Алгоритмізація експертних досліджень у судовій автотехнічній експертизі

Размещено на http://www.allbest.ru/

АЛГОРИТМІЗАЦІЯ ЕКСПЕРТНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ У СУДОВІЙ АВТОТЕХНІЧНІЙ ЕКСПЕРТИЗІ

ALGORITHMIZATION OF EXPERT STUDIES IN FORENSIC AUTOMOTIVE EXPERTISE

дослідження судовий автотехнічний експертиза

Лубенцов А.В.,

кандидат юридичних наук, завідувач лабораторії інженерно-транспортних досліджень Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені заслуженого професора М.С. Бокаріуса

Актуальність статті полягає в тому, що проведення експертних досліджень у судовій автотехнічній експертизі є складним багатоетапним процесом, під час здійснення якого важливим фактором є дотримання певного алгоритму. Алгоритм вирішення завдання конкретного експертного дослідження це правило, що пропонує здійснення дій у послідовності, яка забезпечує за певних умов вирішення поставленого перед експертом питання. Іншими словами, алгоритм експертного дослідження може розглядатися як правило побудови системи послідовних операцій, які дозволяють найбільш раціонально вирішити експертні завдання. А отже, дослідження алгоритмізації експертних досліджень у судовій автотехнічній експертизі має важливе теоретичне та практичне значення.

Також у статті обґрунтовується, що протягом всього експертного дослідження відбувається накопичення окремих висновків, з яких формується загальний, що і є відповіддю на поставлені запитання. Наголошено, що формування висновків являє собою складний розумовий процес, що відбувається поступово, коли експерт, спираючись на закони логічного мислення, може знову повертатися до результатів аналітичного і порівняльного етапів дослідження, вивчення матеріалів провадження, експерименту з метою додаткової перевірки певної гіпотези.

Визначено, що оцінка результатів автотехнічної експертизи передбачає аналіз дотримання процесуального порядку одержання використаних експертом вихідних даних щодо ТЗ та їх деталей, які досліджувались, а також наукової обґрунтованості та достовірності висновків експерта. Перш за все необхідно проаналізувати достовірність та якість вихідних даних, оскільки у разі їх недостовірності навіть за умови застосування науково обґрунтованих методик дослідження можуть бути зроблені неправильні висновки. Під час оцінки важливо встановити, чи правильно прийняті експертом величини конструктивних та експлуатаційних параметрів ТЗ, кількісних показників дій учасників руху та його умов (тобто чи відповідають вони чинним наданий час методичним положенням, що застосовуються у практиці роботи спеціалізованих експертних установ).

Зроблено висновок, що протягом всього дослідження відбувається накопичення окремих висновків, з яких формується загальний, що і є відповіддю на поставлені запитання. Під час побудови алгоритму експертного дослідження передусім повинен враховуватися характер завдань, вирішуваних експертизою. Враховуючи те, що під час проведення автотехнічної експертизи переважно вирішуються діагностичні та ситуаційні завдання, алгоритми досліджень повинні бути спрямовані на вирішення саме таких завдань.

Ключові слова: алгоритм, експертне дослідження, автотехнічна експертиза, експертна технологія, експерт.

The relevance of the article lies in the fact that conducting expert research in forensic technical expertise is a complex multi-stage process, the implementation of which an important factor is compliance with a certain algorithm. The algorithm for solving the problem of a specific expert study is a rule that offers the implementation of actions in a sequence that, under certain conditions, provides solutions to questions posed to the expert. In other words, the algorithm of expert research can be considered as a rule of constructing a system of sequential operations that allow the most rational solution of expert tasks. Consequently, the research algorithms for expert research in forensic technical expertise is of great theoretical and practical importance.

The article also substantiates that during the entire expert study, the accumulation of individual conclusions occurs, from which the general is formed, which is the answer to the questions posed. It is noted that the formation of conclusions is a complex thought process, occurs gradually when an expert, relying on the laws of logical thinking, can again return to the results of the analytical and comparative stages of research, studying production materials, and experiment in order to additionally test a certain hypothesis.

