Сучасний стан та перспективи наукового дослідження принципів права

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут держави і права імені В.М. Корецького Національної академії наук України

Сучасний стан та перспективи наукового дослідження принципів права

Страшинський Б.Р.,

аспірант

Анотація

Принципи права як наукознавча проблематика не є новою в юридичній науці. Вказана проблематика має історію свого зародження і розвитку, яка обумовлена історичними закономірностями виникнення права, факторами, що вплинули на його становлення та розвиток. Все це в подальшому обумовило формування принципів права як явища наукознавчого плану, яке має конкретний ступінь своєї наукової розробки, якому притаманні прогалини, недоліки, здобутки і перспективи. Враховуючи те, що принципи права як юридичне явище та як об'єкт наукового пізнання мають історичні закономірності свого виникнення та розвитку, характеризуються відповідним ступенем свого наукового пізнання. Можна говорити про те, що, здійснюючи дослідження теоретико-правових аспектів принципів права в цілому, доцільно розкрити питання стану наукової розробки цієї проблематики та перспектив продовження її наукового вивчення.

Доведено, що актуальність вивчення сучасного стану та перспектив наукового дослідження принципів права обумовлюється також тим, що принципи права і сьогодні характеризуються певним рівнем свого світоглядного розуміння, наукового пізнання, що може бути досліджено з метою встановлення тих прогалин, які існують в юридичній науці, та з'ясування конкретних перспективних напрямів їх наукового пізнання.

Автором критично проаналізовано сучасний стан наукової розробки принципів права, визначено переваги, недоліки, прогалини існуючого дослідження проблематики принципів права. Окрім того, з'ясовано наукознавчий потенціал теоретико-правових аспектів принципів права шляхом окреслення кола питань, які потребують свого наукового дослідження або переосмислення: потребує узагальнення історіографія наукового дослідження принципів права, переосмислення та наукового обґрунтування функціональний потенціал методологічних підходів та методів дослідження принципів права, проведення системно-структурних досліджень принципів права, визначення понятійних аспектів принципів права тощо.

Ключові слова: принципи, принципи права, методологія, праворозуміння, сучасний стан наукового дослідження принципів права, різновиди принципів права.

Abstract

The current state and prospects of scientific study of the principles of law

The principles of law as a scientific issue are not new to legal science. These issues have a history of its origin and development, which is due to the historical patterns of law, factors that influenced its formation and development. All this further led to the formation of the principles of law as a phenomenon of the scientific plan, which has a specific degree of scientific development, which has gaps, shortcomings, achievements and prospects. Given that the principles of law, as a legal phenomenon and as an object of scientific knowledge have historical patterns of origin and development, are characterized by an appropriate degree of scientific knowledge, we can say that, by studying the theoretical and legal aspects of the principles of law as a whole, it is expedient to raise the question of the state of scientific development of this problem and the prospects of continuing its scientific study. It is proved that the relevance of the study of the current state and prospects of scientific study of the principles of law is also conditioned by the fact that the principles of law today are characterized by a certain level of worldview understanding, scientific knowledge that can be investigated in order to identify those gaps that exist in legal science, and from specific perspective directions of their scientific knowledge.

The author critically analyzes the current state of scientific development of the principles of law, defines the advantages, disadvantages, gaps of the existing research on the problems of the principles of law. In addition, it clarified the scientific and scientific potential of the theoretical and legal aspects of the principles of law by defining a range of issues that need their own scientific research or rethinking, namely: needs to summarize the historiography of scientific research of the principles of law, rethinking and scientific substantiation of functional potentials rights; conducting system-structural studies of the principles of law; definition of conceptual aspects of the principles of law, etc

Key words: principles, principles of law, methodology, legal understanding, current state of scientific study of principles of law, varieties of principles of law.

Основна частина

Вступ. Принципи права як наукознавча проблематика не є новою в юридичній науці. Вказана проблематика має історію свого зародження і розвитку, яка обумовлена історичними закономірностями виникнення права, факторами, що вплинули на його становлення та розвиток. Все це в подальшому обумовило формування принципів права як явища наукознавчого плану, яке має конкретний ступінь наукової розробки, якому притаманні прогалини, недоліки, здобутки і перспективи. Враховуючи те, що принципи права як юридичне явище та об'єкт наукового пізнання мають історичні закономірності свого виникнення та розвитку, характеризуються відповідним ступенем свого наукового пізнання, можна говорити про те, що, здійснюючи дослідження теоретико-правових аспектів принципів права в цілому, доцільно розкрити питання стану наукової розробки цієї проблематики. Це надасть змогу визначити здобутки наукового дослідження принципів права, а також встановити ті аспекти предмету наукового дослідження, що потребують подальшої наукової розробки і переосмислення.

