Причини та умови вчинення кримінальних правопорушень поліцейськими після реформування (кримінологічний аспект)

Размещено на http://www.allbest.ru/

5

ПРИЧИНИ ТА УМОВИ ВЧИНЕННЯ КРИМІНАЛЬНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ ПОЛІЦЕЙСЬКИМИ ПІСЛЯ РЕФОРМУВАННЯ (КРИМІНОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ)

CAUSES AND CONDITIONS OF CRIMINAL LEGAL EXECUTION BY POLICE AFTER REFORM (CRIMINOLOGICAL ASPECT)

кандидат юридичних наук, викладач кафедри адміністративного, фінансового та інформаційного права ДВНЗ «Ужгородський національний університет»

Ситуацію, яка склалася в Україні після подій на Майдані, можна визначити як період, що спричинив оновлення та перезавантаження системи державних та правоохоронних органів у державі. В умовах значної активізації суспільства та підвищення рівня довіри населення до влади виникли передумови повного реформування органів внутрішніх справ. За підтримки європейських партнерів та залучення досвіду правоохоронних органів європейських країн було розроблено та впроваджено нову систему Міністерства внутрішніх справ України, в склад якого входила Національна поліція України замість органів міліції МВС України. З огляду на це в статті викладено загальну характеристику організаційно-структурного формування системи Національної поліції України. Узагальнено зарубіжну практику діяльності поліції в країнах Європи, проведено теоретично-правовий аналіз комплексу проблем, пов'язаних зі становленням і реформуванням системи органів Національної поліції в Україні. Проведено аналіз скоєння кримінальних правопорушень працівниками міліції у порівнянні з працівниками поліції, який показав незначні зрушення в цій ділянці, що відбуваються в органах Національної поліції України, які відмічаються як незначні. З огляду на це проведено кримінологічний аналіз кримінальних правопорушень, що скоюються поліцейськими (міліціонерами). Виокремлено причини та умови скоєння кримінальних правопорушень поліцейськими, розглянуто основні ознаки та класифікацію об'єктивних та суб'єктивних причин. Виділено основні причини виникнення детермінант скоєння поліцейськими кримінальних та корупційних правопорушень.

Ключові слова: корупційний складник, статистика кримінальних правопорушень, кримінологічна детермінанта, працівники органів внутрішніх справ, переатестація поліцейських, посадові злочини, органи Національної поліції України.

Situation, which was folded in Ukraine after events it is possible to define on Area, how period which entailed a constituent and restart of the system of public and law-enforcement organs in the state. In the conditions of considerable activation of society and increase of level of trust of population to power, there were pre-conditions of complete reformation of organs of internal affairs. At support of the European partners and bringing in of experience of law enforcement authorities of the European countries it was developed and inculcated new system of Ministry of internal affairs of Ukraine in composition of which the National police of Ukraine was included instead of organs of militia of MVS of Ukraine. Taking into account it in the article general description is expounded organizationally structural forming of the system of the National police of Ukraine. Generalized foreign practice of activity of police in the countries of Europe, it is conducted in theory legal analysis of complex of problems, related to becoming and reformation of the system of organs of the National police in Ukraine. The analysis of feasance of criminal offences is conducted by the workers of militia comparing to the workers of police, which rotined insignificant changes in this area, which take place in the organs of the National police of Ukraine. Considerable changes did not take place thus. Taking into account it the analysis of criminology of criminal offences which are accomplished constabularies is conducted (by militiamen). Reasons and terms of feasance of criminal offences are selected by constabularies, basic signs and classification of objective and subjective reasons are considered. Principal reasons of origin are selected determinant of feasance of criminal and corruption offences constabularies.

Key words: corruption constituent, statistics of criminal offences, determinant of criminology, workers of organs of internal affairs, reattestation of policemen, post crimes, organs of the National police of Ukraine.

