Ґенеза конституційно-правової регламентації процедури інавгурації новообраного президента України

Размещено на http://www.allbest.ru/

ҐЕНЕЗА КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВОЇ РЕГЛАМЕНТАЦІЇ ПРОЦЕДУРИ ІНАВГУРАЦІЇ НОВООБРАНОГО ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ

GENESIS OF THE CONSTITUTIONAL AND LEGAL REGULATION OF THE PROCEDURE FOR THE INAUGURATION OF THE NEWLY ELECTED PRESIDENT OF UKRAINE

президент україна посада вступ

Лохматов О.А.,

слухач Енергодарської малої академії наук учнівської молоді

Пришляк М.І.,

кандидат юридичних наук, доцент

кафедри правознавства Енергодарського

інституту державного та муніципального

управління імені Р.Г. Хеноха Класичного приватного університету

У статті досліджується генеза конституційно-правової регламентації процедури інавгурації новообраного Президента України, висвітлено процес становлення та розвитку законодавства, в якому найшли своє втілення конституційно-правові норми, що регулюють суспільні відносини вступу на посаду Президента України. Зазначено, що законодавче врегулювання питання, пов'язані зі вступом на посаду новообраного Президента України, отримали одночасно із заснуванням в державі цієї посади. Наголошується, що з прийняттям 28 червня 1996 р. Конституції України певних змін зазнає і порядок введення на посаду глави держави. Акцентовано на проблемі місця проведення інавгурації, яка виникла у 1999 р. через відсутність у чинному законодавстві юридичної норми, якою б закріплювалося місце проведення засідань Верховної Ради України. Зазначено, що саме постанова № 2227-IV Верховної Ради України від 14.12.2004 р. вважається першим документом, в якому, з урахуванням помилок попередніх років, було виписано порядок проведення урочистого засідання Верховної Ради України, присвяченого складенню присяги новообраним Президентом України. Незважаючи на сформовану в Україні нормативно-правову базу, якою визначено порядок проведення Верховною Радою України урочистого засідання з приводу складання присяги народу України новообраним Президентом України, з'ясовано, що з окремих питань він не є ідеальним і потребує свого удосконалення. Висвітлено основні проблеми, пов'язані зі вступом на посаду майбутнього глави нашої держави. Одна з них стосується визначення дати і часу проведення урочистого засідання з приводу складання присяги українському народу новообраним Президентом України, інша ситуації, що може виникнути у разі неможливості з різних причин Голови Конституційного Суду України, який, за Конституцією України, має привести до присяги новообраного Президента України, узяти участь у церемонії інавгурації. Констатовано, що, незважаючи на очевидну значимість процедури інавгурації для інституту президента, процедура вступу на посаду новообраного Президента України продовжує залишатися одним із мало вивчених наукою конституційного права питань.

Ключові слова: Президент України, інститут президентства, підінститут інавгурації, нормативно-правовий акт, порядок, конституційно-правова норма.

The article examines the genesis of the constitutional and legal regulation of the procedure for the inauguration of the newly elected President of Ukraine, highlights the process of formation and development of legislation, in which constitutional and legal norms governing public relations of the assumption of office of the newly elected President of Ukraine are embodied. It is noted that in their legislative settlement, issues related to the assumption of the office of the President of Ukraine were received simultaneously with the establishment in the country of the post of President of Ukraine. It is noted that with the adoption of the Constitution of Ukraine on June 28, 1996, the procedure for introducing the head of the country undergoes certain changes. Attention is focused on the problem of the venue of the inauguration, which arose in 1999 due to the absence in the current legislation of a legal norm that would fix the venue of meetings of the Verkhovna Rada of Ukraine. It is noted that it is Resolution No. 2227-IV of the Verkhovna Rada of Ukraine dated December 14, 2004 that is considered the first document in which, taking into account the mistakes of previous years, the procedure for holding a solemn meeting of the Verkhovna Rada of Ukraine on taking the oath of office by the newly elected President of Ukraine was spelled out. Despite the current legal and regulatory framework in Ukraine, which defines the procedure for the Verkhovna Rada of Ukraine to hold a solemn meeting on taking the oath to the people of Ukraine by the newly elected President of Ukraine, it has been established that it is not ideal on certain issues and needs to be improved. The main problems associated with the assumption of the post of future head of our state are highlighted. One of them concerns the determination of the date and time of the solemn meeting on taking the oath to the Ukrainian people by the newly elected President of Ukraine. Another is a situation that may arise if it is impossible for various reasons to take part in the inauguration ceremony of the President of the Constitutional Court of Ukraine, who, according to the Constitution of Ukraine, should swear the oath of the newly elected President of Ukraine. It has been stated that, despite the obvious significance of the inauguration procedure for the president's institution, the procedure for assuming the post of the newly elected President of Ukraine continues to be one of the issues little studied by the science of constitutional law.

