До прозорості процедури тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей при кваліфікаційному оцінюванні суддів

Дослідження основних характеристик принципу прозорості процедур публічного управління. Тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей суддів чи кандидатів на посаду суддів при кваліфікаційному оцінюванні суддів (КОС).

Рубрика Государство и право
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 17.03.2021
Размер файла 36,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДО ПРОЗОРОСТІ ПРОЦЕДУРИ ТЕСТУВАННЯ ОСОБИСТИХ МОРАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИХ ЯКОСТЕЙ ТА ЗАГАЛЬНИХ ЗДІБНОСТЕЙ ПРИ КВАЛІФІКАЦІЙНОМУ ОЦІНЮВАННІ СУДДІВ

Рядінська В.О.,

доктор юридичних наук, професор, завідувач лабораторії проблем правового та організаційного забезпечення діяльності Міністерства Державного науково-дослідного інституту Міністерства внутрішніх справ України

Остапович В.П.,

кандидат юридичних наук, завідувач лабораторії психологічного забезпечення Державного науково-дослідного інституту Міністерства внутрішніх справ України

Карпушова О.В.,

кандидат юридичних наук, суддя Шостого апеляційного адміністративного суду

Стаття присвячена дослідженню основних характеристик принципу прозорості процедур публічного управління і тестуванню особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей суддів чи кандидатів на посаду суддів при кваліфікаційному оцінюванні суддів (КОС).

Зазначено, що в науковій літературі відсутнє єдине, чітке визначення принципу прозорості як принципу публічного управління, що і обумовлює відсутність його нормативного визначення та закріплення. На підставі аналізу доктринальних підходів до цього поняття виділено характеристики, які притаманні прозорості як принципу публічного управління: 1) відкритість інформації про рішення та дії, які приймаються органами публічної влади для різних груп, що передбачає доступність до інформації як суб'єктивне право, гарантоване необмеженому колу осіб; 2) відсутність обмежень доступу до суспільно-важливої інформації під приводом її секретності, конфіденційності тощо; 3) зрозумілість представленої інформації (подача інформації про діяльність органів публічної влади в такій формі, що забезпечує її зрозумілість та легкість для сприйняття); 4) передбачуваність дій (кореспондуючий обов'язок органів публічної влади проводити свою діяльність відповідно до закріплених та опублікованих правил поведінки, тобто органи публічної влади здійснюють свої функції не довільно, а відповідно до опублікованих правил); 5) відкритість для зовнішніх перевірок з будь-яких питань (можливість здійснювати контроль за діяльністю органів публічної влади).

Виходячи з аналізу загальних характеристик цих методик, автори зазначають, що їх застосування для тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей суддів чи кандидатів на посаду суддів при КОС викликає значні сумніви.

На підставі аналізу процедури тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей суддів чи кандидатів на посаду суддів при КОС констатовано, що на етапі тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей суддів чи кандидатів на посаду суддів при КОС, процедури визначення суб'єктів, які обирали методики такого тестування, вибору та застосування методик тестування, а також співбесіди з психологом, процедура КОС не є прозорою, оскільки не відповідає характеристикам прозорості як принципу публічного управління. Інформація про ключові аспекти процедури тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей суддів чи кандидатів на посаду суддів при КОС не розголошується (визнана конфіденційною), є незрозумілою та закритою від зовнішніх перевірок, то зроблено припущення, що тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей суддів чи кандидатів на посаду суддів при кОс спрямовано на відбір потенційно лояльних до системи кандидатів і могло призвести до усунення з конкурсу кандидатів із орієнтацією на незалежність та зміну системи.

Ключові слова: кваліфікаційне оцінювання суддів, принципу прозорості, публічного управління, тестування особистих морально- психологічних якостей, методики тестування.

тестування моральний психологічний суддя кваліфікаційний

The article is devoted to the study of the main characteristics of the transparency of public administration procedures and the testing of the personal moral and psychological qualities and overall abilities of judges or candidates for the post of judge in the qualification evaluation of judges.

The procedure for testing the personal moral and psychological qualities and overall abilities of judges or candidates for judicial office in the qualification assessment of judges for compliance with these characteristics has been analyzed.

It was noted that the scientific literature lacks a single, clear definition of the principle of transparency as a principle of public administration, which determines the absence of its regulatory definition and consolidation. Based on the analysis of doctrinal approaches to this concept, the characteristics that are inherent in transparency as a principle of public administration are highlighted: 1) openness of information on decisions and actions taken by public authorities for different groups presupposes accessibility of information as a subjective right guaranteed to an unlimited number of persons; 2) absence of restrictions on access to public information under the pretext of its secrecy, confidentiality, etc; 3) comprehensibility of the submitted information (submission of information on the activity of public authorities in a form that ensures its comprehensibility and ease of perception); 4) predictability of actions (corresponding duty of public authorities to conduct their activity in accordance with the established and published rules of conduct, in other words, public authorities perform their functions not arbitrarily, but in accordance with the published rules); 5) openness to external inspections on any issues (possibility to control the activity of public authorities).

Based on the analysis of the general characteristics of these methods, we note that their use for testing the personal moral and psychological qualities and general abilities of judges or candidates for the post of judge in the qualification evaluation of judges (hereinafter QEJ), raises serious doubts.

