Суб’єкти та порядок використання баз біометричних даних підрозділів експертної служби Міністерства внутрішніх справ України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія внутрішніх справ

Суб'єкти та порядок використання баз біометричних даних підрозділів експертної служби Міністерства внутрішніх справ України

Дубонос К.В.,

аспірант кафедри криміналістичного забезпечення та судових експертиз

Анотація

У статті здійснено аналіз наукових і нормативно-правових джерел, що регламентують діяльність з інформаційно-довідкового забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень. Виокремлено суб'єктів і визначено порядок використання баз біометричних даних підрозділів Експертної служби МВС України під час розслідування кримінальних правопорушень. Визначено, що суб'єктами використання баз біометричних даних підрозділів Експертної служби МВС України є ті, які: направляють запит про проведення перевірки за криміналістичними обліками (підрозділи, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність (оперативні підрозділи органів Національної поліції, органів безпеки, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового і митного законодавства, органів Державної прикордонної служби України); слідчий органу досудового розслідування); призначають судову експертизу (слідчий органу досудового розслідування; співробітники інших підрозділів органів Національної поліції, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, які здійснюють у встановлених законом випадках повноваження слідчого органу досудового розслідування під час досудового розслідування кримінальних проступків; сторона захисту; слідчий суддя у разі залучення експерта за клопотанням сторони захисту); проводять перевірку за відповідними видами криміналістичних обліків (як у рамках проведеного експертного дослідження, так і за запитом про проведення такої перевірки, - підрозділи Експертної служби МВС України). Зроблено висновок, що використання баз біометричних даних підрозділів Експертної служби МВС України здійснюється за двома формами: 1) шляхом направлення запиту про проведення перевірки за криміналістичними обліками; 2) у разі направлення об'єктів для проведення експертного дослідження. Суб'єкти та порядок використання вказаних баз варіюються залежно від виду криміналістичного обліку та форми його використання.

Ключові слова: бази біометричних даних, Експертна служба МВС України, інформаційно-довідкове забезпечення розслідування, суб'єкти, порядок використання.

Abstract

Subjects and procedure for the use of biometric databases of the subdivisions of the expert service of MIA of Ukraine

The article analyzes the scientific and regulatory sources that regulate the activities of information and reference support for pre-trial investigation of criminal offenses. The subjects were separated and the procedure for using the biometric databases of the units of the Expert Service of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine in the investigation of criminal offenses was determined. It is determined that the subjects of the use of biometric databases of the units of the Expert Service of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine are those who: send a request for a criminal background check (units that carry out investigative activities (operational units of the National Police, security agencies, National AntiCorruption Bureau, Ukraine, the State Bureau of Investigation, the bodies that control the observance of tax and customs legislation, the bodies of the State Border Service of Ukraine); well pre-trial investigation); appoint judicial expertise (investigator of the pre-trial investigation body; employees of other departments of the bodies of the National Police, security agencies, bodies that control the observance of tax legislation, which exercise in the statutory cases the powers of the investigative body of pre-trial investigation of criminal investigations; criminal investigations; the judge in case of involvement of the expert at the request of the defense party); carry out an examination of the relevant types of forensic records (both within the framework of the conducted expert study and upon request for such verification - units of the Expert Service of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine). It is concluded that the use of biometric data bases of the units of the Expert Service of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine is carried out in two forms: 1) by sending a request for a forensic check; 2) when sending objects for expert research. The subjects and the order of use of these databases vary depending on the type of forensic accounting and the form of its use.

Key words: database of biometric data, Expert Service of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine, information and reference support of investigation, subjects, the order of use.

Основна частина

Постановка проблеми. З метою інформаційно-довідкового забезпечення розслідування кримінальних правопорушень органами досудового розслідування, спеціалістами та експертами здійснюється збір біометричних даних, які в подальшому систематизуються та використовуються у вигляді відповідних криміналістичних обліків. У зв'язку з цим особливої актуальності набуває питання про функціонування баз біометричних даних підрозділів Експертної служби МВС України, завдання та форми їх використання під час розслідування кримінальних правопорушень. Тобто, говорячи про функціонування баз даних, ми маємо на увазі діяльність з формування, наповнення та використання таких баз даних.

