Система протидії торгівлі людьми у Великобританії та перспективи засновування міжнародного досвіду Україною

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Система протидії торгівлі людьми у Великобританії та перспективи засновування міжнародного досвіду Україною

Uk's system of combating human trafficking and perspectives of applying its experience in Ukraine

Кайданович Т.М., старша викладачка кафедри правознавства

аспірантка Таврійського національного університету

Аналізується стан сучасного рабства у Великобританії як країни, що займає лідерські позиції у списку країн-призначення торгівлі людьми. Розглядаються особливості Британії як країни походження. Найбільш поширеними формами експлуатації є примушення до зайняття проституцією, трудова експлуатація та примушення (втягнення) до зайняття злочинною діяльністю. Досліджується система сучасного чинного законодавства Великобританії (Вб) та структура публічних та урядових організацій по протидії торгівлі людьми.

Особливу увагу приділено незалежному органу з широким колом повноважень - Independent Anti-slavery Commissioner (Уповноваженому з протидії рабству). Завданням якого є заохочувати належну практику запобігання, виявлення, розслідування та притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення рабства та торгівлі людьми; удосконалювати засоби ідентифікації жертв цих злочинів; надання допомоги та підтримки жертвам рабства та злочинам торгівлі людьми.

Досліджується механізм взаємодії Уповноваженого з державними органами, урядовими та неурядовими організаціями, приватними особами, сферою бізнесу та міжнародними агентами протидії торгівлі людьми.

Проводиться аналіз повноважень, компетенції, обов'язків,структури апарату (секретаріату) та партнерів Уповноваженого. Розглядається система моніторингу за діяльністю Уповноваженого та громадського контролю, особливо місце річних звітів про діяльність Уповноваженого як запоруку прозорості та ефективності його Офісу.

Дослідження включає аналіз діяльності National Referral Mechanism (NRM) Національного механізму звернення як одного з ключових стейкхолдерів системи протидії торгівлі людьми. Уповноважений тісно взаємодіє з NRM, що в свою чергу співпрацює з величезною кількістю організацій, що також підтримують жертв сучасного рабства до, під час і після виходу з NRM.

Аналізуються вітчизняні реалії явища торгівлі людьми та можливість запозичення британського досвіду для вдосконалення існуючої системи протидії торгівлі людьми в Україні.

Ключові слова: рабство, експлуатація, урядові організації, міжнародний досвід, Об'єднане Королівство, жертва торгівлі людьми, IASC, NRM.

This paper is giving a critical analysis to the situation of modern slavery in the UK as a top-list country of destination for human trafficking. The peculiarity of Britain as a country of origin is taken into account too. The most common forms of exploitation are prostitution, labor exploitation and coercion to participate in criminal activities. The paper examines the current system of UK legislation and the structure of public and governmental organizations in combating trafficking in human beings.

Particular attention is paid to an independent body with a wide authority - the Independent Anti-slavery Commissioner. The task of which is to promote good practices in the prevention, detection, investigation and prosecution of slavery and trafficking in human beings; to improve the means of identification of victims; to provide assistance and support to victims of slavery of human trafficking.

The present research focuses on the mechanism of interaction of the Commissioner with public bodies, governmental and non-governmental organizations, individuals, business and international agents of combating human trafficking.

This paper aims to give an analysis to authority, competencies, responsibilities, structure of the IASC Office and lASC's partners. We're aiming to evaluate the system of monitoring of the activity of the Commissioner, how the public control is conducted, to determine the place of the annual reports on the activity of the Commissioner in this system as a guarantee of transparency and efficiency of his/her Office.

The study includes an analysis of the activities of the National Referral Mechanism (NRM) as one of the key stakeholders in combating trafficking in human beings. The Commissioner works closely with NRM, which in turn cooperates with a large number of organizations that also support victims of modern slavery before, during and after leaving the NRM.

The analysis is given to the domestic human trafficking issues, and to the possibility of using British experience in order to improve the current system of combating human trafficking in Ukraine.

Key words: slavery, exploitation, government, international experience, United Kingdom, trafficking victim, IASC, NRM.

