Митні режими експорту та реекспорту, як предмет правового регулювання, характерні риси та особливості

Размещено на http://www.allbest.ru/

Митні режими експорту та реекспорту, як предмет правового регулювання, характерні риси та особливості

Яковенко І.Л.

Здобувач II магістерського рівня вищої освіти Навчально-наукового інституту права Університету державної фіскальної служби України

Шолкова Т.Б.

кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри фінансового права Навчально-наукового інституту права Університету державної фіскальної служби України

Анотація

У статті обґрунтована актуальність дослідження правового регулювання митних режимів експорту та реекспорту в Україні. Проаналізована природа поняття правового регулювання загалом. У статті визначені основні нормативно-правові акти, положення яких регулюють питання експорту та реекспорту як митих режимів. Описано як той чи інший нормативно-правовий акт регулює питання застосування цих митних режимів, їх поняття, умови застосування, значення для митної справи. Щодо експорту, описане питання застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності для цього митного режиму, висвітлено значення експорт не лише як митного режиму, а і як зовнішньоекономічної операції. Також у статті висвітлено важливість експорту для економіки держави, підкреслено його фіскальну функцію як митного режиму України. Описано деякі проблемні аспекти, які виникають при правовому регулюванні експорту, та, відповідно, шляхи усунення таких аспектів і вирішення проблем. експорт митний правовий

Окремо представлений аналіз правового регулювання реекспорту в Україні, наведено перелік нормативно-правових актів, якими здійснюється правове регулювання реекспорту, обґрунтована важливість реекспорту, як митного режиму, який виступає одним з інструментів підтримки національного виробника, національного суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності. Наголошено на тому, що правовому регулюванню реекспорту, веденню статистики стосовно цього митного режиму, написанню наукових праць, теоретичному обґрунтуванню цього режиму приділено мало уваги, що, зважаючи на його потрібність, важливість для національного виробника та зручність, є неприпустимим, адже цей режим характеризується як такий, який надає преференції суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності. Описані проблеми, які виникають у правовому регулюванні реекспорту, також відповідно запропоновані шляхи вирішення таких проблем, запропоновано приділити більше уваги цьому митному режиму. Обґрунтована необхідність прийняття нормативно -правового акта, який би розширено регулював питання реекспорту в Україні.

Ключові слова: експорт, реекспорт, правове регулювання, митні режими, заходи нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

CUSTOMS REGIMES OF EXPORT AND RE-EXPORT AS A SUBJECT OF LEGAL REGULATION, CHARACTERISTICS AND FEATURES

The article substantiates the relevance of the study of legal regulation of customs regimes of export and re-export in Ukraine. There is analyze of nature of the concept of legal regulation in general. The article identifies the main legal acts, the provisions of which regulate the issues of export and re-export as customs regimes. Described as one or another legal act regulates the application of these customs regimes, their concepts, conditions of application, significance for customs. With regard to exports, the issue of application of measures of non-tariff regulation of foreign economic activity for this customs regime is described, the importance of exports not only as a customs regime, but also as a foreign economic operation is highlighted. The article also highlights the importance of exports for the state's economy, emphasizes its fiscal function as a customs regime of Ukraine. Describes some problematic aspects that arise in the legal regulation of exports, and, accordingly, ways to eliminate such aspects and solve problems.

The analysis of legal regulation of re-export in Ukraine is presented separately, the list of normative-legal acts by which legal regulation of re-export is carried out is given, the importance of re-export as a customs regime is substantiated. It is emphasized that the legal regulation of re-export, statistics on this customs regime, writing scientific papers, theoretical justification of this regime is given little attention, which, given its need, importance for the national producer and convenience, is unacceptable, because this regime is characterized as one that gives preferences to the subjects of foreign economic activity. Described problems that arise in the legal regulation of re-export, as well as accordingly proposed ways to solve such problems, it is proposed to pay more attention to this customs regime. The necessity of adopting a normative legal act that would regulate the issue of re-export in Ukraine is substantiated.

Keywords: export, re-export, legal regulation, customs regimes, non-tariff regulation measures.

Вступ

Митний режим є одним з основних і найбільш важливих інститутів митного права в Україні. Це обумовлено тим що всі товари і транспортні засоби переміщуються через митний кордон України у відповідності до норм режиму у який їх було поміщено. Стаття присвячена аналізу чинного українського законодавства і праць науковців стосовно митних режимів експорту та реекспорту, а також характеристиці даних режимів і їх особливостей. Метою статті є характеристика митних режимів експорту та реекспорту в Україні та особливостей їх застосування, на основі норм чинного законодавства України та наукових праць, виділення проблем у їх правовому регулювання, пропозицій їх вирішення.

