Єропейські принципи місцевого самоврядування та проблеми їх законодавчого закріплення в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru

Єропейські принципи місцевого самоврядування та проблеми їх законодавчого закріплення в Україні

The european principles of local self-government and problems of their legal implementation in Ukraine

Колпаков В.К.,

доктор юридичних наук, професор, завідувач кафедри адміністративного та господарського права Запорізького національного університету

Ковбас І.В.,

кандидат юридичних наук, доцент кафедри публічного права Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича

Крайній П.І.,

асистент кафедри публічного права

Стаття присвячена дослідженню, становленню та розвитку законодавчої бази місцевого самоврядування та європейських фундаментальних принципів. Розкрито позиції науковців щодо фундаментальних принципів місцевого самоврядування. Принципи місцевого самоврядування є однією з найважливіших ознак будь-якої демократичної європейської держави, які закріплені Європейською Хартією про місцеве самоврядування. Реформування системи публічного управління в Україні повинно здійснюватися на основі досвіду високо розвинутих країн Європейського Союзу.

У статті проводиться аналіз щодо впливу Європейської Хартії місцевого самоврядування та інших міжнародно- правових актів на правову організацію місцевого самоврядування, а також досліджуються основні тенденції та пріоритети новітнього етапу впровадження міжнародних стандартів у систему місцевого самоврядування. На основі цього проводиться оцінка стану приведення вітчизняного законодавства до стандартів задекларованих міжнародних документів у сфері розвитку місцевого самоврядування. Акцентується увага на тому, що розкриття сутності та характерних рис місцевого самоврядування як форми організації місцевої влади не можливе без дослідження принципів місцевого самоврядування, що відображають головні якості цього правового інституту з позиції його змісту і природи. Загальновизнані принципи місцевого самоврядування чітко сформульовані у міжнародних правових документах - Всесвітній декларації місцевого самоврядування та Європейській хартії місцевого самоврядування. місцевий самоврядування хартія

Значну увагу приділено аналізу адміністративно-правових основ місцевого самоврядування щодо їх відповідності європейським стандартам місцевої демократії та виявленню головних проблем їх упровадження в життя. Запропоновано ряд заходів, реалізація яких сприятиме удосконаленню законодавчого забезпечення правового статусу місцевого самоврядування.

Ключові слова: самоврядування, місцеве самоврядування, територіальна громада, децентралізація, субсиді- арність, представницька демократія, автономія.

The article is dedicated to the study, formation and development of the legislative framework of local self-government and European fundamental principles. The positions of scientists on the fundamental principles of local self-government are revealed. The principles of local self-government, which are enshrined in the European Charter of Local SelfGovernment, are one of the most important features of any democratic European state.Reformation of the public administration system in Ukraine should be based on the experience of highly developed countries of the European Union. The given article analyzes the impact of the European Charter of Local Self-Government and other international legal acts on the legal organization of local self-government, as well as examines the main trends and priorities of the newest stage of implementation of international standards in the system of local self-government.

Based on this, the state of bringing national legislation to the standards of declared international documents in the field of local self-government development is evaluated. Attention is focused to the fact that disclosure of the essence and characteristics of local self-government as a form of organization of local government is impossible without studying the principles of local self-government, which reflect the main qualities of this legal institution in terms of its content and nature. The generally acknowledged principles of local self-government are clearly stated in international legal documents - the World Declaration on Local Self-Government and the European Charter of Local Self-Government.

Much attention has been paid to the analysis of the administrative and legal foundations of local self-government regarding their compliance with the European standards of local democracy and to the identification of the main problems of their implementation. A number of measures, the implementation of which will contribute to improving the legislative support of the legal status of local self-government, has been proposed.

Key words: self-government, local self-government, territorial community, decentralization, subsidiarity, representative democracy, autonomy.Постановка проблеми

На сьогоднішній день перед Українською державою гостро стоїть питання здійснення широкомасштабної адміністративної реформи, в тому числі місцевого самоврядування. Саме успішна реалізація реформи місцевого самоврядування сприятиме більш ефективній реалізації політики європейської інтеграції та розвитку співробітництва з європейськими інституціями. Інтеграція України до Європейського Союзу можлива лише через розвиток самодостатньої системи місцевого самоврядування, яка функціонуватиме на засадах європейських принципів місцевого самоврядування. Саме тому без належного обґрунтування засад і принципів функціонування місцевого самоврядування не можливо сформулювати напрями та пріоритети адміністративної реформи, що в свою чергу зведе нанівець спроби адаптувати систему місцевого самоврядування в Україні до європейських стандартів і, відповідно, покращити рівень життя громадян.

