в контексті здійснення контрольно-наглядової діяльності у сфері надрокористуваня в Україні.

У статті автор акцентує, що поняття «надра» тривалий час залишається предметом наукової дискусії. Установлено, що перші спроби визначення поняття «надра» відносяться до періоду перебування України в складі Російської імперії. Проаналізовано, що понятійно-категоріальний апарат у сфері надрокористування досліджувався в період перебування території України в складі СРСР Питання щодо визначення дефініції «надра» залишається дискусійним і в сучасної юридичної науці.

Проаналізовано зміст поняття «корисні копалини». Доведено, що поняття «корисні копалини» та поняття «надра» є різними правовими категоріями та не можуть ототожнюватись.

У статті проаналізовано зміст законодавчого визначення поняття «надра». Автором проаналізовано складові частини законодавчого визначення «надра». Установлено, що законодавче визначення терміну «надра» не повною мірою відображає зміст поняття.

Автор акцентує на тому, що поняття «надра» є не тільки юридичним, а й геологічним поняттям.

У статті досліджено норми законодавства у сфері надрокористування країн СНД та деяких країн Європейського Союзу. Визначено, що поняття «надра», зазначене в законодавстві країн СНД, має багато спільних рис із законодавством України. Розглянуто, що країни Європейського Союзу не мають однакового підходу до визначення поняття «надра».

Автором досліджено поняття «земна кора», «земля», «геологічне середовище», «поверхня суші», «континентальний шельф».

Зосереджено увагу на тому, що надра становлять багатокомпонентну природну систему - геологічне середовище.

З'ясовано, що розповсюдження корисних копалин зосереджено в межах поверхні землі, що збігається з територією державного кордону і простягається до центру Землі.

Автором окреслює пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства у сфері надрокористування. Запропоновано авторське визначення поняття «надра».

Ключові слова: надра, корисні копалини, земна кора, надрокористування, охорона та використання надр, контрольно-наглядовоа діяльность.

Abstract

надра екологічний охорона законодавство

The article is devoted to the study of theoretical problems of the legal category of “mineral resources” in the context of carrying out control and supervision activities in the sphere of subsoil use in Ukraine.

In the article, the author emphasizes the fact that the concept of “subsoil” for a long time remains the subject of scientific discussion. It was established that the first attempts to define the concept of “subsoil” belong to the period of Ukraine's stay in the Russian Empire. It was analyzed that the conceptual-categorical apparatus in the sphere of subsoil use was investigated during the period of Ukrainian territory's stay in the Soviet Union. The question of defining the definition of “mineral resources” remains controversial in modern legal science.

The content of the concept of “minerals” is analyzed. It is proved that the concept of “minerals” and “subsoil” are different legal categories and can not be identified.

The article analyzes the content of the legislative definition of the concept of “mineral resources”. The author analyzes the components of the legislative definition of “mineral resources”. It is established that the legislative definition of the concept of “mineral resources” does not fully reflect the meaning of the concept.

In the article, the author emphasizes the fact that the concept of “subsoil” is not only a legal concept, but also a geological concept.

The author studies the concepts of “earth's crust”, “earth”, “geological environment”, “surface of land”, “contractual shelf”.

It is emphasized that the depths represent a multicomponent natural system - the geological environment.

It was discovered that the distribution of minerals is concentrated within the surface of the land, which coincides with the territory of the state border and extends to the center of the Earth.

The author proposes to improve existing legislation in the field of subsoil use. An author's definition of the concept of “subsoil” is proposed.

Key words: mineral resources, minerals, earth crust, subsoil use, protection and use of subsoil, control and supervision activities.

Постановка проблеми

В умовах розростання світової енергетичної кризи збільшується значення раціонального використання та охорони надр в Україні. Одним із пріоритетних напрямів державної екологічної політики є створення умов для ефективного й екологічно безпечного використання ресурсів надр як невідновного виду природних ресурсів.