Key words: President of Ukraine, institution of the presidency, sub-institute of inauguration, normative legal act, order, constitutional legal norm.

Характер відносин, врегульованих інститутом президентства в рамках конституційного права, дає підстави сприймати його як складний (комплексний) інститут, який містить дрібніші структурні утворення субінститути (підінститути). Одним із таких є субінститут (підінститут) інавгурації Президента України. Його правовий зміст охоплює конституційно-правові норми, що регулюють суспільні відносини вступу на посаду новообраного Президента України. У зв'язку з цим постає необхідність дослідження генези такого правового регулювання в умовах незалежності, а звідси становлення та розвитку законодавства, в якому такі норми знайшли своє втілення. Необхідність у цьому зумовлена самою сутністю та значенням інавгурації, адже вона не тільки характеризує порядок урочистого введення на посаду новообраного Президента України, але в певному сенсі є офіційною точкою відліку строку його повноважень і водночас підставою для припинення повноважень його попередника.

Різні аспекти інституту президентства к своїх роботах досліджували Н.В. Коваль, А.М. Колодій, Н.А. Мяловицька, А.Ю. Олійник, О.В. Петришин, С.Г Серьогіна, Т.В. Скомороха, В.В. Сухонос, О.Ф. фрицький, В.А. Шатіло, В.М. Шаповал, А.Є. Шевченко та ін. Між тим питання інавгурації Президента України в них висвітлювалося фрагментарно. Незважаючи на очевидну значимість цієї процедури для інституту президента, воно продовжує залишатися одним із мало вивчених наукою конституційного права. На цьому фоні актуальністю виділяються праці українських науковців О.В. Батанова, О.М. Стойко, М.Д. Ходаківського. Зокрема, вони розглядають історичні витоки інституту інавгурації, національні особливості та процедурно-процесуальні аспекти інавгурації президентів у сучасних зарубіжних країнах та Україні. Не применшуючи вагомості внеску вказаних вчених, водночас варто констатувати, що бракує уваги до цих питань у наукових колах. Це зумовлює необхідність продовжувати дослідження в цьому напрямі.

Мета статті полягає в дослідженні генези становлення та розвитку законодавства, в якому найшли своє втілення конституційно-правові норми, що регулюють суспільні відносини вступу на посаду новообраного Президента України.

На початку 1990-х рр. Україна, як і всі пострадянські та постсоціалістичні країни, стала перед вибором, яку політичну модель доцільно розбудовувати в державі. У дослідженнях більшість науковців, політиків дійшли висновку, що інститут президентства історично виправдав себе в багатьох країнах світу. тому становлення цього інституту було ключовим у реформуванні державної влади, пов'язаним із проголошенням незалежності України та зміною її конституційного ладу [1]. На переконання М.М. Вегеш, до основних підстав його введення в незалежній Україні можна зарахувати такі: а) наявність в Україні історичних традицій республіканської форми правління та поділу влади, а також досвіду розбудови президентських інституцій у політичній історії

України (зокрема за часів УНР); б) інституціалізацію посади Президента СРСР у 1990 р. і неможливість керівництва СРСР зупинити процес розпаду СРСР; в) суб'єктивні підстави введення інституту президентства й обрання Президента України були пов'язані із зіткненням інтересів окремих політичних сил, котрі були не в змозі на початку 1990-х рр. здобути більшість у парламенті, але мали змогу впливати на конкретну особу Президента [1].

