Права людини в контексті реалізації гуманітарної реформи в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Права людини в контексті реалізації гуманітарної реформи в Україні

Рижук Ю.М.

кандидат юридичних наук, доцент; професор кафедри конституційного, адміністративного та кримінального права; Навчально-науковий інститут "Юридичний інститут Державного вищого навчального закладу "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана"

Анотація

Стаття присвячена конституційно-правовій реформі, а саме гуманітарній. У роботі розкривається суть гуманітарної реформи (реформування громадянського суспільства) крізь призму розвитку та удосконалення реалізації та забезпечення прав людини. У досліджені аргументовано, що з урахуванням сучасної парадигми конституційного права, гуманітарна реформа набуває особливого значення та її результати мають значення для всіх напрямів конституційної реформи: парламентської, адміністративної, судово-правової та муніципальної. Окрема увага у роботі приділена питанню забезпечення та розвитку прав людини в Україні в контексті євроінтеграційних процесів та реалізації гуманітарної реформи в Україні. Запропоновано ключові виклики, що пов'язані з механізмом реалізації прав у різних сферах суспільного життя та удосконаленню правового статусу людини у сучасних реаліях. У статті виділено основні сфери суспільного життя, які потребують особливої уваги з боку законодавця, з урахуванням плану дій реалізації гуманітарної реформи та потреб кожного громадянина у сучасних умовах. В межах названих сфер виділено наступні види прав людини: особисті (громадянські), політичні, економічні, соціальні, культурні. Також у статті приділено увагу визначенню пріоритетів розвитку прав і свобод у зв'язку із ситуацією, що має місце у світі, в цілому, та в Україні, зокрема, через пандемію COVID-19. На підставі аналізу окремих джерел, виділено ключові проблеми щодо реалізації окремих видів прав людини через обмежувальні карантинні заходи, що пов'язані з пандемією COVID-19. З урахуванням виділених проблем у різних сферах суспільного життя щодо реалізації прав людини, визначено ключові зміни у сфері законодавчого регулювання зазначених проблем. Так, названі нормативно-правові акти, що були розроблені та прийняті з метою забезпечення та захисту прав людини через коронавірусну хворобу (COVID-19) та акти, які розроблені та знаходяться на стадії розгляду. Аргументовано, що виконання усіх стратегічних завдань конституційно-правової реформи в контексті удосконалення правового статусу людини дозволить створити умови для кожного щодо всебічної реалізації можливостей у різних сферах.

Ключові слова: права людини, гуманітарна реформа, розвиток прав людини, забезпечення прав людини, пандемія COVID-19.

HUMAN RIGHTS IN THE CONTEXT OF THE IMPLEMENTATION OF HUMANITARIAN REFORM IN UKRAINE

The article is devoted to constitutional and legal reform, namely humanitarian. The article reveals the essence of humanitarian reform (civil society reform) through the prism of development and improvement of the implementation and protection of human rights. in the study is reasoned that, taking into account modern paradigm of constitutional law, humanitarian reform takes on special meaning and its results are important for all areas of constitutional reform: parliamentary, administrative, judicial and municipal. Particular attention is paid to the issue of ensuring and developing human rights in Ukraine in the context of European integration processes and the implementation of humanitarian reform in Ukraine. The key challenges related to the mechanism of realization of rights in various spheres of public life and improvement of the legal status of a person in modern realities are proposed. The article highlights the main areas of public life that need special attention from the legislator, taking into account the action plan for the implementation of humanitarian reform and the needs of every citizen in modern conditions. Within these areas, the following types of human rights are identified: personal (civil), political, economic, social, cultural. The article also focuses on identifying priorities for the development of rights and freedoms in connection with the situation in the world in general, and in Ukraine in particular, through the COVID-19 pandemic. Based on an analysis of selected sources, key issues related to the implementation of certain types of human rights through restrictive quarantine measures related to the COVID-19 pandemic have been identified. Taking into account the selected problems in various spheres of public life regarding the implementation of human rights, key changes in the field of legislative regulation of these problems have been identified. Thus, the normative legal acts that were developed and adopted in order to ensure and protect human rights due to coronavirus disease (COVID-19) and the acts that have been developed and are under consideration. It is argued that the implementation of all strategic objectives of constitutional and legal reform in the context of improving the legal status of man will create conditions for everyone to fully implement opportunities in various fields. конституційний правовий гуманітарний

Key words: human rights, humanitarian reform, human rights development, human rights provide, COVID-19 pandemic.

