Напрями вдосконалення організаційних засад притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Державного бюро розслідувань

Размещено на http://allbest.ru

Харківський національний університет внутрішніх справ

Факультет № 6

Напрями вдосконалення організаційних засад притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників державного бюро розслідувань

Журавльов С.В., здобувач кафедри

правового забезпечення господарської діяльності

Анотація

У статті на основі аналізу наукових поглядів учених та норм чинного законодавства України визначено напрями вдосконалення організаційних засад притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Державного бюро розслідувань.

Наголошено, що до членів дисциплінарної комісії Державного бюро розслідувань мають пред'являтися суворі вимоги як у частині професійної підготовки, так і щодо їхніх морально-етичних та інших особистих характеристик. Особа, яка обирається до даної комісії, повинна чітко розуміти, що і для чого робить, усвідомлювати значення та важливість доручених їй завдань.

Особлива увага при цьому має бути приділена членам комісії, яких призначає Рада громадського контролю.

Адже відповідність членів дисциплінарної комісії, які є працівниками Державного бюро розслідувань, вимогам щодо психофізичного здоров'я, рівня професійної підготовки, особистих, ділових та моральних якостей перевіряється ще на стадії прийняття осіб на службу до Державного бюро розслідувань. Також необхідно врегулювати питання про те, чи повинні члени дисциплінарної комісії Державного бюро розслідувань, що визначаються Радою громадською контролю, бути членами даної ради, або ж можуть залучатися інші особи; чи може член дисциплінарної комісії Державного бюро розслідувань, який є представником громадськості, бути Головою цієї комісії. дисциплінарний державний поліція розслідування

Визначена необхідність у системі органів Державного бюро розслідувань створити постійно діючі дисциплінарні комісії, що має забезпечити більш високий рівень відповідальності її членів до виконуваної роботи, а також дієвіший контроль за якістю роботи даних комісій.

Зроблено висновок, що для вирішення зазначених у статті організаційних питань притягнення працівників Державного бюро розслідувань до дисциплінарної відповідальності необхідно прийняти відповідне положення про дисциплінарну відповідальність, в якому слід визначити вимоги щодо її формування, закріпити основні аспекти її правового статусу, а також врегулювати засади взаємодії дисциплінарної комісії з керівником органу.

Ключові слова: вдосконалення, організаційні засади, дисциплінарна відповідальність, Державне бюро розслідувань.

Abstract

Directions of improvement of organizational bases of bringing to disciplinary responsibility of employees of the state bureau of investigations

In the article, on the basis of analysis of scientific views of scientists and norms of the current legislation of Ukraine, the directions of improvement of organizational principles of bringing to disciplinary responsibility of employees of the State Bureau of Investigation are determined.

It was emphasized that members of the disciplinary commission of the State Bureau of Investigation should be subject to strict requirements both in terms of professional training, as well as their moral, ethical and other personal characteristics.

The person elected to this commission must clearly understand what he or she is doing, and be aware of the importance and importance of the tasks entrusted to her. Particular attention should be paid to the members of the commission appointed by the Board of Public Control.

After all, the compliance of the members of the disciplinary commission, who are employees of the State Bureau of Investigation, with the requirements on psychophysical health, level of professional training, personal, business and moral qualities, is checked at the stage of admission of persons to the State Bureau of Investigation.

It is also necessary to regulate the question of whether members of the disciplinary commission of the State Bureau of Investigation, determined by the Public Control Board, should be members of this board or other persons may be involved; whether a member of the disciplinary commission of the State Bureau of Investigation, who is a member of the public, may be the chairman of that commission.

The necessity of establishing a system of permanent disciplinary commissions in the system of bodies of the State Bureau of Investigation, which should ensure a higher level of responsibility of its members for the work performed, as well as more effective control over the quality of the work of these commissions. It has been concluded that in order to resolve the organizational issues of disciplinary liability of employees of the State Bureau of Investigation, it is necessary to adopt an appropriate provision on disciplinary responsibility, which should determine the requirements for its formation, consolidate the main aspects of its legal status, as well as regulate the principles of cooperation of the disciplinary commission organ.