Зазначене свідчить про доцільність і необхідність подальшої наукової розробки питань запровадження європейський принципів в діяльність органів місцевого самоврядування шляхом їх закріплення в нормативно-правових актах, що має суттєве практичне та наукове значення.

Ступінь наукової розробки проблеми. Незважаючи на значну кількість публікацій в окресленій сфері, проблема визначення та законодавчого закріплення європейських принципів у діяльності органів місцевого самоврядування залишається комплексно недослідженою та зумовлює існування труднощів для їх повноцінного функціонування. Питанню вивчення європейських принципів місцевого самоврядування присвячено праць вітчизняних науковців, серед яких можна назвати публікації В. Авер'янова, М. Баймуратова, О.Батанова, А. Пух- тинської, Т. Коломоєць, П. Баранчика, К. Ровенсько, В. Кравченка та інших. Проте загалом ця проблематика в науковій літературі залишається недостатньо дослідженою, що зумовлює труднощі для належного нормативно-правового закріплення європейський принципів місцевого самоврядування в Україні.

Актуальність теми зумовлена тим, що в Україні лише на законодавчому рівні закладено конституційні засади місцевого самоврядування, зокрема ратифіковано Європейську хартію місцевого самоврядування 1985 року (далі - Хартія), яка мала на меті збалансувати систему місцевого самоврядування, а також ухвалено низку базових нормативно-правових актів, які передбачають правові та фінансові основи діяльності органів місцевого самоврядування. Проте протягом тривалих років Україна не змогла виконати взяті на себе зобов'язання. На практиці відсутній механізм реалізації конституційних засад місцевого самоврядування, що загалом суперечать нормативним засадам та принципам Хартії.

Метою статті є аналіз європейських принципів функціонування місцевого самоврядування, перспективи їх законодавчого закріплення та подальшого використання в діяльності органів місцевого самоврядування України.

Виклад основного матеріалу

Роль органів місцевого самоврядування не обмежується національними межами. Фундаментальні принципи демократії, верховенства прав і свобод людини, визнання місцевого самоврядування, а також акумульований досвід організації та функціонування місцевої влади знайшли своє закріплення у міжнародно-правових стандартах місцевого самоврядування, які відіграють значну роль у процесах становлення правової держави та реалізації місцевого самоврядування в країнах світу. Тому в дослідженні актуальних проблем становлення та розвитку місцевого самоврядування в Україні не можливо не торкнутися питань становлення і формування міжнародних стандартів такої діяльності, юридичної природи цих стандартів, а також практичних питань приєднання України до розроблених стандартів і їх реалізації у процесі становлення місцевої демократії в нашій країні [1].

Проблема ефективного функціонування управлінських інституцій не може бути вирішена без докорінного реформування конституційно-правового статусу та засад діяльності місцевого самоврядування, адже саме на конституційному рівні закріплюються принципи визначеності та гарантування місцевого самоврядування, зафіксовано базові основи його організації та функціонування [2, с. 18].

Місцеве самоврядування в умовах відсутності збалансованого конституційного законодавства, за існуючого варіанту політико-правового оформлення поєднує в собі властивості правоздатності муніципальних самоврядних колективів і реальної спроможності публічної державної влади, допускає можливість не лише юридичного, а й адміністративного втручання у свою діяльність [3, с. 69].

Принципи місцевого самоврядування є однією з найважливіших ознак будь-якої демократичної європейської держави та закріплені, по-перше, Європейською Хартією про місцеве самоврядування [4, с. 105], яка узагальнює та визначає загальновизнані в Європі принципи здійснення демократії на місцевому і регіональному рівні та зобов'язує сторони застосовувати основні правила, які гарантують політичну, адміністративну та фінансову незалежність органів місцевого самоврядування [4]; по-друге, Європейською хартію регіонального самоврядування, яка орієнтується на принцип субсидіарності та започаткувала роботу над доповненням Європейської хартії місцевого самоврядування і відповідним правовим інструментом із захисту та гарантування прав інституту регіонального самоврядування [4, с. 5-6]; Декларацією щодо забезпечення доброго врядування на місцевому і регіональному рівнях від 24-25 лютого 2005 року, Європейською конвенцією про участь іноземців в громадському житті на місцевому рівні від 5 лютого 1992 року, Європейською Хартією щодо участі молоді у громадському житті на місцевому та регіональному рівнях від 21 травня 2003 року [2, с. 21], Європейською рамковою конвенцією про транскордонне співробітництво між територіальними общинами або властями від 21 травня 1980 року, Декларацією про принципи місцевого самоврядування в державах-учасницях Співдружності від 29 жовтня 1994 року, Всесвітньою декларацію місцевого самоврядування від 23-26 вересня 1985 року [5, с. 110]. Положення цих документів дають поштовх для розвитку місцевої демократії в Україні, пошуку найбільш оптимальних і результативних форм місцевого самоврядування з урахуванням кращого європейського і світового досвіду [5, с. 110], закріплюють базові принципи місцевого самоврядування.

