Про деякі особливості адміністративного договору порівняно з міжнародно-правовими та господарсько-правовими договорами
Договір як особлива форма існування правових норм. Економія організаційних зусиль, яка досягається завдяки адміністративному договору. Підтримання громадського порядку, які виникають перед невизначеним колом осіб: іноземцями та особами без громадянства.
| Рубрика | Государство и право |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 11.03.2021 |
| Размер файла | 25,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
ПРО ДЕЯКІ ОСОБЛИВОСТІ АДМІНІСТРАТИВНОГО ДОГОВОРУ ПОРІВНЯНО З МІЖНАРОДНО-ПРАВОВИМИ ТА ГОСПОДАРСЬКО-ПРАВОВИМИ ДОГОВОРАМИ
Піддубний О.Ю.,
доктор юридичних наук, доцент, завідувач кафедри цивільного та господарського права Національного університету біоресурсів і природокористування України
У статті досліджується адміністративний договір як феномен, запозичений адміністративним правом з інших правових галузей, а також розглядаються породжені цим фактом протиріччя. Насамперед, за основу береться порівняння з міжнародно-правовим договором, порядок прийняття якого передбачає наступне схвалення законодавчим органом. Ознаки такої процедури можуть бути знайдені і в засадничих положеннях організації роботи органів місцевого самоврядування, які мають приймати рішення, зокрема, затверджувати постфактум адміністративний договір між органами місцевого самоврядування. Концептуальні підстави для такого порівняння автор убачає у схожості всіх наявних видів договорів, як таких, що належать до одного родового поняття, а отже, в кожному окремому випадку, не позбавляючись іманентних ознак, можуть проявлятись різні казуальні ознаки, зокрема, схожі в різних видах договорів. Унаслідок проведеного порівняння стає зрозумілим, що укладення адміністративного договору як публічного має супроводжуватись розглядом і затвердженням його колегіальним рішенням керівного органу учасника такого договору, що загалом відповідає колегіальним засадам прийняття рішень органами місцевого самоврядування, та в деяких випадках - виконавчої влади.
Констатується, що такий механізм не виправдав себе на практиці укладення господарських договорів. Натомість, є інші параметри, за якими, зі свого боку, адміністративний договір схожий за предметом регулювання на конкретний господарський договір. Спільні риси з господарсько-правовим договором є в одного з видів адміністративних договорів про об'єднання ресурсів органів місцевого самоврядування з фінансування господарюючих суб'єктів на спільних засадах, який за конструкцією близький до господарського договору про спільну діяльність.
На цьому прикладі розкриваються відмінності, які визначають окремий, унікальний характер адміністративного договору одночасно як зобов'язання для його сторін, так і нормативного акта, адресованого необмеженому колу осіб, що підпадають під його регулювання.
Ключові слова: адміністративний договір, затвердження договору, нормативний договір, міжнародно-правовий договір, господарсько-правовий договір.
SOME FEATURES OF THE ADMINISTRATIVE TREATY IN COMPARISON WITH THE INTERNATIONAL AND ECONOMIC AND LEGAL TREATIES
The article explores the administrative contract as a phenomenon borrowed from administrative law from other legal fields and discusses the contradictions generated by this fact. First of all, the basis is a comparison with international legal treaty, the procedure for adoption of which provides for subsequent approval by the legislature, signs of such a procedure can be found in the basic provisions of the organization of work of local governments, which must make decisions, including, to approve after the fact administrative agreement between local self-government bodies. The conceptual grounds for such comparison the author sees in the similarity of all existing types of contracts as belonging to one generic concept, and therefore in each case, without depriving themselves of immanent features, can exhibit different causal features including similar between different types of contracts. . As a result of the comparison, it becomes clear that the conclusion of an administrative contract as a public contract should be accompanied by the consideration and approval of its collegial decision by the governing body of a party to such a contract, which generally corresponds to the collegial principles of decision-making by local governments and in some cases - by the authorities.