On the basis of the analysis of the procedure of testing the personal moral-psychological qualities and general abilities of judges or candidates for the post of judge at QEJ, it is stated that at the stage of testing the personal moral-psychological qualities and general abilities of judges or candidates for the post of judge at QEJ, the procedures for determining the subjects who chose methods of such testing, selection and application of testing methods, as well as interviews with psychologists, the QEJ procedure is not transparent, as it does not meet the characteristics of transparency as princes of public administration. Since the information on key aspects of the procedure of testing the personal moral and psychological qualities and general abilities of judges or candidates for the post of judge at QEJ is not disclosed (recognized as confidential), is not clear and is closed from external checks, the assumption is made, that the testing of the personal moral and psychological qualities and general abilities of QEJ judges or candidates is aimed at selecting candidates potentially loyal to the system and could lead to the removal of candidates from the competition from the tray of independence and change of the system.

Key words: qualification evaluations of judges, transparency, public administration, testing of personal moral and psychological qualities, testing methods.

Положеннями Закону України від 12 лютого 2015 року № 192-УШ «Про забезпечення права на справедливий суд» [1], Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-УШ «Про судоустрій і статус суддів» [2] та Стратегії реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015-2020 роки, схваленої Указом Президента України від 20 травня 2015 року № 276/2015 [3], визначено як першочергову потребу України в кваліфікованому та професійному судовому корпусі, та запропоновано забезпечити її шляхом впровадження нової процедури відбору кандидатів на посаду судді на підставі посилених кваліфікаційних вимог для них - кваліфікаційного оцінювання суддів (далі - КОС).

КОС - спеціальна процедура визначення здатності судді чи кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді або оцінювання відповідності судді займаній посаді за визначеними законом критеріями. КОС, яке було запроваджено в Україні у 2016 році, через недосконалість розроблених процедур вже у 2018 році зазнало змін - Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затверджене рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 03.11.2016№ 143/зп-16[4],булозміненоіприйнятовредакціїрішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 13.02.2018 № 20/зп-18 [5] (далі - Положення про КОС). Згідно норм цього положення, одним з етапів КОС стало тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей суддів чи кандидатів на посаду суддів, яке викликало багато нарікань з боку осіб, що проходили оцінювання, дебати в пресі, позови до суду щодо оскарження прийнятих Вищою кваліфікаційною комісією суддів (далі - ВККС) рішень щодо результатів КОС тощо. Основною проблемою, на яку вказують особи, що проходили таке тестування, є непрозорість його процедури [6, 7, 8]. Проте одним із основних принципів проведення оцінювання в Положенні про КОС визначено саме прозорість такого оцінювання, а отже і всіх його етапів. Розробляючи таке Положення, ВККС орієнтувалася саме на цей принцип публічного управління, намагаючись зробити процедуру КОС якнайбільше прозорою - з результатами проміжних іспитів можна було ознайомитися онлайн, співбесіди з суддями та кандидатами на посаду суддів можна було побачити у прямій трансляції тощо. Отже, виникає питання - чи дійсно процедура тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей при КОС є непрозорою, чи це необгрунтовані скарги тих, хто не пройшов оцінювання?

Метою статті є дослідження основних характеристик принципу прозорості процедур публічного управління і аналіз процедури тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей суддів чи кандидатів на посаду суддів при КОС на відповідність цим характеристикам.

В першу чергу, автори зосереджують увагу на дослідженні основних характеристик принципу прозорості процедур публічного управління. Прозорість, за визначення К. Гуда, є багатозначним поняттям, яке часто поєднують із відповідальністю, корупцією, неупередженістю та законністю [9]. Прозорість як принцип публічного управління визнається одним з основних чинників прогресивного розвитку, невід'ємною умовою демократії та важливою передумовою діяльності органів публічної влади і досліджувалася у роботах зарубіжних та вітчизняних науковців: Е. Афоніна, Т. Андрійчук, Вівшант, Кауфман, Н. Гудима, К. Гуд, І. Ібрагімова, В. Карарго, В. Мельниченко, Є. Тихо- мірова, І. Ткач, Ф. Шоер та інших. Але науковці не дійшли єдності щодо визначення цього принципу.

У словнику Макмілана прозорість означає простоту, ясність, легку зрозумілість [10]. Таке значення вищевказаного терміну надається і в Малому Оксфордському словнику англійської мови [11], і в Кембріджському навчальному словнику [12], і в Великому тлумачному словнику [13].

В енциклопедичному словнику цей термін визначається як «...перебування під публічним контролем; доступність кожному у будь-який час і всюди; чутливість до нових ідей та вимог, готовність оперативно реагувати».

У мовному посібнику боротьби з корупцію неурядової громадської організації Transparency International прозорість є характеристикою урядів, компаній, організацій та індивідуумів бути відкритими у зрозумілій демонстрації інформаційних правил, планів, процесів та дій [15].

Прозорість (англ. transparency) як соціальна, філософська та правова категорія була розроблена на межі ХІХ - ХХ ст. англо-американською наукою і визначається: 1) як забезпечення доступу громадян до повної, достовірної та об'єктивної інформації, що знаходиться у володінні органів публічної влади [16]; 2) характеристика зовнішньої діяльності органів публічної влади та можливість здійснювати контроль за ними [17]; 3) стан поінформованості (наявність повного, достатнього і достовірного знання) щодо того чи іншого виду діяльності (її об'єктів чи результатів) [18]; 4) відкритість, прозорість, гласність, публічність і підзвітність процесу формування, розвитку та функціонування органів державної влади різного рівня та процесу прийняття ними рішень [19].

На сьогодні термін «транспарентність» поєднує у собі категорії прозорості та відкритості і розглядається як: 1) фактор демократичного розвитку; 2) інструмент забезпечення підконтрольності влади; 3) засіб підвищення активності громадян, їхньої свідомості та політичної культури; 4) результат розвитку комунікацій між різними учасниками демократичного процесу; 5) форма реалізації права громадян на повну та об'єктивну інформацію [20].