Key words: improvement, organizational background, disciplinary responsibility, State Bureau of Investigation.

Постановка проблеми

Аналіз норм чинного законодавства дає змогу констатувати, що в цілому сьогодні в нашій державі законодавство з питань притягнення працівників Державного бюро розслідувань (далі - ДБР) до дисциплінарної відповідальності розвивається у вірному напрямку, і вже закладені основні засади, необхідні для забезпечення належного рівня якості даної процедури. Водночас певні, зокрема вищеозначені, законодавчі прогалини й недоліки вимагають подальшого вдосконалення та розвитку правового регулювання в цій сфері. Втім, окрім процедурних питань застосування дисциплінарних стягнень до працівників ДБР, удосконалення потребують і його організаційні засади, напрямкам розвитку яких і буде присвячене дане дослідження.

Стан дослідження. Окремі проблемні питання щодо вдосконалення правового регулювання дисциплінарних стягнень працівників Державного бюро розслідувань у своїх наукових працях розглядали: Н.Б. Болотіна, О.М. Ярошенко, М.І. Іншин, П.Д. Пилипенко, Г.І. Чанишева, Н.М. Хуторян, О.М. Бандурка, Л.В. Могілевський, Є.Ю. Подорожній, С.С. Алексєєв, О.В. Зайчук, М.В. Цвік та багато інших. Втім, незважаючи на чималу кількість наукових розробок, в юридичній літературі відсутні комплексні дослідження, присвячені організаційним засадам притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Державного бюро розслідувань.

Саме тому метою статті є визначення напрямів удосконалення організаційних засад притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Державного бюро розслідувань.

Виклад основного матеріалу

Загалом, зазвичай термін «організація» використовується у трьох найбільш загальних розуміннях, а саме:

1. Як певне системне утворення. Організації як системі притаманні такі ознаки: цілісність - передбачається, що система являє собою сукупність конкретних елементів із властивими тільки їм особливостями і характером взаємозв'язку. Таким чином, система виділяється з нескінченного різноманіття об'єктів матеріального світу; подільність - передбачається, що система допускає розподіл її на підсистеми й елементи, що у свою чергу мають системні властивості. Сама ж досліджувана система входить у більш широку сукупність елементів, тобто в систему більш високого рівня [1]. Найчастіше в даному контексті під організацією розуміється установа, заклад, підприємство, об'єднання громадян, тобто певне соціальне формування, утворення. Так, згідно з Державним класифікатором України організація (установа, заклад) - це організаційна структура, створена однією або кількома особами (засновниками), які не беруть участі в управлінні нею, шляхом об'єднання (виділення) їхнього майна для досягнення мети, визначеної засновниками, за рахунок цього майна [2]. Ю.С. Шемшученко тощо в «Юридичній енциклопедії» з цього приводу пишуть, що організація це: вид соціального утворення, сукупність людей, їх груп, формально чи неформально об'єднаних для сумісної діяльності, реалізації в межах певної структури відповідної програми або цілей, розв'язання певних завдань на основі спільності інтересів та законодавчо або іншим чином встановлених правил і процедур; установа, що покликана виконувати задані функції, розв'язувати певне коло завдань у межах відповідної структури (банк, школа тощо). Особливим видом організації є державні органи; постійне або тимчасове об'єднання, союз держав (країн) для реалізації спільних цілей, завдань, інтересів (наприклад, ООН) [з, с. 295].

2. Як процес, як певна суспільна діяльність. Функціональним призначенням організації в цьому значенні є створення нових і вдосконалення створених і функціонуючих систем будь-якого виду. Тому організувати - значить створити нову систему або поліпшити стан колишньої в процесі її функціонування відповідно до мінливих внутрішніх і зовнішніх умов. Організація як форма суспільної діяльності завжди конкретна, як й інші види праці. Конкретність організації зумовлюється її об'єктом [1]. А.Ф. Мельник, О.Ю. Оболенський, А.Ю. Васіна, Л.Ю. Гордієнко, розмірковуючи про організацію в контексті державного управління, відмічають, що як процес вона (організація) передбачає створення структури об'єкта (у нашому випадку таким об'єктом є органи державної влади або органи місцевого самоврядування), яка надає можливість людям (державним службовцям) спільно й ефективно працювати для досягнення цілей, що стоять перед об'єктом, та здійснення систематичної координації завдань, формальних взаємовідносин людей, що їх виконують. У процесі внутрішньої побудови організації здійснюється спеціалізований поділ праці, наявний як у державній організації, так і в будь-якій іншій організації. Під спеціалізованим поділом праці розуміють закріплення певної роботи за фахівцями, тобто тими, хто здатний виконати її краще всіх з погляду організації як єдиного цілого [4, с. 264-265].

