Репутація судді як передумова формування поваги та довіри до суду

Размещено на http://www.allbest.ru/

Репутація судді як передумова формування поваги та довіри до суду

Кравчук В.М.,

кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри теорії та історії держави і права Тернопільського національного економічного університету

Сташків Н.М., суддя

Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області, аспірантка кафедри теорії та історії держави і права Тернопільського національного економічного університету

Стаття присвячена дослідженню репутації судді як передумови формування довіри до суду. Підтверджено, що довіра до суду є визначальною засадою ефективності функціонування судової влади. Формування поваги до судової влади, підняття її авторитету, впевненість в її правоті, незалежності та об'єктивності забезпечує ефективне здійснення правосуддя, гарантує стабільність і спокій у державі. Визначальною мірою довіра і повага до суду залежать від самих суддів, від їхньої доброчесності та компетентності, від репутації кожного судді. Щодо співвідношення понять «імідж» і «репутація» вказується, що імідж деякою мірою є складником репутації, але більш поверхневим, зовнішнім, зокрема, включає навіть візуальний образ суддів. «Репутація» - глибше поняття, у якому увага акцентується на морально-етичних якостях суддів, зокрема старанності, самовдосконаленні, високій культурі спілкування, високій моральності, поважливому ставленні до учасників процесу, усвідомленості власної високої ролі. І всі ці якості мають втілюватися в поведінці суддів, бути видимими в їхній діяльності, адже їх поведінка і є тим чинником, який найбільше впливає на довіру до суду - як позитивно, так і негативно. У професійному житті судді його репутація залежить від таких чинників, як незалежність, неупередженість і безсторонність. Однак і приватне життя судді повинне відповідати високим стандартам справедливості та пристойності, які мають бути вищими, ніж ті, що вважаються прийнятними для інших. Автори доводять, що репутація судді є основою довіри, тією підвалиною, на якій будується суддівська кар'єра, і фундаментом судової влади загалом. Цей фундамент повинен формуватися насамперед у професійному суддівському середовищі, для якого дбати про свою репутацію є одним із першочергових завдань. репутація суддя повага довіра

Незважаючи на вплив і тиск ззовні, суддя повинен бути професіоналом, прикладом неухильного дотримання вимог закону, принципу верховенства права та присяги судді. Здобути репутацію чесного і порядного судді можна лише в разі сумлінного ставлення до роботи, об'єктивного розгляду справ, ухвалення законних і обґрунтованих процесуальних рішень.

Ключові слова: судова влада, репутація судді, імідж, повага до суду, авторитет суду, довіра до суду.

THE REPUTATION OF THE JUDGE AS A PRECONDITION OF FORMING THE RESPECT AND CREDIBILITY OF THE COURT

The article is devoted to investigating the judge's reputation as a prerequisite for building credibility of the court. It is established that a credibility of the court is a decisive basis for the effective functioning of the judiciary. Formation of respect for the judiciary, raising its authority, sureness in its correctness, independence and objectivity ensure the effective administration of justice, guarantee stability and peace in the country. The trust and respect for the court depends on the judges themselves, on their integrity and competence, on the reputation of each judge. With regard to the relation between the concepts of image and reputation, it is indicated that the image is to some extent a constituent of reputation, but more superficial, external, and in particular includes even the visual image of judges. Reputation is a deeper concept, which focuses on the moral and ethical qualities of judges, and in particular diligence, self-improvement, high communication culture, high morality, respect for the participants in the process, awareness of their own high role. And all these qualities should be embodied in the behavior of judges, should be visible in their activities, because their conduct is the factor that most influences trust in the court - both positively and negatively. In a judge's professional life, his reputation depends on such factors as independence, neutrality and impartiality. However, the privacy of a judge must also meet high standards of fairness and integrity, which should be higher than those considered acceptable by others. The authors argue that the judge's reputation is the basis of trust, the foundation upon which the judge's career is built, and the foundation of the judiciary as a whole. This foundation must be formed, first of all, in a professional judicial environment, for which the care of reputation is one of the priority tasks.