Постановка проблеми: Ефективне здійснення митної справи в Україні є одним з основних інструментів забезпечення як фінансової так і загальної безпеки держави та її громадян. Від функціонування державної митниці держава отримує величезні доходи, шляхом її ефективного здійснення захищаються інтереси виробників, суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та громадян.

Митний режим експорту є інструментом забезпечення переміщення товарів через митний кордон України національними виробниками-суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності. Експорт приносить до державного бюджету великі суми і є одним із складових дохідної частини бюджету. Зважаючи на важливість цього митного режиму, та наявність багатьох невирішених проблем, про які йтиметься далі, цьому режиму необхідно приділити увагу, а саме питанню вирішення проблем його правового регулювання.

Щодо митного режиму реекспорту, то його роль у митній справі часто недооцінюють, у наукових та законодавчих актах мало обґрунтоване питання застосування реекспорту. Хоч на практиці цей митний режим є надзвичайно важливим інструментом підтримки національного виробника, який дозволяє вивезти товари з країни, без обтяження при цьому заходами нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, на практиці і у теорії існує багато проблем пов'язаних з застосуванням його митного режиму, проблем у його правовому регулюванні. З огляду на зазначене вище, існує необхідність подальшого дослідження положень щодо правового регулювання експорту та реекспорту.

Аналіз публікацій: Для аналізу правового регулювання експорту та реекспорту, проблем які виникають під час здійснення їх правового регулювання було проаналізовано праці науковців, зокрема цінними для цієї роботи були праці Мельника М.В., Фоміна І.С., Заяц В.В., Гаврилюка О., Крайнікова І.М., Бутинець Ф.Ф. Тернюха З.І, та інші науковців, також аналізувався ряд нормативно-правових актів, адже у статті вирішується питання саме правового регулювання. Насправді попри те, що в українській науковій практиці є напрацювання стосовно митних режимів України, а саме наукові праці Осадчої Н.В., наукові праці та дисертація Мельника М.В, Бєлєвцевої В.В., Тенюха З.І. та інших науковців, конкретно правовому регулюванню митних режимів експорту та реекспорту не було присвячено достатньої уваги, в основному увага приділяється більше експорту як зовнішньоекономічній операції, але як митний режим він розглядається лише з позиції Митного кодексу України, тому, на нашу думку, це питання залишається відкритим та заслуговує додаткової уваги.

Виклад основного матеріалу: Правове регулювання - це "здійснюваний усією системою юридичних засобів державно-владний вплив на суспільні відносини з метою їх впорядкування, охорони та розвитку"[1, с.9] - таке визначення дає нам Мельник О.М. За його словами "правове регулювання посідає центральне місце в системі правового впливу, котрий охоплює дію права на суспільне життя, свідомість і поведінку людей" [1, с.9]. Ми погоджуємося з такою тезою автора, і хочемо додати, що усі суспільні відносини потребують правового регулювання, для збереження балансу інтересів учасників правовідносин, а надто, якщо однією зі сторін у правовідносинах виступає держава. Йдеться про відносини, які складаються у процесі переміщення товарів через митний кордон України, а конкретніше реекспорт чи остаточне вивезення (експорт) товарів. Крім того, мито є податком за рахунок якого наповнюється загальний фонд Державного бюджету, а отже мають регулюватися імперативними нормами права.

На додачу, митно-тарифне регулювання забезпечує не тільки захист національного виробника та поповнення державного бюджету, але й взагалі питання економічної безпеки країни [2, с.64], саме тому, таке регулювання також має бути закріплене в нормативно-правових актах імперативного характеру.

Для з'ясування стану правового регулювання режимів експорту та реекспорту необхідно проаналізувати основні нормативно-правові акти, що регулюють митні правовідносини. Отже, правове регулювання режиму експорту здійснюється Митним кодексом України, Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність" та іншими нормативно правовими актами України. У главі 15 Митного кодексу України міститься поняття та основні положення щодо митного режиму експорту. За статтею 85 Митного кодексу України "експорт або остаточне вивезення - це митний режим, відповідно до якого українські товари випускаються для вільного обігу за межами митної території України без зобов'язань щодо їх зворотного ввезення"[3]. Цей митний режим застосовується до товарів, "які призначені для вивезення з митної території України, або до таких товарів які вже вивезені, але перебувають під митним контролем"[3].