Стан опрацювання. Питання щодо вдосконалення правової категорії «надра» були предметом дослідження багатьох учених, а саме: Н.С. Гавриша, І. Кізьякова, Р.С. Кіріна, О.Ю. Макаренко, Н.П. Медведєвої, О.М. Олійника, О.О. Сурілової, Є.В. Шульги, О.П. Шем'якова, В.К. Філатової; окремі аспекти дослідження понятійно-категоріального апарату в адміністративному, гірничому, екологічному праві належать О.О. Погрібному, О.П. Світличному, Ю.С. Шемшученко, О.М. Щербіні.

Мета статті - дослідження правової категорії «надра» в контексті здійснення контрольно-наглядової діяльності у сфері надрокористуваня в Україні.

Виклад основного матеріалу

Україна представляє унікальний геологічний регіон світу, на території якої зосереджено 20 тис. родовищ та проявів 111 видів корисних копалин. Мінерально-сировинний комплекс будь-якої країни є запорукою її економічного процвітання, забезпечує економічну, політичну та національну незалежність.

Надра як ресурси, що належать до не відновлюваних, потребують особливої охорони та раціонального використання. Держава є єдиним ефективним суб'єктом, який наділено важелями контролю та нагляду у сфері надрокористування. Здійснення державними органами контрольно-наглядової діяльності у сфері надрокористування дозволить забезпечити дотримання вимог законодавства, спрямованих на здійснення заходів щодо раціонального надрокористування, охорони надр та гарантування екологічної безпеки. У цьому контексті особливого значення набуває дослідження законодавчої дефініції «надра», здійснене з метою вдосконалення правового регулювання у сфері надрокористування.

Поняття «надра» є ключовою правовою дефініцією, від змісту якої залежить розвиток правовідносин у сфері надрокористування. Дефініція «надра» має певну особливість - застосування її в різних галузях права (екологічного, земельного, аграрного, адміністративного, кримінального). Доцільно зауважити, що дефініція «надра» є також ключовим геологічним поняттям. Ураховуючи таку особливість, поняття «надра» повинно чітко відображати як правові, так і геологічні складові. У цьому контексті особливого значення набуває вирішення проблеми вдосконалення термінології у сфері надрокористування шляхом усунення розбіжностей у трактуванні юридичних та геологічних термінів та їх однакового формулювання. Так, точність понятійного апарату й однакове тлумачення термінів є найважливішим фактором, що забезпечує єдину практику застосування законодавства як у сфері надрокористування, так і у взаємопов'язаних із ними галузях права.

Поняття «надра» тривалий час залишається предметом наукової дискусії. Перші спроби визначення поняття «надра» відносяться до періоду перебування України у складі Російської імперії. Так, дослідженням дефініції «надра» присвячено праці таких учених: В.А. Удінцева [1, с. 27, 30, 49-50, 99, 126]; А.Л. Боровиковского [2, с. 81]; А.А. Штоффа [3, с. 251].

У період перебування території України в складі СРСР понятійно-категоріальний апарат у сфері надрокористування досліджувався Г.С. Башмаковим [4, с. 29]; Н.А. Сиродоєвим [5, с. 26].

Водночас питання щодо визначення дефініції «надра» залишається дискусійним і в сучасній юридичній науці. Узагальнюючи погляди науковців щодо юридичної категорії «надра», варто зазначити, що загалом учені зосереджують увагу на певних складових дефініції «надра», а саме: території (простору), у межах якої зосереджені нагромадження корисних копалин надр [6, с. 6]; [7, с. 20]; [8]; [9, с. 8]. Доцільно погодитись із думкою О.П. Світличного, що у визначених поняттях є чимало правових колізій і неузгоджених принципових позицій [10, с. 114].

У контексті досліджуваної проблематики, Р.С. Кірін, простеживши виникнення терміна «надра» з лексикологічних позицій, пропонує гіпотезу «про його далеко не офіційно-ділову, наукову, навіть застаріло-розмовну, побутову етимологію» [11, с. 123]. З цією думкою, на наш погляд, не можна погодитись, оскільки термін «надра» є основним поняттям у сфері надрокористування та геології. Єдиною проблемою залишається відсутність чіткого законодавчого формулювання, удосконалення якого дозволило б остаточно визначити його в законодавстві з врахуванням усіх особливостей.

