Черговість спадкування за законом: поняття та особливості застосування

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стаття з теми:

Черговість спадкування за законом: поняття та особливості застосування

Сердечна І.Л., кандидат юридичних наук, доцент кафедри цивільного права та процесу Хмельницького університету управління та права імені Леоніда Юзькова

У науковій статті досліджено поняття та особливості черговості спадкування за законом згідно з Цивільним кодексом України. Розкрито законодавчий та наукові підходи до визначення підстав виникнення права на спадкування за законом.

Автор зазначає, що відповідно до цивільного законодавства існує п'ять черг спадкування. Статтями 1261-1265 ЦК України чітко визначено коло спадкоємців за законом. Спадкоємці кожної наступної черги спадкують за відсутності спадкоємців попередньої черги.

При визначенні спадкоємців за законом першої черги авторка наголошує, що при застосуванні допоміжних репродуктивних технологій (ст. 123 СК України) батьками новонародженої дитини вважається подружжя, тобто при спадкуванні дитина набуває усіх прав спадкоємця першої черги. При розкритті питання щодо спадкування у другу чергу розкрито поняття «рідні» брат та сестра. До третьої черги спадкоємців за законом, згідно зі ст. 1263 ЦК України, відносяться лише рідні дядько та тітка спадкодавця. Автором наголошено, коли прізвище спадкоємця змінювалось, підлягає встановленню причина, з якої воно змінювалося, оскільки від цього залежить, який документ необхідно отримувати - чи то свідоцтво про шлюб, про розірвання шлюбу, чи то свідоцтво про зміну прізвища, чи навіть рішення суду про встановлення наявності родинних стосунків.

Особливістю застосування четвертої черги є те, що сюди належать жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без реєстрації шлюбу (у фактичних шлюбних відносинах), інші особи, які спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім'ї, тощо. Особливістю є те, що до спадкоємців четвертої черги не входить особа, яка хоч і проживала спільно зі спадкодавцем, але перебувала в зареєстрованому шлюбі з іншою особою. У питанні черговості спадкування за законом осіб, які перебувають у зареєстрованому шлюбі, і таких, які фактично проживають однією сім'єю, належать до різних черг спадкування - першої та четвертої відповідно.

Дослідивши п'яту чергу спадкоємців за законом, у статті визначено осіб, які відносяться до інших родичів спадкодавця до шостого ступеня споріднення.

Ключові слова: спадкування, спадкування за законом, спадкоємець, с

PRIORITY OF INHERITANCE BY LAW:CONCEPT AND PECULIARITIES OF APPLICATION

The scientific article explores the concept and peculiarities of the priority of inheritance under the law in accordance with the Civil Code of Ukraine. Legislative and scientific approaches to determining the grounds for the emergence of the right to inherit under the law have been revealed.

The author notes that, under civil law, there are five stages of inheritance. Articles 1261-1265 of the Civil Code of Ukraine clearly define the circle of heirs under the law. Heirs of each subsequent queue are inherited in the absence of heirs of the previous queue. And heirs of one turn inherit the property of the heir in equal shares.

In determining heirs under the law of the first stage, the author emphasizes that in the application of assisted reproductive technologies (art. 123 of the Family Code of Ukraine), parents of a newborn child are considered spouses, that is, in inheritance, the child acquires all the rights of the heir of the first stage. When the issue of inheritance is revealed, the concept of “family” brother and sister is revealed in the second place. The third stage of heirs under the law under Article 1263 of the Civil Code of Ukraine includes only the native uncle and aunt of the heir. The author notes that when the name of the heir changed, the reason why it changed is to be established, since it depends on which document is to be obtained - the certificate of marriage, the dissolution of marriage, the certificate of change of surname, or even the court's decision to establish the existence of a related relationship.

The characteristic of the application of Release 4 is that it includes a woman (male) who lived with the heir in the same family as the heir without marriage registration (in actual marriage relations), other persons who lived together with the heir were bound by common life, had mutual rights and duties, in particular, stepfather, stepmother, stepson, other persons who took the child as a family member, and the like. The special feature is that the heirs of the fourth stage do not include a person, although they lived together with the heir, but were in a registered marriage with another person.