It is determined that the evaluation of the results of the auto-technical examination involves the analysis of compliance with the procedural procedure for obtaining the expert data used for the TOR and their details that were used by the expert, as well as the scientific substantiation and reliability of the expert's conclusions. First of all, it is necessary to analyze the reliability and quality of the initial data, since in the case of their inaccuracy, even when using scientifically sound research methods, incorrect conclusions can be drawn. When assessing, it is important to determine whether the expertly accepted values of the design and operational parameters of the vehicle, the quantitative indicators of the actions of traffic participants and its conditions (ie, whether they correspond to the current time provided methodological provisions used in the practice of specialized expert institutions).

It is concluded that throughout the study there is an accumulation of individual conclusions, which form a general, which is the answer to the questions. In the construction of the algorithm of expert research, first of all, the nature of the tasks solved by examination must be taken into account. Considering that diagnostic and situational tasks are mostly solved during auto-technical examination, then research algorithms should be aimed at solving such problems.

Key words: algorithm, expert research, auto technical expertise, expert technology, expert.

Постановка проблеми

Проведення експертних досліджень у судовій автотехнічній експертизі є складним багатоетапним процесом, під час здійснення якого важливим фактором є дотримання певного алгоритму. Алгоритм вирішення завдання конкретного експертного дослідження це правило, що пропонує здійснення дій у послідовності, яка забезпечує за певних умов вирішення поставленого перед експертом питання [1, с. 13]. Іншими словами, алгоритм експертного дослідження може розглядатися як правило побудови системи послідовних операцій, які дозволяють найбільш раціонально вирішити експертні завдання. А отже, дослідження алгоритмізації експертних досліджень у судовій автотехнічній експертизі має важливе теоретичне та практичне значення.

Стан дослідження. Проблеми проведення судових автотехнічних експертиз були предметом дослідження значної кількості вчених, таких як П.О. Ананьєв, Є.Б. Бульбака, С.П. Варенікова, А.Я. Гордовер, Р.В. Грушин, С.В. Данець, УЕ. Ешанкулов, В.А. Іларіонов, В.І. Клименко, В.В. Косяков, О.Б. Кучерявенко, Е.П. Леневський, Ю.В. Пясецький, А.І. Овчаренко, С.О. Попов, М.С. Романов, О.В. Сараєв, Е.Б. Сімакова-Єфремян, А.М. Туренко, Ю.Г Харченко, Ю.А. Шлепов та інші. Безумовно вказані науковці зробили значний внесок у дослідження даної проблематики. Однак здебільшого вони розглядали технічні та технологічні аспекти проведення автотехнічної експертизи. Водночас залишилось без уваги питання алгоритмізації експертних досліджень у судовій автотехнічній експертизі.

Саме тому метою статті є надати характеристику алгоритмізації експертних досліджень у судовій автотехнічній експертизі.