It is stated that such a mechanism did not justify itself in the practice of concluding economic contracts. Instead, there are other options that, in turn, an administrative contract is similar in scope to a specific business agreement. one of the types of administrative agreements on the pooling of resources of local self-government bodies for financing economic entities on a common basis, contains Common features with the economic contract. Most closely to administrative treaty by design is certain type the economic agreement on joint activity, is noted.
To sum up, this example reveals differences that define a separate, unique nature of an administrative contract as a binding obligation for its parties and a normative act of regulation, addressed to an unlimited number of persons subject to its regulation.
Key words: administrative treaty, approval of the contract, normative treaty, international legal treaty, economic and legal treaty.
Постановка проблеми. На сьогодні є значний плюралізм думок серед представників адміністративного права та інших галузей щодо детермінування адміністративного договору як характерного тільки для галузі адміністративного права інституту. Але нерідко адміністративним договором колеги схильні іменувати правочин, який не носить нормативного характеру, що створює проблеми у застосуванні до нього загальнотеоретичних положень про нормативний договір.
Аналіз останніх досліджень. Адміністративний договір розглядався у працях таких науковців як К. Афанасьєв, Н. Бортник, С. Єсімов, Р. Куйбіда, В. Решота, С. Мойсак, М. Смокович, В. Стефанюк тощо, проте консенсус у поглядах на адміністративний договір ще у процесі вироблення.
Мета статті - розмежувати процедурні і структурні аспекти адміністративних договорів на прикладі договору про об'єднання ресурсів органів місцевого самоврядування, передбаченого Конституцією України, та охарактеризувати риси адміністративного договору.
Виклад основного матеріалу
У правовій теорії стверджується, що «договори як внутрішньодержавне джерело права мають обмежене застосування, насамперед у конституційному (державному), трудовому, а також в адміністративному праві (нормовстановлюючі договори між державними органами, наділеними правотворчими повноваженнями)» [1, с. 179].
У Конституції передбачено договірні засади, на яких можуть діяти, зокрема, територіальні громади й органи місцевого самоврядування, створені ними, а також обласні й районні ради.
Ч. 2 ст. 142, ч. 2 ст. 143 Конституції України дозволяють органам місцевого самоврядування об'єднувати на договірних засадах об'єкти комунальної власності, а також кошти бюджетів для виконання спільних проектів або для спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, організацій та установ, створювати для цього відповідні органи і служби, а також передбачено виконання спільних проектів коштами, залученими на договірних засадах із місцевих бюджетів для реалізації спільних соціально-економічних і культурних програм <...>» [2].
Фактично в Конституції закріплено адміністративний договір про спільну діяльність органів місцевого самоврядування. Вважаємо, що це перший тип адміністративного договору, який характеризується самостійними, унікальними ознаками - суб'єктним складом, метою, конституційним закріпленням, задовольняє вимогам одразу двох підпунктів - «а» і «в» п. 16 ч. 1 ст. 4 КАСУ [3] - розмежування компетенції чи визначення порядку взаємодії між суб'єктами владних повноважень і перерозподіл або об'єднання бюджетних коштів; попри аналогію із цивільним правом, його неможливо сплутати з відповідним цивільно-правовим (господарсько-правовим) договором про спільну діяльність. З огляду на базові властивості, «нормативний договір як особливе джерело (форма) права є спільним правовим актом сторін, який містить правові норми, що виражають узгоджену волю сторін, а не окреме волевиявлення владного органу» [1, с. 180].
Варто наголосити, що це - не приватноправові зобов'язання, а повноваження по управлінню господарюючими суб'єктами, які охоплюються поняттям господарської компетенції органів державної влади та місцевого самоврядування, передбаченою ст. 2 Господарського кодексу України [4]. І цей прояв господарської компетенції щодо підпорядкованого господарюючого суб'єкта, щодо якого органами місцевого самоврядування приймається рішення про спільне фінансування на засадах договору ніяким чином не суперечить тому факту, що договір буде адміністративним.
