Стандарти навчання фахівців у сфері юстиції щодо дітей: актуальність запровадження та зміст

Размещено на http://www.allbest.ru/

СТАНДАРТИ НАВЧАННЯ ФАХІВЦІВ У СФЕРІ ЮСТИЦІЇ ЩОДО ДІТЕЙ: АКТУАЛЬНІСТЬ ЗАПРОВАДЖЕННЯ ТА ЗМІСТ

Попов Г.В., доктор юридичних наук, директор

Науково-дослідного інституту Національної академії прокуратури України

Семенюк В.М., заступник начальника відділу міжнародного

Співробітництва Національної школи суддів України

Анотація

У статті наводиться аргументація щодо необхідності запровадження єдиних стандартів навчання фахівців у сфері юстиції стосовно дітей, а також зроблено висновок про доцільність розробки відповідної концепції.

Визнаючи важливість забезпечення якнайкращих інтересів дитини, яка потрапила у конфлікт із законом, на необхідності спеціалізованого навчання наголошено у низці міжнародних актів. Так, у Рекомендації Rec (2004) 4 Комітету міністрів Ради Європи державам- членам про роль Європейської конвенції з прав людини в університетській освіті та професійній підготовці визначено, що спеціальна підготовка з вивчення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та її стандартів має бути включена до програм правничих шкіл та закладів з підготовки суддів і прокурорів. Це дало б змогу організовувати семінари як складову частину професійної підготовки адвокатів, суддів та прокурорів. Для адвокатів такі семінари можна було б проводити з ініціативи, наприклад, адвокатських об'єднань. У зв'язку із цим варто зазначити про сучасний проєкт у рамках Міжнародної асоціації адвокатів, що здійснюється за сприяння Європейського суду з прав людини (далі - Суд), практикум для адвокатів з правил процедури Суду та процесуального права, а також виконання судових рішень. У деяких країнах завданням Міністерства юстиції є підвищення кваліфікації та участь у підготовці суддів з прецедентної практики Європейського суду; чинні судді можуть скористатися можливістю взяти участь в одно- або дводенних семінарах, не залишаючи своїх судових округів, та можливістю проходження щорічного стажування упродовж тижня; судді-студенти проходять підготовку, яку організовує національна школа суддів (Ecole nationale de magistrature). Семінари організовуються на регулярній основі в рамках початкової підготовки або підвищення кваліфікації суддів (п. 10). стандарт навчання юстиція діти

Отже, Концепція єдиних стандартів навчання фахівців у сфері юстиції стосовно дітей має визначати: мету; завдання; правове підґрунтя створення цієї концепції; принципи і методику навчання; зміст навчальних програм; критерії успішного проходження навчання; порядок і форми підготовки викладачів; порядок отримання сертифікатів відповідними фахівцями за результатами навчання; форми міжвідомчого навчання; механізм його інформаційно-аналітичного забезпечення.

Ключові слова: юстиція щодо дітей, концепція, стандарти, навчання, прокурор, суддя, адвокат.

Annotation

STANDARDS OF TRAINING OF SPECIALISTS IN THE FIELD OF JUVENILE JUSTICE: RELEVANCE OF IMPLEMENTATION AND CONTENT

The article argues about needs to implement uniform standards for the training of specialists in the field of juvenile justice, and also concludes that it is advisable to develop an appropriate concept.

The development and implementation of the concept is conditioned by such international documents as: Committee of Ministers Recommendation Rec (2004) 4 to member states on the European Convention on Human Rights in university education and professional training; Opinion № 4 of The Consultative Council of European Judges (CCJE) to the attention of The Committee of Ministers of the Council of Europe “On appropriate initial and in-service training for judges at national and European levels”; Opinion № 5 (2010) of The Consultative Council of European Prosecutors (CCPE) “On Public prosecution and juvenile justice (“the Yerevan Declaration”)” etc.

An important component of training in the understanding of the Concept should be the interagency training that is proposed to be considered as an element of interagency interaction in order to increase the level of realization and protection of the rights and freedoms of children.

It is advisable to entrust the organization and conduct of classes to educational and scientific institutions providing training for professionals in the field of juvenile justice.

Representatives of leading international and national organizations (institutions) with advanced experience in the protection of rights and freedoms should be involved in the training.

