Захист прав власників доменних імен

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний авіаційний університет

ЗАХИСТ ПРАВ ВЛАСНИКІВ ДОМЕННИХ ІМЕН

Філінович В.В., кандидат юридичних наук,

Доцент кафедри цивільного права і процесу

юридичного факультету

Новгородська І.М., студентка

Анотація

У статті розглядаються проблеми, пов'язані із захистом доменних імен у міжнародних арбітражних установах. Враховуючи максимально широке використання Інтернету та доменних імен комерційним сектором і стрімкий процес нормотворчості у сфері інформаційних технологій, розглянуті проблеми набувають більшого значення, спори навколо доменних імен зразу виходять на міжнародний рівень. Така ситуація характерна як Україні, так і іншим країнам світу. Актуальність дослідження полягає в тому, що нещодавні зміни в законодавстві надають можливість українцям захищати свої права в міжнародних арбітражах і, відповідно, викликає необхідність у знанні чинних міжнародно-правових актів, які зараз адаптує Україна. Поточна практика вирішення спорів набуває великого значення для врахування у нормативних актах держави та протоколах реєстраторів доменних імен. Така проблематика стає популярною тому, що цифрові майданчики в мережі Інтернет для суб'єктів господарювання стають важливим компонентом реалізації своїх маркетингових цілей, тому все важче уявляти ведення підприємницької діяльності без відповідного вебсайту в мережі зі своїм комерційним найменуванням. Зважаючи на зростання кількості інтернет-споживачів у геометричній прогресії, для підприємців пріоритетним стає питання їх ідентифікації в інтернет-просторі. Для цього підприємці створюють електронні ресурси, за допомогою яких потенційні клієнти отримують інформацію, що допомагає їм зробити вибір на користь саме цього підприємця, його послуги або його товару. Саме через це доменне ім'я має бути унікальним, легко впізнаваним і продовжувати найменування та брендинг з реального світу, адже від цього залежать популярність і кількість переглядів, відвідування сторінки потенційними клієнтами. Крім того, доменні імена справедливо зайняли не останнє місце серед нематеріальних активів багатьох компаній, а правові реалії, які склались у країні, породжують чимало колізій, практика вирішення яких зараз не є уніфікованою. Отже, стаття покликана привернути увагу до важливості такого засобу індивідуалізації учасників цивільного обороту, як доменне ім'я, і це підтверджується тим, що доменне ім'я нині відіграє важливу роль в успішності ведення бізнесу суб'єктами господарювання.

Ключові слова: доменні спори, захист доменного імені, право інтелектуальної власності, торговельна марка, Єдина політика розв'язання доменних спорів.

Annotation

PROTECTION OF THE RIGHTS OF OWNERS OF DOMAIN NAMES

The article addresses issues related to domain name protection in international arbitration agencies. Given the widest possible use of the Internet and domain names by the commercial sector and the rapid process of rulemaking in the information technology field, the issues at stake are becoming increasingly important, and domain name disputes are reaching an international level. This situation is typical for both Ukraine and other countries of the world. The relevance of this study is that recent changes in the legislation enable Ukrainians to defend their rights in international arbitrations, and thus necessitate knowledge of current international legal acts being currently adapted by Ukraine. Current dispute resolution practices are important to take into account in government regulations and protocols of domain name registrars. This problem is becoming more popular because digital sites on the Internet are becoming an important component of business for marketing purposes, so it is increasingly difficult to imagine doing business without a proper website on the network with its business name. Taking into account the increasing number of Internet consumers in an exponential manner, it is a priority for entrepreneurs to identify them in the Internet space. To this end, entrepreneurs create electronic resources through which potential customers receive information helping them make the right choice for that particular entrepreneur, his services or his goods. It is because of this domain name must be unique, easily recognizable and continue to name and brand from the real world since its popularity and the number of views and visits to potential customers depends on the particular domain name. In addition, domain names rightly ranked among the intangible assets of many companies, and the legal realities that have arisen in the country create many conflicts, the practice of which is not yet unified. The article aims to draw attention to the importance of such a means of individualization of the participants of the civil turnover as a domain name, and this is confirmed by the fact that the domain name now plays an important role in the successful conduct of business by business entities.

Key words: domain name disputes, domain name protection, intellectual property rights, trademark, UDRP.

