Режим особливих умов в установах виконання покарань під час епідемії вірусу COVID-19

Размещено на http://www.allbest.ru/

Режим особливих умов в установах виконання покарань під час епідемії вірусу COVID-19

Піттель А.,

студентка V курсу Інституту прокуратури та кримінальної юстиції Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого

Гармаш В.В.,

студентка V курсу Інституту прокуратури та кримінальної юстиції Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого

Стаття присвячена дослідженню режиму особливих умов в установах виконання покарань в умовах поширення у світі нового вірусу - СОУЮ-19. Однією з найбільш незахищених категорій громадян на тлі епідемії є ув'язнені. Тож у світлі складної ситуації, пов'язаної з пандемією, зазначена тема є досить актуальною та потребує вивчення.

У статті охарактеризовано поняття та значення режиму особливих умов в установах виконання покарань. Розглянуто підстави, мету та порядок його введення, а також комплекс заходів, спрямованих на забезпечення дотримання даного режиму в установах виконання покарань відповідно до українського законодавства. З'ясовано наявні в національному кримінально-виконавчому законодавстві недоліки та прогалини, пов'язані з режимом особливих умов. Здійснено порівняльний аналіз положень іноземного законодавства щодо вказаного питання з метою подальшого впровадження на рівні національного законодавства. Авторами досліджено ситуацію в установах виконання покарань, що складається в умовах поширення вірусу СОУЮ-19 в Україні. Приділено також увагу досвіду деяких держав у цьому напрямі у зв'язку з епідемічною ситуацією. Охарактеризовано ситуацію в іноземних установах виконання покарань в умовах пандемії. З'ясовано, які заходи влада цих країн вживає задля уникнення поширення епідемії серед ув'язнених.

Доведено важливість інституту режиму особливих умов в установах виконання покарань як важливого засобу забезпечення порядку. Встановлено, що наразі кримінально-виконавча система не є досконалою та не готова до епідемії. Також наголошено на необхідності подальших перетворень у частині якіснішого правового врегулювання цього режиму в національному законодавстві. Виокремлено перелік заходів, які можна впровадити у вітчизняне кримінально-виконавче законодавство задля запобігання складній епідеміологічній ситуації серед ув'язнених в установах виконання покарань. Зроблено висновок, що ефективність досліджуваного інституту полягає не в його статичному закріпленні в національному законодавстві, а в дієвих заходах, які потрібно негайно реалізовувати.

Ключові слова: режим особливих умов, установа виконання покарань, кримінально-виконавче законодавство, засуджені, епідемія, СОУІСМ9.

REGIME OF SPECIAL CONDITIONS IN PENITENTIARY INSTITUTIONSDURING THE COVID-19

The article is devoted to the study of regime of special conditions in penitentiary institutions in the conditions of spread in the world of a new virus - COVID-19. One of the most vulnerable categories of citizens in the background of epidemic is the prisoners. Therefore, in light of the difficult situation associated with the pandemic, this topic is very relevant and needs exploration.

Key words: regime of special conditions, penitentiary institution, penal legislation, convicts, epidemic, COVID-19.

Постановка проблеми

Система виконання покарань в Україні не є досконалою та потребує докорінних змін. Цьому сприяє й чинний Кримінально-виконавчий кодекс України (далі - КВК України), який містить доволі багато прогалин. Однією з них є правове закріплення режиму особливих умов в установах виконання покарань (далі - УВП). Постає також необхідність вивчення іноземного досвіду із зазначеного питання з метою подальшого впровадження в національне законодавство. Найбільш актуальним зазначене дослідження виявляється у світлі сучасної складної ситуації, пов'язаної з поширенням нового вірусу - COVID-19. Осередками поширення епідемії можуть виявитися й УВП. Тому виникає нагальна потреба у вжитті належних заходів з метою уникнення такої проблеми.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У вітчизняній науковій юридичній літературі проблемі тлумачення правової конструкції «режим в установах виконання покарань» присвятили свої публікації такі вчені як А.Х. Степанюк, К.А. Автухов, П.П. Козлов, Л.О. Стрелков, О.В. Лисодєд, І.Г Богатирьов тощо. Проте питання правового закріплення режиму особливих умов в установах виконання покарань в Україні досі вивчено лише поверхово, в поєднанні з іншими питаннями кримінально- виконавчого права. А питання режиму особливих умов в установах виконання покарань під час епідемії вірусу СОУГО-19 узагалі є новим та недослідженим.