Formation of training groups is proposed carried out on the principle of specialization.

Thus, the concept should determine: purpose; tasks; legal basis for the creation of the Concept; principles and teaching methods; curriculum content; criteria for successful completion of training; order and forms of teacher training; the procedure for obtaining certificates by appropriate specialists according to the results of training; forms of interdepartmental training; mechanism of information and analytical support for training.

Key words: juvenile justice, concept, standards, training, prosecutor, judge, attorney.

Постановка проблеми

Національна стратегія у сфері прав людини визначає, що актуальною є проблема відсутності єдиної системи реалізації та захисту прав дітей в Україні, неналежного врахування кращих інтересів та думки дитини під час прийняття рішень, які її стосуються. Саме тому одним із результатів реалізації Стратегії має стати впровадження ефективної системи правосуддя щодо неповнолітніх з урахуванням міжнародних стандартів [1].

З метою реалізації положень Стратегії 24 травня 2017 року постановою Кабінету Міністрів України було утворено Міжвідомчу координаційну раду з питань правосуддя щодо неповнолітніх - тимчасовий консультативно- дорадчий орган Кабінету Міністрів України, метою діяльності якого є запровадження міжінституційної платформи для системного обговорення та вирішення проблемних питань розвитку правосуддя щодо неповнолітніх, прийняття узгоджених рішень, що відповідають інтересам дитини [2].

Одним із завдань Міжвідомчої координаційної ради була визначена підготовка пропозицій стосовно запровадження ефективного правосуддя щодо неповнолітніх, які вчинили правопорушення, з урахуванням вікових, соціально-психологічних, психофізичних та інших особливостей їх розвитку. Як наслідок, було розроблено про- єкт Закону України «Про юстицію щодо дітей», у якому визнано необхідність запровадження єдиних стандартів навчання фахівців у сфері юстиції щодо дітей [3].

Також слід зауважити, що одним із основних завдань Державної соціальної програми «Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини» на період до 2021 року визначено створення системи правосуддя, дружнього до дитини, а саме: впровадження дієвих форм і методів профілактики вчинення правопорушень дітьми; удосконалення системи захисту прав та інтересів дітей, які вчинили правопорушення; розвиток системи правосуддя, дружнього до дитини; впровадження ювенальної юстиції [4].

Отже, натепер є нагальна потреба в розробці та запровадженні концепції, яка б визначила єдині стандарти навчання фахівців у сфері юстиції щодо дітей. Положення зазначеної концепції мають насамперед стосуватися працівників поліції, адвокатів, прокурорів та суддів і стати важливим складником підвищення кваліфікації цих фахівців.

Стан дослідження. Окремі проблеми захисту прав і свобод дітей, а також питання підготовки прокурорів та суддів у вказаній сфері неодноразово були предметом наукових дискусій Є. Блажівського, Ю. Дьоміна, М. Оніщука, Г. Середи, В. Сухоноса, Н. Шукліної та інших дослідників.

Разом із тим питання розробки єдиних підходів до навчання працівників правоохоронних органів та суддів у сфері ювенальної юстиції не знайшли свого комплексного відображення у наукових публікаціях.

Метою статті є розробка авторських пропозицій щодо структури та змісту концепції єдиних стандартів навчання фахівців у сфері юстиції щодо дітей.

Виклад основного матеріалу

Визнаючи важливість забезпечення якнайкращих інтересів дитини, яка потрапила у конфлікт із законом, на необхідності спеціалізованого навчання наголошено у низці міжнародних актів. Так, у Рекомендації Rec (2004) 4 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам про роль Європейської конвенції з прав людини в університетській освіті та професійній підготовці визначено, що спеціальна підготовка з вивчення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та її стандартів має бути включена до програм правничих шкіл та закладів з підготовки суддів і прокурорів. Це дало б змогу організовувати семінари як складову частину професійної підготовки адвокатів, суддів та прокурорів. Для адвокатів такі семінари можна було б проводити з ініціативи, наприклад, адвокатських об'єднань. У зв'язку із цим варто зазначити про сучасний проєкт у рамках Міжнародної асоціації адвокатів, що здійснюється за сприяння Європейського суду з прав людини (далі - Суд), практикум для адвокатів з правил процедури Суду та процесуального права, а також виконання судових рішень. У деяких країнах завданням Міністерства юстиції є підвищення кваліфікації та участь у підготовці суддів з прецедентної практики Європейського суду; чинні судді можуть скористатися можливістю взяти участь в одно- або дводенних семінарах, не залишаючи своїх судових округів, та можливістю проходження щорічного стажування упродовж тижня; судді-студенти проходять підготовку, яку організовує національна школа суддів (Ecole nationale de magistrature). Семінари організовуються на регулярній основі в рамках початкової підготовки або підвищення кваліфікації суддів (п. 10) [5].