Аналіз останніх досліджень. Питання формування та використання інформаційних систем як елементу інформаційно-довідкового забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень неодноразово досліджувалися в працях таких учених, як Р.С. Бєлкін, В.В. Бірюков, А.Е. Волкова, Д.В. Дабіжа, В.А. Журавель, Є.П. Іщенко, В.В. Лисенко, Є.Д. Лук'янчиков, С.А. Ялишев та інші. Однак указані напрацювання здебільшого стосуються загальних положень кримінальної реєстрації, рівнів і видів криміналістичних обліків. Разом із тим поза увагою залишені особливості формування та функціонування баз біометричних даних підрозділів Експертної служби МВС України, зокрема не визначені суб'єкти та порядок використання названих криміналістичних обліків. Тому метою статті є висвітлення особливостей формування баз біометричних даних підрозділів Експертної служби МВС України із зазначенням суб'єктів і завдань цієї діяльності, а також форми використання вказаних баз даних під час розслідування кримінальних правопорушень у цілому та окремих їх видів.

Виклад основного матеріалу. Проаналізувавши положення відомчих нормативно-правових актів, які регулюють функціонування криміналістичних обліків Експертної служби МВС України, можна стверджувати, що використання баз біометричних даних підрозділів Експертної служби МВС України здійснюється за двома формами: 1) шляхом направлення запиту про проведення перевірки за криміналістичними обліками; 2) у разі направлення об'єктів для проведення експертного дослідження. Зокрема, відповідно до п. п. 1.6, 1.7 Інструкції з організації функціонування криміналістичних обліків експертної служби МВС перевірка за криміналістичними обліками здійснюється за письмовим запитом установленої форми органів дізнання, підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність. Результати таких перевірок оформлюються відповідно до встановлених форм, які направляються ініціаторові перевірки. У разі ж направлення об'єктів (їх копій, зображень) для проведення експертного дослідження до державних спеціалізованих установ експертної служби особою, що проводить досудове слідство, організовується перевірка цих об'єктів (їх копій, зображень) за відповідними видами криміналістичних обліків [1].

Вищезазначене дозволяє дійти висновку, що суб'єктами використання баз біометричних даних підрозділів Експертної служби МВС України є ті, які: направляють запит про проведення перевірки за криміналістичними обліками (підрозділи, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність (оперативні підрозділи органів Національної поліції, органів безпеки, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового і митного законодавства, органів Державної прикордонної служби України); слідчий органу досудового розслідування); призначають судову експертизу (слідчий органу досудового розслідування; співробітники інших підрозділів органів Національної поліції, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, які здійснюють у встановлених законом випадках повноваження слідчого органу досудового розслідування під час досудового розслідування кримінальних проступків; сторона захисту; слідчий суддя у разі залучення експерта за клопотанням сторони захисту); проводять перевірку за відповідними видами криміналістичних обліків (як у рамках проведеного експертного дослідження, так і за запитом про проведення такої перевірки, - підрозділи Експертної служби МВС України). Детальніше питання про суб'єктів і порядок використання таких баз біометричних даних підрозділів Експертної служби МВС України, як дактилоскопічний облік, обліки осіб за ознаками зовнішності, генетичних ознак людини, голосів і мовлення людини, розглянемо далі.

Суб'єкти та порядок використання дактилоскопічного обліку Експертної служби МВС України визначаються положеннями наказу МВС України від 11.09.2001 №785 [2]. Так, суб'єктами використання дактилоскопічного обліку Експертної служби МВС України є ті суб'єкти, які: здійснюють безпосередній збір біометричних даних (збирають сліди рук на місці події та проводять дактилоскопіювання осіб); формують та ведуть дактилокартотеки і слідотеки; безпосередньо використовують дактилоскопічний облік.