Постановка проблеми

У зв'язку з динамічним розвитком цифрового простору і його нормативно-правовим регулюванням на національному і міжнародному рівнях доменні імена, власниками яких найчастіше є суб'єкти господарських відносин, набувають особливого значення як засіб індивідуалізації певного виду товарів або послуг. Наявність ефективного правового захисту такого засобу індивідуалізації є запорукою введення інноваційних технологій у суспільний обіг і прогресивного піднесення економічного стану будь-якої цивілізованої держави. Через прогалини в чинному законодавстві України можновладці у сфері інформаційних технологій забезпечують принцип доступу до правосуддя не тільки на теренах нашої держави і зараз поступово адаптують нормативні акти до міжнародних стандартів, відповідно, надаючи змогу українцям захищати права на доменні імена у міжнародних арбітражних установах.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблеми, пов'язані із захистом правоволодільців доменних імен, розглядали такі вчені, як, С.С. Патрушев, Н.М. Булат, О.М. Коршакова, В.І. Грицай, О.М. Волощенко, К.Г. Татарникова, О.М. Андрусенко. Однак, незважаючи на їхній внесок у розвиток інформаційного права України, без наявності відповідного законодавчого регулювання в досліджуваній галузі їхній науковий набуток можна вважати радше теоретичним, ніж таким, що можна застосувати в сучасних правових реаліях.

Постановка завдання

доменний ім'я інформаційний арбітраж

Варто зазначити, що питання вирішення доменних спорів і засобів превентивного і судового захисту власників прав на доменне ім'я є предметом численних дискусій у колі провідних фахівців права інформаційних технологій і наукового аналізу в численних публікаціях, кандидатських і докторських дисертаціях. Враховуючи можливість звернення громадян України до міжнародних установ за захистом права на доменне ім'я, ми вбачаємо завдання статті у наданні опису найбільш поширених типів порушення прав власників на доменне ім'я і внесення доповнень у традиційну класифікацію доменних спорів, а також засобів захисту порушених прав на прикладах судових рішень міжнародних арбітражних установ.

Виклад основного матеріалу

Домен як засіб індивідуалізації є важливим компонентом адресації в мережі Інтернет. Він є наступником незручної IP-адреси, довгої і неможливої для запам'ятовування, тоді як домен є облегшеним засобом знаходження необхідної інформації, зокрема, комерційного найменування потрібної компанії, що сприяє залученню цільової авдиторії. Чинне законодавство України надає три визначення доменного імені. Перший термін викладено в ст. 1 Закону України «Про телекомунікації», згідно з якою домен - це частина ієрархічного адресного простору мережі Інтернет, яка має унікальну назву, що її ідентифікує, обслуговується групою серверів доменних імен і централізовано адмініструється. [1] Другий підхід до визначення доменного імені знайшов своє втілення у ст. 1 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», де вказано, що доменне ім'я - ім'я, що використовується для адресації комп'ютерів і ресурсів в Інтернеті. [2] Останній термін було надано Кабінетом Міністрів України. Наприклад, відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку підключення до глобальних мереж передачі даних» доменне ім'я - буквено-цифрове вираження, що ідентифікує будь-який комп'ютер абонента у мережі Інтернет. [3].

В адресному просторі мережі є певна ієрархічна структура в цілях зручності користування. Класифікувати домени за рівнями можна так: домен верхнього, або першого, рівня, другого і третього рівнів, а також домен четвертого рівня, тобто субдомен. Перший рівень є основним адресним компонентом і являє собою символи, що розміщені праворуч від останньої крапки. Прикладами доменів першого рівня можуть слугувати загальні домени.com,.net, домени з кодом країни (.ua,.en) тощо. Відмінною рисою домену першого рівня є те, що такий домен не можна вигадати самостійно, і під час реєстрації повного доменного імені реєстрант обирає вже наявний верхній домен. Далі, другий та третій рівні визначають частину доменного імені ліворуч від останньої та передостанньої крапок відповідно. Натомість домен четвертого рівня, або субдомен - це досить відносне поняття, що є частиною доменного імені вищих рівнів. Зазвичай субдомен використовується для адресації відповідного розділу сайту в мережі Інтернет.

