Шляхи вдосконалення державної політики у сфері поводження з відходами в Україні

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Державний науково-дослідний інститут Міністерства внутрішніх справ України

Науково-дослідна лабораторія проблем правового та організаційного забезпечення

Шляхи вдосконалення державної політики у сфері поводження з відходами в Україні

Ways to improve of state policy in the field of waste management in Ukraine

Коллер Ю.С., к.ю.н., с.н.с.

Анотація

У статті розглядаються актуальні питання щодо вдосконалення державної політики у сфері поводження з відходами в Україні. Наголошено, що в Україні постійно збільшуються обсяги накопичення різних відходів, кількість полігонів і звалищ для їх захоронення, погіршується санітарний стан населених пунктів. Акцентовано на тому, що погіршується ситуація у сфері поводження з небезпечними відходами, з непридатними до використання та забороненими до застосування хімічними засобами захисту рослин і специфічними відходами, що утворюються у процесі медичного обслуговування, ветеринарної практики, пов'язаних з ними дослідних робіт, які після потрапляння у контейнери побутових відходів та на полігони і звалища можуть призводити до різноманітних інфекційних захворювань.

Звертається увага, що система управління відходами в Україні характеризується такими негативними тенденціями: неналежний рівень використання відходів як вторинної сировини внаслідок недосконалості організаційно-економічних засад залучення їх у виробництво; здійснення неналежним чином утилізації та видалення небезпечних відходів; розміщення побутових відходів без урахування можливих небезпечних наслідків; накопичення відходів як у промисловому, так і побутовому секторі; неефективність впроваджених економічних інструментів у сфері поводження з відходами.

Основними причинами недосконалого стану справ у цій сфері автор виділяє наступні: недосконалість законодавства та системи державного регулювання відносин у сфері поводження з відходами; низький рівень інформаційного забезпечення у цій сфері; неефективний рівень заходів, спрямованих на роз'яснення законодавства про відходи серед населення, низький рівень контролю над потоками відходів і недосконалість форм статистичної звітності; відсутність екологічно безпечних методів та засобів поводження з відходами; недосконалість механізму зберігання, оброблення, збирання, перевезення, видалення, захоронення, знешкодження та утилізації відходів, що призводить до збільшення обсягів їх накопичення; недосконалість сформованої у державі інфраструктури і практики збору та видалення побутових відходів тощо. Визначені шляхи вдосконалення державної політики у сфері поводження з відходами в Україні.

Ключові слова: утилізація, вторинна сировина, довкілля, екологічна безпека, навколишнє природне середовище.

Annotation

The article deals with topical issues concerning the improvement of the state policy in the sphere of waste management in Ukraine. It is emphasized that in Ukraine the volumes of accumulation of various waste, the number of landfills and landfills for their disposal are constantly increasing, and the sanitary condition of settlements is deteriorating. Emphasis is placed on the worsening situation in the field of hazardous waste management, unusable and prohibited chemical chemicals, and specific wastes generated during health care, veterinary practices, related research activities, after being disposed of in household waste containers and landfills and landfills, they can lead to a variety of infectious diseases.

It is concluded that today the issue of improving relations in the field of waste management, reducing their generation and maximizing their reuse is an urgent and urgent environmental problem for Ukraine. Ukraine's state-level waste management policy does not currently meet the relevant international requirements and standards, and our country does not fulfill its relevant obligations after signing the Association Agreement with the EU.

The main reasons for the imperfect state of affairs in this area are the imperfection of the legislation and the system of state regulation of relations in the field of waste management; lack of effective economic incentives to collect and recycle a significant amount of waste; the imperfection of the state's infrastructure and practices for the collection and disposal of household waste; low level of information support in this area; ineffective level of measures aimed at clarifying the legislation on waste among the population, the lack of control over waste streams and the imperfection of the forms of statistical reporting; the lack of environmentally sound methods and means of waste management, which in turn leads to increased environmental risks; imperfection of the mechanism of storage, treatment, collection, transportation, disposal, disposal, disposal and disposal of waste, which leads to an increase in the amount of their accumulation; the absence of a single authorized public authority entrusted with waste management functions etc. The author identifies ways to improve public waste management policy in Ukraine.

Key words: recycling, secondary raw materials, environment, ecological safety, environment.

Постановка проблеми

На сучасному етапі розвитку України регулювання відносин у сфері поводження з від ходами є одним із найважливіших завдань суспільства та держави, оскільки кількість неконтрольованих відходів останнім часом постійно збільшується. Так, за офіційними даними, в Україні накопичено близько 36 млрд. тонн відходів, або більш як 50 тис. тонн на 1 кв. кілометр території, з яких утилізується лише 30 відсотків промислових відходів та 4 відсотки побутових відходів [1].

Фактично через постійне збільшення кількості неутилізованих відходів наразі наявна загрозлива екологічна ситуація в країні, яка ставить перед державою завдання щодо досягнення екологічної безпеки та охорони довкілля, оскільки саме забезпечення конституційного права громадян на безпечне для життя і здоров'я довкілля, створення екологічно безпечних умов для життєдіяльності населення, збереження навколишнього природного середовища є одним з пріоритетних завдань держави.