Постановка проблеми. Гуманітарна реформа України є частиною складного процесу реалізації конституційно-правової реформи, що здійснюється комплексно за такими основними напрямами як: парламентська, адміністративна, судово-правова, муніципальна реформи та реформування громадянського суспільства. Оскільки, відповідно до Конституції України, права і свободи людини і громадянина визначають напрями діяльності держави [1], кожен з напрямів конституційно-правової реформи безпосередньо або опосередковано стосується сфери забезпечення, розвитку, реалізації та захисту прав і свобод людини.

Питання розвитку прав людини у розрізі реалізації конституційно-правової реформи пов'язується з євроінтеграційними процесами через ратифікацію у 2014 році Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони [2] та удосконалення реалізації конституційних прав людини. Але, з урахуванням ситуації, що склалася в світі, в цілому, так і в Україні, зокрема, у зв'язку із пандемією COVID-19, питання забезпечення прав людини набуло особливого значення.

Стан опрацювання проблематики. Актуальність проблематики сьогодні важко переоцінити, оскільки питання прав людини є наскрізною проблематикою у роботах вітчизняних та зарубіжних науковців. Питанню прав людини науковці присвячують свою увагу під призмою різних якісних характеристик та змістових перетворень. Даною проблематикою займаються, українські вчені-юристи, зокрема, Колодій А. М., Олійник А. Ю., Скрипнюк О.В., Круасян А.Р.

Метою статті є розгляд розвитку та забезпечення прав людини у контексті реалізації гуманітарної реформи в Україні у сучасних умовах.

Виклад основного матеріалу. Гуманітарний розвиток являє собою певну модель, за якою передбачається максимальне розкриття потенціалу кожної людини, зокрема, так і соціуму, в цілому, через створення гідних умов для реалізації різних можливостей людей і суспільства. Такий розвиток у політичному вимірі передбачає досягнення найвищого ступеня свободи особи, в економічному - зростання інтелектуального продукту, а в соціальному - створення умов реалізації всіх можливостей людини [3].

Розкриваючи питання гуманітарної реформи в Україні, слід виходити з позиції, що якісні зміни у сфері гуманітарного розвитку можливі лише при комплексному підході до формування державної політики, що базуватиметься на принципі людиноцентризму та розкритті людського потенціалу [4, с. 80]. Конституційні права людини повинні мати чіткі механізми реалізації, забезпечення та захисту, що передбачатимуть повне розкриття потенціалу окремої людини через реалізацію гарантованих державною можливостей.

Гуманітарний розвиток України в контексті євроінтеграційних процесів у сфері прав людини стосується, насамперед, зміцнення та підвищення ефективності судової влади; захисту персональних даних; питань міграції; реалізацією права та працю та прав працюючих; захист права на життя, свободи пересування; інформаційних прав, визначаючи необхідність удосконалення забезпечення та захисту усієї системи конституційних прав людини. Так, Національною стратегією у сфері прав людини [5] визначено стратегічні напрямки розвитку та забезпечення конституційних прав людини, серед яких можна виділити наступні: громадянські, політичні, економічні, соціальні та культурні.

Аналіз Звіту за 2020 рік щодо виконання Плану дій з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року [6] щодо запропонованих видів прав, дозволяє визначити основні позитиви гуманітарної реформи у сфері забезпечення прав людини:

- прийнято постанову Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення з організації оповіщення про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій та організації зв'язку у сфері цивільного захисту", що, безумовно, є важливим у контексті забезпечення права на життя кожній людині (особисті (громадянські) права);

з прийняттям Виборчого кодексу України, можна вести мову про створення належних умов для забезпечення виборчих прав громадян. Окрім цього, з прийняттям даного кодексу, було покращено законодавство щодо участі осіб з інвалідністю у виборчому процесі. Але виборчий процес, як виявилося, мав проблемні аспекти, тому з метою його вдосконалення були змінені положення, які носять суперечливий характер та ускладнюють виборчий процес для всіх його суб'єктів, Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення виборчого законодавства". З розробкою та прийняттям даних нормативно-правових актів, можна пов'язати загальне удосконалення реалізації можливостей громадян щодо участі в управлінні державними справами та у виборах. В той же час, відкритим залишається питання щодо референдумів як загальнонаціональних, так і місцевих. Щодо інших форм безпосередньо демократії, Кабінетом Міністрів України було схвалено проект Закону України "Про публічні консультації" (політичні права); внесенням змін до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" був обмежений державний контроль за здійсненням підприємницької діяльності, а також чіткого визначені підстави та порядок такого контролю, чим, безумовно, рівень забезпечення реалізації права на підприємницьку діяльність підвищився (економічні права); основними здобутками реформи щодо можливостей людини у соціальній сфері можна назвати забезпечення права на охорону здоров'я та медичну допомогу, а саме належного рівня доступності первинної медичної допомоги, особливо в сільській місцевості та сприяння переоснащенню закладів охорони здоров'я. Так, були прийняті Закон України "Про підвищення доступності та якості медичного обслуговування у сільській місцевості" та постанова Кабінету Міністрів України "Деякі питання надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів, спрямованих на розвиток системи охорони здоров'я у сільській місцевості" (соціальні права);