Despite outside influence and pressure, a judge must be a professional, an example of steadfast compliance with the law, the rule of law and the oath of office of a judge. It is possible to gain a reputation of a fair and decent judge only in the case of a faithfully attitude to the work, an objective examination of cases, making legal and well-founded procedural decisions.

Key words: judiciary, reputation of judge, image, respect for court, court's authority, credibility of court.

Постановка проблеми та її актуальність

Сьогодні ні в кого не викликає сумнівів, що правосуддя за європейськими стандартами, засноване на верховенстві права, - це основа гідного життя громадян і розвитку нашої країни. Судова система для виконання цієї місії має бути не тільки незалежною, але й авторитетною. Основою авторитету, безперечно, є довіра і повага, отже, авторитетний суд, якого потребує українське суспільство, має опиратися на стійке і щире схвалення громадян. Відсутність довіри і підтримки з боку населення веде до падіння авторитету представників судової гілки влади. Дослідження проблем авторитету судової влади, формування поваги до суду як визначальної засади ефективності функціонування судової влади є надзвичайно актуальними.

За результатами опитувань, проведених у лютому та червні 2019 р. соціологічною службою Центру Разумкова спільно з Фондом «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва на замовлення Центру політико-правових реформ, українські суди зберігають негативний баланс довіри-недовіри у суспільстві: довіряє судам 14% населення, тоді як не довіряє - 75% (баланс - 61%) [1; 2]. Звичайно, суттєве значення у формуванні громадської думки щодо судової системи України мають засоби масової інформації (далі - ЗМІ), оскільки більшість громадян отримують інформацію про діяльність українських судів лише із ЗМІ. Однак важливою, на наш погляд, є й поведінка й особисті якості самих суддів, адже їхня діяльність теж впливає на довіру й повагу до суду.

Аналіз останніх досліджень

У працях вітчизняних науковців, а також у політикумі неодноразово порушувалася проблема довіри суспільства до державних органів загалом (Є. Бистрицький, І. Ларкіна, І. Лопушинський, А. Міщенко, Т. Новаченко, С. Погорєлий, С. Поліщук, Т. Федорів, М. Чабанна й інші) і до судових органів зокрема (О. Волянська, М. Кобак, Л. Москвич, І. Підкуркова й інші), але комплексного дослідження щодо залежності поваги і довіри до суду від репутації суддів ще не здійснено.

Мета статті - зробити аналіз змісту поняття «репутація судді», визначити глибину й обсяг впливу репутації суддів на формування поваги й довіри до суду.

Виклад основного матеріалу

І повага до суду, і авторитет судової влади тісно пов'язані з довірою суспільства. Як соціально-психологічна категорія довіра є характеристикою відкритих, позитивних відносин між сторонами та відображає переконання в порядності й доброзичливості іншої сторони. З огляду на це, довіра має певні межі, що базуються на знанні про іншу сторону, якій довіряють. Повну довіру часто ототожнюють із вірою, бо механізм такої довіри вже не базується на раціональних засадах, тобто на досвіді, передбаченні, попередньому знанні однієї сторони другою, і включає ірраціональні мотиви взаємин [3, с. 152].

Довіра громадян є особливим джерелом сили судової влади і водночас показником її ефективності. Судова система України має спиратися на повагу, довіру та впевненість громадськості в її незалежності, безсторонності й ефективності. Як слушно зазначає О. Овсяннікова, вагомою запорукою стабільного й авторитетного становища влади в суспільстві є формування у громадській думці сталого переконання у правоті, незалежності й об'єктивності судової влади, що забезпечуватиме судовим рішенням своєрідний «кредит» громадської довіри, коли кожний громадянин, навіть якщо не погоджуватиметься з винесеним судом рішенням, однаково вважатиме його правильним і справедливим, виходячи із загального переконання в авторитетності судової влади [4, с. 153].