Відповідно до п. 36 Висновку № 4 (2003) Консультативної ради європейських суддів (КРЄС) до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо належної підготовки та підвищення кваліфікації суддів на національному та європейському рівнях КРЄС підкреслює бажаність організації безперервної підготовки суддів у такий спосіб, який охоплював би всі рівні судової системи. В усіх випадках, коли це доцільно, на одній навчальній сесії мають бути представлені судді всіх рівнів, що дає можливість обміну ідеями та точками зору між ними. Це допомагає подолати ієрархічні тенденції, підтримує поінформованість усіх рівнів судової системи про проблеми одне одного та сприяє більшому гуртуванню суддів і послідовному підходу в межах усієї судової системи [6].

У п. 64 Висновку № 15 (2012) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету міністрів Ради Європи про спеціалізацію суддів вказано, що зазвичай бажання судді отримати спеціалізацію мають поважати. Належне навчання також має бути доступним у розумні строки з моменту виявлення відповідного бажання суддею. Це навчання має пропонуватися перед призначенням судді на роботу в спеціалізованій сфері і завершитися до початку виконання суддею нових обов'язків [7].

Згідно з п. 19 Висновку № 5 Консультативної ради прокурорів Європи «Прокуратура та ювенальна юстиція» (Єреванська декларація), прокурори мусять мати необхідні та відповідні засоби виконання своїх повноважень стосовно неповнолітніх або ж ці засоби мають бути надані іншим компетентним службам, що займаються питаннями неповнолітніх. Зокрема, це система прийняття на посаду, належне навчання, необхідний персонал, засоби та спеціалізовані служби, доступ до яких має бути їм наданий. Крім того, кра- їни-члени мають розглянути проблему створення спеціальних підрозділів або виділення окремих співробітників, які б займалися питаннями злочинності неповнолітніх [8].

У Керівних принципах Комітету міністрів Ради Європи щодо правосуддя, дружнього до дітей, визначено, що всі фахівці, які працюють з дітьми і для дітей, мають отримувати необхідну міждисциплінарну підготовку з питань прав і потреб дітей різних вікових груп, а також щодо процедур, які адаптовані до них (п. 14). Фахівці, які мають безпосередній контакт з дітьми, також мають бути навчені спілкуватися з ними в будь-якому віці та стадії розвитку, а також з дітьми, які перебувають в умовах особливої вразливості (п. 15). У п. 67 документа вказано, що навчання спілкування за допомогою мови, дружньої до дітей, та підвищення рівня знань про дитячу психологію необхідні для всіх фахівців, що працюють з дітьми (поліція, адвокати, судді, посередники, соціальні працівники та інші фахівці), як це передбачено у п. 14 Керівних принципів. Проте небагато з них обізнані про права дітей та процедурні питання у цьому контексті [9].

Окрема увага звертається на те, що адвокати, які представляють інтереси дітей, мають бути навчені та обізнані про права дітей і пов'язані з ними питання, отримувати поточну і поглиблену підготовку та бути у змозі спілкуватися з дітьми на їхньому рівні розуміння (п. 37 Керівних принципів) [9].

Отже, з наведених документів можна зробити висновок про обов'язковість спеціалізованого навчання суддів, прокурорів та інших представників правоохоронних органів. При цьому змістове наповнення, а також стандарти такого навчання мають запроваджуватися згідно з національними потребами. Разом із тим нині стандарти навчання фахівців у сфері юстиції щодо дітей відсутні, у зв'язку з чим є нагальна потреба у розробці Концепції, яка б визначила підходи до навчання відповідних фахівців. Метою такого документа має бути визначення та запровадження єдиних стандартів навчання фахівців у сфері юстиції щодо дітей.

