Визначення поняття та різновидів ситуаційних обставин пострілу з нарізної вогнепальної зброї

Размещено на http://allbest.ru

Навчально-науковий інститут № 2 Національної академії внутрішніх справ

Визначення поняття та різновидів ситуаційних обставин пострілу з нарізної вогнепальної зброї

Голоботовський В.І., аспірант кафедри

криміналістичного забезпечення та судових експертиз

головний судовий експерт сектору досліджень зброї

ВКВД Закарпатського НДЕКЦМВС України

Анотація

У теорії криміналістики підкреслюється, що лише відновлювальний об'єкт має процесуальне значення, адже він є належним доказом, який у разі дотримання процесуальної форми може бути використаний у кримінальному судочинстві.

Відповідно, поняття «ситуаційні обставини пострілу» з нарізної вогнепальної зброї чітко прослідковується у сфері поставлених експертних задач, які процесуально необхідні й забезпечені.

Сутність процесу визначення і відтворення ситуаційних обставин пострілу має правову природу експертного дослідження, кінцевим результатом якого є висновок експерта, який відповідно до кримінального процесуального кодексу України є джерелом доказу.

Такий підхід до розуміння поставлених завдань відповідає принципу «процесуальної необхідності», оскільки відштовхується від практики призначення експертизи зброї за експертною спеціальністю «балістичне дослідження слідів зброї, слідів пострілу та ситуаційних обставин пострілу».

На практиці існує єдиний перелік ситуаційних обставин пострілу із нарізної вогнепальної зброї, що потребують доказування, які з процесуальної точки зору можна назвати різновидами ситуаційних обставин пострілу: можливості здійснення пострілу з вогнепальної зброї без натискання спускового гачка, в конкретних умовах; дистанції, напрямку і місця здійснення пострілу; взаєморозташування стрілка і потерпілого в момент пострілу; послідовності та кількості пострілів; можливості спричинення вогнестрільних пошкоджень за тих чи інших конкретних умов.

В аспекті нашого обмеженого дослідження до уваги слід брати винятково здійснення пострілу із нарізної вогнепальної зброї. Відповідно до процесуальних вимог та переліку орієнтовних запитань, щодо ситуаційних обставин пострілу можна визначити закономірність та послідовність визначення ситуаційних обставин пострілу.

Ключові слова: різновиди ситуаційних обставин пострілу, ситуаційні завдання, класифікація судово-балістичних експертиз, об'єкти ситуаційних досліджень, ситуаційні обставини пострілу.

Abstract

Definition of the term and types of situational circumstances of a shot from a rifled firearm

In the theory of criminalistics it is underlined that a judicial value has an only recuperative object, in fact he is competent evidence which at the observance of judicial form can be used in the criminal legal proceeding.

Accordingly, a concept «situational circumstances of shot» from the threaded shooting-iron is expressly determined in the field of the put expert tasks which are judicially necessary and secured.

Essence of process of determination and recreation of situational circumstances of shot has legal nature of expert research, end-point of which is a conclusion of expert, which in accordance with the criminal code of practice of Ukraine is the source of proof.

Such going near understanding of the put tasks answers principle of «judicial necessity», as pushes off from practice of setting of examination of weapon after expert speciality «ballistic research of tracks of weapon, tracks of shot and situational circumstances of shot».

In practice there is the unique list of situational circumstances of shot from the threaded shooting-iron which require finishings telling, which from the judicial point of view it is possible to name the varieties of situational circumstances of shot: possibilities of realization of shot are from a shooting-iron without pressure of trigger hook, in concrete terms; distance, direction and place of realization of shot; positioning is a pointer and suffering in the moment of shot; sequences and amounts of shots; possibilities of infliction.

In the aspect of our limited research, to attention it follows to accept exceptionally realization of shot from the threaded shooting-iron. In accordance with judicial requirements and list of reference questions, in relation to the situational circumstances of shot it is possible to define conformity to law and sequence of determination of situational circumstances of shot.

