Особливості формування виборчої системи в Угорщині в 1980-ті - 1990-ті роки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра теорії та історії держави і права

ДВНЗ «Ужгородський національний університет»

Особливості формування виборчої системи в Угорщині в 1980-ті - 1990-ті роки

The peculiarities of the formation of the electoral system in Hungary in the 1980-s - 1990-s

Попович Т.П.,

кандидат юридичних наук, доцент

Стаття присвячена розкриттю особливостей формування виборчої системи в Угорщині у 1980-ті - 1990-ті роки. Проаналізовано, що ключовим елементом розбудови майбутньої демократичної правової держави на теренах постсоціалістичної Угорщини реформатори визначили створення багатопартійної системи.

Доведено, що парламентська виборча система Угорщини є однією з найскладніших не тільки в Європі, але і в світі. До того ж низка дослідників одностайна у судженнях щодо основних її недоліків та суперечностей. По- перше, детальна законодавча регламентація технологічних аспектів угорської електоральної системи тільки посилює її складність і недоступність для пересічного виборця. По-друге, звертає на себе увагу закритий характер територіальних виборчих партійних списків. Окрім того, не можна залишити поза увагою очевидні переваги та позитивні аспекти впровадженої електоральної системи в Угорщині. Так, обґрунтовано, що угорська виборча система є такою, що найбільш повно і всебічно враховує волевиявлення виборців. Угорська модель внесла в голосування елемент змішаної пов'язаної моделі - залежність результатів голосування за обома системами і корекцію їх результатів (за компенсаційною системою). Метою встановлення даного типу виборчої системи було прагнення угорських законодавців не допустити надмірної фрагментарності парламенту.

Також до певних переваг угорської виборчої системи необхідно віднести системну і цілісну інституційну регламентацію виборчого процесу, тобто методики підготовки виборів (висунення, реєстрація, агітація), техніку проведення виборів, технології підрахунку голосів і технологію розподілу мандатів.

Зроблено висновок, що якісно нова виборча система в Угорщині, яка з незначними модифікаціями продовжує діяти і сьогодні, була введена на підставі норм виборчого закону 1989 року. Вона має змішану (трирівневу) структуру та є однією з найскладніших порівняно з іншими чинними виборчими системами.

Ключові слова: вибори, виборча система, партії, багатопартійна система, демократизація.

The article is devoted to revealing the peculiarities of the formation of the electoral system in Hungary (in the 1980-s-1990-s). It has been analyzed that reformers have identified the creation of a multi-party system as a key element in building a future democratic rule of law on the territory of post-socialist Hungary.

It is proved that Hungary's parliamentary electoral system is one of the most difficult not only in Europe but also in the world. In addition, a number of researchers agree on its basic shortcomings and contradictions. Firstly, the detailed legislative regulation of the technological aspects of the Hungarian electoral system only increases its complexity and inaccessibility to the average voter. Secondly, the closed nature of territorial election party lists draws attention. In addition, the obvious benefits and positive aspects of the implemented electoral system in Hungary cannot be overlooked. It is justified that the Hungarian electoral system is the one that most fully and comprehensively takes into account the will of the voters. The Hungarian model introduced a mixed related model element in the voting - the dependence of the voting results on both systems and the correction of their results (compensation system). The purpose of establishing this type of electoral system, in the first place, was the desire of the Hungarian legislators to prevent excessive fragmentation of the parliament.

Some of the advantages of the Hungarian electoral system also include systemic and comprehensive institutional regulation of the electoral process: election preparation methods (nomination, registration, campaigning), election techniques, vote counting technology, and mandate allocation technology.

It is concluded that a qualitatively new electoral system in Hungary, which with minor modifications continues today, was introduced on the basis of the 1989 election law. It has a mixed, three-tier structure and is one of the most complex compared to other existing electoral systems.

Key words: elections, electoral system, parties, multiparty system, democratization.

Постановка проблеми

Головними передумовами початку демократизації в Угорщині стали два фактори: 1) криза легітимності партійного керівництва Угорської соціалістичної робітничої партії (далі - УСРП), у результаті чого у країні виник економічний та політичний колапс; 2) виникнення та активізація опозиційних комуністичній ідеології громадських об'єднань і суспільних рухів. Потім структура опозиційних утворень еволюціонувала в організаційну структуру політичних партій, які безпосередньо ініціювали демократичну трансформацію країни [1, с. 64].

