Підстави виникнення адміністративної відповідальності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стаття з теми:

Підстави виникнення адміністративної відповідальності

Колеснікова М.В., кандидат юридичних наук, доцент, старший викладач кафедри адміністративного, господарського права та фінансово-економічної безпеки Сумського державного університету

У статті розглядаються різні погляди на виникнення та перспективи розвитку адміністративної відповідальності. З'ясовано теоретичні положення та законодавче закріплення підстав адміністративної відповідальності в цілому. Стрімкий розвиток демократичної правової держави, пошук нових партнерів у сфері ринкових відносин, становлення та зміцнення країни, орієнтир на європейську точку зору, а також пріоритетність закордонних поглядів призводять до формування нових елементів, які дозволяють розкривати по-новому конституційні гарантії прав і свобод громадян та спонукають до необхідності переосмислення та нового дослідження правових інститутів, що становлять основу розвитку України як стабільної, сучасної правової держави.

Серед них вагоме місце посідає один із найважливіших інститутів адміністративного права - адміністративна відповідальність. Оскільки розвиток суспільних відносин перебуває в постійному динамічному русі, а також спостерігається зростання зацікавленості громадян, виникає необхідність у всебічному переосмисленні соціальної ролі адміністративної відповідальності, її сутності, ознак, підстав виникнення, співвідношення з іншими видами юридичної відповідальності, законотворчого процесу, спираючись на дослідження як вітчизняних науковців, так і закордонних діячів.

Адміністративна відповідальність відіграє важливу роль на даному етапі становлення та розбудови правової держави, адже адміністративні правопорушення являються найбільш численним видом проступків. Варто відмітити, що своєю суспільною небезпекою кожне окреме правопорушення не завдає значної шкоди, проте своєю чисельністю значно погіршує стабільність та розвиток суспільства та держави в цілому.

Інститут адміністративної відповідальності у вітчизняній правовій науці займає чільне місце та був досліджений великою кількістю науковців-правників, але його соціальна сторона майже не висвітлювалася, а в питаннях правової сутності й досі залишаються деякі спірні питання. Висока соціальна значущість інституту адміністративної відповідальності для життєдіяльності суспільства зумовлює необхідність його подальшого вдосконалення.

Ключові слова: адміністративна відповідальність, підстави адміністративної відповідальності, адміністративні правопорушення, адміністративні проступки, протиправність, склад адміністративного правопорушення, вина.

GROUNDS FOR ADMINISTRATIVE RESPONSIBILITY

The article looks at different perspectives on the emergence and prospects of developing administrative responsibility. The theoretical provisions and the legislative consolidation of the grounds of administrative responsibility as a whole have been clarified. The rapid development of a democratic rule of law, the search for new partners in the field of market relations, the establishment and strengthening of the country, a European perspective, and the priority of foreign views, lead to the formation of new elements that allow to open the new constitutional guarantees of rights and freedoms of citizens encourage the need to rethink and re-examine the legal institutions that underpin Ukraine's development as a stable, modern rule of law.

Among them, one of the most important institutions of administrative law is administrative responsibility. Since the development of social relations is in constant dynamic motion, and there is an increase in citizens' interest, there is a need for a comprehensive rethinking of the social role of administrative responsibility, its essence, features, grounds for emergence, correlation with other types of legal responsibility, legislative process, legislative process domestic scientists and foreign figures.

Administrative responsibility plays an important role at this stage of the formation and development of the rule of law, because administrative offenses are the most numerous types of misconduct. It is worth noting that with its social danger, each individual offense does not cause significant damage, but its number significantly impairs the stability and development of society and the state as a whole.

The Institute of Administrative Responsibility is prominent in domestic legal science and has been researched by a large number of legal scholars, but its social side has hardly been covered, and some controversial issues remain in the legal nature. The high social importance of the Institute of Administrative Responsibility for the life of society necessitates its further improvement.

Key words: administrative responsibility, grounds of administrative responsibility, administrative misconducts, administrative offenses, unlawfulness, composition of an administrative offense, wine.