Key words: varieties of situational circumstances of shot, situational tasks, classification of forensic ballistic expertise, objects of situational researches, situational circumstances of shot.

Явища об'єктивної дійсності є багатогранними, іноді непередбачуваними або абсолютно новими для сучасної криміналістичної дійсності. Тому з гносеологічної точки зору, даючи оцінку існуючого переліку ситуаційних обставин пострілу, які потребують доказування у кримінальному процесі, слід підкреслити, що список є неповним, адже об'єктивно такі обставини прив'язані до конкретної ситуації. Так, О.В. Мікляєва виділяє «відновлюваний/реконструйований» та «відновлюючий/ реконструюючий» об'єкт дослідження ситуаційних обставин пострілу (рос. реконструирумый и реконструирующий объект) [2, с. 15]. Відповідно, та криміналістична ситуація, яка виникла в певний проміжок часу, а саме в момент пострілу, об'єктивно є унікальною, з можливим прикладним відтворенням цієї ситуації, але лише в подібних умовах, які не можуть бути абсолютними відносно тих умов, що діяли в момент пострілу. Криміналістичне дослідження ситуаційних обставин пострілу слідує засадам кримінального процесу, а тому, незважаючи на такий широкий об'єм досліджуваного об'єкта, має вузьку сферу застосування.

Таким чином, у теорії криміналістики підкреслюється, що лише відновлюючий об'єкт має процесуальне значення, адже він є належним доказом, який у разі дотримання процесуальної форми може бути використаний у кримінальному судочинстві. Відповідно, поняття «ситуаційні обставини пострілу» з нарізної вогнепальної зброї чітко прослідковується у сфері поставлених експертних задач, які процесуально необхідні й забезпечені. Сутність процесу визначення і відтворення ситуаційних обставин пострілу має правову природу експертного дослідження, кінцевим результатом якого є експертний висновок. Такий підхід до розуміння поставлених завдань відповідає принципу «процесуальної необхідності», оскільки відштовхується від практики призначення експертного дослідження слідів пострілу.

На практиці існує єдиний перелік ситуаційних обставин пострілу із нарізної вогнепальної зброї, що потребують доказування, які з процесуальної точки зору можна назвати різновидами ситуаційних обставин пострілу (оскільки за межами доказування такий перелік може бути необмеженим):

1) Можливості здійснення пострілу з вогнепальної зброї без натискання спускового гачка, в конкретних умовах;

2) Дистанції, напрямку і місця здійснення пострілу;

3) Взаєморозташування стрілка і потерпілого в момент пострілу;

4) Послідовності та кількості пострілів;

5) Можливості спричинення вогнестрільних пошкоджень за тих чи інших конкретних умов.

Охарактеризовуючи даний перелік ситуаційних обставин, можна із застосуванням дедуктивного методу визначити поняття ситуаційних обставин пострілу з нарізної вогнепальної зброї. Цей перелік підтримується більшістю радянських та сучасних авторів. В умовах існуючої кримінальної дійсності особливу увагу слід звернути на ситуаційні дослідження можливості прицільної стрільби в конкретних умовах, можливості розпізнавання обличчя потерпілого в конкретних умовах, можливості нанесення вогнепальних пошкоджень потерпілим самостійно (самогубство). Таке доповнення буде раціональним у тих випадках, коли для суду важливо буде встановити суб'єктивну сторону злочину та доведення прямого умислу обвинуваченого, виключити кримінальний казус, довести ексцес виконавця, піддати сумніву осудність обвинуваченого.

Слід звернути увагу, що всі перераховані обставини стоять у межах окремих ситуаційних досліджень у теорії, але на практиці відносяться до різного матеріального складника. Так, дослідження обставин можливості здійснення пострілу з вогнепальної зброї без натискання спускового гачка, в конкретних умовах, являє собою сукупність умов, таких, що існували до пострілу, так і тих, які існували після його здійснення. Загалом, дослідження можливості здійснення пострілу з вогнепальної зброї без натискання спускового гачка, в конкретних умовах, зводиться до дослідження якісного стану самої нарізної зброї, справності механізму зброї, перевірки умов зберігання, носіння, транспортування та ступеню зношеності зброї [6].

