Вік, з якого настає кримінальна відповідальність: українське законодавство й законодавство іноземних держав

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вік, з якого настає кримінальна відповідальність: українське законодавство й законодавство іноземних держав

Кукуріло Д.О.,

студентка II курсу господарсько-правового факультету Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого

Актуальність обраної теми написання наукової статті полягає в тому, що вік, з якого настає кримінальна відповідальність, є однією з обов'язкових ознак суб'єкта злочину, без якого не можна говорити про притягнення особи до кримінальної відповідальності. Отже, стаття присвячена дослідженню поняття "вік", його порівнянню з приписами законодавства зарубіжних держав - європейських та Сполучених Штатів Америки, а також країн, що належать до традиційних чи релігійних правових сімей. Автором проаналізовано кримінальні закони Франції, Німеччини, США, а також в загальних рисах сформульовано вікові межі у таких державах, як Австралія, Йорданія, Ірландія, Пакистан, Єгипет, Ірак, Ємен, Ліван, Нідерланди, Австрія, Болгарія, Італія, Словаччина, Данія, Швеція та Іспанія. У статті наголошується на диференційованому підході українського законодавця до визначення віку кримінальної відповідальності. Окрім того автор розглядає еволюцію кримінального права України, зокрема вплив "хрущовської відлиги" на встановлення вікових меж, які залишаються чинними дотепер. У статті також акцентується увага на тому, що наразі існує проблема зростання злочинності неповнолітніх, привертається увага до чинників, що провокують динамічний розвиток цього явища й загалом проблеми "молодшання" злочинності в порівнянні з минулим десятиліттям, що науковці намагаються вирішити різними способами. Автор зазначає, що науковці розділились на три різні групи: перша обстоює необхідність підвищити вік кримінальної відповідальності, друга виступає за його зниження, третя вважає, що чинний вік (16 і 14 років відповідно) встановлений обґрунтовано й не потребує змін. У процесі роботи була проаналізована низка джерел і публікацій, зокрема напрацювання В.Я. Тація, Я.М. Заєць, Н.Г. Таран, В.В. Аніщук, А.А. Павловської, В.В. Налуцишина, О.О. Гончарук, Я.М. Квітки, С.Г. Киренка, Л.В. Дубчака, Ю.В. Бауліна, І.Я. Терлюка. На основі проведеного дослідження автор доходить висновку щодо необхідності зміни законодавства в частині віку, з якого настає кримінальна відповідальність і обирає оптимальну модель, що задовольняє вимоги сучасного суспільства.

Ключові слова: вік, з якого настає кримінальна відповідальність; суб'єкт злочину, дитяча злочинність, неповнолітній, законодавство іноземних держав. вік кримінальний відповідальність

THE AGE OF CRIMINAL LIABILITY: UKRAINIAN LEGISLATION AND LEGISLATION OF FOREIGN COUNTRIES

The urgency of the chosen topic of writing a scientific article is that the age of criminal responsibility is one of the necessary elements of the subject of crime, without which it is impossible to speak about bringing a person to criminal responsibility. Thus, the article is devoted to the study of the institute of age, its comparison with the provisions of international law of both the European and United States of America, as well as the law of countries belonging to traditional or religious legal families. The author analyzes the criminal laws of France, Germany, the USA, as well as outline the age limits of states such as Australia, Jordan, Ireland, Pakistan, Egypt, Iraq, Yemen, Lebanon, Netherlands, Austria, Bulgaria, Italy, Czech Republic, Slovakia, Denmark, Sweden and Spain. The article emphasizes the differentiated approach of the Ukrainian legislator to determining the age of criminal responsibility. In addition, the author is concerned with the evolution of the criminal law of Ukraine as a whole, and as a period of the "Khrushchev thaw" has influenced the setting of age limits that remain in force today. The article also focuses on the fact that there is currently a problem with the rise in juvenile delinquency (the article draws attention to the causes and factors that provoke the dynamic development of this phenomenon and, in general, the problem of "reducing" crime, compared to the past decade, etc.), so scientists are trying to address this issue in various ways. First of all, the author in this work points out that the scientists were divided into three different groups: the first argues for the need to increase the age of criminal responsibility, the second stands for its reduction and the third believes that the current age (16 and 14 respectively) is well founded and does not need changes. A sufficient number of sources and publications were analyzed in the course of the work and applied are the works of V. Tatsiy, Y. Zayets, N. Taran, V. Anishchuk, A. Pavlovskaya, V. Nalutsyshina, O. Goncharuk, Y. Kvitka, S. Kyrenko, L. Dubchak, Y. Baulin, I. Terluk. Based on the research, the author of the scientific article concluded that it is necessary to change the legislation in terms of the age of criminal responsibility and chose the optimal model that meets the requirements of modern society.