Вступ

Проблема підстав адміністративної відповідальності безпосередньо пов'язана зі встановленням обсягу застосування заходів адміністративного стягнення, забезпеченням законності в разі притягнення до відповідальності, дотриманням прав і свобод громадян. Важливість їхнього визначення зумовлена нагальними потребами правозастосовної практики, ефективність якої прямо залежить від того, наскільки правильно і доцільно застосовується кожна адміністративно-деліктна норма.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Слід сказати, що інститут адміністративної відповідальності в наш час був досліджений великою кількістю науковців, а саме: В.Б. Авер'яновим, О.А. Банчуком, К.В. Бронніковою, І.В. Гаврущенко, І.П. Голосніченком, С.Т. Гончаруком, А.В. Гуржієм, С.Л. Дембіцькою, Н.М. Зільником, С.В. Ківаловим, Н.В. Гришиною та іншими.

Метою статті є аналіз наявної літератури та нормативно-правових актів, що регулюють питання виникнення адміністративної відповідальності; з'ясування теоретичних положень та законодавчого закріплення підстав адміністративної відповідальності. Для досягнення мети в роботі слід виконати такі завдання: з'ясувати теоретичні положення щодо поняття та змісту підстав адміністративної відповідальності, дослідити основні ознаки адміністративної відповідальності.

Виклад основного матеріалу

На жаль, попри всю свою наукову та практичну значущість питання підстав адміністративної відповідальності досі не вирішене законодавцем. На відміну від Кримінального кодексу України, який містить розгорнуте визначення підстав кримінальної відповідальності, Кодекс України про Адміністративні правопорушення (далі - КупАП) не дозволяє чітко ідентифікувати даний адміністративно-правовий феномен. Уявлення про нього можна сформувати хіба що на основі ст. 7 КУпАП, згідно з якою «ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом» [1].

Однак, вочевидь, таке уявлення буде усіченим і неповним. У наведеному положенні розкрито юридичну природу підстав адміністративної відповідальності, але не визначено їхню сутність. Іншими словами, законодавець не вказує, що саме слід розуміти під підставами адміністративної відповідальності, він лише констатує обов'язковість їх законодавчого закріплення [2, с. 123].

На думку Г.Г Забарного, Р.А. Калюжного та В.К. Шка- рупи, єдиною підставою адміністративної відповідальності слід вважати адміністративне правопорушення [3, с. 103].

З точки зору Н.В. Сердюк підставою адміністративної відповідальності може бути тільки процесуальний документ (постанова) про накладення адміністративного стягнення [4, с. 81].

З.С. Гладун розрізняє фактичну та процесуальну підстави адміністративної відповідальності. Причому під першою пропонується розуміти наявність у діянні особи складу адміністративного проступку, передбаченого Кодексом України про адміністративні правопорушення, а під другою - рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності [5, с. 123].

С.Т. Гончарук формулює: «Підставами для відповідальності за адміністративні проступки слугують: а) чинне законодавство про адміністративні правопорушення, передусім КУпАП (юридична підстава); б) факт вчинення особою адміністративного правопорушення (фактична підстава)» [6, с. 97, с. 108].

З огляду на думку Є.М. Щербини слід вважати, що фактичною підставою адміністративної відповідальності слугує конкретно визначене правопорушення, а юридичною - його юридичний склад [7, с. 96].

Правопорушення - це винна поведінка праводієздат- ного індивіда, яка протирічить приписам норм права, спричиняє шкоду іншим особам і тягне за собою юридичну відповідальність [8, с. 329].

Схожу класифікацію пропонує В.Ю. Докучаєва, проте, на відміну від інших авторів, як процесуальну підставу адміністративної відповідальності вона досліджує процедуру накладення адміністративного стягнення, тобто адміністративно-деліктне провадження в цілому [9, с. 47].

Прихильниками даної точки зору є П.В. Макушев та О.Г. Ткаченко, які доводять, що процесуальною підставою адміністративної відповідальності є акт компетентного органу про накладення адміністративного стягнення [10, с. 449; 107, с. 93].

У свою чергу Є.Є. Додіна вважає фактичною підставою адміністративної відповідальності «не тільки адміністративне правопорушення (проступок), але й порушення норм інших галузей права у випадках, прямо передбачених чинним законодавством» [11, с. 35].

