Психологічний контакт та можливість психологічного впливу у діяльності слідчого при розслідуванні злочину

Можливість притягнення особи, яка проводить дізнання або досудове слідство, до кримінальної відповідальності за вчинення психологічного впливу на таких осіб засобами, які є забороненими відповідно до чинного законодавства. Специфіка слідчої діяльності.

Рубрика Государство и право
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 16.03.2021
Размер файла 22,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стаття з теми:

Психологічний контакт та можливість психологічного впливу у діяльності слідчого при розслідуванні злочину

Діброва К.Р., студентка Інституту прокуратури та кримінальної юстиції Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого

Стаття присвячена аналізу поняття та змісту питання, пов'язаного з особливостями психологічного контакту слідчого при проведенні ним розслідування злочину. У ході дослідження виокремлена окрема стратегія щодо встановлення слідчим при проведенні ним слідчих дій психологічного контакту, яка визначається у вигляді трьох відносно самостійних етапів.

Особливу увагу приділено встановленню можливості психологічного впливу при проведенні слідчої діяльності. Також у роботі проведено аналіз норм Кримінального процесуального кодексу України, які містять заборонні норми щодо використання конкретних засобів психологічного впливу на осіб, які є підозрюваними чи обвинуваченими у вчиненні того чи іншого злочину, а також осіб яким відомо або може бути відомо про певні обставини справи (наприклад, свідки). У статті зазначено про можливість притягнення особи, яка проводить дізнання або досудове слідство, до кримінальної відповідальності за вчинення психологічного впливу на таких осіб засобами, які є забороненими відповідно до чинного законодавства, у результаті чого також проведено аналіз окремих положень Кримінального кодексу України.

У роботі проаналізовано окремі аспекти специфіки слідчої діяльності. Важливим результатом даного дослідження є не лише обґрунтування обов'язковості встановлення слідчим психологічного контакту з особою підозрюваного чи обвинуваченого (а також іншими особами при проведенні слідчої діяльності), а й факт встановлення необхідності застосування слідчим при розслідуванні злочину тактичних методів та прийомів психологічного впливу на конкретних осіб, проте в межах законодавства та професійної етики.

В результаті аналізу чинного законодавства та наукових праць вчених-криміналістів у даній роботі зроблено висновок та обґрунтовано надана відповідь на питання: чому саме слідча діяльність обов'язково включає в себе необхідність застосування психологічних тактичних прийомів задля встановлення психологічного контакту та чому неминучим є у ході провадження такої діяльності застосування психологічного впливу на осіб, які мають конкретне відношення до тієї чи іншої справи, а також для чого використання даних засобів є необхідним.

Ключові слова: слідча діяльність, кримінальне процесуальне законодавство, психологічна тактика, прийоми та способи, форми впливу.

PSYCHOLOGICAL CONTACT AND THE POSSIBILITY OF PSYCHOLOGICAL INFLUENCE IN THE ACTIVITY OF THE INVESTIGATOR IN THE INVESTIGATION OF THE CRIME

The article is devoted to the analysis of the concept and content of the issue related to the peculiarities of the psychological contact of the investigator in the investigation of the crime. In the course of the study, a separate strategy was identified for the investigator to establish in his investigative actions the psychological contact, which is defined as three relatively independent stages.

Particular attention was paid to establishing the possibility of psychological influence in the conduct of investigative activities. This paper also analyzes the norms of the Criminal Procedure Code of Ukraine, which contain prohibitive rules on the use of specific means of psychological influence on persons who are suspected or accused of committing a crime, as well as persons who are aware or may be aware of certain circumstances of the case (such as witnesses). The article states about the possibility of bringing a person conducting an inquiry or pre-trial investigation to criminal responsibility for committing psychological influence on such persons by means that are prohibited in accordance with the current legislation, resulting in an analysis of certain provisions of the Criminal Code of Ukraine.

Some aspects of specificity of investigative activity are analyzed in the paper. An important result of this study is not only the justification of the obligation for the investigator to establish psychological contact with the person of the suspect or accused (as well as other persons during the conduct of investigative activities), but also the fact of establishing the need for the investigator to use tactical methods and techniques of psychological influence in the investigation of the crime. but within the framework of law and professional ethics.