В.І. Чушенко і І.Я. Заєць зазначають, що першим документом, в якому формально вказувалося на запровадження в сучасну політичну систему України інституту президента, стала «Концепція нової Конституції України», схвалена Верховною Радою УРСР 19 червня 1991 р. Вона закріпила положення, що за формою правління Україна має стати «президентською республікою». В Україні виконавча влада мала здійснюватися «Президентом, віце-президентом, Кабінетом Міністрів і державною адміністрацією». Відповідно до чинної Конституції УРСР 1978 р. 5 липня 1991 р. Верховна Рада УРСР приймає три закони: Закон УРСР № 1293-II «Про заснування поста Президента Української РСР і внесення змін та доповнень до Конституції» (Основного Закону) Української РСР», Закон УРСР № 1295-ХІІ «Про Президента Української РСР» і Закон УРСР № 1297-XII «Про вибори Президента України» [2]. Законодавче врегулювання в них отримали й питання, пов'язані зі вступом на посаду Президента Української РСР. Визначено, що Президент Української РСР вступає на посаду з моменту складання присяги [3; 4], яку приносить не пізніш як у п'ятнадцятиденний строк після офіційного оголошення результатів виборів в урочистій обстановці на засіданні Верховної Ради Української РСР, тримаючи Конституцію Української РСР. Дату складання присяги визначає Верховна Рада Української РСР. Приведення Президента Української РСР до присяги провадиться Головою Верховної Ради Української РСР або особою, яка виконує його обов'язки [4].

Однак життя внесло свої корективи. За словами першого Президента України Л.М. Кравчука (1991-1994 рр.), обраного 1 грудня 1991 р., у 1991 р. тільки зароджувалися інавгураційні традиції що і як робити вигадували і перші народні депутати, і перший Президент незалежної України. Спочатку постало питання, як присягатись українцям і на чому, адже «незалежної» Конституції ще не було, лише радянська. Тоді запропонували Пересопницьке Євангеліє. У президії Верховної Ради погодилися з цим, і так в історію увійшло Пересопницьке Євангеліє як найважливіша духовна та історична книга, на якій президенти до цього часу складають присягу [5]. Л.М. Кравчук згадує: «Присяга проходила дуже урочисто. тоді ще в нас офіційно не було українського гімну, замість нього була молитва «Боже великий єдиний, нам Україну бережи!», яку виконав хор Верьовки. З промовою виступив Олесь Терентійович Гончар, дуже урочисто, красиво, коротко, але неймовірно змістовно та історично... Все це поєдналося в таку величезну духовну політичну історичну силу, яка запалила людей. Я дивився потім в зал багато народних депутатів витирали сльози, настільки це було урочисто і красиво». [5]. Сама ж інавгурація Л.М. Кравчука відбулася 5 грудня 1991 р.

В юридичному сенсі не зазнала змін процедура інавгурації Президента України з укладенням 08.06.1995 р. Конституційного Договору між Верховною Радою України та Президентом України про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України. За вже звичним сценарієм, власне, і була проведена 19 липня 1994 р. інавгурація другого Президента України л.д. Кучми. за відсутності Конституції незалежної України, новообраний Президент країни, за аналогією з його попередником на посаді, також складав присягу на Пересопницькому Євангелії.