19 березня 2019 року набрав чинності договір між реєстром домену першого рівня.ua ТОВ «Хостмайстер» та Всесвітньою організацією інтелектуальної власності (англ. - WIPO). Предметом цього договору була можливість вирішення доменних спорів у вищезазначеному домені з використанням позасудової процедури відповідно до Єдиної політики розв'язання доменних спорів (англ. - UDRP) 1999 року, яку схвалила Інтернет-корпорація з присвоєння імен і номерів (англ. - ICANN). Враховуючи навантаження українських судів і необізнаність суддів у сфері інформаційного права щодо специфіки доменних спорів, процедура розгляду спору може тривати протягом року, тоді як процедура UDRP дає змогу сторонам розглянути спір протягом двох місяців, уникаючи серйозних матеріальних втрат. У такому випадку суб'єктами розгляду спору, згідно з процедурою UDRP, є незалежні арбітри WIPO в Центрі арбітражу та посередництва.

Варто зазначити, що розгляд спорів у домені.ua має певні розбіжності від стандартного процесу розгляду спорів відповідно до UDRP. Сторонам переговорів удалося домовитися про розгляд доменних спорів українською мовою, але за згодою сторін використання інших мов також припускається. У додаток до цього, сторони можуть здійснити своє право на розгляд справи в суді України, але в цьому випадку рішення національного суду має передувати вже початому розгляду суперечки в Центрі арбітражу та посередництва.

Окрім класифікації рівнів доменних імен, інтернеткорпорація з присвоєння імен і номерів розрізняє типи порушення прав власників на доменні імена. Найпоширенішим типом порушення вважається кіберсквотинг. Таке порушення полягає у реєстрації, торгівлі або використанні доменного імені з недобросовісним наміром отримання прибутку від торговельної марки, що належить добросовісному власнику. Кіберсквотери, як називають людей, що займаються кіберсквотингом, зазвичай мають єдину економічну мету з реєстрації певного доменного імені - його перепродаж та отримання прибутку за викуп домену.

Прикладом кіберсквотингу може слугувати справа UITGERVERIJ CRUX v. W. FREDERIC ISLER від 30 жовтня 2000 р. [4] Позивачем у наведеній справі є юридична особа, що здійснює діяльність під комерційним найменуванням Uitgeverij Crux bvba / Crux Editions bvba. Вона займається опублікуванням компакт-дисків та електронних видань, а також книг і наукових журналів. Діяльність Відповідача у справі залишилася невідомою. Вебадресою Позивача, через яку він провадить свою підприємницьку діяльність, є crux.be, яку він зареєстрував у липні 1999 року, тоді як спірним доменним іменем є «crux.net», яку Відповідач запропонував продати за 50 000 USD Позивачу. Зважаючи на довге використання Позивачем свого комерційного найменування і розрізнення саме цього найменування серед таргетованої авдиторії Позивача, Суд є твердо переконаним, що права на торговельну марку можуть бути набуті шляхом її використання, і внаслідок цього такі права існують, навіть якщо торговельна марка не була зареєстрована. Тому, враховуючи те, що Позивач надав докази того, що він використовував марку CRUX у зв'язку зі своєю діяльністю протягом декількох років до реєстрації доменного імені, Суд уважає, що Позивач надав належні підстави для висновку, що він має права на марки «CRUX Editions» та «Uitgeverij CRUX», тому в позові було задоволено.

Іншим типом порушення права на доменне ім'я є тайпсквотинг. Такі права порушують тайпсквотери, тобто люди, що реєструють доменні імена із загальними граматичними помилками основних доменних імен у цілях перенаправлення трафіку на сайти і, відповідно, економічної вигоди реєстратору такого доменного імені. Приклад можна навести у справі Twitter, Inc. v. Ahmet Ozkan. [5] Позивачем у цій справі був власник всесвітньовідомої торговельної марки Twitter, що була зареєстрована в Туреччині і США. Спірне доменне ім'я являло собою <twitter.com>, тобто слово «twitter» із турецькою буквою «і» без крапочки замість звичайної літери «i». На сайті Відповідачем було відображено матеріал у вигляді турецькомовного блога з коментарями, що підтримують турецьку державну політику, де також містилося кілька фотографій. Суд встановив, що спірне доменне ім'я <twitter.com> фонетично та візуально схоже на назву торговельної марки TWITTER, права на яку належать Позивачеві. Отож, Суд зобов'язав передати спірне доменне ім'я <twitter.com> Позивачеві і, відповідно, задовольнив позов власника торговельної марки.

Досить спірними видами порушень є доменні імена із вмістом обсценної лексики, так звані «обсценні домени», а також домени, які мають на меті виказати незадоволення від використання продукції, тобто «невдоволені домени». Ми вважаємо, що їх не можна вважати одним типом порушення прав власників на доменне ім'я через диференціацію цілей їхніх кінцевих користувачів.

