Вплив віктимного досвіду на оцінку стану злочинності та діяльності поліції: результати соціологічного опитування

Размещено на http://allbest.ru

Державний науково-дослідний інститут

Міністерства внутрішніх справ України

Вплив віктимного досвіду на оцінку стану злочинності та діяльності поліції: результати соціологічного опитування

Наумова І.В., старший науковий співробітник

науково-дослідної лабораторії

кримінологічних досліджень та проблем запобігання злочинності

Лубенець І.Г., кандидат юридичних наук,

провідний науковий співробітник

науково-дослідної лабораторії

кримінологічних досліджень та проблем запобігання злочинності

Анотація

У статті розглядається проблема рівня довіри громадян у особі студентів до органів поліції. Особливої уваги заслуговує зіставлення відповідей респондентів в залежності від їх віктимного досвіду, тобто того, чи постраждали вони протягом року від злочинних дій, чи ні.

Зокрема, за результатами проведеного опитування студентів вищих навчальних закладів м. Києва було здійснено оцінку роботи поліції та стану злочинності в минулому році в місті, оцінку стану особистої безпеки громадян, а також встановлено очікування студентської молоді м. Києва щодо стану безпеки у столиці на наступний рік.

За результатами емпіричного дослідження авторами було з'ясовано відсоток респондентів, готових до співпраці з поліцією у боротьбі зі злочинністю у різних формах: від готовності викликати поліцію в разі вчинення злочину до негласної співпраці з поліцією.

У статті перелічені чинники, що на думку респондентів виступають факторами стримування від вчинення злочинів, серед яких опитані вказують виховання, отримане в сім'ї, наявність роботи, що забезпечує гідні умови життя, загрозу покарання тощо.

Авторами проаналізовано відповіді опитаних студентів щодо оцінки повноти висвітлення діяльності поліції засобами масової інформації. Також з'ясовано, що більшість опитаних студентів м. Києва серед джерел, з яких вони отримують інформацію про стан злочинності та діяльність поліції, назвали соціальні мережі, інформаційні сайти мереж Інтернет та особисте спілкування з родичами, знайомими на теми відповідного змісту.

Отже, довіра до державних інститутів, зокрема поліції, виступає основною характеристикою суспільних відносин та явищем, яке значною мірою визначає ефективність державної політики із забезпечення безпеки громадянського суспільства країни загалом.

Матеріали статті допоможуть оцінити кримінальну ситуацію в м. Києві та країні; визначити ймовірність вчинення латентних злочинів; встановити причини невдоволення опитаних результатами розслідування вчинених щодо них злочинів органами поліції тощо.

Ключові слова: студенти, злочинність, оцінка динаміки злочинності, оцінка діяльності поліції, рівень довіри до поліції, безпека, ступінь готовності допомагати поліції.

Abstract

The victim's experience impact on the evaluation of crime and police activity: results of sociological survey

The article deals with the problem of the level of trust of citizens in the person of students to the police. Particularly noteworthy is the mapping of respondents' responses based on their victim experience, ie whether or not they have been affected by criminal acts during the year.

In particular, according to the results of a survey of students of higher educational establishments in Kyiv, the police and the crime situation in the city were evaluated last year, the assessment of the state of personal safety of citizens, and the expectations of the Kyiv youth students regarding the security situation in the capital for the next year were established.

According to the empirical study, the authors found the percentage of respondents willing to cooperate with the police in combating crime in various forms: from the willingness to call the police in the case of a crime to the unspoken cooperation with the police.

The article lists the factors that respondents consider to be deterrents to committing crimes, among which the respondents indicate the upbringing received in the family, the availability of decent living conditions, the threat of punishment and so on.

The authors analyzed the answers of the interviewed students regarding the evaluation of the completeness of coverage of police activity by the media. It was also found that most of the students interviewed in Kyiv referred to social networks, information sites on the Internet and personal communication with relatives familiar with relevant topics as sources from which they received information about crime and police activity.