Як досягти такого стану, такого високоавторитетного становища суду в суспільстві? Це вельми наболіле питання сьогодення.

Рівень довіри до судів великою мірою залежить від того, яка інформація доходить до суспільства про суддівську діяльність. В українському інформаційному просторі постійно поширюється негативна інформація про суди і суддів, що, безумовно, шкодить і впливає на зменшення довіри. Якщо з боку ЗМІ висвітлення такої інформації можна зрозуміти, адже журналісти націлені на пошук «смажених» фактів, сенсацій і скандалів, то заяви, що дискредитують суди, підривають авторитет окремих суддів і загалом судової влади, з боку органів державної влади й органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб уважаємо неприпустимими.

«Необхідно вжити заходів для того, щоб представники виконавчої та законодавчої гілок влади поважали судові рішення, а також демонстрували б громадськості, що поважають ці рішення та гідність суддів». На такій необхідності наголосила Рада Європи, схваливши 13 квітня 2016 р. на 1253-му засіданні заступників міністрів Комітету міністрів План дій, метою якого є визначення способів спрямування й підтримки держав-членів із боку Ради Європи на шляху здійснення заходів, необхідних для посилення незалежності та неупередженості судової влади [6].

Рада Європи рекомендує розробити кодекси етичної поведінки для представників виконавчої та законодавчої гілок влади, а також вжити будь-яких інших необхідних заходів законодавчого та практичного характеру для обмеження втручання з їхнього боку і захисту порядності процесу ухвалення судових рішень від неналежного політичного тиску, залякування або нападів.

На жаль, поки що на державному рівні рекомендовані Радою Європи заходи на посилення поваги до суду, підняття авторитету та репутації судової влади, забезпечення її незалежності в Україні не впроваджуються, а дотримання етичних стандартів вимагається лише від суддів.

Схоже, жодні процедури ззовні, жодні рекомендації, програми тощо не змінять ставлення громадськості до судової влади, якщо зусиль до цього процесу не докладуть самі судді. Більшою мірою саме від конкретного судді, від якості виконання ним основної функції - здійснення правосуддя, залежить сприйняття судової влади загалом тим громадянином, який звернувся до суду по захист своїх прав. Саме суддя формує думку цього громадянина про себе як суддю, як носія судової влади, отже, і про судову владу в Україні загалом. Імовірно вдасться змінити те несправедливе ставлення народу до судової влади, яке сформоване протягом багатьох років і глибоко вкоренилося у свідомості громадян, якщо всі судді будуть дбати про власну професійність і компетентність.

Таблиця 1

Відповіді на питання «Повага до суддів та авторитет судової влади в суспільстві залежить від <...>?»

Про розуміння цієї тези професійною спільнотою свідчать результати проведеного у вересні - жовтні 2014 р. анонімного опитування суддів і адвокатів щодо стану незалежності суддів в Україні в рамках проєкту Ради Європи «Посилення незалежності, ефективності та професіоналізму судової влади в Україні». Так, більшість опитаних суддів визнали, що повага до судової влади залежить від професійності суддів (86,2%) [7, с. 45] (див. таблицю 1). Водночас понад 73% опитаних суддів уважають, що в них недостатньо повноважень для обстоювання авторитету суддів і поваги до суду [7, с. 47].

Як бачимо з наведеної таблиці, на низку чинників судді ніяк не можуть вплинути, однак, і крім рівня професійності та компетентності, є такі, які цілком залежать від суддів. Сповідування суддями таких цінностей та принципів, як справедливість, неупередженість, об'єктивність, відкритість, прозорість, професіоналізм, порядність і чесність, їх дотримання у своїй поведінці як під час здійснення правосуддя, так і в особистому житті, здатне вплинути на формування позитивного іміджу судової влади України. Під іміджом тут розуміємо уявлення громадськості, яке формується в масовій свідомості і має характер стереотипу, сукупне сприйняття судової влади аудиторією та персоналом.