Законом України № 959-XTT "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16.04.1991 (далі Закон №959) встановлюється, що "експорт - це продаж товарів українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою в негрошо- вій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів"[4].

Різне трактування цього митного режиму у двох нормативно-правових актах пояснюється трактуванням експорту Митним кодексом України як митного режиму, сукупності правових норм, а у розумінні Закону №959, трактуванням експорту як зовнішньоекономічної операції. Виходячи з цього регулювання експорту відбувається у сукупності двох видів методів регулювання: адміністративних та економічних [2, с. 64].

Адміністративне регулювання означає діяльність відповідно до положень нормативно правових актів України. Конкретніше, митні органи діють відповідно до принципу законності, ними здійснюється лише передбачена законодавством діяльність.

Митним кодексом України встановлюються заборони або обмеження на поміщення деяких товарів у цей митний режим. Конкретніше про це сказано у статті 197 Митного кодексу України, де визначено обмеження щодо переміщення окремих товарів через митний кордон України[3].

Частиною 2 статті встановлено, що "Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, визначає коди товарів згідно з УКТ ЗЕД, на переміщення яких через митний кордон України у відповідному напрямку встановлено обмеження, та розміщує відповідну інформацію на своєму офіційному веб-сайті та на єдиному державному інформаційному веб-порталі "Єдине вікно для міжнародної торгівлі"[3].

На офіційному сайті центрального органу описаного вище, є інформація, що саме відноситься до таких товарів: "лісоматеріали та виготовлені з них пиломатеріали (крім цінних і рідкісних порід дерев), культурні цінності, що вивозяться, у тому числі тимчасово, за межі України, банківські метали, готівкова валюта, живі рослини і тварини, що є об'єктами регулювання Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CTTES), водні біоресурси та продукція з них, тощо"[4].

Митний режим експорту регулюється відповідно до законодавства із застосуванням заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Це означає, що при поміщенні товарів у митний режим реекспорту сплачуються митні платежі з урахуванням митної вартості товару, а саме вивізне мито, яке згідно з Митним кодексом України "встановлюється законом на українські товари, що вивозяться за межі митної території України"[3]. Такі заходи згадуються у Митному кодексі України, у Законі №959, законах України "Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту", "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту", "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну".

Заходи нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності "впливають на товаропотоки та підвищують ціну іноземних товарів, які потрапили на національний ринок, тим самим перешкоджаючи споживанню, збуту іноземних товарів на національному ринку та кількісно обмежують або забороняють ввіз, вивіз товарів"[3]. Ці заходи застосовуються для підтримки національного виробника, шляхом обмеження можливості купити товар національним споживачам.

Заходи нетарифного регулювання включають нетарифні обмеження. Білоус О.О. зазначає: "нетарифні обмеження (квоти, ліцензії, заборони і т.п.), які використовуються для регулювання експорту, відбуваються у випадках передбачених ст.11, п.2а ГАТТ, тобто у випадку вивозу товарів, які вважаються дефіцитними на національному ринку. А також при експорті товарів у рамках міжнародних товарних угод з метою стабілізації відповідного транснаціонального товарного ринку"[2, с.66].

Законом №959 передбачені положення про ліцензування та квотування експорту товарів. Аналіз цих положень показує, що такі заходи здійснюються з метою обмеження чи заохочення експорту окремих товарів. Сказане вище підтверджується положенням Закону: "ліцензування експорту товарів здійснюється у разі значного порушення рівноваги щодо певних товарів на внутрішньому ринку, що мають вагоме значення для життєдіяльності в Україні, особливо сільськогосподарської продукції, продуктів рибальства, продукції харчової промисловості та промислових товарів широкого вжитку першої необхідності або інших товарів. Таке ліцензування має тимчасовий характер і застосовується до моменту відновлення рівноваги щодо певних товарів на внутрішньому ринку"[4].

За словами Фоміна І.С., "експортне (вивізне) мито та стимулювання експорту шляхом вжиття заходів інвестиційного характеру є найбільш розповсюдженими в світі засобами експортного регулювання. Застосування експортного мита щодо поставок певного товару зменшує прибутки від його експорту, сприяючи підвищенню пропозиції цього товару на національному ринку та відповідно зменшенню внутрішніх цін на нього, що набуває важливості в контексті стабілізаційної політики"[5, с. 5].