У СРСР принцип «прозорості» фактично отримав своє життя з проголошенням М. горбачевим «гласності», що означало зняття окремих інформаційних заборон в різних сферах життя, насамперед в інформаційній сфері, і з отриманням Україною незалежності, принцип гласності набув нормативного закріплення в законодавчих актах поряд з принципами публічності та відкритості у законах України «Про місцеве самоврядування в Україні» (ст. 4) [21], «Про місцеві державні адміністрації» (ст. 3) [22] тощо. З розвитком демократії, впровадженням норм європейського права в систему права України, «гласність» як принцип публічного управління отримав розвиток і отримав втілення як принципи свободи слова, відкритості, прозорості тощо. Згодом принцип прозорості як важливий принцип публічного управління, що визнається у ряді нормативних актів ЄС (наприклад, Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи NR (2002)2 «Про доступ до офіційних документів» від 21.02.2002 [23]) набув свого розповсюдження і в національному праві - посилання на цей принцип міститься в Законі України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» [24], «Про основи національної безпеки України» [25], «Про телекомунікації», [26] Стратегії державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні [27], Стратегії сталого розвитку «Україна - 2020» [28] тощо. Водночас, незважаючи на закріплення необхідності застосування принципу прозорості в нормативній площині, жоден нормативний акт не містить його визначення. Як вірно вказують І. Ткач, Т. Андрійчук, в більшості випадків цей принцип вживається без тлумачення або ототожнюється з принципом гласності чи публічності [29, 30].

Отже, окремого аналізу вимагає визначення принципу прозорості як принципу публічного управління.

На думку І. Ібрагімової, принцип прозорості вказує на наявність повної адекватної інформації про те, що відбувається [31]. І. Ткач визначає принцип прозорості як забезпечення доступу громадян до повної, достовірної та об'єктивної інформації, що знаходиться у володінні органів публічної влади і вказує, що зазначений принцип включає не лише процес інформування, але й процес перетворення інформації про діяльність органів публічної влади на зрозумілу і легку для сприйняття [32].

К. Гуд пише, що прозорість у діяльності органів публічного управління полягає в їх передбачуваності, тобто такі органи здійснюють свої функції не довільно, а відповідно до опублікованих правил [33]. Т. Андрій- чук вказує, що прозорість - це відкритість рішень і дій, тобто вільний потік інформації про рішення і дії від джерела до одержувача [34]. Б. Шевчук вважає, що прозорість є інструментом забезпечення верховенства права та захисту інтересів суспільства та окремих осіб і передбачає відкритість публічного управління для зовнішніх перевірок з будь-яких питань [35]. Н. Гудима зазначає, що прозорість полягає у обов'язку системи державної влади гарантувати громадянам можливість одержувати реальну інформацію про змістовне навантаження державного управління та вплив управлінської діяльності на суспільство, обізнаністю громадян та їхніх колективів з обумовленістю та змістом діяльності органів державної влади, свідомому впливі громадськості на цю діяльність [36].

За визначенням В. Мельниченка, прозорість як принцип діяльності органів публічної влади - це спроможність забезпечити високий рівень обізнаності і зрозумілості громадянам та їх об'єднанням державно-управлінської діяльності [37]. На думку А. Чуклинова, прозорість передбачає максимально можливий доступ до інформації про діяльність управлінського апарату і формування жорсткого механізму громадського впливу на сферу державного адміністрування через представницькі інститути [38]. Н. Тимошенко вважає, що прозорість - це зрозумілість дій органів публічного управління та належної обізнаності громадян із обумовленістю з змістом цієї діяльності, без чого неможливий свідомий та результативний вплив громадськості на цю діяльність [39]. Б. Авер'янов, підсумовуючи аналіз європейських стандартів прозорості в діяльності органів публічної влади, констатує, що для забезпечення такої прозорості не допускається обмеження суспільно-важливої інформації під приводом її секретності, конфіденційності тощо [40].

Отже, в науковій літературі відсутнє єдине, чітке визначення принципу прозорості як принципу публічного управління, що і обумовлює відсутність його нормативного визначення та закріплення. Незважаючи на це, з огляду на проаналізовані доктринальні підходи до поняття, що розглядається, можна виділити такі характеристики, які притаманні прозорості як принципу публічного управління: 1) відкритість інформації про рішення та дії, які приймаються органами публічної влади для різних груп, що передбачає доступність до інформації як суб'єктивне право, гарантоване необмеженому колу осіб; 2) відсутність обмежень доступу до суспільно-важливої інформації під приводом її секретності, конфіденційності тощо; 3) зрозумілість представленої інформації (подача інформації про діяльність органів публічної влади в такій формі, що забезпечує її зрозумілість та легкість для сприйняття); 4) передбачуваність дій (кореспондуючий обов'язок органів публічної влади проводити свою діяльність відповідно до закріплених та опублікованих правил поведінки, тобто органи публічної влади здійснюють свої функції не довільно, а відповідно до опублікованих правил); 5) відкритість для зовнішніх перевірок з будь-яких питань (можливість здійснювати контроль за діяльністю органів публічної влади).

Визначивши основні характеристики принципу прозорості публічного управління, автори переходять до розгляду процедури тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей суддів чи кандидатів на посаду суддів при КОС.

Процедура тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей суддів чи кандидатів на посаду суддів при КОС включала в себе декілька етапів: 1) проходження тестування; 2) співбесіда з психологом; 3) складення психологом висновку про підсумок тестувань.

