Актуальні питання судового захисту прав споживачів пасажирського залізничного транспорту

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Актуальні питання судового захисту прав споживачів пасажирського залізничного транспорту

Процько М.І., студент юридичного факультету

У науковій статті автором було розглянуто загальноприйняту наукову позицію щодо визначення поняття форми захисту прав споживачів, а також виокремлено судову форму захисту прав споживачів. Було проведено теоретико-правовий аналіз судової форми захисту прав споживачів. Встановлено, що судовий захист прав споживачів - це складний, однак здебільшого результативний шлях відновлення порушених прав. Як свідчить національна судова практика, багато проблем існує на пасажирському залізничному транспорті України, які потребують ефективного вирішення. Варто також наголосити, що інколи у процесі правозастосування суди не однаково тлумачать положення законодавства. Автором було здійснено узагальнення національної судової практики у рамках захисту прав споживачів на пасажирському залізничному транспорті України на підставі базових критеріїв, які було обрано самостійно. Ідеться про критерії територіального, часового та інстанційного розгляду справ щодо захисту прав споживачів, а також задоволення позовних вимог. Автор актуальні результати статистичного дослідження судової практики зобразив у діаграмах для кращого сприйняття. Що стосується територіального критерію, то найбільше позовів було розглянуто судами міста Києва. Відповідно до критерію інстанційності остаточні судові рішення в більшості справ, що набрали законної сили, були винесені судами першої інстанції (дванадцять справ - 56%). Окрім цього, було висвітлено найбільш важливі судові рішення за різними сферами порушень прав пасажирів та виокремлено правову позицію судів. Автор зазначає, що порушення прав споживачів, що були предметами розгляду в судах, можна поділити на сім категорій, а саме: порушення права на своєчасне перевезення; порушення санітарних норм; порушення права на оформлення проїзного документа (включно з пільговим проїздом); порушення техніки безпеки; порушення права на перевезення; порушення права на інформацію; порушення права на повернення грошових коштів за невикористаний квиток. За результатами роботи зроблено лаконічний та аргументований висновок.

Ключові слова: залізничний транспорт, пасажир, споживач, захист прав споживачів, судова форма захисту прав споживачів.

Actual problems of consumer protection in railway transport

In the scientific article, the authors considered the generally accepted scientific position on defining the concept of the form of consumer protection, and also highlighted: the judicial form of consumer protection. A theoretical and legal analysis of the judicial form of consumer protection was conducted. Consumer protection has been found to be difficult, but in most cases a viable way of restoring infringed rights. As evidenced by national jurisprudence, there are many problems with passenger rail transport in Ukraine that need to be addressed effectively. It should also be emphasized that sometimes the courts do not interpret the provisions of the law in the law enforcement process. The author summarized the national jurisprudence in the framework of consumer protection on passenger rail transport of Ukraine on the basis of self-selected baseline criteria. These are the criteria of territorial, temporal and instance consideration of consumer protection cases, as well as satisfaction of claims. The author outlined the actual results of the statistical case law survey in the charts for better perception. As for the territorial criterion, the most claims were considered by the courts of Kyiv. In accordance with the criterion of instance, the final court decisions in most cases entered into force were rendered by the courts of first instance (twelve cases - 56%). In addition, the most important judgments in various areas of passenger rights violations were highlighted and the legal position of the courts was outlined. The author notes that violations of consumer rights that have been the subject of court proceedings can be divided into seven categories, namely: violation of the right to timely transportation; violation of sanitary standards; violation of the right to issue a travel document (including preferential travel); breach of safety; violation of the right to transportation; violation of the right to information; violation of the right to a refund for unused ticket.

Key words: railway transport, passenger, consumer, consumer protection, judicial form of consumer rights protection.

Вступ

Постановка проблеми. Проблема полягає в тому, що сьогодні відсутні глибинні теоретичні дослідження з питання захисту прав споживачів на пасажирському залізничному транспорті, а також узагальнення судової практики.

Стан опрацювання. Варто наголосити, що на теоретичному рівні проблема є недостатньо розробленою, про що свідчить невелика кількість наукових праць. Загалом дослідженням захисту прав споживачів займалися такі вчені: Г.М. Грабовська, УП. Гришко, ГВ. Колісникова, Ф. Котлер, Г.А. Осетинська. Однак спеціального дослідження субінституту захисту прав споживачів на пасажирському залізничному транспорті України у вітчизняній науковій доктрині не проводилось.

