Особливості відображення вимог режиму в міжнародно-правових стандартах у галузі захисту прав ув’язнених та поводження з ними
Міжнародно-правові стандарти в галузі захисту прав ув'язнених та поводження з ними. Дослідження змісту режиму в місцях примусової ізоляції від суспільства. Вимоги до персоналу установ виконання покарань. Кримінально-виконавче законодавство України.
| Рубрика | Государство и право |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 18.03.2021 |
| Размер файла | 22,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
ОСОБЛИВОСТІ ВІДОБРАЖЕННЯ ВИМОГ РЕЖИМУ В МІЖНАРОДНО-ПРАВОВИХ СТАНДАРТАХ У ГАЛУЗІ ЗАХИСТУ ПРАВ УВ'ЯЗНЕНИХ ТА ПОВОДЖЕННЯ З НИМИ
Сокоринський Ю.В.,
доктор юридичних наук, доцент кафедри тактико-спеціальної підготовки Академії Державної пенітенціарної служби
Мета статті полягає у проведенні комплексного дослідження відображення вимог режиму в сучасних спеціальних міжнародно-правових стандартах у галузі захисту прав ув'язнених та поводження з ними та пошуку сучасних форм їх реалізації в національному кримінально-виконавчому законодавстві України. Актуальність обраної теми пояснюється тим значенням, якого набувають міжнародно-правові стандарти в галузі захисту прав ув'язнених та поводження з ними у процесі дослідження питань, пов'язаних із режимом відбування (виконання) покарань та його відображенням у чинному кримінально-виконавчому законодавстві України. Дослідження режиму як кримінально-правової категорії уособлює сутність покарання у вигляді позбавлення волі, тому що саме в його вимогах реалізується той обсяг позбавлення або обмеження прав і свобод засуджених, який відповідає кожному виду кримінально-виконавчих установ. Дослідження змісту режиму в місцях примусової ізоляції від суспільства стало предметом уваги багатьох вітчизняних та зарубіжних учених, зокрема: К.А. Автухова, Б.Ж. Киздарбєкової, О.К. Шемєтова, К.В. Бондаревої, С.О. Борсученко, Д.В. Горбаня, Б.М. Телефанко. Автор дійшов певних висновків, зокрема:
- режим в установі виконання покарання - це встановлена кримінально-виконавчим законодавством система правил поведінки засуджених (режим відбування) і заходів, які здійснюються адміністрацією органів та установ виконання покарань, спрямованих на досягнення цілей покарання (режим виконання);
- норми та правила, які передають сучасне розуміння вимог режиму, містяться у спеціальних стандартах, що стосуються захисту прав усіх категорій засуджених і поводження з визначеними категоріями засуджених, а також визначають вимоги до персоналу установ виконання покарань;
- основні вимоги та рекомендації Мінімальних стандартних Правил ООН щодо поводження з ув'язненими 2015 р. (правил Мандели) та Європейських пенітенціарних правил щодо основних складників режиму відбування (виконання) покарання, в основному, знайшли своє відображення в чинному кримінально-виконавчому законодавстві України.
Ключові слова: режим, установи виконання покарань, ув'язнені, міжнародно-правові стандарти.
