Окремі питання процесуального порядку допиту свідка, потерпілого під час досудового розслідування в судовому засіданні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Окремі питання процесуального порядку допиту свідка, потерпілого під час досудового розслідування в судовому засіданні

Separate issues of the procedural procedure for questioning the witness and the victim during the pre-trial investigation in court

Процюк О.М.

кандидат юридичних наук

старший викладач кафедри кримінального процесу

Національної академії внутрішніх справ

Анотація

допит свідок потерпілий суддя

Стаття присвячена дослідженню процесуального порядку допиту свідка, потерпілого під час досудового розслідування в судовому засіданні. Ознайомившись із позиціями науковців із визначеної тематики та результатами аналізу судової практики з означеного питання, автором було зосереджено увагу у статті на основних прогалинах у процесуальному закріпленні допиту слідчим суддею свідка, потерпілого під час досудового розслідування в судовому засіданні. У процесі проведеного дослідження з'ясовано, що для ефективного забезпечення слідчим суддею доказування у кримінальному провадженні відповідно до норм, передбачених ст. 225 Кримінального процесуального кодексу України, доцільно внести низку змін до кримінального процесуального законодавства в частині унормування процесуального порядку допиту слідчим суддею свідка, потерпілого під час досудового розслідування в судовому засіданні.

У статті визначено основні прогалини процесуального регулювання порядку проведення допиту, передбаченому ст. 225 КПК України, та, відповідно, запропоновано зміни до кримінального процесуального законодавства. Автором визначено, що на законодавчому рівні необхідно закріпити вичерпний перелік учасників кримінального провадження, які мають право звертатися до слідчого судді із клопотанням про проведення допиту в порядку ст. 225 КПК України та чітко визначити вичерпний перелік підстав для проведення такого допиту з метою формування однозначної практики застосування відповідного засобу отримання доказів.

Акцентується увага на тому, що після реєстрації клопотання в автоматизованій системі документообігу суду відбувається розгляд клопотання про проведення допиту в порядку ст. 225 КПК України по суті. Пропонується на законодавчому рівні визначити час розгляду клопотання слідчим суддею протягом 24 годин із моменту його реєстрації, а також наголошується на необхідності обумовити та закріпити у кримінальному процесуальному законодавстві підставою для відмови в задоволенні клопотання заявлення клопотання особою, як не наділена таким процесуальним правом, і підставою для повернення клопотання - недотримання сторонами кримінального провадження вимог КПК України щодо змісту клопотання.

Ключові слова: допит, слідчий суддя, депонування, клопотання, судове засідання, досудове розслідування, потерпілий, свідок.

Abstract

The article is devoted to the investigation of the procedural procedure for questioning witness who was injured during pre-trial investigation in court hearing. Having become acquainted with the positions of the scientists on the particular subject and the results of the analysis of the case law on the particular issue, the article focuses on the main gaps in the procedural consolidation of the questioning by investigating judge of witness, who was injured during pre-trial investigation in the court session. In the course of the conducted research it was found that in order to effectively provide investigating judge with evidence in criminal proceedings in accordance with the rules stipulated by art. 225 of the Criminal Procedure Code of Ukraine, it is expedient to introduce a number of changes to the criminal procedural legislation in the part of normalization of the procedural procedure of interrogation by investigating judge of witness who was injured during pre-trial investigation in a court session.

The article defines the main gaps in the procedural regulation of the procedure for conducting interrogation, provided for in art. 225 of the Criminal Procedure Code of Ukraine, and, accordingly, proposes changes to the criminal procedural legislation. The author has determined that at the legislative level it is necessary to consolidate an exhaustive list of participants in criminal proceedings who have the right to appeal to investigating judge with a request for questioning in accordance with art. 225 of the Criminal Procedure Code of Ukraine and clearly define an exhaustive list of reasons for conducting such interrogation in order to form a clear practice of using the appropriate means of obtaining evidence.

Attention is drawn to the fact that after the registration of petition in the automated system of document circulation of the court, petition for conducting interrogation in the order of art. 225 of the Criminal Procedure Code of Ukraine is considered.

It is proposed at the legislative level to determine the time of consideration of petition by investigating judge within 24 hours from the moment of its registration, and also emphasizes the need to stipulate and establish in the criminal procedural legislation the basis for refusing to grant petition for petition, as not authorized for such process, return of petition - non-compliance by the parties of criminal proceedings with the requirements of the Criminal Procedure Code of Ukraine regarding the content of petition.

Key words: interrogation, investigating judge, deposition, petition, court hearing, pre-trial investigation, victim, witness.