28 червня 1996 р. приймається Конституція України Основний Закон нашої держави. Певних змін у зв'язку з цим зазнає і порядок введення на посаду глави держави. Так, ст. 104 визначено, що новообраний Президент України вступає на посаду не пізніше ніж через тридцять днів після офіційного оголошення результатів виборів, із моменту складення присяги народу на урочистому засіданні Верховної Ради України [6]. Таким чином, порівняно з минулим збільшуються часові рамки для визначення дати проведення інавгурації з п'ятнадцятиденного до тридцятиденного строку. До того ж акт приведення новообраного Президента України до присяги покладається вже не на Голову Верховної Ради України, а на голову Конституційного суду України.

Інавгурація обраного на другий термін Л.Д. Кучми відбулася вже за Конституцією незалежної України, однак без напруженості у відносинах між чинним Президентом України та окремими депутатами Верховної Ради України з приводу визначення місця проведення інавгурації не обійшлося. Основний Закон держави чітко визначає, що обраний Президент України складає присягу виключно на урочистому засіданні Верховної Ради України. Винятків по цьому питанні не передбачено. Постановою від р. № 1245-ХГУ Верховна Рада України постановила провести урочисте засідання Верховної Ради України для складення присяги новообраним Президентом України 30 листопада 1999 р. в сесійному залі Верховної Ради України, хоча Л.Д. Кучма наполягав на її проведенні в палаці «Україна». Таке своє рішення він обґрунтував бажанням зробити інавгурацію більш відкритою, доступною для людей, громадськості. Багато кому це не сподобалося. Значна частина народних депутатів України вважала, що це неприйнятно, що треба дотримуватися норм [5]. Як чинний Президент країни, р. Л.Д. Кучма видає указ «Про забезпечення проведення церемонії вступу на посаду новообраного Президента України» № 1509/99 [7], яким, по-перше, звертає увагу на відсутність законодавчого врегулювання питання щодо церемонії вступу на пост Президента України (інавгурації), по-друге, з огляду на необхідність забезпечення урочистого характеру церемонії вступу на посаду новообраного Президента України, затвердив Порядок проведення урочистої церемонії вступу на посаду новообраного Президента України (далі Порядок). Цього ж дня 30.11.1999 р. Верховна Рада України вносить зміни до Постанови Верховної Ради України від 19 листопада 1999 р. «Про проведення урочистого засідання Верховної Ради України для складення присяги Президентом України», в якій у п. 1 слова «в сесійному залі Верховної Ради України» замінює словами «в Національному палаці «Україна» [8]. На наше переконання, отримати таке бажане для себе рішення Л.Д. Кучма зміг не стільки з причин відсутності врегульованого порядку проведення урочистої церемонії вступу на посаду новообраного Президента України, адже окремі її положення вже були виписані в тій же ст. 104 Конституції України, скільки через відсутність у чинному законодавстві юридичної норми, якою б закріплювалося місце проведення засідань Верховної Ради України. І, на перший погляд, таке просте та зрозуміле для багатьох громадян питання стало каменем спотикання у такій справі, як інавгурація новообраного Президента України. Відсутність прямої заборони щодо можливості проведення засідання Верховної Ради України в іншому місці дозволила Л.Д. Кучмі скористатися цим. Згодом ця прогалина була усунена у процесі розробки Регламентів Верховної Ради України від 16.03.2006 р. № 3547-ГУ [9], від 19.09.2008 р. № 547VI [10], в яких було закріплено таке:

«1. Верховна Рада проводить засідання у будинку Верховної Ради (місто Київ, вул. Грушевського, 5).

2. За рішенням Верховної Ради, прийнятим більшістю народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради, її засідання можуть проводитися в іншому місці».

З невеликими змінами ці положення відтворені в ст. 2 чинного Регламенту Верховної Ради України від 10.02.2010 р. № 1861-УГ [11].

