Формування правової держави

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування правової держави

Formation of the legal state

Бахновська І.П.

кандидат юридичних наук

доцент кафедри права

Вінницького торговельно-економічного інституту

Київського національного

торговельно-економічного університету

Анотація

правовий держава громадянський суспільство

Стаття присвячена загальнотеоретичному дослідженню проблеми співвідношення соціальної і правової держави, умов та принципів їх поєднання в межах єдиної концепції державно-правового будівництва, взаємозв'язку та взаємодії з громадянським суспільством. У роботі розглянуто поняття правової держави, проаналізовано важливі фактори розбудови соціальної держави та стан розвитку громадянського суспільства, який визначає напрями еволюції правової держави. Досліджено та проаналізовано громадянське суспільство, що є первинним стосовно правової держави (оскільки її виникнення і подальший розвиток зумовлені його потребами), та відповідний вплив правової держави на громадянське суспільство. Розглядається громадянське суспільство як історичний тип розвитку суспільства, який характеризується самоорганізацією, розумінням та дотриманням основних, фундаментальних принципів демократичної держави, серед яких значну роль відіграє здатність усвідомлювати власні потреби та інтереси через специфічну систему відносин. Зміст ідеології верховенства права та громадянського суспільства, відносини між державою та людиною повинні базуватися на справедливих законах, що втілюють основні соціальні цінності. Аналізується громадянське суспільство та верховенство права, які відображають найважливіші характеристики та інтегральні аспекти сучасної демократії. З'ясовується, що їх об'єднує насамперед верховенство права, яке є обов'язковим для громадян та держави, та забезпечення прав та свобод громадян, гарантом яких повинна бути держава. Встановлюється, що, з одного боку, реалізація принципів верховенства права не може не покладатися на відносно автономні механізми саморегуляції громадянського суспільства, а з іншого - органічні, доповнені функціонуванням громадянського суспільства, які формуються на правових засадах державних інститутів. Фундаментом, передумовою правової держави є формування громадянського суспільства, в якому забезпечується вільний і всебічний розвиток кожної людини, суспільства, в якому функціонують демократичні громадські інститути, забезпечуючи свободу слова та інформації, гарантуючи вільні вибори, наявність законної опозиції та багатопартійної системи і тим самим унеможливлюють узурпацію влади.

Ключові слова: соціальна держава, правова держава, верховенство права, соціальне право, громадська думка, громадянське суспільство.

Abstract

The article is devoted to the study of a general theoretical study of the problem of the correlation of the social and legal state, the conditions and principles of their combination within the framework of a single concept of state-legal construction, the relationship and interaction with civil society. The paper considers the concepts of the rule of law, analyzes the important factors in the development of a social state, the state of development of civil society, determines the evolution of the rule of law. The civil society is investigated and analyzed, it is primary in relation to the rule of law, since its emergence and further development are determined by its needs and the corresponding influence of the rule of law on civil society. Civil society is considered as a historical type of development of a society characterized by self-organization, understanding and adherence to basic, fundamental principles of a democratic state, among which the ability to realize one's own needs and interests through a specific system of relations plays a significant role. The content of the ideology of the rule of law and civil society, the relationship between the state and man, must be based on fair laws that embody basic social values. It analyzes civil society and the rule of law, reflecting the most important characteristics and integral aspects of modern democracy. It turns out that they are united above all by the rule of law, which is binding on citizens and the state, and the protection of the rights and freedoms of citizens, the guarantor of which must be the state. It is established that, on the one hand, the implementation of the principles of the rule of law cannot but rely on relatively autonomous mechanisms of self-regulation of civil society, and on the other - organic, complemented by the functioning of civil society, formed on the legal basis of state institutions. The basis for the rule of law is the formation of a civil society, which ensures the free and full development of each person, a society in which democratic public institutions function, ensuring freedom of speech and information, guaranteeing free elections, having a legitimate opposition and a multiparty system, and thereby reducing the possibility of power.

Key words: social state, rule of law, rule of law, social law, public opinion, civil society.