Мета статті. Охарактеризувати інститут режиму особливих умов в установах виконання покарань відповідно до українського та іноземного законодавства, проаналізувати ситуацію, яка складається в УВП різних країн у зв'язку з поширенням епідемії СОУВ-19, виокремити заходи, які можна впровадити у вітчизняне кримінально-виконавче законодавство задля запобігання складній епідеміологічній ситуації.

Виклад основного матеріалу

Важливим засобом забезпечення порядку в УВП є режим особливих умов.

Цей інститут в юридичній літературі ще не знайшов широкого висвітлення. Публікації з цієї теми майже відсутні. Варто також зауважити, що як і у Виправно-трудовому кодексі України 1971 року, так і в чинному законодавстві не розкривається поняття «режим особливих умов».

Науковці пропонують під режимом особливих умов розуміти визначений законом тимчасовий порядок функціонування установи кримінально-виконавчої системи, викликаний введенням в районі дислокації установи надзвичайного, особливого чи військового стану під час стихійних лих, епідемій, епізоотій, великих осередків загорянь, великих аварій систем життєзабезпечення, масових заворушень, непокори засуджених або за наявності реальної загрози збройного нападу на установу виконання покарань [3, с. 33]. Ще у статті 81 Модельного КВК поняття цього режиму ототожнюється із заходами, застосовуваними при його введенні. Навряд чи такий варіант можна вважати правильним. Режим особливих умов як правовий інститут значно ширше заходів, якими він супроводжується. Формулювання дефініції поняття цього інституту є вкрай важливим завданням, адже в ньому повинні знайти відображення всі об'єктивні критерії, за якими можна оцінити ситуацію для прийняття правильного рішення про введення чи не введення досліджуваного режиму [2, с. 8].

У чинному українському законодавстві він регламентований статтею 105 КВК України [15], яка встановлює, що у разі стихійного лиха, епідемій, аварій важливих для життєзабезпечення систем, масових заворушень, проявів групової непокори засуджених або в разі виникнення реальної загрози збройного нападу на колонію чи у зв'язку із введенням надзвичайного чи воєнного стану в області розташування колонії посилюється охорона, нагляд за засудженими, здійснюються інші додаткові режимні заходи.

Про запровадження режиму особливих умов в установах виконання покарань невідкладно інформується Міністр юстиції України. У таких випадках в органах й установах виконання покарань може бути введено посилений варіант несення служби, який визначається начальником Адміністрації Державної кримінально-виконавчої служби України (далі - ДКВС України) строком до 30 діб; начальниками міжрегіональних управлінь - строком до 10 діб; начальником установи з негайним повідомленням зазначених посадових осіб - на строк не більше 3 діб [18].

Заходи, передбачені статтею 105 КВК України, спрямовуються на забезпечення дотримання режиму в період різних ситуацій, які мають характер надзвичайних. Ч. 1 ст. 105 КВК України встановлює вичерпне коло обставин, за яких у колоніях може вводитись режим особливих умов [1, с. 93].

На час введення зазначеного режиму може бути обмежена низка конституційних прав і свобод громадян (як засуджених, так і працівників, рідних засуджених та інших осіб). У разі запровадження в установі виконання покарань режиму особливих умов побачення можуть бути тимчасово відмінені, представникам ЗМІ відмовляють у наданні спеціального дозволу на відвідування установи. Час, протягом якого засудженим не надавалися побачення у зв'язку з карантином, стихійним лихом або переведенням УВП на режим особливих умов, зараховується в строк, після закінчення якого засуджені можуть їх отримати [18].

На період дії режиму особливих умов посилюється охорона колонії, нагляд за засудженими та здійснюються інші додаткові режимні заходи, зокрема: встановлюється особливий порядок допуску на об'єкти, змінюється розпорядок дня, обмежується діяльність виробничих, комунально-побутових, медико-санітарних служб, скасовуються культурно-просвітницькі та інші масові заходи, здійснюється загальний обшук УВП на наявність заборонених предметів; відбувається переведення засуджених негативної спрямованості, які є лідерами та підбурювачами на протиправні дії, до інших установ; евакуація всіх засуджених; обмежуються деякі права ув'язнених [4, с. 22].