Виклад основного матеріалу

Алгоритмізація процесу експертного дослідження пов'язується із поняттям «експертна технологія». Деякі вчені визначають її як діяльність відповідних суб'єктів з організаційного, науково-методичного, інформаційного і матеріально-технічного забезпечення експертного провадження, а також діяльність експертів з дослідження об'єктів [2, с. 12]. Однак дане визначення викликає заперечення, адже технологія алгоритм дій, а не їх сукупність. Тому в теорії судової експертології сформувалось інше визначення, яке уявляється більш правильним за попереднє. Так, більшість вчених під експертною технологією розуміє систему робочих операцій, що полягають у раціональних діях із оптимального використання судовим експертом наявних ресурсів (матеріальних, технічних і фінансових, трудових, інтелектуальних, нормативно-правових) для забезпечення достовірного, науково обґрунтованого та аргументованого результату судової експертизи. Експертні технології за інформаційним критерієм розподілено на стадії: підготовчу на якій судово-експертна установа отримує завдання й матеріали на експертизу та її прийняття експертом до виконання; робочу її зміст полягає у визначенні оптимального порядку застосування окремих експертних методик; стадію супроводження висновку експерта на якій оцінюються результати експертизи слідчим (судом), ознайомлюються з ними інші учасники кримінального процесу, допитується експерт з метою отримання від нього роз'яснень і доповнень з приводу результатів виконаної експертизи, а також можливе використання результатів експертизи в профілактичній роботі слідчого (суду) [3, с. 68]. На робочій стадії експертних технологій експерт самостійно обирає засоби, прийоми й методи дослідження. Його незалежність можна назвати основним принципом судово-експертної діяльності. Будь-який вплив на експерта з метою одержання висновку на користь будь-кого з учасників процесу чи в інтересах інших осіб виключено, серед іншого й із боку слідчого, судді, осіб, що проводять дізнання, прокурорів, а також інших державних органів. Стадія супроводження експертизи в складі експертних технологій передбачає дії експерта з роз'яснень і доповнень, які він надає на досудовому слідстві та під час судового розгляду кримінальної справи. Проблеми, що виникають при цьому, пов'язані з необхідністю сприяння слідчому, суду, іншим учасникам кримінального процесу в правильному тлумаченні результатів експертизи [3, с. 37].

Як вказувалось нами вище, законодавець виділяє кілька стадій проведення судової експертизи: початкову стадію, стадію роздільного дослідження, стадію експертного експерименту, стадію порівняльного дослідження, стадію оцінки результатів проведеного дослідження і стадію оформлення результатів проведеного дослідження.

Експертні дослідження в галузі судової автотехніки являють собою сполучення логічного аналізу й інженерних розрахунків. Здебільшого процес проведення судової автотехнічної експертизи можна розділити на такі етапи: 1) ознайомлення з постановою, вивчення матеріалів справи; 2) побудова інформаційної моделі ДТП, що досліджується; 3) проведення розрахунків, складання графіків і схем; 4) оцінка проведених досліджень, уточнення початкової (первинної) моделі ДТП; 5) формулювання висновків і оформлення акту експертизи [4, с. 25].

Отримавши постанову про призначення експертизи, експерт-автотехнік знайомиться з її змістом, вивчає фабулу пригоди у тому вигляді, в якому вона подана слідчим (судом), і питання, на які необхідно відповісти. Потім експерт аналізує матеріали кримінальної справи і систематизує їх у послідовності, зручній для майбутнього дослідження. Він подумки відтворює черговість подій в ході ДТП і дії його учасників. Згідно з постановою і матеріалами справи намічає приблизну модель пригоди, що досліджується [4, с. 25].

Під час попереднього дослідження на підготовчій стадії проведення судової автотехнічної експертизи судовим експертом здійснюється ряд дій, які можуть потягнути за собою повернення матеріалів ініціатору експертизи для належного їх оформлення. Так, ознайомлюючись із матеріалами, судовий експерт встановлює цілісність упакування та наявність об'єктів дослідження, їх відповідність переліку в супровідних документах; вивчає стан об'єктів дослідження (їх цілісність, відсутність змін, спричинених транспортуванням тощо); встановлює достатність та якість отриманих матеріалів, об'єктів дослідження; визначається з питанням необхідності порушення клопотань щодо надання додаткових матеріалів і зразків та вчинення інших дій, пов'язаних із проведенням експертизи; визначає необхідний комплекс методів дослідження і послідовність їх застосування [5].

Безпосереднє проведення експертного дослідження є безперечною компетенцією експерта. Однак, не применшуючи самостійності експерта, варто вказати на необхідність активної участі у цьому процесі слідчого, зацікавленого в якісному і ефективному проведенні дослідження, використанні новітніх технологій і досягнень науки та техніки, збереженні досліджуваного об'єкта для проведення інших досліджень (наприклад, повторної експертизи). Зокрема, на первинному етапі проведення експертного дослідження слідчий і експерт разом усвідомлюють завдання призначеної експертизи, сутність поставлених перед експертом питань, визначають реальні терміни проведення дослідження, спільно перевіряють матеріали, що надійшли на експертизу, їхнє упакування. На цій стадії експерт може вказати на недоліки, наявні під час вилучення представлених на дослідження матеріалів, надати консультації щодо їх усунення в роботі з іншими речовими доказами [6, с. 160].

