Кримінологічна характеристика особи митника-корупціонера

Размещено на http://www.allbest.ru/

КРИМІНОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОСОБИ МИТНИКА-КОРУПЦІОНЕРА

Вороневич О.О.,

здобувач другого (магістерського) рівня вищої освіти кафедри кримінального права та кримінології Університету державної фіскальної служби України

У статті досліджується кримінологічна характеристика особи митника-корупціонера. Зазначено, що особою злочинця є певна абстракція (ідеальна модель), створена вченими-кримінологами на підставі проведених досліджень суб'єктів злочинів з метою встановлення таких властивостей індивідуума, за яким можна встановити і прогнозувати злочинну поведінку інших індивідуумів.

Для створення об'єктивного кримінологічного портрету особи митника-корупціонера використовується сукупність таких ознак, як вік, освіта, посада, спеціальне звання, досвід роботи. З кримінологічної точки зору ознака віку відображає періоди життєвого шляху, потреби і можливості, життєвий досвід, соціальну зрілість. Посада характеризує ранг державного службовця, коло службових повноважень, рівень доходів, соціальні зв'язки.

Встановлено, що у структурі злочинних корупційних цілей домінують три основні: 1) сприяння повному або частковому уникненню сплати митних платежів; 2) одержання неправомірної вигоди за не перешкоджання митному оформленню особистих речей, товарів і транспортних засобів; 3) забезпечення незаконного пропуску через митний кордон України контрабанди і контрафактних товарів.

Способами вчинення корупційного злочину належать: зловживання впливом, зловживання владою або службовим становищем із корисливих мотивів, вимагання неправомірної вигоди або створення умов для пропозиції, надання неправомірної вигоди вищому керівному складу, допоміжним способом досягнення злочинної мети є службове підроблення.

Характеристика осіб, які вчиняють корупційні злочини у митних органах, свідчить про те, що це особи віком від 20 до 55 років, які зазвичай мають вищу освіту, володіють високим інтелектуальним рівнем, володіють знаннями і навичками, необхідними для використання прогалин і колізій (недоліків) чинного законодавства у своїх інтересах або в інтересах інших осіб, зокрема, для уникнення юридичної відповідальності за свої вчинки.

Ключові слова: митник-корупціонер, особа злочинця, зловживання владою, неправомірна вигода, кримінологічний портрет.

The article examines the criminological characteristics of the person of the customs-corrupt person. It is noted that a criminal person is a certain abstraction (ideal model) created by criminologists on the basis of conducted research of crime subjects with the purpose of establishing such properties of an individual by which it is possible to establish and predict criminal behavior of other individuals.

To create an objective criminological portrait of the person of the corrupt customs officer, we use a set of features such as: age, education, position, special title, work experience. From a criminological point of view, the sign of age reflects periods of life, needs and opportunities, life experience, social maturity. The position describes the rank of civil servant, range of authority, level of income, social connections.

It is established that the structure of criminal corrupt purposes is dominated by three main ones: 1) promotion of full or partial avoidance of payment of customs duties; 2) obtaining undue benefits for not obstructing the customs clearance of personal effects, goods and vehicles; 3) ensuring illegal smuggling of counterfeit goods and counterfeit goods across the customs border of Ukraine.

The ways of committing a corruption crime include: abuse of influence, abuse of power or office for self-serving motives, claiming unlawful benefits or creating conditions for a proposal, giving undue benefits to senior management, ancillary means of achieving a criminal purpose are office forgery.

Characteristics of persons who commit corruption offenses in the customs authorities indicate that they are persons between 20 and 55 years of age, who usually have higher education, have high intellectual level, have the knowledge and skills necessary to use gaps and conflicts (deficiencies), current legislation in their own interest or in the interests of others, in particular, to avoid legal liability for their actions.

Key words: customs officer, corrupt person, criminal person, abuse of power, wrongful gain, criminological portrait.

Постановка проблеми

На сучасному етапі розвитку світу корупція стала однією з основних соціальних проблем. Для більшості держав вона є питанням виживання: від її вирішення значною мірою залежить якщо не саме існування держави, то щонайменше стратегічний напрям її економічного, політичного та матеріального розвитку.

Проте, не останню роль в корупційному явищі відіграє особа злочинця, яка завжди є однією з центральних проблем усіх наук кримінально-правового циклу. Наскільки людина має відповідати за свою поведінку та свої вчинки, настільки ми можемо прогнозувати її схильність до вчинення кримінального правопорушення [1, с. 76].

Актуальність теми зумовлена збільшенням кількості корупційних злочинів, що вчиняються посадовими особами митних органів за останні роки та зростанням чисельності осіб, яким оголошено підозру у вчиненні корупційних злочинів.

Стан дослідження проблеми. Дослідженню проблем протидії корупції присвячено численні праці таких учених, як В.Б. Авер'янов, Л.І. Аркуша, П.П. Андрушко, Л.В. Багрій-Шахматов, І.Г Богатирьов, О.М. Бандурка, Ю.В. Баулін, В.І. Борисов, О.Ю. Бусол, В.В. Голіна, І.М. Даньшин, О.М. Джужа, О.О. Дудоров, А.П. Закалюк, В.С. Зеленецький, О.Г. Кальман, М.І. Камлик, О.О. Кваша, М.Й. Коржанський, О.М. Костенко, О.М. Литвинов, М.І. Мельник, В.О. Навроцький, С.В. Невмержицький,

Т.М. Супрун, В.В. Топчій, М.І. Хавронюк та багато інших. Проте, незважаючи на системні антикорупційні заходи держави й наявні присвячені питанням протидії корупції дослідження вітчизняних і зарубіжних учених, Україна має найвищий показник корумпованості.

