Вдосконалення процедури призначення суддів суду справедливості Європейського Союзу через використання блокчейн-технології

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вдосконалення процедури призначення суддів суду справедливості Європейського Союзу через використання блокчейн-технології

IMPROVING THE PROCEDURE FOR APPOINTING JUDGES OF THE COURT OF JUSTICE OF THE EUROPEAN UNION THROUGH THE BLOCKCHAIN TECHNOLOGE

Шаповалова К.Р.,

студентка Інституту прокуратури та кримінальної юстиції Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого

У статті проаналізовано процедуру формування суддівського корпусу Суду Справедливості Європейського Союзу, досліджено практичну сторону критеріїв добору суддів. Автором наведено досвід Франції щодо призначення суддів Суду ЄС, а також проаналізовано практику держав Європейського Союзу стосовно першого (національного) етапу добору кандидатів. Суд ЄС є найвищою судовою інстанцією з питань права ЄС, отже призначення на посаду суддів має бути максимально досконалим через надзвичайну важливість та вагомість рішень для всього ЄС. Невтручання ЄС в суверенні права держав членів під час добору кандидатів на посади ставить під сумнів транспарентність й законність обрання суддів, що є значною вадою процедури. У статті пропонується вирішення цієї прогалини за використанням сучасних цифрових технологій, а саме - блокчейну, визначена його сутність та функціональні можливості в рамках процедури призначення суддів. Наведено приклад світового досвіду при впровадженні блокчейну в державному секторі, його ефективність як засобу від бюрократії і корупції осіб, відповідальних за процедуру добору кандидатів. Автором обґрунтована необхідність застосування блокчейну на всіх етапах призначення суддівського корпусу Суду ЄС. Детально проаналізовані критерії оцінки колегією кандидатів на посаду суддів: здатність до правового аналізу, професійний досвід, можливість виконувати обов'язки судді, мовні здібності, здатність працювати у команді у міжнародному середовищі, в якому представлені декілька правових систем та чи не викликають сумнівів незалежність, безпристрасність, справедливість та чесність особи. Оскільки в прямому сенсі, колегія не має права піддавати сумніву внутрішньодержавну процедуру відбору, то запропоновано використання блокчейну для законного вирішення питань балансу інтересів і рівня втручання. Визначено, що оптимальним буде впровадження відповідного інституту шляхом прийняття Директиви, яка надасть забезпечення мінімізації втручання ЄС в справи держав-членів і одночасно виправить існуючі вади системи відбору. Прикладний характер дослідження дозволяє використовувати його результати безпосередньо в діяльності ЄС та держав-членів.

Ключові слова: Європейський Союз, держави-члени, Суд Європейського Союзу, блокчейн, національні інтереси.

суддя європейський союз

The article analyzes the procedure of forming the judicial body of the Court of Justice of the European Union, examines the practical side of the criteria's for matching judges. The EU Court of Justice is the highest court in the EU's law, so the appointment of judges should be as perfect as possible because of the extreme importance of decisions as for the EU as members. The practice how are the European Union states match the candidates during the first (national) stage of is analyzed. The author describes France's experience in appointing judges to the EU Court of Justice. It is established that the efficiency of the functioning of the judiciary in the EU depends on the staff of the court, which necessitates the existence of a perfect procedure of the candidate's choice. The EU's non-interference to the sovereignty of the member states in the matching of candidates casts doubt on the transparency and legality of the election of judges, which is the significant drawback of the procedure. The article proposes to address this gap using the modern digital technologies such as blockchain. Is was given the interpretation of blockchain and its functionality within the procedure of appointment of judges. The example of world experience of the implementation of blockchain in the public sector, its effectiveness as a tool against the bureaucracy and corruption of the persons who are responsible for the procedure is given. The author substantiates advantages of blockchain at all stages of the appointment of the Judicial Corps of the Court of Justice. The criteria for the evaluation of candidates for the position of judges are analyzed in detail: ability to analyze the law, professional experience, ability to perform the duties of a judge, linguistic ability, ability to work in a team, which presents several legal systems and no doubts about person's independence, impartiality, justice and honesty. Eu is not entitled to question the internal procedure of choosing candidates', so it is proposed to use the blockchain to find of legitimately decide of balance of interest and the level of intervention. It is determined that the introduction of a relevant institution by adopting a Directive that will minimize EU interference in member states' affairs and at the same time correct existing shortcomings in the matching system will be optimal. The applied nature of the article makes possible to use its results directly in the EU' and the Member States' levels.

