Взаємодія поліції, органів місцевого самоврядування та громадських формувань у сфері охорони навколишнього природного середовища

Размещено на http://www.allbest.ru/

Взаємодія поліції, органів місцевого самоврядування та громадських формувань у сфері охорони навколишнього природного середовища

Сливка М.М.,

асистент кафедри адміністративного та інформаційного права Навчально-наукового інституту права, психології та інноваційної освіти Національного університету «Львівська політехніка»

Стаття присвячена дослідженню взаємодії поліції, органів місцевого самоврядування та громадських формувань у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Зазначено, що місцеві ради повинні дбати про стан навколишнього природного середовища, а правоохоронні органи та громадські організації, реалізуючи свої профілактичні функції у сфері охорони природи, повинні надавати останнім інформаційні пропозиції з усунення причин та умов, що сприяють порушенням екологічного законодавства. А водночас проводити профілактичну роботу з особами, схильними до вчинення правопорушень.

Вказано, що серед форм взаємодії поліції з органами місцевого самоврядування і громадськістю можна виділити такі: спільне розроблення комплексних планів із питань охорони довкілля; проведення спільних природоохоронних заходів (наприклад, рейдів і перевірок додержання підприємствами, установами та організаціями природоохоронного законодавства, норм і правил екологічної безпеки та використання природних ресурсів, а також патрулювань, обходів, об'їздів тощо); взаємний обмін інформацією, що стосується питань профілактики, попередження та припинення екологічних правопорушень; проведення консультацій; взаємодопомога в боротьбі з порушеннями у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Підкреслено, що ключовими завданнями громадських екологічних об'єднань є їхня участь у формуванні стратегії розвитку екологічно-безпечного природного середовища територіальних громад, здійснення громадського контролю за дотриманням екологічного законодавства, практична природоохоронна робота з розв'язання екологічних проблем, участь в екологічних проєктах і грантах на зразок «Екологічно чисте довкілля - здорова нація», поширення екологічної інформації та здійснення освітньої і виховної роботи з метою формування екологічної свідомості населення.

Ключові слова: навколишнє природне середовище, адміністративно-правова охорона, взаємодія суб'єктів, поліція, органи місцевого самоврядування, громадські формування.

Interaction of police, local self-government bodies and public formations in the sphere of environmental protection

The article is devoted to the research of the interaction of police, local self-government bodies and public formations in the sphere of environmental protection.

It is noted that local councils should take care about the condition of the environment, and law enforcement bodies and public organizations, while carrying out their preventive functions in the field of nature protection, should provide the latter with information proposals to eliminate the causes and conditions that contribute to violations of environmental legislation. At the same time to carry out preventive work with persons prone to committing offenses.

It is specified that among the forms of interaction between the police and local self-government bodies and the public, the following can be highlighted: joint development of integrated plans for environmental protection; conducting joint environmental protection measures (for example, raids and inspections of compliance by enterprises, institutions and organizations of environmental legislation, norms and rules of environmental safety and usage of natural resources, as well as patrols, visitations, detours, etc.); mutual exchange of information on issues of prevention, prevention and suppression of environmental offenses; consultations; mutual assistance in the fight against violations in the field of environmental protection.

It was emphasized that the key tasks of public ecological associations are their participation in shaping the strategy for the development of environmentally safe natural environment of territorial communities, the implementation of public control over compliance with environmental legislation, practical environmental protection work on solving environmental problems, participation in environmental projects and grants such as “Eco-friendly environment - a healthy nation”, distribution of environmental information and educational work in order to form the ecological consciousness and the population.

Key words: environment, administrative and legal protection, interaction of subjects, police, local self-government bodies, public formations.

Постановка проблеми

Сучасна система забезпечення охорони навколишнього природного середовища має базуватися на взаємодії органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також громадських формувань, що вимагає покращення правової бази і вивчення міжнародного досвіду щодо вирішення екологічних проблем.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Вивчення взаємодії суб'єктів охорони навколишнього природного середовища знаходить своє відображення у працях таких науковців, як: В.А. Зуєв, І.Д. Казанчук, Н.І. Золотарьова, О.С. Мірошниченко, В.Ю. Ксендзюк, В.М. Тюн, Ю.С. Назар та інші.