Підсумуємо, що експорт або остаточне вивезення - це митний режим, відповідно до якого українські товари випускаються для вільного обігу за межами митної території України без зобов'язань щодо їх зворотного ввезення". Цей митний режим застосовується до товарів, "які призначені для вивезення з митної території України, або до таких товарів які вже вивезені, але перебувають під митним контролем". Його розглядають як митний режим та як зовнішньоекономічну операцію. Як зовнішньоекономічна операція він трактується як продаж товарів українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів".

Доходи від експорту є надзвичайно важливою складовою доходів держави. За 10 місяців 2020 року доходи України від експорту склали вже 14 млрд. дол. США. Якщо порівняти ці показники з показниками минулих років, то у 2018 році в країни ЄС було продано товарів на 63,7 млн. дол. У 2019 експорт приніс 72,8 млн. дол. Цього року доходи від експорту складають набагато меншу частку ніж у минулих роках. На наш погляд це можна пояснити рядом факторів, основним з яких є карантинні обмеження та нововведення[6].

Загалом експорту присвячено більше уваги і з боку статистики і з боку теорії, порівняно з реекспортом. Хочемо зазначити, що у середині 2020 року на сайті державної митної служби України з'явилася уся митна статистика, щодо товарообігу та платежів. Хочемо також звернути увагу, що таку статистику веде Державна митна служба. Нажаль на сайті Державної служби статистики дані щодо експорту не оновлювалися з 2016 року.

Переходячи до реекспорту, насамперед треба сказати, що за Митним кодексом України "реекспорт - це митний режим, відповідно до якого товари, що були раніше ввезені на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивозяться за межі митної території України без сплати вивізного мита та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності"[3]. Найменування та сутність митного режиму "реекспорт" було запозичено до МКУ зі статей 93 та 94 чинних для України Рішень про Основи митних законодавств держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав[7].

За законом №959 реекспорт - це "продаж іноземним суб'єктам господарської діяльності та вивезення за межі України товарів, що були раніше імпортовані на територію України"[4]. На нашу думку, у Митному кодексі це поняття реекспорту охарактеризовано повніше, адже в Законі №959 воно не враховує характеристик, які стосуються справляння митних платежів.

Вчені поняття реекспорту трактують наступним чином. Так, Ф.Ф. Бутинець визначає реекспорт - "це продаж іноземним суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності та вивезення за межі України товарів, які були імпортовані раніше на її територію. Вчений вважає, що "режим реекспорту передбачає вивезення товарів, за якого не стягуються митні платежі та не застосовуються заходи економічної політики" [8, с.276].

Л.О. Кадуріна визначає реекспорт як "вивезення за межі України та продаж іноземним суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності товарів, раніше імпортованих на територію України"[9, с. 364].

Найбільш конкретним і повним ми вбачаємо визначення поняття "реекспорт" наведене у Митному кодексі України. На нашу думку, цим визначенням пояснюється не лише як процес реекспорту, а й визначається його специфіка, окреслюються його специфічні ознаки, що в свою чергу дає можливість чітко відмежувати два митних режиму реекспорту та експортом.

Виходячи з сказаного вище, реекспорт використовується для повернення товарів за межі території України, за дотриманням умов, які передбачені у статті 86 Митного кодексу України, і важливо, що за їх дотримання передбачене звільнення від сплати вивізного мита зокрема. У цей режим можуть бути зокрема поміщені товари (за дотриманням інших умов), які раніше були поміщені у митний режим тимчасового ввезення, переробки, митного складу, імпорту, або не були зовсім поміщені у митний режим, наприклад "у зв'язку з обмеженнями чи заборонами щодо ввезення таких товарів на митну територію України"[3].

Хочемо ще раз наголосити на зручності цього митного режиму, застосування якого дає право особам, які реекспортують товари додатково не нести витрат. Це набуває особливого значення у разі, коли таке повернення здійснюється у зв'язку з неналежним виконанням умов зовнішньоекономічного договору. Ми погоджуємося з тезою Теню- ха З.І. про те, що питання повернень товарів у сфері зовнішньоекономічної діяльності є особливо актуальним саме "в умовах спаду вітчизняної економіки та різкої девальвації національної валюти, що стає головною причиною невиконання підприємствами зобов'язань перед нерезидентами" [10, с.880].