3. Як стан. У даному сенсі організація являє собою упорядкованість, системність, узгодженість та послідовність. Організованість як стан - це властивість будь-якого матеріального об'єкта, що виявляється у впорядкованості структури, внутрішньої будови. Організація означає сукупність пов'язаних між собою складових частин (елементів) відповідного об'єкта, а також зв'язків (взаємовідносин) між ними та іншими об'єктами, в результаті чого утворюється певне зовнішнє організаційне середовище. У загальному контексті поняття «організація» застосовується разом із поняттями «структура» і «система» щодо соціальних, економічних, біологічних та деяких технічних обєктів [3, с. 294].

Отже, організація - це поняття багатозначне, яке може означати об'єкт, властивості об'єкта та діяльність (процес) і вживається для позначення різних семантичних категорій: соціальної організації або інституту (статика) і процесу управління як упорядковуючої та свідомо координуючої діяльності (динаміка) [1]. Втім, незважаючи на це, найчастіше воно означає: внутрішню упорядкованість, узгодженість взаємозалежних елементів цілого (системи); сукупність процесів або дій, що забезпечують досягнення цілей системи; об'єднання людей, спільна діяльність яких спрямована на реалізацію встановлених програм на основі певних правил і процедур [1]. Це в повній мірі стосується й притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників ДБР. Тобто організація притягнення до дисциплінарної відповідальності передбачає надання системного вигляду даній процедурі, забезпечення її цілісного та завершеного вигляду, що вимагає здійснення цілого ряду заходів різного характеру, спрямованих на створення відповідних умов для цього. Одним із ключових моментів тут є визначення виконавців зазначеної процедури та постановлення перед ними відповідних завдань. Саме тут і знаходиться чи не найголовніше проблемне питання притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників ДБР, адже натепер відсутній нормативно-правовий акт, який би встановлював вимоги щодо організації дисциплінарних комісій у ДБР та здійснення їх матеріально-технічного та іншого забезпечення.

Розмірковуючи про законодавче врегулювання організації роботи дисциплінарної комісії в ДБР, звернемося до аналізу підходів, які застосовані в законодавстві з питань державної служби та з питань діяльності національної поліції. Так, у системі законодавства про національну поліцію існує Наказ МВС України № 893 «Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України» від 07.11.2018 р., яким визначено порядок утворення дисциплінарних комісій в органах національної поліції, а також повноваження даних комісій. Відповідно до вказаного документу дисциплінарна комісія створюється за письмовим наказом Міністра внутрішніх справ України, службової особи поліції або ректора закладу вищої освіти зі специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських, наділених повноваженнями із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення (уповноважений керівник), одночасно з прийняттям рішення про призначення службового розслідування [5]. Тобто дисциплінарні комісії в системі органів національної поліції не є постійно діючими, а створюються за потребою.