Постановка проблеми

Процедура «депонування» доказів, яка передбачена ст. 225 КПК України, сьогодні активно застосовується у практичній діяльності. Проаналізувавши положення ст. 225 КПК України та практику її застосування, бачимо, що простежується недосконалість вказаної норми. На законодавчому рівні, зокрема, детально не регламентовано порядок звернення до слідчого судді щодо проведення допиту свідка чи потерпілого, зокрема одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб, під час досудового розслідування в судовому засіданні. Надавши право звернутися з таким клопотанням стороні кримінального провадження та представнику юридичної особи, законодавець чітко не визначив суб'єктів такого звернення і не цілком зрозуміло про яку сторону кримінального провадження йдеться. А також не встановлено вимог до такого клопотання, не наведено вичерпного переліку підстав, коли доцільно проводити допит в порядку ст. 225 КПК України та не врегульовано час розгляду клопотання слідчим суддею, підстави для його повернення та відмови в задоволенні клопотання, що, відповідно, призводить до труднощів у застосуванні на практиці ст. 225 КПК України.

Стан дослідження

Вагомий внесок у розроблення наукових засад проведення допиту загалом та допиту свідка, потерпілого під час досудового розслідування в судовому засіданні зокрема, зробили такі відомі вчені: Ю.П. Аленін, О.А. Банчук, І.В., Гловюк, Ю.М. Грошевий, Зарева, І.Г. Ільєва, О.В. Калиновський, О.В. Капліна, Д.П. Кисленко, О.В. Кондратьєв, В.В. Косов, Л.М. Лобойко, В.Т. Маляренко, М.А. Маркуш, М.Я. Никоненко, В.Т. Нор, П.П. Пилипчук, М.А. Погорецький, С.О. Пшеничко, В.В. Ринда, Д.Б. Сергєєва, М.М. Сичук, Ю.В. Скрипіна, Р.І. Тракало, А.Р. Туманянц, Л.Д. Удалова, В.І. Чорнобук, О.Г. Шило, Д.О. Шингарьов, М.Є. Шумило, О.Г. Яновська. Водночас, незважаючи на наявність змістовних наукових досліджень, що мають практичну спрямованість, мало зосереджується увага на процесуальному порядку допиту під час досудового розслідування в судовому засіданні.

Мета і завдання дослідження

Головною метою даної роботи є детальний аналіз положень ст. 225 КПК України та судової практики проведення допиту свідка, потерпілого під час досудового розслідування в судовому засіданні за наявності обставин, що можуть унеможливити їх допит у суді або вплинути на повноту чи достовірність показань. Відповідно до цього в роботі зосереджена увага на виконанні таких основних завдань: з'ясувати стан дослідження означеного питання та запропонувати шляхи вдосконалення процесуального порядку проведення допиту відповідно до ст. 225 КПК України.

Виклад основних положень

У ст. 225 КПК України визначається, що у разі існування небезпеки для життя і здоров'я свідка чи потерпілого, їх тяжкої хвороби чи наявності інших обставин, що можуть унеможливити їх допит в суді або вплинути на повноту чи достовірність показань, у виняткових випадках, пов'язаних із необхідністю отримання показань свідка чи потерпілого під час досудового розслідування, сторона кримінального провадження, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, мають право звернутись до слідчого судді із клопотанням провести допит такого свідка чи потерпілого в судовому засіданні, зокрема одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб. За таких умов допит свідка чи потерпілого проводиться в місці розташування суду або в місці перебування хворого свідка, потерпілого за правилами проведення допиту під час судового розгляду за участі сторін кримінального провадження [4].

Одразу виникає питання, хто має право звернутись із клопотанням до слідчого судді про проведення ним допиту під час досудового розслідування, адже з формулювання «сторона кримінального провадження» не цілком зрозуміло, про яку сторону йдеться - сторону обвинувачення чи сторону захисту. І.В. Гловюк зазначає, що потерпілого з незрозумілих причин не віднесено до суб'єктів звернення з відповідним клопотанням, а саме він є одним із зацікавлених осіб у проведенні такого виду допиту, а також зазначено, що потерпілий не є стороною кримінального провадження [1, с. 275].

Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 3 КПК України потерпілий є стороною обвинувачення. Для однозначного тлумачення ч. 1 ст. 225 КПК України вважаємо за необхідне словосполучення «сторона кримінального провадження» у вказаній нормі замінити повним переліком учасників кримінального провадження (сторона обвинувачення та сторона захисту), які наділені правом звертатись до слідчого судді із клопотанням провести допит свідка чи потерпілого в судовому засіданні, зокрема одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб, та виступатимуть суб'єктами такого звернення.

