Податково-правовий статус адвоката

Размещено на http://www.allbest.ru/

Податково-правовий статус адвоката

Садовська І.О. - здобувач

Науково-дослідного інституту публічного права

Анотація

Стаття присвячена сутності та специфіці податково-правового статусу адвоката. Встановлено, що оподаткування доходів адвоката обумовлено результатом адвокатської діяльності. Дохід є об'єктом оподаткування, з наявністю якого податкове законодавство пов'язує виникнення в останнього податкового обов'язку. Обов'язок зі сплати податку реалізується після виникнення податкової правосуб'єктності. Податкова правосуб'єктність адвоката виникає з моменту обрання однієї з організаційних форм адвокатської діяльності: індивідуальна адвокатська діяльність, адвокатське бюро та адвокатське об'єднання. Ці організаційні форми адвокатської діяльності визначають специфіку податково-правового статусу адвоката.

Адвокат, який провадить адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою. Особи, які мають намір здійснювати адвокатську діяльність, зобов'язані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік. Доходи адвокатів як самозайнятих осіб оподатковуються за загальною системою оподаткування. Адвокат, який здійснює індивідуальну адвокатську діяльність, є платником податку на доходи фізичних осіб та військового збору, а також може виступати в якості податкового агента у разі виплат на користь фізичних осіб за трудовими договорами або договорами цивільно-правового характеру.

Адвокатське бюро та адвокатське об'єднання є юридичними особами. Оподаткування доходів адвокатського бюро та адвокатського об'єднання може здійснюватися за загальною або спрощеною системами. Як за загальною, так і за спрощеною системами оподаткування адвокатське бюро та адвокатське об'єднання є податковими агентами, які зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір до бюджету від імені та за рахунок адвоката, який працює в адвокатському бюро або адвокатському об'єднанні. Для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюється також платіж у грошовій формі, що здійснюється адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням на користь його засновника та/або учасника (учасників) у зв'язку з розподілом чистого прибутку (його частини). Адвокат, який є учасником або працівником адвокатського бюро або адвокатського об'єднання, сплачує податок на доходи, отримані від цих юридичних осіб або в результаті відносин з ними.

Зроблено висновок, що податково-правовий статус адвоката є сукупністю встановлених податковим законодавством обов'язків та прав як суб'єкта податкових правовідносин, а також юридичної відповідальності за порушення податкового законодавства. Адвокати беруть участь у податкових правовідносинах в якості самостійних платників податків та податкового агента.

Ключові слова: оподаткування, незалежна професійна діяльність, адвокат, організаційні форми адвокатської діяльності, податково- правовий статус.

податковий правовий законодавство

Abstract

Tax legal status lawyer

The article deals with the nature and specifics of a lawyer's tax status. It is established that the taxation of the lawyer's income is due to the result of the lawyer's activity. Revenue is subject to tax, with the existence of which tax law associates a tax liability lawyer. The obligation to pay tax is realized after the occurrence of tax jurisdiction. The tax legal personality of a lawyer arises from the moment when one of the organizational forms of advocacy is chosen: individual lawyer's activity, law firm and law association. These organizational forms of advocacy determine the specifics of the legal status of a lawyer.

A lawyer who practices solely as a lawyer is a self-employed person. Persons who intend to practice law are obliged to register themselves with the supervisory authorities at their place of residence as self-employed persons and to obtain a certificate of registration. The income of lawyers as self-employed persons is taxed under the general taxation system. An individual lawyer is a payer of personal income tax and a military levy, and may also act as a tax agent in the case of payments in favor of natural persons under employment or civil contracts.

The law firm and the law firm are legal entities. The taxation of the income of a law firm and a law association may be made by common or simplified systems. Under both general and simplified taxation systems, the law firm and the law firm are tax agents who are required to charge, withhold and pay taxes on individuals' income and military fees to the budget on behalf and at the expense of a working lawyer at a law firm or law firm. For tax purposes, dividend payment is also equivalent to a cash payment made by a law firm or law firm for the benefit of its founder and/or participant (s) connection with the distribution of net income (part of it). A lawyer who is a member or employee of a law firm or a law firm pays tax on income earned by or from relationships with these legal entities.

It is concluded that the tax-legal status of a lawyer is a set of tax laws and duties as a subject of tax relations, as well as legal liability for violation of tax legislation. Attorneys are involved in tax relations as independent taxpayers and tax agents.