захист право ув'язнений кримінальний виконавчий
FEATURES OF THE COMPREHENSIVE RESEARCH OF THE REQUIREMENTS OF THE REGIME IN MODERN SPECIAL INTERNATIONAL LEGAL STANDARDS IN THE FIELD OF PROTECTING PRISONERS' RIGHTS AND THEIR TREATMENT
The purpose of the article is to conduct a comprehensive research of the requirements of regime in modern special international legal standards in the field of protecting prisoners' rights and their treatment and searching for new forms of their implementation in the national criminal and executive legislation of Ukraine. The urgency of the chosen topic is explained by the importance that international legal standards in the field of prisoners' rights protection and their treatment acquire when examining issues related to regime of serving (executing) punishment and its reflection in the current criminal and executive legislation of Ukraine. Regime, as a criminal law category, embodies the essence of the sentence in the form of deprivation of liberty. It is due to the fact, that the amount of deprivation or restriction of convicts' rights and freedoms is implemented precisely in its requirements that corresponds to each type of penal institutions. Studying the essence of regime in places of forced isolation from society has become the subject of attention of many domestic and foreign scholars, including such academics as: K.A. Avtukhov, B.Zh. Kydarbiekova, O.K. Shemietov, K.V. Bondareva, S.O. Borsuchenko, D.V. Horban, B.M. Telefanko. The author came to certain conclusions, in particular:
- regime in a penal institution is a system of rules and measures for convicts' conduct (serving time) established by the criminal and executive legislation. They are taken by the administration of penal bodies and institutions and are aimed at achieving the goals of the sentence (penal regime);
- the norms and rules that determine the current understanding of the requirements of regime are fixed in special standards relating to protecting the rights of all categories of convicts and their treatment, treatment of certain categories of convicts, and also determine the requirements for the personnel of penal institutions;
- the basic requirements and recommendations of the United Nations Standard Minimum Rules for the Treatment of Prisoners, 2015 (“the Mandela Rules”) and the European Prison Rules concerning the main components of the regime of serving (executing) punishment are mainly reflected in the current criminal and executive legislation of Ukraine.
Key words: regime, penal institutions, prisoners, international legal standards.
Постановка проблеми. Кримінально-виконавча політика України, враховуючи європейський вектор розвитку нашої країни, прагнення стати повноправною учасницею цивілізованих світових міждержавних відносин, потребує подальшого узгодження національного законодавства із міжнародними стандартами в галузі захисту прав людини. Актуальність обраної теми пояснюється тим значенням, якого міжнародно-правові стандарти в галузі захисту прав ув'язнених та поводження з ними набувають під час дослідженні питань, пов'язаних із режимом відбування (виконання) покарань та його відображенням у чинному кримінально-виконавчому законодавстві України. Зі свого боку, режим як кримінально-правова категорія уособлює сутність покарання у вигляді позбавлення волі, тому що саме в його вимогах реалізується той обсяг позбавлення або обмеження прав і свобод засуджених, який відповідає кожному виду кримінально-виконавчих установ.
Аналіз останніх статей та публікацій. Дослідження змісту режиму в місцях примусової ізоляції від суспільства стало предметом уваги багатьох вітчизняних та зарубіжних учених. Зокрема, питаннями визначення режиму опікувалися такі науковці: К.А. Автухов у статті «Аналіз нормативного й доктринальних визначень поняття «режим в установах виконання покарань» [1], Б.Ж. Киздарбєкова у статті «К вопросу о понятии и социально-правовом назначении режима исполнения меры пресечения в виде содержания под стражей» [2], О.К. Шемєтов у статті «О некоторых вопросах определения понятия режима в исправительных учреждениях» [3]. Зі свого боку, шляхи вирішення сучасних проблем режиму відбування (виконання) покарання у виправних установах досліджували: К.В. Бондарева у статті «Режим як засіб впливу на осіб, які відбувають покарання за злісну непокору вимогам адміністрації установи виконання покарань» [4], С.О. Борсученко у статті «Проблеми режиму виконання (відбування) кримінальних покарань та шляхи їх вирішення: нові теоретичні підходи» [5], Д.В. Горбань у статті «Режим виконання (відбування) покарань і проблеми його законодавчої регламентації» [6], Б.М. Телефанко у статті «Режим у кримінально- виконавчих установах і пенітенціарний рецидив» [7]. Однак комплексно питання відображення вимог режиму у спеціальних міжнародно-правових стандартах у галузі захисту прав ув'язнених та поводження з ними не досліджувалось.
Мета статті. Мета статті полягає у проведенні комплексного дослідження відображення вимог режиму в сучасних спеціальних міжнародно-правових стандартах у галузі захисту прав ув'язнених та поводження з ними й пошуку сучасних форм їх реалізації в національному кримінально-виконавчому законодавстві України.
