Дотримання прав людини в період поширення Covid-19: національний та міжнародний досвід

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДОТРИМАННЯ ПРАВ ЛЮДИНИ В ПЕРІОД ПОШИРЕНЯ COVID-19: НАЦІОНАЛЬНИЙ ТА МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД

RESPECT FOR HUMAN RIGHTS DURING THE SPREAD OF COVID-19: NATIONAL AND INTERNATIONAL EXPERIENCE

суд охорона здоров'я законодавство

Біла-Кисельова А.А.,

кандидат юридичних наук, суддя

Дніпровського районного суду міста Херсона,

сертифікований тренер Національної школи суддів України

У дослідженні проаналізовано міжнародні акти універсального та регіонального рівнів, а також національне законодавство, що регламентує права людини та життя в безпеці крізь призму охорони здоров'я кожного, хто звернувся до суду. Наголошено, що суд зобов'язаний брати активну участь у забезпечені здоров'я людей, національної безпеки та не допустити порушення прав людини в період поширення COVID-19. Автор звертає увагу на різноманітні підходи щодо відправлення правосуддя й організацію роботи суду в період поширення COVID-19 на території України (у різних регіонах): у Печерському районному суді міста Києва, Личаківському районному суді міста Львова, Селидівському міському суді Донецької області, Херсонському міському суді Херсонської області; аналізує плани заходів, які запропонували суди, з мінімізації ризиків поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19; пропонує підходи до організації відправлення правосуддя в період спалаху інфекційних хвороб з урахуванням пропозицій санітарно-епідеміологічної служби. Також увага приділена вивченню досвіду іноземних країн: Грузії, Республіки Білорусь, Латвії, Польщі, Німеччини, Франції, у питаннях організації роботи судів (відправлення правосуддя) в умовах поширення COVID-19, наведено приклади такої організації роботи з офіційних сайтів судів.

Зроблено висновок, що міжнародні та національні документи засновані на зв'язку охорони здоров'я і прав людини, а отже, суди мають достатню правову базу для того, щоб відправляти правосуддя з поправками на епідеміологічну ситуацію. Автором запропоновано організовувати роботу судів з урахуваннями досвіду іноземних країн та за «безпечною схемою»: «сторона справи суд вільний слухач (засоби масової інформації)». Водночас мають діяти правила: отримувати від осіб, які звертаються до суду, письмовий документ, який би містив інформацію про те, що особа не повернулась із території, ураженої інфекцією (не була в контакті із хворою особою); пропонувати направляти документи до суду поштою (електронною поштою); проводити судові засідання у приміщеннях, площа яких розрахована щонайменше на 6-7 осіб; використовувати відеоконференцію в кожному можливому випадку; організувати доступ вільним слухачам і засобам масової інформації до відкритих судових засідань у спеціальних приміщеннях.

Ключові слова: суд, правосуддя, здоров'я, інфекційні захворювання, національна безпека, міжнародні документи.

The study analyzed international acts of a universal and regional level, as well as national legislation that regulates human rights and life in safety through the prism of health care for all who apply to the court. It is noted that the court is obliged to take an active part in ensuring people's health, national security and to prevent human rights violations during the spread of COVID-19. The author draws attention to various approaches to the administration of justice and the organization of the work of the court during the spread of COVID-19 in Ukraine (in different regions): in Pechersk District Court of Kyiv, Lychakiv District Court of Lviv, Selidov City Court of Donetsk Region, Kherson City Court of Kherson Region; analyzes the action plans proposed by the courts to minimize the risks of the spread of acute respiratory disease COVID-19; proposes approaches to the organization of administration of justice in the period of infectious diseases outbreak, taking into account the proposals of the sanitary and epidemiological service. Also, attention is paid to studying the experience of foreign countries: Georgia, the Republic of Belarus, Latvia, Poland, Germany, France in matters of organization of work of courts (administration of justice) in the conditions of distribution of COVID-19 and examples of such organization of work from official websites of courts are given.