Key words: taxation, independent professional activity, lawyer, organizational forms of advocacy, tax legal status.

податковий правовий законодавство

Постановка проблеми. Держава, регулюючи за допомогою норм права відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, визначає коло суб'єктів таких правовідносин. Одним із суб'єктів податкових правовідносин є платники податків - фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з Податковим кодексом (далі - ПК України) або податковими законами і на яких покладено обов'язок зі сплати податків та зборів згідно з ПК України [1]. Особливе місце серед них посідають адвокати, оскільки справляння останніми податків пов'язано з незалежною професійною діяльністю. Специфіка правового статусу адвоката визначає особливості характеристики його як суб'єкта податкового права. У зв'язку з цим необхідно з'ясувати місце і роль адвоката в системі суб'єктів податкових правовідносин.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питанням правового статусу адвоката присвячені праці таких учених, як М.Р. Аракелян, Т.В. Варфоломеєва, Т.Б. Вільчик, М.В. Завальний, С.С. Калинюк, П.В. Кучеревський, О.Д. Святоцький, І.Я. Семенюк, Л.В. Тацій, Є.Ф. Шкребець, О.Г. Яновська. Окремим питанням, пов'язаним із оподаткуванням доходів від адвокатської діяльності, при-ділено увагу Н.М. Бакаянова, О.М. Клименко, Ю.В. Оніщика, А.Б. Романюка, Л.В. Товкун та інших. Однак правове розуміння змісту податково-правового статусу адвоката, його особливостей і елементів залишилось поза увагою науковців.

Метою статті є визначення сутності та специфіки податково-правового статусу адвоката.

Виклад основного матеріалу дослідження. Податкове законодавство не використовує поняття «правовий статус», незважаючи на те, що найважливішою характеристикою платника податків є його правовий статус.

З цього приводу М.І. Матузов зазначає, що різноманітні зв'язки права і особистості найбільш повно можуть бути охарактеризовані через поняття правового статусу, в якому відображаються всі основні сторони юридичного буття індивіда: його інтереси, потреби, взаємини з державою, трудова та суспільно-політична діяльність, соціальні домагання і їх задоволення. Це збірна, акумулююча категорія [2, с. 263].

В Юридичній енциклопедії під поняттям «правовий статус» (лат. status - становище) розуміється сукупність прав і обов'язків фізичних та юридичних осіб [3, с. 44]. Ц.А. Ямпольська під правовим статусом суб'єкта розуміє його правовий стан, який характеризується комплексом (системою) юридичних прав і обов'язків [4, с. 5]. При цьому заслуговує підтримки позиція про наявність багатьох статусів суб'єктів права у зв'язку з різноманітністю суспільних відносин. Так, поряд із загальним (конституційним) статусом виділяються галузеві, інституційні, а також індивідуальні статуси [5, с. 16]. Наведений підхід дозволяє визначити фінансово-правовий статус як галузевий, а податково-правовий статус - підгалузевий (інституційний).

Змістовно-правовий статус є сукупністю елементів, які характеризують його як юридичне поняття. Проблема змісту правового статусу суб'єктів податкових правовідносин у літературі вирішується непослідовно. Складнощі у дослідженні змісту правового статусу учасників податкових правовідносин обумовлені наявністю суперечливих поглядів на цю проблему. В науці фінансового права, як і в загальній теорії права, немає єдиного підходу щодо елементів правового статусу платника податків [6, с. 45]. Автору імпонує підхід Ю.В. Оніщика, на думку якого правовий статус платника податків - це сукупність обов'язків, прав та юридичної відповідальності, що встановлюють його правове становище у податкових правовідносинах [7, с. 413].

Відповідно до законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокат є фізичною особою, що здійснює незалежну професійну діяльність щодо надання правової допомоги клієнту. Формою винагороди адвоката за здійснення правової допомоги клієнту є гонорар [8]. Винагорода - це будь-яка одноразова, періодична або щомісячна матеріальна (грошова чи натуральна) виплата [9]. Згідно пп. І4.1.54 та пп. 14.1.55 п. 14.1 ст. 14 ПК України така винагорода є доходом від зайняття незалежною професійною діяльністю [1]. Відповідно до ст. 22 ПК України дохід є об'єктом оподаткування, з наявністю якого податкове законодавство пов'язує виникнення у адвоката податкового обов'язку [1]. Отже, оподаткування доходів адвоката обумовлено результатом адвокатської діяльності. Обов'язок зі сплати податку настає у адвоката за наявності юридичного складу податку. Цей обов'язок виникає у зв'язку з певними в податковому законодавстві юридичними фактами. Згідно пп. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 ПК України такими обставинами є постачання послуг - надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності [1]. У зв'язку з проведенням операцій із реалізації послуг під час здійснення адвокатської діяльності у адвоката може виникнути обов'язок зі сплати податку. Для цілей оподаткування надання правової допомоги адвокатом є послугою.