Виклад основного матеріалу. За визначенням, запропонованим К.А. Автуховим, під режимом в установі виконання покарання необхідно розуміти «встановлену кримінально-виконавчим законодавством систему правил поведінки засуджених (режим відбування) й заходів, котрі здійснюються адміністрацією органів та установ виконання покарань, спрямованих на досягнення цілей покарання (режим виконання)» [1, с. 147]. Окремі зарубіжні автори пропонують відрізняти поняття режиму в установі виконання покарань від поняття режиму у слідчих ізоляторах (далі - СІЗО) і пропонують власне визначення [2, с. 85]. Враховуючи вищеви- кладене, поняття режиму в СІЗО можливо визначити таким чином: «режим у СІЗО - це врегульовані нормами Закону України «Про попереднє ув'язнення» [8] та Правилами внутрішнього розпорядку СІЗО Державної кримінально-виконавчої служби України (далі - ДКВС України) [9], іншими законодавчими та відомчими нормативно-правовими актами порядок й умови виконання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що знаходять свій вияв у відповідній поведінці підозрюваних й обвинувачених (режим відбування), діяльності адміністрації місць тримання під вартою в забезпеченні цілей кримінального судочинства (режим виконання)».
За одним із критеріїв класифікації, запропонованої Ф.М. Городинцем [10, с. 35] та О.І. Іваньковим [11, с. 39], стандарти в галузі захисту прав ув'язнених та поводження з ними поділяються: на загальні, котрі містять норми і правила, що стосуються прав людини взагалі, боротьби зі злочинністю та проблем удосконалення правосуддя; та спеціальні, котрі стосуються захисту прав усіх категорій засуджених і поводження з ними, поводження із визначеними категоріями засуджених, а також визначають вимоги до персоналу установ виконання покарань.
Саме у спеціальних стандартах у галузі захисту прав ув'язнених та поводження з ними містяться норми та правила, які, на погляд автора, визначають сучасне розуміння вимог режиму. Відповідно до змісту статті 102 Кримінально-виконавчого кодексу України (далі - КВК України), режим у виправних і виховних колоніях складається із таких елементів:
1) установлений законом та іншими нормативно-правовими актами порядок виконання й відбування покарання, який забезпечує ізоляцію засуджених;
2) постійний нагляд за ними;
3) виконання покладених на них обов'язків;
4) реалізація їхніх прав і законних інтересів;
5) безпека засуджених і персоналу;
6) роздільне тримання різних категорій засуджених;
7) різні умови тримання засуджених, залежно від виду колонії;
8) зміна умов тримання засуджених;
9) режим у колоніях має зводити до мінімуму різницю між умовами життя в колонії й на свободі, що повинно сприяти підвищенню відповідальності засуджених за свою поведінку й усвідомленню людської гідності [8].
Мінімальні стандартні Правила ООН щодо поводження з ув'язненими 2015 р. (правила Мандели), елементи режиму, відтворенні у КВК України, визначають таким чином.
Правило 1 встановлює, що повинні постійно забезпечуватися охорона та безпека ув'язнених, персоналу, осіб, які надають послуги, і відвідувачів (вимоги щодо ізоляції засуджених та безпеки засуджених і персоналу).
Правило 5.1 зазначає, що тюремний режим повинен прагнути зводити до мінімуму ту різницю між життям у в'язниці та життям на волі, яка послаблює почуття відповідальності ув'язнених або повагу їх гідності як людської особистості (вимога щодо відсутності різниці між умовами життя в колонії й на свободі).