- питання щодо забезпечення рівності у реалізації права на освіту в цілому, так і, зокрема, без будь-яких привілеїв чи обмежень за ознаками етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання або іншими ознаками, наразі, удосконалено шляхом прийняття Законів України "Про освіту" (2017 р.), "Про повну загальну середню освіту" (2020 р.), "Про вищу освіту" (2014 р.) та внесенням змін до Закону України "Про професійну (професійно-технічну) освіту" (культурні права).

Як вже зазначалося, гуманітарну реформу слід розглядати у тісній взаємозалежності з кожним з напрямів конституційно-правової реформи, оскільки охоплюється сфера забезпечення, розвитку, реалізації та захисту прав і свобод людини. У цьому контексті, слушною є позиція А. Круасян щодо актуалізації виділення такої галузі національного права як "конституційне гуманітарне право", пов'язуючи це із розвитком парадигми сучасного конституціоналізму та людино- центризмом, де окремої уваги потребує регулювання конституційно-правової свободи людини [7].

У підтвердженні тези про актуалізацію питання удосконалення правового статусу людини та механізму реалізації конституційних прав як необхідної складової успішності конституційно-правової реформи в цілому, як і кожного її напряму, зокрема, слід звернутися до Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2016 - 2020 роки (далі - Стратегія) [8].

Відповідно до Стратегії, мають бути вирішені питання щодо створення сприятливих умов для розвитку громадянського суспільства, налагодження ефективної взаємодії громадськості з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, а також забезпечення додаткових можливостей для реалізації та захисту прав і свобод людини і громадянина, задоволення суспільних інтересів з використанням різноманітних форм демократії участі, громадської ініціативи та самоорганізації. Так, сприятливі умови для розвитку громадянського суспільства мають створюватися органами державної влади та органами місцевого самоврядування шляхом розробки та прийняття (внесення змін) нормативно-правових актів, з урахуванням пріоритетів загальнодержавної гуманітарної політики. В той же час, кажучи про напрями загальнодержавної гуманітарної політики, успішність державного управління в даній сфері важко оцінити без аналізу парламентської, адміністративної та муніципальної реформ. Насамперед це пов'язується з тим, що правова чіткість та визначеність компетенції органів державної влади, з удосконаленням якої пов'язується конституційно-правова реформа у цих напрямах, робить державне управління в гуманітарній сфері прозорим та таким, що відповідає потребам громадянського суспільства.

Судово-правова реформа пов'язується із нагальною потребою належного захисту прав і свобод людини судами України. Відповідно до Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом [1]. Головною метою судово-правової реформи є удосконалення судочинства та ефективність захисту прав людини у судовому порядку. Також, слід зауважити, що важливим моментом, у розрізі захисту прав, є поява можливості подавати конституційну скаргу особою до Конституційного Суду України щодо перевірки на відповідність

Конституції України закону України або його окремих положень, на підставі яких було винесено остаточне судове рішення у справі [9].

Гуманітарна реформа або реформування громадянського суспільства має базуватися на принципі забезпечення можливостей для кожного щодо реалізації свого потенціалу. Адже, в кінцевому результаті, забезпечення належного людського розвитку передбачаючи реалізацію прав кожною людиною, піднімає рівень розвитку як громадянського суспільства, так і держави. Цьому процесу сприятиме гармонія державної політики у різних сферах, спрямованих на забезпечення розвитку людини; стимулювання процесів самоорганізації населення, саморозвитку осіб та постійного навчання [4, с. 88-89].