Вивчення історіографічних закономірностей дослідження принципів права має об'єктивно зумовлену потребу і пов'язується не лише з формальними вимогами, які ставляться до будь-яких наукових робіт, але й обумовлене тим, що ця проблематика розкрита в юридичній науці фрагментарно. Вона потребує глибинного переосмислення, вироблення нових підходів до розуміння теоретико-правових аспектів принципів права в сучасних реаліях розвитку і функціонування правової системи України. Принципи права як елемент правової системи в цілому відіграють фундаментальну роль, тобто є основою функціонування права, забезпечують стабільність, непохитність та відповідний рівень якості й ефективності правового регулювання. Зміст принципів є таким, що формувався історично, апробувався та вдосконалювався під впливом розвитку суспільства, зміни його потреб у правовому регулюванні.

Актуальність вивчення сучасного стану та перспектив наукового дослідження принципів права обумовлюється також тим, що принципи права і сьогодні характеризуються певним рівнем свого світоглядного розуміння, наукового пізнання, що може бути досліджено з метою встановлення тих прогалин, які існують в юридичній науці, та з'ясування конкретних перспективних напрямів їх наукового пізнання.

Мета роботи. З огляду на зазначене вище, автор вважає за доцільне критично проаналізувати сучасний стан наукової розробки принципів права, визначивши переваги, недоліки, прогалини існуючого дослідження проблематики; з'ясувати наукознавчий потенціал теоретико - правових аспектів принципів права, що надасть змогу в подальшому окреслити коло питань, які потребують свого наукового дослідження або переосмислення.

Основна частина. Категорія «принципи» в наукознавчому плані визначається як сукупність вихідних засад, ідей, положень, основ, на яких має бути заснована діяльність людей. Таке розуміння принципів трансформується і на розуміння принципів права. Це свідчить про те, що останні мають багатоаспектну сутність, оскільки розкриваються в контексті: 1) основ здійснення певної юридично значимої діяльності, засновуючись на конкретних засадах і правилах, які є непорушними; 2) системи вимог, які висуваються безпосередньо до поведінки суб'єктів права; 3) системи ціннісних положень, які формувалися історично і на сьогоднішній момент досягли певного рівня свого розвитку; 4) засобів забезпечення соціальної цінності людини, її інтересів, потреб, свобод, які мають бути засвідчені і забезпечені в правовому середовищі тощо.

Починаючи з другої половини ХХ ст. доктринальне розуміння принципів права в радянській юридичній науці розвивається шляхом виокремлення різних напрямів у межах єдиної позитивістської концепції розуміння права. Переважна більшість вчених дотримується єдиного підходу в тому, що принципи права отримують відповідний статус принципів лише за умови їх закріплення в законодавстві, тобто надання їм певної конкретної форми вираження. Проте наголошують на тих або інших аспектах, які характеризують індивідуальність принципів права.

Найбільш типовими підходами до розумінням принципів права в радянській юридичній науці були ті, що засновані на певних аспектах принципів, до яких належала система основних положень, які виражають загальну націленість та найбільш суттєві риси змісту правового регулювання суспільних відносин [1, с. 17-18]; керівні засади правового регулювання, які визначають його характер [2, с. 67-68]; система нормативних засад позитивного права, система абстрактних понять, які виражають сутність держави й права в їх основі [3, с. 118]; юридичні гаранти правильного застосування правових норм і здійснення суб'єктивних прав громадянина. Їх функціонування націлене на забезпечення правомірності вчинків суб'єктів права, зміцнення законності і правозастосування [4, с. 450-462] тощо.

В цей період розвивається і розуміння принципів права в юридичній науці так званого «буржуазного» або «західного» типу. Вони визначаються в межах положень того чи іншого типу праворозуміння. Тут можна говорити, що у західній юридичній літературі поширюється з початку ХХ ст. так зване плюралістичне розуміння права, що поєднує ідеї декількох типів (шкіл) праворозуміння. Це відображається і на розумінні принципів права. В західній юридичній науці у ХХ ст. принципи права розглядаються:

- як явища, що мають соціальний характер, відображають характер розвитку суспільства, закріплюють у своєму змісті основні загальнолюдські цінності, які забезпечують потреби людей [5, с. 140-147; 6, с. 21-40];

- принципи права мають історичне коріння, є історично сформованими, розвиваються, досягають конкретного рівня свого розвитку і в подальшому вдосконалюються [7, с. 47-74];

- принципи права є явищами об'єктивними, які зумовлені об'єктивними процесами розвитку суспільства і відображають об'єктивні закономірності функціонування права [8, с. 251-252];

- принципи права є такими, що закладають основу розвитку правової системи, забезпечують стабільність і справедливість функціонування правової системи, націленість на забезпечення її справедливості і порядку в суспільстві [9] тощо.