Правило 11 закріплює вимогу про утримання різних категорій ув'язнених в установах або в різних частинах однієї й тієї ж установи, з урахуванням їх статі, віку, попередньої судимості, юридичних причин їх ув'язнення та нормативного виду режиму. Наприклад:
- чоловіків і жінок треба по можливості утримувати в різних установах; якщо ж чоловіки та жінки утримуються в одному й тому ж закладі, то жінок нелбхідно розміщувати в повністю окремих ділянках;
- підслідних ув'язнених треба розміщувати окремо від засуджених;
- осіб, засуджених за невиконання боргових зобов'язань, та інших ув'язнених у цивільних справах варто розміщувати окремо від осіб, які здійснили кримінальний злочин;
- неповнолітніх правопорушників треба утримувати окремо від дорослих (вимоги щодо нагляду за засудженими та щодо роздільного тримання різних категорій засуджених).
Правило 12.1 виокремлює ситуацію, за якої там, де ув'язнені ночують у камерах або кімнатах, кожен із них повинен мати окрему камеру або кімнату. Якщо ж з особливих причин, таких як тимчасова переповненість в'язниці, центральній тюремній адміністрації доводиться відмовитись від застосування цього правила, все одно розміщувати двох ув'язнених в одній і тій же камері або кімнаті є небажаним. Там, де є загальні камери для розміщення в них ув'язнених, треба ретельно їх відбирати, щоб упевнитись, що вони здатні жити разом у таких умовах. Ночами варто здійснювати постійний нагляд, сумісний із характером в'язниці (вимоги щодо нагляду за засудженими та безпеки засуджених).
Правило 38.1 рекомендує тюремній адміністрації використовувати, наскільки це можливо, механізми попередження конфліктів, посередництва чи будь-які інші альтернативні методи вирішення спорів для попередження дисциплінарних порушень або врегулювання конфліктів (вимоги щодо безпеки засуджених та персоналу).
Правило 49 зазначає, що тюремній адміністрації необхідно прагнути отримати доступ до методів контролю, які усувають необхідність використання засобів угамування або знижують їх жорсткий характер, а також забезпечувати професійну підготовку в їх використанні (вимоги щодо нагляду за засудженими).
Правило 93.1 закріплює мету класифікації:
- відокремлення ув'язнених від тих, хто з огляду на своє злочинне минуле або свої риси характеру може погано на них впливати;
- розподіл ув'язнених на категорії, що полегшує роботу з ними, спрямовану на повернення до життя в суспільстві. У цьому ж правилі виокремлена вимога про проведення роботи з різними категоріями ув'язнених за можливістю в різних тюремних установах або ж у різних відділеннях однієї й тієї ж тюремної установи (вимоги щодо роздільного тримання різних категорій засуджених та різних умов тримання засуджених, залежно від виду колонії).
Правило 95 пропонує мати в кожній тюремній установі систему пільг і розробляти різні методи поводження з різними категоріями ув'язнених, щоб заохотити їх до доброї поведінки, розвивати в них почуття відповідальності, прищеплювати їм інтерес до перевиховання й домагатись їх співпраці (вимоги щодо змін умов тримання засуджених).
Порядку реалізації прав та законних інтересів ув'язнених та обов'язків персоналу тюремних установ щодо забезпечення цих прав присвячений зміст правил 54-70 (вимоги щодо реалізації прав і законних інтересів засуджених).
Обмеження, засоби убезпечення дисципліни та заходи покарання визначені у правилах 36-49 (вимоги щодо забезпечення виконання покладених на засуджених обов'язків) [12].
Правило 18.1 встановлює, що розміщення ув'язнених, і зокрема, надання місць для сну, повинне проводитись із повагою до людської гідності та, по можливості, із забезпеченням можливості усамітнення, а також відповідно до санітарно-гігієнічних вимог з урахуванням кліматичних умов і, зокрема, площі, кубатури приміщення, освітлення, опалення та вентиляції.
Правило 18.2.10 уточнює, що заходи безпеки під час розміщення всіх ув'язнених повинні бути мінімально обмежуючими з урахуванням небезпеки втечі або заподіяння ув'язненими шкоди собі або іншим (вимоги щодо безпеки засуджених).
Окремі питання забезпечення внутрішнього режиму встановлені правилом 25, у якому, зокрема, визначена вимога про надання всім ув'язненим можливості проводити в день стільки часу за межами своїх камер, скільки необхідно для нормальної людської та соціальної взаємодії (вимоги щодо змін умов тримання засуджених).