Однак у цих наукових дослідженнях сповна не висвітлюються питання щодо комплексної взаємодії органів місцевого самоврядування, правоохоронних органів і громадських формувань через призму адміністративно-правової охорони довкілля, а здебільшого акцент робиться лише на зв'язок поліції з громадськістю.

Метою статті є з'ясування особливостей і виокремлення форм взаємодії поліції з органами місцевого самоврядування та громадськими формуваннями.

Виклад основного матеріалу

Екологічне законодавство не завжди реалізується в повсякденному житті, що є наслідком як об'єктивних, так і суб'єктивних причин. І першочергово через неузгодженість взаємодії органів місцевого самоврядування, поліції та громадських формувань, які б мали миттєво реагувати на правопорушення екологічного законодавства та розробляти запобіжні й профілактичні заходи щодо недопущення подібних проявів.

Органи місцевого самоврядування, виконуючи покладені на них завдання з охорони навколишнього природного середовища, використовують у своїй природоохоронній діяльності сили та засоби Національної поліції.

До основних напрямів адміністративної діяльності Національної поліції у природоохоронній сфері можна віднести такі: адміністративний нагляд, превентивну та профілактичну діяльність, здійснення дозвільної системи, а також взаємодію з державними органами та громадськими об'єднаннями в цій діяльності.

Варто зауважити, що адміністративний нагляд відіграє важливу роль для запобігання, припинення та розкриття протиправних дій у сфері охорони навколишнього природного середовища.

У процесі його здійснення основними засобами реагування на факти порушень норм екологічного законодавства є такі:

- висунення вимоги про додержання встановлених правил і припинення протиправної поведінки;

- перевірка відповідних документів у користувачів природних ресурсів;

- застосування заходів адміністративного припинення й затримання порушників;

- вилучення незаконно добутої продукції;

- складання протоколів про адміністративні правопорушення та інше [1, с. 70].

Як бачимо, комплекс заходів, який здійснюється Національною поліцією, є досить широко представленим, що значною мірою дає змогу зменшити правопорушення у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Водночас окремі науковці зазначають, що, незважаючи на позитивні сторони вже чинного законодавства, закріплений у ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» перелік повноважень поліції потрібно було б розмежувати. Мова йде про повноваження поліції кримінальної, патрульної, спеціальної, поліції охорони та особливого призначення, органів досудового розслідування тощо. При цьому незрозуміло, що має на увазі законодавець під «спеціальною поліцією» та «поліцією особливого призначення» [2, с. 55].

Для прикладу, на патрульну поліцію доцільніше додатково покласти обов'язки контролю за чистотою автомобільних доріг, викидами в атмосферу тракторами і автомобілями відпрацьованих шкідливих газів, пересуванням транспорту в лісистій, лісопарковій і заповідній місцевості з дотриманням санітарно-технічних вимог і карт, миттям техніки в заборонених місцях, а також надавати пропозиції відповідним органам щодо розміщення попереджувальних знаків із метою запобігання шкідливому впливу транспорту на довкілля.

Чим активніше правоохоронні органи використовуватимуть заходи адміністративного впливу з метою припинення протиправної поведінки, тим вищою буде ефективність охорони навколишнього природного середовища, а відтак менше буде умов, за яких може бути вчинений проступок у сфері екології та використання природних ресурсів [3, с. 91].

Поліція здійснює свою діяльність із забезпечення проголошених державою екологічних прав людини як безпосередньо, так і опосередковано. В окремих найбільш еколого-проблематичних місцевостях можуть створюватися органи екологічної поліції.

Створення таких органів було передбачено ч. 2 ст. 7 Закону України «Про міліцію», у якій зазначено, що для забезпечення громадського порядку на об'єктах і територіях, які мають особливе народногосподарське значення або постраждали від стихійного лиха, екологічного забруднення, катастрофи, Міністерством внутрішніх справ України з дозволу Кабінету Міністрів України можуть створюватись спеціальні підрозділи міліції [4].