Key words: European Union, membership, the Court of Justice of the European Union, blockchain in the law, national interests.

Постановка проблеми

Для глибокого осмислення пріоритетів, принципів та напрямів реформування права ЄС, окреслення шляхів його вдосконалення, вироблення відповідних рекомендацій інституціям ЄС необхідні відповідність сучасним реаліям і застосування нових технологій та механізмів на належному рівні якості та в достатній кількості. Одним із критеріїв визначення ефективності діяльності та об'єктивності рішень тієї чи іншої особи є загальновизнана довіра суспільства до цієї особи, яка починається від прозорої процедури її призначення. У сучасній правовій доктрині не викликають сумнівів практичні переваги застосування досягнень ІТ-сфери з метою оптимізації діяльності органів державної влади. Саме починаючи з появи блокчейну, можна спостерігати його запровадження в публічному управлінні, що слугує прикладом перетворення органів влади на більш досконалі й високоефективні та вирішує проблему прозорості й публічності процесів їх формування й функціонування.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Ситуація розвитку технологій залишає відтиск на розвитку європейського правового комплексу в тому числі. Деякими аспектами блокчейну у сфері права займалися Карпе- нко О., Осьмак А. Питанням Суду Європейського Союзу присвячені праці Комарової Т. В. Але комплексне дослідження застосування блокчейну при призначенні суддів відсутнє. Не дивлячись на ґрунтовне наукове висвітлення питань інституту Суду ЄС (до різних аспектів звертались І. Яворська, О. Шпакевич та інші) процедура призначення суддівського корпусу Суду ЄС потребує додаткового аналізу через можливість врегулювання проблемних питань завдяки сучасним інформаційним технологіям.

Метою статті є теоретико-правова характеристика блокчейну як технології розвитку процедури призначення суддів Суду ЄС.

Виклад основного матеріалу

Судова система ЄС була створена для балансування інтересів між державами- членами й ЄС, узгодженості дій вищезазначених суб'єктів та однаковості застосування права. Важливим елементом функціонування всієї системи Суду ЄС є процедура призначення суддівського корпусу, яка має істотні організаційні вади.

Теперішня процедура призначення суддів та Генеральних адвокатів має дві стадії: перша - підбір кандидатів державами-членами, друга - винесення рекомендаційного висновку колегією щодо придатності кандидатів, після якого уряди держав-членів за спільною згодою роблять призначення. При цьому хотілося б підкреслити, що завданням колегії є оцінка придатності запропонованого державою-членом кандидата та в жодному разі не вибір між декількома кандидатурами. Основну відповідальність за призначення суддів та Генеральних адвокатів несуть все ж таки держави-члени [1, с. 23]. З цього слідує, що ЄС фактично не може здійснити контроль над процедурою відбору кандидатів державами-членами: перевірка процедури відбору кандидатів державами-членами буде втручанням до права держав, а відсутність істотних важелів для перевірки особи-кандидата комісією за необхідними критеріями на другому етапі робить цей етап скоріш формальним.

Окремо хотілося б зупинитися на критеріях оцінки кандидатів, з який колегія виділяє шість основних: здатність кандидата до правового аналізу, професійний досвід, можливість виконувати обов'язки судді, мовні здібності, здатність працювати у команді у міжнародному середовищі, в якому представлені декілька правових систем та чи не викликають сумнівів незалежність, безпристрасність, справедливість та чесність особи.