Можна виділити основоположні принципи, які мають значення для формування «європейської (демократичної)» моделі влади на субнаціональ- них територіальних рівнях та адаптації законодавства України до європейських стандартів і принципів місцевого самоврядування, їх імплементації в національне законодавство України. Серед них В. Кравченко виділяє визнання місцевого самоврядування в національному законодавстві і, наскільки це можливо, в Конституції; реальність місцевого самоврядування, що зумовлює його зміст як право і спроможність місцевої влади здійснювати регулювання та управління суттєвою часткою публічних справ; підзаконність місцевого самоврядування як влади, що діє в межах закону; визначення природи місцевого самоврядування як публічної влади, яка, з одного боку, діє в інтересах місцевого населення (територіальної спільноти), з іншого - є похідною від суверенної державної влади, оскільки головні повноваження і функції місцевого самоврядування визначаються Конституцією або законом; віднесення до суб'єктів здійснення місцевого самоврядування як територіальних спільнот, так і органів місцевого самоврядування за умови обрання представницьких органів місцевого самоврядування таємним голосуванням на основі прямого, рівного, загального виборчого права; автономність місцевого самоврядування як влади, що має право вільно вирішувати будь-яке питання, віднесене до її компетенції; субсидіарність (оптимальність децентралізації і реальної керованості території, що передбачає, по-перше, здійснення муніципальних функцій тими територіальними рівнями влади, які мають найтісніший контакт із громадянином, врахування обсягу і характеру завдання та вимоги досягнення ефективності й економії при розмежуванні повноважень між територіальними рівнями влади; повноважність, невідчуженість і непорушність місцевого самоврядування, - повноваження місцевого самоврядування мають бути повними і виключними, вони не можуть бути скасовані чи обмежені, якщо це не передбачено законом; адаптація делегованих місцевому самоврядуванню повноважень до місцевих умов (єдності державних і місцевих інтересів); участь місцевого самоврядування у вирішенні всіх питань публічного значення, що хоча й не віднесені до його компетенції, але зачіпають його права та інтереси; цілісність і непорушність території суб'єктів права на місцеве самоврядування - зміна територіальних кордонів місцевих властей потребує узгодження з відповідними територіальними спільнотами (громадами); самостійність органів місцевого самоврядування у визначенні власних внутрішніх адміністративних структур з урахуванням місцевих потреб і необхідності забезпечення ефективного управління; створення належних умов служби та посадової кар'єри муніципальних службовців, які дадуть змогу залучити до роботи в органах місцевого самоврядування висококваліфікований персонал; вільний мандат депутатів представницьких органів місцевого самоврядування (вільного здійснення ними своїх функцій); фінансове відшкодування витрат, здійснених під час виконання мандата депутатів представницьких органів місцевого самоврядування, а також у разі необхідності відшкодування втрачених доходів або винагороди за виконану роботу і відповідне соціальне страхування; визначення функції чи діяльності як такої, що несумісна з мандатом депутата представницького органу місцевого самоврядування, виключно законом або на підставі основоположних правових принципів; обмеженість адміністративного нагляду за місцевим самоврядуванням такими обставинами: по-перше, формою та підставами - він може здійснюватися тільки згідно з процедурами та у випадках, передбачених Конституцією або законами; по-друге, призначенням - він має на меті тільки забезпечення дотримання закону і конституційних принципів; по-третє, адекватністю заходів контролюючих органів тим інтересам, які вони мають захистити в процесі здійснення адміністративного нагляду; гарантованість права місцевої влади на власні фінансові ресурси за умов, коли забезпечується, по-перше, відповідність обсягу цих ресурсів функціям і повноваженням місцевого самоврядування; по-друге, формування, принаймні, їх частини, за рахунок місцевих податків та зборів, розмір яких встановлюється органами місцевого самоврядування в межах закону; по-третє, диверсифікований і підвищувальний характер фінансових систем, на базі яких формується фінансова основа місцевого самоврядування; гарантованість права органів місцевого самоврядування на свободу асоціацій і на співробітництво з органами місцевого самоврядування іноземних держав; правовий захист місцевого самоврядування - право органів місцевого самоврядування використовувати засоби правового захисту для забезпечення вільного здійснення своїх повноважень і поважання принципів місцевого самоврядування [6, с. 38-40].

