Місце договірного регулювання публічних відносин у системі правових цінностей держави

Размещено на http://allbest.ru

Національного університету біоресурсів і природокористування України

Місце договірного регулювання публічних відносин у системі правових цінностей держави

Поліщук н.р., асистент кафедри теорії

та історії держави і права

Анотація

Визначено, що важливим чинником виходу із трансформаційної кризи українського суспільства є створення сучасної, ефективної системи державного управління. Проаналізовано зміст адміністративної реформи та визначено, що він полягав у комплексній перебудові системи державного управління та створенні деяких інститутів державного управління, яких Україна ще не створила як суверенна держава. Розкрито роль адміністративного договору як новоутвореного інституту в процесі реалізації адміністративної реформи. Зазначено, що зміна системи державного управління на публічне адміністрування може посприяти втіленню мети адміністративної реформи України і стати набором методів та інструментів, застосування яких буде спрямоване на служіння народу, національним інтересам і буде близьким до потреб і запитів населення.

Вказано, що для України адміністративний договір є принципово новим явищем не лише в системі засобів управлінської діяльності, але й в системі адміністративного права. Тому можна стверджувати, що адміністративний договір став елементом не лише адміністративної реформи, а й реформи адміністративного права загалом. З'ясовано місце адміністративного договору в механізмі договірного регулювання адміністративних відносин. Розглянуто правові аспекти сутності адміністративного договору. Наведено визначення поняття адміністративного договору з наукових праць вітчизняних та зарубіжних науковців та його нормативну дефініцію. На науково-дослідницькому рівні запропоноване авторське визначення адміністративного договору. Визначено ознаки, притаманні адміністративним договорам.

Виокремлено ознаки інституту адміністративного договору: однією зі сторін договору є суб'єкт владних повноважень; метою адміністративного договору є задоволення публічних потреб; зміст адміністративного договору становлять права та обов'язки сторін, що випливають із владних управлінських функцій суб'єкта владних повноважень; є правовим актом; регулюється нормами адміністративного або додатково ще нормами інших галузей публічного права; ініціюється стороною-суб'єктом владних повноважень; притаманна нормативність, що проявляється в існуванні суворої формальної процедури укладення і спеціального порядку вирішення спорів, пов'язаних з їх виконанням, неможливості в односторонньому порядку змінити чи відмовитися від виконання його умов, офіційному оприлюдненні та в деяких випадках внесенні до спеціальних реєстрів; ґрунтується на волеузгодженні; має різні зовнішні форми прояву; визначає взаємні права та обов'язки сторін у публічно-правовій сфері; укладається на підставі закону; предметом адміністративного договору може бути розмежування компетенції чи визначення порядку взаємодії між суб'єктами владних повноважень, делегування публічно-владних управлінських функцій, перерозподіл або об'єднання бюджетних коштів у випадках, визначених законом.

Ключові слова: правові цінності, адміністративний договір, адміністративна реформа.

Abstract

Place of contractual regulation of public relations in the system of legal values of the state

The purpose and legal consequences of administrative reform are investigated. It is determined that the creation of a modern, effective system of public administration is an important factor in the way out of the transformational crisis of Ukrainian society. The content of administrative reform is analyzed and it was determined that it consisted of a comprehensive restructuring of the public administration system and the creation of some institutions of public administration, which Ukraine has not yet created as a sovereign state. The role of the administrative contract as a newly created institute in the process of implementation of administrative reform is revealed. Specified that the change of the public administration system for public administration can contribute to the realization of the goal of the administrative reform of Ukraine and become a set of methods and tools that will be used to serve the people, national interests and be close to the needs and demands of the population.

It is stated that for Ukraine the administrative contract is a fundamentally new phenomenon not only in the system of administrative activity but also in the system of administrative law. Therefore, it can be argued that the administrative contract has become an element not only of administrative reform but also of administrative law reform in general.

The place of the administrative agreement in the mechanism of contractual regulation of administrative relations is determined. The legal aspects of the essence of the administrative agreement are considered. The definition of the concept of an administrative contract for scientific works of domestic and foreign scholars and its normative definition are given. At the research level, the author's definition of an administrative contract is proposed. The features of administrative contracts are determined.