Звісно, в прямому сенсі, колегія не має права піддавати сумніву законність призначення особи на певні внутрішньодержавні посади, оскільки в протилежному це бути розцінюватися як втручання у внутрішню компетенцію держави-члена та порушення принципу довіри, але на практиці колегія приділяє цьому увагу [2, с. 206]. Зокрема, наявний перелік критеріїв оцінки осіб, який є суб'єктивним зі сторони колегії, а це є істотним недоліком та невідповідним вимогам сьогодення.

Правова регламентація організації судової влади у ЄС міститься безпосередньо в положеннях установчих договорів Союзу, а також у Статуті Суду ЄС (який є невіддільною частиною Договору про функціонування ЄС (далі - ДФЄС) у вигляді Протоколу № 3), Регламенті Суду справедливості та Регламенті Загального суду тощо. До складу Суду справедливості входить один суддя від кожної держави-члена. Судові допомагають Генеральні адвокати. До складу Суду справедливості входить один суддя від кожної держави-члена. Судові допомагають Генеральні адвокати. На даний момент Суд справедливості складається із 28 суддів та 11 Генеральних адвокатів. Кількість суддів у Загальному суді фіксується на рівні 56 (по два судді від кожної держави-члена) [2, с. 204, 206].

Судді призначаються терміном на 6 років із правом бути переобраними шляхом угоди між урядами держав- членів після консультацій із комітетом, що визначає придатність кандидатів на ці посади. Вибір здійснюється з-поміж осіб, які гарантують свою незалежність і мають кваліфікацію для призначення на найвищі судові посади у своїх країнах або є юристами з визнаною компетенцією. Кожні три роки відбувається часткова ротація суддів і генеральних адвокатів.

Задля уникнення ситуації прийняття важливих рішень для держав-членів та ЄС (таких як обрання суддів) на емоційній базі, на основі неперевірених відомостей чи на ґрунті корупції повинен працювати штучний інтелект та/або технології, наприклад, блокчейн.

Ідея технології блокчейн максимально проста - це величезна база даних загального користування. Блок- чейн - це розподілена база даних, в якій зберігається інформація про кожну операцію, зроблену в системі. Дані зберігаються у вигляді ланцюжка блоків (звідси і назва - Ьіосксїшп) із записами про транзакції. Їх неможливо підробити, оскільки кожен новий запис здійснює підтвердження в уже наявних ланцюжках. Щоб підробити дані, потрібно змінювати інформацію у всіх інших блоках [3, с. 1]. Тобто в системи блокчейн немає нікого, хто може в односторонньому порядку вплинути чи знищити базу даних через те, що у всіх знаходиться остання версія.

Якщо говорити про процедуру обрання, то через цю систему можна розширити можливості суб'єктів: виключити питання дискримінації, автоматизувати шалену кількість процесів, надати можливості пошуку найкращих кандидатів, вирішити проблеми нерозголошення інформації стосовно співбесід на національному рівні тощо.

В країнах ЄС та США блокчейн-системи вже активно використовуються в організації політичних процесів. Наприклад, у 2014 р. за ініціативою датської партії «Ліберальний альянс» технологія розподіленого реєстру використовувалась в процесі проведення внутрішнього голосування на партійних зборах в Копенгагені, що дозволило забезпечити належну прозорість процесу голосування [4, с. 59].

За допомогою блокчейну на національному рівні при процедурі відбору кандидатів відповідальні особи, наприклад, не будуть знати ті чи інші відомості стосовно кандидата, тому буде виключена дискримінація. Саме цього вимагають чисельні міжнародно-правові акти та законодавство ЄС.

Це підтверджується і ст. 2 Директиви 2000/78 Ради ЄС від 27 листопада 2000 р. [5], яка встановлює загальні рамки рівного ставлення при працевлаштуванні та у трудовій діяльності.