На думку авторів, така класифікація є занадто громіздкою, саме тому доцільно виділити три найбільш поширені принципи місцевого самоврядування, які використовуються в європейських країнах:

автономії місцевого самоврядування, які можуть включати організаційну самостійність органів місцевого самоврядування; самостійність населення у визначенні структури власних органів; самостійне вирішення населенням питань місцевого значення; економічну самостійність місцевого самоврядування, яка забезпечується наявністю муніципальної власності, правом муніципальних органів від імені населення самостійно управляти і розпоряджатися таким майном; фінансову самостійність місцевого самоврядування, що обумовлює право органів місцевого самоврядування самостійно відповідно до законодавства формувати і виконувати місцевий бюджет, встановлювати місцеві податки і збори, брати участь у кредитних відносинах [7, с. 171-172],

децентралізації, яка включає два аспекти. По-перше, розмежування повноважень і відповідальності між центральним, регіональним і місцевим управлінням, по-друге, розширення можливостей участі громадян у вирішенні політичних, економічних і соціальних проблем [8, с. 82],

субсидіарності - функції публічної влади повинні закріплюватися на тому рівні, де вони максимально якісно виконуються. При цьому передача функцій повинна відбуватися не зверху вниз, а знизу [9, с. 178].

Засади місцевого самоврядування в Україні закладено у 1997 році [9, с. 105]. Це був період, коли після ухвалення Верховною Радою України Конституції точилася гостра боротьба стосовно визначення пріоритетів у сфері місцевого самоврядування. Після прийняття Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» парламент ратифікував Хартію без будь-яких застережень, що мало на меті збалансувати систему місцевого самоврядування. Проте такий підхід парламенту зумовив практично постійний конфлікт між Україною та Радою Європи, оскільки ні політично, ні юридично наша держава впродовж тривалого часу не могла виконати взяті зобов'язання Хартії [9].

В. Кравченко стверджує, що навіть поверхневий аналіз зазначених принципів Хартії дає змогу зробити висновок щодо їх неповного відтворення в Конституції та чинних законах України [6, с. 40]. Багато положень чинної Конституції України фактично ґрунтуються на положеннях Хартії, що цілком об'єктивно і закономірно, оскільки відповідає європейському вибору України. Наприклад, місцеве самоврядування визначається і ґрунтується на рівні Конституції України. Статті 140 і 143 Конституції України частково запроваджують принцип субси- діарності. Конституційні принципи організації системи місцевого самоврядування в Україні також співзвучні з деякими положеннями Хартії [10].

На думку К. Ровинської існують концептуальні відмінності інститутів місцевого самоврядування у Хартії та Конституції України. Зокрема, у Конституції збереглися підходи до місцевого самоврядування як до інституту державної влади, що не відповідає принципу децентралізації влади, закладеному в Хартії. Тому і вітчизняний законодавець, і органи місцевого самоврядування на практиці часто беруть на себе відповідальність за стан усіх суспільних справ на підвідомчій території, а не лише питань місцевого значення. В цьому виявляється радянський варіант організації місцевої влади, яка не визнавала її поділу на виконавчу владу і місцеве самоврядування [10].

Продовжуючи свою думку, К. Ровенська доходить висновку, що існуюча в Україні модель місцевого самоврядування не повністю відповідає принципам та стандартам Хартії: 1) суперечить положенням щодо віднесення до суб'єкта права на місцеве самоврядування всіх рівнів місцевих властей, оскільки передбачає визнання права на місцеве самоврядування лише за їх низовим рівнем (село, селище, місто); 2) у законодавстві України не визначено територіальної основи місцевого самоврядування (територіальних меж юрисдикції громади); 3) при закріплені компетенції місцевого самоврядування не дотриманий принцип субсидіарності, проголошений Хартією. Зокрема, значна частина повноважень місцевого самоврядування отримала статус «делегованих», а характер розподілу повноважень між органами місцевого самоврядування та місцевими органами виконавчої влади призвів до виникнення «конкуренції компетенцій», тобто до такої ситуації, коли до відання органів місцевого самоврядування та місцевих державних адміністрацій віднесені одинакові питання управління [10].