Обсяг прав, які можуть обмежуватись, та комплекс здійснюваних заходів у зв'язку із введенням режиму особливих умов мають певну специфіку в різних країнах. Тому необхідним є вивчення досвіду правового закріплення відповідного режиму в тих державах, які пов'язані з Україною спільним минулим (наприклад, Республіки Білорусь та Російської Федерації).

Основними завданнями режиму особливих умов у цих країнах є: повернення установи до нормальної життєдіяльності, припинення протиправних дій із боку засуджених, гарантування безпеки персоналу установи, засуджених, осіб, які проживають на прилеглій до установи території, а також ліквідація наслідків стихійних лих, катастроф, аварій і пожеж [19, с. 57].

Перша частина статті всіх без винятку розглянутих кодексів містить різні підстави введення досліджуваного режиму. Так, ч. 1 ст. 76 КВК Республіки Білорусь зазначає, що він може бути введений у разі стихійного лиха, групових відмов засуджених від праці, прийому їжі, іншої непокори, а також групових дій, які грубо порушують внутрішній розпорядок [21, с. 74].

У статті 85 КВК Російської Федерації [14] вказано, що у разі стихійного лиха, введення в області розташування виправної установи надзвичайного або воєнного стану, під час масових заворушень, а також під час групової непокори засуджених у виправній установі може бути введено режим особливих умов.

Під час визначення кола прав, які підлягають обмеженню або призупиненню під час дії розглядуваного режиму, законодавці Республіки Білорусь у ч. 2 ст. 76 КВК своєї країни визначили, що начальник виправної установи має право: призупинити відправку листів засуджених і вручення присланих листів, за винятком тих, які направляються у прокуратуру й інші державні органи, вручення присланих посилок, бандеролей, прийом передач, надання побачень, продаж продуктів харчування і предметів першої необхідності; обмежити пересування в межах житлової й виробничої зон; скасувати або обмежити вихід чи вивезення засуджених за межі установи; заборонити або обмежити відвідування установи представниками громадських об'єднань, релігійних організацій і засобів масової інформації; заборонити проведення масових культурно- освітніх, фізкультурно-спортивних заходів; ізолювати в межах цієї установи або перевести до інших установ засуджених, які організують групові протиправні дії, або провокують чи підбурюють до них, або беруть активну участь у них; встановити в установі посилений варіант охорони й нагляду [21, с. 74-75].

КВК Російської Федерації встановлює, що у період дії режиму особливих умов у виправній установі можливе: припинення здійснення деяких прав засуджених (придбання продуктів харчування і предметів першої необхідності, літератури й письмового приладдя, побачення, листування, телефонні розмови, одержання посилок, передач, прогулянки, перегляд кінофільмів і телепередач, пересування без конвою або супроводу тощо); введення посиленого варіанту охорони та нагляду; введення особливого порядку допуску на об'єкти; зміна розпорядку дня; обмеження діяльності виробничих, комунально-побутових, культурно-просвітніх та інших служб, за винятком медико-санітарних[14].

Цікаво, що за українським законодавством у разі введення режиму особливих умов в УВП передбачено фактично тільки обмеження в отриманні посилок (передач) і бандеролей, а також зазначено, що не надаються побачення й телефонні розмови. Водночас КВК інших країн поряд із зазначеними заходами передбачають ще можливість під час введення режиму особливих умов обмеження листування, придбання продуктів, прогулянки та інше.

Навряд такий стан справ є результатом гуманістичного спрямування українського законодавства, скоріше це банальне упущення, яке має бути своєчасно виправлено [2, с. 9].

Наразі у світі склалася складна ситуація: пандемія COVID-19 зачепила майже всю земну кулю й кожна країна намагається боротись із розповсюдженням хвороби. Всесвітня організація охорони здоров'я оголосила новий вірус, який виявили в Китаї, надзвичайною ситуацією у всьому світі. Таке рішення ухвалили на засіданні надзвичайного комітету організації 31 січня 2020 року.