Постановка проблеми

Після подій, які мали місце на Майдані в 2012-2014 роках, внаслідок демократизації суспільства, активізації участі України в міжнародних процесах, виконання Європейських конвенцій з прав людини та інших суттєвих чинників визначилася важлива роль України як суверенної, незалежної, демократичної, соціальної, правової та європейської держави.

На сучасному етапі розвитку української державності розкрилися нові можливості створення ефективної, дієвої, професійної правоохоронної системи. Дослідження державного регулювання реформування Національної поліції в Україні можна диференціювати на низку форм, кожна з яких створює умови для досягнення конкретної мети, і по мірі їх здійснення у своїй сукупності вони і забезпечують функціонування держави в галузі правоохоронної системи.

Стан опрацювання цієї проблематики свідчить про те, що для реалізації контролю з боку держави за ходом реформування правоохоронної системи та законодавства, для досягнення міжнародних стандартів та забезпечення національних інтересів України щодо ефективного управління правоохоронною системою необхідно вдосконалити механізм, здатний врегулювати всі сфери діяльності Національної поліції в Україні, а не окремі його частини.

Зважаючи на те, що Україна має досить незначний досвід у цій сфері, то проведення цієї роботи потребує особливої уваги з боку держави.

Мета статті - дослідження проблематики функціонування органів поліції, а також причин та умов скоєння злочинів у системі Національної поліції України, вироблення заходів із викорінення таких фактів.

злочин реформа національна поліція

Виклад основного матеріалу

В умовах сьогодення виникає необхідність побудови стійкої та дієвої системи правоохоронних органів в Україні. Починаючи з часів Революції гідності і по теперішній час відбулося реформування системи органів внутрішніх справ, яке полягало в ліквідації міліції та створення поліції (професійного державного правоохоронного органу). У підвалинах реформування, яке фактично диктувалося громадською позицією, що назріла внаслідок компрометування органів міліції часів В.Ф. Януковича перед суспільством, було закладено принципи верховенства права, дотримання прав і свобод людини, законності, відкритості та прозорості, політичної нейтральності, взаємодії з населенням на засадах партнерства, безперервності та бездоганного виконання завдань із забезпечення публічної безпеки та порядку, протидії злочинності, охорони прав, свобод та інтересів суспільства, держави, а також надання допомоги громадянам, що її потребують.

Здавалося, що із залученням досвіду функціонування поліції в європейських країнах, проведенням прозорих переатестацій, видаленням корупційних складників, запровадженням жорсткого контролю доходів поліцейських унаслідок введення електронного декларування повинні в значній мірі зникнути детермінанти скоєння поліцейськими кримінальних правопорушень. Однак, як показує статистика, значних зрушень у цьому напрямку не відбулося, а в деяких аспектах відмічається погіршення ситуації в порівнянні з дореволюційним періодом.

Так, у 2013 році працівниками органів внутрішніх справ було скоєно 2901 кримінальне правопорушення, далі спостерігаємо підвищення, яке пов'язане в значній мірі із загостренням ситуації на сході України, зокрема: у 2014 році - 4089, 2015 році - 4852, а надалі, після фактичного завершення процесу переатестації, у 2016 році - 2933, 2017 році - 2769 кримінальних правопорушень. И це за умови, що після реформування органів внутрішніх справ кількість особового складу зменшилася, зокрема: у 2013 році кількість особового складу осіб рядового, начальницького складу органів міліції становила 190 000, а на даний час згідно зі штатною чисельністю - 149 700.

Проведеним аналізом кримінальних правопорушень, скоєних працівниками як міліції, так і поліції, з'ясовано, що більшу частину кримінальних правопорушень становлять службові злочини, їх частка становить від 78 до 84%, зокрема: у 2013 році - 81%, 2014 - 76%, 2015 - 70%, 2016 - 68%, 2017 - 65%. Слід відмітити позитивну тенденцію до зменшення відсотку службових злочинів із загальної кількості, але не забуваємо й те, що і кількісний склад поліції зменшився. Разом із цим службові злочини вчиняються поліцейськими найбільше у віці з 21 до 35 років. При цьому особливістю кримінальних правопорушень, що вчиняються поліцейськими, є те, що від 74% до 78% цих злочинів скоюються працівниками, які мають вищу освіту. Як свідчить статистика, посадові злочини поліцейськими вчиняються найбільше за наявності стажу та вислуги служби з 3 до 15 років.