Безпосереднє виконання автотехнічної експертизи починається із з'ясування змісту і характеру питань, поставлених перед експертом, а також з вивчення фактичних даних про ДТП та її окремих моментів. Згідно з п. 11.2 «Інструкції про призначення та проведення судових експертиз» експерту заборонено самостійно збирати матеріали, які підлягають дослідженню, а також вибирати вихідні дані, якщо вони відображені у наданих йому матеріалах неоднозначно. Тому якщо експерт, вивчивши надані в його розпорядження матеріали, дійде висновку, що ті чи інші з описуваних у постанові (ухвалі) про призначення експертизи факти (події, обставини) з технічної точки зору не могли мати місце, тобто є технічно неможливими, він повинен повідомити про це слідчого (суд) і запросити у нього нові матеріали, необхідні для проведення дослідження. У той же час експерт має право самостійно використовувати інформацію з нормативно-довідкових джерел щодо конструктивних та експлуатаційних параметрів ТЗ, кількісних показників дій учасників руху (наприклад, часу реакції водія), характеристик умов руху, які рекомендовані до практичного використання чинними на даний час методиками [7, с. 243].

Досліджуючи ДТП, експерт-автотехнік проводить розрахунки для визначення параметрів руху пішоходів і транспортних засобів. Необхідні дані він бере із постанови (ухвали), а також довідників, нормативних актів, інструкцій і інших джерел. До таких даних, зокрема, належать розміри автомобіля та його маса, показники тягової динамічності, коефіцієнт зачеплення 26 шин з дорогою, час реакції водія, час спрацювання гальмівного привода, ККД трансмісії, коефіцієнт опору повітря тощо. Під час розрахунку можуть використовуватися аналітичні, графоаналітичні і графічні методи [4, с. 25].

У процесі проведення дослідження експерт може встановити дані, про які слідчий не запитує у питаннях постанови про призначення експертизи, але які мають важливе інформаційно-доказове значення у справі. Отже, в процесі експертного дослідження експерт може «побачити» додаткові сліди злочину мікрооб'єкти на досліджуваних об'єктах або встановити додаткові факти, які мають значення у справі. Оперативне використання такої інформації дозволяє оптимізувати процес розкриття та розслідування злочину, висувати нові версії, тактично і грамотно планувати подальший процес розслідування [6, с. 160].

На стадії роздільного дослідження судовим експертом здійснюються: вивчення ознак і властивостей кожного з досліджуваних об'єктів, явищ, процесів; вивчення виявлених загальних (форма, розмір, рід, вид тощо) та окремих (особливих) ознак (своєрідні деталі зовнішньої будови, характерні властивості тощо) кожного з об'єктів дослідження, явищ, подій; оцінка кожної виявленої ознаки з погляду механізму її утворення, стійкості, індивідуальності та частоти поширеності; формування проміжного висновку (про придатність для ідентифікації, установлення групової належності тощо) за результатами проведеного вивчення; визначення аналогів серед певних груп виробів, речовин, явищ тощо з метою визначення умов проведення експертного експерименту; ілюстрування виявлених ознак [5].