За цим режимом закріплена можливість звільнення від сплати вивізного мита та незастосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, але не варто забувати, що для застосування такої можливості необхідним є дотримання низки умов та обмежень. Наслідком ж недотримання цих умов є поміщення товарів у режим експорту, їх оподаткування у встановленому законом порядку (сплата ввізного мита, не повернення суми вивізного мита за ці товари). "при цьому вивезення товарів обкладається ПДВ за ставкою 0%, а акцизний податок не сплачується" [10, с.882].

Статтею 86 МКУ визначено умови поміщення товарів у митний режим реекспорту, "це товари, які при ввезенні на митну територію України мали статус іноземних та:

1) після ввезення на митну територію України перебували під митним контролем та не були поміщені у митний режим (у тому числі у зв'язку з обмеженнями чи заборонами щодо ввезення таких товарів на митну територію України);

2) були поміщені у митний режим тимчасового ввезення та вивозяться за межі митної території України у тому самому стані, в якому вони були ввезені на митну територію України, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування та зберігання, а також змін, що допускаються у разі використання таких товарів у митному режимі тимчасового ввезення;

3) були поміщені у митний режим переробки на митній території та вивозяться за межі митної території України у тому самому стані, в якому вони були ввезені на митну територію України, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування та зберігання, або у вигляді продуктів їх переробки;

4) були поміщені у митний режим митного складу та вивозяться за межі митної території України у тому самому стані, в якому вони були ввезені на митну територію України, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування та зберігання;

5) були поміщені у митний режим імпорту і повертаються нерезиденту - стороні зовнішньоекономічного договору, згідно з яким ці товари поміщувалися у цей режим, у зв'язку з невиконанням (неналежним виконанням) умов цього договору або з інших обставин, що перешкоджають його виконанню, якщо ці товари:

а) вивозяться протягом шести місяців з дати поміщення їх у митний режим імпорту;

6) перебувають у тому самому стані, в якому вони були ввезені на митну територію України, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування, зберігання та використання (експлуатації), внаслідок якої були виявлені недоліки, що спричинили реекспорт товарів;

6) визнані помилково ввезеними на митну територію України"[3].

Основними вимогами, на наш погляд є те, що це можуть бути лише іноземні товари, та лише ті, які були ідентифіковані як раніше ввезені на митну територію України, у сукупності з умовою щодо незмінності їх стану та встановленням строку вивезення.

Окремі положення щодо заборон та обмежень до режиму реекспорту містяться у законі №959. Стаття 30 цього Закону закріплює заборону реекспорту товарів, які є "імпортованими за рахунок Державного валютного фонду України та валютних фондів місцевих Рад народних депутатів України"[4]. Необхідно додати, що Закон містить положення, яке дозволяє обійти згадану вище заборону: такий реекспорт може дозволити "орган, який є розпорядником Державного валютного фонду України або валютного фонду місцевої Ради народних депутатів України, в разі неможливості використання імпортного товару на території України за його призначенням"[4].

Згадаємо окремі положення щодо реекспорту, про які не йшлося вище. Митний кодекс містить положення про засоби, за допомогою яких забезпечується ідентифікація товарів, що реекспортуються. Такими засобами є митні забезпечення: "одноразові номерні запірно-пломбові пристрої, пломби, печатки, голографічні мітки, нанесення цифрового, літерного чи іншого маркування, ідентифікаційних знаків, проставляння штампів, взяття проб і зразків, складання опису товарів, транспортних засобів комерційного призначення, креслень, масштабних зображень, виготовлення фотографій, ілюстрацій, використання товаросупровідної документації тощо"[4]. Такі засоби ідентифікації не вимагаються для "тари, піддонів та інших подібних товарів, що не мають індивідуальних ідентифікаційних оз- нак"[4]. Також наголосимо на праві здійснення реекспорту у будь якому митному органі, тобто не вимагається поміщення у цей режим у конкретно тому органі через який відбулося ввезення даних товарів.

Сплата митних платежів при поміщенні у митний режим реекспорту регулюється Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (далі - Податковий кодекс України). Статті розділу V цього Кодексу, якими врегульовано сплату податку на додану вартість, містять положення щодо реекспорту. Пункт 206.5 статті 206 Податкового кодексу України: "не звільняються від оподаткування операції визначені пунктом 3 (мова про товари, які були поміщені у митний режим переробки на митній території та вивозяться за межі митної території України у тому самому стані, в якому вони були ввезені на митну територію України, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування та зберігання, або у вигляді продуктів їх переробки) та 5 частини першої статті 86 Митного кодексу України (були поміщені у митний режим імпорту і повертаються нерезиденту - стороні зовнішньоекономічного договору, згідно з яким ці товари поміщувалися у цей режим, у зв'язку з невиконанням (неналежним виконанням) умов цього договору)"[11]. Також положення Податкового кодексу кажуть про оподаткування за вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі реекспорту за нульовою ставкою, якщо товари поміщені у такий режим відповідно до пунктів Митного кодексу України визначених вище[11]. В інших випадках передбачених Митним кодексом України операції пов'язані з реекспортом звільняються від оподаткування.