Основними викликами процесу реалізації гуманітарної реформи сьогодні щодо належного забезпечення прав людини є проблеми, які пов'язані з пандемією COVID-19 та карантинними обмеженнями. Так, проведений аналіз джерел [10, 11, 12, 13], дозволяє виділити основну проблематику у сфері реалізації можливостей людей:

- право на свободу пересування, оскільки останнє у зв'язку з карантином обмежене;

- право на інформацію окремих верств населення, через можливу тенденцію поширення недостовірної інформації та недонесення достовірних фактів;

- право на працю у контексті процесу "самоізоляції". Реалізація права на працю, в умовах карантинних обмежень, можлива лише тими особами, роботу яких можна проводити у дистанційному режимі. В той же час, забезпечення належним технічним інструментарієм щодо забезпечення виконання особою своїх робочих функцій є не завжди можливим. З належним технічним забезпеченням можна пов'язати і реалізацію права на освіту, оскільки процес навчання у дистанційному режимі викликає труднощі як у здобувачів освіти, так і у викладачів, в процесі реалізації права на працю;

- економічна сфера постраждала найбільш внаслідок пандемії, а відтак і реалізація права за підприємницьку діяльність, що, як результат, проявилося у неналежній реалізації права на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї;

- значно знизилися показники забезпеченості і соціальних прав, а саме, права на охорону здоров'я та соціальний захист, у зв'язку з високими кількісними показниками захворювання та недостатнім медикаментозним забезпеченням хворих, забезпеченням профілактичних заходів.

Зазначені проблеми у розрізі забезпечення прав людини законодавчо вирішувалися за рахунок внесення змін у відповідні нормативно-правові акти, серед яких слід виділити наступні:

- Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо державної підтримки сфери культури, креативних індустрій, туризму, малого та середнього бізнесу у зв'язку з дією обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням корона- вірусної хвороби (COVID-19)" [14], яким актуалізовано, вдосконалення правових відносин у багатьох сферах життєдіяльності, які зазнали змін у зв'язку із поширенням коронавірусу COVID-19;

- Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" [15], яким було внесені зміни до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину;

- Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" [16], яким продовжується дія податкових пільг та спрощень адміністративних процедур на період здійснення обмежувальних карантинних заходів встановлених Кабінетом Міністрів України та після їх завершення, з метою належної реалізації прав людини і громадянина;

- Постанова Верховної Ради України "Про заходи протидії поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) та захисту всіх систем життєдіяльності країни від негативних наслідків пандемії та нових біологічних загроз" [17], якою передбачено забезпечення ефективної безоплатної діагностики та тестування на коронавірусну хворобу, а також створення умов для ефективного лікування хворих на коронавірусну хворобу.

Розробка та прийняття зазначених нормативно-правових актів дозволяє сьогодні поступово вирішувати нагальні проблеми щодо забезпечення прав людини, з урахуванням проблем, пов'язаних з пандемією

COVID-19, а також не зменшувати досягнення у сфері гуманітарної політики, що відповідатиме парадигмі сучасного конституціоналізму, заснований на людиноцентризмі.

Процес реагування державою на виклики, обумовлені ситуацією з пандемією COVID-19, з метою удосконалення забезпечення прав людини продовжується і надалі. Розроблені наступні проекти: Проект Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо соціального захисту населення в період карантину, пов'язаного з запобіганням виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)" [18], що передбачає зміни до Закону України "Про зайнятість населення", Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні"; Проект Закону "Про внесення змін до Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" щодо запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) [19], яким пропонується встановлення фінансових санкцій до підприємств, установ та організацій разі порушення умов карантину щодо засобів індивідуального захисту, з метою захисту прав громадян.

Висновки

1. Гуманітарна реформа як один з напрямів конституційно-правової реформи в Україні на сьогодні відіграє особливо важливе значення, що пояснюється сучасною парадигмою конституціоналізму, що заснована на принципі людиноцентризму.

2. Процес реалізації гуманітарної реформи відбувається відповідно до напрямів державної гуманітарної політики та здійснюється з урахуванням викликів сьогодення щодо забезпечення прав людини. Слід зауважити, що складність процесу реалізації реформи пов'язується не лише з прогалинами у законодавстві або можливою недосконалістю нормативно-правових актів, які розробляються та приймаються. Основною складністю цього процесу є відгук громадянського суспільства на зміни та удосконалення процедур щодо удосконалення правового статусу людини, забезпеченні та захисті прав людини, створенні механізмів щодо реалізації прав, адже він не завжди є позитивним.

3. В той же час, створення державою умов щодо розвитку громадянського суспільства, передбачає заходи щодо підвищення рівня правової культури та правосвідомості громадян, удосконаленні цифрової освіти населення, а також розвиток мотивації позиціювання особистості як активного громадянина, які створюють активні громади, відповідальних за свої рішення та розвиваючись у співпраці з органами місцевого самоврядування та органами державної влади.

4. Виконання усіх стратегічних завдань конституційно-правової реформи в контексті удосконалення правового статусу людини дозволить створити умови для кожного щодо всебічної реалізації можливостей у різних сферах. Це дозволить утвердити статус України на шляху до членства у Європейському Союзі як правову, соціальну та демократичну державу.

