Електронне урядування як основа запровадження принципу відкритості у діяльність органів публічного адміністрування

Размещено на http://www.allbest.ru/

Електронне урядування як основа запровадження принципу відкритості у діяльність органів публічного адміністрування

Циганок С.В., кандидат юридичних наук, докторант, Науково-дослідного інституту публічного права

У статті розглядаються різні погляди на перспективи розвитку електронного урядування у різних країнах світу. Аналізуються літературні джерела та нормативно-правові акти, що регламентують впровадження «електронного уряду». Доводиться, що у законодавстві України не врегульоване поняття «електронний уряд». Наголошено, що міжнародне співтовариство ставить за мету допомогти країнам, що розвиваються, у розширенні національних і регіональних інфраструктур у секторі інформаційних технологій, полегшуючи і розширюючи доступ до фінансових ресурсів для імпорту устаткування і послуг; організувати і заохотити фінансових посередників відшукувати нестандартні механізми, такі як кредитування постачальників, схеми страхування і пільгового фінансування.

Визначено, що «електронний уряд» - це насамперед інформаційно-технологічна система, яка допомагає ефективному управлінню та забезпечує спрощений доступ до адміністративних послуг. Його застосовують завжди зі спеціальною метою - з метою прозорості, відкритості і транспарентності органів публічної адміністрації та покращення відносин між різними суб'єктами громадянського суспільства. Доведено, що запровадження електронного урядування у державне управління не заперечує необхідність виконання державою своїх ключових функцій, зокрема, забезпечення законності та правопорядку, визначення суспільних стандартів та цілей, захисту незахищених груп населення та охорони навколишнього середовища, забезпечення виробництва певного продукту і послуги для суспільства, якщо це продиктовано, наприклад, питаннями безпеки і за умови, що держава спроможна це зробити з меншими затратами, ніж інші виробники і надавачі послуг.

Зроблено висновок, що створення ефективної системи публічної адміністрації, що надаватиме якісні публічні послуги суспільству, стало метою адміністративних реформ. Для її досягнення впроваджувалася ідеологія «служіння суспільству» як фундаментального принципу функціонування публічної адміністрації та створювалася система електронного урядування, яка покликана реалізувати зазначену ідеологію у життя. Легітимність, верховенство права та закону, прозорість, підзвітність, цілісність, ефективність, узгодженість, адаптивність - дотримання зазначених принципів допоможе органам публічної адміністрації ефективно управляти публічними справами на користь як окремо взятого громадянина, так і всього суспільства.

Ключові слова: електронний уряд, публічне адміністрування, принципи, інформаційні комунікативні технології.

E-government as a basis for introducing the principle of openness in the activities of public administration bodies

The article discusses various views on the prospects for the development of e-government in different countries of the world. Analyzed literary sources and regulations governing the implementation of “electronic government”. It is proved that the concept of “electronic government” is not regulated in the legislation of Ukraine. It is emphasized that the international community aims to assist developing countries in expanding national and regional infrastructures in the information technology sector, facilitating and expanding access to financial resources for imports of equipment and services, organizing and encouraging financial intermediaries to find non-standard mechanisms such as lending suppliers, insurance schemes and preferential financing. It is determined that “e-government” is first and foremost an information technology system that helps efficient management and provides simplified access to administrative services.

It is always used for the specific purpose of transparency, openness and transparency of public administration bodies and the improvement of relations between different civil society actors. It is proved that the introduction of e-government in public administration does not deny the need to fulfill its key functions by the state, in particular, ensuring law and order, defining public standards and goals, protecting vulnerable groups and the environment, ensuring the production of a specific product and service for society, if this is dictated, for example, by security issues and provided that the state is able to do so at a lower cost than other manufacturers and service providers.

It was concluded that the creation of an effective system of public administration that would provide quality public services to the public was the goal of administrative reforms. To achieve it, the ideology of “service to society” was introduced as a fundamental principle of functioning of public administration, and a system of e-government was created, which is intended to implement the said ideology into life. Legitimacy, Rule of Law, Transparency, Accountability, Integrity, Effectiveness, Consistency, Adaptability - adherence to these principles will help public administration bodies effectively manage public affairs for the benefit of both the individual citizen and society as a whole.

Key words: e-government, public administration, principles, information communication technologies.