Стан дослідження. Окресленій проблемі були присвячені праці таких вчених: О. Брусиловської, Е. Рітко, Б. Страшуна, Д. Ткача, І. Черленяк, І. Штумпфа, І. Яжборовської та інших. Однак науковці торкались тільки окремих аспектів визначеного предмета дослідження, що обґрунтовує та підтверджує актуальність обраної теми.

Метою даної статті є розкриття основних аспектів формування виборчої системи в Угорщині у досліджуваний період (у 1980-ті - 1990-ті роки).

Виклад основного матеріалу

виборча система угорщина

Ключовим елементом розбудови майбутньої демократичної правової держави на теренах постсоціалістичної Угорщини реформатори визначили створення багатопартійної системи [2, с. 13]. У контексті цього слід згадати прийнятий у 1983 р. новий виборчий закон, згідно з яким вимагалось обов'язкове висування на одне місце двох і більше кандидатів у депутати Державних зборів (парламенту) та у місцеві ради [3]. Така законодавча новела виступала революційною на тлі досвіду інших соціалістичних держав.

Однак сучасна партійна система Угорщини почала формуватися у 1988-1990 рр. у трьох напрямах: 1) створення нових партій - Угорського Демократичного Форуму (УДФ), Союзу вільних демократів (СВД), Союзу молодих демократів (ФІДЕС), сформованих на основі демократичних опозиційних рухів або нових можливостей для забезпечення бізнес-інтересів; 2) відродження так званих історичних партій - Незалежної партії дрібних господарів (НПДГ), Християнсько-демократичної партії (ХДП), Соціал-демократичної партії Угорщини (СДПУ); 3) реорганізації партії комуністичного, класового типу - Угорської Соціалістичної робітничої партії (УСРП) - в Угорську Соціалістичну партію (УСП) [4, с. 42-43].

Відзначимо, що ще на початку 1989 року Державними зборами було прийнято закони «Про право на зібрання (свободу зібрань)» [5] та «Про право на об'єднання» [6], які, безумовно, сприяли активізації процесу формування багатопартійної системи в Угорщині. Так, згідно з першим нормативно-правовим актом були закріплені права осіб на свободу зібрань, проведення мирних мітингів, походів та демонстрацій для забезпечення їх учасникам вільного виявлення поглядів. Також, крім іншого, передбачалась можливість учасників цих заходів формувати спільну громадську думку з метою донесення її до відома всіх зацікавлених сторін. відповідно ж до положень другого законодавчого акта право на об'єднання в Угорщині належить усім особам. на його основі кожен може разом з іншими створювати організації або спільноти та брати участь у їх діяльності. Фізичні та юридичні особи і створені ними організації, що не є юридичними особами (залежно від мети та наміру засновників), можуть утворювати політичну партію, професійну спілку, масовий рух, організацію із захисту інтересів, об'єднання та будь-яку іншу організацію, що не суперечить законодавству.

Безпосереднє законодавче оформлення інститут політичних партій в Угорщині отримав з прийняттям у 1989 р. Закону «Про функціонування та діяльність політичних партій» [7] та внесенням відповідних змін до Конституції. Окрім засад діяльності політичних партій, норми спеціалізованого закону спрямовувались на забезпечення участі громадян у політичному житті країни. Тому Парламентом було проголошене та закріплене право громадян на свободу об'єднання, а також інші політичні права у дусі поваги до демократичних цінностей.

Наступним важливим кроком з боку законодавців став закон «Про вибори членів Парламенту», схвалений у жовтні 1989 року [8]. Торкаючись глибшого аналізу змісту виборчого Закону 1989 року, зауважимо, що на підставі його норм в Угорщині була введена якісно нова виборча система, яка з незначними модифікаціями продовжує діяти і сьогодні.

Вона має змішану (трирівневу) структуру. Так, із 386 депутатів Державних Зборів 176 обираються в одномандатних виборчих округах за мажоритарною системою абсолютної більшості у 2 тури; 152 мандати розподіляються за пропорційною системою між партійними списками кандидатів, висунутих в областях; 58 депутатських мандати розподіляються також на основі принципу пропорційності, але за загальнодержавними партійними списками. Партії, що здобули менше 4% голосів (пізніше бар'єр був підвищений до 5%), до розподілу місць за пропорційною виборчою системою не допускаються.