На думку О. Величко, «імідж судової влади - це створений у свідомості населення або його частини цілісний, якісно сформований, емоційно забарвлений, образ системи судових органів та працівників цих органів, який визначає рівень довіри громадськості до цих органів та є наслідком цілеспрямованого інформаційного впливу, а також безпосереднього сприйняття при зверненні громадян до суду або участі їх у судовому засіданні як свідків, третіх осіб тощо» [8, с. 212].

Отже, імідж - образ, що можна цілеспрямовано створити за допомогою слів та ідей [9, с. 183]. Тут підкреслимо, що роль засобів масової інформації у висвітленні роботи суду дуже значна. Формуючи думку суспільства щодо суддів, медіа, окрім іншого, впливають і на суддівську незалежність. Якщо така думка формуватиметься в негативному контексті, це поглиблюватиме проблему довіри суспільства до суду. Медіа можуть служити засобом як контролю за незалежністю суду, так і підриву авторитету та довіри до суду [10, с. 75]. Питання функцій засобів масової інформації щодо формуванн япозитивного іміджу органів державної влади залишається дискусійним.

Поняття іміджу дуже пов'язане, але не тотожне з поняттям репутації. Репутація - громадська думка про кого-, що-небудь [11, с. 5І2]. Інтернаціональне ж тлумачення цього терміна - «оцінка, загальна думка про когось»; «авторитет», «вплив», «престиж», «сила», синонімом до нього є «слава» [12, с. 495]. Репутація - це спільна думка про якості, чесноти, недоліки організації, яка «складається з асоціацій, образів у різноманітний спосіб, але вона єдина. Вона цілком визначається минулим, а не теперішній чи майбутнім» [13, с. 73].

На думку авторів Моніторингу стану незалежності суддів в Україні, здійсненого у 2014 р. Центром суддівських студій, репутація складається з ідентичності всередині самої судової влади, усвідомлення та розуміння її цінностей та місії; іміджу (образу), що створюється в суспільній свідомості (зокрема, за допомогою ЗМІ та PR-технологій, які використовують прес-служби); стійкого набору очікувань і емоцій у сприйнятті більшості споживачів [7, с. 46].

Тобто імідж деякою мірою є складником репутації, але більш поверхневим, зовнішнім, зокрема, як уважає О. Величко, включає навіть візуальний образ суддів [8, с. 214]. «Репутація» - глибше поняття, в якому увага акцентується на морально-етичних якостях суддів: неупередженості, справедливості, незалежності, старанності, постійному самовдосконаленні, високій культурі спілкування, високій моральності в особистому житті, поважливому ставленні до прав і свобод учасників процесу, усвідомленості власної високої ролі. І всі ці якості мають втілюватися в поведінці суддів, бути видимими у їх діяльності, адже їхня поведінка і є тим чинником, який найбільше впливає на довіру до суду - як позитивно, так і негативно.

Репутація, на відміну від іміджу, не дає шансу «бути представленим» і «демонструвати», оскільки процес становлення репутації триваліший: імідж можна сформувати, репутацію слід заслужити [14], бо вона створюється конкретними діями та вчинками, а не словами й ідеями.

Щоб стати суддею, особа має відповідати щонайменше двом ключовим вимогам: компетентності та доброчесності. Через критерій компетентності розкривається професійність кандидата на посаду судді чи особи, яка вже працює суддею, а отже, є компетентною, а через доброчесність - її відповідність окресленим вище морально-етичним якостям.

Компетентність і доброчесність - ті риси, якими має бути наділений суддя. Вони необхідні на етапі набуття суддівської професії, супроводжують суддю протягом всього професійного життя та дозволяють певним чином характеризувати суддю, впливають на думку про нього у професійному середовищі та у громадськості, тобто формують його репутацію.