Постановка проблеми в загальному вигляді

Явище торгівлі людьми, що має на меті експлуатацію, не є лише проблемою держави і стосується не лише суб'єктів злочину - це проблема всього суспільства. Торгівля людьми є глобальною і торкається кожного. Щодня ми купуємо товари та матеріали, які, можливо, видобували люди в Ефіопії, або продукти харчування, такі як кава з Гватемали, какао з Гани, одягаємо речі пошиті в Китаї чи Тайвані, використовуємо послуги ремонтів та манікюру, навіть не задумуючись чи особи виконують таку роботу з власної волі. Бізнес компанії можуть і мимоволі поневолити працівників у власних ланцюгах поставок. Тому необхідно залучати усе суспільство до протидії цьому злочину.

Аналіз останніх досліджень та публікацій: питання торгівлі людьми та використання міжнародного досліду протидії розглядаються у працях М. Романюк, О. Краєвської, З. Смутчак, Н. Лукач, а саме питань нелегальної міграції та торгівлі людьми в країнах Західної Європи та Америки в загальному вигляді, висвітлено зовнішні причини та внутрішні передумови торгівлі людьми. А. Орлеан, Ю. Раковська, А. Мусієнко приділяють увагу поняттю, видам та механізмам торгівлі людьми, освітлюють діяльність правоохоронних органів національного та зарубіжного рівнів.

Постановка завдання: провести аналіз системи протидії торгівлі людьми у Великобританії та дослідити можливість застосування відповідного міжнародного досвіду для удосконалення системи протидії торгівлі людьми України.

Виклад основного матеріалу

Система протидії торгівлі людьми включає в себе сукупність нормативно-правової бази, структуру публічних органів, урядових та неурядових організацій, приватних осіб, наукової спільноти, що працюють задля попередження, виявлення, розслідування та надання допомоги жертвам торгівлі людьми, удосконалення засобів та способів викорінення цього ганебного явища. Автор розглядає систему протидії торгівлі людьми Об'єднаного Королівства.

Досліджуючи механізм протидії торгівлі людьми у Великобританії (ВБ), автор встановив систему дієвих законодавчих актів, що відображають державну політику, детально регламентують діяльність урядових організацій, передбачаючи водночас значні можливості неурядових. Зокрема, до них належать:

1) Європейська конвенція з прав людини (ВБ першою її ратифікувала у 1951р.), стаття 4 якої містить заборону рабства та примусової праці [1]);

2) Конвенція про примусову працю (№ 29) МОП, що засуджує використання примусової чи примусової праці у всіх її формах у найкоротший термін [2]), (ратифікована ВБ в 1930 р);

3) Протокол проти контрабанди мігрантів сушею, морем та повітрям, прийнятий резолюцією 55/25 ООН (Палермська конвенція проти транснаціональної організованої злочинності, [3]) (прийнятий ВБ у 2000);

4) Закон про сексуальні правопорушення 2003 р. Парламенту ВБ, що містить положення про сексуальні правопорушення, їх попередження та захист дітей від шкоди інших сексуальних актів [4]);

5) Закон Gangmasters (Ліцензування) 2004 р. Парламенту ВБ, яким передбачено ліцензування діяльності, пов'язаної з постачанням або використанням працівників у сільськогосподарських роботах, збиранні диких істот і диких рослин, вилові риби у рибних господарствах та певній обробці та пакуванні) [5];

6) Закон про коронерів та правосуддя 2009 р. Парламенту ВБ щодо розслідування випадків смерті та підтвердження та реєстрації випадків смерті; внесення змін до кримінального закону; порядок здійснення кримінального правосуддя та поводження з правопорушниками; положення про Уповноваженого з питань жертв та свідків; забезпечення безпеки судових та інших будівель; передбачає правову допомогу та оплату за юридичні послуги, що надаються у зв'язку з питаннями зайнятості; відшкодування отриманої від експлуатації неправомірної вигоди [6];

7) Закон про сучасне рабство 2015 р. Парламенту ВБ, щомістить положення про рабство, примусову працю та торгівлю людьми, включаючи положення про захист жертв; передбачає компетенцію Уповноваженого з питань протидії рабству [7];

8) Закони Асамблеї Північної Ірландії щодо торгівлі людьми та їх експлуатації [8] та Парламенту Шотландії щодо торгівлі людьми та їх експлуатації [9],прийняті одразу після прийняття Закону про сучасне рабство 2015 р;

9) Закон про імміграцію та притулок 1999 р Парламенту ВБ, що містить положення про імміграцію та притулок; передбачає доступ до послуг, об'єктів, ліцензій та роботи відповідно до імміграційного статусу; про виконання певного законодавства, що стосується ринку праці; передбачає вимоги до мови для працівників державного сектору та плату за паспорти та реєстрацію громадян [10].