В індивідуальних виборчих округах кандидатів можуть висувати виборці і партії, зареєстровані згідно із Законом. Дві або більше партії можуть здійснювати висування кандидатів спільно. Якщо одна особа пропонується окремо виборцями і партією, то підписи підсумовувати не допускається. При цьому для висунення необхідні підписи щонайменше 750 виборців. Залишки голосів партій підлягають підрахунку в загальнонаціональному масштабі. При цьому мандати, які не заміщені в територіальних виборчих округах, приєднуються до мандатів загальнонаціональних партійних списків. Безпосередньо між ними депутатські місця розподіляються відповідно до наявних у партії невикористаних голосів, отриманих в індивідуальних та територіальних виборчих округах. Партії ж, що не подолали виборчий бар'єр (4%, а пізніше - 5%), у розподілі участі не беруть.

У контексті досліджуваного відзначимо, що у результаті компромісу, досягнутого в рамках круглого столу, перші вільні парламентські вибори в Угорщині відбулися навесні 1990 року. Найбільший відсоток голосів на перших виборах до Державних Зборів отримали такі новостворені праві партії: Угорський демократичний форум (УДФ) - близько 42,75% голосів, Союз вільних демократів (СВД) - 24,35%, Незалежна партія дрібних власників (НПДВ) - близько 11,4%, Народна партія християнських демократів (НПХД) - близько 6% [4]. Зауважимо, що наступні вільні вибори, які відбулися у 1994 році, повністю змінили розподіл місць у Парламенті. Перемогу здобула Угорська соціалістична партія, яка отримала більшість голосів виборців. Тенденцію щодо ротації політичних партій було продемонстровано і на парламентських виборах 1998 року [9, р. 286]. Хоча розподіл місць у Парламенті постійно змінювався і відзначалася відповідна циклічність формування урядів в Ур то правоцентристськими, то лівоцентристськими партіями, однак члени одних і тих же політичних сил отримували депутатські мандати після виборів у 1990, 1994 та 1998 рр. Угорська виборча система більше сприяла і обстоювала інтереси великих партій і водночас створювала перешкоди для фрагментарного парламентського представництва [10, р. 416]. Попри зміну урядів коаліційної більшості у Державних Зборах, основні актори на політичній та економічній сценах країни залишаються незмінними. Вони міняються ролями, але від цього їх статус та становище в суспільстві не змінюється, що свідчить про те, що політична та економічна стабільність в Угорщині, хоч і далека від ідеалу, але достатня, щоб рухатися вперед і поліпшувати життя угорського народу [11, с. 217].

Спеціалісти звертають увагу й на те, що на першому етапі становлення демократії відбувалися коаліційні об'єднання партій з різними (інколи навіть перехресними) поглядами для досягнення відповідних цілей [12, р. 85].

Загалом парламентська виборча система Угорщини, на думку більшості аналітиків-конституціоналістів, є однією з найскладніших не тільки в Європі, але і в світі. До того ж низка дослідників сходиться у судженнях щодо основних її недоліків та суперечностей. По-перше, детальна законодавча регламентація технологічних аспектів угорської електоральної системи тільки посилює її складність і недоступність для пересічного виборця. По-друге, звертає на себе увагу закритий характер територіальних виборчих партійних списків. Крім того, суперечливість на неоднозначність угорської виборчої системи зумовлюється передумовами її виникнення (як наслідок певного політичного компромісу в 1989 році під час радикальної зміни форми державного режиму) [13].

Окрім того, не можемо залишити поза увагою очевидні переваги та позитивні аспекти впровадженої електоральної системи в Угорщині. Так, на думку дослідників (І.С. Яжборовська), угорська виборча система є такою, що найбільш повно і всебічно враховує волевиявлення виборців. Вона надає кандидатам значні можливості, більш ретельно розподіляє місця у парламенті. Це не проста «змішана і непов'язана система», за якої одна частина депутатського корпусу обирається бюлетенями пропорційної системи, а інша - мажоритарної. Угорська модель внесла в голосування елемент «змішаної пов'язаної моделі», тобто залежність результатів голосування за обома системами і корекцію їх результатів (компенсаційна система) [14, с. 8]. Метою встановлення даного типу виборчої системи було прагнення угорських законодавців не допустити надмірної фрагментарності парламенту.