Поки надзвичайну ситуацію, карантин та обмежувальні заходи вводять одна за одною країни світу, найбільш незахищеною категорією громадян на тлі епідемії коронавірусу виявляються ув'язнені. З одного боку, на сьогодні є всі підстави для введення режиму особливих умов, адже новими осередками COVID-19 можуть виявитись установи виконання покарань, якщо вчасно не вжити належних заходів. Проте, з іншого боку, виникає питання, чи достатньо ефективним буде такий правовий механізм та його заходи, передбачені українським законодавством. Тому пропонуємо дослідити досвід деяких держав у цьому напрямі у зв'язку з епідемічною ситуацією.

На нашу думку, доцільно розпочати із країни, де вперше було виявлено новий вірус COVID-19 у середині грудня 2019 року. Уже 21 лютого 2020 року влада Китаю заявила про велику кількість випадків зараження корона- вірусом у тюрмах трьох провінцій. Провінція Хубей, де вірус з'явився в кінці минулого року, повідомила, що в її в'язницях зареєстрований 271 випадок захворювання, із них 230 випадків - в одній установі, Уханьській жіночій в'язниці, а 41 - у в'язниці Шаян Ханьцзін [13].

Тести у в'язниці у східній провінції Шаньдун показали, що 207 із 2077 в'язнів і співробітників інфіковані. Усіх, у кого був підтверджений діагноз, ізолювали й почали лікувати. У зв'язку з інцидентом із посад зняли кількох партійних чиновників і керівництво в'язниці. Також було доручено створити спеціальну лікарню, виділити необхідне обладнання, мобілізувати експертів і створити групу з лікування захворювання, а також провести обстеження всіх, хто працює або перебуває у в'язниці [8]. В іншій в'язниці, у провінції Чжецзян, виявлено 34 випадки захворювання. Спалахи в УВП ще раз підтвердили високу здатність вірусу передаватись у замкнутих просторах, як це раніше сталось із пришвартованим в Японії круїзним лайнером DiamondPrincess.

В Італії8-9 березня 2020 року спалахнули бунти у трьох десятках вязниць. Їх причиною стала заборона побачень в'язнів із родичами у зв'язку з епідемією COVID-19. Їм дозволили зв'язуватись із рідними за телефоном чи іншими дистанційними способами, але це їх не вгамувало. Від Неаполя до Александрії в'язні підпалювали камери, захоплювали в заручники охоронців і навіть намагались утекти [5]. Найбільші заворушення прокотилися в'язницею північного міста Модена, де близько 60 осіб влаштували пожежу, щоб спробувати втекти, після чого захопили будівлю, включно з лазаретом. Під час бунту постраждали троє співробітників в'язниці й семеро медиків, загинуло семеро в'язнів [11].

Тим часом Ірантимчасово звільнив близько 85 тис. в'язнів, намагаючись зупинити стрімке поширення коро- навірусу COVID-19 у переповнених тюрмах. Про це заявив представник судової влади держави Голамхоссейн Есмаїлі, повідомляє Reuters[24].

«Близько 50% звільнених є в'язнями, пов'язаними з безпекою... Також у в'язницях ми вживали запобіжних заходів для протидії спалаху», - сказав речник. Водночас він не уточнив, коли звільненим доведеться повернутись до в'язниці. За його словами, «відпустка» була дана тим ув'язненим, у яких аналізи не виявили захворювання COVID-19 і які внесли за себе заставу. В їх число не входять засуджені, які представляють особливу небезпеку, а також ті, чий строк відбування покарання перевищує п'ять років. Влада зазначає, що звільнення ув'язнених продовжиться, якщо це не становитиме загрозу для безпеки суспільства [10].

Через пандемію коронавірусу американськів'язниці також випускають в'язнів - такі рішення доводиться ухвалювати з огляду на все нові й нові випадки зараження у в'язницях. Мер Нью-Йорка Біл де Блазіо заявив, що формується список людей, яких варто звільнити - йдеться про ув'язнених за незначні злочини, а також про групи людей, які є найбільш уразливими для захворювання. Випадки інфікування виявлені у в'язниці на острові Рай- керс, тюрмі «Сінг-Сінг». У Лос-Анджелесі впродовж двох тижнів звільнили близько 600 людей, в окрузі Каягоґа, що в штаті Огайо, на свободу так само вийшли кілька сотень ув'язнених [22].