Проблемою залишається й те, що в Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 25 травня 1997 році було передбачено, що місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах народовладдя; законності; гласності; колегіальності; поєднання місцевих і державних інтересів; виборності; правової, організаційної та матеріально- фінансової самостійності в межах повноважень, визначених цим та іншими законами; підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів і посадових осіб; державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування; судового захисту прав місцевого самоврядування [11]. Натомість не враховані такі важливі принципи, які були взяті за основу в Хартії, - це принципи децентралізації, субсидіарності [12] та автономії місцевого самоврядування [ 9].

Ратифікувавши Угоду про асоціацію з Європейським Союзом, Україна тим самим отримала орієнтир для своїх перетворень, відображених у ключових документах сучасної державної політики України. Передусім, Стратегією сталого розвитку «Україна - 2020» задекларовано намір держави модернізувати систему публічного управління та привести усі її складники у відповідність із міжнародно-правовими стандартами [8, с. 82].

Позитивні тенденції щодо процесу реформування місцевого самоврядування, пов'язані зі схваленням Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні, затвердженої Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 1 квітня 2014 р. № 333-р, якою передбачено базові принципи для реалізації децентралізації влади і побудову такої системи місцевого самоврядування. Вказана Концепція повністю відповідає принципам Хартії та положенням інших міжнародних договорів, рекомендаціям Ради Європи у сфері місцевої і регіональної демократії [13, с. 7].

Відповідно до положень Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні здійснюється з дотриманням таких принципів: верховенства права; відкритості, прозорості та громадської участі; повсюдності місцевого самоврядування; субсидіарності; доступності публічних послуг; підзвітності та підконтрольно сті органів і посадових осіб місцевого самоврядування територіальній громаді; підконтрольності органів місцевого самоврядування органам виконавчої влади у питаннях дотримання Конституції та законів України; правової, організаційної та фінансової спроможності місцевого самоврядування; державної підтримки місцевого самоврядування; партнерства між державою та місцевим самоврядуванням; сталого розвитку територій [14]. С. Серьогін і Н. Гончарук вважають, що реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади повинно здійснюватися з дотриманням вищезазначених принципів [15, с. 114], проте не всі перелічені принципи закріплені на законодавчому рівні.

Важливим кроком щодо впровадження європейських принципів місцевого самоврядування є проект Закону України «Про внесення змін до Конституції України» (щодо децентралізації влади), який «дає відповіді на питання, перед якими постала останнім часом країна, - врегулювання відносин між центральною та місцевою владою, виконання вимог європейської інтеграції, намагання Президента України унеможливити в подальшому узурпацію влади однією з гілок» [3, с. 69]. Незважаючи на це, слід констатувати, що модель децентралізації публічної влади в Україні залишається незмінною та характеризується фактичною імплантацією місцевого самоврядування до матерії державного управління, тотальною залежністю від держави й відсутністю політичних, економічних, управлінських амбіцій. Місцеве самоврядування за такого варіанту політико-правового оформлення поєднує в собі властивості правоздатності муніципальних самоврядних колективів і реальної спроможності публічної державної влади, допускає можливість не лише юридичного, а й адміністративного втручання у свою діяльність, що в цілому суперечить загальновизнаним принципам і міжнародним стандартам місцевого самоврядування [3, с. 69].

Чинне законодавство про місцеве самоврядування ще не повністю відповідає принципам Хартії у питаннях організаційної, правової та фінансово- економічної самостійності територіальних громад. Повноцінна реалізація Хартії в Україні можлива лише після внесення змін до чинної Конституції України [5, с. 110].

Висновки

Результати дослідження показали, що ряд важливих принципів Європейської хартії місцевого самоврядування, незважаючи на її ратифікацію Україною в повному обсязі, все ще не отримали належного відтворення в чинному законодавстві та в суспільній практиці.

У нормативно-правових актах України, що регулюють діяльності місцевого самоврядування відсутня єдність щодо принципів їх функціонування Подоланню вказаної проблеми сприятиме внесення змін до Конституції та законів України, що відповідають положенням Європейської хартії місцевого самоврядування, зокрема щодо закріплення на законодавчому рівні принципів децентралізації, субсиді- арності та автономності місцевого самоврядування.