Задля більш детального дослідження системи нормативних договорів можна вдатись до аналогії адміністративного договору з міжнародно-правовим. У міжнародно-правовому (міждержавному) договорі, який абсолютно справедливо не віднесений до адміністративних договорів [5, с. 90], у певному сенсі також укладається домовленість між двома чи більше (але не відносно один одного) владними суб'єктами.
Відбувається пошук і фіксація пунктів, які вигідні членам як одного суспільства, так й іншим, відповідно до кількості держав, які підписують договір. Важливою особливістю ключових міжнародних договорів є механізм ратифікації, який є умовою набуття чинності міжнародним договором для його сторони. Таким чином суб'єкт, котрий підписує договір, виносить його на розгляд законодавчого органу з метою зробити його частиною законодавства. Крім того, підписанню можуть передувати численні раунди переговорів, процедура парафування тексту угоди тощо, які можуть займати роки.
Однак те, що є прийнятним й обґрунтованим у публічному праві, складно працює у приватноправових договорах, створюючи численні проблеми. Так, поширена в 90-ті роки процедура схвалення господарським товариством усіх важливих угод, укладених протягом звітного року, постфактум, на загальних зборах більшістю присутніх показала свою неефективність, породила численні судові справи й загальну невизначеність у господарському обігу, який характеризується необхідністю набагато швидшого прийняття рішень, ніж це властиво міжнародному праву.
Господарська угода має виконуватись оперативно, економлячи час для її учасників на наступні господарські операції. У результаті сучасний механізм укладання важливих договорів про відчуження істотних активів або на значну суму передбачає надання попередньої згоди вищого органу управління юридичної особи, в якій зазначаються істотні умови договору.
Який із чинних механізмів може бути прийнятним для адміністративного договору - попередня згода колегіального органу, наступна згода колегіального органу або відсутність згоди - залежатиме від специфіки адміністративного договору.
Якщо уявити описаний вище приклад з органами місцевого самоврядування, то затверджувати договір бажано в тому вигляді, в якому його підготовлено, тобто на сесії постфактум. В цьому разі договірна діяльність не є характерною для органу місцевого самоврядування, його компетенція не реалізується виключно через договірні відносини, навіть більше - договірні відносини є радше винятком із загальної практики діяльності органу, тому їх динаміка в цьому разі має поступитись формальній визначеності, з тим, щоб кожен депутат мав змогу ознайомитись із текстом підписаного адміністративного договору і прийняти колективне рішення, що не піддається правовим дефектам, пов'язаним з інакшим розумінням підписанта договору змісту умов адміністративного договору, ніж їх бачив колективний орган, який уповноважив підписанта. Аналогічно, угода може бути затверджена спільним наказом міністерств, хоча у згаданому випадку її нормативний характер і заперечується [6, с. 129].
Специфіка адміністративного договору полягає в тому, що називаючись договором, тобто являючись адміністративним правочином, укладеним на підставі адміністративно-правових норм вищого рівня, а також конституційно-правових норм, якщо він укладається в передбачених Конституцією випадках організації діяльності органів місцевого самоврядування, він одночасно є і правовим актом. І не просто правовим, а нормативно-правовим актом підзаконної правотворчості. А через те він одночасно містить і норми права, які поширюються на загал, і зобов'язання сторін, адресовані одна одній, які містять суб'єктивне право однієї сторони вимагати й суб'єктивний обов'язок іншої сторони виконувати належне, й навпаки. Ігнорувати цей факт - значить, заперечити договірну природу адміністративного договору, ту базову рису, що будь-який договір (якщо це договір), наскільки б мінімальною не була можливість обговорення сторонами його умов, передбачає узгодження волі сторін і необхідність зустрічних узгоджених дій щодо його виконання: «договір нормативного типу є специфічною юридичною формою, яка вміщує в собі класичні загальнообов'язкові правові норми, які регулюють найважливіші для суспільства й держави публічні відносини, поширюючи свою дію на необмежене коло осіб, першорядною особливістю яких є погодження його учасника» [1, с. 185]. Порівняйте з виконанням розпорядження, де відбувається підкорення волі виконавця вказівкам адміністратора.