Вступ

Концептуалізація ідеї електронної демократії зумовлена чинниками теоретичного та практичного характеру. До перших належать ріст впливу теорії інформаційного суспільства наприкінці ХХ століття як ефективного теоретичного інструмента дослідження розвитку публічного управління та поширення впливу концепцій демократії участі, інтерактивної демократії та прямої демократії на глобальному рівні. Серед аргументів другого типу слід відзначити кризу моделі представницької демократії (демократичний конформізм, відсторонення громадян від участі у публічному управлінні та ін.) [1].

Своєю чергою стрімкий розвиток Інтернету забезпечує нові шляхи для використання зв'язку і різних моделей транзакцій для забезпечення принципу відкритості та прозорості у діяльності органів публічного адміністрування. Багато країн приймають рішення та правила, щоб скористатися перевагами та можливостями електронного урядування для ефективного та результативного надання публічних послуг. Електронний уряд є формою інформаційної системи і вимагає не лише наявності відповідної інфраструктури для її виконання, а також рівень внутрішньої електронної готовності уряду та населення.

Ефективне державне управління забезпечується діяльністю всіх органів влади, але особлива, провідна роль у сфері поставлених перед державою завдань відводиться органам публічного управління, їх відкритості, прозорості, транспарентності, ефективності. Нові можливості для ефективної взаємодії влади та суспільства відкриваються у зв'язку із запровадженням і використанням інформаційних технологій та систем, що безпосередньо передбачено у Стратегії сталого розвитку «Україна - 2020», Національній стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2016-2020 роки, Стратегії національної безпеки України [2].

Метою цієї роботи є аналіз наявної літератури та нормативно-правових актів, що регулюють реалізацію електронного урядування, проблеми та переваги цього процесу.

Виклад основного матеріалу

Електронне урядування стало популярним напрямом урядових зусиль у багатьох країнах світу. Все більше і більше урядів розробляють та впроваджують системи електронного урядування як засіб зниження витрат, поліпшення послуг, економії часу, підвищення ефективності державного сектору. Електронне урядування та Інтернет внесли істотні зміни в структуру суспільства, цінності, культуру і способи ведення бізнесу шляхом використання потенціалу інформації та комунікацій.

Метою електронного уряду є не тільки перетворення традиційної інформації в біти і байти, що робить її доступною через вебсайти, чи то автоматизація процесів через електронні платформи, але вона також вимагає переосмислення способів та принципів функціонування уряду.

Керівництво держав використовувало різні стратегії для створення електронного уряду. Деякі з них приймали комплексні довгострокові плани. Інші вирішили визначити лише кілька напрямів у зазначеній сфері як орієнтир для ранніх проєктів. Однак у всіх випадках країни почали впроваджувати електронний уряд.

Ідея переведення уряду в онлайн-режим з'явилася в Естонії ще в 1997 році. Чи є цей проєкт геніальним рішенням майбутнього чи, навпаки, надто складним для втілення? [3] Термін «електронний уряд» має різні визначення, такі як: «надання владою інформації та послуг через Інтернет або інші цифрові засоби» [4]. Крім того, Відділ ООН з державної економіки та державного управління [5] визначає електронне урядування як: використання Інтернету та всесвітньої павутини для надання послуг з доступу до державної інформації громадянам, бізнесу та інших урядів. Крім того, Світовий банк [6] дав інше визначення електронному уряду, під ним розуміють використання інформаційно-комунікаційних технологій для розвитку та покращення відносин між урядом, громадянами, підприємствами та іншими урядовими установами.

У законодавстві України немає чіткого визначення поняття «електронний уряд», але використовуються схожі словосполучення для характеристики цього терміна: «...використання новітніх інформаційно-комунікаційних технологій, що допомагатимуть вдосконалити якість урядування, покращать взаємодію влади та громадян та сприятимуть соціальним інноваціям в Україні» [7] або «.форма організації державного управління, що сприяє підвищенню ефективності, відкритості та прозорості діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування з використанням ІКТ для формування нового типу держави, орієнтованої на задоволення потреб громадян» [8].

Інформаційна система «Електронний уряд» - це система збору, введення, пошуку, обробки, збереження та видачі користувачеві на вимогу згідно з визначеними критеріями інформаційних ресурсів для забезпечення надання численних послуг державних органів усіх гілок влади бізнесу та всім категоріям громадян інформаційно-телекомунікаційними засобами та інформування громадян про роботу державних органів [9].