Збирання біометричних даних, які формують дактилоскопічний облік, відбувається двома способами: 1) проведенням такої слідчої (розшукової) дії, як огляд, а саме такого його різновиду, як огляд місця події, під час якого в результаті пошуку виявляються, фіксуються та вилучаються сліди рук; 2) проведенням дактилоскопіювання осіб. Відповідно, суб'єктами збирання таких біометричних даних будуть особи, які виявили та вилучили сліди рук під час проведення огляду місця події, а також особи, які проводили дактилоскопіювання особи. Тож суб'єктами збирання біометричних даних, які формують дактилоскопічний облік, є слідчий, прокурор, інспектор-криміналіст, працівник відділу (сектору) дактилоскопічних досліджень та обліку Експертної служби МВС України, підрозділи кримінальної поліції, залежно від напрямів їх діяльності, працівники ізоляторів тимчасового тримання, працівники бюро судово-медичної експертизи.

Що ж стосується суб'єктів, які формують та ведуть дактилокартотеки і слідотеки, то залежно від рівня концентрації дактилоскопічного обліку Експертної служби МВС України його формуванням і веденням займаються працівники відділу дактилоскопічних досліджень та обліку ДНДЕКЦ та секторів дактилоскопічних досліджень та обліку територіальних науково-дослідних експертно-криміналістичних центрів (далі - НДЕКЦ) МВС

України. Також Експертна служба МВС України під час формування та ведення дактилоскопічного обліку співпрацює з Національною поліцією України, а саме - підрозділами інформаційно-аналітичного забезпечення [3] та Міністерством внутрішніх справ - Департаментом інформатизації [4].

Суб'єктами ж безпосереднього використання дактилоскопічного обліку Експертної служби МВС України є ті, хто звертається із запитом щодо проведення перевірки за дактилоскопічним обліком, та ті, хто безпосередньо проводить перевірку за дактилоскопічним обліком (підрозділи Експертної служби МВС України - керівництво ДНДЕКЦ та територіальних НДЕКЦ МВС України, працівники підрозділів дактилоскопічних досліджень та обліку Експертної служби МВС України). Так, згідно з п. 4.1 Інструкції про порядок функціонування дактилоскопічного обліку експертної служби МВС України, звертатися із запитом щодо проведення перевірки за дактилоскопічним обліком мають право підрозділи ОВС, податкової міліції, Служби безпеки, органи прокуратури та суду, правоохоронні органи інших країн за міжнародними угодами [2]. Вказане положення є застарілим у зв'язку з реорганізацією системи правоохоронних органів, а також реформуванням кримінальної процесуальної діяльності. Зокрема, звертатися із запитом щодо перевірки за дактилоскопічним обліком Експертної служби МВС України мають право органи досудового розслідування в рамках кримінального провадження. Це означає, що суб'єктами використання дактилоскопічного обліку Експертної служби МВС України є підрозділи Національної поліції України, Державного бюро розслідувань, Національне антикорупційне бюро України, податкової міліції, Служби безпеки, органи прокуратури та суду, правоохоронні органи інших країн за міжнародними угодами. Дактилоскопічна інформація також може надаватися на запити державних спеціалізованих установ судових експертиз з метою її використання під час створення науково-дослідних та дослідно-конструкторських розробок [2].

Суб'єкти та порядок використання обліку осіб за ознаками зовнішності Експертної служби МВС України визначаються у п. 2.8 Інструкції з організації функціонування криміналістичних обліків експертної служби МВС, згідно з яким складання суб'єктивних портретів здійснюється за письмовим запитом працівників оперативних підрозділів ОВС. Складені суб'єктивні портрети обліковуються на реєстраційній картці обліку суб'єктивного портрета та направляються до обласної колекції в десятиденний термін. У разі встановлення особи, на яку було складено суб'єктивний портрет, працівник оперативного підрозділу ОВС, який є ініціатором завдання на його виготовлення, надає до експертного підрозділу фото затриманої особи [1]. Проте фактично вказаний вид криміналістичного обліку не ведеться. Це зумовлено тим, що його ефективність, порівняно з іншими криміналістичними обліками, в тому числі базами біометричних даних, не виправдала себе, залишаючись низькою. Тому необхідно внести відповідні зміни до відомчих нормативно-правових актів з метою виключення положень, які регламентують порядок і суб'єктів використання обліку осіб за ознаками зовнішності. Це дозволить привести у відповідність фактичну діяльність із кримінальної реєстрації біометричних даних і її нормативно-правове регулювання.

