Впровадження положень Конвенції про єдну транзитну процедуру до національного законодавства України як одне із зобов'язань за Угодою про асоціацію

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого

впровадження положень конвенції про єдину транзитну процедуру до національного законодавства України ЯК ОДНЕ із зобов'язань за угодою про асоціацію

Здебська А.В., студентка V курсу факультету адвокатури

Калмикова О.С., кандидат юридичних наук,

асистент кафедри міжнародного права

Анотація

транзитний конвенція процедура законодавство

У статті розглянуті питання стосовно перспектив впровадження у національне законодавство України положень Конвенції про єдину транзитну процедуру, що дозволять нашій державі інтегруватися до спільної транзитної системи NCTS (New Customs Transit System), моменти уніфікації Конвенцією процедури транзитного переміщення товарів між країнами-учасниками (як членами ЄС, так і тими, які не входять до митного простору Союзу). Також приділено увагу зловживанням, які відбуваються в митній сфері. Розглянуто перелік переваг, які отримає Україна після імплементації положень Конвенції, серед яких можливість переміщення через будь-яку кількість кордонів в межах зони, на яку поширюється процедура спільного транзиту за однією митною декларацією, також це спрощення митних формальностей, зменшення кількості контрольних процедур з усуненням неефективних, можливість обміну інформацією між митними органами різних держав, що сприятиме точній статистиці у даній сфери, проведення розслідувань щодо втрачених вантажів.

Проаналізовано норми Закону «Про режим спільного транзиту та запровадження національної електронної транзитної системи», який ще не набув чинності, які особливості, передбачені нормативно-правовим актом, та які зміни він несе щодо досліджуваної теми. Розкрите поняття загальноєвропейської електронної транзитної системи, перелічені покращення та спрощення, які отримають перевізники від приєднання до зазначеної системи.

Також визначений поточний етап перебування України на шляху до впровадження положень Конвенції, які заходи виконуються для прискорення процесу та які терміни прогнозуються для виконання намічених заходів. Переглянуті практичні вимоги, що висуваються до України на шляху приєднання до Конвенції, наслідки імплементації Конвенції, проаналізовано поточний стан митного законодавства України, яке здебільшого не відповідає положенням Конвенції, розглянуто причини такої невідповідності, надані рекомендації щодо вирішення даної проблеми, які полягають у оновленні законодавства, приведенні положень українських нормативно-правових актів у відповідність до вимог Конвенції.

Ключові слова: транзит, Угода про асоціацію, Конвенція про єдину транзитну процедуру, митний орган, Європейський Союз.

Annotation

IMPLEMENTATION OF THE PROVISIONS OF THE CONVENTION ON A SINGLE TRANSIT PROCEDURE TO THE NATIONAL LEGISLATION OF UKRAINE AS ONE OF THE OBLIGATIONS OF THE ASSOCIATION AGREEMENT

The article deals with the issues of implementing the provisions of the Convention on a Single Transit Procedure into the national legislation of Ukraine, which will allow our country to integrate into the New Customs Transit System (NCTS), and the moments of the unification of the Convention of the procedure for transit of goods between the EU member countries (both eU members and those outside the customs territory of the Union). Attention is also paid to customs-related abuses.

The list of advantages that Ukraine will receive after implementation of the provisions of the Convention is considered, including the possibility of moving across any number of borders within the area covered by a single transit procedure under one customs declaration, as well as simplifying customs formalities, reducing the number of control procedures with the elimination of inefficient ones, the possibility of exchanging information between customs authorities of different countries, which will facilitate accurate statistics in this field, conducting investigations of lost goods.

The provisions of the Law on Joint Transit Regime and Implementation of National Electronic Transit System, which has not yet come into force, are analyzed. What features of this legal act are provided and what changes are made to the topic under study. The concept of a pan- European electronic transit system is revealed, the improvements and simplifications that carriers will receive from joining that system are listed. Also the current stage of Ukraine's stay on the way to the implementation of the provisions of the Convention is identified, what steps are being taken to accelerate the process, and what timeframes are being anticipated for the implementation of the planned measures.