On the question of the priority of inheritance under the law of persons in registered marriage and those who actually live in the same family, belonging to different stages of inheritance - the first and the fourth, respectively.

When examining the fifth stage of heirs according to the law, persons who belong to other relatives of the heir to the sixth degree of kinship are identified.

Key words: inheritance, inheritance under the law, successor, turns of successors.

Постановка проблеми

спадкування черга кодекс закон

При спадкуванні майна в Україні застосовується два основних порядки визначення спадкоємців та розподілу спадкового майна: спадкування за заповітом і спадкування за законом. Спадкування за законом є одним із видів спадкування, який передбачений Цивільним кодексом України (далі - ЦК України). В основу спадкування за законом покладена умова наявності між спадкодавцем та спадкоємцем родинних зв'язків відповідного рівня. Причому рівень споріднення впливає на черговість закликання до спадкування. ЦК України встановлює пріоритет заповіту як останньої волі спадкодавця на спадкування за законом [1, с. 98].

Проблеми спадкування за законом досліджували багато вчених-юристів, таких як: М.М. Агарков, Ч.Н. Азімов, С.С. Алексеєв, М.І. Брагінський, М.М. Вітрянський, М.В. Гордон, Ю.О. Заіка, О.С. Іоффе, Н.О. Саніахметова, В.М. Співак, А.А. Підопригора, Я.М. Шевченко, Б.Б. Черепахін, С.Я. Фурса, Є.О. Харитонов, Я.М. Шевченко та інші.

Мета статті. На основі аналізу наукових джерел та судової практики дослідити питання черговості спадкування в цивільному законодавстві України.

Виклад основного матеріалу

Вживаючи термін «спадкування за законом», законодавець не протиставляє йому «спадкування за заповітом» як «незаконне спадкування» [2, с. 145]. Спадкування за заповітом посідає перше місце відповідно до принципу пріоритетності волі особи. Тому характерною ознакою спадкування за законом є втручання держави у приватну сферу.

При спадкуванні за законом коло спадкоємців і їх частки у спадщині визначаються Цивільним кодексом України [3]. Глава 86 ЦК України присвячена детальному регулюванню питання щодо спадкування за законом. Головним змістом норм спадкування за законом є визначення кола спадкоємців, які закликаються до спадкування. Як зазначає Х.З. Піцик, обставинами, які сприяють домінуванню спадкування за законом, є недостатня правова культура більшості населення, і передчасна смерть спадкодавця [4, с. 343].

Спадкування за законом можливе у таких випадках: відсутності заповіту (ст. 1217 ЦК України); визнання заповіту повністю або частково недійсним (ч. 4 ст. 1257 ЦК України); якщо в заповіті згадано лише про частину майна, яке належало спадкодавцю (ст. 1245 ЦК України); якщо спадкоємці за заповітом відмовились від прийняття спадщини без указівки на чию користь; якщо заповідачем скасовано раніше складений заповіт і не залишено нового.

Як зазначають науковці, існують два загальних положення, які стосуються спадкування за законом: по-перше, коло спадкоємців за законом є вичерпним і, по-друге, визначена черговість закликання спадкоємців за законом до спадкування [5, с. 128]. Так, у ЦК України 2004 року передбачено п'ять черг спадкоємців.

Основними підставами спадкування за законом науковці називають: родинні відносини; відносини усиновлення (удочеріння), шлюб, сімейні відносини; перебування на утриманні [2, с. 147]. Пропонуємо додати відносини свояцтва, котрі стосуються спадкування мачухою, вітчимом, пасинком, падчеркою.

В основу спадкування за законом покладена умова наявності між спадкодавцем та спадкоємцем родинних зв'язків відповідного рівня. Причому рівень споріднення впливає на черговість закликання до спадкування [1, с. 98].

Щодо кола спадкоємців за законом, то основним критерієм для з'ясування кола спадкоємців є кровноспоріднений зв'язок зі спадкодавцем, із яким за ступенем значущості конкурують правовідносини подружжя. Визначаючи за одним із подружжя, який пережив іншого, право на спадкування майна спадкодавця, законодавство в низці випадків установлює обмеження, що враховують інтереси найближчих кровних родичів, передусім дітей [5, с. 129].