Відповідно до п. 1 глави 4 Положення про КОС, тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей проводиться у разі ухвалення Комісією відповідного рішення та за визначеною у ньому методикою [41]. Виходячи з цього, можна було б припустити, що методику оцінювання повинна була б затвердити ВККС і для того, щоб відповідати характеристикам прозорості, ця методика повинна бути представлена у відкритому доступі. Проте для проведення психологічного тестування ВККС залучена інша особа - ТОВ «ОС Україна», при цьому підстави такого залучення є дещо розпливчатими. Так, у відповіді ВККС на відкрите звернення В. Богатиря від 25.05.2019, в.о. голови ВККС В. Бутенко пише «... тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей у межах кваліфікаційного оцінювання за відповідність займаній посаді суддів проводилося, зокрема, за фінансової підтримки Проекту Європейського Союзу «Право-Justice» ТОВ «ОС Україна», обраним за результатом тендеру. Договір між ВККС та ТОВ «ОС Україна» про надання послуг з проведення тестувань або будь-який інший договір між Комісією та ТОВ «ОС Україна» не укладався» [42].

Водночас, згідно відповіді на цей же запит генерального директора ТОВ «ОС Україна» О. Бурлачук, підставою для залучення ТОВ «ОС Україна» до проведення тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей суддів в рамках КОС стала перемога у відкритому тендері, який проводився Проектом ЄС «Підтримка впровадженню реформи у сфері юстиції в Україні»; всі послуги надавалися ТОВ «ОС Україна» на підставі укладених договорів, проте у цих договорах міститься вимога щодо збереження суворої конфіденційності щодо змісту договорів [5]. Отже, питання щодо того, хто і яким чином обирав методики для тестування, фактично є конфіденційним, що не відповідає характеристикам принципу прозорості як принципу публічного управління, що створює підстави визначити цей етап тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей суддів чи кандидатів на посаду суддів при КОС як непрозорий.

Переходячи до розгляду методик, які використовуватися для психологічного тестування суддів при КОС, зазначимо, що у якості таких методик застосовувалися “General skills test”, «MMPI-2», “BFQ-2” та “HCS Integrity Check”. Автори розглядають кожну з них більш детально.

“General skills test” представляє собою методику тестування загальних здібностей, яка розроблена в 2014 році командою італійських психологів (С. Кларотті, С. Фурлан та С. Галлі) для Giunti O.S. Organizzazioni Speciali. Компанія Giunti O.S. Organizzazioni Speciali (до 2016 р. - Giunti O.S. Organizzazioni speciali s.r.l.) є однією з дочірніх компаній видавничого дому Giunti, і була створена в 1950 році з метою професійної розробки та комерційного розповсюдження психологічних тестів та надання послуг з психологічної діагностики в різних сферах практики [43]. Тест включає в себе питання на розуміння тексту, абстрактне мислення, логічне мислення та математичне мислення. Методика спрямована на рівень розвитку навичок, які впливають на успішність професійної діяльності. Існує 6 варіантів тесту, кожен з яких містить 60 питань, на їх вирішення дається 45 хвилин [44].

«MMPI-2» (Мінесотський багатоаспектний особистіс- ний опитувальник. Версія 2.») - це методика тестування, розроблена для поглибленої діагностики психологічних особливостей дорослих людей [45]. Авторами цієї методики є J. Butcher, J. Graham, Y Ben-Porath, A. Tellegen, W. Dahlstrom, B. Kaemmer, адаптацію для України провели Л. Бурлачук, Д. Корольов, О. Морозова-Ларіна, К. Мали- шева, Н. Завязкіна, О. Виноградов, О. Кришовська, О. Орел, О. Бурлачук. В основі цієї версії тесту лежить опитувальник «MMPI» (1941), який протягом 50 років вважався кращим клінічно орієнтованим тестом. У версію «MMPI-2» внесені істотні зміни, додані нові індикатори і шкали, переглянуто спосіб перетворення сирих оцінок в стандартний показник. «MMPI-2» було суттєво доопрацьовано в бік усунення неоднозначних діагностичних показників і впливу тендерних відмінностей [45].

“BFQ-2” методика тестування, що визначає емоційну стабільність особи, її рішучість та комунікатив- ність. Авторами методики є Дж. Капрара, К. Барбаранелі, Л. Борджоні, М. Веччіоне (2008). Адаптацію для України здійснили Л. Антипова, Ю. Божко, Н. Карпухіна, А. Пус- товойт, Х. Рахубовський, науковий консультант Л. Бурлачук (2010). Методика складається з 134 запитань, час тестування - 30-40 хвилин. В основі даної методики лежить відома теорія особистісних рис «Велика П'ятірка», відповідно до якої п'ять характеристик є ключовими психологічними властивостями, за допомогою яких можна коротко і змістовно оцінити та описати особистість будь-якої людини. Опитувальник BFQ-2 дозволяє швидко і точно виміряти вираженість кожної з 5-ти базових характеристик особистості: енергійність (активність і лідерство), емпатія (співпраця і доброзичливість), сумлінність (скрупульозність і наполегливість), емоційна стабільність (стійкість і самоконтроль), відкритість новому (відкритість до нових знань і досвіду). Крім цього опитувальник BFQ-2 містить контрольну шкалу - «Шкала соціальної бажаності», яка вимірює схильність особистості змінювати інформацію про себе з метою створення «позитивного», соціально-бажаного образу [46].