Правила 19-31 визначають основні права ув'язнених: на дотримання гігієни, на одяг та постільні приналежності, на належне харчування, на правову допомогу, на контакти із зовнішнім світом, на трудову діяльність, на фізичні вправи та дозвілля, на навчання, на свободу думки, совісті та релігії, на інформування, на майно та обов'язки адміністрації місця позбавлення щодо їх забезпечення (вимоги щодо реалізації прав і законних інтересів засуджених).
Правило 49 установлює, що внутрішній розпорядок має бути організований в пенітенціарних установах з урахуванням вимог режиму, безпеки та дисципліни з одночасним наданням ув'язненим умов утримання, які забезпечують людську гідність та повне виконання програми заходів (вимоги щодо ізоляції засуджених, нагляду за ними та безпеки засуджених і персоналу).
Правило 51.1 закріплює, що заходи безпеки, які вживаються щодо окремих ув'язнених, повинні бути мінімально необхідними для забезпечення їхнього надійного утримання (вимоги щодо безпеки засуджених).
Зі свого боку, правило 51. 3. визначає, що відразу після надходження ув'язнених до установи мусить провадитися їх оцінка з метою визначення:
- небезпеки, яку вони становитимуть для суспільства у разі втечі;
- ризику того, що вони спробують утекти або самостійно, або за сприяння ззовні.
Як наслідок, Правило 51. 4. зазначає, що кожний ув'язнений мусить утримуватись у режимних умовах, які відповідають цим рівням ризику (вимоги щодо роздільного тримання різних категорій засуджених та різних умов тримання засуджених залежно від виду колонії).
Відповідно до вимог правила 52, якомога швидше після надходження до установи мусить провадитися оцінка ув'язнених з огляду на те, чи становлять вони загрозу для безпеки інших ув'язнених або в'язничного персоналу чи відвідувачів цих установ, та чи є ймовірність того, що вони самі можуть заподіяти собі шкоду. Мають бути розроблені процедури, які гарантують безпеку ув'язнених, персоналу пенітенціарної установи та всіх відвідувачів, та які зменшують до мінімуму ризик насильства та інших подій, що несуть загрозу безпеці (вимоги щодо нагляду за засудженими та безпеки засуджених і персоналу).
Правило 104.1. установлює (наскільки це можливо) вимогу використовувати окремі пенітенціарні установи або окремі відділення пенітенціарних установ для ліпшого управління різними режимами для визначених категорій ув'язнених. Потрібно розробити процедури складання та регулярного перегляду індивідуальних планів відбування покарання ув'язнених після розгляду відповідних рапортів, усебічних консультацій між відповідним персоналом і з відповідними ув'язненими, які повинні залучатись до цього процесу, наскільки це можливо (вимоги щодо різних умов тримання засуджених залежно від виду колонії, зміни умов тримання засуджених) [13].
Оскільки головною особливістю Європейських пенітенціарних правил є їх управлінська спрямованість з метою «належним чином реалізовувати нові потреби адміністрацій пенітенціарних установ, ув'язнених (засуджених) та співробітників цих установ із забезпечення позитивного, ефективного, об'єктивного і сучасного підходу до питань управління пенітенціарними установами, персоналом і засудженими, належного поводження зі спецконтингентом» [14, с. 28], тому їх текст не містить регламентації виконання на ув'язненими покладених на них обов'язків. Основні вимоги та рекомендації Європейських пенітенціарних правил щодо режиму відбування (виконання) покарання знайшли своє відображення у чинному кримінально-виконавчому законодавстві України, за виключенням рекомендації щодо можливості усамітнення ув'язнених уночі, або їх маломісткого утримання (до двох осіб).