Аналіз вищевказаних нормативних актів дозволив зробити висновок, що до елімінації проблема залучене широке коло органів та посадових осіб, починаючи з Уряду Великобританії [11], який складає Прем'єр- міністр, 25 департаментів (Departments), в рамках Home Office Department(Міністерство внутрішніх справ) працює 30 агентств (agencies) та публічних відомств (public bodies), закінчуючи окремо виділеним незалежним органом моніторингу - Independent Anti-slavery Commissioner (в контексті дослідження, орієнтованого на українську правову модель, автор пропонує застосовувати назву «Уповноважений з питань протидії рабству»).

Незважаючи на те, що Офіс Уповноваженого з питань протидії рабству (IASC) віднесено до структури Міністерством внутрішніх справ Об'єднаного Королівства (Home Office), IASC являється органом зі спеціальним статусом, а характер взаємодії між IASC та Home Office визначає Меморандум про взаєморозуміння (Memorandum of Understanding)[12]), одночасно з функціями IASC, роллю і обов'язками ключових осіб, які беруть участь у керуванні, спонсорстві та нагляді за діяльністю органу.

Широке коло завдань потребує залучення значних людських ресурсів. Урядом ВБ було передбачено створення Офісу (управління) Уповноваженого, що має складається з співробітників-експертів, які мають досвід роботи в правоохоронних органах, політиці, підтримці жертв, наукових дослідженнях, правах людини та людей, які мають багаторічний досвід роботи у секторі боротьби проти рабства Великобританії. Окрім штатних працівників Уповноважений користується послугами Консультативної групи (Commissioner's Advisory Panel), метою якої є надання керівництва та підтримки IASC, Це дорадча група, а не контрольна. Консультативна група не наділяється повноваженнями надавати Уповноваженому вказівки, тобто останній може вибрати дотримуйтесь іншого курсу дій, ніж запропонований групою. Члени групи співпрацюють з Уповноваженим на громадських засадах [13].

IASC наділяється широкими повноваженнями задля заохочення належної практики запобігання, виявлення, розслідування та притягнення до кримінальної відповідальності за застосування рабства та торгівлі людьми; задля ідентифікації жертв цих злочинів та надання їм допомоги та підтримки. Особливий інтерес викликає положення Закону про сучасне рабство (Modern Slavery Act 2015 [7]), що зобов'язує правоохоронні та прикордонні органи, органами місцевого самоврядування, органами охорони здоров'я, спеціальний орган по протидії застосування примусової праці та експлуатації (GLAA) співпрацювати з Уповноваженим, задля виконання останнім своїх функцій. Визначені державні органи зобов'язані відповідати на запити Уповноваженого та надавати усю інформацію (окрім інформації про пацієнтів). Ознака обов'язковості (включно із настанням негативних наслідків для суб'єктів у разі уникненні чи відмові від співпраці) наділяє положення реальною практичною юридичною силою.

В рамках співпраці у протидії рабству Уповноважений може звертатися із заявами до Державного секретаря, міністрів Шотландії та Міністерству юстиції Північної Ірландії; надавати рекомендації будь-яким органам державної влади щодо здійснення своїх функцій; здійснювати або сприяти (фінансово чи іншим чином) проведення досліджень; надавати інформацію, проводити навчання або тренінги; консультувати державні органи (включаючи Уповноваженого з питань жертв та свідків), добровільних організацій та інших осіб; співпрацювати з державними органами (включаючи Уповноваженого з питань жертв та свідків), добровільними організаціями та іншими особами у Великобританії чи за кордоном.

Уповноваженому забороняється використовувати свої повноваження задля розгляду індивідуальної справи, що це не перешкоджає йому розглядати окремі справи та робити висновки щодо них з метою розгляду загального питання.

Поруч із повноваженнями на Уповноваженого покладений обов'язок підготувати стратегічний план діяльності (цей план визначає, як Уповноважений пропонує виконувати покладені на нього завдання у період, якого цей план стосується, що має бути не менше одного року та не більше трьох). Стратегічний план повинен вказати цілі та пріоритети Уповноваженого; включати заходи та проекти, які пропонується здійснити протягом звітного періоду.