Водночас у сфері надрокористування поряд із дефініцією «надра» існує значне коло понять, що взаємопов'язані з ним. Так, поняття «надра» та «корисні копалини» в наукової літературі часто ототожнюються.

Відповідно до ст. 5 Кодексу України про надра «корисні копалини» - мінеральні речовини в надрах, на поверхні землі, у джерелах вод та газів, на дні водойми, які за кількістю, якістю та умовами залягання є природними для промислового використання [12]. Як справедливо зазначає Н.С. Гавриш, застосовувати поняття «надра» та «корисні копалини» як синоніми неможливо, тому що поняття «надра» більш широке й багатогранне [13, с. 729]. Отже, корисні копалини становлять нагромадження мінеральних утворень органічного й неорганічного походження у надрах, на поверхні землі, у джерелах вод і газів в межах земної кори. Тобто корисні копалини є складовою частиною надр та виступають об'єктом гірничих відносин.

Поняття «надра» містяться в нормативно-правових актах багатьох країн. Поняття «надра» за законодавством СНД, а саме: ст. 1 Закону Республіки Казахстан «Про надра та надрокористування» [14], ст. 3 Закону Киргизької Республіки «Про надра» [15], ст. 1. Кодексу про надра Республіки Білорусь [16], ст. 1 Кодексу про надра Республіки Молдова [17] мають багато спільних рис, зокрема зі ст.1 Кодексу України про надра.

На відміну від країн СНД законодавство країн ЄС не містить однакового підходу до визначення поняття «надра». Законодавче визначення поняття «надр» за законодавством Італійської Республіки (Definizione legislativa del sottosuolo) міститься в ст. 840 Цивільного кодексу Італії (Р.Д. 16 березня 1942 р., № 262) як комплекс шарів ґрунту, що лежать під поверхнею землі, а також розташовані нижче дна моря, у яких містяться приховані різноманітні види корисних копалин [18]. Французький гірничий кодекс безпосередньо не містить дефініції «надра». Водночас Р.І. ART 6. розкриває поняття «мінеральні ресурси» [19]. Закон «Геологічне і гірниче право» («Prawo geologiczne i gornicze») від 9 червня 2011року Республіки Польща, не містить безпосередньо поняття «надра», водночас в Art.

(Katalog pojзc ustawowych) зазначені такі поняття, як «розкопаний мінерал», «родовище корисних копалин» [20]. Федеральний Гірничий закон Федеративної Республіці Німеччина (Federal Mining Act of 13 August 1980), Р. 4. трактує поняття «надр» як територію, що є предметом ліцензії на розвідку або власності на видобуток, є частиною земної кулі, обмеженої прямими лініями на поверхні і перпендикулярними поверхнями на певну глибину [21]. Федеральний гірничий закон 1999 р. (MinroG) Республіки Австрія дефініцію «надра» не подає. Законодавець звертає увагу на розкриття таких понять, як «мінерали» та «мінеральна сировина» [22]. Гірничий закон Словенії під поняттям «надра» розуміє дефініцію «гірський простір» [23].

Так, законодавство країн ЄС у сфері надрокористування не має єдиного підходу щодо визначення поняття «надра». Законодавство Італійської Республіки та Федеративної Республіці Німеччина використовує поняття «надра», Гірничий закон Словенії під поняттям «надра» розуміє дефініцію «гірський простір», водночас законодавство таких держав, як Республіка Австрія, Республіка Польща, Франція, застосовує такі поняття, як «мінерали», «мінеральна сировина», «родовище корисних копалин».

Відповідно до ст. 1 Кодексу України про надра, надра - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння [12].

Гірничий енциклопедичний словник трактує поняття «надра» як верхню частину земної кори (в тому числі і під поверхнею Світового океану), у межах якої на сучасному рівні науки і техніки можливий видобуток корисних копалин [24].

Виходячи зі змісту ст. 1 Кодексу України про надра [12], доцільно зазначити, що законодавче визначення дефініції «надра» не повною мірою розкриває зміст поняття та його ознаки як об'єкта правовідносин у сфері надрокористування. Оскільки поняття «надра» є в першу чергу поняттям геологічним, то юридична категорія «надра» повинна враховувати певні особливості цього природного ресурсу з точки зору геології.