Передбачено створення органів спеціального призначення і статтею 13 (пункт 3.5) Закону України «Про Національну поліцію» [5], але її варто було б конкретизувати, які саме органи спеціального призначення до цієї статті слід відносити.

Досить часто порушення природоохоронного законодавства допускаються особами з низьким рівнем еколого-правової свідомості, переважна більшість яких проживає в сільській місцевості, що зумовлено низьким рівнем життя.

Місцеві ради повинні дбати про стан навколишнього природного середовища, а правоохоронні органи та громадські організації, реалізуючи свої профілактичні функції у сфері охорони природи, повинні надавати останнім інформаційні пропозиції з усунення причин та умов, що сприяють порушенням екологічного законодавства. Одночасно проводити профілактичну роботу з особами, схильними до вчинення правопорушень.

Нинішня поліція повинна тісно співпрацювати з природоохоронними організаціями задля спільного вирішення екологічних проблем населення та підвищення рівня довіри громадян до її діяльності.

На думку А.Ю. Русакова, громадські, неко- мерційні організації - це найбільш організована частина громадян, яка, використовуючи власні ресурси, зобов'язується вирішувати найскладніші проблеми добровільно, відповідально та фахово. Явною перевагою виконання соціальних послуг є те, що громадські організації пропонують нові, раціональні й більш прийнятні підходи у вирішенні проблем [6, с. 84].

Ключовими завданнями громадських екологічних об'єднань є їхня участь у формуванні стратегії розвитку екологічно-безпечного природного середовища територіальних громад, здійснення громадського контролю за дотриманням екологічного законодавства, практична природоохоронна робота з розв'язання екологічних проблем, участь в екологічних проєктах і грантах на зразок «Екологічно чисте довкілля - здорова нація», поширення екологічної інформації та здійснення освітньої і виховної роботи з метою формування екологічної свідомості населення.

У разі ігнорування владою екологічних прав громадян та їх порушення громадські організації проводять громадські слухання, а за потреби - акції протесту з метою залучення уваги влади до проблемних екологічних питань територіальної громади та регіону загалом.

Взаємодія суб'єктів охорони навколишнього природного середовища може здійснюватись у різноманітних формах.

Як зазначає А.Р. Лещух, формами взаємодії органів місцевого самоврядування та органів внутрішніх справ, інших суб'єктів системи профілактики правопорушень слід вважати організаційно-правові способи та методи взаємовпливу, що мають зовнішнє вираження, юридичне закріплення та забезпечення нормами права, виявляються у їхній взаємоузгодженій діяльності, системнокомплексному характері відносин і зворотному зв'язку [7, с. 198]. самоврядування охорона порушник громадський

О.М. Джужа серед форм взаємодії суб'єктів профілактики виділяє такі: спільне вивчення стану злочинності та інших правопорушень на території обслуговування; розроблення і вживання спільних заходів із запобігання злочинам; спільні перевірки стану боротьби зі злочинністю на окремих об'єктах; спільні виїзди до населених пунктів, навчальних закладів, на підприємства для подання допомоги в запобіганні злочинам; підвищення кваліфікації осіб, які здійснюють попереджувальну діяльність; обговорення результатів вживання заходів із запобігання правопорушенням; обмін інформацією, що становить взаємний інтерес [8, с. 231].

На думку О.М. Бандурки та О.В. Джафарової, основними формами взаємодії органів внутрішніх справ і громадських формувань під час здійснення адміністративних функцій є такі:

спільний аналіз стану адміністративно-правової охорони громадського порядку;

- взаємний обмін інформацією про проведену роботу;

- планування спільних заходів;

- інструктаж і навчання членів громадських формувань форм і методів боротьби з адміністративними правопорушеннями;

- спільне патрулювання і проведення інших заходів для адміністративно-правової охорони громадського порядку;

- надання громадським формуванням методичної допомоги в плануванні й обліку їхньої роботи;

- обмін позитивним досвідом роботи щодо попередження та профілактики адміністративних правопорушень [9, с. 69].