It is concluded that international and national documents are based on the relationship between health and human rights, and therefore, the courts have a sufficient legal basis to administer justice, adjusted for the epidemiological situation. The author proposed to organize the work of the courts taking into account the experience of foreign countries and according to the “safe scheme”: “the side of the case is the court free listener (media)”, in particular, to receive from the persons applying to the court a written document containing information that the person has not returned from the territory of the infected person and has not been in contact with the sick person; offer to send documents to the court by mail or e-mail; to hold court hearings in premises, the area of which is designed for at least 6-7 persons in accordance with sanitary norms; use video conferencing whenever possible; to arrange access for free listeners and the media to open court hearings by providing live broadcasts of court hearings in a specially equipped courtroom in the media court.

Key words: court, justice, health, infectious diseases, national security, international documents.

Постановка проблеми

Уряд посилив обмеження для безпеки українців у зв'язку з поширенням СОУГО-19. Водночас захист основних прав і свобод людини не може бути обмеженим навіть у період дії карантину. Суди України продовжують у період поширення СОУГО-19 здійснювати правосуддя на засадах верховенства права, а також забезпечують кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод.

Відповідно до ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави [1]. Основний закон в одній правовій нормі зосередив увагу на цінності самої людини, її житті та здоров'ї, а також на правах і свободах. Охорона здоров'я людини та її права перебувають у взаємозв'язку та на єдиному рівні захисту. Національне законодавство демонструє це і підкреслює важливість здоров'я людини в період карантину. Конституція України гарантує кожному громадянину право на охорону здоров'я (ст. 49).

Відповідно до Європейської соціальної хартії (переглянутої), «з метою забезпечення ефективного здійснення права на охорону здоров'я Сторони зобов'язуються самостійно <...> вживати відповідних заходів для того, щоб, серед іншого: <..> 3. Запобігати, у міру можливості, епідемічним, ендемічним та іншим захворюванням, <...>» (ст. 11) [2].

Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права підкреслює право на охорону здоров'я у ст. 12 [3].

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», громадяни та їх об'єднання мають право на отримання достовірної інформації щодо епідемічної ситуації в Україні [4].

Організація судового процесу та відправлення правосуддя в Україні під час поширення COVID-19 має не тільки відбуватися на підставі принципів верховенства права, незалежності суду, рівності учасників, але й гарантувати безпеку здоров'я кожної людини, що задіяна під час судового процесу. Держава має забезпечити та реалізувати національну стратегію в галузі охорони здоров'я, яка має бути створена на основі епідеміологічних даних [5].

Стан опрацювання цієї проблематики

Питання щодо дотримання прав людини, безпекою та охороною здоров'я досліджують науковці, правозахисники, медики: П. Рабінович, А. Роханський, І. Сенюта, А. Ямін, Д. Харріс, A. Duger, J. Leaning, S. Dougherty. Водночас утвердження прав людини під час поширення COVID-19, специфіка організації судочинства (відправлення правосуддя) у період спалаху інфекційних хвороб недостатньо досліджені та потребують додаткового вивчення. Тому тема актуальна натепер.

Метою статті є аналіз національних і міжнародних документів із питань дотримання прав людини й охорони здоров'я в період загроз, що можуть спричиняти масові інфекційні захворювання; виявлення умов, за яких працюють національні суди під час карантину; вивчення досвіду іноземних країн щодо організації роботи судів (відправлення правосуддя) в умовах поширення COVID19; надання пропозицій для організації правосуддя в судах України в період поширення COVID-19 та інших небезпечних інфекційних захворювань.

Виклад основного матеріалу

Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства, що включає право на справедливий і поважний суд, рівність перед законом, а також право на публічний розгляд судових справ.

Право на публічний розгляд справи, а також присутність преси і публіки під час усього судового розгляду регулюються національним законом.

Так, Закон України «Про судоустрій і статус суддів» зобов'язує суддів дотримуватися принципу гласності і відкритості судового процесу. Розгляд справ у судах відбувається відкрито, крім випадків, установлених законом (ст. 11). У відкритому судовому засіданні мають право бути присутніми будь-які особи [6].

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи < . .> Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя» [7]. Отже, ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зазначає обмеження, які можуть бути застосовані щодо публічного розгляду: інтереси моралі; дотримання громадського порядку; національна безпека.