The signs of the institute of administrative contract are distinguished: one of the parties to the contract is the subject of power; the purpose of the administrative contract is to meet public needs; the content of the administrative contract is made up of the rights and obligations of the parties arising from the power management functions of the subject of power; is a legal act; regulated by the rules of administrative or additionally by the norms of other branches of public law; initiated by a party subject to power; the inherent normality that manifests itself in the existence of a strict formal procedure for the conclusion and special procedure of resolving disputes related to their implementation, the inability to unilaterally change or refuse to fulfill its conditions, official publication and in some cases entry in special registers; It is based on free will; has various external forms of manifestation; determine the mutual rights and obligations of the parties in the field of public law; is concluded on the basis of the law; the object of the administrative contract may be to differentiate the competence or determine the order of interaction between the subjects of power, delegation of public-power management functions, redistribution or pooling of budgetary funds in cases stipulated by law.

Key words: legal values, administrative contract, administrative reform.

Першочергову роль у формуванні державно-правової політики відіграє загальновизнаний принцип гуманізму. Саме тому відповідні засоби та методи втілення державно-правової політики в адміністративно-правовій галузі дають змогу визначити рівень демократичності та соціальної справедливості в державі. Як сучасна європейська держава, Україна має забезпечувати відповідність своєї державно-політичної діяльності визначальним стандартам свободи, рівності громадян, захисту гідності та основних прав людини, підконтрольності та підзвітності органів державної влади та місцевого самоврядування перед населенням, що у своїй сукупності зумовлюють появу правових цінностей громадян. Останні визначаються як пережиті людьми і зумовлені культурою форми позитивного ставлення до правової системи суспільства, які зумовлюють вибір поведінки, відповідний цій системі, а також юридичну оцінку подій [1, с. 48].

Завдяки правовим цінностям людина оцінює всю правову реальність та здійснює свій вибір відповідно до позитивної правової відповідальності людини. основною метою правових цінностей є єдність цілей та інтересів людини з інтересами та цілями держави [2, с. 28]. Задля цієї єдності в Україні з перших років проголошення незалежності запроваджувалися реформи різних галузей суспільного життя, які були спрямовані на вдосконалення функцій держави щодо забезпечення прав та інтересів громадян.

Визначальним результатом проведення реформ стала переорієнтація основного механізму міжурядового управління з контролю на укладання низки планів-контрактів між міністерствами та регіональними органами влади.

Однією з найважливіших реформ, що проводилися в нашій державі, є адміністративна, яка розпочалася з видання Указу Президента України № 810/9822 від 22 липня 1998 р., яким затверджено Концепцію адміністративної реформи в Україні. Цей нормативно-правовий акт визначив загальні засади адміністративної реформи, її зміст, мету, завдання, напрями, заходи та етапи проведення. У концепції вказано на те, що «виконавча влада, реалізуючи призначення демократичної, соціальної правової держави, створює умови для реалізації прав і свобод громадян, а також надання їм широкого кола державних, зокрема управлінських, послуг» [3]. Саме ці зміни в концепції державного управління та організації виконавчої влади є ключовими та наближають нашу державу до остаточного переходу від командно- адміністративного регулювання до публічного адміністрування. Науковці спрямували свої зусилля на дослідження механізмів реалізації такого переходу, і одним із них є адміністративний договір. Дослідженню адміністративного договору в наукових працях приділяли увагу такі відомі вітчизняні вчені:

В.Б. Авер'янов, О.Ф. Андрійко, К.К. Афанасьєв, Ю.П. Битяк, В.В. Галунько, В.М. Гаращук, Е.ф. Демський, Ж.В. Завальна, Л.В. Коваль, Т.О. Коломоєць, В.К. Колпаков, Р.О. Куйбіда, В.І. Курило, О.П. Світличний, О.В. Синьов, С.С. Скворцов, М.І. Смокович, В.С. Стефанюк та інші.