За допомогою UDRP встановлено встановлює триступінчастий тест для доведення права власності на доменне ім'я. UDRP-тест вимагає доведення трьох ключових елементів для підтвердження права власності на доменне ім'я. Оскільки тягар доведення лежить на позивачеві, то позивачу треба довести, що доменне ім'я ідентичне або схоже до ступеня змішування із торговельною маркою позивача. Другим елементом тесту є доведення відсутність права або законних інтересів відповідача в доменному імені. Заключний крок являє собою недобросовісність реєстрації доменного імені відповідачем.

Перший елемент тесту визначає співвідношення торговельної марки і спірного доменного імені. Необхідно зазначити, що у разі розпізнання щонайменше однієї домінуючої ознаки відповідної торговельної марки в доменному імені, ім'я домену, як правило, вважатиметься ідентичним цій торговельній марці у цілях UDRP. Також якщо спочатку було зареєстроване доменне ім'я, а потім отримано права на торговельну марку, позивачеві буде важко довести недобросовісність дій відповідача. За першим елементом розглядалася справа Uniroyal Engineered Products, Inc. v. Nauga Network Services [6]. Спірними доменними іменами у справі були nauga.net та naugacase.com. Позивач зареєстрував торговельну марку NAUGA у США в комерційних цілях. Термін Nauga не перекладається на англійську мову і був створений Позивачем для реалізації товару. Позивач спочатку займався виробленням комп'ютерних аксесуарів Naugahyde і у зв'язку з розширенням бізнесу почав виробляти покриття зі штучної шкіри, лінію яких він назвав Naugacase, що вважається товарним знаком без реєстрації (англ. - common law mark). Відповідач зареєстрував доменне ім'я naugacase.com вже після реєстрації доменного імені Позивача. Він намагався довести, що містер Давідофф, Позивач, користується доменом у особистих цілях. Натомість Суд визнав, що доменні імена Відповідача «nauga.net» і «naugacase.com» дуже схожі на доменні імена Позивача, на які Позивач має права, на відміну від Відповідача. Отож, Суд вирішив передати Позивачу доменні імена «nauga.net» і «naugacase.com».

Іншим компонентом першого елементу триступінчатого тесту є заборона на використання доменного імені, яке містить або складається з перекладу або транслітерації торговельної марки. Суд у справі The Coca-Cola Company v. Keren, Chen вирішив звернути на це увагу Відповідача [7]. У фабулі справи було зазначено, що знак COCA-COLA зареєстрований як торговельна марка в усьому світі. Марка COCA-COLA та її еквівалент на івриті Л^ір-Лрір вже багато років асоціюється з Позивачем в Ізраїлі. Марка COCA-COLA та її аналог на івриті Л^ір-Лрір, без сумніву, відомий в Ізраїлі. Суд зазначив, що термін «Л^ІрЛрІр» не має значення на івриті і є транслітерацією англійської назви торговельної марки COCA-COLA. Спірне доменне ім'я є фонетично однаковим і створювало б в очах ізраїльського споживача асоціацію з Позивачем. Отож Суд уважає, що спірне доменне ім'я <Л¹7^рЛр^р.сom [xn--8dbabb9a0dbb.com]> тотожне торговельній марці Позивача і, зважаючи на це, задовольнив позов Відповідача.

Другий елемент вимагає особливої уваги відповідача через низку вимог, які відповідач має довести для демонстрування законності своїх намірів. Якщо відповідач не довів свої права й правомірні інтереси в доменному імені, то, найімовірніше, рішення суду буде на користь позивача. Такі вимоги містять у собі три компоненти: попереднє використання або ґрунтовну підготовку до використання доменного імені у зв'язку з добросовісною торгівлею товарами або послугами до отримання відповідної скарги, впізнання відповідача саме за доменного імені навіть за відсутності реєстрації торговельної марки відповідачем, а також використання відповідачем доменного імені у некомерційних цілях без намірів отримати вигоду, відвернути клієнтів або заплямувати репутацію торговельної марки. Варто зазначити, що суд визнає, що поєднання або володіння доменними іменами (як правило, для перепродажу), що складаються з абревіатур, словникових слів або загальних фраз, може бути добросовісним і не є само собою неправомірною дією, відповідно до UDRP.