Відповідно до Указу Президента № 87/2020 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України Від 13 березня 2020 р. «Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” від 13 березня 2020 р., уведено в дію невідкладні заходи щодо гарантування національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19 [8].

Як зазначають медичні установи, COVID-19 передається від людини людиною повітряно-краплинним шляхом. Тому був запроваджений стан надзвичайної ситуації на території України й обмежено вільне пересування людей у різних країнах.

Згідно із Законом «Про національну безпеку України», національна безпека України захищеність державного суверенітету, територіальної цілісності, демократичного конституційного ладу та інших національних інтересів України від реальних та потенційних загроз [9]. Як випливає з визначення, національна безпека пов'язана із захистом «інших національних інтересів України від реальних та потенційних загроз». Ураховуючи те, що державна влада в Україні здійснюється на засадах поділу її на законодавчу, виконавчу та судову, суд зобов'язаний брати активну участь у забезпечені здоров'я людей, національної безпеки та не допустити порушення прав людини. Для цього мають бути докладені такі зусилля, щоб жодним чином не відбулося посягання на безпеку щодо здоров'я людини в умовах поширення COVЮ-19 і був дотриманий баланс відповідно до ст. 3 Конституції України.

Відповідно до Сіракузьких принципів щодо тлумачення обмежень і відступів від Міжнародного пакту про громадянські і політичні права (документ ООН Е/ СМ4/1985/4, додаток (1985)), коли є конфлікт між правами людини і потребами громадського здоров'я, уряд може порушити права, якщо його дії необхідні для досягнення законних цілей [10]. Так, у п. «Здоров'я населення» зазначається: «Прагнення захистити здоров'я населення може служити підставою для обмеження певних прав, якщо державі необхідно вжити заходів щодо усунення серйозної загрози здоров'ю населення або окремих осіб. Ці заходи можуть бути спрямовані безпосередньо на запобігання захворюванню або загрозі фізичному здоров'ю».

Ураховуючи те, що ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод цілком охоплює й ситуацію, що стосуються випадку розгляду справ під час поширення COVШ-19, суди мають право застосовувати нестандартні заходи під час відправлення правосуддя та для належної організації роботи судів: перебувати в судах в захисних масках, обмежити кількість осіб в залах суду за погодженням із санітарно-епідемілогічною службою тощо. Варто зазначити, що національні суди розпочали активну роботу й окремо один від одного частково розробили план заходів із мінімізації ризиків поширення гострої респіраторної хвороби COVЮ-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Про це свідчить інформація з офіційних сайтів судової влади. Так, у Печерському районному суді міста Києва встановлено особливий режим роботи в період поширення COVШ-19: «обмежено допуск в судові засідання осіб, які не є учасниками судових засідань; обмежено допуск у судові засідання та приміщення суду осіб з ознаками респіраторних захворювань; припинено прийом канцеляріями суду для ознайомлення та видачі копій процесуальних документів; рекомендовано учасникам судових справ подавати до суду заяви про відкладення розгляду у зв'язку із карантинними заходами <..>» [11].

У Селидівському міському суді Донецької області припинено особистий прийом громадян керівництвом суду; обмежено проведення зборів суддів; обмежено доступ до суду осіб, які не є учасниками судових засідань; зупинено розгляд судових справ у відкритих судових засіданнях; рекомендовано направляти документи в суд за допомогою поштового зв'язку й електронної пошти; рекомендовано апарату суду проводити реєстрацію вхідної документації після оброблення бактерицидною лампою; організовано сприяння реалізації праву працівникам на отримання відпусток тощо [12].

Херсонський міський суд Херсонської області на сторінках офіційного сайту повідомив: «З метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVЮ-19, <..> для недопущення скупчення в холі суду понад 10 осіб пропуск відвідувачів до приміщенні суду буде здійснюватись у порядку черговості в кількості, що не перевищуватиме одночасного перебування в холі суду понад 10 осіб» [13]. Крім того, опубліковано звернення до громадян такого змісту: «<...> Прохання утриматися від участі в судових засіданнях, подавши заяви про розгляд справ у відсутності відповідного учасника, якщо слухання не передбачають Вашої обов'язкової присутності або подати клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із впровадженням карантину, а також від особистого відвідування суду для подачі позовів, заяв, скарг, клопотань та інших звернень <...>». Також припинено проведення судових засідань у режимі відеоконференції.