As a result of the analysis of the current legislation and scientific works of forensic scientists in this work the conclusion is made and the answer to the question is substantiated: why exactly investigative activity necessarily includes the necessity of using psychological tactical techniques for establishing psychological contact and why it is inevitable during the implementation of such the activities of applying psychological influence to persons who have a specific relation to a particular case, and why the use of these means is necessary.

Key words: investigative activity, criminal procedural legislation, psychological tactics, techniques and methods, forms of influence.

Постановка проблеми

При здійсненні діяльності щодо досудового розслідування того чи іншого злочину слідчий шукає, отримує і накопичує потрібну інформацію та постійно спілкується з людьми. У роботі слідчого можуть виникати різні ситуації, що потребують від нього відповідної сукупності психологічних знань, вмінь та навичок. Психологічні знання потрібні для здійснення рефлексивного мислення та управління, також для планування першочергових дій, формування версій, прогнозування поведінки та реакцій осіб, успішного налагодження психологічного контакту з особами, які є підозрюваними чи обвинуваченими у вчиненні того чи іншого злочину.

Стан опрацювання. Питання щодо психологічного контакту та можливості психологічного впливу слідчого при розкриттю ним того чи іншого злочину є предметом наукових робіт багатьох вчених. Зокрема, дане питання досліджували такі вчені-криміналісти як Р.С. Бєлкіна, О.І. Гурова, Л.Я. Драпкіна, О.Р. Ратінова, І.О. Биховський, А.М. Васильєв, Г.Г. Доспулов та інші. Щодо питання розробки конкретної системи прийомів та способів психологічного контакту при розслідуванні злочину, то воно залишається недостатньо вирішеним. Отже, незважаючи на вагомий внесок науковців, це питання все ж залишається актуальним, позаяк не може вважатися повністю дослідженою.

Метою статті є розкриття сутності та значення можливості застосування психологічних прийомів та засобів при здійсненні слідчим його діяльності щодо розкриття злочину, адже від ефективності використання системи розроблених наукових знань, передусім у сфері психології, а також досвіду застосування даних прийомів у своїй діяльності залежить успіх процесу розслідування та його результат.

Виклад основного матеріалу дослідження

Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 3 Кримінального процесуального кодексу України слідчий - службова особа органу Національної поліції, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу Державного бюро розслідувань, головного підрозділу детективів, підрозділу детективів, відділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України, уповноважена в межах компетенції, передбаченої цим Кодексом, здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень [1].

У свою чергу під психологічним контактом слід розуміти ситуаційно зумовлений двосторонній (багатосторонній) взаємозв'язок між особами, що беруть участь у проведенні слідчої діяльності, даний взаємозв'язок утворений за допомогою психологічного керованого впливу на основі сприятливої психологічної атмосфери спілкування, яка має на меті досягнення взаєморозуміння, подолання негативного відношення та зміни соціальної позиції в сторону узгодженості [2].

Аналіз криміналістичної літератури про сутність психологічного контакту і мету його встановлення у процесі проведення слідчих дій свідчить, що встановлення психологічного контакту є тактичним прийомом, спрямованим на спонукання готовності давати правдиві свідчення, сумлінно виконувати свої моральні обов'язки, збудження почуття довіри до слідчого з тим, щоб допитуваний (у тому числі підозрюваний і обвинувачений) своєю поведінкою сприяв досягненню істини, вирішенню задач кримінального судочинства.

Щодо дефініції психологічного впливу, то це є навмисним, цілеспрямованим втручанням у процеси психічного відображення дійсності іншої людини. Суть психологічного впливу полягає у використанні прийомів для забезпечення найбільш ефективної форми повідомлення доказової інформації, зміни ходу психічних процесів та суб'єктивної позиції допитуваного й породження в ньому бажання давати правдиві показання, допомагати слідству у встановленні істини [3].

Важливо зазначити, що кримінальному процесу та криміналістиці відомі періоди, коли психологічний вплив відносили до незаконних засобів розслідування злочину. Разом з тим у відправленні правосуддя такий вплив завжди мав місце.