Що ж до сфери державної служби, то відповідно до статті 69 Закону «Про державну службу» від 10.12.2015 р. № 889^Ш закріплено, що для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія). Рішення про порушення дисциплінарного провадження приймає: 1) міністр - стосовно державного секретаря відповідного міністерства; 2) суб'єкт призначення - стосовно інших державних службовців: Кабінет Міністрів України - щодо державних службовців, які займають посади державної служби категорії «А»; голова місцевої держадміністрації - щодо державних службовців, які займають посади державної служби категорії «Б» та здійснюють повноваження керівників державної служби в державних органах, а також їх заступників; керівник державної служби в державному органі (далі - керівник державної служби) - щодо інших державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В» [6]. Дане положення дублюється та розвивається в Постанові КМУ «Про затвердження Порядку здійснення дисциплінарного провадження» від 04.12.2019 р. № 1039, в якій закріплено, що для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія. Дисциплінарною комісією стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії «А», є Комісія з питань вищого корпусу державної служби (далі - Комісія). Дисциплінарну комісію стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії «Б» та здійснюють повноваження керівників державної служби в державних органах, а також їхніх заступників, утворює суб'єкт призначення. Дисциплінарну комісію стосовно інших державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», утворює керівник державної служби в кожному державному органі. Склад Комісії затверджується Кабінетом Міністрів України. Порядок провадження діяльності Комісії визначено Положенням про Комісію з питань вищого корпусу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2016 р. № 243 [7]. Тож, у законодавстві про державну службу немає вказівок про те, що дисциплінарні комісії створюються в кожному випадку виникнення приводу для проведення службового розслідування та здійснення відповідного провадження. Тобто дисциплінарні комісії у сфері державної служби є постійно діючими.

Як видно із приведеного в законодавстві про національну поліцію та про державну службу, застосовуються різні підходи до створення дисциплінарних комісій, кожен з яких має як переваги, так і недоліки. Так, з одного боку, тимчасовий характер дисциплінарних комісій створює більш гнучкі можливості для формування висо- копрофесійної комісії у кожному конкретному випадку. З іншого боку, такий підхід створює можливості для зловживань та маніпулювань для керівника. Хоча слід відмітити, що закон «Про Державне бюро розслідувань» суттєво ускладнює таку можливість, оскільки 3 з 5 членів складу дисциплінарної комісії призначає Рада громадського контролю при ДБР. Що ж стосується постійно діючих дисциплінарних комісій, то за такого підходу забезпечується більш високий рівень відповідальності та ретельності в розгляді справи, оскільки їхні члени виконують свої функції на постійній основі та не відволікаються від основної роботи в терміновому порядку для залучення у роботі в дисциплінарній комісії. Разом із тим, як наголошує Т. Безрук, є сумніви в тому, що одні й ті ж члени комісії здатні професійно та об'єктивно розглядати дисциплінарні справи щодо проступків усіх державних службовців цього державного органу, незалежно від виконуваних посадових обов'язків державного службовця та його проступку (фінансові питання, володіння іноземними мовами, знання інформаційних технологій тощо) [8].

На наше переконання, в системі органів ДБР все ж таки слід створювати постійно діючі дисциплінарні комісії, що має забезпечити більш високий рівень відповідальності її членів до виконуваної роботи, а також дієвіший контроль за якістю роботи даних комісій.

Також слід закріпити законодавчі вимоги, що пред'являються до членів дисциплінарних комісій у ДБР, адже чинний закон «Про Державне бюро розслідувань» не містить із цього приводу жодних положень. Для порівняння: у Положенні про дисциплінарні комісії в Національній поліції України від 07 листопада 2018 року № 893 зазначається, що працівники поліції, які обираються до дисциплінарної комісії, мають володіти відповідними знаннями та досвідом, а представники громадськості в її складі повинні мати бездоганну репутацію, високі професійні та моральні якості, суспільний авторитет. Також дане положення встановлює заборони щодо включення до складу комісії осіб, які: мають реальні або потенційні конфлікти інтересів з посадовими та службовими особами органу (підрозділу) поліції та закладу вищої освіти, в якому проводиться службове розслідування, або з поліцейським, стосовно якого проводиться службове розслідування; визнані недієздатними чи обмежено дієздатними, мають судимість за вчинення злочину, притягалися до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією [5]. При цьому слід відмітити, що особи, засуджені за умисне чинення тяжких та особливо тяжких злочинів, не можуть бути залучені до роботи в дисциплінарній комісії навіть за умови зняття чи погашення судимості згідно із Законом.