Метою статті є здійснення теоретико-правового аналізу судової форми захисту прав споживачів, а також узагальнення судової практики в аспекті захисту пасажирів на пасажирському залізничному транспорті України.

Виклад основного матеріалу

Розпочинаючи аналіз практичних основ функціонування механізму захисту прав споживачів на пасажирському залізничному транспорті України, пропонуємо визначити важливі поняттєві категорії. У науковому світі не існує єдності щодо розуміння способів та форм цивільно-правового захисту. Оптимальною є позиція Г.М. Грабовської, яка форму захисту прав споживачів розуміє як комплекс внутрішньо узгоджених організаційних заходів щодо захисту суб'єктивних прав і охоронюваних законом інтересів [1, с. 2]. На наше глибоке переконання, можна стверджувати, що форма захисту - це зовнішній вияв процедури відновлення порушених прав.

Більшість дослідників на основі розмежувального критерію суб'єктів захисту виокремлює дві форми - адміністративну та судову.

Судовий захист прав споживачів - складний, однак переважно результативний шлях відновлення порушених прав. Як свідчить національна судова практика, багато проблем існує на пасажирському залізничному транспорті України, які потребують ефективного вирішення. Варто також наголосити, що інколи у процесі правозастосування суди не однаково тлумачать положення законодавства. З огляду на це пропонуємо розглянути національну судову практику у сфері захисту пасажирів.

Що стосується територіального критерію, то найбільше позовів було розглянуто судами міста Києва (сім справ), Одеської області (чотири справи), судами Київської області (дві справи), судами Вінницької, Запорізької, Хмельницької, Тернопільської, Львівської, Донецької, Дніпропетровської областей та Автономної Республіки Крим (по одній справі) (див. рис. 1).

За часовим критерієм ми спостерігаємо, що найбільше судових справ було розглянуто у 2014 році (5 справ) (див. рис. 2).

Спостерігається позитивна практика задоволення позовних вимог у таких справах, зокрема в 13% справ позовні вимоги споживачів було задоволено в повному обсязі, у 61% - частково, а в 26% справ - відмовлено. Відповідно до критерію інстанційності остаточні судові рішення, які в більшості справ набрали законної сили, були винесені судами першої інстанції (дванадцять справ - 56%).

Рис. 1

Рис. 2

Розглянемо приклади конкретних справ за відповідними категоріями порушень. судовий споживач пасажирський залізничний

1. Порушення права на своєчасне перевезення

Яскравим прикладом може слугувати справа № 211/7559/14ц, що знаходилася в провадженні Приморського районного суду міста Одеси. Позивачка звернулася до суду із позовом до відповідача, за яким просить суд стягнути з відповідача збитки та моральне відшкодування. Заявлені вимоги обґрунтовуються тим, що позивачка вирішила поїхати у відпустку до Італії, нею було заброньовано та оплачено квитки на поїзд, літак та готель. Обираючи вид перевезення та перевізника, позивачка керувалася часом прибуття поїзда до міста Києва як кінцевої станції, який є достатнім для переїзду до аеропорту «Бориспіль» для подальшого відльоту літаком до місця відпочинку. Внаслідок зміни маршруту поїзда та прибуття його до кінцевого місця призначення із значним запізненням позивачка була змушена зробити додаткові витрати для прибуття до кінцевого місця відпочинку. Позовні вимоги було задоволено частково [7].

2. Порушення санітарних норм

Що стосується практики судового захисту права пасажира на якісні та безпечні умови, яка є наслідком порушення санітарних норм пасажирських перевезень залізничним транспортом, то варто згадати справу № 216/3789/16-ц, що знаходилася в провадженні Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області. Позивач повертався з міста Києва потягом Київ - Миколаїв №209/210. У купе температура повітря становила +34 градуси за Цельсієм, у коридорі - +30 при відкритих вікнах, унаслідок чого умови перевезення були незадовільними через задуху. Позивач просив стягнути з юридичної особи, зокрема ПАТ «Українська залізниця», вартість проїзного документа, а також моральне відшкодування. Позовні вимоги суд задовольнив частково [8].