На наш погляд, юридична категорія «надра» містить такі складові, а саме: 1) просторову - частина земної кори; поверхня суші; дно водних об'єктів; 2) вертикальну просторову складову, що простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння; 3) третя складова встановлює межі освоєння надр, що трактуються законодавцем як глибини, що доступні для геологічного вивчення та освоєння.

Однією із складових, що зазначені у законодавчому визначенні поняття «надра», є поняття «земна кора». Законодавець трактує місцезнаходження надр у межах земної поверхні як у межах «частини земної кори». Відповідно до положення ст. 1 Кодексу України про надра [12], надра - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші. На нашу думку, зазначене трактування поняття «надра» є недостатньо обґрунтованим і потребує уточнення.

«Земна кора» - зовнішня тверда оболонка Землі, верхня частина літосфери (континентальна та океанічна) [25, с. 428], що утворена осадковим, гранітним і базальтовими шарами (зверху униз) [26, с. 18]. Виходячи із змісту ст. 1 Кодексу України про надра, є незрозумілим яку саме частину земної кори займають надра.

Доцільно зауважити, що розповсюдження надр в земній корі є нерівномірним. Кожна держава, зокрема Україна, характеризується різною геологічною та тектонічною будовою надр. Територія України має складну тектонічну будову, що складається із Східноєвропейської платформи, у межах знаходяться такі тектонічні структури: Український щит, Волино-Подільська плита, Галицько-Волинська і Дніпровсько-Донецька западини, Донецька складчаста область, Воронезький кристалічний масив, Причорноморська западина, що нараховує 3,5-4 млрд років [27].

Корисні копалини залежно від особливості їх природного утворення можуть знаходитись на різній глибині (в межах осадкового, гранітного і базальтового шарів), а також можуть виходити на поверхню землі, утворюючи єдине геологічне середовище. На думку В.С. Білецького, геологічне середовище - частина земної кори (гірські породи, ґрунти, підземні води тощо), яка взаємодіє з елементами ландшафту, атмосферою та поверхневими водами і може зазнавати впливу техногенної діяльності [25, с. 237].

Отже, враховуючи вищезазначене, можна зазначити, що надра становлять багатокомпонентну природну систему - геологічне середовище, що складається з гірських порід, газів, підземних вод. Отже, можна зробити висновок, що надра є частиною геологічного середовища літосфери.

Застосування словосполучення «поверхня суші» корелюється з такими поняттями, як земна поверхня, ґрунти, суходіл, земельні ресурси. В основі цих понять лежить поняття «земля». У контексті місцезнаходження надр поверхня землі розглядається як територія, у межах якої містяться корисні копалини.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону земель», «земля» - це поверхня суші з ґрунтами, корисними копалинами та іншими природними елементами, що органічно поєднані та функціонують разом з нею [28]. Виходячи зі змісту поняття, поверхня суші з ґрунтами, корисними копалинами утворюють єдиний простір, у якому надра виступають одним із компонентів навколишнього середовища. На нашу думку, вищенаведене словосполучення «поверхня суші» доречно замінити на словосполучення «поверхня земної кори».

Корисні копалини можуть досліджуватись та видобуватись безпосередньо як під дном невеликих прісних водоймищ, та і під дном морів.

Значні запаси корисних копалин розповсюджено під водною поверхнею, що зазначена в понятті «надра» як «дно водоймищ» [12]. Водоймище - природне або штучне заглиблення в землі, у якому нагромаджується й затримується вода [29, с. 87]. Водний Кодекс України визначає водний об'єкт (ст. 1) як природний або створений штучно елемент довкілля, у якому зосереджуються води (море, річка, озеро, водосховище, ставок, канал, водоносний горизонт) [30].

Одним із найважливійших компонентів навколишнього середовища, де знаходяться поклади корисних копалин надр, є континентальний шельф.

Територія України, що належить до Українського Причорномор'я, має цілу низку родовищ корисних копалин, зокрема родовищ вуглеводневої сировини, які складають 1,5 млрд. тонн. умовного палива [31, с. 6].