Останній звіт Уповноваженого з питань протидії рабству ВБ за 2016-2017 року [15] продемонстрував 5 пріоритетів діяльності Уповноваженого та результати їх реалізації: 1) ідентифікація жертв та надання допомоги; 2) забезпечення вдосконалення діяльності правоохоронних органів та здійснення кримінального правосуддя; 3) сприяння принципу «кращої практики» партнерства; 4) залучення приватного сектору для заохочення прозорості ланцюгів поставок та боротьба з трудовою експлуатацією;

1) міжнародна співпраця з метою подолання злочину торгівлі людьми.

В рамках дослідження автор звертає увагу результативність діяльності Уповноваженого за заявленими пріоритетами, зокрема, реформування британського Національного механізм звернення - National Referral Mechanism (NRM), запровадженого в 2009 році. NRM надає житло та інші життєво важливі послуги для потерпілих, співпрацює з величезною кількістю організацій, що також підтримують жертв сучасного рабства до, під час і після виходу з NRM[14]. Так як Уповноважений співпрацює з NRM як з одним із головних гравців у сфері протидії торгівлі людьми, то потребує актуальної інформації про поточну та виконану роботу, таким чином NRM зобов'язаний відповідати на звернення, приймати запропоновані Уповноваженим зміни та рекомендації.

Незадовільність роботи NRM, особливо, швидкість реагування на вчинені злочини, відзначена Уповноваженим у результатах Річного звіту за 2016-2017, привезли до реформування системи NRM. Уповноважений залучив широке коло стейкхолдерів ВБ (благодійні організації підтримки потерпілих, учасників Моніторингової групи протидії торгівлі людьми(Апй-Тга:Шсккщ Monitoring Group), Консультативну групу з експлуатації праці (Labour Exploitation Advisory Group), благодійні організації для дітей-жертв торгівлі людьми, статутні органи влади - місцеві ради та поліцію, приватних осіб, органи державної влади, громадянське суспільство, наукові установи, представників інтересів дітей та молоді), і на основі отриманої інформації запропонував нову ефективну модель органу протидії торгівлі людьми.

Проблему NRM (з квітня 2019 р) було вирішено шляхом виділення останнього у окремий підрозділ Міністерства внутрішніх справ для розгляду справ торгівлі людьми та надання статусу жертвам. Цей підрозділ об'єднав розпорошені між підрозділи Національного агентства з питань злочинності ВБ та підрозділу у справах віз та імміграції повноваження, та відтепер є повністю відокремленим від системи імміграції. Такий підхід відкрив доступ до допомоги жертвам торгівлі людьми, які мають проблеми з імміграційним статусом. Це є дієвим засобом протидії латентній прихованій злочинності, до якої належить торгівля людьми.

Наглядовий механізмом за діяльністю Уповноваженого представлений Державним секретарем. Останній затверджує та слідкує за реалізацією заявлених у Плані завдань, оцінює ступінь виконання цілей і пріоритетів Уповноваженого в цьому році, презентує його Парламенту. Державний секретар може доручити Уповноваженому відмовитись від публікації будь-якого звіту, якщо вважає, що така інформація суперечить інтересам національної безпеки; може загрожувати безпеці будь-якої людини в Британії або може зашкодити розслідуванню чи переслідуванню злочину, передбаченого законодавством.

Незважаючи на механізм моніторингу і те, що Уповноважений призначається на посаду Державним секретар після консультацій з міністерствами Шотландії та Міністерством юстиції Північної Ірландії [7], британському законодавцю вдалося забезпечити незалежність Уповноваженого та наділити його особливим статусом.

Якщо перенести такий орган як Офіс Уповноваженого з питань протидії рабству у площину української системи державних органів, то на нашу думку, то британська модель розташування IASC у системі органів Міністерства внутрішніх справ буде недоречною. Викликають тривогу наглядові повноваження Міністерства за діяльністю Уповноваженого, що може призвести до тиску на останнього (усі види організацій протидії рабству та торгівлі людьми зобов'язані співпрацювати та надавати інформацію на запит Уповноваженого) розкривати конфіденційну інформацію, від імені останнього збирати інформацію непередбаченими законом способами тощо.