3. Порушення права на оформлення проїзного документа

Найбільш знаковою та важливою справою для всіх споживачів, а особливо для людей з особливими потребами, яка дійсно покращила якість обслуговування на пасажирському залізничному транспорті України, стала справа № 461/431/13 від 02.10.2013 р., яка була переглянута Апеляційним судом Львівської області. Позивачем відповідачу ДП «Укрзалізниця» було направлено звернення про усунення недоліків на сайті, які перешкоджають інвалідам з вадами зору користуватись сайтом, але відповідач це звернення залишив без відповіді. Позивач вважає, що ДП «Укрзалізниця», обмеживши придбання квитків для осіб з вадами зору через інтернет-сайт у доступний спосіб і не передбачивши можливості дистанційного придбання пільгових квитків, порушило його право споживача та своєю бездіяльністю допускає щодо всіх осіб з вадами зору дискримінацію за ознакою інвалідності. Суд першої інстанції на це уваги не звернув та не врахував, що у разі придбання пільгових проїзних документів через інтернет-сайт дійсним придбання проїзного документу вважається тоді, коли пасажир обмінює видрукуваний на комп'ютері бланк на проїзний документ в касі продажу цих квитків. Саме так пасажир матиме змогу пред'явити касиру оригінал посвідчення, яке дає право на пільговий проїзд, а касир матиме змогу виконати вимоги Правил перевезення пасажирів [3].

4. Порушення правил техніки безпеки

У справі № 2/2211/185/2012, що знаходилася в провадженні Нетішинського міського суду Хмельницької області, позивач звернувся до суду з позовом, вказавши, що 21 листопада 2011 року він здійснював поїздку потягом №87/88 за маршрутом Запоріжжя - Кривин. Його місце було на другій полиці купе, яка не була обладнана ременями та приладами безпеки. Про це був попереджений провідник вагону, до якого він звернувся з проханням надати прилади безпеки або інше місце в поїзді. Прохання було проігноровано. Вночі під час сну позивач упав з полиці купе з висоти близько 2-х метрів. Внаслідок падіння він отримав травму правого боку тіла. Позивач вважає, що причиною нещасного випадку став незадовільний технічний стан вагона та місце пасажира на полиці, яка була небезпечною для відпочинку, оскільки не була обладнана належними пристроями для запобігання падіння людини і мала нахил не в бік до стіни купе, а в зворотному напрямку. Отримана травма є наслідком недотримання відповідачем як власником та виконавцем послуг обладнання вагона та місць перебування пасажирів. У задоволенні позовних вимог судом було відмовлено, посилаючись на те, що шкода в повному об'ємі позивачу відшкодована страховою компанією в сумі 3876 грн., що є достатнім у даному випадку [5].

5. Порушення права на перевезення

У справі 230/12376/13-ц, що знаходилася в провадженні Апеляційного суду Донецької області, позивач звернувся до суду з позовом до ДП «Українська залізнична швидкісна компанія» та Державної адміністрації залізничного транспорту України «Укрзалізниця», у якому просив стягнути вартість квитка у розмірі 296,12 грн. В обґрунтуванні позову від зазначив, що 20 липня 2013 року він придбав у касі з/вокзалу м. Києва квиток на швидкісний електропоїзд № 154 за маршрутом Київ - Донецьк. Однак за наявності квитка його не пустили до вагона поїзда з причини відсутності у нього паспорта. Службове посвідчення з фотокарткою не було визнано документом, що посвідчує його особу [2]. У задоволенні позовних вимог було відмовлено через їх недостатнє обґрунтування.