Practical requirements for Ukraine's accession to the Convention and the consequences of the implementation of the Convention are revised, the current state of customs legislation of Ukraine, which is largely inconsistent with the provisions of the Convention are analyzed, the reasons for such inconsistencies are considered, recommendations for solving this problem, which include updating the legislation and bringing the provisions of Ukrainian normative legal act in accordance with the requirements of the Convention are provided.

Key words: transit, Association Agreement, Single Transit Convention, Customs, European Union.

Постановка проблеми

Відповідно до Угоди про асоціацію між Україною з однієї сторони та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами з іншої наша держава взяла на себе міжнародні зобов'язання стосовно впровадження положень Конвенції про єдину транзитну процедуру до національного законодавства України.

Проблема полягає у тому, що термінів для імплементації Конвенції, які передбачалися зазначеною Угодою про асоціацію не було дотримано, хоча й з 2014 року приймалися різні розпорядчі акти органів виконавчої гілки влади України щодо адаптації цих положень, внаслідок невідповідності стану, в якому перебуває вітчизняне митне законодавство вимогам Європейського Союзу. Однією з вимог європейської сторони до нашої держави, яка є перехідним моментом для приєднання до Конвенції є успішна тестова експлуатація національної підсистеми N01^ протягом одного року, але проблемою такої експлуатації є відсутність необхідних законодавчих передумов та технологічний базис (у тому числі інфраструктура та програмне забезпечення).

Мета статті - розкрити переваги від приєднання до Конвенції, визначити причини, що стали перешкодою у своєчасному впровадженні положень зазначеного документа, знайти шляхи вирішення даної проблеми, провести порівняльний аналіз вимог Конвенції із поточним станом законодавства України у зазначеній сфері.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання проблеми

Зазначені проблеми впровадження положень Конвенції були предметом розгляду та дослідження в рамках проекту програми Матра, що фінансується Міністерством закордонних справ Королівства Нідерландів та в межах Ініціативи з розвитку аналітичних центрів в Україні.

Виклад основного матеріалу

Вдосконалення законодавства у митній сфері є одним із напрямів, за яким слід працювати на шляху до євроінтеграції. Завдяки останній будуть забезпечені розвиток та зближення торгівельних відносин із державами-учасницями Європейського Союзу, захист інтересів українських підприємців, а також інтересів, що вимагають поповнення державного бюджету країни. [1, с. 129]

Однією з головних та актуальних цілей на сьогодні є якнайшвидша адаптація вітчизняного законодавства до законодавства Європейського Союзу, так як Україна рухається у напрямку зближення з ЄС.

Митні режими розглядаються як один із більш важливих інститутів митного законодавства, тому розгляд, аналіз та імплементація досвіду Європейського Союзу в даній сфері, як взірця, є ключовим моментом [2, с. 13].

Згідно із чинним законодавством, а саме ст. 4, ч. 1 п. 25 Митного кодексу (далі - МК): митним режимом є комплекс взаємопов'язаних правових норм, які відповідно до заявленої мети переміщення товарів через митний кордон України регламентують митну процедуру стосовно цих товарів, їх правовий статус, умови оподаткування та обумовлюють їх використання після митного оформлення. Із прийняттям Митного кодексу України конкретно визначено 14 митних режимів, що застосовуються в Україні і які передбачені лише МК. Так, одним із митних режимів є транзит. «Транзит» є процедурою, відповідно до якої товари переміщуються під контролем компетентних органів з однієї Договірної сторони до іншої Договірної сторони або до тієї самої Договірної сторони принаймні через один кордон.[3]

Транзит є одним із найважливіших та найактуальніших митних режимів в аспекті дослідження на сьогоднішній день. Мільярди гривень не отримуються державним бюджетом, оскільки функціонують контрабандні схеми, в базах даних містяться відомості, що не відповідають дійсності та не відображають достовірної інформації про товари, які по факту перетнули кордон. При такій ситуації, що склалася, достовірна та прозора інформація є найсуттєвішим критерієм ефективного функціонування державних органів та прийняття рішень.