У професійному житті судді його репутація залежить від таких чинників, як незалежність, неупередженість і безсторонність. Саме вони виступають мірилом справедливості суду. Статус судді зобов'язує й обтяжує певними обмеженнями і поза судом. Суддя не може допустити зневіру в ті цінності, які закладені у зміст правосуддя як результат діяльності судді. «Навіть приватне життя судді повинне відповідати високим стандартам справедливості та пристойності, які мають бути вищими, ніж ті, що вважаються прийнятними для інших. Судді не можуть дозволити собі шукати прихистку за падінням стандарту в суспільстві. Вчинків, які здатні підірвати довіру громадськості до характеру, цілісності чи неупередженості судді, слід уникати», - стверджує старший суддя Верховного суду штату Карнатака Н. Кумар [15].

«Репутацію чесного та порядного судді необхідно будувати від самого початку суддівської кар'єри, і не тільки будувати, а й боронити, як скарб» - саме так навчають як суддів, так і тих осіб, які лише мають намір оволодіти цим фахом [10, с. 81]. За суддею спостерігають, суддя завжди перебуває у «фокусі» - і під час судових засідань, у приміщенні суду, і поза його межами, у приватному та громадському житті.

Далі, як влучно висловився суддя Н. Кумар, «неналежна поведінка одного судді вплине на репутацію всієї судової системи» [15]. Дійсно, суддя не є особою, відокремленою від суду, де він здійснює свою професійну діяльність, та від судової системи загалом. Тому як поведінка одного судді може мати влив на враження про певний суд та судову систему, так і навпаки, репутація, яка сформована у суспільстві щодо судової гілки влади, так чи інакше стосується кожного окремого судді.

Тож цілком виправданою є норма, закріплена в п. 2 ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», яка серед обов'язків судді встановлює необхідність дотримання правил суддівської етики; виявлення та підтримування високих стандартів поведінки в будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності і непідкупності суддів.

Однак наскільки б бездоганною не була репутація суддів, існують, на жаль, і зовнішні чинники, які істотно впливають на формування репутації судової влади загалмо. Наведемо як приклад фрагменти української дійсності: активісти, невдоволені обранням запобіжного заходу підозрюваному, без будь-яких перешкод приходять із протестом під двері судді. Журналісти повідомляють, що підозрюваний у вчиненні кримінального правопорушення є вбивцею. Високі посадові особи держави без жодних об'єктивних причин закликають звільняти суддів. Громадськість і без суду знає, що всі навколо винні. Про яку ж повагу до судового рішення можна говорити на тлі таких подій? Саме тому репутація суду в державі в жодному разі не повинна нівелюватись. Звісно, насамперед формують її самі судді, але водночас вона не повинна розхитуватися шляхом посередництва зовнішніх чинників і формування суспільної думки через ЗМІ. Діяльність окремих несумлінних журналістів, які свідомо чи через свою правову необізнаність спотворюють факти, що стосуються роботи судової влади, породжує недовіру з боку громадськості. Державі в таких випадках необхідно захищати суддів від безпідставних і деструктив-них нападок, особливо з огляду на їхній обов'язок утримуватись від реагування на критику.

Висновки

Отже, узагальнюючи, акцентуємо:

1. По-перше, щоб успішно виконувати свої обов'язки, судова система як гарант правосуддя - фундаментальної цінності у правовій державі - повинна мати довіру загалу. Визначальною мірою довіра і повага до суду залежать від самих суддів, щонайменше від їхньої доброчесності та компетентності.

2. По-друге, репутація судді є відображенням наслідків його поведінки в усіх сферах життя і, безсумнівно, є основою довіри, тією підвалиною, на якій будується суддівська кар'єра судді, міцним фундаментом судової влади загалом. Цей фундамент повинен формуватися насамперед у професійному суддівському середовищі, для якого дбати про свою репутацію є одним із першочергових завдань.