Суб'єкти та порядок використання обліку генетичних ознак людини Експертної служби МВС України. Автоматизований облік генетичних ознак людини функціонує на центральному та обласних рівнях та ведеться відповідно в ДНДЕКЦ та територіальних (Вінницькому, Запорізькому, Івано-Франківському, Київському, Львівському, Миколаївському, Харківському) НДЕКЦ МВС України.

Облік генетичних ознак людини складається з оперативно-пошукових колекцій, які формуються з ДНК - профілів: осіб, які підозрюються або звинувачуються в учиненні злочинів, узятих під варту, засуджених у разі їх добровільної згоди; біологічних слідів, вилучених під час огляду місця події, у тому числі за фактами безвісного зникнення осіб, проведення інших слідчих дій та оперативно-розшукових заходів; невпізнаних трупів. ДНК-профіль може бути вилучений з колекції за рішенням суду [1].

При цьому ДНК-профілі, які формують облік генетичних ознак людини, отримуються під час експертних досліджень у підрозділах Експертної служби МВС України (підрозділи біологічних досліджень та обліку ДНДЕКЦ та територіальних НДЕКЦ МВС України) та бюро судово-медичної експертизи. Зокрема, під час ДНДЕКЦ МВС України функціонує лабораторія біологічних досліджень та обліку, в складі якої діють відділ біологічних досліджень та відділ обліку генетичних ознак людини. Разом із тим забезпечують діяльність указаних відділів такі сектори, що входять до їх структури: сектор молекулярно-генетичних досліджень, сектор ДНК-профілювання біологічних зразків, сектор адміністрування автоматизованої інформаційно-пошукової системи [5].

Згідно з Інструкцією з організації функціонування криміналістичних обліків експертної служби МВС обліку підлягають ДНК-профілі, отримані за допомогою генетичних аналізаторів та визначені за рядом стандартних систем маркерів (STR-локусів), які є єдиними для експертних лабораторій відповідно до рекомендацій Європейської мережі науково-криміналістичних установ (Е №^1). Після встановлення ДНК-профілів упродовж триденного терміну заповнюється реєстраційна картка ДНК-профілю (біологічного сліду, вилученого під час огляду місця вчинення злочину або проведення інших слідчих дій та оперативно-розшукових заходів; невпізнанного трупа; біологічного сліду безвісно зниклої особи, зразка підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого), яка направляється до колекцій [1].

Тобто використання обліку генетичних ознак людини включає в себе й поміщення ДНК-профілів до обліку. Так, згідно зі статистичними даними Експертної служби МВС України, станом на вересень 2019 року на обліку генетичних ознак людини знаходиться 176 101 ДНК-профілів в МСЛАБ-1.

Що ж стосується безпосереднього використання такої бази біометричних даних підрозділів Експертної служби, як облік генетичних ознак людини, то воно відбувається шляхом проведення перевірки ДНК-профілів за запитом правоохоронних органів та під час призначення молекулярно-генетичної експертизи, в процесі якої встановлюються генетичні ознаки людини в об'єктах біологічного походження. При цьому методи ДНК-аналізу під час дослідження об'єктів біологічного походження застосовують для встановлення статевої належності та ідентифікації особи. Завдяки цьому вирішується низка питань, що мають значення для розкриття злочинів. Так, установлення спорідненості (родинних зв'язків) дає можливість ідентифікувати безвісти зниклу людину чи останки невстановленого трупа. Установлення батьківства та материнства має значення в спірних питаннях і випадках викрадення та підміни дітей, дітовбивства, зґвалтування з наслідком вагітності. Установлення генетичних ознак без ідентифікації особи дає можливість зберегти ДНК-профіль, а за потреби й виділену ДНК, для наступної ідентифікації або дослідження. Поміщення ДНК-профілів як ідентифікованих, так і неідентифікованих осіб до центрального обліку генетичних ознак людини дає можливість виявити зв'язки між різними злочинами [6].