Сучасна тенденція розвитку держав полягає у стрімкій євроінтеграції та імплементації європейських норм права у національну систему права. Важливим аспектом є прагнення багатьох держав удосконалити себе як правову державу, в якій розвивається громадянське суспільство, що є найвищим «рангом» її розвитку. Громадянське суспільство являє собою історичний тип розвитку суспільства, для якого характерна самоорганізація, розуміння та дотримання основоположних, фундаментальних принципів демократичної держави, серед яких значну роль відіграє можливість реалізовувати власні потреби та інтереси через конкретну систему відносин. Змістом ідеології правової держави і громадянського суспільства є взаємовідносини між державою і особою, які мають ґрунтуватися на справедливих законах, у яких втілені фундаментальні соціальні цінності.

Фундаментом, передумовою правової державності є формування громадського суспільства, в якому був би забезпечений вільний і всебічний розвиток кожної особистості, суспільства, в якому функціонували б демократичні громадські інститути, що забезпечують свободу слова та інформації, гарантують силою громадської думки і суспільної моралі вільні вибори, наявність легальної опозиції та багатопартійність і цим самим унеможливлюють узурпацію влади.

Побудова правової держави глибоко пов'язана також зі зміцненням демократичних традицій функціонування державної влади. За умов збереження вільних виборів, демократичного політичного режиму, свободи преси, формування поваги до прав і свобод громадян з боку держави та її посадових осіб такі традиції безперечно сформуються. І варто сподіватись, що саме вони стануть чи не найбільшою запорукою правової держави та її спадкоємності [1, с. 19].

Проблеми державотворення України, її розвитку як демократичної правової держави досліджували такі видатні вчені, як В.Д. Бабкін, Р.Ф. Гринюк, А.П. Заєць, В.В. Копєйчиков, М.І. Козюбра, Л.С. Мамут, В.П. Милецький, О.З. Панкевич, П.М. Рабінович, О.Ф. Скакун, О.В. Скрипнюк, В.Я. Тацій, Ю.С. Шемшученко, І.В. Яковюк та інші.

Праці вищевказаних авторів присвячені процесам становлення, взаємодії громадянського суспільства і правової держави. Чільне місце в них посідають питання, пов'язані з демократичним середовищем реалізації громадянських цінностей: свободи, справедливості, державної гарантії реалізації конституційних прав громадян України, верховенства права і закону в Україні тощо. Разом з тим аналіз праць вказаних авторів дає підстави зробити висновок, що є нагальна потреба у подальшій розробці проблеми, зокрема, у формуванні нових підходів стосовно розуміння сутності і соціального призначення соціальної правової держави, встановлення співвідношення між її складниками, що дає підстави виокремити ряд нових напрямів у розробці проблеми.

Метою роботи є дослідження головних детермінант правової держави та громадянського суспільства у вітчизняній політико-правовій думці; тенденцій їх взаємодії і взаємовпливу в контексті сучасних політичних і соціально-економічних процесів в Україні.

Предметом дослідження є особливості формування правової держави та громадянського суспільства в Україні на засадах демократії і гуманізму.

Під правовою державою зазвичай розуміють особливий стан організації державної влади у громадянському суспільстві, що виникає за умов досягнення в останньому високого рівня правової культури його членів і передбачає реалізацію державою свого функціонального призначення на засадах верховенства права, поділу влади, визнання і реалізації прав і свобод людини і громадянина, а також взаємної відповідальності держави та особи [2, с. 11].

М.С. Кельман проаналізував різні підходи до принципів правової держави і дійшов висновку, що можна виділити ознаки, упровадження та виконання яких дає змогу сформувати інші. Критерії за значущістю він розподіляє на: основні (базові), тобто забезпечення, охорона та захист основних прав людини, верховенство закону і права в суспільстві, розподіл влади, високе становище та впливовість контрольних і правоохоронних органів, високий рівень правової культури [3, с. 187]; другорядні (надбудовані). З урахуванням утілення зазначених ознак інші будуть реалізовуватись за рахунок уже налагодженого механізму, звісно, за умов його ефективності. Розглядаючи систему ознак правової держави, можна простежити, що всі вони взаємопов'язані і не можуть бути впроваджені відокремлено [4, с. 196].