На законодавчому рівні термін «адміністративний договір» було закріплено в першій редакції Кодексу адміністративного судочинства України. П. 14 ст. 3 Кодексу надавав визначення поняттю адміністративного договору, але не охоплював ключові питання щодо істотних умов договору, його ознак, особливостей і вимог до нього. Це справедливо стало підставою для наукової дискусії щодо юридичної природи адміністративного договору та можливості існування договірного регулювання в публічній сфері загалом. Крім того, законодавча невизначеність основних ознак, котрі б чітко відрізняли адміністративні договори від цивільних чи господарських, абсолютно унеможливлювала їх застосування у практичній діяльності суб'єктів владних повноважень. фактично норми, що закріпили договірні відносини в адміністративній галузі, та делегування управлінських повноважень залишались суто декларативними, оскільки без належного регулювання вони не можуть бути реалізованими на практиці.

Наприкінці 2017 р. до Кодексу адміністративного судочинства України було внесено зміни, що торкнулися і поняття адміністративного договору. Нове роз'яснення дефініції адміністративного договору надало чітку характеристику предмета, мети, можливих сторін, зовнішньої форми виразу та сфер, в яких його можна використовувати.

Науковці у своїх працях наводять визначення адміністративного договору. так, провідна вчена Т.О. Коломоєць розглядає адміністративний договір як правовий акт управління, що ухвалюється на підставі норм права двома (чи більше) суб'єктами адміністративного права, один з яких обов'язково є органом виконавчої влади, може містити загальнообов'язкові правила поведінки (нормативний характер) або встановлювати (змінювати, припиняти) конкретні правовідносини між його учасниками (індивідуальний характер) [4, с. 105]. Видатний правознавець В.С. Стефанюк визначає адміністративний договір як договір, побудований на публічно-правових нормах, який регулює добровільне погодження волі двох (або більше) суб'єктів права, один з яких є суб'єктом управління, про встановлення взаємних адміністративних правовідносин. При цьому він вказував, що адміністративний договір випливає з адміністративних правовідносин та має бути добровільним волевиявленням сторін, однією з яких є суб'єкт владних повноважень [5, с. 125]. Заслужений професор Ю.П. Битяк надає таке визначення адміністративного договору: це правовий акт управління, що ухвалюється на підставі норм права двома (або більше) суб'єктами адміністративного права, один з яких обов'язково є органом виконавчої влади, може містити загальнообов'язкові правила поведінки або встановлювати (змінювати, припиняти) конкретні правовідносини між його учасниками [6, с. 98].

Щоб розкрити сутність поняття адміністративного договору, не можна оминути умови, за наявності яких він застосовується. Кодексом адміністративного судочинства України визначено такі умови використання адміністративного договору: розмежування компетенції чи визначення порядку взаємодії між суб'єктами владних повноважень; делегування публічно-владних управлінських функцій; перерозподіл або об'єднання бюджетних коштів у випадках, визначених законом; замість видання індивідуального акта; врегулювання питань надання адміністративних послуг [7]. Для повного розуміння правової природи адміністративного договору необхідно розглянути предмет та ознаки, що для нього характерні. Отже, предметом адміністративного договору є зовнішній вираз реалізації повноваження, тобто конкретна дія. Ця дія може проявлятися як разовий акт або довготривала діяльність. Своєю чергою, якщо предметом договору є конкретно визначена діяльність, то, як правило, вона являє собою виконання організаційних, виробничих та інших заходів протягом встановленого строку для досягнення мети договору. Метою укладання адміністративних договорів завжди є забезпечення суспільного інтересу. Предмет адміністративного договору характеризується особливістю цілі, сфери виконання дій, відповідності закону, компетенції сторін, яка і підтверджує правомірність делегування повноважень.

Враховуючи вищевикладене, вважаємо, що предмет адміністративного договору становлять виключно управлінські дії, які випливають із передбаченої законом компетенції суб'єкта владних повноважень, спрямовані на забезпечення публічних потреб та інтересів та породжують юридичні наслідки для сторін договору, а в деяких випадках і для третіх осіб. досліджуючи наукові думки щодо ознак адміністративного договору, чітко прослідковуємо наявність спільних ознак, що наводяться усіма науковцями та без яких той чи інший договір неможливо зарахувати до адміністративних. серед цих ознак виділимо такі:

1) однією зі сторін договору є суб'єкт владних повноважень;

2) метою адміністративного договору є задоволення публічних потреб;

3) зміст адміністративного договору становлять права та обов'язки сторін, що випливають із владних управлінських функцій суб'єкта владних повноважень.