Не стала винятком участь патрульних поліцейських у поповненні статистики кримінальних правопорушень, які вчиняються поліцейськими. При цьому, як відомо, патрульні поліцейські підбиралися на посади з числа креативної та патріотично налаштованої молоді, яка проходила жорсткий конкурс на посади та відбір за участі громадськості. Частка кримінальних правопорушень, скоєних патрульними поліцейськими у 2016-2017 роках, становить 23% із загальної кількості.

Із викладеного можна зробити висновок, що сфера вчинення посадових злочинів поліцейськими має певну специфіку, яка виражається в специфічному об'єкті, а також суб'єкті, однак має багато спільного із загальними кримінологічними детермінантами, оскільки поліцейські - це такі ж громадяни України, як і всі інші.

Отже, причинами та умовами злочинності є система соціально-негативних явищ та процесів, що її детермінують як свій наслідок. Причини та умови злочинності - це не випадковий механічний набір детермінант злочинності, а система, яка являє собою єдність та цілісність підсистем та елементів, що взаємодіють між собою й розташовані в певній ієрархії. Причини - це явища (системи), що породжують інші явища (системи) - наслідок.

У кримінологічній літературі існує значна кількість визначень поняття причин та умов злочинності, використовуються також такі терміни, як «причинність», «причини та умови», «фактори», «детермінанти», які іноді вживаються як синоніми. Згідно із трактуванням О.М. Джужи, «причини - це ті процеси і явища, що породжують злочинність як свій безпосередній наслідок. Що стосується умов, то вони безпосередньо не породжують злочинність, але «відкривають шлях» для дії причин, полегшують настання суспільно небезпечних наслідків. Фактично умовами виступають недоліки в управлінській та організаційній сфері діяльності правоохоронних органів.

Причини та умови вчинення злочинів у кримінології поділяються на дві основні групи: об'єктивні і суб'єктивні. Об'єктивні причини потрібно шукати насамперед у недоліках, прорахунках морального, економічного, політичного, господарського і правового характеру, які виникають та формуються суспільним впливом. У системі поліції це може бути недостатнє матеріально-технічне забезпечення, неефективний підбір кадрів, низькі заробітні плати, недієвість інституту соціального захисту поліцейських, відсутність чіткої контролюючої ланки і т.д. Відповідно, суб'єктивні причини необхідно шукати в індивідуальних ознаках та характеристиках особи злочинця, тобто психофізичне ставлення особи, прояв її індивідуальних особливостей, у тому числі вроджені інстинкти, рефлексії, генетично закодовані стандарти мотивацій, емоцій, матриці накопичення та відтворення людського досвіду й культури, які можуть впливати на своєрідне сприйняття і перероблення мозком соціальної та іншої зовнішньої інформації, розвиток процесу мислення та створення мисленневих образів і т.д.

Якщо звернути увагу на проблематику об'єктивних причин, що виникли у системі Національної поліції в процесі реформування, то необхідно виділити також і вплив суб'єктивних причин та умов учинення кримінальних правопорушень поліцейськими, що були сформовані внаслідок наявності так званого «соціального феномена». Цей феномен полягав у тому, що під час реформування було здійснено певний розподіл поліцейських на «нових» та «старих», і при цьому значна увага була приділена саме «новим» поліцейським, які, як показав час, унаслідок впливу кримінологічних детермінантів, притаманних більшості громадян, також допускали вчинення кримінальних правопорушень, більше спрямованих до злочинів загальнокримінального характеру (розповсюдження наркотиків, шахрайства, крадіжки, зґвалтування, дорожньо- транспортні пригоди).