Справа Philip Morris USA Inc. v. Bornt Bezjak, A Domains Limited демонструє важливість другого елементу UDRP-тесту [8]. Позивачем у справі була компанія «Філіп Морріс» (США). Позивач є зареєстрованим власником торговельної марки MARLBORO. Позивач зареєстрував доменне ім'я <marlboro.com> та використовує його для свого офіційного вебсайту, що містить інформацію про Позивача та його товари Marlboro. Відповідач стверджував, що до отримання будь-якого повідомлення про суперечку він був у процесі розроблення добросовісного надання послуг - мережі інформаційних порталів із довідниками щодо певних географічних місць. Відповідач зареєстрував кілька тисяч ДІ з географічними назвами, що ідентичні назвам міст, селищ чи географічних регіонів у всьому світі та які стосуються вебсайтів, де відображається інформація про них. Спірне доменне ім'я є одним із цих доменних імен і, за словами Відповідача, призначене для використання для надання інформації тим, хто шукає інформацію про географічне розташування «Мальборо».

У цій справі Суд не зміг встановити, чи Відповідач вжив у доменному імені слово «Мальборо» через відомість ТМ або через саму географічну назву, і вирішив, що для вирішення справи це розрізнення не є надто принциповим, тому у скарзі було відмовлено.

Третій елемент неможливо розглядати не у світлі другого елементу, оскільки недобросовісність має місце тоді, коли Відповідач користується несправедливою перевагою або іншим чином зловживає знаком Позивача. Переважно Суд оцінює другий і третій елементи UDRP разом, наприклад, коли чіткі ознаки недобросовісності вказують на те, що у Відповідача не може бути жодних прав чи законних інтересів у доменному імені.

За даними ТОВ «Хостмайстер», від 19 грудня в найбільш популярному в Україні домені com.ua почала діяти процедура позасудового врегулювання спорів за уніфікованою процедурою, заснованою на UDRP. В домені com.ua налічується 306 тис. реєстрацій, що становить 57% від загальної кількості імен в домені.ua. [9]. Тому нині Україна неминуче рухається в напрямку глобалізаційних процесів у сфері інформаційних технологій і стає гідним гравцем на міжнародній арені за допомогою адаптації чинного законодавства до вимог сучасного суспільства.

Список використаних джерел

1. Про телекомунікації: Закон України від 18 листопада 2003 р. № 1280-IV Відомості Верховної Ради України. 2004. № 12. Ст. 155.

2. Про охорону права на знаки для товарів та послуг: Закон України від 23 грудня 1993 р. № 3989-12. Відомості Верховної Ради України. 1994. № 7. Ст. 36.

3. Про затвердження Порядку підключення до глобальних мереж передачі даних: Постанова Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2002 р. № 522. Офіційний вісник України. 2002. № 16. Ст. 129.

4. Case UITGERVERIJ CRUX v. W. FREDERIC ISLER No. D2000-0575 dated October 30th, 2000 / Administrative Panel Decision. WIPO Arbitration and Mediation Center. URL: https://www.wipo.int/amc/en/domains/decisions/html/2000/d2000-0575.html.

5. Case Twitter, Inc. v. Ahmet Ozkan No. D2000-0575 dated June 15, 2014/ Administrative Panel Decision. WIPO Arbitration and Mediation Center. URL: https://www.wipo.int/amc/en/domains/decisions/text/2014/d2014-0469.html.

6. Case Uniroyal Engineered Products, Inc. v. Nauga Network Services No. D2000-0503 dated July 18, 2000/ Administrative Panel Decision. WIPO Arbitration and Mediation Center. URL: https://www.wipo.int/amc/en/domains/decisions/html/2000/d2000-0503.html.

7. Case The Coca-Cola Company v. Keren, Chen No. D2008-1852 dated January 30, 2009/ Administrative Panel Decision. WIPO Arbitration and Mediation Center. URL: https://www.wipo.int/amc/en/domains/decisions/html/2008/d2008-1852.html.

8. Case Philip Morris USA Inc. v. Borut Bezjak, A Domains Limited No. D2015-1128 dated September 11, 2015/ Administrative Panel Decision. WIPO Arbitration and Mediation Center. UrL: https://www.wipo.int/amc/en/domains/decisions/text/2015/d2015-1128.html.

9. В домені com.ua з'явилася можливість позасудового врегулювання спорів. Компанія Хостмайстер. URL: https://hostmaster.ua/ news/?pr20191219.

Размещено на Allbest.ru