Thus, trust in state institutions, in particular the police, is a major characteristic of public relations and a phenomenon that largely determines the effectiveness of public policy to ensure the security of the country's civil society as a whole.

The materials of the article will help to evaluate the criminal situation in Kyiv and the country; determine the likelihood of committing latent crimes; to establish the reasons for dissatisfaction with the results of the investigation of the crimes committed against them, etc.

Key words: students, criminality, assessment of the dynamics of crime, evaluation of the police, level of trust in the police, security, readiness to assist the police.

Постановка проблеми

Одним із розповсюджених методів у кримінологічних дослідженнях є анкетне опитування (анкетування). Він дозволяє виявляти і вивчати причини злочинів і умов, що сприяють їх вчиненню, поширеність окремих видів злочинів; визначати ступінь розповсюдженості певних явищ, які впливають на поведінку; досліджувати ефективність діяльності правоохоронних органів, громадськості по боротьбі зі злочинністю й ін. Анкетний метод має певні переваги: він дає можливість отримувати дані за такими показниками, які неможливо встановити в статистичних матеріалах, і, що важливо, проводити неодноразову перевірку цих даних. Недолік зазначеного методу - в певній суб'єктивності інформації, одержуваної методом анкетного опитування.

Стан дослідження. Державний науково-дослідний інститут МВС України за безпосередньої участі авторів вже багато років проводить опитування студентів м. Києва щодо стану злочинності у місті та діяльності поліції по боротьбі з нею [1, с. 205-209; 2, с. 22; 3-5]. У 2018 р. були проанкетовані 486 осіб, з них: 58 студентів Національного технічного університету «Київський політехнічний інститут» ім. Ігоря Сікорського; 61 - Київського національного університету будівництва і архітектури; 72 - Київського національного економічного університету; 186 - Київського міжнародного університету; 65 - Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова; 44 - Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Мета статті. У роботі ми хочемо розглянути, яким чином оцінювання студентами м. Києва стану злочинності в столиці у 2018 р., діяльності поліції по боротьбі з нею, ставлення громадян до такої діяльності та ступеня їхньої довіри до поліції залежать від віктимного досвіду респондентів, тобто того, чи постраждав опитуваний протягом цього року від злочинних дій, чи ні.

Виклад основного матеріалу

Так на питання «Як ви думаєте, чи зросла злочинність в м. Києві у 2018 р.?» 41,4% респондентів, що потерпіли від злочинів, вказали на погіршення криміногенної ситуації в місті, а відсоток таких оцінок серед студентів, які не стали жертвою правопорушення, був значно нижче та складав 30,3%.

Те, що злочинність залишилася на тому ж рівні, вважає однакова частина респондентів в обох групах (32,0% та 31,3%). Також схожими були негативні оцінки (3,9% та 5,5%).

В той же час, серед студентів, які не постраждали від злочинних дій, більшою була частка тих, хто не зміг визначитися з оцінкою стану злочинності (32,5% проти 22,7%).

Респондентам було запропоновано оцінити роботу поліції у м. Києві у 2018 р.

У відповідях на це питання серед респондентів розглядуваних груп також спостерігалися відмінності. Так, більша частина потерпілих (42,2%) вказала, що поліція у місті працювала на тому ж рівні, як і в попередні роки. Крім того, негативну оцінку роботі правоохоронців у поточному році постраждалі давали частіше, ніж позитивну (21,9% і 13,3% відповідно), що є зрозумілим.

Серед студентів, що протягом року не були жертвою злочинного посягання, найбільшою також була частка тих, хто не побачив змін в роботі поліції (35,7%), але вона були меншою, ніж серед потерпілих.

Водночас, на відміну від попередньої групи, на покращення роботи поліцейських вказало більше таких респондентів (18,1%), ніж на погіршення (15,6%). Серед представників цієї групи, як і в попередньому випадку, відсоток осіб, яким було важко визначитися з відповіддю, був більшим (30,5%), ніж серед постраждалих (22,7%).