Статтями 1261-1265 ЦК України чітко визначено коло спадкоємців за законом. Спадкоємці кожної наступної черги спадкують за відсутності спадкоємців попередньої черги. А спадкоємці однієї черги спадкують майно спадкодавця в рівних частках.

При спадкуванні за законом кожна наступна черга спадкоємців одержує право на спадкування за умови: відсутності спадкоємців попередньої черги; усунення їх від права на спадкування; неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття (ч. 2 ст. 1258) [6].

До спадкоємців за законом першої черги відносяться: діти спадкодавця, зокрема зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України). Іншим із подружжя вважається особа, з якою спадкодавець перебував у зареєстрованому шлюбі, за умов, що цей шлюб відповідав усім вимогам дійсності (ст. 39-41 Сімейного кодексу України (далі - СК України)) та припинився внаслідок смерті спадкодавця або оголошення його померлим (ч. 1 ст. 104 СК України). Спадкоємцями також вважаються діти, які народжені в незареєстрованому шлюбі, за умови, що батько добровільно визнав своє батьківство, або ця обставина встановлена в судовому порядку. При застосуванні допоміжних репродуктивних технологій (ст. 123 СК України) батьками новонародженої дитини вважається подружжя, тобто при спадкуванні дитина набуває усіх прав спадкоємця першої черги.

Особливе місце займає питання щодо спадкування усиновленими та усиновлювачами. Усиновлення - це прийняття усиновлювачем у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина, здійснене на підставі рішення суду, окрім випадку усиновлення в консульській установі або дипломатичному представництві України (ст. 207 СК України).

Чинне цивільне законодавство прирівнює усиновлених дітей та усиновлювачів до родичів за походженням (ст. 1260 ЦК України). Тому усиновлений та його нащадки не спадкують за своїми батьками та родичами по крові. Єдиною умовою спадкування усиновленим за бабою, дідом, братом, сестрою за походженням, а також їх спадкування за усиновленим є збереження правового зв'язку між цими особами. Відповідно до сімейного законодавства (ч. 2 ст. 232 СК України), у випадку смерті одного з батьків або розірвання шлюбу з особою, яка визнана недієздатною, другий із батьків зареєстрував повторний шлюб і його чоловік, дружина бажають усиновити дитину, дід, баба з боку того з батьків, хто помер або визнаний недієздатним, рідні брати, сестри дитини мають право подати до суду заяву про збереження між ними та дитиною, яку усиновляють, правового зв'язку. Тобто лише в цьому випадку йдеться про спадкування родичами усиновленого за походженням та відповідно усиновленим.

Для спадкоємців першої черги доказом родинних та інших відносин зі спадкодавцем є: свідоцтво органів реєстрації актів цивільного стану, витяг із реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису, копії актових записів, копії рішень суду, яі набрали законної сили, про встановлення факту родинних та інших відносин (п. 4.2) [7]. У випадку відсутності інших належних документів законодавством передбачена можливість подати нотаріусу копії рішень суду про встановлення факту родинних та інших відносин [8, с. 80].

Другу чергу спадкоємців визначає ст. 1262 ЦК України, до них відносяться спадкоємці бокової лінії споріднення, а саме рідні брати та сестри спадкодавця, та висхідної лінії споріднення - його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

При визначенні поняття рідних братів і сестер розуміють, як правило, родичів у першій боковій лінії. Рідний брат, сестра - походять від одних батька та матері [9, с. 229] та називаються повнорідними, а ті, в яких спільним є один із батьків (лише батько або лише мати), - неповнорідними. Неповнорідні брати й сестри, які походять від однієї матері, називаються єдиноутробними, а ті, котрі походять від одного батька, - єдинокровними. Неповно-рідне споріднення породжує такі ж самі юридичні наслідки, що й повнорідне [10, с. 87-88]. Цивільне законодавство прирівнює у правах повнорідних та неповнорідних братів та сестер.

До третьої черги спадкоємців за законом, згідно зі ст. 1263 ЦК України, відносяться лише рідні дядько та тітка спадкодавця. Документами, які підтверджують наявність родинних стосунків спадкоємця третьої черги, є свідоцтво про народження спадкодавця, свідоцтво про народження його матері чи батька (залежно від того, дядько/ тітка по лінії матері чи батька), свідоцтво про народження спадкоємця, з якого буде встановлено, що у спадкоємця та в матері/батька спадкодавця спільні батьки. У разіу, коли прізвище спадкоємця змінювалось, підлягає встановленню причина, з якої воно змінювалось, оскільки від цього залежить, який документ необхідно отримувати - чи то свідоцтво про шлюб, про розірвання шлюбу, чи то свідоцтво про зміну прізвища, чи навіть рішення суду про встановлення наявності родинних стосунків [1, с. 100].