Характеризуючи сучасний стан наукової розробки принципів права, важливо зупинитися на наступних ключових положеннях, які відображають особливості наукової розробки вказаної проблематики. По-перше, в основу розуміння принципів права закладена ідея розуміння принципів в цілому як соціального явища, які мають бага - тоаспектний характер та визначають основу будь-чого (явища, діяльності, процесу тощо) і за змістом є системою ідей, засад, цінностей, положень, які мають фундаментальний характер, є основою відповідних явищ, процесів або діяльності.

По-друге, сучасне розуміння принципів права можливо структурувати на три напрями: 1) розуміння принципів як явища світоглядного плану, що є системою підходів, положень і уявлень, заснованих на загальному розумінні явищ і процесів всесвіту та характеризують принципи як особливий феномен, який займає самостійне місце в системі елементів соціальної реальності; 2) розуміння принципів як явища наукознавчого плану, що можуть бути досліджені з наукової точки зору, мають соціальний характер, є елементами соціальної реальності та досліджуються суспільними науками; 3) розуміння принципів як явища правового плану, що закріплені за допомогою правових норм, наділені власними правовими особливостями, забезпечують реалізацію відповідних функцій правового характеру та досліджуються суто юридичними науками, оскільки є елементами правової системи.

По-третє, ключовий напрям наукового пізнання принципів права становлять правові дослідження, оскільки принципи права є правовими явищами, мають відповідну правову природу, сутність та функціональне призначення.

По-четверте, принципи права мають міждисциплінарний характер наукового юридичного дослідження. По суті, вони вивчаються історико-теоретичними юридичними науками, де аналізуються закономірності виникнення, становлення, розвитку, функціонування та вдосконалення принципів права як юридичного явища. Окрім того, вони вивчаються в межах галузевих юридичних наук, характеризуючи особливості функціонування конкретних галузей права або здійснення судової діяльності в рамках господарського, адміністративного, кримінального, цивільного судочинства. Так само вивчення принципів права матиме важливе значення і в межах спеціальних юридичних наук, що надасть змогу встановити особливості їх прояву в межах юридичної практичної діяльності, що здійснюється у відповідних сферах людської діяльності.

По-п'яте, можна говорити про те, що ключову роль у системі наукових досліджень принципів права відіграють теоретико-правові дослідження, які характеризують вказані явища як такі, що мають закономірності свого зародження, становлення, розвитку та функціонування. Ті положення, які розробляються в результаті здійснення теоретико-правових досліджень, мають міждисциплінарний характер та становлять методологічну базу для здійснення подальших наукових досліджень галузевого та спеціально-юридичного плану.

По-шосте, принципи права як об'єкти наукового дослідження вивчаються як окремо одне від одного, так і в контексті їх взаємозв'язку. Це надає змогу розглянути зазначені явища як такі, що мають самостійний характер, і як такі, що взаємопов'язані між собою. Сьогодні особливе значення мають порівняльно-правові дослідження, які дають змогу виокремити різновиди принципів права, виявити закономірності, які характеризують їх взаємозв'язок і взаємодію та в подальшому виробити систему положень, які сприяли б удосконаленню діяльності в сфері права у контексті взаємодії принципів права.

По-сьоме, принципи права мають досить потужний наукознавчий потенціал, оскільки залишається ряд аспектів, які є малодослідженими або є взагалі недослідженими в межах юридичної науки. До таких аспектів слід віднести питання методологічної основи наукового пізнання принципів права, вивчення їх категоріальних аспектів, можливості їх класифікації, аспектів взаємозв'язку та взаємодії між принципами права, питання порівняння принципів права як явищ національного та міжнародного права, аспекти цінності принципів права тощо.

По-восьме, сучасний стан наукової розробки принципів права потребує наукового переосмислення з огляду на тривалий період впливу радянської правової доктрини на їх розуміння, надмірної ідеологізації наукових досліджень, наявності системи положень, які мають так зване «пострадянське» розуміння принципів права. В наукових дослідженнях необхідно врахувати особливості сучасного процесу трансформації суспільства, специфіку реформування вітчизняної правової системи тощо.

По-дев'яте, принципи права потребують наукового дослідження не лише як явища теоретико-правового змісту, але й як практичного феномену. Насамперед принципи права є практичними явищами, що забезпечують правовий вплив на функціонування права.