17 березня 2020 року міністр юстиції ФранціїНіколь Беллубе оголосила про припинення побачень щонайменше на 15 днів у зв'язку з карантинними заходами, введеними у країні через коронавірус. Крім того, починаючи з 18 березня, у всіх французьких в'язницях закрились бібліотеки й робочі майстерні, припинені освітні програми. Натомість, у камерах зробили безкоштовним перегляд телебачення. Міністр також пообіцяла, що із 23 березня кожен ув'язнений отримає 40 євро на місяць на дзвінки сім'ї. Ця сума, як зазначає Агентство Франс Прес, дозволить протягом 11 годин дзвонити на стаціонарні номери або 5 годин - на мобільні. Місцеві правозахисники, а також представники французької судової системи закликали тимчасово звільнити частину ув'язнених із переповнених французьких в'язниць, «щоб уникнути санітарної кризи» [9].

У Гонконзі, США й Росіїув'язнених почали залучати до виробництва медичних масок і санітайзерів. Губернатор штату Нью-Йорк Ендрю Куомо оголосив, що в'язні братимуть участь у виробництві рідких антисептиків, що, на його думку, дозволить стримати зростання цін на подібні препарати [12]. Влада Іспаніїтимчасово закрила виправні установи країни на вхід і вихід. Крім того, на деякий час припиняються переведення ув'язнених в інші виправні установи. Скасовуються також усі хірургічні операції, заплановані для арештантів, за винятком життєво необхідних [7].

У Російській Федераціїчерез епідемію COVЮ-19 Федеральна служба виконання покарань (ФСВП) з 18 березня заборонила ув'язненим тривалі та короткострокові побачення, а також пообіцяла, що якщо в колоніях з'являться хворі, їх госпіталізують у звичайні лікарні. Правозахисники, зі свого боку, закликають відпустити обвинувачених у нетяжких злочинах, щоб знизити ризик поширення вірусу, як це вже зробили в Ірані і в деяких штатах США [23]. На запит російського видання «Меді- азона» у ФСВП відповіли, що «з метою недопущення випадків занесення й поширення захворювань <...> реалізується комплекс санітарно-протиепідемічних, зокрема, обмежувальних заходів». Які саме заходи вживаються, у відомстві не уточнили [12].

Серед тюремного населення Українижодного випадку коронавірусу наразі не виявлено, але працівники Державної кримінально-виконавчої служби щодня та в повній готовності працюють на запобігання проникненню COVЮ-19 на території установ ДКВС. На цьому наголосила заступник Міністра юстиції Олена Висоцька. Вона зауважила, що Департамент із виконання кримінальних покарань спільно із Центром охорони здоров'я ДКВС розробив план протиепідемічних заходів щодо запобігання занесенню вірусу в установи виконання покарань (далі - План) [17].

«Відповідно до цього Плану, із 13 березня 2020 року в установах виконання покарань введено заборону відвідувань, окрім адвокатів, працівників правоохоронних органів та суду, а на прогулянку пускають тільки із сусідами по камері з метою непоширення коронавірусу. Медичними працівниками проводиться щоденний температурний скринінг безконтактними інфрачервоними термометрами щодо виявлення простудних захворювань персоналу ДКВС, відвідувачів установ, засуджених та осіб, узятих під варту», - повідомила Олена Висоцька [6].

За словами заступника Міністра, у закладах проводиться регулярна дезінфекція та наскрізне провітрювання приміщень. Також визначені приміщення для тимчасової ізоляції осіб із симптомами коронавірусної хвороби. «Також щодня на пропускних пунктах перевіряється персонал - і, якщо є будь-які симптоми, які вказують, що особа може бути хворою, її не допускають до роботи. Перевіряють обов'язково й осіб, яких, за рішенням суду, поміщають під варту. Їх відправляють на 14денний карантин», - сказала Висоцька [20].

Під час виявлення хворого на СОУГО-19 та при виникненні спалаху цього захворювання затверджено такий алгоритм: підозра - ізоляція і симптоматичне лікування - повідомлення в лабораторні центри - при підтвердженні СОУГО-19 та/або важкому стані хворого - госпіталізація в найближчий заклад охорони здоров'я МОЗ, визначений для надання медичної допомоги за територіальним принципом.