Сучасна вітчизняна література та література російських джерел має достатній обсяг досліджень і відомостей щодо предмету та обсягу ситуаційної експертизи можливості здійснення пострілу з вогнепальної зброї без натискання спускового гачка. У зв'язку з цим з відносної, теоретичної точки зору, двосторонності дослідження, яке застосовується як до дослідження ствола, так і до польоту снаряда, раціонально було би використовувати комплексний підхід. Такий тезис підтримує А.В. Кофанов, що в сучасних дослідженнях можливості здійснення пострілу з вогнепальної зброї без натискання спускового гачка, в конкретних умовах, слід використовувати комплексний криміналістичний підхід [1, с. 65]. У даному випадку базою дослідження будуть безпосередньо балістичні дослідження нарізної зброї, з точки зору процесуального закону - знаряддя здійснення злочину.

Слід погодитись із О.В. Микляєвою, що об'єктом ситуаційних досліджень є: «матеріали кримінального провадження, протоколи з місця злочину, дані судово-медичної експертизи, судово-балістичної експертизи в частині дослідження зброї, елементів патронів та вогнепальних пошкоджень, протоколів допиту обвинуваченого, свідків, потерпілого, слідчих експериментів за їх участю» [2, с. 10]. Цікавою є також висловлена автором узагальнена думка про наявність лише двох ситуаційних завдань:

- встановлення можливого місця розташування стріляючого;

- встановлення співвідношення між обставинами, виявленими в ході здійснення експертиз, і тим, як ці обставини були відображені в показах свідків, потерпілих, обвинувачених [2, с. 11].

Такий підхід значно спрощує перелік експертних завдань через призму процесуальної необхідності та раціонального підходу до здійснення експертизи. Втім, підхід залишає відкритим поняття меж і обсягу експертного дослідження, не включає в себе реальний, комплексний фаховий підхід. Експерт може стикнутися з проблемою певної «невизначеності» чи «двозначності» розуміння поставлених перед ним ситуаційних завдань, адже у таких випадках поняття «обставина» потребує максимальної деталізації в процесі поставлення запитань та експертних задач.

Проблемою такого спрощеного та казуального розуміння, на нашу думку, є недосконалість чинного кримінального-процесуального законодавства, яке значно узагальнює експертний, фаховий підхід, що однозначно потребує доповнення та відображення в КПК та спеціальних законах України, що регулюють правовий статус та порядок проведення експертизи, з урахуванням існуючого узагальнення судової практики та судового прецеденту [5]. Таким чином, на нашу думку, для прояснення окремих теоретичних аспектів проблеми визначення та класифікації поняття і різновидів ситуаційних обставин пострілу загалом та з нарізної вогнепальної зброї зокрема слід звернутися до переліку, класифікації судово-балістичних експертиз. кримінальний вогнепальний балістичний постріл

На думку Я.В. Новака, класифікація судово-балістичних експертиз може бути представлена в такому вигляді:

1. Дослідження бойових властивостей та матеріальної частини вогнепальної зброї;

а)встановлення виду, моделі, зразка вогнепальної зброї;

б)встановлення справності вогнепальної зброї та придатності її до стрільби;

в)визначення можливості пострілу зі зброї без натиску на спусковий гачок;

г)встановлення можливості здійснення прицільних пострілів зі зброї на певну відстань;

д)встановлення виду та зразка патрона, призначеного для конкретного екземпляра вогнепальної зброї;

е)встановлення можливості здійснення пострілів із досліджуваної зброї представленими боєприпасами.