Підсумовуючи стан наукової розробки принципів права, можна структурувати існуючі наукові погляди на проблематику розуміння принципів права на два самостійні напрями:

- вузьке (нормативне) розуміння принципів права як таких, що є основоположною системою ідей, положень, правил, які мають власну структуру, тобто поділяються на різновиди, і можуть вважатися принципами лише тоді, коли мають зовнішню форму вираження у вигляді конкретного положення законодавства. Такий підхід більше розроблено і обґрунтовано радянською юридичною наукою, в якій панують ідеї нормативістського підходу до розуміння права. Це розуміння принципів права зберігається і в окремих сучасних наукових роботах, які розвивають так звані «пострадянські» традиції юридичної науки;

- широке розуміння принципів права, які розглядають їх через уявлення про систему основоположних ідей, засад, підходів і положень, які мають соціально обумовлений характер і відображають особливості уявлень про правову систему, право, співвідношення права й держави, специфіку функціонування судової влади тощо. Тому і в межах широкого підходу розуміння принципів права вказані явища розглядаються як такі, що мають ціннісний характер, обумовлені закономірностями розвитку суспільства.

Висновки. На завершення дослідження автор звертає увагу на проблему перспектив наукової розробки тео - ретико-правових аспектів принципів права, які обумовлені історією становлення їх наукового дослідження, а також сучасним станом їх наукової розробки. Враховуючи вищевказане, можна говорити про те, що в наукознавчому плані потребують ґрунтовного дослідження та переосмислення наступні теоретико-правові аспекти принципів права:

1) потребує узагальнення історіографія наукового дослідження принципів права з метою визначення закономірностей розвитку уявлень про вказані явища, встановлення сучасного стану їх доктринального розуміння, а також виокремлення тих проблем наукового пізнання принципів права, що висуваються практикою функціонування правової системи;

2) потребує переосмислення та наукового обґрунтування функціональний потенціал методологічних підходів та методів дослідження принципів права, які здатні всебічно, об'єктивно та достовірно отримати інформацію про принципи права як явища, які взаємодіють між собою, характеризуються особливостями свого розвитку. Необхідно виробити відповідний комплекс методологічних підходів та методів дослідження, що нададуть змогу отримати достовірну, всебічну і об'єктивну наукову інформацію про відповідне явище;

3) важливе значення має здійснення системно-структурних досліджень принципів права, що надасть змогу їх пов'язати між собою, здійснити порівняння, визначити аспекти, які відображають особливості їх взаємозв'язку та взаємодії, розглянути принципи права як самостійні явища, які займають окреме місце в системі правової реальності, а також визначити їх внутрішню будову;

4) важливе значення має визначення понятійних аспектів принципів права з метою вироблення єдиних уніфікованих підходів до характеристики вказаних явищ як самостійного поняття; визначення його місця в системі понятійно-категоріального апарату, а також встановлення ознак, які характеризують таке явище й надають змогу визначити його понятійні особливості;

5) потребують наукового дослідження питання місця та ролі принципів права в системі явищ правової реальності, вивчення яких надасть змогу розкрити системність цього явища, встановити його приналежність до явищ більш широкого формату, а також визначити його вплив на інші явища правової реальності;

6) важливим аспектом є встановлення різновидів принципів права та обґрунтування їх характеристики;

7) потребують наукового дослідження питання вдосконалення практики взаємодії принципів права, здійснення відповідних наукових розробок, які стосуються питання вдосконалення дієвості принципів права, визначення шляхів покращення їх функціонування.

Список використаних джерел

право науковий системний

1. Александров Н.Г. Социалистические принципы советского права. Сов. гос. и право. 1957. №11. С. 15-21.

2. Шейндлин Б.В. Сущность советского права: монография. Л.: Изд-во ЛГУ, 1959. 139 с.

3. Недбайло П.Е. Введение в общую теорию государства и права (предмет, система и функции науки). К.: Вища школа, 1971. 160 с.

4. Недбайло П.Е. Применение советских правовых норм. М.: Госюриздат, 1960. 511 с.

5. David R. Sources of law. L., 1976. Р 140-147.

6. Degan V. Sources of International Law. London, 1997. P. 21-40.

7. Verzijl Y. International Law in Historical Perspective. V. 1. A.W. Sythoff. Leyden, 1968. Р 47-74.

8. Opalek K., Wroblewski Y. Zagadnienia teorii prawa. Warszawa, 1969. Р 251-252.

9. Mason A.T. Branders. lawyer and Judge in Modern state. Princeton, 1933. 247 p.

Размещено на Allbest.ru