Звісно, правове регулювання митного режиму реекспорту відбувається і на основі міжнародних актів. Відповідно до норм Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур (Кіотська конвенція) від 18.05.1973. Для України документ чинний з 2011 року. У цьому акті реекспорт представлений як "режим повернення" - "митний режим, що передбачає при вивозі товарів повернення (повне чи часткове) ввізних мита та податків, які були сплачені стосовно цих товарів, або матеріалів, що містяться в них або були використані у процесі їхнього виробництва"[12]. Положеннями цієї конвенції також закріплюються умови та обмеження щодо повернення мит та податків, зокрема і пов'язані з реекспортом товарів.

Хочемо додати, що реекспорт товарів це і той режим, яким завершуються інші митні режими, такі як: безмитна торгівля, вільна митна зона, переробка на митній території.

Щодо проблематики правового регулювання експорту, то у науковій літературі визначають такі основні проблеми пов'язані з його регулюванням: недостатній розвиток вітчизняних систем сертифікації та контролю якості товарів, що експортуються; брак спеціальних знань та досвіду роботи у сфері експорту у більшості українських підприємців, слабка скоординованість їх діяльності на зовнішніх ринках; збереження елементів дискримінації українських експортерів за кордоном, застосування методів обмежувальної ділової практики; низький світовий рейтинг надійності України для кредитів та інвестицій, що ускладнює використання іноземних фінансових ресурсів для розвитку експортного потенціалу країни; невідповідність окремих норм українського законодавства прийнятим у міжнародній практиці принципам встановлення відповідальності постачальника за недоброякісну продукцію [13]; недостатній рівень інвестування в модернізацію експортоорієнтованих виробництв та гостра нестача новітніх технологій [14].

Крайніков І.М. зазначає, що "головна проблема українських експортерів полягає у наявності істотних прихованих (неявних) обмежень на експорт - це так звані "операційні" або "нетарифні" витрати при здійсненні зовнішньої торговельної діяльності. Результати опитування 21 підприємств-експортерів показали, що в Україні операційні витрати становлять близько 40 % від прибутку (в розвинутих країнах 3-5 %). Наведені обмеження, а також режим обов'язкового продажу 50 % експортної валютної виручки, істотно знижують рівень лібералізації торгівлі та валютного регулювання в Україні, який оцінюється як один із найнижчих в Європі"[15].

Для вирішення вищезазначених проблем науковці пропонують насамперед знизити тиск на експортерів шляхом "зменшення тарифних і нетарифних бар'єрів, спрощення адміністративних процедур, вдосконалення митного регулювання, створення інфраструктури підтримки експортера, сприятиме інтенсифікації і диверсифікації зовнішньої торгівлі" [15].

Зазначимо, що ще донедавна існувала проблема відсутності державної підтримки експорту, яку взялися вирішувати у 2011 році шляхом подання до Верховної ради проекту Закону України "Про державну фінансову підтримку експортної діяльності", зазначимо, що ще й досі цей законопроект знаходиться на розгляді не був прийнятий. На наш погляд, непогано було б прийняти такий закон з огляду на те, що ним будуть визначені основні напрями державної фінансової підтримки експортної діяльності, та передбачене формування інфраструктури для забезпечення реалізації державної політики щодо підтримки національного експорту шляхом утворення державного експортно-кредитного агентства [16].

Серед проблем реекспорту Заяц В.В. виділяє невідповідність деяких положень стосовно реекспорту вимогам міжнародних правових актів, і пропонує привести норми Митного кодексу України, які регламентують застосування митного режиму реекспорту, у відповідність до положень Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур. Ми повністю погоджуємося з ним, адже вважаємо це хорошим кроком на шляху до Євроінтеграції [17]. Автор також звертає увагу, що у Митному кодексі України немає врегульованого права митних органів на здійснення перевірки на підприємствах, зокрема, обставин ввезення та використання в Україні товарів, які заявлені до реекспорту, а також первинної документації, пов'язаної з таким ввезенням та використанням. Як вирішення, автор пропонує розглянути можливість внесення змін до ч. 1 ст. 87 МКУ, передбачивши надання митним органам права проводити, у разі потреби, у порядку, встановленому законом, безпосередньо на підприємствах такі перевірки[17].