У теорії цивільного права, звідки беруть початок усі договори, зазначається, що договір - це сукупність зобов'язань сторін, які виникли на підставі вчинення двостороннього правочину (укладення договору). Кожне з них складається із суб'єктивного права і суб'єктивного обов'язку, які припиняються виконанням відповідного зобов'язання.
Неправильно було б вважати, що предметом адміністративного договору є певні адміністративні зобов'язання, в межах яких одна сторона має обов'язок, а інша - право. Але тоді виходить, що обов'язок суб'єкта владних повноважень може бути суб'єктивним, тобто таким, в якому має користь одна сторона в договорі, або абсолютним, тобто таким, за якого є певні повноваження щодо, наприклад, підтримання громадського порядку, які виникають перед невизначеним колом осіб - громадянами, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають на території України.
В. Олефір та С. Короєд, відштовхуючись від цивільно-правових аналогій, ставлять правильне запитання щодо того, за яких умов може бути визнаний нечинним (недійсним) адміністративний договір, укладений на неправильних, суперечливих умовах, якщо його мета все одно корисна, легітимна й не підлягає спростуванню. Відповідь, яку дають автори, - умови договору до належних можна привести лише в судовому порядку [7]. Таким чином, створюється враження, що сторони договору щодо його укладення можуть схибити у будь-чому, але в самому факті укладення договору і в суб'єктному складі вони завжди залишаться непогрішимими. Таким чином, факт укладення договору з неналежною стороною теж виключається. Або сторони так само входять у коло умов, які можна змінювати, окрім лише одного непорушного положення - мети договору.
Виникає питання, як бути з тим фактом, що адміністративний договір є правовим актом і може бути скасований у разі суперечності його законодавству. договір правовий адміністративний громадянство
У той час, коли КАСУ разом з інститутом адміністративного договору були на стадії проекту, В. Стефанюком було зроблено спробу виділити його характерні риси:
- найчастіше мають нормативний характер, цільова спрямованість - досягнення загального блага;
- договори містять правила поведінки не тільки й не стільки безпосередніх учасників угоди, скільки інших колективних й індивідуальних суб'єктів (так зване зовнішнє юридичне вираження) [8].
Також, за твердженням автора, він передбачає існування суворої формальної процедури укладання. Від себе додамо, що із 2003 р. сувора процедура так і не надійшла. Натомість стверджується економія правових й організаційних зусиль, яка досягається завдяки адміністративному договору [9].
Також зазначено неможливість в односторонньому порядку зміни або відмови від виконання договірних умов [8]. Від себе прокоментуємо, що ця особливість мало чим допомагає у відмежуванні від інших видів договорів, адже цивільно-правовий, господарський договір так само не передбачає односторонньої відмови від виконання.
Водночас вихід із міжнародного договору в односторонньому порядку можливий, а отже, тільки співставлення з різними договірними інститутами дає нам знання про сутність адміністративного договору.
Висновки та перспективи подальших розвідок
Очевидно, що певний термінологічний інструментарій, пов'язаний з умовами чинності, порядком виконання. Тому зміни і припинення договірних зобов'язань необхідно за аналогією пристосовувати до адміністративних договорів. А чи буде це аналогія міжнародного публічного права, чи цивільного з його розвиненим категорійно-понятійним апаратом - значною мірою залежить від правильного розуміння адміністративного договору як правового феномену. Порядок укладення й затвердження, нормативний характер пов'язує адміністративний договір із міжнародно-правовим. Водночас організаційно-господарська спрямованість договору зумовлює комплексний характер правовідносин, які при цьому виникають, між органами місцевого самоврядування.