Таким чином, використання обліку генетичних ознак людини полягає у виділенні ДНК-профілів у ході проведення експертами Експертної служби МВС України судово-біологічних (молекулярно-генетичних) експертиз, а експертами бюро судово-медичної експертизи - судово-медичних експертиз речових доказів, та проведенні їх перевірки за обласними та центральною колекцією ДНК-профілів, які ведуться територіальними НДЕКЦ та ДНДЕКЦ МВС України. Відповідно, суб'єктами виділення ДНК-профілів будуть підрозділи біологічних досліджень та обліку Експертної служби МВС України (ДНДЕКЦ, Вінницького НДЕКЦ, Запорізького НДЕКЦ, Івано-Франківського НДЕКЦ, Київського НДЕКЦ, Львівського НДЕКЦ, Миколаївського НДЕКЦ, Харківського НДЕКЦ) та підрозділи судово-медичної експертизи речових доказів (а саме - судово-медичної генетики) Головного бюро судово-медичної експертизи МОЗ України, Дніпропетровського обласного бюро судово-медичної експертизи, Одеського обласного бюро судово-медичної експертизи. Суб'єктами ж перевірки ДНК-профілів за обліком генетичних ознак людини є підрозділи біологічних досліджень та обліку Експертної служби МВС України. Порядок використання обліку генетичних ознак людини буде дещо відрізнятися залежно від того, хто виступає в якості суб'єкта проведення судової експертизи, в ході якої отримуються ДНК-профілі.

Суб'єкти та порядок використання обліку голосів і мовлення людини Експертної служби МВС України. Облік функціонує на центральному та обласних рівнях, складається з інформаційно-пошукових колекцій: голосів і мовлення, які формуються із записів голосів і мовлення осіб, що передають повідомлення (у тому числі завідомо неправдиві) про загрозу безпеці громадян та інші суспільно небезпечні діяння (далі - анонімні диктори); голосів і мовлення осіб, щодо яких установлено факти передачі повідомлень (у тому числі завідомо неправдивих) про загрозу безпеці громадян та інші суспільно небезпечні діяння (далі - установлені особи) [1].

З приводу суб'єктів, які здійснюють збирання біометричних даних, необхідних для формування та ведення обліку голосів і мовлення людини, то організація звукозапису голосів і мовлення встановлених осіб покладається на працівників органів досудового слідства і здійснюється за участю спеціаліста. Фіксація та облік записів повідомлень з голосами та мовленням анонімних дикторів покладаються на чергові частини ГУМВС, УМВС. Управління МВС на залізничному транспорті і МРЛО здійснюються з використанням цифрових систем документування мовленнєвої інформації [1]. Проте з урахуванням того, що вищенаведені положення Інструкції з організації функціонування криміналістичних обліків експертної служби МВС від 10.09.2009 №390 втратили свою актуальність у зв'язку з припиненням функціонування міліції та її підрозділів, суб'єктом фіксації й обліку записів повідомлень з голосами та мовленням анонімних дикторів є чергова служба органів (підрозділів) Національної поліції України, яка представлена: черговою частиною Департаменту організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування Національної поліції України; черговими частинами управлінь організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП; черговими частинами територіальних підрозділів ГУНП; управлінням забезпечення діяльності Ситуаційного центру Департаменту організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування Національної поліції (далі - ДОАЗОР) та ситуаційними відділами управлінь організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП; управлінням оперативного інформування та реагування ДОАЗОР; старшими інспекторами-черговими (інспекторами-черговими), помічниками чергових секторів реагування патрульної поліції та за необхідності іншими працівниками територіальних підрозділів ГУНП, які в установленому порядку пройшли навчання та склали заліки зі знання відомчих нормативно-правових актів, що регламентують діяльність чергової служби органів (підрозділів) поліції й відповідним наказом призначені підмінними оперативними черговими та їх помічниками; операторами служби «102» управлінь інформаційної підтримки та координації поліції «102» ГУНП [7].