На нашу думку, серед форм взаємодії поліції з органами місцевого самоврядування і громадськістю можна виділити такі:

- спільне розроблення комплексних планів із питань охорони довкілля;

- проведення спільних природоохоронних заходів (наприклад, рейдів і перевірок додержання підприємствами, установами і організаціями природоохоронного законодавства, норм і правил екологічної безпеки та використання природних ресурсів, а також патрулювань, обходів, об'їздів тощо);

- взаємний обмін інформацією, що стосується питань профілактики, попередження та припинення екологічних правопорушень;

- проведення консультацій;

- взаємодопомога в боротьбі з порушеннями у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Дотримання вищезазначених форм сприятиме ефективній і послідовній взаємодії правоохоронних органів, органів місцевого самоврядування і громадських формувань.

Громадські формування у сфері охорони навколишнього природного середовища не повною мірою розкривають свій потенціал в аспекті взаємодії з органами правопорядку та місцевого самоврядування, що призводить до перевантаження правоохоронних органів, ускладнення та затягування процесу пошуку правопорушників, а як результат - до ризиків уникнення покарання.

Вважаємо, що комплексна взаємодія громадських формувань як з органами правопорядку, так і з органами місцевого самоврядування в усіх напрямах здійснення контролю за дотриманням правопорядку (зокрема, й у сфері охорони навколишнього природного середовища) матиме своїм наслідком подолання багатьох усталених проблем, таких як:

- пришвидшення виявлення порушень екологічного законодавства та притягнення винних осіб до відповідальності;

- раціональний вибір суб'єкта, який здійснюватиме провадження у справах про притягнення правопорушників до відповідальності, з урахуванням як територіальної, так і підвідомчої ознак;

- зменшення навантаження на правоохоронні органи;

- підсилення значущості громадських формувань у системі державних інституцій та наділення їх додатковими повноваженнями, зокрема, й в екологічній сфері.

Висновки

Налагодження системної взаємодії між усіма суб'єктами охорони навколишнього природного середовища створить передумови для більш ефективного управління процесами в цій сфері діяльності, сприятиме оперативному реагуванню на правопорушення, розробленню профілактичних заходів і за потреби - накладенню адміністративних стягнень за порушення норм екологічного законодавства.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. СабіровРФ. Міліція як суб'єкт охорони навколишнього природного середовища. Південноукраїнський правничий часопис. 2010. № 1. С. 68-71.

2. Ткаченко О.Є. Роль суб'єкта владних повноважень при захисті прав природокористувачів. Малий і середній бізнес (право, держава, економіка). Економіко-правовий науково-практичний журнал. 2010. № 3-4. С. 54-58.

3. Стеценко С.Г. Адміністративне право України : навч. посіб. Київ : Атіка, 2007. 624 с.

4. Про міліцію : Закон України від 20 грудня 1990 р. № 565-ХІІ. Відомості Верховної Ради УРСР. 1991. № 4. Ст. 20.

5. Про національну поліцію : Закон України від 2 липня 2015 р. № 580^Ш. Відомості Верховної Ради України. 2015. № 40-41. Ст. 379.

6. Русаков А.Ю. Связи с общественностью в органах государственной власти : учеб.пособие. Санкт-Петербург ; Москва : Изд-во Михайлова В.А., 2006. 224 с.

7. Лещух А.Р Діяльність органів місцевого самоврядування у сфері профілактики адміністративних правопорушень: організаційно-правове забезпечення : монографія. Львів : ЛьвДувс, 2012. 292 с.

8. Курс кримінології: Особлива частина : підручник : у 2-х кн. / М.В. Корнієнко, Б.В. Романюк, І.М. Мельник та ін.; за заг. ред. О.М. Джужи. Київ : Юрінком Інтер, 2001. 480 с.

Бандурка О.М., Джафарова О.В. Міліція і населення: Теорія і досвід партнерства : монографія. Харків : ХНУВС, 2004. 199 с.

Размещено на Allbest.ru