Довіра населення до поліції є важливим індикатором ефективності її роботи. На запитання «Який рівень Вашої довіри до поліції?» розподіл відповідей респондентів обох груп був схожим: найбільша частка вказали, що переважно довіряють (30,5% серед постраждалих та 32,8% серед осіб, які не були жертвою злочину), наступна за чисельністю, що переважно не довіряють (25,0% та 18,1% відповідно), зовсім не довіряють 12,5% та 9,4% та менше всього респондентів в обох групах вибрали варіант цілком довіряю (0,8% та 3,2%).

В той же час, серед студентів, проти яких вчинено злочини, відсоток тих, хто загалом довіряє поліції тою чи іншою мірою був нижчим (31,3%) ніж, тих, хто не довіряє (37,5%). А серед респондентів, які не були жертвою правопорушень, навпаки вищим (36,0% та 27,5%). Ця група також традиційно більше вагалася з відповіддю - 36,2% проти 31,3% серед постраждалих.

Зрозумілим є те, що серед тих, хто протягом року постраждав від злочинів, частка осіб, які відмічають погіршення стану їх особистої безпеки, повинна бути вище, ніж серед інших респондентів. це підтвердили і результати опитування.

Так на запитання «Як би Ви оцінили стан Вашої особистої безпеки у 2018 р.?» погіршення рівня безпеки відмічали 36,7%потерпілих (у т. ч. 12,5% вказали, що він значно погіршився та 24,2%, що трохи погіршився) та 21,5% опитаних, які не були у цьому році жертвою злочинних дій (7,9% та 13,6%).

Навпаки частка опитаних, які вважають, що стан їх особистої безпеки поліпшився, була вищою серед респондентів, щодо яких у цьому році не вчинялося злочинів - 12,6% (з них, 9,9% відмітили, що він трохи поліпшився та 2,7% - що значно поліпшився), ніж серед постраждалих - 6,3% (5,5% та 0,8%). Крім того, серед потерпілих нижчим був відсоток осіб, які вважали, що він не змінився (50,0% та 54,8%).

Розглядаючи очікування студентської молоді м. Києва щодо стану безпеки у столиці на наступний рік, варто відзначити порівняно великий відсоток оптимістичних прогнозів в обох групах респондентів.

Але серед постраждалих від правопорушень більшість (37,5%) вважають, що стан безпеки в м. Києві залишиться на минулорічному рівні, 31,3% - що він поліпшиться (у т.ч. 5,5% - що значно поліпшиться та 25,8% - що дещо поліпшиться) та 11,7% - що погіршиться (4,7% - дещо погіршиться, 7,0% - значно погіршиться). Особи, які не були потерпілими, відповіли на це запитання трохи інакше.

Майже половина таких респондентів (45,7%) очікує загалом поліпшення стану безпеки (14,4% - значного та 31,3% - несуттєвого), 25,3% - відсутності змін та 10,5% - погіршення (7,4% - помітного та 3,2% - незначного).

Не змогли визначитися з відповіддю цього разу однакові частки в обох групах (по 16%).

Цікавим є також співставлення можливості, а також форм співробітництва з правоохоронцями серед респондентів розглядуваних груп. Як показалоопитування, студенти, які протягом року постраждали від злочинних посягань, більш активно відповідали на дане питання.

Так серед них вищим був відсоток осіб, які готові викликати поліцію в разі вчинення злочину (63,3% і 56,3%), виступити як свідок (53,9% проти 47,4%), або понятий (35,2% і 29,3%), повідомити поліцію про підготовку злочину (50,0% і 46,2%), припинити злочин власними силами (24,2% і 19,1%), негласно співпрацювати з поліцією (11,0% і 9,3%), а також взяти участь у складі ДНД (9,4% і 5,2%).