Враховуючи зміни, що були внесені до кодексу адміністративного договору та торкнулися адміністративного договору, вважаємо доцільним доповнення переліку його основних ознак такими: є правовим актом; регулюється нормами адміністративного або додатково ще нормами інших галузей публічного права; ініціюється стороною - суб'єктом владних повноважень; притаманна нормативність, що проявляється в існуванні суворої формальної процедури укладення і спеціального порядку вирішення спорів, пов'язаних з їх виконанням, неможливості в односторонньому порядку змінити чи відмовитися від виконання його умов, офіційному оприлюдненню та в деяких випадках внесенні до спеціальних реєстрів; ґрунтується на волеузгодженні; має різні зовнішні форми прояву; визначає взаємні права та обов'язки сторін у публічно-правовій сфері; укладається на підставі закону; предметом адміністративного договору може бути розмежування компетенції чи визначення порядку взаємодії між суб'єктами владних повноважень, делегування публічно-владних управлінських функцій, перерозподіл або об'єднання бюджетних коштів у випадках, визначених законом.

Проаналізувавши умови, за яких відповідно до законодавства застосовується адміністративний договір, його ознаки та предмет, пропонуємо характеризувати адміністративний договір як зініційований суб'єктом владних повноважень правовий акт у сфері управління для задоволення публічних інтересів та потреб, що здійснюється на основі домовленості з іншою стороною, якою можуть виступати суб'єкти владних повноважень, фізичні, юридичні особи, фізичні особи-підприємці та інші, шляхом передачі певних управлінських функцій, організації взаємодії чи співробітництва на визначених законом підставах та має різні зовнішні форми прояву.

Отже, застосування механізмів договірного регулювання в публічних відносинах, зокрема за участі невладних суб'єктів, займає своє важливе місце в системі правових цінностей суспільства. Закономірно, що перехід всіх розвинутих країн світу від концепції державного управління до нової, більш демократичної концепції публічного адміністрування не міг не вплинути і на систему управління нашої держави. цей процес є неминучим для країн, що прагнуть бути правовими, цивілізованими державами з високим рівнем життя, соціальної стабільності, культури та демократії. Адже саме зміна системи державного управління на публічне адміністрування може посприяти втіленню мети адміністративної реформи України і стати набором методів та інструментів, застосування яких буде спрямоване на служіння народу, національним інтересам і буде близьким до потреб і запитів населення. публічний адміністративний договір право

Тому максимальна дерегуляція, делегування владних повноважень, децентралізація, посилення ролі місцевого самоврядування, надання публічних послуг населенню суб'єктами владних повноважень і надання послуг населенню недержавними суб'єктами через укладання адміністративних договорів є неодмінними та невідворотними кроками на шляху до становлення України як правової демократичної держави.

Список використаних джерел

1. Бабенко А.Н. Правовые ценности и освоение их личностью : дис. ... д-ра юрид. наук : 12.00.01 / Акад. упр. МВД России. Москва, 2002. 395 с.

2. Соломчак Х.Б. Соціальні та правові цінності як детермінанти позитивної правової відповідальності. Наше право. 2014. № 1. С. 27-34.

3. Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи в Україні : Указ Президента України № 810/9822 від 22 липня 1998 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/810/98.

4. Адміністративне право України : підручник / За заг. ред. д.ю.н., проф. Коломоєць Т.О. Київ : «Істина», 2008. 457 с.

5. Стефанюк В.С. Судовий адміністративний процес / Акад. прав. наук України, Ін-т приват, права і підприємництва. Харків : Консум, 2003. 473 с.

6. Битяк Ю.П. Адміністративні договори як особлива форма регулювання управлінських відносин. Виконавча влада і адміністративне право / За заг ред. В.Б. Авер'янова. Київ : Видавничий Дім «Ін-Юре», 2002. 6б8 с.

7. Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 р. № 2747-ІУ. Відомості Верховної Ради України (ВВР). 2005. № 35-36, № 37. Ст. 446.

Размещено на Allbest.ru