Проблемні аспекти адміністративно-правового регулювання використання підземних вод в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Проблемні аспекти адміністративно-правового регулювання використання підземних вод в Україні

Костан О.В., аспірант кафедри адміністративного, фінансового та інформаційного права; юридичного факультету ДВНЗ «Ужгородський національний університет»

У статті автором розкривається сутність адміністративно-правового регулювання використання підземних вод в Україні. Автором наведено види нормативно-правових актів щодо водокористування та водовідведення; обґрунтовано проблемні аспекти даної проблеми. Наведено, що у разі наявності мети використання самих підземних вод за умов, визначених у Водному кодексі України, їх використання буде вважатись спеціальним. Обґрунтовано питання адміністративно-правового режиму щодо використання споруд свердловин як майна.

Вивченню окремих особливостей застосування викладених масивів законодавства: водного, земельного, цивільного та про надра. Деталізовано, що законодавство про надра визначає пільговий режим використання підземних вод у тому випадку, якщо додержуються умови, визначені Кодексом України про надра. Незважаючи на те, що водне та гірниче законодавство вже значний період часу надає можливість видобування підземних вод, проблемні питання несуперечливого та прозорого врегулювання порядку їх видобування, на жаль, наявні в сучасному суспільстві.

У статті визначено, що нормативно-правові акти законодавства про підземні води відносно єдиного об'єкта права не виключають, а доповнюють одна одну. Відповідно правові режими використання надр і вод збігаються. Відзначимо, що діюче законодавство, визначаючи саме таку модель регулювання відносин щодо використання підземних вод, містить дуже складну та багатоступеневу процедуру одержання відповідного права.

Автором зазначено, що незважаючи на те, що водне та гірниче законодавство вже значний період часу надає можливість видобування підземних вод, проблемні питання несуперечливого та прозорого врегулювання порядку їх видобування, на жаль, наявні в сучасному суспільстві. Обґрунтовано, що відсутність належного тлумачення окремих викладених норм закону є наслідком протилежних підходів у правозастосовчій та правоохоронній практиці. За таких підстав саме споживач є тим суб'єктом, який страждає від невизначеності щодо регулювання даних відносин. Наведено, що законодавець, здійснюючи реформування системи органів та функцій управління у сфері використання та охорони природних ресурсів, прикладає свої зусилля щодо охорони підземних вод.

Ключові слова: надра, держава, вода, реалізація, проблема, допомога, розвиток, регулювання, проблеми.

Problematic aspects of administrative and legal regulation of the use of underground water in Ukraine

The author reveals the essence of administrative and legal regulation of groundwater use in Ukraine. The author describes the types of regulations on water use and drainage; problematic aspects of this problem are substantiated. It is stated that if there is a purpose to use the groundwater itself under the conditions specified in the Water Code of Ukraine, their use will be considered special. The issue of the administrative-legal regime regarding the use of well structures as property is substantiated.

To study the specific features of the application of the above sets of legislation: water, land, civil and subsoil. It is detailed that subsoil legislation determines the preferential regime for the use of groundwater if the conditions set out in the Subsoil Code of Ukraine are met. The author draws attention to the fact that, despite the fact that water and mining legislation for a considerable period of time provides the possibility of groundwater extraction, the problematic issues of consistent and transparent regulation of the order of their extraction are, unfortunately, present in modern society.

The article stipulates that groundwater legislation regarding a single object does not exclude rights, but complement each other. Accordingly, the legal regimes for the use of subsoil and water coincide. It should be noted that the current legislation, defining exactly this model of regulation of relations regarding the use of groundwater, contains a very complicated and multi-stage procedure for obtaining the relevant right. The author states that, despite the fact that water and mining legislation for a considerable period of time provides the possibility of groundwater extraction, the problematic issues of consistent and transparent regulation of the order of their extraction are unfortunately available in modern society.

It is substantiated that the lack of proper interpretation of some of the stated norms of the law is the result of opposite approaches in law enforcement and law enforcement practice. For such reasons, it is the consumer who is the subject of uncertainty about the regulation of these relationships. It is stated that, in reforming the system of bodies and functions of management in the sphere of use and protection of natural resources, the legislator is making his efforts to protect groundwater.

Key words: subsoil, state, water, realization, problem, help, development, regulation, problems.