Узагальнюючи різні точки зору, можна констатувати, що «електронний уряд» - це насамперед інформаційно-технологічна система, яка допомагає ефективному управлінню та забезпечує спрощений доступ до адміністративних послуг. Його застосовують завжди зі спеціальною метою - з метою прозорості, відкритості і транспарентності органів публічної адміністрації та покращення відносин між різними суб'єктами громадянського суспільства.

Міжнародне співтовариство ставить за мету допомогти країнам, що розвиваються, у розширенні національних і регіональних інфраструктур у секторі інформаційних технологій, полегшуючи і розширюючи доступ до фінансових ресурсів для імпорту устаткування і послуг; організувати і заохотити фінансових посередників відшукувати нестандартні механізми, такі як кредитування постачальників, схеми страхування і пільгового фінансування [9].

Про те, що впровадження електронного уряду в державну систему управління є актуальним як для України, так і для світової спільноти говорить кількість спільних проєктів та розмір фінансування таких проєктів. Наприклад, програма «Електронне урядування задля підзвітності влади та участі громади» (EGAP) фінансується Швейцарською Конфедерацією та буде реалізована в 2015-2019 роках. Загальний бюджет програми EGAP становить 4,3 млн швейцарських франків. У листопаді 2016 року Агентство з міжнародного розвитку USAID спільно з урядом Великобританії виділило 19 мільйонів доларів на реалізацію в Україні масштабного проєкту електронного державного управління «Прозорість та відповідальність у державному управлінні та послуги», розрахованого на 5 років [10].

Усі ці зусилля дали неабиякий результат, за даними найбільш впливового світового рейтингу Open Data Barometer, за вересень 2018 року [11] Україна посіла друге місце серед країн, що досягнули найбільшого прогресу за чотири роки за рівнем публікації та використання відкритих даних для підзвітності влади, розвитку інновацій і соціального впливу. Крім того, Україна посіла 17-у сходинку серед 30 країн-лідерів, що взяли на себе конкретні зобов'язання щодо розвитку відкритих даних [12].

Якщо проаналізувати наявну літературу та нормативно-правові акти, що регламентують впровадження «електронного уряду», то можна виокремити такі етапи.

Етап 1. Виникнення. Офіційна онлайн-присутність уряду встановлюється через декілька незалежних офіційних сайтів. Інформація обмежена, основна і статична.

Етап 2. Збільшення кількості державних сайтів. Інформація стає більш динамічною. Зміст і інформація оновлюються з більшою регулярністю.

Етап 3. Використання інтерактивних технологій. Користувачі можуть завантажувати форми, електронну пошту посадових осіб, взаємодіяти через Інтернет, призначати зустрічі та робити запити.

Етап 4. Запровадження системи транзакцій. Користувачі можуть реально оплачувати послуги або проводити фінансові операції через Інтернет.

Етап 5. Реалізація. Повна інтеграція електронних послуг через Інтернет, що дає змогу користувачам вільно та безпечно обмінюватися інформацією між собою та органами публічної адміністрації.

Принципами, на підставі яких має діяти електронний уряд, є:

Легітимність. Довіра до інститутів управління в кінцевому рахунку залежить від їх здатності виконувати завдання та отримувати результати, які відповідають потребам та очікуванням своїх учасників. Стійкі суспільства мають зосереджуватися на потребах громадян, оскільки авторитет демократичних урядів залежить від згоди його громадян.

Верховенство права та закону. Прийняті закони, нормативні акти та кодекси мають виконуватися однаково.

Прозорість, підзвітність і цілісність. Прозорість сприяє ефективному врядуванню, відкриття процесів прийняття рішень для громадської перевірки підвищує ступінь довіри до органів публічної адміністрації та забезпечує їх підзвітність. Прозорість передбачає систематичне висвітлення діяльності влади, роз'яснення завдань, змісту і механізму реалізації публічної політики, а відкритість - створення публічними органами управління умов для безперешкодного доступу громадян до інформації про їхню діяльність та до процесу прийняття рішень на всіх етапах їх підготовки [2]. Підзвітність тягне за собою існування механізмів звітності та зворотного зв'язку. Ефективне управління вимагає етичного характеру поведінки та енергійних заходів боротьби з корупцією. Цілісність є передумовою створення надійної та ефективної структури управління.