Правова держава - це суверенна, політико-територіальна організація публічної влади, яка ґрунтується на принципах поваги і законодавчого визнання прав і свобод людини, законності, верховенства права. Якщо характеризувати Україну як правову державу, то слід зазначити, що в Конституції України, Цивільному процесуальному кодексі України, Кримінальному процесуальному кодексі України, ратифікованій Україною Декларації прав людини і громадянина та інших нормативно-правових актах закріплена низка положень щодо існування принципів верховенства права, нормативного визнання всіх громадян рівними перед законом і судом, незалежно від соціального статусу, а також визнання людини, її життя і здоров'я, честі і гідності, недоторканності та безпеки найвищою соціальною цінністю в Україні, наявність взаємодії громадян (осіб) і держави. Основним Законом України, а саме ст. 1, регламентовано, що Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава. Підґрунтям розвитку такої держави є насамперед життя індивідів як приватних осіб, сукупність вільно встановлених між- особистісних зв'язків (сімейних, общинних, економічних, культурних, релігійних тощо), розмаїття властивих їм інтересів та можливостей їх виявлення [5, с. 191-194 ].

В.М. Співак визначає найзагальніші закономірності розвитку сучасних держав: зміна співвідношення держави і громадянського суспільства, функціональної ролі держави; пріоритет права над державою; посилення національних ознак держави під час розширення її соціальної бази; посилення міжнародно-правової залежності держав; саморозвиток держави як системи. Сучасна держава - це не лише система управління соціумом, а й певна цивілізаційна спільність, інструмент збереження екологічної рівноваги, суб'єкт коригування розвитку економіки, могутня адміністративна і фінансова структура [6, с. 9].

На наш погляд, характеризуючи взаємовідносини між громадянським суспільством і державою, слід підкреслити, що суспільство повинне мати пріоритет над державою, а не навпаки, оскільки держава існує як регулятор суспільних відносин і гарант здійснення прав та свобод учасників таких правовідносин. Відповідно до сучасних концепцій громадянське суспільство є складником правової держави, але в умовах розвитку держави необхідним аспектом є діалектичний взаємозв'язок суспільства (народу) з державою (владою), яку відповідно до законодавства необхідно контролювати, оскільки єдиним джерелом влади у нашій країні є народ.

Сьогодні наявний високий показник усвідомлення українськими громадянами необхідності їх впливу на зміст державної політики та прийняття політичних рішень, а з боку влади - аспекту відповідальності, їх підконтрольності суспільству. Одним із найважливіших показників демократичності держави та стану розвитку громадянського суспільства є ставлення населення до інститутів влади. цей показник є важливим, оскільки засвідчує ефективність демократичних механізмів добору еліт та виборних інститутів влади. Політичні партії є важливим елементом інституціональної бази формування влади, оскільки вони є добровільними об'єднаннями громадян і сприяють проведенню конкурентних виборів, оскільки представницька демократія без партій неможлива. Методи здійснення державної влади дуже різноманітні, але їх можна звести до двох основних:

переконання - метод активного впливу на волю та свідомість осіб ідейними, моральними засобами з метою формування в них поглядів та уявлень, заснованих на розумінні сутності, мети та функцій державної влади;

примус - психологічний, матеріальний або фізичний (насильницький) вплив повноважних органів та посадових осіб держави на особу з метою змусити її діяти відповідно до волі владарюючого суб'єкта в інтересах держави.

Оскільки державний примус є жорстким засобом соціального впливу, обмежує свободу людини, то його засоби мають бути чітко визначені правовими нормами, він має застосовуватися лише у чітко встановлених процесуальних формах.

Конституційні принципи правової, демократичної держави мають багатогранний характер і стосуються безлічі аспектів функціонування інститутів суспільства і держави. Їхній зміст залежить від устрою політичної системи суспільства, структури забезпечення і захисту прав і свобод людини, наявності зворотних зв'язків між суспільством і органами публічної влади, системи контролю над цією владою та її звітністю перед народом. Закріплення цих принципів у Конституції України має основоположне значення для забезпечення основ демократичного ладу держави, зокрема в діяльності Конституційного Суду України, який є гарантом її верховенства як основного закону суспільства і держави [7, с. 4-12].

Метою створення правової держави в Україні є забезпечення цивілізованого функціонування і розвитку громадянського суспільства, що є структурним об'єднанням населення конкретної держави з розвиненими економічними, політичними, духовними та іншими відносинами і зв'язками, що взаємодіє з державою та функціонує на засадах демократії і верховенства права.