Допит свідка, потерпілого під час досудового розслідування в судовому засіданні є одним із різновидів допиту у кримінальному провадженні, застосування якого спрямоване на отримання або перевірку сторонами кримінального провадження доказів у досудовому розслідуванні [10, с. 83]. Такий допит є винятком із засади безпосередності дослідження показань.

Окремі науковці, такі як Т.Г. Ільєва, В.В. Рожнова, С.О. Савицький, Л.Д. Удалова заперечують доцільність застосування відповідного засобу отримання доказів та пропонують виключити ст. 225 із КПК України [2, с. 111]. В.М. Циткіч таку думку вважає дискусійною, зазначаючи, що надання слідчому судді повноважень, передбачених ст. 225 КПК України, передусім, було спрямоване на забезпечення можливості сторонам кримінального провадження отримувати докази тоді, коли немає законних можливостей їх отримати в загальному порядку та є певний ризик їх утрати. Погоджуємось із думкою науковця, який зазначає, що надання повноважень слідчому, прокурору приймати рішення про проведення допиту свідка чи потерпілого під час досудового розслідування в судовому засіданні істотно ускладнювало б реалізацію засади змагальності у кримінальному провадженні та призводило б до певних зловживань із боку слідчого, прокурора як під час провадження цієї процесуальної дії, так й у процесі розгляду відповідних клопотань сторони захисту [10, с. 84].

Положення ст. 225 КПК України не визначають вичерпний перелік підстав проведення допиту свідка чи потерпілого під час досудового розслідування в судовому засіданні. У ч. 1 ст. 225 КПК України чітко визначені лише 2 виняткові випадки, які є підставою для звернення сторони кримінального провадження із клопотанням про проведення допиту, зокрема, існування небезпеки для життя чи здоров'я свідка, потерпілого та їх тяжка хвороба [8].

Результати аналізу судової практики вказують на те, що, розглядаючи клопотання про проведення допиту в судовому засіданні, слідчі судді тлумачать поняття «існування небезпеки для життя та здоров'я свідка, потерпілого» як основну причину допиту свідка, потерпілого під час досудового розслідування, в судовому засіданні досить широко, включаючи в нього: погрози вбивством або застосуванням фізичного насильства щодо свідка, потерпілого в разі сприйняття їх як реальних; інші прояви психічного насильства щодо свідка, потерпілого, зокрема, тероризування, моральний тиск, настійливі вимоги; спосіб життя та стан здоров'я свідка або потерпілого, які не пов'язані з тяжкою хворобою, але об'єктивно можуть унеможливити допит у судовому засіданні або вплинути на повноту чи достовірність показань [8].

Ступінь тяжкості хвороби свідка чи потерпілого не визначено нормами кримінального процесуального права, а також Закон не містить переліку таких захворювань, він лише вказує, що воно повинно бути тяжким. Уважається, що тяжким визнається стан здоров'я, який перешкоджає можливості самостійно свідкові чи потерпілому з'явитись за викликом до приміщення суду чи перевезення його може спричинити ускладнення стану здоров'я. Тобто особа страждає важким захворюванням психічним або соматичним, яке має тимчасово ускладнений характер або набрало хронічної форми, а також тоді, коли спрог- нозувати подальший стан пацієнта неможливо. Наявність тяжкого захворювання повинна бути засвідчена лікарем або колегією лікарів, який/які працює/працюють у медичній установі (термінова операція, серцевий напад, гіпертонічний криз тощо), який/які визначає ступінь тяжкості та підтверджує це відповідною довідкою або висновком. Цей документ є підставою для звернення із клопотанням до суду про проведення виїзного засідання чи термінового (наприклад, якщо особа очікує проведення операції, перебіг якої може бути непередбачуваним) [9, с. 278].