Постановка проблеми

Підземні води наділені подвійним правовим режимом, тому що відносяться до водних ресурсів і до корисних копалин. Необхідно зазначити, що їх використання повинно здійснюватись із додержанням як водного, так і законодавства про надра. Згідно норм водного законодавства (ст. 46 Водного кодексу України, далі - ВК України) водокористування може бути загальним або спеціальним. Використання підземних вод за допомогою свердловин належить до спеціального критерію, оскільки для того, щоб вважатися спеціальним, водокористування має реалізовуватися відповідно до частини першої ст. 48 ВК України із використанням споруд або технічних пристроїв. У ст. 1 Гірничого закону України зазначено, що свердловина на воду включає циліндричну гірничу виробку, створену бурами або іншими буровими інструментами, а так само обладнання для підйому води на поверхню (насоси, обладнання гирла свердловини, обсадні труби, фітінги тощо).

У частині третій ст. 48 ВК України обґрунтованим є твердження, що до спеціального водокористування не відноситься вилучення води з надр разом з видобуванням корисних копалин, а також видобування корисних копалин і водних рослин.

Відповідно змісту норм ст. 49 ВК України та інших норм законодавства, на нашу думку, більш правильним буде висновок про те, що у ст. 48 ВК України йдеться про інші корисні копалини, для яких вода використовується як носій, рідина для розчинення або вилуджування корисних копалин для подальшого видобування тощо. В разі наявності мети використання самих підземних вод за умов, визначених у частині першій ст. 48 ВК України, їх використання буде вважатись спеціальним.

Стан дослідження

Проблемні питання адміністративно-правового регулювання використання підземних вод були предметом дослідження ряду науковців. Серед вчених, які досліджували окремі аспекти даної проблеми, доцільно виокремити праці А.В. Кулько, Н.В. Локтєвої, О.О. Сурілової, РІ. Марусенка та ряду інших вчених.

Метою статті є аналіз проблемних аспектів адміністративно-правового регулювання використання підземних вод в Україні. Основними завданнями автор ставить перед собою проаналізувати підстави та передумови утворення проблемних аспектів адміністративно-правового регулювання використання підземних вод; з'ясування основних шляхів вирішення проблемних аспектів адміністративно-правового регулювання використання підземних вод.

Виклад наукового матеріалу

Видобування підземних вод може реалізовуватись внаслідок спорудження колодязів, буріння та обладнання свердловин, обладнання місць виходу підземних вод на поверхню для акумулювання останніх. Видобування підземних вод за допомогою улаштування свердловин потребує дотримання норм земельного, водного та законодавства про надра, оскільки визначає заходи по належному користуванню земельними, водними та ресурсами надр. Важливим також є і те, що використання підземних вод з урахуванням їх особливостей як природного ресурсу потребує дотримання правових режимів щодо використання власне вод (оскільки підземні води є різновидом водних ресурсів), надр, корисних копалин, земельних ресурсів (користування якими необхідне для видобування підземних вод і розміщення необхідного устаткування).

Важливим також є питання адміністративно-правового режиму щодо використання споруд свердловин як майна. Вивченню окремих особливостей застосування викладених масивів законодавства (водного, земельного, цивільного та про надра). Вимагають окремого дослідження співвідношення норм чинного законодавства, а так само специфіки практики його використання. Незважаючи на те, що водне та гірниче законодавство вже значний період часу надає можливість видобування підземних вод, проблемні питання несуперечливого та прозорого врегулювання порядку їх видобування, на жаль, наявні в сучасному суспільстві.

Проблемні економічні аспекти адміністративно-правового регулювання підземних вод можна визначити наступним чином:

1) наявність значних за обсягом соціально-економічних збитків від використання неякісної води;

2) збільшення витрат на покращення якості води;

3) зниження економічних результатів через зростання витрат на додаткове водоочищення;

4) пришвидшення збільшення основних засобів водогосподарського комплексу, які контактують із забрудненою водою;

5) додаткові витрати на компенсацію дефіциту води в результаті її забруднення на певній території тощо.

Управлінські проблеми адміністративно-правового регулювання використання підземних вод України такі:

1) відсутність ефективного стимулювання інвестування у водозберігаючі або безводні технології на водомістких підприємствах;

2) потреба у розробленні більш суворих санкцій та штрафних заходів для суб'єктів господарювання, що ухиляються від своєчасної сплати за водокористування;

3) неповне врахування водної ренти;

4) невідповідність швидкості зміни ставок тарифів на воду тощо.