Таким чином, можна зазначити, що рекомендації Правил Мандели 2015 р. практично в повному обсязі знайшли своє відображення в чинному кримінально-виконавчому законодавстві Україні, за окремими винятками, зокрема, щодо обов'язковості роздільного одиночного утримання ув'язнених уночі, унеможливлення якого в більшості установ виконання покарань, на наш погляд, пов'язане зі специфікою «пострадянської» архітектури наявних установ виконання покарань.
Європейські пенітенціарні правила (у редакції 2006 р.) визначають основними принципами такі вимоги:
1. Поводитись з усіма позбавленими волі особами необхідно, дотримуючись прав людини.
2. Особи, позбавлені волі, зберігають усі права, яких вони не були законно позбавлені за рішенням суду, відповідно до якого вони засуджені до позбавлення волі чи взяті під варту.
3. Обмеження, накладені на осіб, позбавлених волі, повинні бути мінімально необхідними та відповідати тій обґрунтованій меті, з якою вони накладались.
4. Утримання ув'язнених в умовах, які порушують права людини, не може бути виправдано нестачею ресурсів (вимоги щодо реалізації прав і законних інтересів засуджених).
5. Життя в місцях позбавлення волі повинно бути, наскільки це можливо, наближене до позитивних аспектів життя в суспільстві (вимога щодо відсутності різниці між умовами життя в колонії й на свободі).
Висновок. Режим в установі виконання покарання - це встановлена кримінально-виконавчим законодавством система правил поведінки засуджених (режим відбування) і заходів, які здійснюються адміністрацією органів та установ виконання покарань, спрямованих на досягнення цілей покарання (режим виконання). Режим у СІЗО - це врегульовані нормами Закону України «Про попереднє ув'язнення» та Правилами внутрішнього розпорядку СІЗО ДКВС України, іншими законодавчими та відомчими нормативно-правовими актами порядок й умови виконання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що виражаються у відповідній поведінці підозрюваних й обвинувачених (режим відбування), діяльності адміністрації місць тримання під вартою в забезпеченні цілей кримінального судочинства (режим виконання). Норми та правила, які визначають сучасне розуміння вимог режиму, містяться у спеціальних стандартах, котрі стосуються захисту прав усіх категорій засуджених і поводження із ними, поводження із визначеними категоріями засуджених, а також визначають вимоги до персоналу установ виконання покарань. Основні вимоги та рекомендації Мінімальних стандартних Правил ООН щодо поводження з ув'язненими 2015 р. (правил Мандели) та Європейських пенітенціарних правил щодо основних складників режиму відбування (виконання) покарання в основному знайшли своє відображення в чинному кримінально-виконавчому законодавстві України.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
1. Автухов К.А. Аналіз нормативного і доктринальних визначень поняття «режим в установах виконання покарань». Проблеми законності. 2013. Вип. 124. С. І41-150.
2. Кыздарбекова Б.Ж. К вопросу о понятии и социально-правовом назначении режима исполнения меры пресечения в виде содержания под стражей. Вестник Карагандинского университета. Серия «Право». 2018. № 3(91). С. 84-90.
3. Шеметов А.К. О некоторых вопросах определения понятия режима в исправительных учреждениях. Уголовно-исполнительное право. 2017. Т 12(1-4). № 3. С. 259-263.
4. Бондарева К.В. Режим як засіб впливу на осіб, які відбувають покарання за злісну непокору вимогам адміністрації установи виконання покарань. Міжнародний юридичний вісник: актуальні проблеми сучасності. 110 (теорія та практика). Вип. 4-5(8-9). 2017.
5. Борсученко С. А. Режим исполнения (отбывания) наказаний и проблемы его законодательной регламентации. Мониторинг правоприменения. 2016. № 1(18). С. 54-58.
6. Горбань Д.В. Проблемы режима исполнения (отбывания) уголовных наказаний и пути их решения: новые теоретические подходы. Актуальные проблемы российского права. 2017. № 8 (81). С. 142-150.
7. Телефанко Б.М. Режим у кримінально-виконавчих установах і пенітенціарний рецидив. « Visegrad Journal on Human Rights». 2017. № 1/1. С. 117-122.