2. Дослідження боєприпасів до ручної вогнепальної зброї та їхніх компонентів;

а)визначення виду та зразка патрона;

б)встановлення справності та придатності патронів до стрільби;

в)встановлення однорідності патронів та способу їх виготовлення.

3. Визначення виду, системи, моделі, калібру зброї за компонентами використаних боєприпасів:

а)визначення системи, моделі вогнепальної зброї за слідами на гільзах;

б)визначення системи, моделі нарізної вогнепальної зброї за слідами на кулях;

в)визначення калібру гладкоствольної зброї за слідами на снарядах;

г)встановлення системи, моделі вогнепальної зброї за слідами пострілу на перешкоді.

4. Ідентифікація зброї за слідами на снарядах:

а)ідентифікація нарізної зброї за слідами на кулях;

б)ідентифікація гладкоствольної зброї за слідами на снарядах.

5. Ідентифікація вогнепальної зброї за слідами на гільзах.

6. Встановлення фактів та обставин застосування вогнепальної зброї:

а)визначення вогнепального характеру пошкоджень;

б)встановлення відстані близького пострілу;

в)встановлення відстані далекого пострілу за елементами настильної траєкторії;

г)встановлення відстані далекого пострілу за глибиною кульового каналу;

д)визначення кількості та черговості пострілів;

е)встановлення дальності та кута пострілу із гладкоствольної зброї за осипом дробу.

7. Криміналістичне дослідження атипової вогнепальної зброї.

8. Інші судово-балістичні дослідження:

а)визначення номеру дробі за слідами на пижах;

б)визначення виду снаряду за слідами на внутрішній поверхні стріляних паперових гільз;

в)визначення номеру дробі за слідами на внутрішній поверхні стріляних паперових гільз;

г)встановлення виду та зразка кулі за її зображенням на рентгенівському знімку;

д)встановлення приналежності кулі та гільзи одному патрону;

е)визначення виду, системи, моделі зброї, яка знаходилась у схованці чи кобурі [4, с. 14-15].

Як слушно зазначає Я. Новак, якщо експертні методики досліджень традиційних видів вогнепальної зброї дають широкі можливості розв'язувати ідентифікаційні чи діагностичні завдання, що виникають під час розслідування справи, то інші об'єкти експертних досліджень, котрі трапляються в практиці судово-балістичної експертизи, викликають проблемні питання, і це потребує розроблення питання нових видів експертиз. Часто такі експертизи не вписуються в існуючу систему дослідження вогнепальної зброї, слідів її застосування та знань про неї, розроблених криміналістикою і судовою експертизою. Це зумовлює необхідність пошуку й об'єднання знань щодо зброї, доцільність систематизації експертних методик, установлення внутрішньовидових зв'язків між ними, а також визначення проблемних питань, що свідчать про необхідність розробки нових експертних методик чи тих, що вже існують [4].

Відповідно до розкритого генезису визначення ситуаційних обставин здійснення пострілу прослід- ковується стабільне розширення коло її об'єктів, передусім за рахунок появи в експертній практиці нових видів зброї та стріляючих пристроїв, які були конструктивно наближені до вогнепальної зброї як типового судово-балістичного об'єкта. Об'єктом експертного дослідження можуть бути лише матеріальні чи матеріалізовані носії інформації.

Експертиза зброї та слідів її використання, що виконуються експертними установами, традиційно поділяється на: дослідження вогнепальної зброї та бойових припасів до неї; дослідження слідів зброї, слідів пострілу та ситуаційних обставин пострілу.

До основних завдань дослідження слідів зброї, слідів пострілу та ситуаційних обставин пострілу належать:

- встановлення за слідами на стріляних кулях, шроті, картечі, гільзах конкретного екземпляра вогнепальної зброї або конструктивно подібного до неї виробу;

- встановлення можливості пострілу без натискання на спусковий гачок за певних умов (наприклад, у разі падіння зброї на ґрунт, підлогу тощо);

- встановлення обставин, пов'язаних з використанням зброї або конструктивно подібних до неї виробів (факту стрільби після останнього чищення і змащування зброї, кількості пострілів, відстані, з якої стріляли, напрямку пострілу, взаємного положення зброї та перешкоди тощо) [3].