Ефективність. Ефективне управління ресурсами шляхом досягнення конкретних результатів з мінімумом затрат, дотримуючись узгоджених стандартів і процедур. Досягнення ефективності вимагає прийняття гнучкої політики для створення та підтримки інституцій, які добре функціонують, що надають якісні послуги.

Узгодженість допомагає забезпечити поєднання всіх органів публічного адміністрування для досягнення спільної мети.

Адаптивність. Ефективне управління не є статичним. Нові ризики постійно виникають у суспільстві, тому необхідно створювати механізми управління, які покликані сприяти і передбачати зміни потреб і задовольняти їх за допомогою інноваційних процедур і нової політики.

Крім позитивних моментів впровадження електронного врядування, є низка проблем, які викликають занепокоєння з цього приводу.

Міжнародне співтовариство висловлює занепокоєння з приводу декількох проблем, пов'язаних з розвитком інформаційних технологій. Зокрема, вартість використання Інтернету - ключове питання: звичайна вартість доступу все ще сильно перевищує рівень, що міг би забезпечити широке поширення цієї послуги. Інші проблеми включають: безпеку онлайнових угод, комп'ютерні злочини, захист прав інтелектуальної власності, дотримання обмежень на поширення через Інтернет матеріалів, що можуть розглядатися як образливі та загрозливі соціальній стабільності, а також недостатню участь країн, що розвиваються, в управлінні Інтернетом, особливо в сфері призначення доменних імен [9].

Запровадження електронного урядування у державне управління не заперечує необхідність виконання державою своїх ключових функцій, зокрема, забезпечення законності та правопорядку, визначення суспільних стандартів та цілей, захисту незахищених груп населення та охорони навколишнього середовища, забезпечення виробництва певного продукту і послуги для суспільства, якщо це продиктовано, наприклад, питаннями безпеки і за умови, що держава спроможна це зробити з меншими затратами, ніж інші виробники і надавачі послуг. Водночас вона створює необхідні умови для процесів суспільної активності і спонукає громадян до самостійного вирішення більшості проблем [13, с. 10].

Висновки

Таким чином, створення ефективної системи публічної адміністрації, що надаватиме якісні публічні послуги суспільству, стало метою адміністративних реформ. Для її досягнення впроваджувалася ідеологія «служіння суспільству» як фундаментального принципу функціонування публічної адміністрації та створювалася система електронного урядування, яка покликана реалізувати зазначену ідеологію у життя. Легітимність, верховенство права та закону, прозорість, підзвітність, цілісність, ефективність, узгодженість, адаптивність - дотримання зазначених принципів допоможе органам публічної адміністрації ефективно управляти публічними справами на користь як окремо взятого громадянина, так і всього суспільства.

управління електронний уряд легітимність

Список використаних джерел

1. Яковлева Л. Е-урядування: легальність та легітимність влади інформаційної доби. Lviv Polytechnic National University. Institutional Repository.

2. Єсімов С.С., Бондаренко В.А. Транспарентність як принцип діяльності органів публічного управління в умовах використання інформаційних технологій. Соціально-правові студії. 2018. Випуск 1. С. 42-49

3. Брайан Люфкін. Перший у світі цифровий уряд, 2017.

4. West D.M. State and Federal E-government in United States. 2001.

5. United Nations Division for Public Economics and Public Administration Benchmarking E-government: A Global Perspective - Assessing the Progress of the UN Member States, Accessed on 2/1/2010.

6. World Bank. Issue Note: “E-Government and the World Bank”, November 5, 2001.

7. Програма «Електронне врядування задля підзвітності влади та участі громади» (EGAP).

8. Про схвалення Концепції розвитку електронного урядування в Україні: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 13 груд. 2010 р. № 2250-р. Офіційний вісник України від 27.12.2010. № 97. Ст. 3443.

9. Електронний уряд. Науково-практичний довідник.

10. Євросоюз, Швеція та Естонія виділили 5,7 мільйона євро на розвиток електронного уряду в Україні.

11. Оніліогву К. Шість досягнень року відкритих даних, 2019.

12. Електронне урядування та електронна демократія: навчальний посібник. У 15 ч. / за заг. ред. А.І. Семенченка, В.М. Дрешпака. Київ, 2017. Частина 1: Вступ до курсу. Концептуальні засади електронного урядування та електронної демократії / В.Я. Малиновський, Н.В. Грицяк, А.І. Семенченко. Київ: ФОП Москаленко О.М., 2017. 70 с.

Размещено на Allbest.ru