Личаківський районний суд міста Львова повідомив про особливий режим роботи на період карантину: припинено прийом громадян керівництвом; заборонено доступ до приміщення суду громадян, які не є учасниками судових засідань; рекомендовано зменшити кількість судових засідань, які проводяться протягом дня; рекомендовано здійснювати розгляд судових справ у порядку письмового провадження; посилити профілактичну роботу із проведення поточних дезінфекційних заходів у приміщенні суду; рекомендувати передавати всі документи поштою або електронною поштою тощо [14].

Можна побачити, що офіційні сайти судів містять як загальну інформацію для відвідувачів, так і інформацію у вигляді рекомендацій щодо внутрішньої діяльності суду, пов'язану із правосуддям. Водночас немає єдиних підходів у судах України щодо організації судочинства в період карантину.

Вивчаючи проблематику відправлення правосуддя в період поширення СОУГО-19 в іноземних державах, варто звернути увагу на ті особливості, які діють натепер у різних країнах щодо організації роботи в судах та співпраці судів з особами, які потребують правосуддя. В умовах поширення СОУГО-19 суди Грузії мають: переносити слухання справ на пізнішу дату, за винятком справ, що розглядаються невідкладно; вирішувати справи без проведення відкритого слухання, якщо дозволяє процесуальне законодавство; забезпечувати дистанційну участь сторін, якщо є технічна можливість і відповідно до вимог процесуальних законів; отримувати документацію через спеціальний бокс (ящик) у приймальні; обмежити кількість присутніх на слуханнях, зокрема представників засобів масової інформації; запровадити графік для співробітників суду щодо змінної роботи; для працівників, які мають дітей, забезпечити дистанційну роботу до відновлення роботи шкіл [15].

Встановлено, що на сайті Верховного Суду Республіки Білорусь висвітлено повідомлення щодо роботи судів у період поширення СОУГО-19. Так, з урахуванням епідеміологічної ситуації у відправленні правосуддя суди дотримуються принципів гласності та відкритості [16]. Зазначено, що не допускається необгрунтоване обмеження доступу громадян до суду. У справах, що розглядаються у відкритих судових засіданнях, забезпечується можливість присутності осіб, які не є учасниками процесу, зокрема журналістів засобів масової інформації.

На офіційному сайті суду Варшави розміщено повідомлення про справи, які розглядаються під час епідемії. Так, у період епідемії чи епідемічної загрози в окружному суді у Варшаві слухаються такі справи (включаючи проведення, за необхідності, слухань або відкритих засідань): І. Стосується всіх категорій допит особи, яка перебуває в режимі доказів, або коли існує побоювання, що особи не зможуть бути допитані на судовому процесі; справи щодо виконавчого провадження; <...> ІІ. У галузі сімейного права: за відсторонення особи, яка здійснює батьківські обов'язки чи опіку; вимагання наказу відповідно до ст. 569 § 2 ГПК; щодо Закону від 19 серпня 1994 р. «Про охорону психічного здоров'я»; щодо розміщення неповнолітньої особи у притулку для неповнолітніх або щодо продовження такого розміщення; щодо влаштування неповнолітнього іноземця в опіку та навчальний заклад; справи, пов'язані зі ст. ст. 11а або 12б Закону від 29 липня 2005 р. «Про запобігання домашньому насильству»; справи, пов'язані із стягненням аліментів, <..>» [17]. Крім того, в окружному суді Варшави (Польща) слухається будь-яка інша справа, яку неможливо відкласти, що може спричинити загрозу життю чи здоров'ю людей чи тварин, серйозну шкоду суспільним інтересам або через неминучу матеріальну шкоду, а також коли цього вимагає справедливість.