Внаслідок зазначених факторів так звані «старі» поліцейські, які успішно пройшли переатестацію, відчули значне піднесення і «захищеність», яку більшість сприйняли як «уседозволеність». Наслідком стало те, що збільшилася кількість кримінальних правопорушень загально- кримінального спрямування, скоєних переатестованими поліцейськими, завдяки створеним умовам можливої безкарності.

2017 рік став роком значної стабілізації роботи Національної поліції, зокрема, було впроваджено вирівнювання фінансування як «нових», так і «старих» поліцейських, і завдяки організаційним змінам зник елемент поділу.

Як показує стан фінансування поліції на 2018 рік, відмічається наявність його дефіциту. Вказані фактори призвели до існування значного некомплекту (у деяких підрозділах він сягає 30%, узагалі по Україні 19 993 - це атестовані працівники). Недостатнє фінансування поліції - це також прямий шлях до корупції. В умовах, коли територіальні органи поліції не отримують достатньо коштів на пальне, на ремонт автотранспорту, на канцтовари, без яких вони не можуть виконувати свої обов'язки, породжується особливий різновид корупції, яка не характерна для більшості європейських країн та існує у вигляді основного складника забезпечення матеріально-технічних потреб діяльності поліції. Всім відомо, що надання тіньової допомоги підприємцями, деякими органами місцевого самоврядування чи владними структурами в результаті призводить до упередженого ставлення до певної категорії осіб та безкарності інших. За таких обставин виникають сприятливі умови для вчинення поліцейськими кримінальних правопорушень корупційного характеру.

Висновки

Таким чином, визначаємо, що незважаючи на значний обсяг роботи, проведеної керівництвом МВС України з реформування поліції в Україні, дане питання потребує постійної уваги як державних, так і громадських інституцій.

У зв'язку з тим, що в системі Національної поліції України продовжують мати місце факти скоєння кримінальних правопорушень та резонансних подій поліцейськими, необхідно кожен випадок окремо аналізувати та виявляти причини й умови їх скоєння, а також негайно вживати заходів, включаючи й законодавчі ініціативи, з метою викорінення такого явища, як злочинність поліції.

З метою упередження скоєння поліцейськими надзвичайних подій та кримінальних правопорушень слід створити в підрозділах поліції обстановку нетерпимості особового складу до таких фактів. У зазначені заходи необхідно залучати не тільки керівників усіх рівнів, але весь особовий склад, а також громадськість.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.Курс сучасної української кримінології: теорія і практика / А.П. Закалюк та ін. Київ, 2007. Книги 1,2, 3. С. 183-198.

2.Профілактика злочинів : підруч. / за заг. ред. О.М. Джужи. Київ : Атіка, 2011. 720 с.

3.3 . Міллер А. Що таке причини та умови злочинів? Право України. 2001. № 5. С. 89-92.

4.Курс Кримінології : Особлива частина : підруч. : у 2 кн. / за заг. ред. О.М. Джужі. Київ : Юрінком-Інтер, 2001.480 с.

5.Генезис злочинності: детермінація та причинність / П.Д. Біленчук та ін. Економіка. Фінанси. Право. 2010. № 10. С. 32-36.

6.Міллер А. Що таке причини та умови злочинів? Право України. 2001. № 5.

7.Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 р. № 580^11. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19

8.Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 02.07.2015 р. № 796 «Про затвердження Положення про патрульну службу МВС». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0777-15

9.Постанова Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 р. № 877 «Про затвердження Положення про Національну поліцію». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/877-2015-п

10.Закон України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 р. № 1700^11. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18

11.Невмержицький Є.В. Корупція в Україні. Причини, наслідки, механізми. Київ : КНТ, 2008. 368 с.

12. Закон України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15 березня 2018 р. № 2337^Ш. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2337-19

Размещено на Allbest.ru