Дослідження понятійного апарату, який застосовується в межах правового регулювання надрокористання, набуває особливого значення в контексті використання території континентального шельфу для геологічного вивчення та видобутку корисних копалин.

Відповідно до ч. 1. ст. 77 Конвенції ООН з морського права 1982 р. Прибережна держава здійснює над континентальним шельфом суверенні права з метою його розвідки і розробки його природних ресурсів [32]. Доцільно погодитись із думкою В.П. Грохольського в тому, що корисні копалини, що знаходяться на поверхні і в надрах континентального шельфу, відносяться до одного із компонентів природних ресурсів континентального шельфу України [33, с. 308].

Так, ураховуючи положення Водного Кодексу України, на нашу думку, законодаве поняття «надра» доцільно доповнити словосполученням «водний об'єкт».

Також дефініція «надра» потребує уточнення в частині, що торкається глибини геологічного вивчення та освоєння надр. Доцільно звернути увагу на той факт, що глибина геологічного вивчення є відносним поняттям, оскільки науково-технічний прогрес постійно дозволяє вдосконалювати техніку й застосувати новітні технології, за допомогою яких можливо змінювати глибину видобування корисних копалин.

Верхньою межею геологічного середовища прийнято вважати денну поверхню, а нижня визначається глибиною техногенного проникнення людини в літосферу - до 1-1,5 км в районах гірничодобувних робіт і 10 км і більше для областей нафтогазовидобутку. Так, геологічне вивчення та освоєння нафтових родовищ проводиться на глибинах до 5-9 км. Розвідка і експлуатація вугільних родовищ ведеться до глибини 1000-1500 м., металевих корисних копалин - 500 м, для родовищ золота та алмазів вона збільшується до глибин 1-3 км., в окремих випадках - близько 3500 м. [34, с. 72].

Також доцільно звернути увагу на той факт, що розповсюдження корисних копалин зосереджено в межах поверхні землі, що збігається з територією державного кордону і простягається до центру Землі.

Висновки

Отже, ураховуючи вищенаведене з метою уточнення юридичної категорії «надра», законодавче визначення поняття «надра» доцільно викласти в такій редакції: надра становлять частину геологічного середовища, що включає гірські породи (корисні копалини), які знаходяться в межах державного кордону держави і території її континентального шельфу та простягаються від поверхні землі до меж їх природного розташування в земній корі.

Список використаних джерел

1. Удінцев В. Русское горноземельное право. Киев: Тип. И.И. Чоколова, 1909. 371 с.

2. Боровиковский А.Л. В суде и о суде. Журнал Министерства юстиции. 1897. № 8. С. 79-90.

3. Штофф А.А. Закон о нефти в Галіции. Горний журнал. 1890. № 4-6. Т.2. С. 250-256.

4. Башмаков Г.С. Право пользования недрами в СССР АН СССР Ин-т государства и права. Москва: Наука, 1974. 156 с.

5. Сыродоев Н.А. Правовой режим недр. Москва: Юридическая литература, 1969. 168 с.

6. Макаренко О.Ю. До питання надр як юридичного поняття, ресурсів надр як об'єкту користування надрами. Часопис Академії адвокатури України. 21 (4'2013). Академія адвокатури України, 2013. С. 1-7.

7. Шем'яков О.П. Правове регулювання використання та охорони надр : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.06. Харків, 2003. 20 с.

8. Шульга Є.В. Надра як об'єкт адміністративно-правової охорони. URI: file:///C:/Users/User/Desktop/nedra-kak-osobaya-pravovaya-kategoriya-i-obiekt-administrativnopravovoy-ohrany.pdrc.

9. Кірін Р.С. Правове забезпечення видобування корисних копалин: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 06. Київ, 2007. 15 с.

10. Світличний О.П. Адміністративні правовідносини у сфері земельних ресурсів України: проблеми теорії та практики правозастосування: монографія. Донецьк: Державне видавництво «Донбас», 2011. 410 с.

11. Кірін Р.С. Лексикологічні ознаки меж юридичної категорії «надра». Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України, зб. наук. ст. Прикарпатського університету імені Василя Стефаника. 2001. Вип. VII. С. 122-126.

