Наслідки порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою у структурі криміналістичної характеристики

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАСЛІДКИ ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБІТ З ПІДВИЩЕНОЮ НЕБЕЗПЕКОЮ У СТРУКТУРІ КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ

CONSEQUENCES OF VIOLATION OF SAFETY RULES DURING WORKS WITH HIGH RISK IN THE STRUCTURE OF CRIMINALISTIC CHARACTERISTICS

безпека порушення правило криміналістичний

Спасенко К.О.,

кандидат юридичних наук, асистент кафедри

криміналістики Національного юридичного

університету імені Ярослава Мудрого

Стаття присвячена дослідженню наслідків порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою як окремого елемента криміналістичної характеристики злочинних порушень правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою. Обґрунтовано, що порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою посягає на конкретні суспільні відносини й заподіює їм шкоду, яка нерідко вимірюється величиною в життя людини.

Проаналізовано наукові погляди щодо дефініції поняття «наслідки». Визначено, що під негативними наслідками як елементом криміналістичної характеристики порушень правил безпеки в широкому розумінні потрібно розуміти результат злочинної діяльності.

Наголошено, що у структурі криміналістичної характеристики порушень правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою негативні наслідки і сліди злочину за своїм інформаційним наповненням виступають різними елементами й мають рівне значення для побудови ретроспективної картини злочину.

З урахуванням специфіки порушень правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою розроблено класифікацію наслідків за різними критеріями: 1) за суб'єктом, якому завдано шкоду: наслідки, що завдані фізичним особам; наслідки, що завдані юридичним особам; 2) за характером завданих ушкоджень: травми від дії фізичних, хімічних і біологічних чинників тощо; 3) за ступенем настання небезпечних наслідків (ті, що реально настали; ті, що не настали, однак існувала реальна загроза їх настання).

Акцентовано увагу, що для успішного розслідування злочинних порушень правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою необхідно застосовувати новітні технології. Зокрема, одним із напрямів застосування новітніх технологій є використання безпілотних літальних апаратів, застосування яких продиктовано легкістю управління, швидкістю фіксації інформації, а також якістю того масиву інформації, який можна зібрати за їх допомогою.

Встановлено, що негативні наслідки слід розуміти як самостійний елемент структури криміналістичної характеристики злочинних порушень правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою, що відбиває важливу для організації розслідування інформацію.

Ключові слова: криміналістична характеристика, наслідки, порушення правил безпеки, виконання робіт з підвищеною небезпекою, методика розслідування.

The article is devoted to the investigation of the consequences of violations of safety rules when performing high-risk works as a separate element of the forensic characteristics of criminal violations of safety rules when performing high-risk works. It is substantiated that the violation of safety rules when performing high-risk works affects specific social relations and causes them harm, which is often measured by the value in a person's life.

Scientific views on the definition of the concept of “consequences” are analyzed. It is determined that the negative consequences as an element of forensic characteristics of violations of security rules in a broad sense need to understand the result of criminal activity.

It is emphasized that in the structure of forensic characteristics of violations of security rules during the performance of works with high risk, the negative consequences and traces of crime in their content are different elements and are of equal importance for the construction of a retrospective picture of the crime.

Taking into account the specifics of violations of safety rules during performance of work with high risk, the classification of consequences according to different criteria was developed: 1) by the subject to which the harm was caused: consequences caused to individuals; consequences caused to legal persons; 2) by the nature of the damage caused: injuries from physical, chemical and biological factors, etc.; 3) the degree of occurrence of dangerous consequences (those that actually occurred; those that did not occur, but there was a real threat of their occurrence).

It is established that the negative consequences should be understood as an independent element of the structure of forensic characteristics of criminal violations of security rules during the performance of works with high risk, which reflects the information important for the organization of investigation.

Key words: forensic characteristics, consequences, breach of security rules, performance of works with high risk, methodology of investigation.

Постановка проблеми

Насамперед слід зазначити, що самостійне місце у структурі криміналістичної характеристики злочинних порушень правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою займають негативні наслідки порушення цих правил. Наведене підтверджується положеннями, що порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою посягає на конкретні суспільні відносини й заподіює їм шкоду, яка нерідко вимірюється величиною в життя людини.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Деякі аспекти розслідування злочинних порушень правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою розглядаються у працях Л.Г Бордюгова, Г.С. Крайника, І.О. Кучеркова, О.В. Таран, М.С. Шалумова та ін. Проте дослідженню наслідків у структурі криміналістичної характеристики злочинних порушень правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою не приділено досить уваги на сторінках наукових джерел.

Метою статті є дослідження наслідків як окремого структурного елемента у криміналістичній характеристиці злочинних порушень правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою.