У четверту чергу право на спадкування отримують особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менше п'яти років до часу відкриття спадщини (ст. 1264 ЦК України).

Відповідно до п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» (далі - Постанова ПВСУ) до спадкоємців четвертої черги належать жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без реєстрації шлюбу (у фактичних шлюбних відносинах), інші особи, які спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім'ї, тощо. Не належать до спадкоємців четвертої черги діти, влаштовані у прийомні сім'ї та дитячі будинки сімейного типу, також особа, яка хоч і проживала спільно зі спадкодавцем, але перебувала в зареєстрованому шлюбі з іншою особою. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них права на спадкування за законом у першу чергу на підставі статті 1261 ЦК України [11].

До спадкоємців четвертої черги не входить особа, яка хоч і проживала спільно зі спадкодавцем, але перебувала в зареєстрованому шлюбі з іншою особою. Зазначене положення поширюється щодо осіб - чоловіка або жінки, які проживають у фактичних шлюбних відносинах, але перебувають в іншому зареєстрованому шлюбі; проте не поширюється щодо інших осіб, які перебувають у зареєстрованому шлюбі з іншою особою, але проживали однією сім'єю зі спадкодавцем на інших засадах, ніж фактичні шлюбні відносини [12].

Важливою умовою є строк, а саме спільне проживання особи зі спадкодавцем не менш ніж п'ять років до часу відкриття спадщини, який повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності ЦК України [11]. Під час тлумачення положення «< . ,>проживали зі спадкодавцем однією сім'єю.» звернемось до сімейного законодавства. Стаття 3 СК України зазначає: «<...> сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки», - тобто хоча законодавець поняття «сім'я» повністю не розкриває, однак укладає в його розуміння певні ознаки. Таким чином, факт спільного проживання встановлюється лише в судовому порядку та повинен підтверджуватися свідченням осіб та відповідними доказами, які підтверджують наявність спільного побуту, прав та обов'язків [11].

У питанні черговості спадкування за законом осіб, які перебувають у зареєстрованому шлюбі, й таких, які фактично проживають однією сім'єю, належать до різних черг спадкування - першої та четвертої відповідно. Тобто особа, що проживала зі спадкодавцем у фактичних шлюбних відносинах, матиме право на спадкування лише за відсутності в останнього дітей, батьків, рідних і двоюрідних братів і сестер, баби, діда, прабаби, прадіда, дядька, тітки, племінників, племінниць, онуків, правнуків та за умови спільного проживання не менше 5 років [13, с. 481]. Факт їх спільного проживання потребує доведення в судовому порядку.

До п'ятої черги спадкоємців за законом, відповідно до ст. 1265 ЦК України, відносяться інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, при цьому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

Також до п'ятої черги відносяться утриманці спадкодавця, які не були членами його сім'ї. Утриманцем вважається неповнолітня або непрацездатна особа, яка не була членом сім'ї спадкодавця, але не менш ніж п'ять років одержувала від нього матеріальну допомогу, що була для неї єдиним або основним джерелом засобів до існування [6]. «Ступінь споріднення» визначають як кількість народжень, що пов'язують між собою двох осіб, які перебувають у родинних зв'язках [14]. До родичів четвертого ступеня споріднення належать діти рідних племінників та племінниць спадкодавця (двоюрідні онуки та онучки) й рідні брати та сестри його діда та баби (двоюрідні дід та баба). До родичів п'ятого ступеня споріднення - діти його двоюрідних онуків і онучок (двоюрідні правнуки та правнучки), діти його двоюрідних братів та сестер (двоюрідні племінниці та племінники), діти його двоюрідних дідів та бабок (двоюрідні дядьки та тітки). Родичі шостого ступеня споріднення - це діти його двоюрідних правнуків та правнучок (двоюрідні праправнуки та праправнучки), діти його двоюрідних племінників та племінниць (троюрідні онуки та онучки), діти його двоюрідних дядьків та тіток (троюрідні брати та сестри) [14].