3. По-третє, незважаючи на вплив і тиск ззовні, суддя повинен бути професіоналом, прикладом неухильного дотримання вимог закону, принципу верховенства права та присяги судді. Здобути репутацію чесного і порядного судді (отже, посилити авторитет суду і заручитись повагою суспільства до судової влади) можна лише в разі сумлінного ставлення до роботи, об'єктивного розгляду справ, ухвалення законних і обґрунтованих процесуальних рішень.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Судова реформа очима громадян: що може позитивно вплинути на довіру до суду? URL: https://dif.org.ua/article/sudova-reforma (дата звернення: 22.11.2019).

2. Звіт за результатами дослідження «Ставлення громадян України до судової влади». URL: https://rm.coe.int/report-razumkov- final/16809537f0 (дата звернення: 22.11.2019).

3. Волянська О., Підкуркова І. Довіра до суду як чинник довіри до публічної влади: міжнародний та національний виміри. Вісник Національного університету «Юридична академія України ім. Ярослава Мудрого». 2018. № 2 (37). С. 151-165.

4. Овсяннікова О. Судова влада та громадська думка: до постановки проблеми. Науковий вісник Ужгородського національного університету. 2014. Вип. 28. Т 3. С. 150-153.

5. Інструменти зміцнення довіри до суду в Україні : аналітична записка. 2019. 24 с. URL: http://pravo.org.ua/img/books/ files/1569851616instruments %20for%20strengthening%20confidence%20in%20the%20courts%20in%20ukraine_ukr.pdf (дата звернення: 29.11.2019) .

6. План дій Ради Європи щодо посилення незалежності та неупередженості судової влади. URL: http://rsu.gov.ua/uploads/news/plan- dijzmicnennanezaleznosti-su-b873c21961.pdf (дата звернення: 29.11.2019).

7. Моніторинг стану незалежності суддів в Україні / за ред. А. Алексєєва. Центр суддівських студій. Київ : Адеф, 2014. 88 с. URL: http://www.judges.org.ua/article/monitiring_2014.pdf (дата звернення: 22.11.2019).

8. Величко О. Позитивний імідж судової влади України та його структурні елементи. Актуальні проблеми права: теорія і практика. 2012. № 26. С. 210-218.

9. Трач О., Карий О. Імідж, бренд та репутація: їх взаємозв'язок і вплив на розвиток територій, організацій та окремих осіб. Електронний науковий архів Науково-технічної бібліотеки НУ «Львівська політехніка». URL: http://ena.lp.edu.ua:8080/bitstream/ ntb/12308/1/025_%D0%86m%D1%96dzh%20brend%20ta%20reputac_182_187_706.pdf (дата звернення: 25.11.2019).

10. Бути суддею / Л. Денисенко та ін. Київ, 2015. 216 с.

11. Словник української мови : в 11-ти т. / Ін-т мовознав. ім. О. Потебні ; редкол. : І. Білодід та ін. Київ : Наук. думка, 1970-1980. Т. 8. 1977. 927 с.

12. Webster's New Complete Thesaurus. USA : Smith mark Reference, 1995. 690 p.

13. Горин С. Имиджелогия и репутациология: сходство и отличия. Корпоративная имиджелогия. 2008. № 1. С. 72-77.

14. Федорів Т Співвідношення понять «імідж» та «репутація» у державному управлінні. URL: http://academy.gov.ua/ej/ej13/txts/Fedoriv. pdf (дата звернення: 29.11.2019).

15. Kumar N. Bad behaviour by one judge will impact reputation of entire judiciary. URL: http://www.thehindu.com/news/cities/ bangalore/%E2%80%98Bad-behaviour-by-onejudge-wiN-impact-reputation-of-entire-judiciary%E2%80%99/article14404942.ece (дата звернення: 29.12.2019).

Размещено на Allbest.ru