Також до певних переваг угорської виборчої системи необхідно віднести системну і цілісну інституційну регламентацію виборчого процесу, тобто методики підготовки виборів (висунення, реєстрація, агітація), техніку проведення виборів, технології підрахунку голосів і технологію розподілу мандатів. Згідно з логікою угорських парламентарів усі складники електорального процесу мають бути взаємозалежними і визначати поведінку виборців, поведінку державних органів, характер дій і політичних комбінацій суб'єктів активного виборчого права.

Висновки

Таким чином, в Угорщині на першому етапі реформ відновлення демократичних інститутів відбувалося еволюційно, а ключовими правовими засобами в цьому процесі виступали конституційні та законодавчі зміни 1989-1990 років. Впродовж перших років законами були закладені умови проведення вільних виборів, функціонування плюралістичної демократичної політичної системи. Сучасна партійна система Угорщини почала формуватися у 1988-1990 рр. у трьох таких напрямах: створення нових партій, сформованих на основі демократичних опозиційних рухів або нових можливостей для забезпечення бізнес-інтересів; відродження так званих історичних партій; реорганізації партії комуністичного, класового типу. Якісно нова виборча система в Угорщині, яка з незначними модифікаціями продовжує діяти і сьогодні, була введена на підставі норм виборчого закону 1989 року. Вона має змішану (трирівневу) структуру, є однією з найскладніших порівняно з іншими чинними виборчими системами. При цьому, маючи свої переваги та недоліки, запроваджена угорська електоральна система більше сприяла і обстоювала інтереси великих партій і водночас створювала перешкоди для фрагментарного парламентського представництва.

Список використаних джерел

1. Центральноевропейские страны на рубеже ХХ-ХХІ вв. Аспекты общественно-политического развития: историкополитологический справочник / ответственный составитель Ю.С. Новопашин. Москва: Новый хронограф, 2003. 256 с.

2. Ткач Д.І. Політичні трансформації в Угорській Республіці на рубежі ХХ-ХХІ століть (у контексті демократичних перетворень у постсоціалістичних країнах Центральної та Східної Європи): автореф. дис.... д-ра політ, наук: 23.00.02. Київ, 2004. 39 с.

3. 1983. Evi III. tбrvлny az Огааддуи^і kлpviselбk лs а tanаcstagok valasztasar6l. URL: http://www.1000ev.hu/index. рІір?а=3&рагат=8541 (дата звернення: 03.11.2019).

4. Черленяк І.І. Особливості парламентської виборчої системи Угорщини. Стратегічні пріоритети. 2007. № 4 (5). С. 41-47.

5. Evi III. tбrvлny а gyйlekezлsi jogrol. 1989. URL: http://www.1000ev.hu/index.php?a=3&param=8601 (дата звернення: 03.11.2019).

6. Evi II. tбrvлny az egyesйlлsi jogrol. 1989. URL: http://www.1000ev.hu/index.php?a=3&param=8600 (дата звернення: 03.11.2019).

7. Evi XXXIII. tбrvлny а раїїок mиkбdлsлrol лs gazdаlkodаsаrol. 1989. URL: http://www.1000ev.hu/index.

рІір?а=3&рагат=8631 (дата звернення: 05.11.2019).

8. Evi XXXIV. tбrvлny az огааддуи^і kлpviselбk vаlasztаsаrol. 1989. URL: http://www.1000ev.hu/index. рІір?а=3&рагат=8632 (дата звернення: 05.11.2019).

9. Zielonka J., Pravda A. Democratic consolidation in Eastern Europe. Vol. 2: International and transnational factors. Oxford: Oxford UP, 2001. 556 p.

10. Zielonka J. Democratic consolidation in Eastern Europe. Vol. 1: Institutional engineering. Oxford: Oxford UP, 2001.493 p.

11. Ткач Д.І. Сучасна Угорщина в контексті суспільних трансформацій. Міжрегіональна академія управління персоналом. Київ: МАУП, 2004. 480 с.

12. Auer A., Butzer Michael. Direct democracy: the Eastern and Central European experience. Aldershot etc.: Ashgate, 2001. 370 p.

13. Венгрия: анализ избирательного законодательства в контексте соблюдения общедемократических стандартов и прав человека / Центр мониторинга демократических процессов «Кворум». URL: http://www.cmdp-kvorum.org/democratic- process/65 (дата звернення: 05.11.2019).

14. Яжборовская И.С. Трансформация избирательных систем и выборы в странах центрально-восточной и юго-восточной Европы. Новая и новейшая история. 2008. № 2. С.3-20.

Размещено на Allbest.ru