Законодавство про надра визначає пільговий режим використання підземних вод у тому випадку, якщо додержуються умови, визначені ст. 23 Кодексу України про надра (далі - КУпН): видобування вод у межах наданої у власність чи користування земельної ділянки, використання вод для власних господарських і побутових потреб, господарсько-питного водопостачання (крім виробництва фасованої води), з продуктивністю водозабору не більше 300 м. куб. на добу [6, с. 7]. Зазначена норма внесена до Кодексу України про надра Законом України від 22 грудня 2010 р. N° 2849-УІ. До внесення зазначених змін землевласникам та землекористувачам надавалося видобування підземних вод для власних побутових і господарських потреб глибиною розробки до 20 метрів без обмежень продуктивності водозабору. Оскільки видобування вод проводиться лише особами, які мають право власності чи користування земельними ділянками та лише в територіальних межах таких ділянок, то зазначений вид надрокористування є спеціальним, а не загальним. Разом із тим, нормою максимально спрощено режим використання підземних вод для великої частини власників та користувачів земельних ділянок.

Аналізуючи проблемні аспекти адміністративно-правового регулювання використання підземних вод в Україні, слід зазначити, що на практиці нерідко притягують до відповідальності за порушення, що визначені шляхом наведеного тлумачення, тому зазначена ситуація потребує якнайшвидшого розв'язання з урахуванням чітких і однозначних положень закону, а не віддаленої перспективи прийняття нових норм. Р.І. Марусенко вважає, що осторонь стоїть питання про те, чи підлягають застосуванню при використанні підземних вод норми законодавства лише про один вид природних ресурсів і чи не виключає це можливості подвійного регулювання відповідних відносин як водним, так і гірничим законодавством. Аналізуючи судову практику слід відзначити, що здебільшого суди виходять з висновку про те, що використання підземних вод є не лише водокористуванням, а й надрокористуванням, і у разі потреби одержання дозволу на надрокористування згідно законодавства про надра такий дозвіл повинен бути одержаний незалежно і додатково до дозволу на використання підземних вод як водного ресурсу [15, с. 64].

Автор підтримує наукову позицію А.В. Кулько, відповідно до якої нормативно-правові акти законодавства про підземні води відносно єдиного об'єкта права не виключають, а доповнюють одна одну [5, с. 11]. Правові режими використання надр і вод збігаються. Діюче законодавство, визначаючи саме таку модель регулювання відносин щодо використання підземних вод, містить дуже складну та багатоступеневу процедуру одержання відповідного права. Позиція щодо потреби одержання дозволів на користування не лише водами, а й надрами при видобуванні підземних вод з дотриманням ст. 23 Кодексу України про надра наявна і у практиці розгляду кримінальних справ, що значно загострює проблему, яка розглядається, незважаючи на здебільшого виправдальні вироки та звільнення від кримінальної відповідальності винних осіб на підставі ст. 48 Кримінального кодексу України [6, с. 8].

В.О. Джуган у своєму дисертаційному дослідженні зазначає, що в основному розмежування між дозволом на спеціальне водокористування та дозволом на надрокористування щодо підземних вод не проводиться, а зазначені поняття ототожнюються, що ще раз підтверджує неоднозначність застосування норм адміністративно-правового регулювання [3, с. 6].

Наступним проблемним питанням у сфері адміністративно-правового регулювання використання підземних вод є питання про правовий режим свердловин, за допомогою яких таке видобування здійснюється. У зв'язку із віднесенням свердловин до інженерних споруд постає питання щодо адміністративно-правового режиму майна та документа, яким має посвідчуватись право власності на свердловину. У цьому аспекті слід зазначити, що водні ресурси, так само як і надра, є власністю українського народу і у приватну власність не передаються. Відповідно до зазначеної норми власником свердловини у понятті споруди або утвореного працею людини майна відповідно до ст. 331 Цивільного кодексу України є особа, яка її створила з власних матеріалів [16, с. 5]. Згідно змісту ст. 181 Цивільного кодексу України, свердловину слід відносити до нерухомого майна, тому що вона знаходиться на земельній ділянці, а її переміщення неможливе без знецінення та зміни призначення. Згідно ст. 182 Цивільного кодексу України утворення права власності на нерухомі речі належить державній реєстрації, а відмова або ухилення від реєстрації можуть бути оскаржені до суду.