8. Кримінально-виконавчий кодекс України : Закон України від 11 липня 2003 р. № 1129-IV. Дата оновлення: 07.04.2017 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15/ru/ed20170407 (дата звернення: 11.04.2020).
9. Про затвердження Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України : Наказ Міністерства юстиції України від 14.06.2019 № 1769/5. Дата оновлення: 25.02.2020 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ z0633-19 (дата звернення: 10.04.2020).
10. Городинец Ф.М. Международно-правовые стандарты обращения с осужденными и проблемы их реализации в Российской Федерации : дис. ... докт. юрид. Наук : 12.00.08 ; Універ. МВД России. Санкт-Петербург, 2003. 435 с.
11. Іваньков О.І. Міжнародно-правові стандарти у сфері забезпечення захисту прав засуджених до позбавлення волі: дис. ... к-та юрид. наук: 12.00.08 ; Класич. прив. універ. Запоріжжя, 2016. 189 с.
12. Минимальные стандартные правила Организации Объединенных Наций в отношении обращения с заключенными (Правила Нельсона Манделы) : Резолюция Генеральной Ассамблеи ООН от 17 декабря 2015 г. № 70/175. URL: http://www.unodc.org/documents/ justice-and-prison-reform/SMRbrochures/UN_Standard_Minimum_Rules_for_the_Treatment_of_Prisoners_the_Nelson_Mandela_Rules-R.pdf (дата звернення 3.04.2020).
13. Європейські пенітенціарні правила (Рекомендація № R (2006) 2 Комітету Міністрів держав-учасниць): прийняті Комітетом Міністрів 11 січня 2006 р. на 952й зустрічі Заступників Міністрів. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_032 (дата звернення 3.04.2020).
14. Чистяков А.А. Новые Европейские пенитенциарные правила как очередной этап формирования и совершенствования международных стандартов обращения с заключенными. Уголовно-исполнительное право. 2006. № 1. С. 28-30.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Міжнародне право в галузі прав людини, дієвість міжнародного права, міжнародні організації захисту прав людини та їх діяльність, міжнародні організації під егідою ООН. Європейська гуманітарна юстиція.
курсовая работа [51,3 K], добавлен 05.03.2003Кримінально-виконавче законодавство України. Органи і установи виконання покарань. Нагляд і контроль за виконанням кримінальних покарань. Участь громадськості у виправленні і ресоціалізації засуджених. Виконання покарання у виді штрафу, позбавлення волі.
книга [3,3 M], добавлен 07.12.2010Поняття міжнародно-правового акта, як джерела екологічного права та його місце у системі права України. Міжнародно-правові акти щодо зміни клімату, у сфері безпеки поводження з небезпечними та радіоактивними відходами, охорона біологічного різноманіття.
курсовая работа [73,5 K], добавлен 13.04.2015Дослідження принципів та форм захисту цивільних прав за римським правом. Аналіз співвідношення способів захисту цивільних прав та інтересів. Особливості юрисдикційного захисту прав. Інститут самозахисту, як неюрисдикційна форма захисту цивільних прав.
курсовая работа [57,3 K], добавлен 18.02.2011Вивчення змісту, сутності загальнообов'язкових норм, що регламентують діяльність органів та установ виконання покарань, визначають порядок й умови відбування, регулюють правовідносини, що виникають у сфері їх виконання. Права та обов’язки даних органів.
реферат [21,3 K], добавлен 13.08.2013Розвиток ідеї прав людини, сучасні міжнародно-правові стандарти в даній сфері, класифікація та типи. Принципи конституційних прав і свобод людини і громадянина. Система прав за Конституцією України, реалії їх дотримання і нормативно-правова база захисту.
курсовая работа [52,9 K], добавлен 07.12.2014Характеристика правової основи міжнародних стандартів прав і свобод людини. Процес забезпечення прав, свобод людини відповідно до міжнародних стандартів, закріплених у міжнародно-правових документах. Створення універсальних міжнародно-правових стандартів.