Користуючись тим, що існує недостатній обсяг інформації, провертаються різноманітні схеми обходу законодавства, яких існує невичерпний перелік. Як приклад, візьмемо «перерваний» транзит, який відбувається через ввезення імпортного товару як транзитного на територію України, одержувач якого відповідно до документів знаходиться в іншій країні, але межі України товар не залишає, не дивлячись на формально виконану процедуру транзиту.

Також існує відсутність інформаційних обмінів із митними органами інших країн, що має наслідком розходження статистичних відомостей щодо взаємної торгівлі.

Ситуація значно покращиться коли буде запроваджена система спільного транзиту з Євросоюзом та з іншими країнами за допомогою використання Нової комп'ютеризованої транзитної системи (New Computerised Transit System - NCTS). Адже, у відповідності до Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом на нашу державу покладений обов'язок впровадити положення законодавства Євросоюзу, що стосуються цієї системи.

Частиною вітчизняного законодавства мають стати положення Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами від 20 травня 1987 року і Конвенції про єдину транзитну процедуру від 20 травня 1987 року.

Поступове наближення до законодавства ЄС в митній сфері, як це передбачено в стандартах ЄС та міжнародних стандартах, здійснюється згідно з Додатком XV до Угоди про асоціацію.[4]

Відповідно до цього Додатку Україна має здійснити впровадження положеннь Конвенції на протязі одного року, відлік якого починається із дати набрання чинності Угодою про асоціацію. Угода про асоціацію повністю набула чинності 1 вересня 2017 року, відповідно вже 1 вересня 2018 року строк, передбачений для імплементації положень Конвенції, сплив.

Конвенція про спільний режим транзиту була прийнята в Європейському Союзі ще у 1987 році. Імплементація її положень у вітчизняне законодавство забезпечить використання всього однієї митної декларації (єдиного адміністративного документу) під час переміщення вантажів із однієї точки Європи в Україну та назад, перетинаючи не один кордон в межах спільної зони. Передбачена Конвенцією система спільного транзиту з Європейським Союзом - це обладнання митних органів спеціальним програмним забезпеченням, що дасть можливість синхронної роботи з відповідними органами усіх інших європейських країн. Закріплені Конвенцією процедури та порядки максимально наблизять митне законодавство України до митного законодавства самого Євросоюзу.

Слід звернути увагу, що норми Конвенції також можуть містити посилання на acquis Європейського Союзу. Наприклад, положення статті 7 додатку 1 до Конвенції поширюють положення Директиви № 95/46/EC Європейського Парламенту і Ради, на обробку персональних даних, якими обмінюються країни -члени Конвенції. Інші статті Конвенції можуть містити посилання на делеговане законодавство Європейської Комісії, пов'язане з митним правом ЄС. Таким чином, імплементація Конвенції для України означатиме також імплементацію посилань на окремі акти ЄС (наприклад, Митний кодекс Європейського Союзу), принаймні частково [5, с. 7].

Завдання щодо підготовки законопроекту було визначено у Плані пріоритетних дій уряду на 2019 рік [6], у Меморандумі про взаєморозуміння між Україною як Позичальником та Європейським Союзом як Кредитором, ратифікованим Законом України від 8 листопада 2018 року №2613-VIII, яким передбачено в порядку другого траншу для забезпечення кращого балансу між митним контролем та спрощенням процедур торгівлі подати до Верховної Ради України проект закону щодо імплементації до законодавства України положень Конвенції про єдиний режим транзиту і Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами, що дозволить започаткувати процедуру приєднання України до цих Конвенцій та застосовувати нову комп'ютеризовану систему транзиту [7].

Ухвалення законопроекту обґрунтовувалось необхідністю імплементації до національного законодавства України положень Конвенції про процедуру спільного транзиту та Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами.