Key words: age of criminal liability, subject of the crime, juvenile crime, underage, legislation of foreign states.

Постановка проблеми. Поняттю "вік" значну увагу приділяли безліч наук: психологія, медицина, філософія, педагогіка та, звичайно, кримінальне право й кримінологія. У кримінальному законодавстві визначення віку не регламентовано, лише закріплені кількісні показники загального й зниженого віку. Вік є обов'язковою ознакою суб'єкта злочину (ч. 1 ст. 18 Кримінального кодексу України), відсутність якого виключає склад злочину, а отже й саму кримінальну відповідальність особи. Однак наразі існує певна проблема, пов'язана зі зростанням дитячої злочинності й бажанням законодавця внаслідок цього знизити мінімальну вікову межу (також висловлюються бажання щодо підвищення віку).

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питанням віку, з якого настає кримінальна відповідальність, як обов'язкової ознаки суб'єкта злочину активно займалися

B. Я. Тацій, Я.М. Заєць, Н.Г Таран, В.В. Аніщук, А.А. Пав- ловська, В.В. Налуцишин, О.О. Гончарук, Я.М. Квітка,

C. Г. Киренко, Л.В. Дубчак, Ю.В. Баулін, І.Я. Терлюк та інші науковці.

Метою статті є аналіз чинного законодавства в частині віку, з якого настає кримінальна відповідальність, порівняння його з міжнародним досвідом й обрання оптимальної моделі для України.

Виклад основного матеріалу. Кримінальний кодекс (далі - КК) України 2001 р. у ст. 22 виділяє загальний і знижений вік, з якого може наставати кримінальна відповідальність. Відповідно до ч. 1 ст. 22 "кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилося шістнадцять років" [1], проте в переліку злочинів, що є найбільш суспільно-небезпечними, законодавець установив нижчу вікову межу відповідальності. Таке положення регламентовано ч. 2 цієї ж статті [1]. Однак установлення загального чи зниженого віку зовсім не означає, що відповідальність за будь-який злочин настає з 16-річного (чи відповідно 14-річного) віку. КК визначає низку злочинів, які в силу особливих ознак суб'єкта злочину чи особливостей конструкції об'єктивної сторони складу злочину можуть вчинятися виключно повнолітніми особами. В більшості випадків це прямо передбачено статтею чи частиною статті Особливої частини КК, проте інколи може випливати зі змісту статті. Наприклад, ст. 304 КК передбачено спеціальний суб'єкт, а саме за втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність, у пияцтво, у заняття жебрацтвом, азартними іграми, коли до відповідальності може бути притягнена тільки та особа, яка досягла 18-річного віку. Це положення підтверджує ч. 1 ст. 165, а саме "злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання непрацездатних батьків", яке стосується лише повнолітніх осіб [1]. Окрім того неповнолітні особи практично не можуть бути суб'єктами службових, військових злочинів, оскільки Кодекс законів про працю України забороняє роботодавцям залучати їх до робіт, пов'язаних з небезпечними умовами для здоров'я чи життя; також у більшості випадків необхідним для прийняття особи на такі посади є певний стаж роботи.

Такий віковий розподіл був уведений ще Кримінальним кодексом УРСР від 28 грудня 1960 р. (набув чинності з 1 квітня 1961 року). Визначення віку, з якого настає кримінальна відповідальність, пояснювалося періодом "хрущовської відлиги". Головні положення Кримінального кодексу УРСР (1960 р.) свідчили про значну демократизацію кримінальної політики держави. Доказом цього є підвищення вікової межі для настання кримінальної відповідальності (з 14 до 16 років), попередня залишалася для тяжких злочинів (розбій, зґвалтування тощо) [2, ст. 78].