У цьому контексті варто підтримати думку про те, що «...для успішної природоохоронної діяльності держави потрібні не лише відповідні соціально-економічні передумови, але й встановлення відповідних адміністративно-правових засобів, правил та вимог у сфері поводження з побутовими відходами, виконання своїх обов'язків не тільки громадянами, але й суб'єктами владних повно важень...» [2, с. 3]. Вказані чинники висувають на передній план актуальну потребу в комплексному дослідженні шляхів удосконалення державного політики у сфері поводження з відходами в Україні.

Стан опрацювання проблематики. Окремі питання досліджуваної нами проблематики були предметом наукових праць таких вчених, як Т.Л. Антонова, Р.З. Берлінг, О.В. Берюх, В.В. Бондаренко, О.М. Гаврилюк, Ю.С. Гор бань, В.В. Євдокимов, А.В. Запорозчук, Т.П. Козаченко, М.Г. Кравченко, Н.О. Максіменцева, М.М. Микієвич, О.С. Міхно, А.О. Оскірко, О.П. Світличний, М.В. Сокіран, Н.О. Хижнякова, В.О. Хрутьба, Р.В. Цалин, М.М. Шафоростова та інші.

Мета статті - визначити шляхи вдосконалення державної політики у сфері поводження з відходами в Україні.

Виклад основного матеріалу

Необхідно констатувати, що проблема регулювання відносин у сфері поводження відходів на сьогодні є одним з основних негативних викликів для всього людства на планеті, оскільки має неабиякий вплив не тільки на довкілля, але й на стан здоров'я людей. Зазначена проблема набула особливого значення у 2-й половині ХХ ст. насамперед через розширення масштабів науково-технічного прогресу, негативні наслідки якого значною мірою вийшли з-під контролю через відсутність запровадження ефективних механізмів забезпечення належного збереження навколишнього середовища.

Питання щодо вдосконалення відносин у сфері поводження з відходами, зменшення їх утворення та максимального повторного їх використання, дійсно є нагальною та актуальною природоохоронною проблемою також й для нашої країни. Так, наразі в Україні постійно збільшуються обсяги накопичення різних відходів, кількість полігонів і звалищ для їх захоронення, погіршується санітарний стан населених пунктів. Окрім цього також погіршується ситуація у сфері поводження з небезпечними відходами, з непридатними до використання та забороненими до застосування хімічними засобами захисту рослин, і специфічними відходами, що утворюються у процесі медичного обслуговування, ветеринарної практики, пов'язаних з ними дослідних робіт, які після потрапляння у контейнери побутових відходів та на полігони і звалища можуть призводити до різноманітних інфекційних захворювань.

Чинне законодавство України містить базові вимоги щодо поводження з відходами. Виходячи із теми дослідження, слід особливо підкреслити, що засади державної політики у сфері поводження з відходами насамперед складаються із Законів України: «Про відходи» [3], «Про охорону навколишнього природного середовища» [4], «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» [5], «Про житлово-комунальні послуги» [6], «Про благоустрій населених пунктів» [7], «Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції» [8], «Про оцінку впливу на довкілля» [9], а також кодексів України та інших нормативно-правових актів.

Безпосередньо Закон України «Про відходи» [3] визначає правові, організаційні та економічні засади діяльності, пов'язаної із запобіганням або зменшенням обсягів утворення відходів, їх збиранням, перевезенням, зберіганням, сортуванням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням та захороненням, а також з відверненням негативного впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини на території України. санітарний екологія збір утилізація відход

3) розміщення побутових відходів без урахування можливих небезпечних наслідків;

4) неналежний рівень використання відходів як вторинної сировини внаслідок недосконалості організаційно-економічних засад залучення їх у виробництво;

5) неефективність впроваджених економічних інструментів у сфері поводження з відходами [10].

Основними причинами існування зазначеної проблеми визнаються: недосконалість законодавства та системи державного регулювання відносин у сфері поводження з відходами; відсутність екологічно безпечних методів та засобів поводження з відходами, що, у свою чергу, призводить до підвищення екологічних ризиків; недосконалість механізму зберігання, оброблення, збирання, перевезення, видалення, захоронення, знешкодження та утилізації відходів, що призводить до збільшення обсягів їх накопичення; відсутність єдиного уповноваженого органу державної влади, на який покладено функції у сфері поводження з відходами; низькі темпи впровадження маловідходних технологій, створення інфраструктури у сфері поводження з відходами, зокрема небезпечними; недостатність дієвих економічних стимулів для збору та переробки значної маси відходів; недосконалість сформованої у державі інфраструктури і практики збору та видалення побутових відходів; низький рівень інформаційного забезпечення у цій сфері; неефективний рівень заходів, спрямованих на роз'яснення законодавства про відходи серед населення, слабкість контролю над потоками відходів і недосконалість форм статистичної звітності тощо. У даний час однією з основних загроз є застарілість та недостатня ефективність комплексів з утилізації токсичних і екологічно небезпечних відходів [1; 11, с. 3].