Під час проведення автотехнічних експертиз найчастіше виникає потреба оцінки технічного стану тих систем (їх окремих агрегатів, вузлів чи деталей), від яких найбільшою мірою залежить безпека руху. До таких належать гальмівна система, рульове управління, зовнішні світлові прилади, колеса та шини. Для перевірки технічного стану агрегатів, вузлів та деталей ТЗ можуть застосовуватись різноманітні методи, серед яких найбільш поширеними в експертній практиці є ходові випробовування, стендові випробовування (діагностування) та поелементне дослідження. У деяких випадках для встановлення причин виникнення несправностей окремих деталей необхідне проведення комплексних експертиз. ТЗ (його окремий агрегат, вузол чи деталь) вважається технічно справним, якщо його фактичний стан у всіх конструктивних та експлуатаційних параметрах функціонування відповідає вимогам нормативно-технічної документації. Разом з тим слід зазначити, що не всяка несправність призводить до порушення працездатності. Крім того, несправність того чи іншого вузла або агрегата може і не перебувати у причинному зв'язку зі скоєнням ДТП [7, с. 246].

На стадії проведення експертного експерименту судовим експертом здійснюються: відтворення певних умов, максимально наближених до тих, у яких відбувалося формування досліджуваних об'єктів, явищ та процесів; перевірка експертних версій, що виникли на попередніх етапах дослідження, отримання даних, необхідних для вирішення поставлених запитань; ілюстрування перебігу та результатів проведеного експерименту; проведення оцінки результатів експерименту з погляду індивідуальності та стійкості відображення виявлених ознак досліджуваних об'єктів, явищ, процесів; формування проміжних висновків. Під час проведення експертного експерименту повинен виконуватися ряд вимог, таких як: ужиття заходів із запобігання руйнуванню об'єктів дослідження; створення умов, максимально наближених до тих, в яких відбувалося формування досліджуваних об'єктів, явищ та процесів; експеримент проводиться до отримання результату, достатнього для проведення порівняльного дослідження, але не менше трьох разів [5].

Вивчаючи представлені на експертизу матеріали, експерт розробляє деяку динамічну модель ДТП, за допомогою якої відтворює послідовність розгортання подій ДТП, дій його учасників тощо. Невіддільною частиною експертного дослідження є розрахунки, що в загальному випадку необхідні як для перевірки технічної достовірності вихідних даних, так і для безпосереднього вирішення поставлених перед експертом питань. Інженерні розрахунки дозволяють визначити кількісну і якісну сторони обставин ДТП. Указані розрахункові методи дослідження здебільшого спрямовані на визначення не стільки абсолютно точних значень величин, що розраховуються (швидкості та часу руху учасників ДТП, зупиночного чи гальмівного шляху ТЗ тощо), скільки меж можливого діапазону значень, що могли мати місце при ДТП. Ця особливість розрахункових методів, що використовуються під час проведення автотехнічних експертиз, деякою мірою зближує їх з методами математичного моделювання (як відомо, основна мета полягає зовсім не у визначенні точних кількісних значень тих чи інших параметрів, а передусім структури досліджуваного процесу, встановленні його основних характеристик та меж, у яких він відбувався). Слід зазначити, що вирішення питань, які стосуються механізму взаємодії ТЗ між собою чи з елементами дорожньої обстановки, зазвичай можливо лише шляхом натурного моделювання, тобто безпосереднього вивчення та співставлення слідів на ТЗ. Тому найбільш ефективні результати така експертиза може мати у випадку коли ТЗ учасники ДТП на момент надання експерту знаходяться в тому стані, в якому вони перебували безпосередньо після цієї пригоди (для цього вони мають зберігатись в умовах, які виключають можливість зміни наявних та появи нових слідів на них) [7, с. 245].

На стадії порівняльного дослідження судовим експертом здійснюється: порівняння встановлених загальних ознак досліджуваних об'єктів, явищ та процесів; порівняння встановлених окремих ознак досліджуваних об'єктів, явищ та процесів; порівняння загальних та окремих ознак одним або кількома способами: зіставлення, накладення або суміщення; формування проміжного висновку про наявність чи відсутність тотожності (подібності) та (або) розбіжності (відмінності); ілюстрування результатів порівняльного дослідження [5].