На порядку денному гостро стоїть питання прийняття оновленого законодавства про місцеве самоврядування, яка б логічно випливала із Хартії та базувалася на її принципах. Такі законодавчі зміни створять умови для належного реформування місцевого самоврядування, сприятимуть розмежуванню владних відносин між органами виконавчої влади та місцевого самоврядування, організації ефективного контролю за діяльністю органів місцевого самоврядування, розвитку інститутів громадянського суспільства.

Список використаних джерел

Трояновський В.В. Європейська хартія місцевого самоврядування як фундамент розвитку місцевої демократії в державах Європи [Електронний ресурс] // Збірник наукових статей. URL: http://www.academy.gov.ua/ej/ej10/doc_pdf/ Troyanovsky.pdf.

Батанов О.В. Деякі концептуальні проблеми реформи конституційної моделі місцевого самоврядування в сучасній Україні / О.В. Батанов // Публічне право. 20і5. № 2. С. 18-25. URL: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/pp_2015_2_4.pdf.

Батанов О. Політико-правові засади децентралізації публічної влади в зарубіжних країнах у контексті муніципальної реформи в Україні / О. Батанов //Юридичний вісник. 2014. № 4. С. 64-7о. URL: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/urid_2014_4_15. pdf.

Канавець М.В. Сучасні підходи та зарубіжний досвід децентралізації публічної влади на місцевому і регіональному рівнях // М.В. Канавець // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. ФІЛОСОФІЯ. ПОЛІТОЛОГІЯ. 1(119)/2015. С. 105-110.

Фоміна Д.С. Принципи Європейської хартії місцевого самоврядування 1985 року та інших міжнародно-правових актів щодо правової організації місцевого самоврядування / Д.С. Фоміна // Наукові праці [Чорноморського державного університету імені Петра Могили комплексу «Києво-Могилянська академія»]. Сер.: Державне управління. 2013. Т 226, Вип. 214. С. 109-113. URL: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Npchdu_2013_226_214_23.pdf.

Кравченко В.В. «Проблеми адаптації законодавства України до стандартів і принципів Європейської хартії місцевого самоврядування»// Вісник Центральної виборчої комісії. № 2 (12). Червень, 2008. С. 38-41.

Ровинська К.І. Місцева автономія як загальний принцип організації місцевого самоврядування / К.І. Ровин- ська // Публічне управління: теорія та практика. 2013. Вип. 1. С. 170-176. URL: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Pubupr_2013_1_29. pdf. С. 171-172.

Мельник Л.М. Принцип децентралізації влади як ключовий вектор модернізаційних перетворень у системі державного управління соціальним розвитком регіонів / Л.М. Мельник // Аспекти публічного управління. 2015. № 7-8, С. 78-84.

Пасічник М. Еволюція та характерні ознаки децентралізації публічного управління / М. Пасічник // Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. 2010. № 4. С. 175-182. URL: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Vnadu_2010_4_24.pdf.

Ровинська К.І. Принципи Європейської хартії місцевого самоврядування як основа формування місцевого самоврядування в Україні [Електронний ресурс] / К.І. Ровинська. // Державне будівництво. 2013. № 1. URL: http://nbuv.gov.ua/j- pdf/DeBu_2013_1_31.pdf.

Про місцеве самоврядування в Україні : Закон України від 21 трав. 1997 р. № 280/97-ВР URL: www.zakon.rada.gov.ua.

Про ратифікацію Європейської Хартії місцевого самоврядування : Закон України // Відом. Верховної Ради. 1997. № 38 (ст. 249).

Гройсман В.Б. Концептуальні засади реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні // В.Б. Гройсман // Місцеве самоврядування - основа сталого розвитку України : матеріали щоріч. Всеукр. наук.-практ. конф. за міжнар. участю (Київ, 16 трав. 2014 р.): у 2 т. / за наук. ред. Ю.В. Ковбасюка, К.О. Ващенка, С.В. Заго- роднюка. К. : НАДУ, 2014. Т 1.244 с.

Концепція реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні : Розпорядження Кабінету Міністрів України від 1 квітня 2014 р. № 333-р [Електронний ресурс]. URL: http://www.rada.gov.ua.

Серьогін С.М. Теоретичні засади та основні напрями реформування місцевого самоврядування й децентралізації влади в Україні / С.М. Серьогін, Н.Т Гончарук //Аспекти публічного управління. 2015. № 4. С. 111-120. URL: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/aplup_2015_4_16.pdf.

Размещено на Allbest.ru