Виклад основного матеріалу дослідження

Варто відзначити, що відтворення й моделювання події злочину такою, якою вона була в минулому, з метою успішного розслідування порушень правил безпеки неможливе без охоплення всіх особливостей злочинного прояву, в тому числі й негативних наслідків, які є обов'язковими для наявності складу злочину як єдиної, необхідної й достатньої підстави кримінальної відповідальності. Іншими словами, якщо для кримінального права встановлення наслідків злочину потрібно для визначення ступеня його суспільної небезпечності з метою його подальшої правильної кваліфікації, то для криміналістики такі негативні наслідки є тим джерелом інформації, без визначення якого неможливо скласти повну картину перебігу події злочину в минулому.

Натепер у юридичній науці не склалося єдиної позиції серед науковців щодо поняття наслідків. У кримінальному праві наслідки розглядаються як певні суспільно шкідливі зміни в об'єктах кримінально-правової охорони. Характер цих змін зумовлюється змістом суспільних відносин, на які відбувається посягання [1, с. 39]. Своєю чергою Н.Ф. Кузнецова тлумачить поняття «суспільно небезпечні наслідки» як: несприятливі зміни в його об'єкті, тобто в системі суспільних відносин, що зазнають або можуть зазнати шкоди [2, с. 18]. Однак у разі визначення наслідків як елемента криміналістичної характеристики порушень правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою слід звернути увагу на значення самої конструкції «наслідки злочину». Криміналістична наука під наслідками розуміє передусім сліди, що виникли в результаті скоєння злочину. Тому, на нашу думку, для визначення терміна «наслідок» треба виходити з його етимології, де він розглядається як результат певних дій людини. З огляду на викладене, вважаємо, що під негативними наслідками як елементом криміналістичної характеристики порушень правил безпеки в широкому розумінні потрібно розуміти результат злочинної діяльності.

У структурі криміналістичної характеристики порушень правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою негативні наслідки і сліди злочину за своїм значенням та інформаційним наповненням виступають різними елементами й мають рівне значення для побудови ретроспективної картини злочину.

Досить актуальним видається питання класифікації наслідків порушення правил безпеки. Аналіз наукової літератури показав, що у вітчизняній криміналістичній доктрині бракує ґрунтовних досліджень, присвячених класифікації наслідків порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою. Своєю чергою представники кримінального права проводили дослідження з цього питання. Зокрема, ГС. Крайник класифікує наслідки порушення правил безпеки та виділяє: 1) основні (заподіяння шкоди суспільним відносинам, що забезпечують безпеку виробництва внаслідок порушення правил безпеки під час виконання робіт); 2) похідні наслідки (ті, що визначені диспозицією ст. 272 КК України) [3, с. 217].

Беручи до уваги специфіку порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою і частково погоджуючись із ГС. Крайником, пропонуємо негативні наслідки класифікувати за такими критеріями:

1. За суб'єктом, якому завдано негативні наслідки:

а) наслідки, завдані фізичним особам. Так, наслідки порушення правил безпеки можуть характеризуватися як заподіяння шкоди здоров'ю потерпілого. Із цього питання Пленум Верховного Суду України у п. 21 своєї Постанови «Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини проти безпеки виробництва» від 12 червня 2009 р. № 7 зазначає, що поняття «шкода здоров'ю потерпілого» (частини 1 ст. ст. 271-275 КК України) охоплює випадки, пов'язані із заподіянням особі середньої тяжкості чи легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я або незначну втрату працездатності [4]. Згідно з правилами судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, середньої тяжкості тілесні ушкодження характеризуються тривалим розладом здоров'я та стійкою втратою працездатності менш ніж на третину. Тривалим слід вважати розлад здоров'я строком понад 3 тижні (більш як 21 день), а під стійкою втратою працездатності менш як на одну третину належить розуміти втрату загальної працездатності від 10% до 33%. Своєю чергою легкі тілесні ушкодження характеризуються короткочасним розладом здоров'я та незначною втратою працездатності [5].