Додамо, що за часів чинності Митного кодексу України 2002 року був також Наказ Державної митної служби України "Про затвердження Порядку застосування митного режиму реекспорту до товарів, що переміщуються через митний кордон України"[18], який деталізував положення Митного кодексу України щодо митного режиму реекспорту. Цей наказ втратив чинність з прийняттям іншого наказу Міністерства фінансів України "Про виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму", у якому, до речі немає окремої норми щодо регулювання митного режиму реекспорту" [19].

На наш погляд, наказ втратив чинність через те, що у Митному кодексі України вже достатньою мірою описаний порядок реалізації цього митного режиму, але у положеннях Митного кодексу не міститься норми про те, коли митний орган відмовляє у митному оформленні товарів, для нас є не зрозумілим, чому ця норма була виключена, припускаємо, що для реалізації принципу законодавчої економії.

Висновки

Отже, експорт - це сукупність правових норм, які регулюють остаточне вивезення товарів за межі митної території України, він є митним режимом та зовнішньоекономічною операцією одночасно і в кожному разі означає переміщення товарів через митний кордон України. Будучи режимом норми якого регулюють остаточне вивезення товарів за межі митної території України, застосовується враховуючи заходи нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, за поміщення товарів у даний режим здійснюється сплата вивізного мита (на відміну від реекспорту, мова про який йтиме нижче). Застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності здійснюються з метою відновлення рівноваги на ринку та підтримання національного виробника, і звичайно у зв'язку з цим відбувається надходження коштів до бюджету.

Проаналізувавши визначення реекспорту науковців та законодавче визначення, робимо висновок, що найбільш конкретно цей режим описує поняття наведене у Митному кодексі України: "реекспорт - це митний режим, відповідно до якого товари, що були раніше ввезені на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивозяться за межі митної території України без сплати вивізного мита та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності"[3]. За допомогою реекспорту товари стає можливим повернути без додаткових витрат і обтяжень податками, для цього митного режиму характерним є, "вивезення товарів за межі митної території України без сплати вивізного мита та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності"[3]. Не варто забувати, що для поміщення товарів у цей митний режим, необхідним є дотримання всіх умов визначених Митним кодексом України та іншими законодавчими актами України. Основними умовами, на нашу думку, є визначення товарів як лише іноземних, товари повинні бути ідентифіковані як раніше ввезені на митну територію України, умова щодо незмінності їх стану та встановлення строк вивезення. Знов таки дати власну оцінку правового регулювання чи є прогалини, колізії (треба почитати наукові статті або аналітичні, чи все врегульовано особливо чи немає прогалин в процедурі реекспорту).

Визначені у статті проблеми пов'язані з правовим регулюванням експорту та реекспорту є лише частиною наявних, і ми хочемо також згадати про те, що нещодавно Україна розпочала реекспорт європейські країни газу зі сховищ, який був раніше завезений з ЄС на зберігання до опалювального сезону. На нашу думку, є багато цікавих питань пов'язаних з цією подією, про які можна провести цікаве дослідження.

Підсумовуючи, хочемо сказати, що необхідне швидке реагування на наявні проблеми і вирішення їх, так як проблеми пов'язані з експортом та реекспортом зазвичай призводять до уповільнення темпів розвитку економічної діяльності.

Наголосимо також на тому, що при пошуку інформації стосовно операції реекспорту, їх кількості, чи іншої статистичної інформації ми стикнулись з тим, що статистики стосовно реекспорту, жодна офіційна установа не веде (мається на увазі ні Державна служба статистики України, ні Державна митна служба України, ні Державна податкова служба України), найбільше приділяється увага операціям експорту та імпорту. Ми дійшли висновку, що цей митний режим недооцінюється, мало застосовується, попри його зручність і вигідність для національного виробника. Пропонуємо оновити стандартний список об'єктів, щодо яких ведеться статистика і доповнити його пунктом про кількість проведених реекс- портних операцій за рік. Натомість експорту товарів приділена велика увага, і як економічній операції і як митному режиму.

Отже, реекспорт є таким митним режимом який саме спрямований на підтримку національних суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності і його роль митній справі часто недооцінюють, стосовно нього не проводиться державна статистика і існує дуже мала кількість наукових праць стосовно цього митного режиму. На наш погляд, таку ситуацію треба виправляти шляхом подальшого наукового дослідження цього режиму, виявлення проблем та пошуку їх рішень.