Аналізуючи проблемні аспекти адміністративно-правового регулювання використання підземних вод, автор зазначає, що вода є необхідним елементом забезпечення життєдіяльності людини відповідно до Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» від 10 січня 2002 року. У нормативно-правовому акті (ст. 7) зазначено, що «держава гарантує захист прав споживачів у сфері питної води та питного водопостачання шляхом: забезпечення кожної людини питною водою нормативної якості в межах науково обґрунтованих нормативів питного водопостачання залежно від району та умов проживання...» [12, с. 6]. Відповідно до зазначеної норми закону використання підземних вод, насамперед із позиції якості, має переважне значення в Україні, зокрема Законом України «Про Загальнодержавну програму «Питна вода України» на 2006-2020 роки» від 03 березня 2005 року регламентовано, що «особлива увага буде приділятися розширенню використання підземних вод. Це викликане необхідністю забезпечення резервним водопостачанням населених пунктів на випадок надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру, що в першу чергу стосується великих міст і окремих регіонів, водопостачання в яких здійснюється переважно з поверхневих джерел» [10, с. 8].

Щодо використання земельних ресурсів при експлуатації свердловин на воду необхідно врахувати не лише наявність права власності чи користування земельною ділянкою, на якій така свердловина розташована. Необхідно також звернути увагу на норму ст. 113 Земельного кодексу України [4, с. 5] та Постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 1998 року № 2024 «Про правовий режим зон санітарної охорони водних об'єктів» [11, с. 12], оскільки саме зазначеними нормативно-правовими актами наведено необхідність створення трьох зон санітарної охорони з обмеженим режимом господарювання.

На теперішній час видобування підземних вод за допомогою проектування та експлуатації свердловин на воду повністю не врегульоване нормами законодавства. На думку О.О. Сурілової, відсутність належного тлумачення окремих викладених норм закону є наслідком протилежних підходів у правозастосовчій та правоохоронній практиці. За таких підстав саме споживач є тим суб'єктом, який страждає від невизначеності щодо регулювання даних відносин [14, с. 9]. Адміністративно-правовий режим використання підземних вод відповідно до ст. 23 Кодексу України про надра повинен бути якнайшвидше урегульований нормами, які б унеможливлювали неоднозначне тлумачення та безпідставне притягнення до відповідальності суб'єктів, які здійснюють свою діяльність в умовах суперечливого законодавства, не маючи на меті порушення його норм.

підземний вода правовий свердловина

Висновки

Адміністративно-правовий режим використання підземних вод наразі широко досліджують у спеціальній літературі науковці, а також вивчають практики. Законодавець, здійснюючи реформування системи органів та функцій управління у сфері використання та охорони природних ресурсів, прикладає свої зусилля щодо охорони підземних вод. Серед специфіки використання різних видів природних ресурсів одним з найважливіших питань є адміністративно-правовий режим використання підземних вод.

Список використаних джерел

1. Водний кодекс України від 6 червня 1995 р. № 123/95-ВР

2. Гірничий закон України від 6 жовтня 1999 р. № 1127-ХІУ.

3. Жуган В.О. Правове регулювання використання та охорони вод в Україні: автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.0.06. Національний ун-т біоресурсів і природокористування України. Київ, 2009. 18 с.

4. Земельний кодекс України від 25.10.2001 р. 507-ХІУ

5. Кулько А.В. Міжнародно-правове регулювання використання та охорони транскордонних прісних вод. Автореф. д.к.ю.н. Київ, 2018. 19 с.

6. Кодекс України про надра від 27 липня 1994 р. № 132/94-ВР

7. Конституція України від 28 червня 1996 р.

8. Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 р.

9. Локтєва Н.В. Правове регулювання комплексного використання водних ресурсів Дніпровського басейну: дис... канд. юрид. наук: 12.00.06 / Одеська національна юридична академія. Одеса, 2007. 216 с.

10. Про Загальнодержавну програму «Питна вода України» на 2006-2020 роки: Закон України від 03 березня 2005 р. №1874-іХ.

11. Про правовий режим зон санітарної охорони водних об'єктів: Постанова Кабінету Міністрів України від 18 грудня 1998 р. № 2024-XV

12. Про питну воду, водопостачання та водовідведення: Закон України від 10 січня 2002 р. №1874-ІХ.

13. Сайт Міністерства екології та природних ресурсів України.

14. Сурілова О.О. Адміністративно-правове регулювання у сфері використання і охорони надр. Автореф. дис..к.ю.н. Запоріжжя, 2017.

15. Марусенко РІ. Деякі проблеми правового режиму свердловин на воду. Вісник Вищої ради юстиції. 2012. № 4. С. 64-68.

16. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р.

Размещено на Allbest.ru