Ужите в ч. 1 ст. 225 КПК формулювання «інші обставини» свідчить про невичерпність переліку таких обставин, наголошуючи на існуванні вірогідності унеможливити допит свідка чи потерпілого в суді або вплинути на повноту чи достовірність його показань [8]. До інших підстав науковці також відносять: найближчий переїзд особи на постійне проживання до віддалених країн, повернення чи тимчасовий приїзд із яких до України, а також проведення слідчих (розшукових) дій у яких на запит правоохоронних органів України в порядку надання міжнародної правової допомоги значно ускладнені, існування загрози впливу на свідка чи потерпілого з боку зацікавлених осіб із метою схилення до відмови від показань або зміни показань на користь однієї зі сторін кримінального провадження тощо [3, с. 321]; тяжке поранення, травма, загроза життю з боку співучасників тяжкого злочину, членів організованого злочинного угруповання, довгострокове відрядження, виїзд за кордон для постійного проживання тощо [5, с. 462]; родинні відносини, колишній шлюб, виїзд за межі України, значна віддаленість місця проживання, ризик того, що стосовно свідка можуть бути вчинені протиправні дії з метою змусити його змінити свої показання під час судового розгляду на чиюсь користь, дружні відносини, строк досудового розслідування, незаконний вплив службовими особами пенітенціарної служби на засудженого свідка, який відбуває покарання у виправній колонії [1, с. 275]. Також, розглядаючи клопотання про допит свідка, потерпілого, в порядку ст. 225 КПК України, до виняткових випадків, які унеможливлюють допит свідка, потерпілого або можуть вплинути на повноту чи достовірність їх показань, крім зазначених, слідчі судді відносять таке: тривале відрядження, виїзд на роботу, навчання або постійне проживання за межі України; потерпілий або свідок є громадянином іноземної держави, постійно проживає за межами України й має намір повернутись до місця постійного проживання; призов на службу у Збройні сили України; відсутність постійного місця проживання та постійної роботи; свідок або потерпілий перебуває на території України без законних на те підстав і підлягає видворенню за межі України; психологічні особливості особи неповнолітнього свідка або потерпілого; робота свідка під керівництвом осіб, які можуть вплинути на зміст, повноту та достовірність показань; свідок, потерпілий або підозрюваний є близькими родичами з підозрюваним або обвинуваченим; свідка або потерпілого засуджено до покарання, а саме - обмеження чи позбавлення волі, або застосовано запобіжний захід - тримання під вартою [8].

Погоджуємось із позицією В.М. Циткіча щодо визначення вичерпного переліку підстав для проведення допиту свідка чи потерпілого під час досудового розслідування в судовому засіданні з метою формування однозначної практики застосування відповідного засобу отримання доказів, а також належного забезпечення доказування слідчим суддею у кримінальному провадженні [10, с. 84].

Варто звернути увагу на те, що законодавець не визначає конкретних вимог, яким повинно відповідати клопотання сторін кримінального провадження про проведення допиту свідка чи потерпілого під час досудового розслідування в судовому засіданні. Науковці, досліджуючи це питання, пропонують передбачити в ст. 225 КПК України вимоги до клопотання, зокрема визначити, які відомості має містити таке звернення [10, с. 85; 6, с. 195; 9, с. 278]. Вважаємо за необхідне окремою нормою у КПК України передбачити вимоги до клопотання про проведення допиту свідка, потерпілого під час досудового розслідування в судовому засіданні. Вказане клопотання повинно містити:

найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;

короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв'язку з яким подається клопотання;

правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті закону України про кримінальну відповідальність;

повні відомості про особу, яка звертається із клопотанням;

відомості про свідка, потерпілого, яких необхідно допитати під час досудового розслідування в судовому засіданні;

виклад обставин, котрі можуть унеможливити допит свідка, потерпілого в суді або вплинути на повноту чи достовірність показань,

місце проведення допиту свідка, потерпілого;

вид допиту;

дата та місце складення клопотання.

Як свідчить аналіз судової практики з означеного питання, наявність самого клопотання про допит свідка в судовому засіданні під час досудового розслідування та витягу з ЄРДР не достатньо для прийняття рішення щодо нього слідчим суддею, оскільки відповідні доводи у клопотанні зазвичай розцінюються як припущення, не підтверджені відповідними доказами. У зв'язку із цим до клопотання про допит свідка, потерпілого на стадії досудового розслідування в судовому засіданні повинен бути доданий витяг з ЄРДР про реєстрацію кримінального провадження. КПК України не встановлює переліку обов'язкових документів, які мають бути долучені до такого клопотання, й це не може слугувати підставою для відмови в його розгляді слідчим суддею [6, с. 195] Отже, до клопотання суб'єкт звернення зобов'язаний долучити оригінали чи копії документів для підтвердження наявності підстав, наведених у клопотанні, і які стали причиною проведення такого виду допиту та витяг з ЄРДР щодо кримінального провадження, в межах якого подається клопотання.