Протиправність як характеристика адміністративного делікту означає, що певне діяння, передбачене нормами права, може спричинити шкоду або загрозу заподіяння такої шкоди суспільним інтересам, що охороняються законом [12, с. 219].

У протиправності слід розрізняти два аспекти:

по-перше, протиправність є зовнішньою стороною суспільно-небезпечного або шкідливого. Це означає, що суспільно небезпечне або шкідливе діяння повинно бути офіціально підтверджено законом як протиправне;

по-друге, протиправність є об'єктивною якістю правопорушення. Об'єктивною в сенсі того, що правопорушення посягає на істотне в праві, тобто на ті соціальні блага, той порядок у суспільних відносинах, який підтримується за допомогою правового інструменту [13, с. 37].

Взагалі у правовій науці панує думка про те, що універсальною підставою юридичної відповідальності є саме склад правопорушення. Але досить часто виділяють суб'єктивні підстави юридичної відповідальності (зокрема, вину) і правосуб'єктні підстави (припускають відповідальність лише по відношенню до певних осіб, які здатні нести відповідальність за вчинені ними діяння). При цьому слід зазначити, що в кінцевому підсумку все збігається до елементів складу правопорушення (відповідно, суб'єктивної сторони, суб'єкта тощо).

Склад адміністративного правопорушення - це сукупність установлених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак, наявність яких характеризує діяння як адміністративне правопорушення (проступок). За допомогою такої характеристики, як склад адміністративного правопорушення, є можливість отримати дані про його загальну правову картину.

Даними ознаками адміністративного правопорушення є:

Об'єкт адміністративного правопорушення - це сукупність суспільних відносин, що охороняються адміністративним законодавством, а також регулюються нормами трудового, цивільного, земельного, фінансового права, за порушення яких накладаються адміністративні стягнення. Об'єктом адміністративного правопорушення можуть бути також здоров'я, честь і гідність людини [14].

Залежно від ступеня узагальнення виокремлюють: загальний об'єкт, що охоплює всю сукупність суспільних відносин, охоронюваних адміністративним законодавством; родовий об'єкт - сукупність суспільних відносин, охоронюваних комплексом адміністративно-правових актів; безпосередній об'єкт становить конкретні суспільні відносини, яким заподіюється шкода скоєним правопорушенням;

Об'єктивна сторона - це зовнішні ознаки та обставини, які характеризують адміністративне правопорушення. До них відносять: час, місце скоєння правопорушення, обстановку, знаряддя та засоби;

Суб'єкт адміністративного правопорушення - це особа, яка вчинила адміністративне правопорушення. Суб'єктом адміністративного правопорушення може бути фізична особа, яка досягла 16-річного віку, та юридична особа незалежно від форми власності. Також встановлюється відповідальність для спеціальних суб'єктів, до складу яких входять службові особи, що виконують розпорядчі функції, військовослужбовці тощо.

Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення - внутрішнє (психічне) ставлення суб'єкта правопорушення до скоєного діяння та його шкідливих наслідків [15].

Нині основною підставою адміністративної відповідальності фізичних осіб за чинним законодавством України визнається адміністративне правопорушення (проступок). Поняття адміністративного правопорушення (проступку) міститься у статті 9 КУпАП. Склади конкретних адміністративних правопорушень (проступків) містяться в главах 5-15 Особливої частини КУпАП, а також у деяких інших законодавчих актах [16, с. 14].

Якщо говорити більш конкретно, то фактичною (об'єктивною) підставою адміністративної відповідальності фізичних осіб є вчинення діяння, передбаченого в статті Особливої частини КУпАП та в деяких інших законах.

Суб'єктивною підставою є вина, форми якої визначені у статтях 10 і 11 КУпАП. Спираючись на думку Д.М. Лук'янця, формами вини є:

прямий умисел;

непрямий умисел;

необережність у формі самовпевненості;

необережність у формі недбалості;

намір;

необачність [17].

Перші чотири форми вини притаманні адміністративним правопорушенням з матеріальними складами, інші дві - адміністративним правопорушенням з формальними складами.

Адміністративна відповідальність від інших видів юридичної відповідальності відрізняється за такими критеріями:

за підставами її застосування;

за органами, які її застосовують;

за колом суб'єктів відповідальності;

за правовими наслідками;

за процесуальною процедурою її здійснення;

за санкціями [18].