“HCS Integrity Check” методика для тестування осіб з метою оцінки коректності, порядності і чесності, авторами якого є М. Ніколов, С. Занєв (2007). Адаптацію для України здійснили В. Климчук, В. Горбунова (2010), Ю. Ткаченко (2016). Опитувальник містить 90 питань, час тестування 20 хвилин. Основне призначення методики - бути інструментом попередження контрпродуктивного поведінки на робочому місці. На офіційному сайті компанії-розробника вказано, шо ця методика пройшла апробацію на вибірці 390 осіб, розроблена у 2011 році для «оцінювання коректності, порядності і чесності, як у процесі підбору кандидатів на роботу, так і при подальшій оцінці співробітників в компаніях; з метою реалізації програм з підвищення лояльності; зменшення нецільового використання коштів і злодійства...» [47] HCS Integrity Check дозволяє виміряти загальний показник інтегратив- ності, який на думку авторів, включає в себе такі аспекти як чесність, коректність, порядність, схильність до вчинення крадіжок та зловживань, проблеми з дисципліною, агресивність та ін. Містить шкалу «Брехні», яка виявляє тенденцію до створення соціально бажаного образу. Високі показники за цією шкалою говорять про те, що особистість дає занадто «правильні» відповіді та намагається здаватися ідеальним [47].

Виходячи з аналізу загальних характеристик цих методик, зазначимо, що їх застосування для тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей суддів чи кандидатів на посаду суддів при КОС викликає значні сумніви. Так, General skills test позиціонулася як методика дослідження рівня логічного, абстрактного та вербального мислення суддів, в той час як представляє собою методику тестування загальних здібностей особистості і включає питання на розуміння тексту, абстрактне мислення, логічне мислення та математичне мислення. MMPI-2» подавалася як методика, спрямована на виявлення стресостійкості судді та психологічних ризиків у зв'язку з перебуванням ним на посаді, в той час як ця методика спрямована на «.. .виявлення рис і типів характеру, визначення стилю поведінки і спілкування, діагностування здатності до адаптації і прихованих психічних відхилень, оцінювання професійної придатності, вивчення емоційного стану та ступеню вираженості стресу». Цікаво, що в описі цієї методики зазначається, що «MMPI-2» є одним із широко використовуваних в клініці і судовій психіатрії опитувальників, що пов'язане з тим, що «MMPI-2» здатний верифікувати осіб, які вчинили злочин, серійних вбивць, педофілів, наркоманів [45]. Методика “HCS Integrity Check” видавалася за спрямовану на перевірку доброчесності судді, стійкості робочої мотивації, але за інформацією на сайтах автора методики компанії OS Bulgaria, що разом з «ОС Україна» також входить в міжнародну групу Giunti Psychometrics, “HCSIntegrity Check” призначений для цілей HR в «організаціях з вираженою управлінською вертикаллю». Згідно інформації, розміщеної на сайті «ОС Україна», General skills test була адаптована для України на вибірці 570 респондентів. Проте ким були ці респонденти, чи була адаптація спрямована на опитування саме суддів чи кандидатів у судді - відповідей на ці питання немає.

Отже відбір та застосування методик для тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей суддів чи кандидатів на посаду суддів при КОС є незрозумілим, що також не відповідає характеристикам принципу прозорості як принципу публічного управління.

Наступним етапом процедури тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей суддів чи кандидатів на посаду суддів при КОС є співбесіда з психологом, яка використовується для уточнення результатів, визначення рівнів згаданих показників у випадку недійсного профілю. Після співбесіди кожен експерт-психолог завершує остаточний звіт по кожному респонденту, вказуючи рівень індикаторів відповідно до нормативного профілю, та пише психологічний висновок на підставі співбесіди, який містить три обов'язкових пункти: сильні сторони людини (як кандидата на певну посаду); зони розвитку (слабкі місця кандидата, які нічого не кажуть про недоліки особи, але відзначають особис- тісні ознаки, які не підходять для певної посади чи професії); ризики [48]. Фактично, психологічний висновок - це підсумок психодіагностичної діяльності фахівця, представлений у вигляді професійного оглядового запису, який резюмує дані психологічного дослідження про основні якісні характеристики психіки, індивідуальні своєрідності конкретної людини; це розгорнута і одночасно чітка відповідь на поставлене запитання: яка структура особистості, особливості емоційної або когнітивної сфери, система цінностей або домінуючих мотивів [49].

Співбесіда з психологом як етап процедури тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей суддів чи кандидатів на посаду суддів при КОС має ряд проблемних аспектів. Насамперед, незрозумілою є процедура відбору психологів для проведення співбесід з суддями та кандидатами на посаду суддів при КОС, оскільки проходження співбесіди з психологом є конфіденційним. І судді, і психологи цілком вірно запитують? який рівень повинен бути у психолога, щоб дозволили йому за 30-50 хвилин співбесіди визначити рівень доброчесності людини, і, якщо такі методики існують, чому ж ще досі не викорінена злочинність у світі?

Висновки. Підсумовуючи зазначене, автори констатують, що на етапі тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей суддів чи кандидатів на посаду суддів при КОС, процедури визначення суб'єктів, які обирали методики такого тестування, вибору та застосування методик тестування, а також співбесіди з психологом, процедура КОС не є прозорою, оскільки не відповідає характеристикам прозорості як принципу публічного управління. Про певні аспекти процедури тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей суддів чи кандидатів на посаду суддів при КОС інформація не розголошується (визнана конфіденційною), є незрозумілою та закритою від зовнішніх перевірок. У зв'язку з цим можна припустити, що тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей суддів чи кандидатів на посаду суддів при КОС спрямовано на відбір потенційно лояльних до системи кандидатів і могло призвести до усунення з конкурсу кандидатів із орієнтацією на незалежність та зміну системи.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Про забезпечення права на справедливий суд: Закон України від 12.02.2015 р. № 192-VIN. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/ show/1507-17. Дата звернення: 25.09.2019.