Як вказувалося нами вище, автотехнічна експертиза вирішує переважно діагностичні та ситуаційні завдання. В такому разі на стадії порівняльного дослідження експертом здійснюється порівняння отриманих результатів із технічною документацією та еталонними моделями. Під час здійснення оцінки результатів проведеного дослідження та формулювання висновків судовим експертом визначаються: стійкість та індивідуальність виявлених ознак; суттєвість комплексу ознак, що збігаються і різняться, їх значущість для висновку про наявність чи відсутність тотожності [5].

Оцінка результатів автотехнічної експертизи передбачає аналіз дотримання процесуального порядку одержання використаних експертом вихідних даних щодо ТЗ та їх деталей, які досліджувались, а також наукової обґрунтованості та достовірності висновків експерта. Перш за все необхідно проаналізувати достовірність та якість вихідних даних, оскільки у разі їх недостовірності навіть під час застосування науково обґрунтованих методик дослідження можуть бути зроблені неправильні висновки. Під час оцінки важливо встановити, чи правильно прийняті експертом величини конструктивних та експлуатаційних параметрів ТЗ, кількісних показників дій учасників руху та його умов (тобто чи відповідають вони чинним на даний час методичним положенням, що застосовуються у практиці роботи спеціалізованих експертних установ). Під час оцінки дослідження окремих деталей, вузлів та агрегатів, а також пошкоджених ТЗ та інших речових об'єктів необхідно аналізувати обставини їх виявлення, фіксації, вилучення та упаковки; з'ясувати, чи було вжито належних заходів до їх збереження, чи не могла відбутись їх заміна чи пошкодження після ДТП. Оцінка результатів комплексних експертиз (медико-автотехнічних, автотехнічних та матеріалознавчих тощо), поряд з вказаними вище особливостями, передбачає також аналіз дотримання кожним експертом меж його особистої компетенції [6, с. 247]. Оцінюючи результати, отримані на основі розрахунків, експерту інколи доводиться змінювати первинну модель ДТП або повністю відмовлятися від неї і розробляти нову модель, яка узгоджувалася б з результатами проведених досліджень [4, с. 25].

Висновки

Отже, формування висновків являє собою складний розумовий процес, що відбувається поступово, коли експерт, спираючись на закони логічного мислення, може знову повертатися до результатів аналітичного і порівняльного етапів дослідження, вивчення матеріалів провадження, експерименту з метою додаткової перевірки певної гіпотези. Протягом всього дослідження відбувається накопичення окремих висновків, з яких формується загальний, що і є відповіддю на поставлені запитання. Під час побудови алгоритму експертного дослідження насамперед повинен враховуватися характер завдань, вирішуваних експертизою. Враховуючи те, що під час проведення автотехнічної експертизи переважно вирішуються діагностичні та ситуаційні завдання, то і алгоритми досліджень повинні бути спрямовані на вирішення саме таких завдань.

Список використаних джерел

1. Словник української мови : в 11 т. Т 2 / за ред І.К. Білодід ; Акад. наук Укр. РСР, Ін-т мовознавства ім. О.О. Потебні. Київ : Наук. думка, 1970-1980. 1971.552 с.

2. Плешаков С.М. Современные экспертные технологии в деятельности судебно-экспертных учреждений России: дисс. ... канд. юрид. наук: 12.00.09. Нижний Новгород, 2007. 205 с.

3. Моїсєєв О.М. Внутрішнє переконання в структурі експертних технологій. Tеорія та практика судової експертизи і криміналістики. Вип. 12. 2012. С. 105-112

4. Гевко І.Б., Ляшук О.Л., Хорошун РВ. Автотехнічна експертиза дорожньо-транспортних пригод: конспект лекцій. Тернопіль. 2016. 164 с.

5. Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі: наказ Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395. База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1408-15.

6. Волобуєва О.О. Взаємодія слідчого з фахівцями під час збору інформації про особу, що скоїла злочин : дис. ... канд. юрид. наук : 09. Донецьк, 2006. 236 с.

7. Експертизи у судовій практиці: науково-практичний посібник / за заг. ред. В.Г. Гончаренка. Київ : Юрінком Інтер, 2004. 388 с.

Размещено на Allbest.ru