Питання щодо поняття інвестиційного договору

Размещено на http://www.allbest.ru

Питання щодо поняття інвестиційного договору

Васюк С.В., інспектор УОАЗОР

Головного управління Національної поліції у Львівській області

Актуальність теми дослідження зумовлена тим, що інвестиційна діяльність є основним напрямом залучення та реалізації вільних коштів для розвитку економіки нашої держави. У Стратегії сталого розвитку «Україна-2020» [1] визначальним є інноваційне спрямування країни, яке ґрунтується на активному використанні знань і наукових досягнень, стимулюванні інноваційної діяльності, створенні сприятливого інвестиційного клімату, формуванні збалансованого економічного зростання, основаного на залученні будь-яких не заборонених законом інвестицій. Як свідчить світовий та вітчизняний досвід, створення інвестиційного ринку, структурна переорієнтація та інноваційний розвиток економіки, науково-технічний прогрес неможливі без залучення національних та іноземних інвестицій, які є важливим елементом подальшого розвитку зовнішньоекономічних зв'язків та одним із показників ступеня інтеграції країни у світову економіку. З метою поліпшення інвестиційного клімату України за окремими напрямами, обраними внаслідок комплексної оцінки відповідності законодавства України кращим світовим практикам, описаним Групою Світового банку у методології рейтингу Doing Business у вересні 2019 року, Верховною Радою України прийнятий Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», що зумовлює актуальність подальшого вивчення сфери інвестування та інвестиційних договорів загалом.

Поряд із наявною законодавчою базою інвестиційної діяльності, яка формується зі спеціальних нормативно-правових актів та актів загального характеру, регулювання конкретних правовідносин у цій сфері здійснюється на основі різноманітних договорів, що за своєю сутністю і змістом об'єднані в категорію інвестиційних договорів. Тому варто відзначити, що в умовах євроінтеграції надзвичайної актуальності набуває розробка сталої концепції інвестиційних договорів, яка значною мірою мала б відповідати цілям державної інвестиційної політики. Для цього, на наш погляд, слід розробити системну кваліфікацію інвестиційного договору в загальній кількості договорів, сформулювати істотні умови цих договорів, здійснити ідентифікацію інвестиційних договорів з метою поширення на них загального режиму регулювання, а також державних гарантій, визначити коло таких договорів з метою подальшого їх упровадження в практичну діяльність та судову практику.

Ключові слова: інвестиційне право, інвестиції, інвестиційна діяльність, інвестиційний договір, інвестор, учасники інвестиційних відносин.

Issues on the concept of the investment agreement

The relevance of the research topic is due to the fact that investment activity is the main direction of attracting and realization of free funds for the development of the economy of our country. The Sustainable Development Strategy “Ukraine-2020” [1] defines the innovative direction of the country, which is based on the active use of knowledge and scientific achievements, stimulation of innovative activity, creation of favorable investment climate, formation of balanced economic growth based on attraction of any not banned the law of investment. According to world and national experience, creation of the investment market, structural reorientation and innovative development of the economy, scientific and technological progress are impossible without attraction of national and foreign investments, which are an important element of further development of foreign economic relations and one of the indicators of the degree of integration of the country into the world. In order to improve the investment climate of Ukraine in selected areas, selected due to a comprehensive assessment of compliance with Ukrainian legislation on best practices described by the World Bank Group in the Doing Business rating methodology in September 2019, the Verkhovna Rada of Ukraine adopted the Law of Ukraine “On Amendments to Certain Legislation of Ukraine stimulation of investment activity in Ukraine”, which determines the relevance of further study of the sphere of investment and investment contracts in general.

Along with the existing legislative framework of investment activity, which is formed from special legal acts and general acts, the regulation of specific legal relations in this field is carried out on the basis of various contracts, which in their essence and content are grouped into the category of investment contracts. Therefore, it should be noted that in the context of European integration, it is extremely important to develop a sustainable concept of investment contracts, which should largely meet the goals of public investment policy. For this purpose, in our opinion, it is necessary to develop systemic qualification of the investment contract in the total number of contracts, formulate the essential terms of these contracts, carry out the identification of investment contracts in order to extend to them the general regime of regulation, as well as state guarantees, to determine the circle such agreements with a view to their further implementation into practice and litigation.

Key words: investment law, investments, investment activity, investment contract, investor, participants of investment relations.

1. Постановка проблеми

Поряд з наявною законодавчою базою інвестиційної діяльності, яка формується зі спеціальних нормативно-правових актів та актів загального характеру, регулювання конкретних правовідносин у цій сфері здійснюється на основі різноманітних договорів, що за своєю сутністю і змістом об'єднані в категорію інвестиційних договорів. Їх питома вага і значення як ефективного засобу цивільно-правового регулювання на практиці в сучасних умовах суттєво зростають, що зумовлює необхідність вивчення, аналізу і вироблення пропозицій щодо вдосконалення механізму реалізації цього засобу.