Вертикальні правовідносини з реалізації господарської компетенції щодо підпорядкованого суб'єкта будуть господарськими, а засади, на яких між двома органами місцевого самоврядування організоване таке фінансування, - адміністративно-договірними, оскільки їх предмет (узгодження дій щодо публічного адміністрування) вкладається у предмет компетенції органу місцевого самоврядування, визначений адміністративним правом. У таких відносинах визначальним для їх галузевої приналежності буде не питання «якого виду вертикальні відносини між органами місцевого самоврядування та фінансованим ними спільно господарюючим суб'єктом?» (господарські), а питання «на яких правових засадах досягнена така домовленість?» (із метою оптимального адміністрування соціально значимого для декількох територіальних громад проекту - адміністративні правовідносини).
Список використаних джерел
1. Рагуліна К. Договір як особлива форма існування правових норм. Державне будівництво та місцеве самоврядування. 2015. Випуск 29. С. 179-189.
2. Конституція України прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року.
3. Кодекс адміністративного судочинства України 6 липня 2005 року. Господарський кодекс України 16 січня 2003 року № 436-М
4. Бояринцева М. Адміністративний договір: дискусійні питання правової природи та правосуб'єктності сторін. Вісник Вищої ради юстиції 2011. № 2(6). С. 79-94.
5. Решота В. Адміністративні договори в системі джерел адміністративного права України. Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадского. Серія: Юридичні науки. 2018. № 4. С. 126-130
6. Олефір В., Короєд С. Щодо питання нечинності, припинення та скасування адміністративних договорів. Держава і право. Юридичні і політичні науки. 2014. Вип. 66. С. 90-97.
7. Стефанюк В. Адміністративний договір: необхідність впровадження. Верховний Суд України. Інформаційний сервер..
8. Бортник Н. Єсімов С. Адміністративний договір як форма публічного управління в сфері організації послуг з перевезення пасажирів автомобільним транспортом загального користування. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Юридичні науки. 2014. № 810. С. 11-16.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Поняття та правова природа договору дарування, його сторони та зміст. Порядок укладення, форма та істотні умови договору дарування. Відмова від договору та розірвання договору дарування: аналіз правових наслідків. Пожертва як різновид договору дарування.
курсовая работа [77,8 K], добавлен 04.12.2013Сімейне право – це галузь права, сукупність правових норм, регулюючих, охороняючих особисті й пов’язані з ними майнові відносини громадян, що виникають із шлюбу та належності до сім’ї. Укладання, зміст шлюбного договору. Строк дії і припинення договору.
реферат [26,5 K], добавлен 09.07.2008Виникнення та розвиток договору ренти, його види. Поняття та юридична характеристика договору ренти. Місце договору ренти в системі цивільно-правових договорів. Характер і специфіка цивільно-правової відповідальності за порушення умов договору ренти.
реферат [36,1 K], добавлен 06.05.2009Поняття трудового договору, його значення в системі сучасного трудового права України. Аналіз правових норм, які регулюють порядок укладання трудового договору. Види та сторони трудового договору. Заповнення трудової книжки. Порядок розірвання договору.
курсовая работа [40,6 K], добавлен 09.11.2014Дослідження правової природи господарського договору як засобу організації господарсько-договірних відносин. Суспільні правовідносини, що виникають у сфері господарської діяльності при визнанні господарських договорів недійсними та неукладеними.
курсовая работа [50,7 K], добавлен 30.03.2014Дослідження класифікацій зобов'язальних правовідносин. Утворення системи кредитних зобов'язань договорами позики та кредиту, зобов'язаннями з випуску облігацій, видачами векселів та ін. Договір споживчого кредиту як окремий вид кредитного договору.
статья [22,8 K], добавлен 17.08.2017Правова характеристика договору дарування, його юридичні ознаки, основні суб'єкти та зміст. Порядок укладання договору та особливості його виконання. Відмежування договору дарування від договору позички. Визначення прав та обов'язків сторін договору.