5. Список використаних джерел

6. Конституція України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР (дата оновлення 21.02.2019) URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 (дата звернення 21.11.2020)

7. Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони: Міжнародний документ від 27.06.2014 р. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/ show/984_011/page (дата звернення 21.11.2020)

8. Концепція гуманітарного розвитку України: Проект: веб-сайт. URL: http://semadm. cg.gov.ua/web_docs/36/2012/07/docs/Проект_Концепц-я%20гуман-тарного%20розвит- ку%20Укра-ни.pdf (дата звернення 22.11.2020)

9. С. Горбатюк. Концептуалізація моделі гуманітарної політики в Україні на сучасному етапі реформ. Ефективність державного управління. 2018. Вип. 2 (55). Ч. 1. С. 80-90.

10. Про затвердження Національної стратегії у сфері прав людини: Указ Президента України від 25.08.2015 р. № 501/2015. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/501/2015 (дата звернення 20.11.2020)

11. Звіт Міністерства юстиції України щодо "Виконання Плану дій з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року". URL: .https://minjust.gov. ua/m/vikonannya-planu-diy-z-reaHzatsii-natsionalnoi-strategii-u-sferi-prav-lyudini-na-period- do-2020-roku (дата звернення 23.11.2020)

12. Крусян А. Р Підстави виокремлення конституційного гуманітарного права як підгалузі конституційного права України. URL: http://dspace.onua.edu.ua/bitstream/handle/11300/12925/Крусян%20А.%20Р.%20Підстави%20виокремлення%20конституцій- ного%20гуманітарного%20права.pdf?sequence=1&isAПowed=y (дата звернення 20.11.2020)

13. Національна стратегія сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2016 - 2020 роки: Указ Президента України від 26.02.2016 р. № 68/2016. URL: https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/68/2016#Text (дата звернення 21.11.2020)

14. Про Конституційний Суд України: Закон України від 13.07.2017 р. № 2136-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/2136-19 (дата звернення 21.11.2020)

15. Доповідь про вплив пандемії коронавірусу на Україну. URL: http://www.icps.com. ua/mtspd-predstavyv-dopovid-pro-vplyv-pandemiyi-koronavirusu-na-ukrayinu-ekonomichnyy- politychnyy-ta-sotsialnyy-aspekty/ (дата звернення 21.11.2020)

16. Protecting Human Rights Amid COVID-19 Crisis. United Nations: веб-сайт. URL: https://www.un.org/en/un-coronavirus-communications-team/protecting-human-rights-amid- covid-19-crisis (дата звернення 19.11.2020)

17. Права людини у період пандемії COVID-19. Верховний комісар ООН із прав людини: веб-сайт URL: http://www.un.org.ua/images/documents/4850/OHCHR%20on%20COVID%20 and%20human%20rights%20(25%20March%202020)%20UA.pdf (дата звернення 23.11.2020)

18. UKRAINE: COVID-19 impact on economy and society (a vision of 2020-2024 post-pandemic development through the eyes of experts and youth). Department For Strategic Planning And Macroeconomic Forecasting, August 2020. URL: https://www.me.gov.ua/Documents/ Download?id=030082f1-720e-4619-bc56-71115f9869e2 (дата звернення 22.11.2020)

19. Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо державної підтримки сфери культури, креативних індустрій, туризму, малого та середнього бізнесу у зв'язку з дією обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19): Закон України від 16.06.2020 р. № 692-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/692-20 (дата звернення 23.11.2020)

20. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19): Закон України від 18.06.2020 р. № 731-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/731-20 (дата звернення 23.11.2020)

21. Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19): Закон України від 13.05.2020 р. № 591-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/591-20 (дата звернення 23.11.2020)

22. Про заходи протидії поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) та захисту всіх систем життєдіяльності країни від негативних наслідків пандемії та нових біологічних загроз: Постанова Верховної Ради України від 20.10.2020 р. № 937-IX. URL: https://zakon. rada.gov.ua/go/937-20 (дата звернення 23.11.2020)

23. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо соціального захисту населення в період карантину, пов'язаного з запобіганням виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19): Проєкт Закону № 3486 від 15.05.2020. URL: http://w1.c1. rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_2?pf3516=3486&skl=10 (дата звернення 24.11.2020)

24. Про внесення змін до Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" щодо запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19): Проєкт Закону № 3890 від 17.07.2020. URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/ webproc4_1?pf3511=69539 (дата звернення 24.11.2020)

Размещено на Allbest.ru