статья [20,1 K], добавлен 22.02.2018Загальна характеристика сучасного законодавства України в сфері захисту прав споживача. Аналіз вимог щодо відповідного зменшення купівельної ціни товару. Знайомство з історією виникнення руху щодо захисту прав споживачів, та розвиток його в Україні.
курсовая работа [89,4 K], добавлен 09.01.2014Відповідність Конституції України міжнародним стандартам в галузі прав людини. Особливості основних прав і свобод громадян в Україні, їх класифікація. Конституційні гарантії реалізації і захисту прав та свобод людини. Захист прав i свобод в органах суду.
реферат [11,5 K], добавлен 12.11.2004Дослідження міжнародно-правових стандартів попередження рецидивної злочинності. Аналіз заходів, що є альтернативними тюремному ув’язненню. Характеристика вимог, які повинні надаватись до поводження із ув’язненими щодо попередження рецидивної злочинності.
реферат [21,5 K], добавлен 17.09.2013Аналіз системи ліцензування підприємницької діяльності в області технічного захисту інформації в Україні. Цілі сертифікації в галузі ТЗІ. Міжнародні стандарти в галузі безпеки інформаційних технологій та їх місце в розвитку стандартизації в країні.
контрольная работа [19,5 K], добавлен 12.03.2013Організація Об’єднаних Націй (ООН) та Міжнародна Організація Праці (МОП) у сфері захисту соціально-економічних прав людини. Роль ООН у підтримці миру та міжнародної безпеки. Конвенції і рекомендації МОП як засіб захисту соціально-економічних прав людини.
реферат [44,8 K], добавлен 10.04.2011Права і свободи людини в міжнародно-правовому аспекті. Система Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини. Система національних засобів захисту прав людини. Забезпечення міжнародних стандартів прав і свобод людини в Україні.
реферат [45,9 K], добавлен 29.10.2010Визначення цивільно-правових теоретичних засад, принципів і методів механізму реалізації захисту прав споживачів у сфері надання послуг. Специфіка законодавства України у цій сфері, форми і види відповідальності за порушення, вдосконалення законодавства.
курсовая работа [42,7 K], добавлен 24.01.2011Особливості виконання і відбування неповнолітнім покарання у виді адміністративного штрафу. Порядок і умови виконання покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, їх відображення та регламентування Кримінально-виконавчим кодексом України і Інструкцією.
реферат [28,3 K], добавлен 25.04.2011Регулювання міжнародних стандартів щодо основних прав, свобод людини і громадянина. Світовий підхід до визначення прав, які випливають зі шлюбного стану і сімейних відносин. Проблема співвідношення міжнародно-правового і внутрішньодержавного регулювання.
контрольная работа [46,6 K], добавлен 23.12.2015Поняття, предмет та метод кримінально-виконавчого права. Принципи кримінально-виконавчого права України. Організація процесу виконання кримінальних покарань та застосування до засуджених засобів виховного впливу. Виправлення та ресоціалізація засуджених.
презентация [8,7 M], добавлен 15.04.2015Міжнародні стандарти поводження із засудженими. Напрями реформування пенітенціарної системи. Основні дії з реформування кримінально-виконавчої системи. Керівники пенітенціарної системи. Щорічне ініціювання департаментом прийняття законів про амністію.
реферат [22,0 K], добавлен 26.02.2009Поняття прав людини. Характеристика загальнообов’язкових норм міжнародного права про права людини. Аналіз міжнародно-правових норм, що слугують боротьбі з порушеннями прав людини. Особливості відображання прав людини у внутрішньодержавному праві.
курсовая работа [56,6 K], добавлен 09.01.2013Аналіз відповідності вітчизняних кримінально-правових засобів міжнародно-правовим заходам запобігання злочинності у сфері економіки. Проблема протидії легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, на початку ХХ століття. Аналіз змін законодавства.
статья [23,3 K], добавлен 11.09.2017