На жаль, в умовах пандемії коронавірусу ув'язнені перебувають у групі ризику: в них часто буває знижений імунітет, вони не мають можливості «самоізолюватись» і дотримуватись «соціальної дистанції». На нашу думку, обмеження на побачення з родичами не вирішать проблему: ув'язнених відвідують адвокати і слідчі, а контакти співробітників УВП за межами цих установ ніяк не контролюються. Епідеміологи США закликають тимчасово відпустити частину засуджених, які не становлять загрози для суспільства. Із такими ж закликами звертаються до Всесвітньої організації охорони здоров'я та Ради Європи численні європейські правозахисні організації.

Окрім прийнятого Плану, який містить приблизний перелік протиепідемічних заходів щодо запобігання СОУШ-19 в УВП, до цієї проблематики звертається колишній перший заступник начальника Адміністрації ДКВС України Володимир Мелюхов. Він критикує бездіяльність Міністерства юстиції України та звертає увагу на наявні проблеми. По-перше, УВК досі не забезпечено достатньою кількістю медичних масок, гумових рукавичок та дезінфікуючих засобів. По-друге, медичний персонал усіх установ виконання покарань необхідно забезпечити костюмами бактеріального захисту та респіраторами відповідної якості та в достатній кількості. По-третє, в умовах заборони руху громадського транспорту потрібно виділити кошти працівникам ДКВС, щоб вони могли дістатися своїх місць роботи, збільшити їм заробітну плату. По-четверте, треба припинити виїзди ув'язнених зі слідчих ізоляторів до судів. Усі засідання проводити в режимі відеоконференції. Негативним моментом є те, що такі заходи необхідно було вводити негайно і вже давно [16].

Висновки

Таким чином, можна зробити висновок, що наразі кримінально-виконавча система не готова до коро- навірусу. На тлі ситуації в інших країнах потрібно негайно вжити всіх можливих заходів задля попередження та запобігання поширенню епідемії до установ виконання покарань, інакше це призведе до великої кількості жертв.

Так само й інститут режиму особливих умов потребує вдосконалення. Варто сформулювати поняття режиму особливих умов, його цілі й завдання, уточнити перелік обмежуваних прав засуджених та заходів під час введення такого режиму. Епідеміологічна ситуація, яка склалась у світі у зв'язку з пандемією СОУЮ-19, яскраво вказує нам на недоліки закріплення можливих заходів реагування на події в установах виконання покарань. Аналіз правових положень, а також дослідження іноземного досвіду демонструє, що наявних наразі правових інструментів недостатньо та введення режиму особливих умов із його можливостями не є результативним.

Ефективність цього інституту полягає не в його статичному закріпленні, а в дієвих заходах, які потрібно застосовувати в нинішній ситуації. З одного боку, наявних на законодавчому рівні заходів недостатньо, їх перелік треба розширювати та вчасно внести зміни до кримінально- виконавчого законодавства. Проте, з іншого боку, дієвість таких заходів проявляється не в їх існуванні на законодавчому рівні, а у своєчасному їх застосуванні. Треба вже зараз реалізовувати законодавчі приписи та здійснювати конкретні кроки на практиці, адже від цього в подальшому залежить життя та здоров'я багатьох людей.

Список використаних джерел

1. Автухов К.А. Особливості діяльності окремих підрозділів кримінально-виконавчої системи : навч. посіб. / за ред. А.Х. Степанюка. Харків : Право, 2012. 152 с.

2. Автухов К.А. Режим особых условий в колониях: опыт законодательного закрепления в Украине и Республике Беларусь. Совершенствование правового регулирования и механизмов функционирования системы противодействия преступности : матер. меж- дунар. науч.-практ. конф., (18-19 октября 2013 г., г. Минск). Минск, 2013. С. 8-9

3. Богатирьов І.Г., Щербина О.В. Режим у виправних колоніях Державної пенітенціарної служби України (теорія і практика) : монографія. Київ : Вд «Дакор», 2015. 133 с.

4. Богатирьова О.М. Особливості виконання покарання у виді позбавлення волі в умовах надзвичайних ситуацій. Науковий часопис Національної академії прокуратури України. № 3. 2015. С. 17-25.

5. Бондарева К.І. Без свадеб, футбола и туристов: что происходит в изолированной из-за коронавируса Италии. URL: https://www.eurointegration.com.ua/rus/articles/2020/03/10/7107334/.