Внутрішньонаціональні процедури відбору кандидатів на посади суддів та Генеральних адвокатів не входять до компетенції ЄС і не підлягають вивченню з боку колегії та інститутів ЄС, але у контексті нашої роботи цікавими є результати емпіричних досліджень, які показують існування двох основних моделей внутрішньодержавного відбору: традиційна модель із домінантною позицією виконавчої влади та змішана модель (із залученням або парламенту, або національного суддівського корпусу тощо). У теорії науковці виділяють ще й третю модель, але на практиці вона не застосовується для відбору кандидатів до складу Суду ЄС, хоча вважається доволі демократичною. Це модель, у межах якої висунення кандидатів здійснює виключно суддівське самоврядування [2, с. 209]. Фактично колегія все одно звертає увагу на національні процедури, отже має бути вирішене питання щодо можливого, необхідного і законного рівня доступу до інформації щодо процедури на внутрішньодержавному рівні з боку ЄС, дотримання балансу інтересів ЄС та держав-членів.

Зокрема, якщо говорити про перший етап обрання суддів (підбір кандидатів державами-членами), то за доцільним буде розглянути процедуру на прикладі Франції. Попередній розгляд кандидатів призведе до попереднього відбору, а потім до слухань спеціальною комісією з відбору, що складається з таких кваліфікованих осіб: містер Гілберт Гійом, колишній президент Міжнародного суду, пані Едвідж Бельярд, державний радник Почесна пані Женевіе Бердо, професор Емерітус, пан Бруно Котте, почесний президент Кримінальної палати Касаційного суду та пан Франсуа Алабрун, директор з питань правових питань Міністерства Європи та закордонних справ, юрисконсульт Міністерства [6]. Тобто процедура призначення відбувається здебільше закрито, невеликою кількістю осіб і є досить недемократичною.

Отже, вирішити проблемні питання можливо шляхом прийняття Директиви щодо обов'язковості застосування технології блокчейну в процесі добору кандидатів на посаду, їх тестування й співбесіди. Отже, не відбудеться прямого втручання ЄС в національне право, не зміняться необхідні національні вимоги чи етапи відбору, але вони будуть проходити з фактичним виключенням «людського фактора». Позитивним надбанням буде те, що під час другого етапу колегія може бути впевненою в прозорості та доброчесності відповідного майбутнього судді та його біографічних, професійних даних.

Стосовно наявних прикладів використання блок- чейну в реформуванні державних реєстрів, то пілотні проекти в цій сфері з'явилися у 2016 р. в Швеції, Грузії, Гані, Естонії, окремих префектурах Японії, деяких штатах і муніципалітетах США (Делавер і Чикаго) [8]. Зокрема, у 2016 р. у Швеції [8] розпочалося масштабне дослідження, метою якого стало з'ясувати можливості блокчейну для переведення земельного реєстру на цю технологію. Передбачається, щоб кожен об'єкт реєстрації міг отримати «блокчейн-паспорт». Аналогічно інформацію можливо ввести і щодо людини, яка має обійняти посаду судді: результати та ефективність діяльності професійної діяльності в державі-члені, підсумки тестувань на національному рівні тощо.

Під другого етапу обрання суддів (винесення рекомендаційного висновку колегією про придатність кандидатів) є відповідні ключові критерії. Вважаємо доцільним проаналізувати їх крізь призму технології блокчейн.

Стосовно здатності до правового аналізу, то колегія концентрує свою увагу на знаннях кандидата основоположних принципів взаємодії права ЄС із національними правопорядками держав-членів, впливу практики Суду ЄС на інтеграційний та національні правопорядки, а також базових питаннях щодо Суду ЄС та його юрисдикції. Цей критерій придатності зазвичай виявляється на співбесіді із кандидатом [2, с. 207]. Зокрема, можливо ще до співбесіди провести тестування стосовно цього напряму за використанням блокчейну й отримати максимально прозорий результат.