На сьогодні кримінальний і кримінальний процесуальний закон забороняють вплив лише в його грубих проявах, у формі насильства, шантажу, погрози. Слід зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 11 Кримінального процесуального кодексу України заборонено під час кримінального провадження піддавати особу катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує її гідність, поводженню чи покаранню, вдаватися до погроз застосування такого поводження, утримувати особу у принизливих умовах, примушувати до дій, що принижують її гідність [1]. Стаття 373 Кримінального Кодексу України передбачає відповідальність за примушування давати показання при допиті шляхом незаконних дій з боку особи, яка проводить дізнання або досудове слідство [4]. У коментарі до статті зазначається, що під примушуванням розуміється психологічний вплив на особу, яку допитують. До незаконних дій відносять шантаж, обман, гіпноз, незаконне обмеження прав потерпілого, його підкуп тощо [5]. Про недопустимість отримання доказів внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози застосування такого поводження зазначається в п. 2 ч. 2 ст. 87 КПК України [1].

Отже, законодавець здійснив спробу надати перелік засобів недозволеного впливу на психіку людини, проте не зазначає, що потрібно взагалі відмовитися від психологічного впливу на особу, оскільки фактично цього зробити неможливо.

Також у цьому аспекті автор підтримує думку А.Р. Раті- нова, який зазначає, що вплив слідчого на психіку осіб, що беруть участь у справі є одним з елементів слідчої діяльності, адже слідчий постійно впливає на людей своїми владними приписами, виховними заходами, процесуальними засобами примусу. Без цього вирішення завдань кримінального судочинства є неможливим [6].

Отже, психологічний вплив під час розслідування обумовлюється самою природою слідчої діяльності, а тому в останній час залишається все менше прихильників, які відносять його до незаконних засобів розслідування.

Щодо ефективного налагодження психологічного контакту при проведенні слідчої дії, наприклад, при допиті, то необхідним є розробка ситуаційно обумовлених етапів, які будуть враховувати характер слідчої ситуації, дозволять спрогнозувати послідовність дій слідчого та розвиток події у цілому [7].

Сьогодні у психології визначено особливості встановлення психологічного контакту в різних умовах життєдіяльності. Так, у судово-психологічній та криміналістичній літературі установлення психологічного контакту розуміється досить розрізнено. Наприклад, В.О. Коновалова зазначає, що установлення психологічного контакту передбачає вивчення даних про особу допитуваного: матеріали кримінального провадження, показання свідків чи обвинувачених, характеристики, отримані в результаті оперативно-розшукової діяльності. Аналіз даних дозволяє скласти припущення про психологічний та соціальний портрет особи, з якою має відбутися розмова. Це свого роду перша стадія підходу до спілкування. Друга стадія має місце у процесі допиту, де слідчий чи суддя отримують безпосереднє враження про особу допитуваного під час допиту. Далі В.О. Коновалова підкреслює, що в усіх випадках під час допиту необхідно створювати таку атмосферу, яка зможе налаштувати допитуваного на спілкування, що передбачає прагнення зі сторони офіційної особи до усунення конфліктних ситуацій [8].

У криміналістичній літературі сформульована стратегія слідчого зі встановлення психологічного контакту та визначається у вигляді трьох відносно самостійних етапів:

а) попередній етап спілкування - прогнозування поведінки осіб, обстановки, яка склалася; створення зовнішніх умов, які полегшують встановлення контакту;

б) початковий етап спілкування - вияв зовнішніх комунікативних ознак у процесі безсловесної поведінки (на рівні зорового сприйняття і відчуттів); вивчення психічного стану, ставлення об'єкта спілкування до предмета бесіди;

в) подальший етап спілкування - дії для ліквідації перешкод у спілкуванні; тактичні прийоми, спрямовані на прояв інтересу до подальшого контакту [8].

Безперечно, початковий етап спілкування завжди пов'язаний з візуальною психодіагностикою особи: виявленням її комунікативних ознак, вивченням психічного стану, ставлення до предмета спілкування тощо. На практиці слідчий може визначити певні комунікативні ознаки ще на стадії підготовки до допиту, шляхом застосування методу незалежних характеристик на основі одержання відомостей від знайомих, колег чи родичів допитуваного. Те ж саме стосується вивчення психічного стану особи та її відношення до процесу розслідування справи [9]. На думку автора, лише після встановлення вербального контакту, подолання перешкод у спілкуванні та виявленні зацікавленості в особи слідчий може уміло й доцільно використати весь психологічний арсенал на шляху до встановлення, підтримання та закріплення психологічного контакту.