Метою статті є кримінологічна характеристика сучасної корупційної злочинності, особи злочинця-корупціонера, а також встановлення причин та умов вчинення корупційних злочинів в Україні.

Виклад основного матеріалу

Особазлочинця це: «певна абстракція (ідеальна модель), створена вченими-кримінологами на підставі проведених досліджень суб'єктів злочинів з метою встановлення таких властивостей індивідуума, за яким можна встановити і прогнозувати злочинну поведінку інших індивідуумів. Поняття особи злочинця слід розглядати як сукупність соціально значимих ознак, зв'язків і відносин, які характеризують людину з низьким рівнем контролю над собою і винну в порушенні норм кримінального закону» [1, с. 79].

Характеризувати особу митника-корупціонера ми пропонуємо на основі результатів узагальнення кримінальних проваджень, розглянутих судами упродовж 2012-2018 рр. за такими статтями Кримінального кодексу (далі КК України): ст. 364 КК України зловживання владою та службовим становищем; ст. 365 КК перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу; ст. 368 КК прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою; ст. 369-2 КК зловживання впливом [2].

Для створення об'єктивного кримінологічного портрету особи митника-корупціонера нами використовується сукупність таких ознак, як: «вік, освіта, посада, спеціальне звання, досвід роботи. З кримінологічної точки зору ознака віку відображає періоди життєвого шляху, потреби і можливості, життєвий досвід, соціальну зрілість. Посада характеризує ранг державного службовця, коло службових повноважень, рівень доходів, соціальні зв'язки. Сукупність значимих показників про особу злочинця відображені у табл. 1» [3].

Зазначена таблиця відображає тенденцію найвищої кримінальної активності інспекторського складу митних органів. «Тенденція до переважання серед злочинців посадових осіб саме оперативних, а не управлінських структурних підрозділів пояснюється місцем здійснення митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів та їх митного оформлення, а саме безпосередньо в пунктах пропуску (пунктах контролю) через митний кордон України. Останні розміщенні на території митних постів, що входять до зони діяльності регіональних митниць Державної фіскальної служби України (ДФСУ). Саме митні інспектори, що перебувають у штаті митних постів безпосередньо контактують з декларантами під час здійснення митних процедур. З їх числа на 85,3% складається контингент злочинців-корупціонерів. Управлінська ланка митних органів серед злочинців-корупціонерів представлена начальниками (заступниками) відокремлених структурних підрозділів регіональних митниць і головними спеціалістами (14,7%). Виходячи з існуючого пропорційного співвідношення інспекторів митної служби та начальників структурних підрозділів, такий результат цілком закономірний. Насторожує інше. Як з'ясувалося за результатами узагальнення кримінальних проваджень, серед засуджених осіб найвищі посади займали начальники митних постів регіональних митниць ДФС та їх заступники. На них корупційний ланцюг обривається» [3].

Зазначимо, що державні і старші державні інспектори є найнижчою і водночас найбільш чисельною ланкою митників-корупціонерів. В практичній діяльності таких осіб притягують до кримінальної відповідальності за вимагання неправомірної вигоди або зловживання службовим становищем. Певна частина митників втягуються у корупційну діяльність за власної ініціативи або під впливом товаришів по службі. Такі посадові особи виконують функцію безпосередніх одержувачів неправомірної вигоди від декларантів. Проте, це не означає, що вони є кінцевими набувачами вигоди. Така корупційна діяльність насторожує і понукає до думки про виконання рядових ролей у корупційних схемах, належність до низинної ланки в корупційної мережі чи вертикалі.

Як результат, наведені ознаки митників-корупціонерів формують певний соціальний образ, відносини і зв'язки в системі митних органів на різних рівнях, відношення до виконання службових обов'язків, різний ступінь кримінальної активності та залучення до корупційних практик. «Все це характеризує особистість злочинця з моральнопсихологічного боку як носія корпоративно-бюрократичної субкультури, цінностей та норм поведінки під час виконання службових обов'язків, типового представника корумпованої системи митної служби. Водночас соціальне ядро особистості злочинця становить його мотиваційна сфера, що представляє собою стійку ієрархічну систему провідних мотивів, відносин і зв'язків» [4, с. 104-105].

«Що стосується корисливих мотивів у кримінології вироблено спільну позицію, що в їх основі лежить бажання заволодіти матеріальними благами або позбутися майнових зобов'язань, чи уникнути необхідних матеріальних витрат» [5, с. 150]. «За оцінками експертів, мотивами вчинення корупційних злочинів під час здійснення митних процедур виступають: бажання покращити побутовий комфорт і споживацькі можливості 31,4%; бажання мати додаткові кошти на власні потреби та потреби сім'ї 24,1%; незаконне збагачення у великих та особливо великих розмірах 20,3%; крайня нужда в елементарних матеріальних благах 13,9%; бажання набути високого соціального становища 7,4%; інші спонукання 2,9% (кар'єризм, догоджання керівництву, кредитні зобов'язання). У літературі вирізняють три основні типи корупції: «корупція виживання», «корупція комфорту», «корупція престижу» [6, с. 43]. Також варто доповнити цей перелік «корупцією багатства».

Таблиця 1