Обов'язок зі сплати податку реалізується після виникнення податкової правосуб'єктності. Податкова правосуб'єктність є тією особливістю, якою відповідно до норм податкового законодавства наділений окремий суб'єкт податкового права, що дає змогу визнати його учасником податкових відносин. Під податковою правосуб'єктністю слід розуміти передбачену податковим законодавством здатність мати, набувати і здійснювати своїми діями обов'язки і права у податкових відносинах, а також нести відповідальність за порушення своїх обов'язків у сфері оподаткування [10, с. 16]. Податкова правосуб'єктність адвоката виникає з моменту обрання однієї з організаційних форм адвокатської діяльності. Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» організаційними формами адвокатської діяльності є індивідуальна адвокатська діяльність, адвокатське бюро та адвокатське об'єднання [8]. Ці організаційні форми адвокатської діяльності визначають специфіку податково-правового статусу адвоката.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою [8]. У пп. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 ПК України встановлено, що самозайнята особа - це платник податку, який є фізичною особою-підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником у межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності [1]. Згідно ст. 178 ПК України особи, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов'язані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік згідно зі ст. 65 ПК України [1]. Доходи адвокатів як самозайнятих осіб оподатковуються за загальною системою оподаткування.

Адвокати, які провадять індивідуальну адвокатську діяльність, є платниками податку на доходи фізичних осіб та військового збору. Об'єктом оподаткування податку на доходи фізичних осіб для адвокатів як самозайнятих осіб є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід. Базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід. Ставка податку на доходи фізичних осіб для адвокатів як самозайнятих осіб становить 18% бази оподаткування щодо доходів, отриманих від здійснення індивідуальної адвокатської діяльності. Тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, адвокати як самозайняті особи сплачують військовий збір за ставкою 1,5% від доходів, отриманих від провадження незалежної професійної діяльності [1].

Необхідно також враховувати, що згідно п. 176.2 ст. 176 ПК України якщо адвокати, які провадять індивідуальну адвокатську діяльність, використовують працю найманих працівників, вони мають статус податкових агентів та зобов'язані: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування [1]. Отже, адвокат який провадить адвокатську діяльність індивідуально, є самостійним платником податків щодо доходів, отриманих від такої діяльності, але в той же час може виступати в якості податкового агента у разі виплат на користь фізичних осіб за трудовими договорами або договорами цивільно-правового характеру.

Згідно законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокатське бюро є юридичною особою, створеною одним адвокатом, а адвокатське об'єднання - юридичною особою, створеною шляхом об'єднання двох або більше адвокатів (учасників). Сторонами договору про надання правової допомоги є адвокатське бюро та адвокатське об'єднання. Адвокатське бюро та адвокатське об'єднання можуть залучати до виконання укладених цими юридичними особами договорів про надання правової допомоги інших адвокатів на договірних засадах [8]. Оподаткування доходів адвокатського бюро та адвокатського об'єднання може здійснюватися за загальною або спрощеною системами. Як за загальною, так і за спрощеною системами оподаткування адвокатське бюро та адвокатське об'єднання є податковими агентами, які зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок на доходи фізичних осіб до бюджету від імені та за рахунок адвоката з доходів, що виплачуються такій фізичній особі. Ставка податку на доходи фізичних осіб становить 18% бази оподаткування щодо доходів, отриманих адвокатом, який працює в адвокатському бюро або адвокатському об'єднанні. Адвокатське бюро та адвокатське об'єднання, які нараховують (виплачують, надають) оподатковуваний дохід на користь адвоката, зобов'язані утримувати також військовий збір із суми такого доходу за його рахунок у розмірі 1,5% від об'єкта оподаткування [1].