Серед суб'єктів використання вказаної бази біометричних даних варто виокремити: працівників органів до судового слідства, які можуть надсилати записи повідомлень з голосами та мовленням анонімних дикторів до центральної та обласних колекцій з метою проведення перевірок, виконання експертиз та досліджень; слідчого або суду, на письмову вимогу яких записи повідомлень, які зареєстровані в аналоговому вигляді з голосами і мовленням анонімних дикторів, та записи голосів і мовлення встановлених осіб можуть вилучатися з колекції у випадках проведення слідчих дій або судових розглядів, з подальшим обов'язковим поверненням після проведення відповідних дій або винесення рішення суду [1].

Використання обліку голосів та мовлення людини, як й інших баз біометричних даних підрозділів Експертної служби МВС України, здійснюється у двох формах - процесуальній і непроцесуальній. У першому випадку йдеться про призначення судової експертизи, зокрема експертизи звуко- та відеозапису, з метою ототожнення особи за фізичними параметрами голосу та/чи за усним мовленням, зафіксованим у фонограмі. У другому випадку - про направлення запитів до підрозділів Експертної служби МВС України для проведення перевірки надісланих записів повідомлень з голосами та мовленням анонімних дикторів за відповідною базою даних.

Висновки. Отже, використання баз біометричних даних підрозділів Експертної служби МВС України здійснюється за двома формами: 1) шляхом направлення запиту про проведення перевірки за криміналістичними обліками; 2) у разі направлення об'єктів для проведення експертного дослідження. Суб'єкти та порядок використання вказаних баз варіюється залежно від виду криміналістичного обліку та форми його використання.

Список використаних джерел

криміналістичний біометричний експертиза облік

1. Про затвердження Інструкції з організації функціонування криміналістичних обліків експертної служби МВС: наказ Міністерства внутрішніх справ України від 10.09.2009 №390, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15.10.2009 за №963/16979. Офіційний вісник України. 2009. №82. Стор. 72. Стаття 2794.

2. Про затвердження Інструкції про порядок функціонування дактилоскопічного обліку експертної служби МВС України: наказ Міністерства внутрішніх справ України від 11.09.2001 №785. Офіційний вісник України. 200І. №52. Стор. 227. Стаття 2392. Код акта 20966/2001.

3. Департамент інформаційно-аналітичної підтримки Національної поліції України. Національна поліція: офіційний сайт. URL:

https://www.npu.gov.ua/about/struktura/struktura/departament-informaczijno-analitichnoji-pidtrimki-naczionalnoji-policziji-ukrajini.html (дата

звернення: 19.10.2019).

4. Про затвердження Положення про Департамент інформатизації Міністерства внутрішніх справ України від 31.01.2018 №70. Ліга - Закон: головний правовий портал України. URL: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/MVS819.html (дата звернення: 19.10.2019).

5. Структура та схема підпорядкування підрозділів ДНДЕКЦ МВС // Експертна служба МВС України. Державний науково-дослідний експертно-криміналістичний центр: офіційний сайт. URL: https://dndekc.mvs.gov.ua/про-дндекц / структура-дндекц

6. Експертна спеціальність 9.5 «Молекулярно-генетичні дослідження» Експертна служба МВС України. Державний науково-дослідний експертно-криміналістичний центр: офіційний сайт. URL: https://dndekc.mvs.gov.ua/експертна-спеціальність-9-5-молекуляр/ (дата звернення: 23.07.2019).

7. Про затвердження Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України: наказ Міністерства внутрішніх справ від 23.05.2017 №440, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 15.06.2017 за №750/30618. Офіційний вісник України. 2017. №56. Стор. 19. Стаття 1656. Код акта 86479/2017.

Размещено на Allbest.ru