Питання про місце проведення інавгурації можна було б вирішити із затвердженням указом Президента України 30.11.1999 р. згаданого вище Порядку, однак із незрозумілих причин цього зроблено не було. І це незважаючи на те, що саме воно було чи не надважливим на той час для Л.Д. Кучми. З іншого боку, варто зауважити, що зазначений Порядок це чи не перша спроба в українському правовому просторі окремим нормативним документом врегулювати відносини, пов'язані з інавгурацією новообраного Президента України. Принаймні ним звернуто увагу на проблеми, які існували в цій царині і потребували відповідного правового розв'язання.

Якоюсь мірою прогалина щодо місця проведення інавгурації була усунена в затвердженому указом Президента України від 22.08.2002 р. № 746/2002 Положенні про Державний Протокол та церемоніал України [12], нормами якого було визначено, що інавгурація Президента України проводиться в Національному палаці «Україна» (п. 102 Положення). Однак зауважимо, зазначене Положення не регламентує саму процедуру вступу новообраного Президента України на посаду, а лише встановлює єдиний порядок проведення інавгурації Президента України з визначенням заходів щодо цього та осіб, відповідальних за їх виконання.

14.12.2004 р. Верховна Рада України приймає постанову № 2227-ІУ «Про порядок проведення урочистого засідання верховної ради України, присвяченого складенню присяги новообраним Президентом України» (далі Постанова) [13]. Текст документа наочно засвідчує, що під час його підготовки були враховані помилки попередніх років. так, вже на рівні п. 1 Постанови були зняти всі питання щодо місця проведення інавгурації. Визначено, що урочисте засідання Верховної Ради України, присвячене складенню присяги новообраним Президентом України, проводиться в сесійному залі Верховної Ради України на підставі офіційно оголошених Центральною виборчою комісією результатів виборів Президента України. П. 2 закріплено, що день проведення урочистого засідання визначається рішенням Верховної Ради України за поданням Голови Верховної Ради України. Також було виписано послідовність проведення інавгурації. З дотриманням положень зазначеної Постанови 23 січня 2005 р. була проведена інавгурація третього Президента України В.А. Ющенка, а 25 лютого 2010 р. четвертого Президента України В.ф. Януковича.

10.02.2010 р. Верховна Рада України Законом № 1861-УІ затверджує черговий, чинний Регламент Верховної Ради України (далі Регламент). Зокрема, ним встановлено порядок проведення Верховною Радою України урочистого засідання з приводу складання присяги українському народу новообраним Президентом України (Глава 28). Його зміст визначають норми, якими: а) закріплюються правові підстави складення присяги українському народу новообраним Президентом України, місце складення присяги новообраним Президентом України; б) врегульовані відносини, що виникають із приводу визначення дата і часу проведення урочистого засідання Верховної Ради, складення присяги новообраним Президентом України. Власне, відповідно до встановленого порядку 7 червня 2014 р. відбулася інавгурація П.О. Порошенка, а 20 травня 2019 року його наступника В.о. Зеленського. однак події, що відбувалися навколо інавгурації чинного Президента країни, вкотре вказали на наявні в її регламентації проблеми. З одного боку, ми стали свідками напруженості у відносинах між новообраним Президентом України і Верховною Радою України в питанні визначення дати проведення інавгурації.

Зазначимо, новообраний Президент висловив побажання провести інавгурацію 19 травня. З цього приводу ним було направлено листа до Голови Верховної Ради і в Комітет із питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України. Керуючись ч. 2 ст. 165 Регламенту, беручи до уваги, що дата інавгурації визначається за погодженням з новообраним Президентом України, Верховна Рада мала б пристати на таку його пропозицію і прийняти відповідне рішення у вигляді постанови. однак цього не сталося. Власне, не містить Регламент і норм, якими б була врегульована сама процедура такого узгодження. отже, в такій ситуації новообраному Президенту України залишається лише публічно висловити побажання щодо дати і часу проведення урочистого засідання Верховної Ради і чекати на остаточне рішення Верховної Ради. З іншого боку, ситуація, яка склалася в Конституційному Суді напередодні інавгурації, дала привід суспільству говорити про можливість її зриву з причин неможливості участі в ній Голови цієї установи. На відміну від Голови Верховної Ради України, Голови Центральної виборчої комісії, у разі відсутності Голови Конституційного суду України Регламент не передбачає його заміну заступником Голови Конституційного Суду України. Беручи до уваги, що відповідно до Конституції виключно Голова Конституційного суду України здійснює приведення Президента України до присяги, варто визначитися з подальшими діями у разі неможливості такої його участі задля уникнення зриву урочистості з цього приводу.