курсовая работа [69,6 K], добавлен 24.05.2015Предмет і метод адміністративного права, його соціальне призначення і система. Адміністративно-правові норми та відносини. Співвідношення адміністративного права з іншими правовими галузями. Розмежування норм кримінального і адміністративного права.
контрольная работа [35,2 K], добавлен 15.03.2010Форма, зміст та предмет договору житлового найму як засобу реалізації права громадян на житло. Сторони договору (фізичні та юридичні особи). Права та обов’язки наймача жилого приміщення. Особливості зміни та розірвання договору найму житлового приміщення.
курсовая работа [83,5 K], добавлен 26.12.2011Історія розвитку і причини актуалізації проблеми адміністративно-договірних відносин. Аналіз стану інституту адміністративного договору, з урахуванням закордонного і українського досвіду, напрямки його розвитку. Види та ознаки адміністративних договорів.
курсовая работа [43,3 K], добавлен 12.09.2012Правове регулювання, предмет, форма та сторони договору дарування. Порядок укладання та розірвання договору: прийняття дарунка, одностороння відмова від договору дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому. Поняття та права пожертвувача.
курсовая работа [36,7 K], добавлен 19.08.2014Договір лізингу в системі цивільно-правових зобов’язань. Види та форми договору лізингу. Відповідальність сторін договору. Загальні відомості та характеристика договору лізингу. Суб’єкти договірних відносин. Практика застосування лізингу в Україні.
курсовая работа [2,4 M], добавлен 12.02.2011Правова природа кредитного договору, його місце в системі цивільно-правових договорів, види, сторони та істотні умови. Порядок укладання та форма, засоби забезпечення виконання кредитного договору, цивільно-правова відповідальність за порушення його умов.
курсовая работа [53,7 K], добавлен 14.09.2011Світова практика використання ліцензійних договорів. Порядок укладання договору про передачу та ліцензійного договору. Особливості застосування виключної, одиничної та невиключної ліцензії. Визначення умов надання примусової ліцензії в судовому порядку.
презентация [50,3 K], добавлен 10.05.2019Історія правового регулювання шлюбного договору за законами України. Поняття та значення шлюбного договору, його головний зміст та призначення, ступінь розповсюдженості в сучасному суспільстві. Умови виконання, зміни та припинення шлюбного договору.
курсовая работа [38,7 K], добавлен 23.02.2011Загальна характеристика договору будівельного підряду, порядок його укладання. Істотні умови договору, його суб'єктний склад. Особливості дозвільної та проектно-кошторисної документації. Порядок прийняття роботи, відповідальність сторін договору.
презентация [2,0 M], добавлен 20.11.2015Загальна характеристика договору позики, його правове походження. Укладання договору, його суттєві умови, обов’язки та відповідальність сторін. Особливості та проблеми практичного використання договору позики та його значення в цивільному праві України.
курсовая работа [67,2 K], добавлен 14.05.2008Історичне походження і розвиток договору ренти. Поняття договору ренти та його юридична характеристика. Види та сторони договору ренти. Аспекти укладення договору, його зміст, виконання та припинення. Відповідальність за невиконання договору ренти.
дипломная работа [133,4 K], добавлен 20.08.2011Договір дарування як окремий цивільно-правовий договір. Дослідження договору дарування щодо його основних характеристик та особливостей. Аналіз його правової природи, предмета та форми. З’ясування сторін договору дарування, їх прав та обов’язків.
курсовая работа [48,8 K], добавлен 03.08.2017Загальна характеристика шлюбного договору по суті, його значення та правова природа. Шлюбний договір за сімейним законодавством сучасної України: поняття та суб'єкти. Форма та зміст даного договору, порядок та умови його укладання, зміни та припинення.
курсовая работа [46,8 K], добавлен 17.03.2011