2. Про судоустрій і статус суддів: Закон України від 02.06.2016 № 1402-VMI. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19. Дата звернення: 25.09.2019.

3. Стратегія реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015-2020 роки, схвалена Указом Президента України від 20 травня 2015 року № 276/2015. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/276/2015. Дата звернення: 25.09.2019.

4. Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затверджене рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України № 143/зп-16 від 03.11.2016. URL: https://vkksu.gov.ua/userfiles/doc/poriadok_ta_metod.pdf. Дата звернення: 25.09.2019.

5. Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затверджене рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України № 20/зп-18 від 13.02.2018. URL: https://vkksu.gov.ua/userfiles/doc/polozhennia.pdf. Дата звернення: 25.09.2019.

6. Бондаренко Г Співбесіди з психологами мають багато суб'єктивних факторів. Дзеркало суддів. 2019. вересень. URL. http://suddya.com.ua/news/spivbesidi-z-psihologami-maut-bagato-subektivnih-faktoriv-sudda-ganna-bondarenko. Дата звернення: 25.09.2019.

7. Бондаренко Г Профанація психологічного обстеження суддів або як психологи зірвали добру справу. Резонанс. 9 вересня 2019. URL. http://resonance.ua/profanaciya-psikhologichnogo-ocinyuvann/. Дата звернення: 25.09.2019.

8. Бондаренко Г Еппель О.В. За тією непередбачуваною процедурою, що існує насьогодні в Україні, кваліфоцінювання суддів не повинно продовжуватися. URL. Закон і бізнес. https://zib.com.ua/ua/139137-za_tieyu_neperedbachuvanoyu_proceduroyu_scho_isnue_ kvalifoci.html. Дата звернення: 25.09.2019.

9. Hood Christopher. Transparency. In Encyclopedia of Democratic Thought, ed. P.B. Clarkeand J. Foweraker. London : Rout-ledge, 2001. Р 863-868. URL: http://ru.bookzz.org/book/609673/2fc205. Дата звернення: 25.09.2019.

10. Словник сучасної економіки Макміллана [Текст] / пер.з англ. О. Мороз, Т Мороз; голов.ред. Д.В. Пірс. К. : АртЕк, 2000. 628 с.

11. Compact Oxford English Dictionary of Current English URL: http://www.askoxford.com/results/?view=d ict&freesearch=transparency&br anch=13842570&textsearchtype=exact. Дата звернення: 25.09.2019.

12. Cambridge Advanced Learner's Dictionary. URL: http://dictionary.cambridge.org/results.asp7searchwo rd=transparency&x=65&y=10. Дата звернення: 25.09.2019.

13. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. К. : Перун, 2005. 1728 с.

14. Енциклопедичний словник з державного управління / Сурмін Ю.П., Бакуменко В.Д., Михненко А.М., Ковбасюк Ю.В. К. : НАДУ, 2010. 820 с.

15. Trasparency International. The Anti-Corruption Plain Language Guide URL: http://tischool.lt/wp-content/uploads/2011/02/TI_Plain_ Language _Guide_280709.pdf. Дата звернення: 25.09.2019.

16. Афонін Е.А. Транспарентність влади в контексті європейської інтеграції України: конспект лекцій до короткотермінового семінару в системі підвищення кваліфікації кадрів / Афонін Е.А., Сушій О.В. К. : Вид-во НАДУ, 2010. 48 с.

17. Hoad T.F. The Consise Oxford dictionary of English etymology / T.F. Hoad. OUP General, Oxford University Press. 1992. 553 s.

18. Spiegelman J.J. The Principle of Open justice: A Comparative Perspective / J.J. Spiegelman // UNSW Law Journal, 2006. Volume 29 (2). URL: https://docviewer.yandex.ua/7urNhttp%3A%2F%2Fwww.unswlaw- journal.unsw.edu.au%2Fsites%2Fdefault%2Ffiles%2F19_ spigelman_2006.pdf. Дата звернення: 25.09.2019.

19. Bojan Bugaric. Openness and transparency in public administration: challenges for public law. (Wisconsin international law journal, Vol. 22, № 3 (Fall 2004), str. 483-521). URL: https://hosted.law.wisc.edu/word- press/wilj/files/2012/02/bugaric.pdf. Дата звернення: 25.09.2019.

20. Тихомирова Є.Б. Транспарентність і відкритість діяльності влади та шляхи їх забезпечення: наукові записки. Політологія / Тихомирова Є.Б. // К. : Видавничий дім «КМ Academia», 2002. С. 39-43

21. Закон України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/280/97-%D0%B2%D1%80. Дата звернення: 25.09.2019.

22. Закон України від 9 квітня 1999 року № 586-XIV «Про місцеві державні адміністрації» URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/586-14. Дата звернення: 25.09.2019.

23. Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи NR (2002)2 «Про доступ до офіційних документів» від 21.02.2002 «Правова інформація», N 4(24)/2009. UrL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_a33. Дата звернення: 25.09.2019.

24. Закон України від 11 вересня 2003 року № 1160-IV «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1160-15. Дата звернення: 25.09.2019.

25. Закон України від 19 червня 2003 року № 964-IV «Про основи національної безпеки України» URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/964-15. Дата звернення: 25.09.2019.

26. Закон України від 18 листопада 2003 року № 1280-IV «Про телекомунікації» URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1280-15. Дата звернення: 25.09.2019.

27. Стратегія державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні (зі змінами) : Указ Президента України № 212/2012 від 24.03.2012 р. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/212/2012. Дата звернення: 25.09.2019.