Отже, норма, що регламентує вік, з якого настає кримінальна відповідальність, залишається чинною вже протягом 60 років, і така ситуація непокоїть науковців, адже стрімкий розвиток суспільства своєю чергою прискорює процес формування біологічних і психологічних якостей неповнолітніх. У порівнянні з дітьми радянського періоду сучасні діти дорослішають набагато раніше, адже в той час, коли перші все дитинство просто гралися на вулиці, ні про що не турбуючись, сучасні діти, навпаки, вже в ранньому дитинстві опановують техніку й користуються Інтернетом, в якому можна знайти найрізноманітнішу інформацію. На розвиток сучасних дітей впливає безліч чинників, деякі з яких негативно позначаються формуванні їхньої психіки. До числа таких факторів насамперед належать умови, в яких живе й розвивається малолітня або неповнолітня особа. Під впливом негативного мікросередовища психіка дітей зазнає незворотних змін: вони стають дедалі жорстокішими, нічого не бояться, нічого не цінують, ні в що не вірять. Далі відбувається їх відчуження від основної маси людей і входження до різних антисоціальних неформальних груп. Деякі напрями їхньої діяльності набувають ознак, притаманних злочину [3, с. 3]. Науковців, що обстоюють різні погляди щодо подальшої регламентації віку, з якого настає кримінальна відповідальність, можна умовно розділити на три групи.

Перша група вважає, що український законодавець досить влучно перейняв цю норму з радянського законодавства, оскільки саме особи, що досягли 14-річного віку, можуть повною мірою усвідомлювати суспільну небезпечність вчинюваного діяння й передбачати відповідальність, яка настане за порушення відповідною норми Особливої частини КК [4, с. 152].

Представники другої групи підтримують думку, що необхідно підвищити нижню й верхню межу до 15 й 17 років відповідно. Таку позицію вони пояснюють тим, що попри швидкий розвиток суспільства підлітки у психологічному розвитку можуть дещо відставати від тих умов, що диктує суспільство. Так, А.І. Примаченок указує на необхідність збільшити вік, з якого може наставати кримінальна відповідальність, що обумовлено сучасними умовами життя суспільства, високими темпами розвитку науково-технічного прогресу, інститутами соціалізації особистості. Враховуючи це, дослідник вважає за доцільне встановити такі вікові межі: з 15 років - обмежений вік, з 17 років - повний, а з 18 років - особливий вік для спеціальних суб'єктів [5, с. 35]. Проте, на мою думку, така позиція є недостатньо обґрунтованою, оскільки може призвести до зростання рівня злочинності серед неповнолітніх [4, с. 152].

Науковці, що підтримують третю позицію, виступають за зниження віку, з якого настає кримінальна відповідальність [4, с. 152]. Представники цієї групи не мають єдиної думки щодо визначення мінімальної межі: цей показник варіюється від 11 до 13 років. Можна зробити висновок, що злочинність в Україні "помолодшала": малолітні й неповнолітні особи все частіше порушують кримінальний закон. Але такі особи не несуть кримінальної відповідальності, бо немає складу злочину через відсутність суб'єкта злочину. У кращому випадку до такої особи застосовуються примусові заходи виховного характеру. Найцікавіше, що такі особи щоразу з особливою зухвалістю говорять: не маєте права, я неповнолітній і не можу нести кримінальну відповідальність. Саме тому вік, з якого може наставати кримінальна відповідальність, просто необхідно знизити: загальний вік повинен становити 14 років, а знижений - 12 років. Це необхідно для того, щоб запобігти вчиненню нових злочинів малолітніми й неповнолітніми особами, які впевнені, що, вчинивши злочин, кримінальної відповідальності не понесуть, що вони "недоторканні" перед кримінальним законом [6, с. 130].

Але, на переконання Н.М. Мирошниченко, зниження віку кримінальної відповідальності не є гуманним через особливості підліткового періоду, що характеризується активним процесом становлення особистості. Крім того, як указує дослідниця, факт збільшення кількості злочинів серед малолітніх не може виступати домінантним критерієм зниження віку, з якого настає кримінальна відповідальність, адже обов'язково слід враховувати особливості розумового розвитку певної вікової групи, психофізичні особливості особи (біологічні й соціальні чинники). У встановленні мінімального віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, варто керуватися насамперед даними медичних і психологічних досліджень. Як вказує Н.М. Мирошниченко, деякі науковці в галузі дитячої психології й педагогіки наголошують на тому, що раніше підлітковим віком вважався вік від 12-13 до 16 років, а сьогодні підлітковим віком слід вважати вік від 11 до 14-15 років. Але в установленні мінімальних меж кримінальної відповідальності необхідно враховувати всереднені дані розвитку неповнолітніх осіб усіх верств населення [4, с. 152-153]. Загалом, якщо дослідити діяльність учених щодо питання визначення віку, з якого настає кримінальна відповідальність, то саме 14-річна особа може повною мірою усвідомлювати свої дії, коригувати й регулювати свою поведінку. Проте не можна виключати прискорений темп сучасного життя, за умов якого цей показник знижується вже до 13 років, тобто особа цього віку може реально оцінювати свою поведінку, обирати варіанти дій у певній ситуації та прогнозувати наслідки вчинюваного діяння [7, с. 99].