У доктрині права В.М. Коссак [2] одним із перших надав визначення поняттю «інвестиційний договір» та охарактеризував інвестиційні договори (контракти) за класичними критеріями класифікації договорів у цивільному праві. Однак у чинному законодавстві відсутнє чітке тлумачення категорії «інвестиційний договір», що не дає нам повною мірою можливість усвідомити його сутність, ознаки, зміст, роль та місце. Висхідна позиція полягає у тому, що інвестиційний договір - домовленість двох і більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну та припинення інвестиційних суб'єктивних прав і юридичних обов'язків, але у сфері інвестиційного права, що узгоджується зі ст. 626 ЦК України [3] та сприйнято більшістю фахівців у сфері договірного права. Навіть зобов'язальна конструкція договору, що проведена у Господарському кодексі України, цієї істини не спрощує. Тому спроба надати інвестиційному договору якогось іншого визначення чи правового значення полишене достатніх підстав і призводить лише до руйнування системи договорів та їх характеристики.

Належним чином оформлений та укладений інвестиційний договір з урахуванням вимог чинного законодавства, основних норм ділового обороту та споживацьких потреб є запорукою досягнення якнайкращого соціального та економічного ефекту, забезпечення прав та інтересів суб'єктів інвестиційної діяльності. Саме через дослідження цієї договірної конструкції можливо виявити основні проблеми, що виникають під час залучення та реалізації інвестицій в Україні [4, с. 6].

Не знаходить свого юридичного закріплення та визначення класифікація інвестиційних договорів на основі розмежування їх характеристики та типології, що зумовлює необхідність ґрунтовного комплексного наукового дослідження. Історично склалось так, що ще з часів римського приватного права договори взагалі у їх характеристиці та видах перепліталися. Можна було зрозуміти римських юристів з їх намаганням упорядкувати договори на єдиній основі та тодішніх правовій базі і потребах. Проте з того часу накопичено значний масив позитивного регулювання цих правовідносин, договори отримали галузеве та під- галузеве спрямування, виокремились правочини та розвинута їх класифікація. Значно просунулась юридична наука у дослідженнях договірного права, розроблені дво- та багатоланкові підходи до їх поділу та вдосконалена його методологія [4, с. 118].

Варто відзначити, що на законодавчому рівні в Україні приймалась низка правових актів, що спрямовані на підвищення рівня інвестиційної привабливості держави, які досі належним чином не досліджені. Тому постає потреба у належному комплексному дослідженні інвестиційного договору як форми залучення інвестицій в Україні з урахуванням наявних соціальних та правових явищ.

Стан дослідження теми. Поняття інвестиційного договору розглядалось у працях відомих вітчизняних учених-юристів, а саме: А.Г. Барабаш, М.С. Біленко, Р.П. Бойчука, О.М. Вінник, Л.М. Гончарук, Г.М. Гриценка, В.В. Кафарського, О.Р. Кібенко, В.М. Коссака, П.С. Матєєва, О.А. Медвєдєвої, Н.Ф. Ментух, І.П. Мойсеєнко, В.П. Нагребельного, В.В. Поєдинок, В.Ю. Полатая, О.Е. Сімсон, Г.В. Смолина, В.В. Сухоноса, О.В. Трофімової, О.М. Чабан, Т.О. Чернадчук, В.Д. Чернадчука, Р.Б. Шишки та інших відомих зарубіжних учених: М.І. Брагінського, В.В. Вітрянського, С.А. Сосни, А.М. Хайрулліної, О.В. Цегельник та інших.

Саме тому мета цього дослідження - запропонувати власний підхід до визначення поняття «інвестиційний договір».

2. Виклад основного матеріалу

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про інвестиційну діяльність» основним правовим документом, що регулює взаємини між суб'єктами інвестиційної діяльності, є договір (угода), який ми будемо іменувати інвестиційним договором [5]. Інвестиційний договір є правовою формою взаємин між інвестором та іншими учасниками інвестиційної діяльності.

Вважаємо, що інвестиційний договір використовується у вузькому та широкому значенні, що відрізняються своїм змістовим наповненням. У першому значенні інвестиційний договір - це угода між іноземним інвестором та вітчизняними суб'єктами інвестиційної діяльності щодо вкладання та реалізації інвестицій. У другому значенні інвестиційний договір - це угода між інвестором та іншими учасниками інвестиційної діяльності, що спрямовується на реалізацію будь-яких видів і форм інвестицій з метою одержання прибутку та/або досягнення соціального ефекту.