Якщо головною метою правової держави є упорядкування суспільних відносин на засадах утвердження принципів непорушності прав і свобод людини, верховенства права та поділу влади, незалежності правосуддя, то соціальна держава намагається досягти аналогічної мети за допомогою соціальної політики, що спирається на соціальне законодавство. Саме завдяки єдності їх мети і використання правових засобів її досягнення відбувається їх узгодження в рамках єдиної концепції державно-правового розвитку [2, с. 23].

Проблема реалізації закріплених законодавством положень полягає в існуванні прогалин у законодавстві, правового нігілізму, зростання кількості справ з приводу порушення прав, свобод та інтересів громадянина як незаконними діями (бездіяльності) органів державної влади, їх посадових осіб, так і через відсутність ідеального прямого та безпосереднього впливу права на суспільні відносини, низький рівень правової культури громадян нашої держави [8, с. 4-6]. Також гальмують процес розвитку України як правової держави не лише необізнаність населення, а й відсутність чітко скоординованої діяльності гілок влади, їх роз'єднаності, наявності спорів, через що механізм регулювання правовідносин втрачає свою силу, значення.

Реалізація ознак правової держави є вагомим фактором успішного розвитку громадянського суспільства, неодмінною умовою забезпечення і гарантування основоположних прав і свобод людини і громадянина. Для побудови громадянського суспільства й правової держави в Україні необхідно забезпечити компроміс між різними політичними партіями, спрямувати зусилля еліти політичної та економічної сфери на об'єднання суспільства для пошуку шляхів виходу з економічної кризи, завершити розпочаті процеси реформування з урахуванням досвіду європейських країн.

Правова держава виступає закономірним продуктом розвитку громадянського суспільства, а в Україні є достатні нормативні умови, необхідні для формування повноцінної правової держави. Але формування й існування правової держави припускає встановлення не тільки формального, але і реального панування закону у всіх сферах діяльності суспільства, розширення сфери його прямого та безпосереднього впливу на суспільні відносини. Тому основною передумовою формування громадянського суспільства та правової держави в Україні є саме високий рівень правосвідомості її громадян, представників органів державної влади, виховання глибокої поваги до Конституції і законів України. З вищевикладеного сьогодні можна зробити певні висновки.

Україна є демократичною державою, а головними цілями України є захист прав особи, (сім'ї), нації. Органи влади мають формуватися гласно і мають бути реально підконтрольні народові. Свої повноваження держава реалізує не лише через примус, а й через силу громадської думки. Органом держави, який забезпечує справедливість і дає змогу захистити своє право, є гласний, високопрофесійний, сформований демократичним шляхом суд.

Лише в демократичній, правовій державі із розвинутим громадянським суспільством досягається гармонія у взаєминах між державою і суспільством, де вони виступають як рівноправні партнери. Українська держава повинна синтезувати досвід творення держави і права всіх минулих поколінь протягом тисячолітньої історії, враховуючи вимоги та специфіку новітньої доби.

Список використаних джерел

1. Михальченко М. Цивілізаційна чи ціннісна розколотість України. Політичний менеджмент. 2014. № 6 (21). С. 18-28.

2. Головащенко О.С. Соціальна та правова держава: питання співвідношення: автореф. дис. ... канд. юридичних наук: 12.00.01 Харків, 2008. 27с.

3. Кельман М.С. Теорія держави: навч. посіб., 1997. С. 330 с.

4. Самофалов Л.П. Правова держава як фактор розвитку громадянського суспільства. Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ. 2016. № 2 (12). С. 189-197.

5. Співак В.М. Соціальна, правова держава як фактор розвитку демократичного суспільства в Україні: автореф. дис. ... канд. юридичних наук: 23.00.02 Київ, 2001. 14с

6. Григоренко Д.А. Громадянське суспільство в Україні. Юпорад європейських колег Громадянське суспільство і права людини: матеріали міжнародного науково-практичного семінару (м. Харків, 09 грудня 2010 року) / Національна академія правових наук України; НДІ державного будівництва та місцевого самоврядування; Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого; редкол. Ю.П. Битякта ін. Харків: НДІ державного будівництва та місцевого самоврядування, 2010. С. 191-194.

7. Стрижак А.А. Конституційний Суд України як гарант дотримання конституційних принципів демократичної, правової держави. Право України. 2010. № 6. С. 4-12.

8. Красносільська А. Показники розвитку громадянського суспільства України у європейському контексті. Громадян. суспільство. № 1 (19). С. 4-6.

Размещено на Allbest.ru