Вчені-криміналісти вважають, що встановлений психологічний контакт у діяльності слідчого приятиме більш вигідному співробітництву з людьми, також допоможе у зборі відомостей та даних під час взаємодії з посадовими та службовими особами органів державної влади та місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, зможе надати можливість отримати згоду власника чи законного користувача на проведення огляду приміщень та об'єктів, а також вивчення матеріалів, дозволить ефективно взаємодіяти з фахівцями та експертами, збільшить результативність проведення слідчої діяльності.

Висновки

дізнання слідство психологічний вплив

Можна зробити висновок, що встановлення психологічного контакту дає можливість також і застосування психологічного впливу у різних формах виявлення, який є не лише самостійним прийомом проведення слідчої дії та складником напряму діяльності слідчого у розв'язанні окремих задач розслідування, а також джерелом формування тактичних рекомендацій і неодмінним структурним компонентом психологічних прийомів і операцій процесуального та допоміжного характеру.

Дослідження також дозволяє зробити висновок, що психологічний вплив, який застосовується слідчим у процесі розслідування, що трансформований у тактичні прийоми, є обов'язковим елементом діяльності слідчого при проведенні розслідування злочину, проте обов'язковою умовою є дотримання приписів законодавства.

Список використаних джерел

1. Кримінальний процесуальний кодекс України [Електронний ресурс].

2. Баранчук В.В. Роль психологічного контакту під час спілкування в діяльності детектива [Електронний ресурс].

3. Ф.М. Сокиран Психологічний вплив як елемент тактики розслідування [Електронний ресурс].

4. Кримінальний кодекс України [Електронний ресурс].

5. Коментар до Кримінального кодексу України [Електронний ресурс].

6. Є.Д. Лук'янчиков, Б.Є. Лук'янчиков Психологічний вплив у досудовому провадженні [Електронний ресурс].

7. Бєлан С.В., Луценко Т.О., Психологічні прийоми подолання протидії слідству при проведенні окремих слідчих дій [Електронний ресурс].

8. В.В. Баранчук Етапи формування психологічного контакту при допиті [Електронний ресурс].

9. Ф.М. Сокиран, М.Ф. Сокиран Характеристика тактичних прийомів психологічного впливу у криміналістичній діяльності слідчого [Електронний ресурс].

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Законодавче визначення та ознаки суб’єкта злочину. Політична характеристика, соціальна спрямованість і суспільна небезпечність злочину. Вік кримінальної відповідальності. Поняття психологічного критерія осудності. Спеціальний суб’єкт злочину та його види.

    курсовая работа [33,6 K], добавлен 19.09.2013

  • Процес досудового слідства. Попереднє розслідування та віддання під суд у Франції. Досудове слідство в Німеччині. Досудове слідство в Англії та США: поліцейське (позасудове) розслідування, досудове дослідження обставин справи обвинуваченням і захистом.

    курсовая работа [39,1 K], добавлен 08.02.2008

  • Дослідження правової специфіки умов визнання особи безробітною відповідно до чинного законодавства. Вікові обмеження, відсутність роботи та доходу, неможливість підшукати підходящу роботу, наявність психологічної мотивації, реєстрація в центрі зайнятості.

    статья [26,5 K], добавлен 17.08.2017

  • Сутність прокурорського нагляду за додержанням законів при проведенні дізнання та досудового слідства. Діяльність прокурора щодо усунення порушень законів при досудовому розслідуванні злочинів. Прокурорський нагляд при порушенні кримінальної справи.

    курсовая работа [32,2 K], добавлен 10.05.2014

  • Поняття та ознаки суб’єкту злочину. Спеціальний суб’єкт злочину. Види (класифікація) суб’єктів злочину. Осудність як необхідна умова кримінальної відповідальності. Проблема зменшення осудності у кримінальному праві. Специфіка злочинних дій особи.

    курсовая работа [37,0 K], добавлен 17.10.2011

  • Характеристика злочинності як соціально-психологічного феномена. Аналіз дефектів особи, що наважується на скоєння злочину, характеру рушійних мотивів і зміни особистих якостей. Опис кримінального законодавства України з давніх часів до сьогодення.