28. Про Стратегію сталого розвитку “Україна - 2020” : Указ Президента України № 5/2015 від 12.01.2015 р. URL: http:// www.president. gov.ua/documents/52015-18245. Дата звернення: 25.09.2019.

29. Ткачук І.В. Принципи прозорості та відкритості як невід'ємна складова публічного управління: теоретичний аспект. Международный научный журнал Интернаука. 2016. № 12. С. 25-31.

30. Андрійчук Т Принцип прозорості комунікації органів державної влади з населенням: понятійно-концептуальне бачення. Вісник книжкової палати. 2009. № 4. URL: http://www.nbuv. gov.ua/portal/soc_gum/vkp/2009_4/st11.pdf. Дата звернення: 25.09.2019.

31. Громадяни у пошуках інформації: Українські реалії / Упоряд. І. Підлуська, С. Горобчишин. К. : Агентство «Україна», 2005. 180 с.

32. Ткачук І.В. Принципи прозорості та відкритості як невід'ємна складова публічного управління: теоретичний аспект. Международный научный журнал Интернаука. 2016. № 12. С. 25-31.

33. Hood Christopher. Transparency. In Encyclopedia of Democratic Thought, ed. P.B. Clarkeand J. Foweraker. London: Rout- ledge, 2001. Р 863-868 URL: http://ru.bookzz.org/book/609673/2fc205. Дата звернення: 25.09.2019.

34. Андрійчук Т Принцип прозорості комунікації органів державної влади з населенням: понятійно-концептуальне бачення / Т Андрійчук // Вісник книжкової палати. 2009. № 4. URL: http://www.nbuv. gov.ua/portal/soc_gum/vkp/2009_4/st11.pdf. Дата звернення: 25.09.2019.

35. Шевчук Б.М. Європейські принципи належного врядування та реформа системи органів публічної влади URL: http://webcache. googleusercontent.com/search?q=cache:1KWv8D9YpeYJ: http://www. lvivacademy.com/vidavnitstvo_1/visnik9/fail/Shevchuk_B.pdf. Дата звернення: 25.09.2019.

36. Гудима Н.В. Принципи відкритості і прозорості в діяльності органів державного управління України / автореф. дис. канд. наук держ. упр.: спец. 25.00.01 «Теорія та історія державного управління» / Гудима Н.В. //Інститут законодавства Верховної Ради України. Київ, 2008. 20 с

37. Мельниченко В.І. Прозорість і відкритість державного управління як чинники його стабілізації // Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. 2003. № 4. С. 48-55

38. Чуклинов А.Е. «Прозрачная» государственная политика: некоторые проблемы теории и практики // Вестник Российского университета дружбы народов. 2006. № 8. С. 44-50.

39. Тимошенко Н. Співвідношення принципів відкритості та прозорості в діяльності органів місцевого самоврядування: «сіамські близнюки» чи узгоджена пара? URL: http://www.lvivacademy.com/vidavnitstvo_1/edu_44/fail/ch_1/17.pdf. Дата звернення: 25.09.2019.

40. Права громадян у сфері виконавчої влади: адміністративно-правове забезпечення реалізації та захисту / [В.Б. Авер'янов та ін.]; за заг. ред. В.Б. Авер'янова; нАн України [та ін.]. Д. : Ліра ЛТД, 2008. 585 с

41. Лист Вищої кваліфікаційної комісії України від 30.05.2019 № Б-3028/19 URL: https://dostup.pravda.com.ua/request/49865/response/ 119828/attach/2/utf%208%203028%2019.pdf. Дата звернення: 25.09.2019.

42. Відповідь на інформаційний запит щодо проведення тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей суддів в рамках кваліфікаційного оцінювання суддів від 25.05.2019 генерального директора ТОВ «ОС Україна» О.Л. Бурлачук URL: https://dostup.pravda.com.ua/request/49865/response/120555/attach/3/1612%20190611052210%20001.pdf. Дата звернення: 25.09.2019.

43. Giunti Psychometrics. URL: https://www.giuntios.it/formazione/formazione-giunti-os/

44. General skills test. URL: http://meta-consulting.com.ua/stranitcy/general-skills-test/. Дата звернення: 25.09.2019.

45. MMPI-2. URL: https://giuntipsy.com.ua/clinical/mmpi-2/. Дата звернення: 25.09.2019.

46. BFQ-2. URL: http://www.internet-test.com.ua/dettaglioScheda.do?idTest=100000019. Дата звернення: 25.09.2019.

47. HCS Integrity Check URL: http://www.internet-test.com.ua/dettaglioScheda.do?idTest=100000062. Дата звернення: 25.09.2019.

48. Става Г., Ван Бетхем В., Молієне Р Кваліфікаційне оцінювання суддів в Україні. URL: https://www.pravojustice.eu/storage/app/media/ Selection%20and%20Evaluation%20of%20Judges%20UA%20v25%20final%20edit%20Full%20Annex.pdf. Дата звернення: 25.09.2019.\

49. Журавлева М. Профанація психологічного обстеження суддів або як психологи зірвали добру справу. Резонанс. 9 вересня 2019. URL: http://resonance.ua/profanaciya-psikhologichnogo-ocinyuvann/. Дата звернення: 25.09.2019.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Правові основи діяльності суддів. Умови добору та обрання кандидатів на посаду. Звільнення з посади і припинення повноважень. Забезпечення незалежності та недоторканості суддів. Шляхи реформування судової влади та їх вплив на визначення статусу суддів.

    курсовая работа [48,6 K], добавлен 16.05.2011

  • Система суддівської освіти в Україні, її мета, завдання та засади. Інституційна складова, навчальний процес, кадрова політика. Проведення тестування кандидатів на посаду судді. Суддівське самоврядування в Україні. Дисциплінарна відповідальність суддів.