Ю.М. Орзіх зазначає, що доказування факту віднесення спадкоємця до п'ятої черги спадкоємців за законом буде залежати, по-перше, від наявності необхідних свідоцтв про народження, смерть, укладання та розірвання шлюбу, рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення (щодо підтвердження наявності родинних стосунків) тощо, а по-друге, від наявності в утриманця документального підтвердження передання матеріального утримання від спадкодавця (письмові розписки, перерахування на банківські рахунки утриманця), договір довічного утримання тощо. Так сама Порядок учинення нотаріальних дій нотаріусами України від 22 лютого 2012 року визначає, що доказом факту перебування на утриманні є рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту перебування непрацездатної чи неповнолітньої особи на утриманні, в основу якого можуть бути покладені зазначені документи [1, с. 101].

Висновки

Основними підставами спадкування за законом науковці називають: родинні відносини; відносини усиновлення (удочеріння), шлюб, сімейні відносини; перебування на утриманні. Також, пропонуємо додати відносини свояцтва, котрі стосуються спадкування мачухою, вітчимом, пасинком, падчеркою. При визначенні спадкоємців за законом першої черги дитина, народжена в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій (ст. 123 СК України), вважається такою, що походить від подружжя, тобто при спадкуванні вона набуває всіх прав спадкоємця першої черги. За загальним правилом, усиновлений та його нащадки не спадкують за своїми батьками та родичами по крові. Єдиною умовою спадкування усиновленим за бабою, дідом, братом, сестрою за походженням, а також їх спадкування за усиновленим є збереження правового зв'язку між цими особами, що визначено в ч. 2 ст. 232 СК України. Особливістю застосування четвертої черги є те, що сюди належать жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без реєстрації шлюбу (у фактичних шлюбних відносинах), інші особи, які спільно проживали зі спадкодавцем. Зауважимо, що до спадкоємців четвертої черги не входить особа, яка хоча і проживала спільно зі спадкодавцем, але перебувала в зареєстрованому шлюбі з іншою особою.

Список використаних джерел

1. Орзіх Ю.М. Спадкування за законом: коментар до законодавства України. Юридичний вісник. № 2. 2013. С. 98-104.

2. Заіка Ю.О. Спадкове право в Україні: Становлення та розвиток: Монографія. 2ге вид. Київ: КНТ, 2007. 288 с.

3. Слома В.М. Спадкування за законом у цивільному праві України Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія: Право. 2010. Вип. 7. С. 68-72.

4. Піцик Х.З. Особливості спадкування за законом в Україні. Юридичні і політичні науки. Випуск 45 С. 343-348.

5. Сучасні тенденції розвитку спадкового права (порівняльно-правове дослідження): монографія / Ю.О. Заіка, Н.Б. Солтис, В.В. Проценко, Є.О. Рябоконь; відп. ред. академік НАПрН України В.В. Луць. Київ: Науково-дослідний інститут приватного права і підприємництва імені академіка Ф.Г. Бурчака НАПрН України, 2015. 248 с.

6. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. Відомості Верховної Ради України. 2003. С. 356.

7. Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України: Інструкція, затверджена Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 р. № 296/5 №20/5. ОВУ. 2012. № 17. С. 632.

8. Цибульська О.Ю. Встановлення факту родинних відносин із спадкодавцем при здійсненні права на спадкування. Часопис циві- лістики. № 19. 2015. С. 79-82.

9. Победоносцев К.П. Курс гражданского права: в трех томах. Т 2. Под редакцией В.А. Томсинова. Москва: Издательство «Зерцало», 2003. 656 с.

10. Сімейне право України: підручн. / за ред. Ю.С. Червоного. Київ: Істина, 2004. 400 с.

11. Про судову практику у справах про спадкування: Постанова Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 р. № 7.

12. Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування: Лист Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р. № 24-753/0/4-13.

13. Валах В.В. Спадкування фактичного подружжя за законом. Актуальні проблеми держави і права. 2011. С. 479-484.

14. Окремі питання спадкування: Роз'яснення Мін'юст України від 11.10.2011.

Размещено на Allbest.ru