В.М. Коротаєв у дисертаційному дослідженні «Адміністративно-правове регулювання експертно- криміналістичних досліджень зброї» (Дніпро, 2018 р.) дає орієнтовний перелік вирішуваних балістичних, у тому числі ситуаційних, питань:

Чи міг з даної зброї за певних умов (наприклад, у разі падіння її на ґрунт, підлогу тощо) відбутися постріл без натискання на спусковий гачок;

Чи вистріляна куля (шрот, картеч) з даного екземпляра зброї;

Чи відстріляні дані гільзи зі зброї, наданої для дослідження;

Чи вистріляні дані кулі (гільзи) з одного екземпляра зброї;

З якої зброї (вид, система, модель) вистріляна дана куля;

Чи були надані куля і гільза до пострілу частинами одного патрона;

Якою кулею (шротом, картеччю) зроблено останній постріл з гладкоствольної рушниці (обріза рушниці);

З гладкоствольної зброї якого калібру вистріляно кулю (шрот, картеч, пиж), вилучену на місці події (з трупа потерпілого);

Чи є дане пошкодження вогнепальним; кулею якого калібру, типу (оболонковою, напівоболонко- вою тощо) утворено пошкодження;

Яким є дане пошкодження - вхідним чи вихідним; в якому напрямку і з якої відстані зроблено постріл, що утворив пошкодження на об'єкті, вилученому з місця події;

Яким було положення зброї відносно потерпілого (перешкоди)?

Таким чином, погоджуємось із попереднім визначенням про те, що ситуаційні обставини пострілу - це обстановка здійснення пострілу, що виникла в результаті дії сукупності умов поведінкового і технічного характеру, які склалися в певний момент події, і яка призвела до пострілу. Відповідно до процесуальних вимог та переліку орієнтовних запитань, щодо ситуаційних обставин пострілу можна визначити закономірність та послідовність визначення ситуаційних обставин пострілу. Втім, незважаючи на таку, досить широку площину дослідження, експертним органам слід відштовхуватись від загально визнаних, існуючих на практиці переліку ситуаційних обставин пострілу:

1) Можливості здійснення пострілу з вогнепальної зброї без натискання спускового гачка, в конкретних умовах;

2) Дистанції, напрямку і місця здійснення пострілу;

3) Взаєморозташування стрілка і потерпілого в момент пострілу;

4) Послідовності та кількості пострілів;

Можливості спричинення вогнестрільних пошкоджень за тих чи інших конкретних умов.

Список використаних джерел

1. Кофанов А.В., Кофанова О.С. Криміналістичне дослідження вогнепальної зброї, патронів та слідів пострілу (судова балістика) : практикум. Київ : УкрДГРІ, 2018. 100 с.

2. Криминалистическая экспертиза следов и обстоятельств выстрела / под. ред. О.В. Микляевой ; Гос. учреждение Рос. федер. центр судебной экспертизы при Минюсте России. Нижний Новгород. Вектор ТиС, 2009. 276 с.

3. Латышов И.В., Чулков И.А. Судебная баллистика и судебно-баллистическая экспертиза: Практикум. Волгоград : ВА МВД России, 2003.

4. Новак Я.В. Сучасний стан та перспективи розвитку криміналістичного дослідження вогнепальної зброї : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза». Київ, 2007. 20 с.

5. Про судову експертизу : Закон України від 25.02.1994 р. № 4038-ХІІ, зі змінами і доповненнями від 01.01.2019 р. Відомості Верховної Ради України (ВВР). 1994. № 28. Ст. 232.

6. Ручкин В.А. Концептуальные основы экспертного исследования оружия и следов его применения : автореф. дисс. ... д.ю.н. Волгоград, 2004. С. 48.

Размещено на Allbest.ru