Правосуб'єктні підстави адміністративної відповідальності визначені у статтях 12-16 та 20 КУпАП. До них, зокрема, відносяться: вік, з якого наступає відповідальність, осудність, а також ознаки спеціального суб'єкта, зокрема, неповнолітніх, посадових осіб, іноземних громадян та осіб без громадянства, військовослужбовців та інших осіб.

Деякими статтями Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність ще одного різновиду спеціальних суб'єктів, а саме - суб'єктів підприємницької діяльності - фізичних осіб. Така відповідальність, зокрема, передбачається за порушення правил торгівлі та надання послуг (ст. 155), порушення правил проведення розрахунків зі споживачами (ст. 155-1), порушення законодавства про захист прав споживачів (ст. 156-1), недобросовісну конкуренцію (ст. 164-3), ухилення від реєстрації в органах Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування України та порушення порядку обчислення і сплати внесків на соціальне страхування (ст. 165-1) [19].

Висновки

адміністративний відповідальність вина недбалість

Отже, можна зробити висновок, що під підставами виникнення відповідальності слід розуміти наявність складу правопорушення в діях чи бездіяльності особи, а також, з іншого боку - вчинення адміністративного правопорушення, здійснення винного проступку, що спричинило порушення чинного адміністративного законодавства.

Також із вищесказаного випливає, що про підстави слід говорити через призму двох аспектів - загального та фактичного. У загальному плані підставою є сукупність відповідних правових норм, відповідно до яких встановлюється відповідальність, а у фактичному - вчинення протиправної дії.

Список використаних джерел

1. Кодекс України про адміністративні правопорушення: редакція від 26 жовтня 2017 року, підстава 2109-19.

2. Гуржій А.В. Теоретико-правові засади визначення підстав адміністративної відповідальності. Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. 2011. № 3. С. 122-132.

3. Калюжний РА., Забарний Г.Г., Шкарупа В.К. Адміністративне право України: навч. посіб. Київ, 2003. 212 с.

4. Сердюк Н.В. Теоретические проблемы административной ответственности. Вестник Перм. ун-та. Юрид. науки. 2005. № 5. С. 77-83.

5. Гладун З.С. Адміністративне право України: навч. посіб. Тернопіль, 2004. 579 с.

6. Гончарук С.Т. Адміністративне право України: навч. посіб. Київ, 2000. 520 с.

7. Щербина Є.М. Класифікація складів адміністративних правопорушень правил благоустрою територій населених пунктів. Право і суспільство. 2010. № 2. С. 96-100.

8. Хропанюк В.Н. Теория государства и права: учебник для высших учебных заведений; под ред. В.Г. Стрекозова. Москва: Издательство «Интерстиль», «Омега-Л», 2008. 384 с.

9. Докучаєва В.Ю. Фактичні підстави для притягнення до адміністративної відповідальності у сфері охорони історичних і культурних цінностей. Право і безпека. 2009. № 5. С. 45-48.

10. Макушев П.В. Адміністративна відповідальність як правовий інститут. Науковий вісник Дніпропетр. держ. ун-ту внутр. справ.

11. № 2. С. 447-452.

12. Додіна Є.Є. Митні правопорушення в системі адміністративних деліктів. Митна справа. 2010. № 2. С. 31-38.

13. Кириленко Є.В. Поняття та склад адміністративних правопорушень: запрошення до дискусії. Порівняльно-аналітичне право. 2013. № 3-1. С. 219-221.

14. Ільєнок Т.В. Адміністративне правопорушення: доктринальний аспект. Юридична наука. 2012. № 11. С. 34-40.

15. Копєйчиков В.В. Правознавство.

16. Стеценко С.Г. Адміністративне право України.

17. Лук'янець Д.М. Інститут адміністративної відповідальності: проблеми розвитку: монографія. Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2001.220 с.

18. Лук'янець Д.М. Вина як суб'єктивна підстава адміністративної відповідальності та проблеми її визначення.

19. Коломоєць Т.О. Адміністративне право України.

20. Кодекс України про адміністративні правопорушення (КУпАП). Науково-практичний коментар.

Размещено на Allbest.ru