Для того щоб сформулювати власне поняття «інвестиційний договір», необхідно детально проаналізувати визначені вітчизняними та зарубіжними вченими доктринальні підходи до поняття інвестиційного договору.

В.М. Коссак визначає інвестиційний договір як угоду двох чи більше учасників інвестиційної діяльності, змістом якої є взаємні права й обов'язки, спрямовані на реалізацію іноземних інвестицій з метою отримання прибутку чи досягнення іншого соціального ефекту [4, с. 62]. Автором визначено поняття інвестиційного договору в межах реалізації іноземних інвестицій.

Своєю чергою В.Л. Мусіяка визначає, що інвестиційний договір - це основний правовий документ, що регламентує відносини учасників інвестиційної діяльності [6, с. 51]. Варто відзначити, що така точка зору тісно переплітається із визначенням інвестиційного договору, що передбачене в Законі України «Про інвестиційну діяльність» [5]. Однак до цього розділу в Законі варто було би включити норми про поняття, види, форму, сторони, істотні умови інвестиційного договору (контракту).

На думку О.Е. Сімсон, інвестиційний договір - договір, у якому хоча б однією стороною є інвестор, що регулює відносини з приводу довгострокового і ризикового розміщення майна, майнових прав та інших цінностей, що мають ринкову вартість, в обраний об'єкт підприємницької діяльності з метою отримання прибутку (доходу) від реалізації (використання) цих цінностей [7, с. 179]. Не повною мірою погоджуємося із наведеною позицією автора, адже таке твердження є не зовсім коректним у тій частині, що договір має довгостроковий характер. Наша позиція ґрунтується саме на тому, що інвестиційний договір може мати не тільки довгостроковий характер, а ще й короткостроковий та середньостроковий. У будь-якому разі незалежно від строку розміщення інвестицій між інвестором і реципієнтом буде укладено інвестиційний договір.

Зазначаємо, що О.М. Вінник дотримується господарсько-правової природи інвестиційного договору. Авторка твердить, що інвестиційний договір - договір майново-організаційного характеру, що укладається інвестором (уповноваженою особою) з іншими учасниками інвестування, які забезпечують виконання практичних дій щодо вкладення інвестицій певного виду у визначений договором об'єкт, із застосуванням певної форми інвестування, що в сукупності мають забезпечити досягнення запланованого інвестором соціально-економічного ефекту [8, с. 177]. Але тут у цілому виникають сутності з приводу господарсько-правової природи інвестиційного договору. Так, згідно з частиною 1 статті 175 ГК України [9] майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин під час здійснення господарської діяльності, через які зобов'язана сторона має вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Відповідно, варто дійти висновку, що інвестиційний договір має цивільно-правовий характер.

З цього питання доречно висловився Р.Б. Шишка, який визначив інвестиційний договір як умовну назву великої групи цивільно-правових договорів як організаційної форми реалізації інвестицій [10, с. 93]. Тобто вчений розкриває поняття інвестиційного договору через цивільно-правову природу зазначеної групи договорів. На підтримку викладеного зазначимо, що О.Е. Сімсон зауважує, що інвестиційний договір за своєю природою є цивільно-правовим договором, оскільки наявні майнові відносини між рівними учасниками інвестиційних відносин [7, с. 179] (аналогічної точки зору дотримується і В.В. Кафарський [11, с. 20-21]).

І.В. Венедіктова відзначає, що зі зростанням економічних процесів, відмови від командно-адміністративних методів управління економікою необхідно поширювати сферу приватного права, оскільки сутність відносин між суб'єктами ринку, у тому числі й інвестиційного, є цивільно-правовою. Тому загальні правила управління інвестиціями слід шукати саме в ЦК України - основному документі регламентації виникаючих цивільних правовідносин [12, с. 56].

Предметом інвестиційного договору є інвестиція в будь-якій не забороненій законом формі. Згідно зі статтею 1 Закону України «Про інвестиційну діяльність» інвестиціями можуть бути: кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери (крім векселів); рухоме та нерухоме майно (будинки, споруди, устаткування та інші матеріальні цінності); майнові права інтелектуальної власності; сукупність технічних, технологічних, комерційних та інших знань, оформлених у вигляді технічної документації, навиків та виробничого досвіду, необхідних для організації того чи іншого виду виробництва, але не запатентованих («ноу-хау»); права користування землею, водою, ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права; інші цінності [5]

Це можуть бути передбачені законодавством форми інвестицій та інвестиційної діяльності (інноваційна діяльність, капітальні вкладення в основні фонди, корпоративна форма, лізинг, придбання не забороненого законами України рухомого та нерухомого майна, створення підприємства, що повністю належить інвестору, чи придбання останнім у власність діючого підприємства повністю, придбання майнових прав). Предметом інвестиційного договору можуть бути також дії, послуги тощо, що надаються (виконуються) учасниками інвестиційної діяльності та спрямовані на забезпечення вкладення інвестицій.