Практично однаковими були відсотки респондентів в обох розглядуваних групах, які вважали можливим надати поліції свій автомобіль, телефон (11,7% і 12,2%) та бути позаштатним співробітником (10,9% і 11,2%).

Водночас частка серед жертв злочинів тих респондентів, які не вважають за необхідне сприяти діяльності поліції, також була дещо вищою (7,0% і 4,7%).

Очевидно, що опитуваних, які постраждали від правопорушень, більше хвилює питання протидії злочинності, і вони частіше замислюються відносно необхідності та можливих форм участі громадськості у цієї діяльності.

Опитаним було також запропоновано виділити фактори, що на їх думку утримують громадян від вчинення злочинів. Розподіл за значимістю цих чинників в обох групах респондентів в основному співпадав.

Потерпілі частіше, ніж інші студенти, що взяли участь в опитуванні, в якості цих факторів вказували виховання, отримане в сім'ї (79,7% проти 62,5%), наявність роботи, що забезпечує гідні умови життя (50,0% проти 41,4%), загрозу покарання (49,2% проти 36,7%), вплив друзів (39,1% проти 26,1%), наявність сім'ї, дітей (18,8% проти 16,9). А серед осіб, що не стикалися зі злочинами, більшою, ніж серед жертв злочинних діянь, була частка тих, хто відмітив рівень освіти, культури (42,7% і 39,8%) і знання законів (31,3% і 29,7%).

В ході проведення опитувань дослідниками було передбачено запитання щодо тем, які стосуються злочинності й обговорюються у колі родини або друзів.

Дане запитання слугує своєрідним фільтром і свідчить, з одного боку, про інформаційну обізнаність опитаних з темою злочинності, а, з іншого боку, опосередковано, - про її актуальність Слід відмітити, що респондентів, які протягом року потерпіли від злочинів, тема злочинності турбує значно більше, ніж тих, хто не був жертвою злочину.

Так беззаперечну першість в міжособистісному спілкуванні студентів столиці займає тема корупції. Вона турбує 68,8% жертв злочинів та 63,8% інших проанкетованих.

Також часто респонденти обговорюють вбивства (39,8% та 34,7%), стан особистої безпеки (43,0% та 38,7%), кишенькові крадіжки (43,0% та 37,0%), розкрадання державного майна (42,2% та 36,2%), пограбування на вулицях (39,8% та 30,5%), крадіжки з квартир (37,5% та 30,0%).

Менш розповсюдженими серед представників студентської молоді м. Києва є теми, які стосуються діяльності поліції по протидії злочинності (32,0% та 27,5%), тероризму (28,1% та 18,9%), викрадення автомобіля (24,2% та 18,9%), незаконної приватизації державного майна (25,0% та 15,9%), розбійних нападів (21,3% та 12,3%), засобів захисту від злочинів (19,5% та 18,4%).

Тільки 2% постраждалих респондентів вказали, що жодна з вказаних тем не обговорюється в колі родини, друзів. Відсоток таких відповідей серед тих, хто не зіткнувся зі злодіяннями, був майже у 3 рази більшим.

Оцінка респондентами ефективності діяльності правоохоронців значною мірою залежить від джерел, з яких вони отримують інформацію про стан злочинності та діяльність поліції.

Розподіл за розповсюдженістю цих джерел в обох групах опитаних практично співпадає. Абсолютна більшість студентів м. Києва вказали насоціальні мережі (67,2% серед постраждалих від злочинів та 61,3% серед інших респондентів) та інформаційні сайти мережі Інтернет (62,5% та 62,8%).

Половина учасників опитувань зазначали, що отримують інформацію відповідного змісту в процесі спілкування з родичами, знайомими (53,9% та 53,1%) та з телебачення (48,4% та 48,6%).

В той же час, жертви злочинних посягань в якості джерела інформації про стан боротьби зі злочинністю значно частіше, ніж інші респонденти, вказували на власний досвід, особисте спостереження (50,8% проти 33,7%).