Аналіз британського законодавства та практики його застосування дозволив зробити висновок, що Уповноважений виконує роль посередника, ланки між усіма державними органами, органами громадянського суспільства, неурядовими організаціями, бізнесу та міжнародними організаціями забезпечуючи ефективну протидію торгівлі людьми. Ця посада відповідає за своїм змістом ролі національного та міжнародного «координатора» усіх зусиль держави по протидії торгівлі людьми.

торгівля людьми злочинний

Висновок

Досвід Об'єднаного Королівства зі створення такої посади як Уповноважений у питаннях протидії рабству може стати чудовим прикладом для України перейняти таку практику. Аналіз чинного законодавства та системи публічних органів управління дозволяє зробити висновок, що потенційний новостворений «Секретаріат Уповноваженого з питань протидії торгівлі людьми» з повним обсягом повноважень, передбачених для IASC, не може бути віднесеним ані до системи органів Міністерства внутрішніх справ, ані до системи органів Міністерства соціальної політики (чинного координатора політики протидії торгівлі людьми), так як завдання, що покладається на нього, за зразком британської моделі, не зможуть бути виконані неупереджено, незалежно, без політичного чи ієрархічного тиску. Однією з причин є суттєва централізація влади, недовіра суспільства до держаних органів первинного реагування - поліції та місцевих відділів у справах сім'ї та молоді (при облдержадміністраціях) та необхідність надання підтримки неурядовим організаціям, що надають допомогу жертвам торгівлі людьми та працюють у сфері її протидії.

Список використаних джерел

1. European Convention on Human Rights. European Court on Human Rights (UCHR). Documents. Website. Mode of Access: https://www.echr.coe.int/Documents/Convention_ENG.pdf.

2. Forced Labour Convention, (No. 29). International Labour Organization (ILO). Labour Standards. Website. Mode of Access: https://www.ilo.org/dyn/normlex/en/f?p=1000:12100:0::N0::P12100JL0_C0DE:C029.

3. Protocol against the Smuggling of Migrants by Land, Sea and Air, adopted by General Assembly resolution 55/25. United Nations Treaty Collection. Website. Mode of Access:https://treaties.un.org/Pages/ViewDetails.aspx?src=IND&mtdsg_no=XVIII-12-a&chapter=18&lang=en.

4. Sexual Offences Act 2003. Legislation of UK. Website. Mode of Access: http://www.legislation.gov.uk/ukpga/2003/42/contents.

5. Gangmasters (Licensing) Act 2004. Legislation of UK. Website. Mode of Access: http://www.legislation.gov.uk/ukpga/2004/11/contents.

6. Coroners and Justice Act 2009. Legislation of UK. Website. Mode of Access: http://www.legislation.gov.uk/ukpga/2009/25/contents.

7. Modern Slavery Act 2015. Legislation of UK. Website. Mode of Access: http://www.legislation.gov.uk/ukpga/2015/30/contents/enacted.

8. Human Trafficking and Exploitation (Criminal Justice and Support for Victims) Act (Northern Ireland) 2015. Legislation of UK. Website. Mode of Access: http://www.legislation.gov.uk/nia/2015/2/enacted.

9. Human Trafficking and Exploitation (Scotland) Act 2015. Legislation of UK. Website. Mode of Access: http://www.legislation.gov.uk/ asp/2015/12/contents.

10. Immigration and Asylum Act 1999. Legislation of UK. Website. Mode of Access: http://www.legislation.gov.uk/ukpga/1999/33/contents.

11. Governmental Website of United Kingdom. Mode of Access: https://www.gov.uk/government/organisations.

12. Memorandum of Understanding (MoU). Office of the Independent Anti-slavery Commissioner. Website. Mode of Access: https://www.antislaverycommissioner.co.uk/media/1313/memorandum-of-understanding-2019.pdf.

13. IASC advisory panel: Membership. IASC Office. Website. https://www.antislaverycommissioner.co.uk/media/1322/iasc-advisory-panel- membership-1.pdf.

14. Modern Slavery in the UK. Office of the Independent Anti-slavery Commissioner. Website. Mode of Access: https://www.antislaverycommissioner.co.uk/about-modern-slavery/modern-slavery-in-the-uk/.

15. Annual Report for the period 1 October 2016 to 30 September 2017. Independent Anti-Slavery Commissioner Office. Website. Mode of Access: https://www.antislaverycommissioner.co.uk/media/1164/iasc_annual-report-16-17-web.pdf.

Размещено на Allbest.ru