З огляду на те, що у своєму розвитку інститут президентства пройшов кілька етапів, певним чином це можна сказати й про субінститут (підінститут) інавгурації Президента України. В Україні немає закону, який би окремо регламентував порядок проведення інавгурації новообраного Президента України. Правові норми, що регулюють суспільні відносини, пов'язані з інавгурацією Президента України, містяться в Конституції України (ст. 104), Законі України «Про вибори Президента України» (ст. 87), Регламенті Верховної Ради України (ст.ст. 163-166). Однак саме в останньому в подробицях виписаний порядок проведення урочистості з приводу складання присяги українському народу новообраним Президентом України. Водночас інавгурація чинного Президента України наочно засвідчила, що з окремих питань конституційно-правова регламентація процедури інавгурації новообраного Президента України не є ідеальною і потребує удосконалення.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

2. Чушенко В.І., Заяць І.Я. Конституційне право України: Підручник. Київ : Видавничий Дім «Ін Юре», 2007. 488 с. URL: https://studopedia.org/14-24379.html

3. Про заснування поста Президента Української РСР і внесення змін та доповнень до Конституції (Основного Закону) Української РСР : Закон УРСР від 05.07.1991 р. № 1293-XM. Відомості Верховної Ради Української РСР. 1991. № 33. Ст. 445.

4. Про Президента Української РСР : Закон УРСР від 05.07.1991 р. № 1295-XN. Відомості Верховної Ради Української РСР 1991. № 33. Ст. 446.

5. Рогачук Д. Інавгурації українських президентів. Найяскравіші моменти, казуси та знаки. URL: https://vybory.pravda.com.ua/articles/2019/05/14/7149977/

6. Конституція України. Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. (зі змінами та доповненнями станом на 07.07.2019 р.). URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр

7. Про забезпечення проведення церемонії вступу на пост новообраного Президента України : Указ Президента України від 30.11.1999 р. № 1509/99. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1509/99

8. Про внесення зміни до Постанови Верховної Ради України від 19 листопада 1999 р. «Про проведення урочистого засідання Верховної Ради України для складення присяги Президентом України» : Постанова Верховної Ради України від р. № 1251-ХІУ Відомості Верховної Ради України. 1999. № 52. Ст. 472.

9. Регламент Верховної Ради України. Введений в дію Постановою Верховної Ради України від 16.03.2006 р. № 3547-^ (втратив чинність, як такий що не відповідає Конституції України). Відомості Верховної Ради України. 2006. № 23, № 24-25. Ст. 202.

10. Регламент Верховної Ради України. Введений в дію Постановою Верховної Ради України від 19.09.2008 р. № 547^1 (втратив чинність, як такий що не відповідає Конституції України). Відомості Верховної Ради України. 2009. № 1-2, № 3-4. Ст. 1.

11. Про Регламент Верховної Ради України : Закон України від 10.02.2010 р. № 1861^1. Відомості Верховної Ради України. 2010. № 14-15, № 16-17. Ст. 133.

12. Про Державний Протокол та Церемоніал України : Указ Президента України від 22.08.2002 р. № 746/2002. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/746/2002

13. Про порядок проведення урочистого засідання Верховної Ради України, присвяченого складенню присяги новообраним Президентом України: Постанова Верховної Ради України від 14.12.2004 р. № 2227-^. Відомості Верховної Ради України. 2005. № 3. Ст. 80.

Размещено на Allbest.ru