Менше всього респонденти відмітили спілкування зі знайомими з правоохоронних органів (14,8% серед потерпілих та 17,1% серед інших), газетні публікації (13,3% та 14,6%), випадкові розмови у транспорті, в магазині (15,6% та 13,4%), програми радіо (7,8% та 11,2%) та зустрічі та бесіди з працівниками поліції (7,8% та 8,4%).

Що ж стосується оцінки повноти висвітлення діяльності поліції засобами масової інформації, то більша частина постраждалих (42,2%) відмітили своє незадоволення, у т.ч. 28,1% вказали, що скоріше незадоволені, ніж задоволені, та 14,1% - що цілком незадоволені. Відсоток осіб цієї групи, які були задоволені тою чи іншою мірою складав 31,3%, з них 4,7% - цілком задоволені та 26,6% - скоріше задоволені, ніж незадоволені. Серед студентів столиці, щодо яких не було вчинено протиправних дій, навпаки більшою була частина задоволених - 34,3% (9,2% цілком задоволених та 25,1% скоріше задоволених, ніж незадоволених). А частка загалом незадоволених була трохи нижчої та складала 28,2% (21,3% скоріше незадоволених та 6,9% цілком незадоволених). кримінальний віктимний злочинність києв

Висновки

Таким чином, проведене опитування студентів м. Києва показало, що серед респондентів, які протягом року постраждали від злочинних діянь, вища, ніж серед проанкетованих, що не були жертвою злочину, частка тих, хто відмітили у 2018 р. зростання злочинності в м. Києві, погіршення роботи поліції по протидії їй, недовіру до поліцейських, зниження рівня особистої безпеки. В той же час, очікування більшості таких осіб щодо стану безпеки у столиці на наступний рік є оптимістичними.

Також слід відмітити, що постраждалих більше, ніж інших респондентів, хвилює тема злочинності та питання протидії їй. Вони частіше замислюються щодо необхідності та можливих форм участі у цієї діяльності. Як джерело інформації про стан боротьби зі злочинністю потерпілі значно частіше вказували на власний досвід, особисте спостереження. Основна частина постраждалих відмітили своє незадоволення повнотою висвітлення діяльності поліції засобами масової інформації.

Тому вважаємо за доцільне продовжувати такі анкетні опитування серед молоді, як найактивнішої частини населення, з метою оцінки діяльності поліції, встановлення причин невдоволення результатами розслідування, а також з'ясування кримінальної ситуації відповідного регіону опитування, тому що подібні опитування є своєрідним «лакмусовим папірцем» безпекової ситуації у суспільстві та країні загалом.

Список використаних джерел

1. Кулик О.Г. Злочинність в Україні: тенденції, закономірності, методи пізнання : монографія. Київ : Юрінком Інтер, 2011.288 с.

2. Кулик О.Г. Злочинність в Україні: теорія і практика кримінологічного дослідження : автореф. дис. ... докт. юрид. наук : 12.00.08. Держ. НДІ М-ва внутр. справ України. Київ, 2013. 40 с.

3. Наумова І.В. Ступінь віктимізації студентів м. Києва: результати моніторингового дослідження. Наука і правоохорона. 2016. № 3. С. 215-222.

4. Наумова І.В. Оцінка молоддю проблеми злочинності та діяльності органів поліції щодо боротьби з нею. Наука і правоохорона. 2017. № 1 (35). С. 166-173.

5. Kyluk O.H. Chapter 9. Attitude of young people to the criminality problem and the police's activities to counteract it: social and psychological aspect. Nauka i Pravookhorona. Psychological Provision of Law Enforcement Activities : monograph / V.O. Krivolapchuk, M.H. Verbenskyi, V.D. Bondarenko, I.V. Oprushko, ets. Lviv : Liha-Pres, 2019. S. 155-175.

Размещено на Allbest.ru