Для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюється також платіж у грошовій формі, що здійснюється адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням на користь його засновника та/або учасника (учасників) у зв'язку з розподілом чистого прибутку (його частини). Для доходів у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах, нарахованих резидентами-платниками податку на прибуток підприємств, ставка податку на пасивні доходи до бази оподаткування встановлюється у розмірі 5%. Якщо адвокатське бюро або адвокатське об'єднання перебуває на спрощеній системі оподаткування, ставка податку на пасивні доходи до бази оподаткування встановлюються у розмірі 9%. При цьому під час виплати дивідендів сплачується також військовий збір у розмірі 1,5% [1]. Отже, адвокатське бюро та адвокатське об'єднання є податковими агентами адвокатів, які є їх працівниками (учасниками), тобто обчислюють, утримують і сплачують податок на доходи, отримані адвокатами від цих юридичних осіб або в результаті відносин з ними.

Обов'язки та права адвоката як платника податків визначені в ст. 16 та ст. 17 ПК України. Обов'язковим елементом податково-правового статусу адвоката поряд із закріпленими податковим законодавством суб'єктивними обов'язками та правами у сфері оподаткування є також відповідальність за порушення податкового законодавства. Невиконання або неналежне виконання податкових обов'язків зумовлює виникнення юридичної відповідальності, яка встановлена нормами різних галузей законодавства: податкового, адміністративного та кримінального. Залежно від видів правопорушень, обумовлених різним ступенем суспільної небезпеки, можливе настання фінансової (ст.ст. 117, 119, 120, 121, 123, 126, 127 ПК України), адміністративної (ст.ст. 1631, 1632, 1634, 1641 Кодексу України про адміністративні правопорушення) або кримінальної (ст. 212 Кримінального кодексу України) відповідальності.

Висновки

податковий правовий законодавство

Податково-правовий статус адвоката є сукупністю встановлених податковим законодавством обов'язків та прав як суб'єкта податкових правовідносин, а також юридичної відповідальності за порушення податкового законодавства. Адвокати беруть участь у податкових правовідносинах в якості самостійних платників податків у зв'язку зі сплатою та перерахуванням до відповідного бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору, та податкового агента щодо виплат на користь фізичних осіб за трудовими договорами або договорами цивільно-правового характеру.

Податкова правосуб'єктність адвоката виникає з моменту обрання однієї з організаційних форм адвокатської діяльності. Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, зобов'язаний стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайнята особа. Адвокат, який є учасником або працівником адвокатського бюро або адвокатського об'єднання, сплачує податок на доходи, отримані від цих юридичних осіб або в результаті відносин з ними.

Список використаних джерел

1.Податковий кодекс України : Закон України від 2 грудня 2010 року № 2755^1. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 (дата звернення: 24.12.2019).

2.Теория государства и права : [курс лекций] / под ред. Н.И. Матузова и А.В. Малько. 2-е изд., перераб. и доп. М. : Юристь, 2005. 768 с.

3.Юридична енциклопедія: в 6 т. / [редкол.: Ю.С. Шемшученко (голова редкол.) та ін.]. К. : Укр. енцикл., т. 5: П-С., 2003. 736 с.

4.Ямпольская Ц.А. Субъекты советского административного права : автореф. дис. ... докт. юрид. наук. М., 1958. 47 с.

5.Витрук Н.В. Проблемы теории правового положения личности в социалистическом обществе : автореф. дис. ... докт. юрид. наук. М., 1979. 51 с.

6.Оніщик Ю.В. Правовий статус організації-платника податків : Монографія. Київ : Вид-во «Криниця-2007», 2012. 202 с.

7.Оніщик Ю.В. Сутність правового статусу платника податків // Дискусійні питання теорії фінансового права. Нормативно-правові засади природокористування та енергозбереження в Україні. Спори про податки: причини виникнення та напрями їх вирішення. Сучасний стан та перспективи розвитку фінансового права : збірник наукових праць за матеріалами круглих столів та Міжнародної інтернет- конференції / НДІ фінансового права. К. : Вікпринт, 2009. С. 409-413.

8.Про адвокатуру та адвокатську діяльність : Закон України від 5 липня 2012 року № 5076^1. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/5076-17 (дата звернення: 26.12.2019).

9.Методичні рекомендації щодо організації матеріального стимулювання праці працівників підприємств і організацій : наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 29 січня 2003 року № 23. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0023203-03/ ed20030129/find?text=%C2%E8%ED%E0%E3%EE%F0%EE%E4%E0 (дата звернення: 26.12.2019).

Размещено на Allbest.ru