12. Кодекс України про надра від 27 липня 1994 р. № 132/94-ВР Відомості Верховної Ради України. 1994. № 36. Ст. 340.

13. Гавриш Н.С. Правове регулювання використання надр в Україні. Актуальні проблеми держави і права. С. 728-731. URL: http://www.apdp.in.ua/v22/134.pdf.

14. Указ Президента Республики Казахстан «О недрах и недропользовании» от 27 января 1996 г. № 2828. Ведомости Верховоного Совета Республики Кыргызстан. 1992. № 2. Ст. 49.

15. Закон Киргизької Республіки «Про надра». Ведомости Верховоного Совета Республики Кыргызстан. 1992. № 2. Ст. 49.

16. Кодекс Республіки Білорусь про надра 14 июля 2008 г. № 406-З. URL: http://etalonline.by/?type=text&regnum=Hk0800406#load_ text_none_1.

17. Кодекс про надра Республіки Молдова. URL: http://base.spinform.ru/show_doc.fwx?rgn=27435.

18. Codice civile Italiano/ R.D. 16 marzo 1942, n.262. Approvazione del testo del Codice Civile (Gazzetta Ufficiale, n. 79 del 4 aprile 1942). URL: http://www.rcscuola.it/disciplina/ccivile.pdf.

19. Code Minier (the French Mining Code) гірничий кодекс. URL: https://www.legifrance.gouv.fr/affichCode.do?cidTexte=LEGIT EXT000006071785.

20. Prawo geologiczne i gornicze: Ustawa z dnia 9 czerwca 2011 r. (Dz.U. 2011 Nr 163 poz. 981). URL: http://isap.sejm.gov.pl/DetailsServlet?id =WDU2011163098.

21. Federal Mining Act of 13 August 1980 (Federal Law Gazette I p. 1310) (Bundesberggesetz). URL: http://www.gesetze-im-internet.de/ englisch_bbergg/.

22. Mineralrohstoffgesetz. Kundmachungsorgan BGBl. I № 38/1999. Bundesgesetzblatt fьr die Republik Цsterreich. 1999. URL: https://www.ris.bka.gv.at/Dokument.wxe?Abfrage=Bundesnormen& Dokumentnummer=NOR40111602.

23. Razglasam Zakon o rudarstvu (ZRud-1), ki ga je sprejel Drzavni zbor Republike Slovenije na seji 13 julija 2010. URL: http://www.uradni-list.si/1/content?id=99233.

24. Гірничий енциклопедичний словник, т. 1 / за загальною редакцією В.С.Білецького. Донецьк: Східний видавничий дім, 2001.512 с.

25. Білецький В.С. Мала гірнича енциклопедія, т. 1. Донецьк: Донбас, 2004. 640 с.

26. Тихоненко Д.Г. Геологія з основами мінералогії ; навч. посібник. Київ, Вища освіта, 2003. 287 с.

27. Тектонічна будова України. URL: http://www.geograf.com.ua/physical/school-course/444-tektonichna-budova.

28. Закон України «Про охорону земель» від 18 червня 2003 р. № 962-IV. Відомості Верховної Ради України. 2003, № 39, ст. 349.

29. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. В.Т. Бусел. Київ, Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. 1728 с.

30. Водний кодекс України: Кодекс України від 6 червня 1995 р. № 213/95-ВР Відомості Верховної Ради України. 1995. № 24. Ст. 189.

31. Михайлюк О.Л., Калашникова О.Є. Енергетична безпека України в Чорноморському регіоні. Аналітична доповідь. Одеса: Вид-во «Фенікс», 2011. 55 с.

32. Конвенция ООН з морського права 1982 р. URL: http://zakon2.rada. gov.ua/laws/show/995_057/print1337688575529357.

33. Грохольський В.П. Правові основи використання природних ресурсів морського континентального шельфу України. Актуальні проблеми права: теорія і практика. 2010. № 18. С. 304-312.

34. Омельчук О.В., Загнітко В.М., Курило М.М. Пошуки та розвідка родовищ корисних копалин: електронний підручник. URL: http://www.geol.univ.kiev.ua/lib/poshuky_ta_rozvidka_RKK.pdf.

Размещено на Allbest.ru