б) наслідки, заподіяні юридичній особі. Під час виконання робіт здебільшого за допомогою спеціальних машин, техніки (кранів, навантажувачів тощо) мають місце випадки повного або часткового руйнування важливої для виробництва споруди, машин, механізмів чи житлової багатоповерхової будівлі, яка, як правило, перебуває на балансі підприємства, на якому сталося порушення правил безпеки. У такому разі йдеться про негативні наслідки у вигляді нанесення матеріальної шкоди юридичній особі. На підтвердження наведеного зазначимо, що Пленум Верховного Суду України під поняттям «інші тяжкі наслідки» (частини 2 статей 271-275 КК України) має на увазі випадки заподіяння шкоди у великих розмірах підприємству, установі, організації чи громадянам, а так само тривалий простій підприємств, цехів або їх виробничих дільниць [4]. Так, обвинувачений, працюючи на посаді механіка служби № 1 з установки й експлуатації баштових кранів, у порушення вимоги п 1.10 Інструкції № 12 для осіб, відповідальних за утримання вантажно-підйомних кранів у справному стані, затвердженої наказом голови правління підприємства № 13 від 12 вересня 2001 р., не проконтролював роботу М.П. Останній о 16 год. 30 хв., здійснюючи на крані КБ-403 роботи з переміщення вантажу, почав пересуватися на ньому в бік дитячого навчального закладу № 731, що знаходиться внизу пагорба. Після переміщення ходових візків крана, вимикаючи лінійку обмеження, що здійснює функцію відключення крана, гальма крана, в яких були розрегульовані зусилля прижиму колодок до шківа, не спрацювали, а встановлені на кінцях колій безударні тупикові упори, низького рівня виготовлення й належним чином не закріплені, призвели до падіння крана, створивши реальну загрозу загибелі невизначеного кола людей. Також було пошкоджено огорожу дитячого майданчика й дитячу пісочницю, легковий автомобіль марки “Volkswagen Golf' (державний № 23523 ВВ), який перебував у користуванні та розпорядженні В.М., легковий автомобіль марки ВАЗ-2107 (державний № 35173 КА) і кран КБ-403, реєстраційний № 9220, який належить підприємству, чим спричинено останньому збитки у вигляді матеріальної шкоди на суму 102 088,85 грн (сто дві тисячі вісімдесят вісім грн 85 коп.) [6].

2. За характером травм, заподіяних унаслідок порушення правил безпеки, це травми:

а) заподіяні внаслідок впливу хімічних чинників (вплив азотної кислоти, аміаку, оксиду азоту та інших хімічних речовин);

б) викликані впливом промислових аерозолів (вдихання пилу, який містить діоксин кремнію у вільному або сполученому стані, пил із вмістом вуглецю тощо);

в) які виникли внаслідок дії фізичних чинників;

г) викликані дією біологічних чинників (контакт з інфікованими матеріалами, забрудненими поверхнями та ін.);

ґ) що стали наслідком алергічних захворювань (вплив речовин і сполук алергізуючої дії);

д) які стали наслідком утворення злоякісних новоутворень (вплив нікелю, хрому, арсену, азбесту тощо);

е) інші травми.

3. За ступенем настання небезпечних наслідків:

а) ті, що реально настали (тілесні ушкодження, смерть, матеріальні збитки тощо);

б) ті, що не настали, однак існувала реальна загроза їх настання. При цьому звернімо увагу на те, що такі наслідки можуть виявлятися у вигляді наявної загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків. Створення такої загрози має бути реальним, свідчити про виникнення в конкретному виробничому процесі або внаслідок такого небезпечного стану (загрози), коли обов'язково настають передбачені законом наслідки. Ненастання останніх може бути пов'язано або зі своєчасним припиненням процесу негативного розвитку загрози як самим порушником, так й іншими особами, або, так би мовити, за «щасливої випадковості» (наприклад, у разі руйнування конструкції, коли в зоні її падіння людей не було) [7, с. 786].

Варто також звернути увагу, що для успішного розслідування злочинних порушень правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою необхідно застосовувати новітні технології. Так, одним із напрямів застосування новітніх технологій є використання безпілотних літальних апаратів. Використання безпілотних літальних апаратів продиктовано легкістю управління, швидкістю фіксації інформації, а також якістю того масиву інформації, який можна зібрати за їх допомогою [8, с. 291].

ВИСНОВКИ

Таким чином, негативні наслідки слід розуміти як самостійний елемент структури криміналістичної характеристики злочинних порушень правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою, що відбиває важливу для організації розслідування інформацію.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Борисов В.І., Пащенко О.О. Злочини проти безпеки виробництва: поняття та види. Кримінальна відповідальність за порушення правил ядерної або радіаційної безпеки : монографія. Харків : Вид. СПД ФОП Вапнярчук Н.М., 2006. 224 с.

2. Кузнецова Н.Ф. Значение преступных последствий для уголовной ответственности: монография. Москва: Госюриздат, 1958. 220 с.

3. Крайник Г.С. Питання кваліфікації порушень правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою у разі настання наслідків, передбачених ч. 1 ст. 272 КК України. Форум права. 2010. № 3. С. 216-221.

4. Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини проти безпеки виробництва : Пост. Пленуму Верховного Суду України № 7 від 12.06.2009 р. Вісник Верховного Суду України. 2009. № 8. С. 15.

5. Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень : Наказ МОЗ України від 17.01.1995 р., № 6. URL: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/z0255-95.

6. Матеріали Архіву Печерського районного суду м. Києва за 2004 рік; спр. № 1-417/04.

7. Кримінальний кодекс України: наук.-практ. коментар. / За заг. ред. В.В. Сташиса, В.Я. Тація. Харків : ТОВ «Одіссей», 2008. 1208 с.

8. Спасенко К.О. Застосування аерофотозйомки під час огляду місця події у разі розслідування порушень правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою. Порівняльно-аналітичне право. Вип. 3. Ужгород : Ужгород. нац. ун-т, 2018. С. 290-292.

Размещено на Allbest.ru