Варто звернути увагу, що у Словенії всі судові засідання перенесені, крім невідкладних. До невідкладних належать кримінальні справи про затримання, справи про примусове виконання щодо дітей та сім'ї, справи щодо осіб із психічними розладами. Строки розгляду справ зупинені. З оголошення, розміщеного на сайті суду, зрозуміло таке: «У зв'язку з останніми подіями не допускаються в суд особи; використовуйте пошту та засоби електронного зв'язку для звернення; для спілкування використовуйте номери телефонів, розміщені на сайті» [18].

Ризький обласний суд із моменту виявлення COVID19 повідомив: «З метою адаптації роботи суду до запобіжних заходів, встановлених у державі, станом на 17 березня 2020 р. відвідувачів суду приймають до Ризького обласного суду (Латвія) лише за умови їх виклику до судового засідання повісткою. Хочемо повідомити, що суд надає можливість зв'язатися із судом по телефону та електронною поштою, а також обробляє отримані документи, пропонуючи їх надіслати в електронному вигляді або надіслати поштою. Крім того, суд надає можливість у термінових випадках розміщувати заяви в поштових скриньках, розташованих у суді за адресою < . .> Судді Ризького обласного суду забезпечують ухвалення рішень та перегляд справ у письмовій формі (як у плановому процесі, так і в перегляді інших вхідних справ, які, відповідно до процесуальних норм, підлягають перегляду в письмовій формі). < . .> Після прибуття до суду сторона справи на посаді охорони повинна письмово підтвердити, що особа не належить до групи підвищеного ризику, що визначено розпорядженням Кабінету Міністрів від 12 березня 2020 р. «Про оголошення надзвичайного стану» 4.12, тобто жодна особа та жодна контактна особа не повернулися із країни чи території, ураженої COVID-19. Якщо особа відмовиться надати таку заяву, особисті судові послуги не надаватимуться цій особі в умовах надзвичайних ситуацій» [19].

На офіційному сайті одного з федеральних судів Німеччини звертається увага на таке: «Через розповсюджений у даний час вірус COVID-19 / SARS-CoV-2 бібліотека Федерального суду закрита для зовнішніх відвідувачів. Це не впливає на громадські переговори. Однак зверніть увагу, що місце, наявне в залах суду, ураховує правила розміщення, застосовані внаслідок пандемії COVID-19. Тому, будь ласка, зважте необхідність відвідування суду» [20].

Суд Парижа закритий (Франція). Зараз публічний вхід здійснюється через 6, rue du Bastion [21]. Зовнішні особи, які потребують доступу до слухань у трибуналі, можуть входити лише тоді, коли їх викликають. Лише невідкладні та найважливіші процедури (подання та / або вилучення документів і файлів) можуть бути здійснені в режимовому прийомі Паризького суду (Atrium SUD). Відповідно до постанови від 16 березня 2020 р., усі повістки на слухання чи слухання скасовано. Забезпечена лише безперервність, не відкрита для публіки. У разі термінового запиту можна надіслати його в суд електронною поштою. Усі цивільні слухання були скасовані із 16 березня 2020 р. Це стосується: основних судових слухань (AUDONA та CivRSCP), підсумкових слухань, слухань про перевищення заборгованості, слухань щодо оплати праці.

Висновки

Охорона здоров'я і права людини є потужними, сучасними підходами до визначення і забезпечення благополуччя людини. Саме тому судова влада України не може стояти осторонь у час поширення СОУТО-19. Багато міжнародних документів засновані на зв'язку охорони здоров'я і прав людини, а отже, маємо достатню правову базу для того, щоб відправляти правосуддя з поправками на епідеміологічну ситуацію та з урахуванням мінімальних чинників, щоб забезпечити здоров'я людей та не допустити поширення COVЮ-19. Під час відправлення правосуддя та організації судочинства варто спиратися на досвід іноземних країн і враховувати міжнародний стандарт, який запропоновано Організацією Об'єднаних Націй Сіракузькі принципи. Тож, досвід іноземних держав може бути надійним помічником під час організації судового процесу та для забезпечення судочинства загалом. Доцільно було б у час спалаху інфекційних захворювань дотримуватися таких рекомендацій для роботи судів за «безпечною схемою»: «сторона справи суд вільний слухач (засоби масової інформації)», отримувати від осіб, які звертаються до суду, письмовий документ, який би містив інформацію про те, що особа не повернулась із території, ураженої інфекцією, та не була в контакті із хворою особою; усі документи до суду направляти поштою чи електронною поштою; проводити судові засідання у приміщеннях, площа яких розрахована щонайменше на 6-7 осіб відповідно до санітарних норм; використовувати відеоконференцію в кожному можливому випадку; організувати доступ вільним слухачам і засобам масової інформації до відкритих судових засідань шляхом надання можливості прямої трансляції судових засідань у спеціально обладнаному залі в суді для засобів масової інформації; розмістити оголошення щодо специфіки роботи суду в період карантину на сайті суду та в холі суду; розробити разом із санітарно-епідеміологічною службою схему щодо оброблення приміщень суду за допомогою бактерицидних ламп, вологого прибирання та спеціальних засобів; упровадити схему роботи працівників суду відповідно до змін (черговості).