Приєднання України до спільної транзитної процедури Європейського Союзу забезпечить можливість користування загальноєвропейською електронною транзитною системою (NCTS) та дозволить, прикладом, здійснити переміщення вантажу за однією митною декларацією між Лісабоном та Києвом, зменшить затрати на транскордонну торгівлю товарами із європейськими державами, прискорить та зробить більш досконалими митні процедури стосовно товарів, що переміщуються через українсько- європейський кордон, забезпечить протидію різним намаганням митного шахрайства та контрабандним методам.

Зміни також стосуватимуться й фінансових аспектів процесу супроводу транзитних переміщень. Згідно вимогам Конвенції, гарантування поширюється на мито, а також на інші платежі, що стосуються повністю всіх товарів. У той час як в Україні, йому підлягає лише невелика доля товарів, що переміщуються транзитом.

Стосовно позитивних сторін такого приєднання, то для системи митних органів:

1. це проведення вибіркового контролю після проведення аналізу ризиків, включаючи аналіз операцій на предмет ризиковості ще до того часу як товар прибуде в Україну;

2. це менша кількість контрольних процедур, з ліквідацією зайвих, які є неефективними, але це зменшення при одночасному підвищенні рівня безпеки;

3. це обмін даними напряму між митними органами різних країн;

4. це ліквідація шахрайських схем, як на прикладі вже зазначалося «переривання» транзиту, позбавлення можливостей щодо різних зловживань з документами шляхом запровадження обов'язкового пломбування, гарантування забезпечення сплати митних платежів.

Щодо поточного становища, то наразі практична вимога до нашої держави зі сторони ЄС - експлуатація інформаційно- телекомунікаційної системи, за допомогою якої відбувається обробка даних - транзитних декларацій, службової інформації, інформативний обмін між митницями різних країн, тобто національної підсистеми NCTS. Така експлуатація відбуватиметься у тестовому режимі, протягом року, по закінченню якого мають бути досягнуті її успішні результати.

Українське митне законодавство не відповідає вимогам Конвенції про спільну транзитну процедуру. Але нещодавно Президент України підписав Закон № 1082 «Про режим спільного транзиту та запровадження національної електронної транзитної системи», який набуде чинності 25 березня 2020 року. Ним визначаються головні засади щодо формування і функціонування режиму спільного транзиту через митну територію України, регламентується порядок такого переміщення митною територією України в режимі спільного транзиту, питання митних формальностей, а також усі інші елементи, що стосуються здійснення операцій у межах режиму спільного транзиту. Тим самим створюється базис для формування більш масштабного переліку послуг та продуктів, які надаються фінансовими установами у сфері гарантування, а також збільшується кількість фінансових гарантів, які сприятимуть конкуренції на даному ринку.

Введення в дію закону - це не кінцевий етап, адже для того, щоб отримати запрошення до Конвенції, Україна має довести свою здатність належно виконувати її умови, у тому числі, це повинна бути успішна експлуатація Електронної транзитної системи протягом року.

Також необхідною є організація навчання персоналу, формування відповідної інфраструктури, купівля обладнання і системного програмного забезпечення для функціонування NCTS в Україні.

Прийняття Закону України «Про режим спільного транзиту та запровадження національної електронної транзитної системи» є важливим кроком до повноцінної інтеграції у систему європейських стандартів для нашої держави. Таке оновлення виведе країну на новий рівень керування процесами в митній системі.

Частини Конвенції, що запроваджені в Україні: класифікатори, коди, формати даних, мають технічну складову яка є недостатньою для початку функціонування NCTS в Україні, оскільки вони не приведені у відповідність з Конвенцією. Причиною цього є розходження між вимогами Конвенції та митним законодавством України.