Зазначена мета може бути досягнута шляхом виконання таких завдань:

- підвищення рівня професійних компетентностей фахівців у сфері юстиції щодо дітей, а також рівня захисту прав і свобод дітей в Україні;

- закріплення принципів та форм навчання фахівців у сфері юстиції щодо дітей;

- встановлення методики розробки навчальних програм, їх змісту, порядку проходження та оновлення.

Важливо зауважити, що положення наведеної Концепції, на нашу думку, мають охоплювати навчання інших осіб, які взаємодіють із дитиною, яка перебуває у контакті із законом. Саме тому у контексті Концепції під фахівцями у сфері юстиції щодо дітей пропонуємо розуміти суддів, прокурорів, адвокатів, співробітників Національної поліції, персонал органу пробації, пенітенціарної служби, працівників соціальних служб, психологів, медіаторів.

Свого визначення потребують і принципи такого навчання, до яких насамперед мають бути віднесені обов'язковість відповідного навчання та безперервність, практична спрямованість, а також формування практичних навичок та вмінь.

Навчальні курси/програми мають бути спрямовані на розвиток та удосконалення професійних компетентностей фахівців у сфері юстиції щодо дітей та створюватися з урахуванням їхніх функціональних обов'язків, спеціалізації, а також рівня знань, умінь і навичок слухачів.

Кожен курс має розроблятися з огляду на сучасні потреби забезпечення реалізації та захисту прав і свобод дітей, зміни у законодавстві, практику його застосування, у тому числі судову практику, та міжнародний досвід.

Навчальна програма, як правило, мусить мати практичне спрямування і містити: мету; завдання; результати, які мають бути досягнуті за наслідками навчання; тематичний зміст курсу/програми; форми занять; практичні завдання; контрольні заходи; перелік рекомендованих джерел для самостійного опрацювання; анкету оцінювання якості курсу та рекомендацій щодо напрямів його удосконалення.

Так, зокрема, невід'ємним складником навчальної програми/курсу має стати вивчення практики Європейського суду з прав людини, що відповідатиме п. V Рекомендації Rec (2002) 13 Комітету міністрів Ради Європи державам- членам «Щодо опублікування та розповсюдження тексту Європейської конвенції з прав людини і практики Європейського суду з прав людини в державах-членах», що орієнтує держави-учасниці на забезпечення в разі необхідності швидкого поширення серед державних органів, таких як суди, правоохоронні органи, пенітенціарні установи або соціальні служби, а також (коли це доцільно) і серед недержавних інституцій, таких як об'єднання адвокатів, професійні об'єднання тощо, тих рішень, які можуть мати особливе значення в їхній діяльності, якщо потрібно, то разом з пояснювальною запискою або циркуляром [10].

Потребує закріплення методика розробки та викладання навчальних курсів для вказаних фахівців. Зокрема, у Концепції слід визначити: вимоги та стадії розробки навчальних курсів (оцінка навчальних потреб, апробація, порядок доопрацювання, підготовка викладачів, власне викладання та аналіз ефективності навчання тощо); форми навчання (очне навчання, дистанційне навчання, комбіноване навчання); використовувані методи та засоби навчання.

Доцільно також визначити єдині критерії успішного проходження навчання та підстав для отримання документа, що засвідчує проходження такого навчання (сертифіката, свідоцтва тощо). Розробку таких критеріїв необхідно здійснити на підставі аналізу діяльності інституцій, що забезпечують навчання відповідних фахівців та підходів до оцінювання.

Важливим складником навчання в розумінні Концепції має стати міжвідомче навчання, що пропонується розглядати як елемент міжвідомчої взаємодії з метою підвищення рівня реалізації і захисту прав та свобод дітей.

Організацію та проведення занять доцільно доручити навчальним/науковим закладам та установам, що здійснюють підготовку та підвищення кваліфікації фахівців у сфері юстиції щодо дітей.

До проведення занять необхідно залучати представників провідних міжнародних та національних організацій (установ), що мають передовий досвід захисту їхніх прав і свобод.