Щодо законодавства про державну службу, то в ньому містяться менш змістовні положення про вимоги до членів дисциплінарної комісії. Зокрема, в Постанові КМУ «Про затвердження Порядку здійснення дисциплінарного провадження» від 4 грудня 2019 р. № 1039 передбачено тільки те, що до складу дисциплінарної комісії повинно бути включено щонайменше одну особу, яка має юридичну освіту не нижче другого (магістерського) рівня та досвід роботи за фахом, а також представника служби управління персоналом, які є працівниками органу, в якому утворюється відповідна дисциплінарна комісія. А також те, що як експерти (фахівці) не можуть бути залучені посадові особи державного органу, особисто заінтересовані в результатах дисциплінарного провадження та безпосередньо підпорядковані особі, стосовно якої здійснюється дисциплінарне провадження [6].

На нашу думку, з огляду на важливість місії і функцій, що покладаються на дисциплінарну комісію ДБР, до її членів мають пред'являтися суворі вимоги як у частині професійної підготовки, так і щодо їхніх морально-етичних та інших особистих характеристик. Особа, яка обирається до даної комісії, повинна чітко розуміти, що і для чого робить, усвідомлювати значення та важливість доручених їй завдань. Особлива увага при цьому має бути приділена членам комісії, яких призначає Рада громадського контролю. Адже відповідність членів дисциплінарної комісії, які є працівниками ДБР, вимогам щодо психофізичного здоров'я, рівня професійної підготовки, особистих, ділових та моральних якостей перевіряється ще на стадії прийняття осіб на службу до ДБР. Також необхідно врегулювати питання про те, чи повинні члени дисциплінарної комісії ДБР, що визначаються Радою громадською контролю, бути членами даної ради, або ж можуть залучатися інші особи; чи може член дисциплінарної комісії ДБР, який є представником громадськості, бути Головою цієї комісії.

Висновок

Таким чином, для вирішення вищезазначених організаційних питань притягнення працівників ДБР до дисциплінарної відповідальності необхідно прийняти відповідне положення про дисциплінарну комісію, в якому визначити вимоги щодо її формування, закріпити основні аспекти її правового статусу, врегулювати засади взаємодії дисциплінарної комісії з керівником органу, в якому вона створюється і функціонує, та Управлінням внутрішнього контролю, яке проводить службові розслідування відносно працівників ДБР, а також врегулювати питання матеріально-технічного забезпечення діяльності дисциплінарної комісії. Відсутність даного нормативно-правового акта вносить суттєві перешкоди в належне функціонування інституту дисциплінарної відповідальності у системі органів ДБР.

Список використаних джерел

1. Осовська Г.В., Осовський О.А. Основи менеджменту : навчальний посібник. Київ : «Кондор», 2006. 664 c. URI: http://www.info-library.com.ua/books-text-5412.html

2. «Про затвердження національних стандартів України, державних класифікаторів України, національних змін до міждержавних стандартів, внесення зміни до наказу Держспоживстандарту України від 31 березня 2004 р. № 59 та скасування нормативних документів» : Наказ від 28 травня 2004 року № 97, Держспоживстандарт. URI: https://zakon.help/article/kopfg---dk-0022004/

3. Юридична енциклопедія: В 6 т. / редкол. : Ю.С. Шемшученко (відп. ред.) та ін. Київ : «Укр. енцикл.», 2002. Т 4: Н-П. 720 с.: іл.

4. Державне управління : навч. посіб. / А.Ф. Мельник та ін. ; за ред. А.Ф. Мельник. Київ : Знання-Прес, 2003. 343 с.

5. «Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України»: затверджено Наказом МВС України від 07 листопада 2018 року № 893. URI: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/z1356-18#n4

6. Постанова КМУ «Про затвердження Порядку здійснення дисциплінарного провадження» від 4 грудня 2019 р. № 1039. URI: https://zakon.rada.gov. ua/laws/show/1039-2019-%D0%BF#n8

7. Постанова КМУ «Про затвердження Положенням про Комісію з питань вищого корпусу державної служби» від 25.05.2016 р. № 243. URI: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/243-2016-%D0%BF#n9

8. Безрук Т Дисциплінарна відповідальність: за що, ким та коли накладаються дисциплінарні стягнення. «Державний службовець». № 4. URI: https://i.factor.ua/ukr/journals/ds/2016/april/issue-4/article-17093.html

Размещено на Allbest.ru