Мета інвестиційного договору - це господарсько-правовий результат, який намагаються досягнути сторони в процесі укладання та виконання інвестиційного договору. Іншими словами, це те, що хочуть мати сторони у разі остаточного виконання договору. Як уже зазначалося раніше, це може бути отримання доходу (прибутку) та досягнення соціального/екологічного ефекту. Постійно ставимо собі запитання: «А чи може прибуток існувати без соціального/екологічного ефекту чи це взаємопов'язані речі?».

Прибуток - це основний узагальнюючий показник фінансових результатів будь-яких суб'єктів. Соціальний ефект інвестицій - важлива економіко-правова категорія, яка разом з іншими ефектами від інвестицій (економічний, організаційний, екологічний та інші) сприяє створенню соціально-економічного середовища в країні. Хоча оцінка соціального ефекту інвестицій тісно пов'язана з економічним ефектом, є проблема виміру цього показника кількісно, і це може відштовхувати інвестора. Відповідно до цього варто зробити висновок, що прибуток та соціальний ефект взаємопов'язані між собою та обов'язково виникають під час укладання та виконання інвестиційного договору. Що стосується екологічного ефекту, то тут однозначно важко стверджувати про те, що під час укладання та виконання інвестиційного договору виникає екологічний ефект. Адже такий ефект може мати як позитивний, так і негативний вплив на середовище та суспільство загалом.

Висновки

Інвестиційний договір виступає основним регулятором поведінки суб'єктів інвестиційної діяльності. Нормативні акти створюють правову основу інвестиційної діяльності, договір же встановлює конкретний правовий режим економічних і правових зв'язків між його сторонами. Він визначає порядок і умови виконання договірних зобов'язань, форми взаємодії сторін, контроль за виконанням зобов'язань, а також враховує специфічні особливості конкретних взаємозв'язків сторін. Інвестиційний договір виконує також функцію оцінки результатів інвестиційної діяльності.

Отже, інвестиційний договір - це домовленість суб'єктів інвестиційної діяльності, спрямована на реалізацію інвестицій у будь-яких видах, що не заборонені законодавством України з метою отримання прибутку та/або досягнення соціального й екологічного ефекту.

інвестиційний договір державний гарантія

Список використаних джерел

1. Стратегія сталого розвитку «Україна-2020». URL: https://www.undp.org/content/dam/ukraine/docs/SDGreports/UNDP_Strategy_v06- optimized.pdf.

2. Коссак В.М. Іноземні інвестиції в Україні (цивільно-правовий аспект). Львів : Центр Європи. 1996. 216 с.

3. Цивільний кодекс України. Відомості Верховної Ради України (ВВР). 2003. №№ 40-44. 356 ст.

4. Коссак В.М. Інвестиційні договори. Зобов'язання у сфері інвестицій та виробничій кооперації. Зобов'язальне право: теорія і практика : навчальний посібник для студентів юридичних вузів і факультетів університетів. / За ред. О.В. Дзери. Київ : Юрінком Інтер. 1998. 751 с.

5. Закон України «Про інвестиційну діяльність». Відомості Верховної Ради України (ВВР). 1991. № 47. 646 ст.

6. Мусияка В.Л. Правовые основы предпринимательской деятельности. Харьков : Бизнесинформ, 1995. 90 с.

7. Симсон О.Э. Инвестиционные и инновационные правоотношения: перспективы развития публичной и частной сфер : монография . Киев : Ін Юре. 2005. 416 с.

8. Вінник О.М. Інвестиційне право : навчальний посібник. Київ : Юрид. думка. 2005. 568 с.

9. Господарський кодекс України. Відомості Верховної Ради України (ВВР). 1991. № 47. 646 ст.

10. Шишка Р.Б. Инвестиционное право Украины : учебное пособие. Харьков : Эспада. 2000. 176 с.

11. Кафарський В.В. Інвестиційні договори в Україні: поняття, види, зміст, правове регулювання : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.03. Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького. Київ. 2006. 185 с.

12. Венедіктова І.В. Договір довірчого управління майном як форма реалізації правового інституту довірчого управління майном в Україні : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.03. Нац. юрид. акад. України імені Ярослава Мудрого. Харків, 2003. 207 с.

Размещено на Allbest.ru