Для того щоб обрати оптимальну для України модель віку, з якого настає кримінальна відповідальність, доцільним буде звернутися до законодавства іноземних держав.

Кримінальним кодексом Франції у ст. 122-8 встановлено мінімальний вік, з якого настає кримінальна відповідальність: 13 років. Таку межу було закріплено ще законом від 1912 р., характеризуючи вік 13 років як вік абсолютної неосудності [8, с. 144]. В.В. Налуцишин виділяє 4 вікові групи:

1) до 13 років - абсолютна невідповідальність; до таких осіб на підставі Ордонансу від 2 лютого 1945 р. № 45-174 "Про правопорушення неповнолітніх" можуть застосовуватися заходи безпеки (настанова, передавання під нагляд батьків або опікунів, поміщення в спеціальні підліткові установи, встановлення режиму обмеженої свободи, електронний нагляд, медико-психологічне обстеження й лікування, поміщення в приймальний центр або центр спостереження); передбачений спеціальний квазі-судовий орган - суд для неповнолітніх;

2) від 13 до 16 років - спростовувана презумпція кримінальної невідповідальності (звинувачення має право спростувати таку презумпцію доведенням специфічності ситуації, що розглядається); до цих осіб не можуть бути застосовані такі види покарань, як штрафодні, випровадження за межі Франції, позбавлення політичних, громадянських і сімейних прав. Стосовно них не застосовується режим постпенітенціарного нагляду (так званий період надійності); види покарань, що мають кількісні характеристики, до таких осіб скорочуються вдвічі;

3) від 16 до 18 років - спростовувана презумпція відповідальності (захист може спростувати її посиланнями на нетиповість ситуації, що розглядається); у разі спростування такої презумпції винному призначаються "заходи перевиховання"; розмір покарання також скорочується, як і щодо попередньої групи;

4) з 18 років - повна вікова відповідальність [9, с. 285-286].

Аналізуючи кримінальне законодавство Німеччини, вважаємо за необхідне відзначити, що вік притягнення до кримінальної відповідальності визначається не КК ФРН, а Законом про відправлення правосуддя у справах неповнолітніх від 4 липня 1953 р. в редакції від І1 грудня 1974 р. Кримінальний кодекс закріплює лише норму, за якою неосудною визнається та особа, що до вчинення діяння не досягла 14 років. Отже, кримінальне законодавство ФРН розрізняє залежно від віку й пов'язаної з ним можливості притягнення до кримінальної відповідальності дві категорії осіб: а) неповнолітні до 14 років, притягнення до кримінальної відповідальності яких є неможливим; б) неповнолітні від 14 до 17 років, можливість притягнення до кримінальної відповідальності яких залежить від того, чи усвідомлювала особа в момент вчинення злочину протиправність свого діяння в силу своєї розумової й моральної зрілості [10, с. 168].

Щодо кримінального законодавства США, його певною особливістю є відсутність єдиної й чітко вираженої градації неповнолітніх за віком, що дає змогу застосовувати до різних вікових груп різні виховні заходи й покарання. Так, за загальним правом особа, що не досягла семирічного віку, не несе кримінальної відповідальності за свою поведінку. Особа, що досягла 14-річного віку, відповідає за вчинене нею злочинне діяння в повному обсязі. Щодо неповнолітніх від 7 до 14 років діє спростовна презумпція "нездатності" вчинити злочин, тобто докази того, що неповнолітній у вказаному віці розумів "неправильність" свого вчинку, мають бути тим більше вагомими й значущими, чим молодший вік особи. Таким чином, для 7 років презумпція досить сильна, поступово з віком вона втрачає силу й зовсім зникає в 14-річному віці. Проте на цей час питання про вік кримінальної відповідальності в США зазвичай регулюється законодавством штатів [10, с. 170]. Кримінальний кодекс штатів Колорадо й Луїзіана визначає вік кримінальної відповідальності в 10 років, Джорджії та Іллінойсу - 13 років, Міннесоти - 14 років, Техасу, Нью-Гемпширу - 15 років, Нью-Йорку - 16 років, натомість Кримінальний кодекс Аляски взагалі не вказує такий вік [11, с. 187].

Особливо цікавим, на наш погляд, є те, що мінімальний вік кримінальної відповідальності в 7 років установлений в Австралії, Йорданії, Ірландії, Пакистані, Єгипті, Іраку, Ємені, Лівані та інших державах [10, с. 167; 12, с. 186].