Висновки

Можна зробити висновок, що на сьогодні питання щодо вдосконалення відносин у сфері поводження з відходами, зменшення їх утворення та максимального повторного їх використання є нагальною та актуальною природоохоронною проблемою для України. Державна політика у сфері поводження з відходами в Україні наразі не відповідає відповідним міжнародним вимогам та стандартам, а наша країна не виконує взяті на себе відповідні зобов'язання після підписання Угоди про Асоціацію з ЄС.

Основними причинами зазначеної проблематики є недосконалість законодавства та системи державного регулювання відносин у сфері поводження з відходами; недостатність дієвих економічних стимулів для збору та переробки значної маси відходів; недосконалість сформованої у державі інфраструктури і практики збору та видалення побутових відходів; низький рівень інформаційного забезпечення у цій сфері; неефективний рівень заходів, спрямованих на роз'яснення законодавства про відходи серед населення, слабкість контролю над потоками відходів і недосконалість форм статистичної звітності; відсутність екологічно безпечних методів та засобів поводження з відходами, що, у свою чергу, призводить до підвищення екологічних ризиків; недосконалість механізму зберігання, оброблення, збирання, перевезення, видалення, захоронення, знешкодження та утилізації відходів, що призводить до збільшення обсягів їх накопичення; відсутність єдиного уповноваженого органу державної влади, на який покладено функції у сфері поводження з відходами; низькі темпи впровадження маловідходних технологій, створення інфраструктури у сфері поводження з відходами, зокрема небезпечними тощо.

Вирішення зазначених вище проблем у досліджуваній сфері можливо завдяки вдосконаленню державної полі тики у цій сфері шляхом:

1) вдосконалення законодавства у сфері поводження з відходами та гармонізації його із законодавством ЄС;

2) впровадження принципу відповідальності виробника за збирання і утилізацію окремих видів продукції після її використання;

3) здійснення ефективного державного контролю та нагляду за додержанням вимог щодо забезпечення екологічної безпеки, веденням суб'єктами господарювання первинного обліку відходів, зокрема небезпечних;

4) створення відповідних реєстрів об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів, обсягів і місць їх видалення, а також впровадження технологій поводження з відходами;

5) приведення класифікації відходів у відповідність з міжнародними вимогами та стандартами та вдосконалення статистичної звітності у сфері поводження з відходами;

6) заборони ввезення на територію України продукції, відходи якої не переробляються; впровадження новітніх технологій поводження з відходами;

7) зменшення обсягів накопичення відходів у результаті їх утилізації, знешкодження та видалення;

8) стимулювання суб'єктів господарювання до зменшення обсягів утворення відходів, їх утилізації у процесі виробництва продукції тощо.

Запровадження вищезазначених шляхів удосконалення державної політики у досліджуваній сфері дозволить підвищити ефективність вдосконалення системи управління відходами, визначити правові, організаційні, економічні засади та механізми контролю для забезпечення всебічного захисту здоров'я людей та довкілля шляхом впровадження заходів для запобігання або зменшення утворення відходів, знизити негативні наслідки від управління відходами, сприяти їх повторному використанню і відновленню в якості вторинної сировини та енергетичних ресурсів тощо.

Список використаних джерел

1. Про схвалення Концепції Загальнодержавної програми поводження з відходами на 2013-2020 роки: розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.01.2013, №22-р.

2. Гаврилюк О.М., Світличний О.П. Сучасний стан та основні напрями державного регулювання поводження з побутовими відходами: монографія. К.: НУБіП. 2018. 194 с.

3. Про відходи: Закон України від 05.03.1998, №187/98-ВР.

4. Про охорону навколишнього природного середовища: Закон України від 25.06.1991, №1264-ХІІ.

5. Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення: Закон України від 24.02.1994, №4004-ХІІ.

6. Про житлово-комунальні послуги: Закон України від 09.11.2017, №2189Ш.

7. Про благоустрій населених пунктів: Закон України від 06.09.2005, №2807

8. Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції: Закон України від 14.01.2000, №1393-ХІУ.

9. Про оцінку впливу на довкілля: Закон України від 23.05.2017, №2059-УШ.

10. Про схвалення Національної стратегії управління відходами в Україні до 2030 року: розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.11.2017, №820-р.

11. Юрескул В.О. Правове регулювання поводження з побутовими відходами: дис канд. юрид. наук. Одеса: ОНЮА. 2008. 239 с.

12. Гуменюк Г.Д. Поводження з відходами: вимоги Європейського Союзу і законодавства України. Київ: Стандартизація: методологія і практика. 2015. №3. С. 2б -29.

13. Про відходи та скасування деяких директив: Директива Європейського парламенту та Ради від 19.11.2008, №2008/98/ЄС.

Размещено на allbest.ru