    статья [21,9 K], добавлен 14.08.2017

  • Поняття злочину, основні ознаки його складу. Аналіз ознак об’єктивної сторони складу злочину та предмета. Значення знарядь та засобів вчинення злочину при розслідуванні того чи іншого злочину. Основні відмежування знаряддя та засобу вчинення злочину.

    курсовая работа [82,5 K], добавлен 17.04.2012

  • Сутність, завдання і значення стадії порушення кримінальної справи. Керівна роль слідчого під час огляду місця події. Процесуальний порядок порушення або відмови у порушенні кримінальної справи. Прийом, реєстрація, розгляд і перевірка заяв про злочини.

    курсовая работа [60,5 K], добавлен 25.11.2011

  • Тактичні прийоми основної діяльності слідчих працівників. Особливості психологічного аналіза слідчої тактики. Психологічні основи розробки тактичних прийомів розв’язання конфліктних ситуацій на стадіях розслідування злочину, в процесі судочинства.

    контрольная работа [363,4 K], добавлен 11.03.2012

  • Визначення ознак насильства та погрози як способів вчинення злочину, а також встановлення співвідношення цих понять. Аналіз і особливості збігання погрози з насильством у вигляді впливу на потерпілого, аналіз відмінностей за наслідками такого впливу.

    статья [25,4 K], добавлен 19.09.2017

  • Процесуальне становище та самостійність слідчого при вирішенні питання про порушення кримінальної справи і про відмову в цьому, при вирішенні питання про притягнення особи як обвинуваченого. Оцінка доказів слідчим як вияв його процесуальної самостійності.

    контрольная работа [32,2 K], добавлен 19.10.2012

  • Поняття і суть потреб слідчої діяльності у криміналістиці. Форми вираження потреб слідчої діяльності. Методи вивчення потреб слідчої діяльності. Джерело інформації про потреби слідчої практики. Реалізація даних вивчення потреб слідчої практики.

    дипломная работа [89,6 K], добавлен 25.11.2007

  • Законодавче гарантування депутатської недоторканності. Дослідження положень національного та зарубіжного законодавства щодо обсягу імунітету народних депутатів від кримінальної відповідальності. Питання скасування або обмеження депутатського імунітету.

    статья [19,5 K], добавлен 19.09.2017

  • Поняття і підстави притягнення особи як обвинуваченого. Процесуальний порядок притягнення особи як обвинуваченого. Процесуальний порядок допиту обвинуваченого. Кількість доказів винності особи у вчиненні злочину.

    реферат [26,9 K], добавлен 10.09.2007

  • Проблеми притягнення юридичних осіб до адміністративної відповідальності. Адміністративна відповідальність юридичних осіб у сфері податкового законодавства. Межі адміністративної відповідальності юридичних осіб за порушення податкового законодавства.

    курсовая работа [47,7 K], добавлен 11.04.2010

  • Сутність банкрутства як цивільно-правової категорії. Чинники, що сприяли збільшенню кількості банкрутств. Притягнення осіб до кримінальної відповідальності за фіктивне банкрутство. Перелік та аналіз недоліків у правовому регулюванні банкрутства в Україні.

    реферат [20,6 K], добавлен 12.11.2009

  • Дослідження наукових поглядів щодо права людини на затримання особи, що вчинила злочин. Аналіз недосконалості кримінального законодавства з цього питання. Проблеми звільнення від кримінальної відповідальності за затримання злочинця у сучасних умовах.

    статья [22,2 K], добавлен 19.09.2017

  • Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності. Юридична некоректність визнання особи винною у вчиненні злочину у випадку звільнення її від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.

    статья [27,9 K], добавлен 18.08.2017

  • Поняття звільнення від кримінальної відповідальності в Україні. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку: з дійовим каяттям; з примиренням винного з потерпілим; з передачею особи на поруки; зміною обстановки; закінченням строків давності.

    курсовая работа [41,1 K], добавлен 11.02.2008

  • Класифікація звільнення від кримінальної відповідальності. Характерні риси звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із дійовим каяттям, із примиренням винного з потерпілим, із передачею особи на поруки, за актом амністії та помилування.

    курсовая работа [39,7 K], добавлен 14.01.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.