Формування навчальних груп пропонується здійснювати за принципом спеціалізації. Невід'ємним складником міжвідомчого навчання має стати методика взаємного навчання (Peer-to-Peer).

Важливим для дотримання єдиних стандартів навчання фахівців у сфері юстиції щодо дітей має стати використання єдиної платформи, яка акумулювала б увесь комплекс навчальних програм і матеріалів до них. Адміністрування роботи такої платформи доцільно доручити Міністерству юстиції України, а саме Міжвідомчій координаційній раді з питань правосуддя щодо неповнолітніх.

Окремого закріплення потребують порядок підготовки та сертифікації викладачів (тренерів), які залучаються до навчання фахівців у сфері юстиції щодо дітей, а також інформаційно-аналітичне забезпечення навчання таких фахівців і порядок підтримання навчальних програм у актуальному стані (відповідність вимогам законодавства, судовій практиці, передовим методикам ювенальної психології тощо).

Висновки

Отже, натепер є нагальна потреба у розробці та запровадженні Концепції єдиних стандартів навчання фахівців у сфері юстиції щодо дітей, яка має визначати: мету; завдання; правове підґрунтя створення Концепції; принципи і методику навчання; зміст навчальних програм; критерії успішного проходження навчання; правила і форми підготовки викладачів; порядок отримання сертифікатів відповідними фахівцями за результатами навчання; форми міжвідомчого навчання; механізм його інформаційно-аналітичного забезпечення.

Список використаних джерел

1. Національна стратегія у сфері прав людини, затверджена Указом Президента України від 25 серпня 2015 року № 501/2015. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/501/2015#n15 (дата звернення: 05.08.2019).

2. Про утворення Міжвідомчої координаційної ради з питань правосуддя щодо неповнолітніх: Постанова Кабінету Міністрів України від 24 травня 2017 року № 357. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/357-2017-%D0%BF#n9 (дата звернення: 05.08.2019).

3. Міжвідомча координаційна рада з питань правосуддя щодо неповнолітніх. Перший рік роботи, 2018 рік. URL: https://dejure.foundation/Mbrary/mkr-z-pytan-pravosuddia-schodo-ditey-pershyi-rik-roboty (дата звернення: 05.08.2019).

4. Про затвердження Державної соціальної програми «Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини» на період до 2021 року: Постанова Кабінету Міністрів України від 30 травня 2018 року № 453. URL: https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/ pro-zatverdzhennya-derzhavnoyi-socialnoyi-programi-nacionalnij-plan-dij-shodo-realizaciyi-konvenciyi-oon-pro-prava-ditini-na-period-do-2021- го^ (дата звернення: 05.08.2019).

5. Рекомендація Rec (2004) 4 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам про роль Європейської конвенції з прав людини в університетській освіті та професійній підготовці, ухвалена на 114-й сесії Комітету міністрів 12 травня 2004 року. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_573 (дата звернення: 05.08.2019).

6. Висновок № 4 (2003) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо належної підготовки та підвищення кваліфікації суддів на національному та європейському рівнях від 27 листопада 2003 року. URL: https://court.gov.ua/ userfNes/visn4%20_2003.doc (дата звернення: 05.08.2019).

7. Висновок № 15 (2012) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету міністрів Ради Європи про спеціалізацію суддів від 13 листопада 2012 року. URL: https://rm.coe.int/16807473fd (дата звернення: 05.08.2019).

8. Висновок № 5 Консультативної ради прокурорів Європи «Прокуратура та ювенальна юстиція» (Єреванська декларація) від 20 жовтня 2010 року. URL: http://www.gp.gov.ua^a/fNe_downloader.html?_m=fsNb&_t=fsfile&_c=download&fNeJd=174102 (дата звернення: ..

9. Керівні принципи Комітету міністрів Ради Європи щодо правосуддя, дружнього до дітей, від 17 листопада 2010 року. URL: https://rm.coe.int/16804c2188 (дата звернення: 05.08.2019).

10. Рекомендації Rec (2002) 13 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам «Щодо опублікування та розповсюдження тексту Європейської конвенції з прав людини і практики Європейського суду з прав людини в державах-членах» від 18 грудня 2002 року URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_717 (дата звернення: 05.08.2019).

Размещено на Allbest.ru