6. Висоцька О.В установах виконання покарань тривають протиепідемічні заходи. URL: https://www.kvs.gov.ua/peniten/control/main/ик/риЬІ^/аі1юІе/903222.

7. В Испании из-за коронавируса временно закрыли тюрьмы. URL: https://russpain.com/news/salud/v-ispanii-iz-za-koronavirusa- vremenno-zakryli-tjurmy/.

8. В китайской тюрьме выявили более 200 случаев заражения коронавирусом. URL: https://www.rbc.ru/rbcfreenews/5e4f742e9a7947ac7ae3cf05.

9. Во французских тюрьмах начались волнения из-за карантинных мер. URL: http://www.rfi.fr/ru/франция/20200319-во-французских- тюрьмах-начались-волнения-из-за-карантинных-мер.

10. Іран звільнив із тюрем 85 тис. в'язнів через коронавірус. URL: https://zik.ua/news/world/iran_zvilnyv_iz_tiurem_85_tys_viazniv_cherez_koronavirus_962344.

11. Карантин из-за коронавируса привел к тюремному бунту в Италии. URL: https://lb.ua/world/2020/03/09/452041_karantin_izza_ koronavirusa_privel.html.

12. Козкина А., Бородихин А., Френкель Д. ФСИН против коронавируса. URL: https://zona.media/article/2020/03/18/fsin-covid19.

13. Коронавирус в Китае добрался до тюрем: в трех провинциях обнаружили более 500 больных. URL: https://tsn.ua/ru/svit/koronavirus- v-kitae-dobralsya-do-tyurem-v-treh-provinciyah-obnaruzhili-bolee-500-bolnyh-1495308.html.

14. Кримінально-виконавчий кодекс Російської федерації. URL: http://yport.inf.ua/ugolovno-ispolnitelnyiy-kodeks-rossiyskoy.html.

15. Кримінально-виконавчий кодекс України. Відомості Верховної Ради України (ВВР). 2004. № 3-4. С. 21.

16. Мелюхов В.М. COVID-19 и тюрьма. URL: https://www.facebook.com/vladimir.melukhov/posts/2942140595870552.

17. Наказ Державної установи «Центр охорони здоров'я ДКВС України» та Департаменту з питань виконання кримінальних покарань «Про затвердження Плану протиепідемічних заходів щодо запобігання занесенню і поширенню в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах ДКВС України гострої респіраторної хвороби, спричиненої новим коронавірусом, на 2020 рік» від 12.03.2020 №57-ОД/8/20-ОД. URL: http://khpg.org/files/docs/1585252786.pdf.

18. Наказ Міністерства юстиції України «Про затвердження Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань»

28.08.2018 р. № 2823/5. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1010-18.

19. Сиряков А.Н. Режим особых условий в исправительных учреждениях Содружества Независимых Государств. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/rezhim-osobyh-usloviy-v-ispravitelnyh-uchrezhdeniyah-sodruzhestva-nezavisimyh-gosudarstv.

20. Стало відомо, як у в'язницях і СІЗО готуються до епідемії коронавірусу. URL: https://ua.korrespondent.net/ukraine/4207054-stalo- vidomo-yak-u-viaznytsiakh-i-sizo-hotuuitsia-do-epidemii-koronavirusu.

21. Уголовно-исполнительный кодекс Республики Беларусь: с изменениями и дополнениями по состоянию на 1 сентября 2014 г. Минск : Национальный центр правовой информации Республики Беларусь, 2014. 224 с.

22. У США з тюрем почали випускати в'язнів через коронавірус. URL: https://www.bbc.com/ukrainian/news-51968514.

23. Фадеичев С. В российских тюрьмах последствия коронавируса могут оказаться катастрофическими. URL: https://meduza.io/ feature/2020/03/20/v-rossiyskih-tyurmah-posledstviya-koronavirusa-mogut-okazatsya-katastroficheskimi.

24.Parisa Hafezi. Iran temporarily frees 85,000 from jail including political prisoners. URL: https://www.reuters.com/article/us-health-corona- virus-iran-prisoners/iran-has-temporarily-freed-85000-prisoners-including-political-ones-amid-coronavirus-idUSKBN21410M.

Размещено на Allbest.ru