    курсовая работа [75,5 K], добавлен 21.01.2011

  • Поняття кваліфікаційних комісій суддів і їх значення. Роль кваліфікаційних комісій суддів у формуванні професійного корпусу суддів. Повноваження та організація роботи кваліфікаційних комісій суддів, особливості призначення на посаду професійного судді.

    курсовая работа [32,7 K], добавлен 04.04.2011

  • Особливий порядок та підстави притягнення суддів до дисциплінарної та кримінальної відповідальності. Порядок дисциплінарного провадження щодо суддів. Специфіка правового статусу суддів, їх адміністративно-правова та цивільно-правова відповідальність.

    курсовая работа [42,9 K], добавлен 16.02.2011

  • Службові права та обов’язки суддів, їх сутність та зміст. класифікація та види суддівських прав: на повагу професійної честі і гідності, самостійно приймати рішення в межах своїх повноважень, на особисту і майнову недоторканність. Повноваження суддів.

    курсовая работа [42,9 K], добавлен 16.02.2011

  • Суддя як носій судової влади, гарантії їх незалежності, закріплення статусу у Конституції та законах України. Порядок обрання суддів і припинення їх повноважень, атестація та дисциплінарна відповідальність, суть правового та соціального захисту.

    реферат [53,1 K], добавлен 17.05.2010

  • Поняття і природа судової влади в Україні. Здійснення правосуддя і загальні засади конституційно-правового статусу Вищої ради юстиції. Правосуб'єктність, права і обов'язки суддів, порядок притягнення їх до юридичної відповідальності і звільнення з посади.

    курсовая работа [36,0 K], добавлен 20.01.2014

  • Розгляд специфічних рис процедури притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності як засобу забезпечення конституційного права на судовий захист. Забезпечення незалежності прийняття вироку в суді. Вища рада юстиції України: результати, досвід.

    статья [40,3 K], добавлен 11.09.2017

  • Поняття правового статусу і конституційних прав і свобод суддів. Зміст професійної і пізнавальної діяльності судді. Суб'єктивна сторона організаційної діяльності та самоорганізація праці суддею. Етапи ухвалення рішення, багатогранність діяльності судді.

    курсовая работа [27,5 K], добавлен 15.02.2011

  • Правова природа та основні етапи механізму притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності. Виявлення його переваг і недоліків. Пропозиції щодо його істотного поліпшення, визначення необхідних змін до національного законодавчого інструментарію.

    статья [24,1 K], добавлен 30.01.2014

  • Механізм звільнення судді з посади як юридичний факт припинення суддівських повноважень: правові основи, підстави і порядок. Статус суддів, позбавлення їх права здійснювати правосуддя; перелік обов’язків та гарантій судді, що перебуває у відставці.

    реферат [21,4 K], добавлен 16.02.2011

  • Аналіз, порівняння законодавства і рівня відповідності юридичних гарантій України й Азербайджану про незалежність і недоторканність суддів в кримінальному процесі. Доцільність активної участі представників народу при здійсненні кримінального судочинства.

    автореферат [43,7 K], добавлен 13.04.2009

  • Вивчення порядку зайняття посади судді в суді загальної юрисдикції. Порядок звільнення судді від посади, дисциплінарна відповідальність та заохочення, основні юридичні та етичні вимоги до поведінки суддів. Підвищення кваліфікації працівників апарату суду.

    курсовая работа [56,0 K], добавлен 22.02.2011

  • Зміст функцій Вищої ради юстиції: призначення суддів на посади або про звільнення їх з посади, прийняття рішення стосовно порушення суддями та прокурорами вимог щодо несумісності, дисциплінарне провадження стосовно суддів Верховного Суду України.

    реферат [26,6 K], добавлен 06.09.2016

  • Загальні вимоги, що ставляться до кандидатів на посаду суддів. Органи, що беруть участь у формуванні суддівського корпусу. Процедура зайняття посади судді в суді загальної юрисдикції. Процедура набуття статусу судді Конституційного Суду України.

    курсовая работа [30,9 K], добавлен 16.02.2011

  • Дослідження повноважень, складу і порядку формування конституційного, адміністративного, спеціального та верховного суду Австрії. Характеристика послідовності проходження судових інстанцій у цивільних та кримінальних справах. Підготовка на посаду суддів.

    курсовая работа [1,8 M], добавлен 01.04.2015

  • Юридична деонтологія — система загальних знань про юридичну науку та практику, вимоги до професійних та особистих якостей юриста та систему їх формування. Філософія деонтологічного пізнання юристом сутності внутрішнього імперативу службового обов'язку.

    презентация [143,6 K], добавлен 10.12.2013

  • Загальна характеристика та зміст основних засад судочинства в Україні, здійснення правосуддя виключно судом. Незалежність суддів, колегіальність та одноособовість розгляду справ, рівність усіх учасників судового процесу, забезпечення права на захист.

    реферат [30,2 K], добавлен 17.05.2010

  • Ефективне функціонування судової системи в Україні як гарантії забезпечення професійного та справедливого правосуддя. Дослідження взаємозалежності між рівнем професійної підготовки та кількістю скасованих та змінених рішень в апеляційному порядку.

    статья [140,7 K], добавлен 18.08.2017

  • Дослідження особливостей організаційної моделі судоустрою України. Вивчення поняття судової влади та правового статусу судді. Аналіз змісту повноважень суддів. Судова етика та її реалізація в практиці. Загальні принципи поведінки в судовому засіданні.

    реферат [31,7 K], добавлен 11.12.2013

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.