Під час вирішення питання щодо професійного досвіду беруться до уваги його рівень, характер та тривалість [2, с. 207]. Зокрема, відповідна інформація вже буде внесена до системи блокчейн та колегія зможе оцінити всю необхідну інформацію стосовно того чи іншого кандидата через механізм вищезазначеної технології.

Також відповідно до ч. 1 ст. 253 ДФЄС кандидати на посаду суддів та Генеральних адвокатів Суду справедливості повинні мати кваліфікацію, необхідну для призначення на найвищі судові посади в їхніх країнах, або які є юристами визнаної компетентності, а ч. 2 ст. 254 ДФЄС встановлює вимогу, що члени Загального суду обираються з осіб, які володіють кваліфікацією, необхідною для призначення на найвищі судові посади. Підтвердження відповідної інформації вже буде в системі, отже, відбувається спрощення процедури перевірки кандидата колегією на дотримання відповідних вимог.

Відповідно буде можливість створити свого роду «книгу відгуків» про певну уповноважену особу, якість її роботи, здійснені нею технічні виборчі операції стосовно підтвердження списку виборців чи певної систематизації голосів [7, с. 154].

Висновки

Отже, визначено технологічні переваги застосування цифрової технології «блокчейн» під час призначення суддівського корпусу Суду ЄС, а саме: мережева децентралізація; розподіленість зберігання інформації; «гранична» захищеність інформації від фальсифікації; відкритість необхідних даних та встановлення необхідного режиму доступу до них. Обґрунтовано, що для інформаційно-комунікативних (цифрових) процедур призначення суддів слід передбачити певні особливості щодо підтвердженням достовірності кожного учасника й обмежити доступ сторонніх осіб до цієї системи. Впровадження блокчейну буде сприяти раціоналізації процесу призначення суддів, зробить його прозорим та незалежним від суб'єктивних чинників. При впровадженні в державах-членах блокчейн-технології при обранні кандидатів на посади суддів Суду ЄС буде відсутнє фактичне втручання ЄС до національних інтересів держав, однак потім колегія зможе фактично оволодіти всією повнотою інформації стосовно майбутніх суддів. Також позитивним надбанням зможе стати більша автоматизація процесу співбесіди колегії з кандидатом.

Список використаних джерел

Комарова Т.В. Вдосконалення процесу призначення корпусу Суду Справедливості. URL: http://dspace.nlu.edu.ua/

bitstream/123456789/15149/1/Komarova_23-27.pdf.

Комарова Т.В. Формування суддівського корпусу в Європейському Союзі: останні тенденції. 2018 р. URL: http://oaji.net/ articles/2017/3229-1529322244.pdf.

Meylan РА. Blockchains Will Change the Way the World Votes. URL: https://www.csis.org/analysis/blockchains-will-change-way-world- votes.

Карпенко О., Осьмак А. Використання блокчейн-систем органами публічної клади: український та зарубіжний досвід. Механізм держаного управління. № 1 (73). 20l8. URL: http://academy.gov.Ua/infpol/pages/dop/2/files/66072efa-2c85-4464-bee2-da0f3d79bef4.pdf.

Директива 2000/78 Ради ЄС від 27 листопада 2000 р. про встановлення загальних правил рівного ставлення у сфері зайнятості та професійної діяльності.

Министерство Европы и иностранных дел. Дипломатия Франции. URL: https://www.diplomatie.gouv.fr.

Шеверєва В.Є., Шаповалова К.Р Впровадження блокчейн-технології у виборчий процес. Державне будівництво та місцеве самоврядування. № 35. 2018 р. URL: http://dspace.nlu.edu.ua/bitstream/123456789/15243/1/Shevereva_Shapovalova_147-163.pdf.

Блокчейн в земельном кадастре Украины: положительные моменты и подводные камни. URL: https://forklog.com/blokchejnvzeme lnomkadastreukrainypolozhitelnye momentyipodvodnyekamni.

Размещено на Allbest.ru