Загалом мінімальний вік фізичної особи, що підлягає кримінальній відповідальності, коливається від 12 до 18 років: у КК Нідерландів закріплено, що кримінальна відповідальність настає з 12 років; у КК Австрії, Болгарії, Італії, ФРН, Словаччини мінімальний вік кримінальної відповідальності - 14 років; КК Данії і Швеції вказують мінімальний вік суб'єкта злочинного діяння 15 років; іспанський законодавець встановлює, що особи, які не досягли 18 років, не підлягають кримінальній відповідальності за КК Іспанії [9, с. 284].

Проаналізувавши законодавство інших держав, можна стверджувати, що підходи до визначення загального й зниженого віку суттєво відрізняються в різних державах. Такі відмінності пов'язані з історичними передумовами формування кримінального права в кожній із держав, з відмінностями в політичній системі держав, у рівні розвитку громадянського суспільства, з правовими традиціями та юридичними концепціями. Велику роль відіграє також входження правової системи держави до тієї чи іншої правової сім'ї: кримінальне право більшості європейських країн встановлює достатньо високі вікові межі, натомість держави мусульманського світу закріплюють доволі низький вік, з якого особа підлягає кримінальній відповідальності за вчинюване діяння [8, с. 146].

Отже, на основі вищезазначеного матеріалу можна підсумувати: щорічно показники дитячої злочинності зростають, превентивні заходи вже є недостатньо дієвими (важливим є те, що більшість злочинів залишаються безкарними, оскільки недосягнення особою 14-річного чи 16-річного віку виключає важливий компонент складу злочину, а саме суб'єкт злочину, що своєю чергою внеможливлює притягнення такої особи до кримінальної відповідальності), Тому український законодавець усе більше схиляється до концепції зниження віку кримінальної відповідальності. Тож, на мою думку, найбільш оптимальним для динамічного українського суспільства буде викладення ст. 22 КК в новій редакції, що передбачала б зниження віку, з якого настає кримінальна відповідальність до 15 та 13 років відповідно.

1. Кримінальний кодекс України: Закон України від 5 квітня 2001 р. № 2341-Ш / Верховна Рада України. Відомості Верховної Ради України. 2001, № 25-26, ст. 131. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 (дата звернення: 15.o4.2020).

2. Терлюк І.Я. Огляд історії кримінального права України: навчальний посібник. Львів: Ліга-Прес, 2007. С. 92.

3. Заєць Я.М. До проблеми встановлення кримінальної відповідальності за злочини, скоєні неповнолітніми особами. Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України. 2014. № 5. URL: http://instzak.rada.gov.ua/instzak/control/uk/publish/article7art_id. (дата звернення: 15.04.2020).

4. Таран Н.Г. Зниження віку кримінальної відповідальності: "за" та "проти". Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія "Право". 2015. Вип. 33. Ч. 2. Т 2. С. 84-89.

5. Примаченок А.А. Проблемы борьбы с преступностью несовершеннолетних / науч. ред. П.В. Дудковский. Минск: Наука и техника, 1980. С. 240.

6. Кухарук Ю.О. Зниження віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність / Ю.О. Кухарук, А.Ю. Вашечкіна. Юридична наука. 2012. № 5. С. 127-132. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/jnn_2012_5_15 (дата звернення: 16.04.2020).

7. Павлов В.Г. Субъект преступления и уголовная ответственность: монография. Серия "Учебники для вузов. Специальная литература" ; Санкт-Петербургский университет МВД России. Санкт-Петербург: Лань, 2000. С. 192.

8. Гончарук О.О. Вік кримінальної відповідальності як складова ознака суб'єкта злочину: його закріплення в кримінальному праві зарубіжних держав. Національний юридичний журнал: теорія і практика. 2014. № 10. С. 143-147.

9. Налуцишин В.В. Суб'єкт злочинного діяння за законодавством окремих держав Європейського Союзу / В.В. Налуцишин. Університетські наукові записки. 2017. № 3. С. 282-295. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unzap_2017_3_27 (дата звернення: 16.04.2020).

10. Павловська А.А. Вік, з якого настає кримінальна відповідальність неповнолітніх (зарубіжний досвід). Вісник Асоціації кримінального права України. 2016. № 1. С. 166-174.

11. Аніщук В.В. Вік кримінальної відповідальності: порівняльно-правовий аналіз / В.В. Аніщук. Актуальні проблеми вітчизняної юриспруденції. 2018. № 1. С. 186-188.

Размещено на Allbest.ru