Певні проблеми щодо забезпечення доказування слідчим суддею у процесі застосування відповідного засобу отримання доказів зумовлені й тим, що вітчизняний законодавець у ст. 225 КПК України не визначив строк, протягом якого слідчий суддя повинен розглянути клопотання сторін кримінального провадження про проведення допиту свідка, потерпілого під час досудового розслідування в судовому засіданні. Визначення таких строків має надзвичайно вагоме значення, оскільки встановлення в законі чітко окресленого строку для розгляду клопотань учасників процесу є процесуальною гарантією їх своєчасного вирішення. У науковій літературі пропонується розглядати клопотання про допит свідка, потерпілого під час досудового розслідування в судовому засіданні негайно, але не пізніше 24 годин із моменту реєстрації [6, с. 195], протягом 24 годин із моменту надходження такого клопотання. [10, с. 86]. Підтримуємо пропозицію визначення строку розгляду такого клопотання протягом 24 годин із моменту його реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду._

За результатами судової практики наводяться приклади, коли слідчі судді відмовляли в задоволенні клопотань про допит свідка, потерпілого під час досудового розслідування в судовому засіданні з таких причин: у клопотанні не наведено обставин, які можна було б вважати винятковими випадками, що можуть унеможливити допит свідка в судовому засіданні або вплинути на повноту та достовірність показань; відсутні докази наявності обставин, які унеможливлюють допит особи в суді або впливають на повноту та достовірність показань; клопотання про допит свідка в судовому засіданні під час досудового розслідування подано після надходження до суду обвинувального акта у кримінальному провадженні; клопотання про допит свідка в судовому засіданні під час досудового розслідування заявлено за відсутності відомостей про кримінальне правопорушення в Єдиному реєстрі досудових розслідувань (ЄРДР) [8]. Вважаємо за необхідне до вказаних вище підстав для відмови в задоволенні клопотання додати заявлення клопотання особою, яка не наділена таким процесуальним правом, а також підставою для повернення клопотання - недотримання сторонами вимог КПК України щодо змісту клопотання.

Висновки

Підсумовуючи описане вище, зазначимо, що процедура допиту свідка, потерпілого на стадії досудового розслідування в судовому засіданні потребує детальної регламентації в КПК України з метою унеможливлення довільного трактування та порушення прав і законних інтересів учасників кримінального провадження. Зокрема потребують законодавчого закріплення: процесуальний порядок подання клопотання про допит свідка, потерпілого на стадії досудового розслідування в судовому засіданні; визначення чіткого кола суб'єктів, які мають право на таке звернення; формулювання вимог до вказаного клопотання; окреслення вичерпного переліку підстав, за яких необхідно проводити допит слідчим суддею під час досудового розслідування; визначення строку, протягом якого слідчий суддя повинен розглянути клопотання сторін кримінального провадження про проведення допиту свідка, потерпілого під час досудового розслідування в судовому засіданні, а також визначення підстав для відмови в задоволенні клопотання та для повернення клопотання слідчим суддею.

Список використаних джерел

1. Гловюк І.В. Депонування показань свідка, потерпілого за кримінальним процесуальним кодексом України 2012 року. Юридичний вісник. 2014. № 6. С. 274-281.

2. Ільєва Т.Г., Рожнова В.В., Савицький С.О., Удалова Л.Д. Функція судового контролю у кримінальному процесі : монографія. Київ: «Центр учбової літератури», 2015. 176 с.

3. Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар / за заг. ред. проф. В.Г. Гончаренка, В.Т. Нора, М.Є. Шумила. Київ: Юстініан, 2012. 1224 с.

4. Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13.04.2012 р. № 4651^1. Відомості Верховної Ради України. № 9-10. 2013. URL № 11-12. № 13. ст.8. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-1775.

5. Кримінальний процесуальний кодекс України: Науково-практичний коментар / відп. ред. С.В. Ківалов та ін. Харків: Одіссей, 1104 с.

6. Смик С.І. Процесуальний порядок здійснення допиту свідка, потерпілого на стадії досудового розслідування в судовому засіданні. Науковий вісник публічного та приватного права. 2018. Випуск 1, том 2. С. 193-198.

7. Старенький О.С. Кримінальні процесуальні гарантії захисника як суб'єкта доказування у досудовому розслідуванні: теорія та практика: монографія / за загал. ред. д. ю. н., проф. М.А. Погорецького. Київ: Алерта, 2016. 336 с.

8. Узагальненні про практику вирішення слідчими суддями питань, пов'язаних із слідчими (розшуковими) діями. Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ. URL: https://kievskiysud.od.ua/images/docs/doc1/vityag_slid.pdf.

9. Хаммуді А.В. Особливості допиту потерпілого, свідка під час досудового розслідування в судовому засіданні. Вісник ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка. 2016. № 2(76). С. 276-284.

10. Циткіч В.М. Проблемні питання забезпечення доказування слідчим суддею у ході проведення допиту свідка, потерпілого під час досудового розслідування в судовому засіданні. Вісник кримінального судочинства. 2017. № 3. С. 82-88.

Размещено на Allbest.ru