6. Порушення права на інформацію

У справі № 2/255/2541/2013, що знаходилася в провадженні Ворошиловського районного суду міста Донецька, позивач звернувся до ДАЗТ «Укрзалізниця», ДП «Українська залізнична швидкісна компанія» про стягнення матеріальної шкоди, посилаючись на наступне. 20.07.2013 року позивач звернувся до каси залізничного вокзалу м. Києва для придбання квитка на швидкісний електропоїзд № 154 Київ - Донецьк, йому було продано квиток на зазначений електропоїзд. При продажу квитка від нього не вимагали будь-якого документа, що посвідчує особу, та не попереджали про те, що він може отримати послуги з транспортування залізничним транспортом тільки після пред'явлення при посадці посвідчення особи, визначеного Порядком обслуговування громадян залізничним транспортом, затвердженим Постановою КМУ від 06.03.2013 року № 160. Ніякої інформації про те, що отримати послугу з транспортування залізничним транспортом можна тільки після пред'явлення при посадці в електропоїзд посвідчення особи, не було розміщено ані в касовому залі залізничного вокзалу, ані в квитку, який придбав позивач, тому позивач не зміг скористатись послугою з транспортування, за яку сплатив, оскільки його не допустили в електропоїзд з причини відсутності у нього паспорта, що посвідчує особу, а посвідчення, видане за місцем роботи, з його фотографією не було визнано документом, що посвідчує особу, оскільки таке посвідчення не відповідає вимогам вищевказаного Порядку [4]. У задоволенні позовних вимог судом було відмовлено.

7. Порушення права на повернення коштів за невикористаний проїзний квиток

У справі № 336/3082/14-ц, що знаходилася в провадженні Печерського районного суду міста Києва, позивач звернувся до суду з позовом до Державної адміністрації залізничного транспорту України «Укрзалізниця», в якому просив стягнути з відповідача на користь позивача повну вартість квитка та відшкодування моральної шкоди. В обґрунтуванні заявлених вимог позивач зазначив, що у м. Бердянську ним було придбано проїзний документ на поїзд Мелітополь - Київ на 28.04.2013 року на 19 год. 57 хв. Оплату позивач здійснив особисто платіжною карткою “Visa”. 25.04.2013 року позивач повернув квиток до пункту продажу проїзних документів у м. Бердянську, проте кошти за невикористаний квиток позивачеві не повернули. У відповідь на письмове звернення позивача до Державного підприємства «Придніпровська залізниця» останнє повідомило, що позивачеві слід звернутись із відповідною заявою до пасажирської служби Придніпровської залізниці у м. Дніпропетровську [6].

Висновки

Таким чином, ми вважаємо, що форма захисту - це зовнішній вияв процедури відновлення порушених прав. Порушення прав споживачів, що були предметами розгляду в судах, можна поділити на сім категорій, а саме: порушення права на своєчасне перевезення; порушення санітарних норм; порушення права на оформлення проїзного документа (включно з пільговим проїздом); порушення техніки безпеки; порушення права на перевезення; порушення права на інформацію; порушення права на повернення грошових коштів за невикористаний квиток. Що стосується територіального критерію, то найбільше позовів було розглянуто судами міста Києва. За часовим критерієм ми спостерігаємо, що найбільше судових справ було розглянуто у 2014 році. У 13% справ позовні вимоги споживачів було задоволено в повному обсязі, у 61% - частково, а в 26% справ - відмовлено. Відповідно до критерію інстанційності остаточні судові рішення, що в більшості справ набрали законної сили, були винесені судами першої інстанції (дванадцять справ - 56%). Кожне порушення негативно впливає на якість, безпечність та комфорт пасажирів під час користування залізничним транспортом і підриває авторитет Публічного акціонерного товариства «Укрзалізниця» як надійного перевізника. Варто зазначити, що судовий захист прав споживачів послуг пасажирського залізничного транспорту є найбільш ефективним, до того ж існує позитивна динаміка розгляду таких справ, адже більшість таких позовів задовольняється судами.

Список використаних джерел

1. Грабовська Г.М. Форми та способи захисту прав споживачів у випадку придбання ними товарів неналежної якості. Право і суспільство. 2014. № 4.

2. Рішення Апеляційного суду Донецької області у справі № 230/12376/13-ц. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/38641459.

3. Рішення Апеляційного суду Львівської області у справі № 461/431/13. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/34204864.

4. Рішення Ворошиловського районного суду міста Донецька у справі №2/255/2541/2013. URL: http://www.reyestr.court.gov.ua/ Review/33463685.

5. Рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області у справі № 2/2211/185/2012. URL: http://www.reyestr.court.gov.ua/ Review/28472750.

6. Рішення Печерського районного суду міста Києва у справі № 336/3082/14-ц. URL: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/3844189.

7. Рішення Приморського районного суду міста Одеси у справі № 211/7559/14ц. URL: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/47855167.

8. Рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у справі № 216/3789/16-ц. URL: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/67476535.

Размещено на Allbest.ru