Урядовим офісом координації європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету Міністрів України, Міністерством фінансів України та Державною фіскальною службою України було затверджено Дорожню карту приєднання України до спільної транзитної процедури ЄС/ЄАВТ, метою якої є всеосяжне загальне планування необхідних кроків для застосування NCTS у світлі приєднання до Конвенції про спільний режим транзиту. В цьому документі міститься перелік заходів з приєднання України до спільної транзитної процедури ЄС/ ЄАВТ та календарний план, що передбачає завершення гармонізації законодавства не раніше 2020 року. [8] Терміни готовності технологічного базису чітко не встановлені, оскільки існує необхідність розробки національної транзитної підсистеми.

Висновок

Для впровадження та належного функціонування спільної транзитної системи необхідним є внесення змін та нових положень до кодифікаційного акту - Митного кодексу України та підзаконних НПА з метою приведення нашого законодавства у відповідність до вимог Конвенції, зокрема такі оновлення маються стосуватися:

1. претензійних аспектів взаємодії між митними органами різних країн, інформативного обміну;

2. питань розробки та дії NCTS, а також її програмного забезпечення;

3. уніфікація термінології у відповідності зі стандартами Євросоюзу.

Необхідним на шляху до впровадження положень Конвенції також слід розглядати отримання консультацій від суб'єктів міжнародної торгівлі, залучення громадських організацій для участі в подальшій корекції Дорожньої карти.

Впровадження спільної транзитної процедури, передбаченої Конвенцією, повною мірою не призведе до виключення національного транзиту. Він буде діяти щодо торгових відносин з тими країнами, що не являються членами даної Конвенції. Також разом з процедурою спільного транзиту будуть діяти інші елементи контролю за транзитом, тому важливим моментом є визначення концепції такого співіснування.

Не звертаючи уваги на факт тимчасового застосування Угоди про асоціацію, механізм якого було передбачено самим текстом Угоди, що дає можливість розпочати виконання багатьох положень Угоди сторонами ще до завершення процедури ратифікації, цей документ ще з моменту підписання є для нашої держави стимулом, фундаментом багатокомплексної програми масштабних реформаторських перетворень усередині країни та у багатьох сферах економічного, соціального та політичного життя.

Список використаних джерел

1. Інститут митних режимів в митному праві України: автореф. дис.... канд. юрид. наук: 12.00.07 / М.В. Мельник; ДВНЗ «Київ. нац. екон. ун-т ім. В. Гетьмана». Київ, 2016. 21 а

2. Калініченко А.І. Систематизація митного законодавства: сутність та форми: автореф. дис. канд..юрид. наук: 12.00.07 / А.І. Калі- ніченко; Нац. юрид. ун-т ім. Ярослава Мудрого. Х., 2015. 24 с.

3. Конвенція про процедуру спільного транзиту від 20.05.1987 р. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/994_0o1-87.

4. Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони від 27.06.2014 р. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://zakon3.rada.gov.ua/laws/ show/984 011.

5. Стан та перспективи приєднання України до Конвенції про спільну транзитну процедуру, як це передбачено зобов'язаннями, що містяться в Угоді про асоціацію між Україною та ЄС: Дослідження від 01.2019 р. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www. civic-synergy.org.ua/wp-content/uploads/2018/04/Stan-ta-perspektyvy-pryyednannya-Ukrayiny-do-Konventsiyi-pro-spilnu-tranzytnu-protseduru- yak-tse-peredbacheno-zobov-yazannyamy-shho-mistyatsya-v-Ugodi-pro-asotsiatsiyu-mizh-Ukrayinoyu-ta-YES.pdf.

6. Про затвердження плану пріоритетних дій Уряду на 2019 рік: Розпорядження Кабінету Міністрів від 18 грудня 2018 р. № 1106-р [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1106-2018-%D1%80.

7. Меморандум про взаєморозуміння між Україною як Позичальником та Європейським Союзом як Кредитором від 08.11.2018 р. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_001-18.

8. Дорожня карта приєднання України до спільної транзитної процедури ЄС/ЄАВТ 2018 р. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://sfs.gov.ua/data/files/229681.pdf.

Размещено на Allbest.ru