Список використаних джерел

1. Мельник О.М. Правове регулювання та шляхи підвищення його ефективності. Автореферат дисертації. 2004. URL: https://mydisser.com/files/78882653.doc

2. Білоус О.О. Правове регулювання експортно-імпортних операцій в Україні. Підприємництво господарство і право. Випуск 2. 2011. с. 64-69. URL: file:///C:/Users/Admin/ Downloads/FP_index.htm_2011_2_12.pdf

3. Митний кодекс України. Верховна рада України. Кодекс від 13.03.2012р. N° 4495- IV. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4495-17

4. Про зовнішньоекономічну діяльність. Закон України від 16.04.1991 № 959-XII. Відомості Верховної Ради УРСР (ВВР). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/959-12 (Дата звернення: 24.11.2020 р)

5. Офіційний сайт Державної фіскальної служби України. URL: http://sfs.gov.ua/bane- ryi/mitne-oformlennya/subektam-zed/zaboroni-ta-obmejennya-pri-peremischenni/

6. Фомін І.С. Регулювання зовнішньої торгівлі в процесі стабілізації економіки України. Автореферат дисертації. 1998. 20 с. URL:http://library.nuft.edu.ua/ebook/file/08.02.03fominS.pdf

7. Державна митна служба України. Показними зовнішньої торгівлі України. URL: https://bi.customs.gov.Ua/trade/#/comparison

8. Заяц Віктор Віталійович. Митний режим "реекспорт": концепція та сучасний стан застосування. Матеріали науково-практичного інтернет - семінару. URL: https://www. ndifp.com/1115

9. Бутинець Ф.Ф. Облік і аналіз зовнішньоекономічної діяльності. Підручник. 2-ге вид. 2001. 544 с. URL:https://www.studmed.m/view/butinec-:ff-oblk-analz-zovnshnoekonomchnoyi- dyalnost-pdpriyemstva_aa9df89.html

10. Кадуріна Л.О. Облік зовнішньоекономічної діяльності на підприємствах України: теорія, практика, рекомендації. Навч. посіб. 2007. 606 с. URL: https://www.twirpx.com/file/620368/

11. Тенюх З.І. Повернення товару нерезиденту у митному режимі реекспорту: облік і оподаткування. Глобальні та національні проблеми економіки. Випуск 6. 2015. с. 880-886. URL:https://www.studmed.ru/view/butmec-:ff-oblk-analz-zovnshnoekonomchnoyi-dyalnost- pdpriyemstva_aa9df89.html

12. Податковий кодекс України. Кодекс від 02.12.2010 № 2755-VI. URL: https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/2755-17 (дата звернення 24.11.2020р.)

13. Міжнародна конвенція про спрощення і гармонізацію митних процедур: міжнародний документ від 18.05.1973. Законодавство України. URL: http://zakon.rada.gov.ua/ go/995_643 (дата звернення 24.11.2020р.)

13. Державна підтримка українського експорту. URL: http://www.ukrexport.gov.ua/ukr/ zakon_kr_perebuv/4592.html

14. Гаврилюк О. Взаємозв'язок структурних та експортних пріоритетів в економіці України. Економічний часопис. № 2. 2006. С. 42-44

15. Крайніков І.М. Проблемні питання реалізації експортного потенціалу України.

URL: https://essuir.sumdu.edu.ua/bitstream-download/123456789/54764/1/Krainikov_Export. pdf;jsessionid=1335D85E26CDFA336A82DA6BC91CC939

16. Про державну фінансову підтримку експортної діяльності. Проект Закону України від 31.10.2011 № 9373. URL: https://ips.ligazakon.net/document/GF78D00A?an=20 (Дата звернення: 25.11.2020 р.)

17. Заяц В.В. Особливості митного контролю товарів, що реекспортуються з України НДІ Фіскальної політики. URL: https://www.ndifp.com/1331/

18. Про затвердження Порядку застосування митного режиму реекспорту до товарів, що переміщуються через митний кордон України: Наказ Державної митної служби України від 07.10.2003 № 661. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0983-03#Txt (Дата звернення: 24.11.2020 р)

19. Про виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму Міністерство фінансів України: Наказ від 31.05.2012 № 657 URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/z1669-12#Text (Дата звернення: 24.11.2020 р)

Размещено на Allbest.ru