Список використаних джерел

Конституція України № 254к/96-ВР від 28 червня 1996 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96%D0%B2%D1%80#n4188.

Європейська соціальна хартія (переглянута) від 3 травня 1996 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_062.

Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права від 16 грудня 1966 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/card/995_042.

Про захист населення від інфекційних хвороб : Закон України від 6 квітня 2000 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/1645-14#n9.

Committee on Economic, Social and Cultural Rights, General Comment 14, The right to the highest attainable standard of health (Twentysecond session, 2000), U.N. Doc. E/C.12/2000/4 (2000), reprinted in Compilation of General Comments and General Recommendations Adopted by Human Rights Treaty Bodies, U.N. Doc. HRI/GEN/1/Rev.6 at 85 (2003). URL: https://www.globalhealthrights.org/instrument/cescr-generalcomment-no-14-the-right-to-health/.

Про судоустрій і статус суддів : Закон України від 2 червня 2016 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/995_004/ed19900101.

Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 р. : Указ Президента № 87/2020. URL: https://www.president.gov.ua/documents/872020-32741.

Про національну безпеку : Закону України № 2469-VIII від 21 червня 2018 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2469-19.

Сіракузькі принципи щодо тлумачення обмежень і відступів від Міжнародного пакту про громадянські і політичні права : документ ООН E/cN.4/1985/4, додаток (1985). URL: http://www.legislationline.org/ru/documents/action/popup/id/14624.

Оголошення! COVID-19. Офіційний сайт Печерского районного суду м. Києва. URL: https://pc.ki.court.gov.ua/sud2606/pres-centr/ news/909888/.

Селидівський міський суд Донецької області. URL: https://sdm.dn.court.gov.ua/sud0543.

Херсонський міський суд Херсонської області. URL: https://ksm.ks.court.gov.ua/sud2125/.

Наказ № 41 Личаківського районного суду м. Львова від 16 березня 2020 р. URL: https://lk.lv.court.gov.ua/userfiles/media/!!! sud1312!!!/32/32/2/2/12312312.pdf.

High Cuncil of Justice of Georgia. URL: http://hcoj.gov.ge/en/home.

COVID-19. Вот такие меры приняли в судах Беларуси. URL: https://www.belnovosti.by/obshchestvo/covid-19-vot-takie-mery-prinyaliv-sudah-belarusi.

Сайт Варшавського суду. URL: https://bip.warszawa.so.gov.pl/artykul/1788/5551/lista-spraw-w-sadzie-okregowym-w-warszawie-wstanie-epidemii.

Vrhovno sodisce RS (Верховний Суд Республіки Словенія, м. Любляна, Словенія). URL: http://www.sodisce.si/vsrs/.

Сайт Рижського обласного суду (Латвія). URL: https://tiesas.lv/aktualitates/rigas-apgabaltiesas-darbiba-valsti-izsludinatas-arkartejassituacijas-laika-9519.

Сайт федерального суду Німеччини (м. Карлсруе). URL: https://www.bundesgerichtshof.de/DE/Home/Einleitungstext.html.

Сайт Парижського суду. URL: https://www.tribunal-de-paris.justice.fr/75/activation-du-plan-de-continuation-de-lactivite.

Размещено на Allbest.ru